Міністерство внутрішніх справ харківський національний університет внутрішніх справ Кримінологічна асоціація України актуальні сучасні проблеми кримінального права та кримінології у світлі реформування кримінальної юстиції



Сторінка83/87
Дата конвертації08.03.2016
Розмір4.72 Mb.
1   ...   79   80   81   82   83   84   85   86   87

Шаповал Анастасія Сергіївна


курсант 3-го курсу факультету з підготовки слідчих
Харківського національного університету внутрішніх справ

Науковий керівник: кандидат юридичних наук
Гуренко Дмитро Юрійович

ПИТАННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ВБИВСТВО МАТІР’Ю СВОЄЇ НОВОНАРОДЖЕНОЇ ДИТИНИ
ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ ТА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН


Одним із завдань соціально орієнтованої держави варто назвати кримінально-правову охорону дітей від суспільно-небезпечних посягань. Держава повинна забезпечити не лише гарантії її права на народження, а й максимально захистити її життя в цей період.

Актуальність теми дослідження полягає в тому, що новонароджені діти є найбільш уразливою в соціальному та правовому сенсі категорією громадян. Обов’язком держави є захист людини, її життя і здоров’я, честі й гідності як найбільш важливих соціальних цінностей. В Конституції України зазначено, що кожен має невід’ємне право на життя, якого ніхто не може бути свавільно позбавлений [1,с.7]. Одним з дійових інструментів, що захищає невід’ємне право на життя, є кримінальний кодекс. Саме тому,щоб створити максимальний рівень захисту дитини в період новонародженості кримінальне законодавство багатьох зарубіжних країн, як і в Україні, передбачає норми, що встановлюють відповідальність за вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини. Варто зазначити, що ознайомлення та порівняння із законодавством зарубіжних країн надає можливість визначити здобутки в законодавстві України.

Дослідження кримінального законодавства зарубіжних країн показало, що кожна держава по-різному визначає суспільну небезпечність вбивства матір’ю своєї новонародженої дитини,а також по-різному встановлює відповідальність за цей злочин. Тому, на нашу думку варто, поділити кримінальне законодавство зарубіжних країн на такі види: що виділяють вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини як привілейований вид вбивства та на такі, що не виділяють.

До групи держав, які виділяють вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини як привілейований вид вбивства, також належить Україна. Так, умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини відповідно до Кримінального кодексу України віднесено до складів вбивства із пом’якшуючими ознаками, тобто привілейований вид вбивства.

Так за законодавством України «умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини під час пологів або відразу після пологів» є кримінально-караним діянням, за яке передбачена відповідальність у виді обмеження волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

В Німеччині діючий кримінальний кодекс містить норму, що передбачає відповідальність за вбивство новонародженої дитини, згідно якої – мати, яка спричиняє смерть своїй позашлюбній дитині під час пологів або після пологів, карається позбавленням волі на строк не менше 3 років. Передбачається можливість привілейованої відповідальності за дітовбивство при наявності особливих обставин. Насамперед це специфічний психічний стан, викликаний пологами [3;с.153].

Відповідно до КК Польщі мати, що вчинила вбивство дитини під час пологів під впливом процесу пологів, підлягає покаранню у вигляді позбавлення волі від 3 місяців до 5років. Пологи самі по собі виступають психотравмуючою ситуацією, тривалість якої обмежена часом пологів.

В КК Латвійської Республіки визначені особливі фактори психологічного або фізіологічного характеру,що викликані пологами. Згідно зі ст.119 КК Латвійської Республіки вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини під час пологів або відразу після пологів під впливом викликаного ними психічного і фізіологічного стану карається позбавленням волі на строк до 5 років [3;с.154].

В свою чергу в §78 Кримінального кодексу Австрії зазначено: «Мати, яка вбиває дитину під час пологів, повинна каратися позбавленням волі на строк від 1до 5 років» [4;с.132], тобто привілейоване вбивство новонародженої дитини обмежується невеликим проміжком часу – процесом пологів.

Другу групу складають держави, які не розглядають вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини в якості привілейованої норми. До них відносяться Китай, США, Іспанія.

Кримінально правова охорона життя в кримінальному законі Іспанії відповідає світовим тенденціям гуманізації та посилення захисту основних прав і свобод людини. Але кримінальний кодекс не передбачає особливих привілейованих умов для відповідальності за вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини. Відповідальність за цей злочин наступає на загальних засадах, відповідно до ст. 138 КК Іспанії передбачається покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 15років.

Кримінальний кодекс КНР передбачає відповідальність за вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини, яке кваліфікується як умисне вбивство і карається безстроковим позбавленням волі або позбавленням волі понад 10років.

На відміну від інших країн, у США відсутні спеціальні закони, що стосуються дітовбивства. Жінки, які вчинили вбивство дитини після пологів, обвинувачуються за статтею Кримінального кодексу «Вбивство» і поміщаються у в’язницю без судово-психіатричного огляду. Залежно від особливостей об’єктивної і суб’єктивної сторони дітовбивство може бути віднесено до тяжких або простих вбивств [5;с.29].

Таким чином можна зробити висновок, що більшість країн передбачають окрему норму про вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини, у якій поряд із часом вчинення злочину зазначені також інші ознаки об’єктивної та суб’єктивної сторони складу злочину.

До суттєвих недоліків конструкції складу злочину, що містить таку ознаку, як психотравмуюча ситуація, на нашу думку можна віднести її оціночний характер, іншими словами відсутність чіткого визнання критеріїв наявності психотравмуючої ситуації.

Тому за відсутність чіткого визнання критеріїв наявності психотравмуючої ситуації та конкретного визначення часу скоєння злочину варто, на нашу думку, посилити кримінальну відповідальність за злочин передбачений ст.117 Кримінального кодексу України.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

  1. Конституція України ,прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року зі змінами та доповненнями. – Харків : Парус-Друк,2010. -48с.

  2. Кримінальний кодекс України (із змінами та доповненнями станом на 5 березня 2012року). –Х.:Оддісей,2012. – 232с.

  3. Питання боротьби зі злочинністю. Збірник наукових праць. Випуск ІІ / Ред.кол.: Ю.В. Баулін (голов.ред.) та ін. –Х: Кроссроуд, 2006. – 220с.

  4. Уголовный кодекс Австрии / Науч.ред. и вступ,стаття доктора юрид.наук, проф. С.В. Милюкова предисловие Генерального прокурора Австрии, доктора Эрнста Ойгена Фабрици: перевод с немецкого Л.С. Вихровой. - СПб.: Изд-во «Юридический центр Пресс», 2004. - 352с.

  5. Шевченко О.В. Кримінальна відповідальність за вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини: монографія /О.В. Шевченко/ За заг. ред. д-ра юрид.наук, професор О.М. Литвинова; Кримінологічна асоціація України. – Х.: Ніка Нова. 2012. – 215с.
1   ...   79   80   81   82   83   84   85   86   87


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка