Міністерство внутрішніх справ харківський національний університет внутрішніх справ Кримінологічна асоціація України актуальні сучасні проблеми кримінального права та кримінології у світлі реформування кримінальної юстиції



Сторінка78/87
Дата конвертації08.03.2016
Розмір4.72 Mb.
1   ...   74   75   76   77   78   79   80   81   ...   87

Фесик Антон Володимирович


здобувач Харківського національного університету внутрішніх справ

Науковий керівник: доктор юридичних наук, доцент
Харченко Вадим Борисович

ЩОДО ПРОТИДІЇ КІБЕРЗЛОЧИННОСТІ


В боротьбі з цими злочинами органи державної влади та правоохоронні органи намагаються використовувати багато інструментів для захисту від суспільно небезпечних посягань, як фізичних так і юридичних осіб, забезпечивши їх прав та свобод в кіберпросторі.

Надзвичайно широкого формату та розголосу здобула нещодавня, резонансна подія пов’язана з кіберзлочинами, вчиненими на території кількох держав, включаючи Україну, що полягає в діяльності групи кібершахраїв (злочинців), які через системи Інтернет-банкінгу за останні п’ять років викрали більш ніж 250 млн. доларів США.

На відміну від звичайного терориста, який для досягнення цілей використовує вибухівку або іншу зброю, кібертерорист використовує сучасні інформаційні технології, комп’ютерні системи та мережі, програмне забезпечення, несанкціоновано проникає в комп’ютерні системи, організовує комп’ютерні атаки на інформаційні ресурси. В першу чергу це комп’ютерні, програмні закладки і віруси, у тому числі й мережеві, здійснюючі змінення модифікації або знищення інформації, так звані «логічні бомби», «троянські коні», програми-сніффери, а також інші види інформаційних помилок чи завдань результатом яких є порушення роботи комп’ютерних систем та мереж телекомунікацій.

Ще один з видів кіберзлочинності є «Інтернет-банкінг». «Служба безпеки України спільно з Федеральною службою безпеки Росії припинила діяльність групи кібершахраїв (злочинців), які через системи Інтернет-банкінгу за останні п’ять років викрали більш ніж 250 млн. доларів США. Хакери за допомогою вірусу діставали доступ до систем Інтернет-банкінгу, після чого переказували кошти компаній на рахунки підставних фірм. Офіційні представники в правоохоронних органах стверджують, що велику частину коштів, викрадених через мережу Інтернет, вдається повернути «по гарячих слідах». Але на думку експертів, рівень захисту банківських платежів в країні недостатній» [3].

Операцію із розробки не вдало та затримання групи кібершахраїв департамент контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки СБУ проводив близько року. Хакери створили вірус, який проникав в комп’ютери при скачуванні фотографій або перегляді відео в Інтернеті. Він діставав доступ до даних бухгалтерії, програми 1С, паролів та електронні ключі, після чого передавав їх шахраям. Шкідлива програма постійно модифікувалася, тому антивірусні засоби захисту її не ідентифікували. За його словами, після отримання даних злочинці деякий час вивчали діяльність підприємства, потім від імені компанії формували електронні платежі на рахунки підставних фірм. Тільки в Україні від їх дій постраждало більше 30 компаній. [4, 89]

На території України шахраї діяли з 2009 року, а до цього працювали за аналогічною схемою в Російській Федерації (далі – РФ). Всього в Україні і Росії їм вдалося вкрасти більш ніж 250 млн. доларів США. За даними СБУ, в групі налічувалося близько 20 осіб, середній вік яких складає від 25 до 30 років. «Це були програмісти, що працювали віддалено у Києві, Запоріжжі, Львові, Херсоні та Одесі. Як правило, вони не знали один одного, кожен відповідав виключно за свою частину розробки програмного модуля. Після створення відповідного модулю, він передавався на головний сервер в Одесі, де працював головний організатор - 28-річний громадянин Росії. Співробітників СБУ до групи кібершахраїв привернули увагу численні звернення в міліцію від постраждалих фірм і системний характер злочинів. Операцію по затриманню хакерів СБУ організувала спільно з ФСБ Росії.

В лютому німецький оператор зв’язку Deutsche Telekom опублікував звіт про те, з яких країн в основному йдуть кібератаки. У цьому списку Україна виявилася на четвертому місці після Росії, Тайваню та Німеччини. У звіті зазначається, що щомісячно з українських серверів поширюється більше півмільйона шкідливих програм.

За інформацією МВС України рівень кіберзлочинності в Україні постійно зростає. «Цей природний процес обумовлений щорічним збільшенням кількості користувачів Інтернету, а відповідно, і кількості шахраїв. У 2012 році було зафіксовано 139 фактів викрадення коштів з рахунків підприємств, шляхом втручання в роботу систем віддаленого обслуговування клієнтів на загальну суму понад 116 млн. грн. Правоохоронним органам вдалося 80% викрадених коштів, причому значну частину – гарячим слідам, протягом двох годин з моменту вчинення злочину».[2]

В цілому, за даними Нацбанку України, у 2012 році збитки від шахрайства з засобами електронного розрахунку склали 0,0015% від загального об’єму збитків банків – близько 11 млн. грн.

Таким чином в сучасних умовах розвитку (поглиблення) науково-технічного прогресу чітко виділяється тенденція комп’ютеризації, створення розгалужених систем обробки даних, що включають електронно-обчислювальні машини (комп’ютери) системи і комп’ютерні мережі. Комп’ютеризація охоплює практично усі сторони життя суспільства і держави в цілому, від контролю за повітряним і наземним транспортом, до вирішення проблем національної безпеки.

На жаль, розвиток науково-технічного прогресу пов’язаний з впровадженням сучасних інформаційних технологій, призводить і до появи нових видів злочинів та нових механізмів вчинення відповідних посягань.

На даний момент в Україні кіберзлочинами вважаються переважно злочини проти інформаційної безпеки (передбачені XVI розділом Кримінального кодексу України), злочини у сфері використання платіжних карток, злочини у сфері телекомунікації є загальнокримінального характеру. [1, 105]

Необхідно підкреслити, що в інформаційній сфері спостерігається негативна (ситуація), аналіз якої свідчить про серйозні негативні загрози для національної безпеки, що обумовлена збільшенням технічної та технологічної залежності нашої держави. Володіючи досить перспективним інформаційно-науковим потенціалом, на сьогодні практично вітчизняні засоби інформатизації та зв’язку поза конкуренцією в порівнянні зі світовими лідерами, які створюють провідні інформаційні технології на базі надсучасного технологічного забезпечення про яке вітчизняні спеціалісти можуть тільки мріяти. Інформатизація як державних, так і комерційних структур здійснюється в основному на базі зарубіжної технології та комп’ютерної техніки. Відсутня достатня державна підтримка фундаментальних і прикладних вітчизняних досліджень у сфері попередження та протидії кіберзлочинності, що не дозволяє суспільству на рівних включитися у світову інформаційну систему зберігаючи при цьому інформаційну незалежність.

Таким чином на нашу думку логічним було б розроблення державної програми по системі технічного захисту як персонального користування так і корпоративного в межах території України. Ще один спосіб впливу на кібершахраїв ми бачимо з боку законодавчого закріплення більш суворого покарання, відповідно (альтернатива, яка може виражатись в використанні на державну користь інтелектуальних здібностей кіберзлочинців, шахраїв ) до статті 361 (XVI розділу ККУ) в якій об’єктом злочину є несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку, а також статті 190 (VI розділу ККУ) об’єктом злочину є чуже майно або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою та статті 357 (XV розділу ККУ) об’єктом злочину є викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження. [1, 920]


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

  1. Кримінальний кодекс України : від 5 квіт. 2001 р. № 2341-ІІІ // Офіційний вісник України. – 2001. – № 21. – Ст. 920.

  2. Поймали украинских хакеров, которые «увели» $250 млн с помощью интернет-банкинга [Електронний ресурс] // IT Expert : [веб-сайт]. – Режим доступу: http://itexpert.org.ua/rubrikator/item/24704-pojmali-ukrainskikh-khakerov-kotorye-uveli-250-mln-s-pomoshchyu-internet-bankinga.html (04.04.2013).

  3. Рябчук. Ю Ошибка системы / Ю. Рябчук // Газета «Комерсантъ Украина». – № 55 (1758). – 02.04.2013 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kommersant.ua/doc/2160535 (04.04.2013).

  4. Про контррозвідувальну діяльність : Закон України від 26 груд. 2002 р. № 374-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 12. – Ст. 89.
1   ...   74   75   76   77   78   79   80   81   ...   87


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка