Міністерство внутрішніх справ харківський національний університет внутрішніх справ Кримінологічна асоціація України актуальні сучасні проблеми кримінального права та кримінології у світлі реформування кримінальної юстиції



Сторінка86/87
Дата конвертації08.03.2016
Розмір4.72 Mb.
1   ...   79   80   81   82   83   84   85   86   87

Янчук Олександр Миколайович


курсант 3-го курсу факультету з підготовки слідчих
Харківського національного університету внутрішніх справ

Науковий керівник: кандидат юридичних наук
Черевко Кирило Олександрович

КРИМІНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВТЯГНЕННЯ
НЕПОВНОЛІТНІХ У ЗЛОЧИНУ ДІЯЛЬНІСТЬ


Проблема захисту неповнолітніх від протиправних посягань на їх моральний та фізичний розвиток є дуже важливою та складною для суспільства й держави. Уже давно відома певна залежність злочинності в цілому від злочинності неповнолітніх, оскільки остання є резервом усієї злочинності, яка на сьогодні досягла загрозливого розмаху. Щоб не допустити подальшого її зростання, необхідно приділити особливу увагу попередженню злочинності неповнолітніх, негативних впливів на них, серед яких найнебезпечнішим є втягнення неповнолітніх у злочинну або іншу антигромадську діяльність. Як свідчать статистичні дані, питома вага злочинів, скоєних дорослими за участі неповнолітніх, збільшилася з 27,3% до 34,8%, тому підвищення ефективності боротьби із втягненнями неповнолітніх у злочинну або іншу антигромадську діяльність – одна з найактуальніших проблем у кримінологічній науці. [4 – c.32]

Втягнення неповнолітнього у вчинення злочинів може виявлятися в трьох формах:

1) неконкретизоване втягнення, при якому відбувається психологічна обробка неповнолітнього, навіювання йому злочинного стилю життя, вербування в ряди злочинного світу. Така форма зустрічається у 15% всіх випадків втягнення. Підготовка неповнолітнього до участі у вчиненні злочину передбачає завідомо сплановану продуману діяльність по формуванню анти суспільної установки особистості неповнолітнього. Вона може протікати в формі агітації, пропаганді злочинного і приниження значимості законослухняного способу життя схвалення «принад злодійської романтики». Вказана діяльність дорослих може здійснюватись як інтелектуальним (інформаційним), так і фізичними способами впливу. К. К. Сперанський називає серед них схвалення окремих рис характеру підлітка, виховання у підлітків низмінних почуттів і інстинктів, культивування паразитичного способу життя, а також споювання, постановка його в матеріальну залежність, навчання на місці злочину злодійським прийомам і іншим навичкам.

2) конкретизоване залучення, при якому доросла особа прагне сформувати у неповнолітнього самостійний умисел на вчинення злочину, так зване підбурювання неповнолітнього до вчинення злочину, що спостерігається у 19% випадків. В деяких випадках психологічний вплив на неповнолітнього в процесі втягнення може бути визначено за допомогою розробленого в психології поняття маніпуляції, яке розуміється як «вид психологічного впливу, що використовується для досягнення одностороннього позитивного результату засобом прихованого спонукання іншого до вчинення конкретних дій».[2 – c. 29]

3) конкретизоване залучення, при якому неповнолітній втягується до вчинення задуманого дорослим злочину в якості співвиконавця або пособника, має місце 66% випадках залучення. За допомогою соціологічних методів проведено дослідження 48 змішаних криміногенних груп, яке показало, що втягувачі діють, спекулюючи насамперед на почуттях хибної товариськості, "злодійської честі й благородства" – понад 37% усіх випадків шляхом заохочення й експлуатації низьких інстинктів (жадібності, скупості, примітивних потягів) – 23%; вдаючись до відкритого психологічного і фізичного насильства – 20,9%; демонструючи уявну повагу та довіру, хибне заступництво – 13,7%; проханнями, порадами, гумором, насмішками, завданнями, дорученнями – 5,4%. [3 – c. 33-34]

Законодавець зафіксував наступні способи вчинення даного злочину: обіцянка, обман, погроза, інші способи. Невичерпність цього списку надають правоохоронним органам широкі можливості самостійної оцінки діяння, виходячи з внутрішніх переконань в його суспільній небезпечності. З іншої сторони будь-яка невизначеність, якщо вона не обмежена рамками тлумачення на користь обвинуваченого, має автоматичну тенденцію до розширення аж до розмиття меж закону і розумних його границь. А тому, було б доцільним застосувати підхід, що використовується законодавцем при формулюванні об’єктивної сторони таких складів, як побої(ст. 126 КК України), катування (ст. 127 КК України).

Способами ненасильницького психічного впливу є: пропозиція, навіювання, підкуп, викликання почуття заздрощів, помсти, злості і інших ницих спонукань, задобрювання, звеличення окремих рис і якостей характеру підлітка, надавання порад, вказівок і інше. Фізичний вплив може бути виражено в киванні головою, покласти руку на плечі, що виключають насильство. Як правило, фізичний і психічний вплив не віддалені одне від одного, часто поєднуються між собою.[5 – c. 17]

Способи зустрічаються на практиці по-різному і виглядають приблизно так: за даними Л. Л. Каневського способом прохання і умовлянь у вчиненні злочину було втягнуто 31,3 % підлітків; погрозами і залякуванням - 4,3%; обманом - 2,9 %; особистим прикладом - 1,4 %; розпусними діями - 2,9 %; за допомогою алкоголю - 29 %; насильством - 2,9 %; обіцянками - 2,4 %. За даними К. К. Сперанського втягнення неповнолітнього в злочинну діяльність здійснюється наступними способами: пропозиція вчинити злочин (33%), неодноразова пропозиція вчинити злочин (5%), переконання (6%), навіювання (4%), шантаж (1%), викликання ницих спонукань (1%), розпиття алкогольних напоїв з неповнолітнім (30%), схиляння до вживання наркотичних напоїв (10%), поставлення в матеріальну залежність (5%), фізична розправа (5%). [4 – c. 52-54]

Вважаю також необхідним вказати, що втягнення неповнолітнього в злочинну діяльність може проявлятися і в формі запропонування вчинити злочин. Так, коли підліток вчиняє злочин за пропозицією дорослого, ця особа з врахуванням конкретних обставин справи може бути притягнута до кримінальної відповідальності за втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність.
CПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:


  1. Комментарий к Уголовному кодексу Российской Федерации [Текст] / А.Н. Игнатов, В.М. Лебедев, Т.Ф. Минязева. - М., 2005.

  2. Исаенко, В.Н. Проблемы теории и практики использования тактических комплексов в расследовании вовлечения несовершеннолетнего в совершение преступления [Текст] / В.Н. Исаенко // Чёрные дыры в российском законодательстве. - 2004. - № 2.

  3. Селезнева Е.А. К вопросу о понятии «вовлечения несовершеннолетних в преступную деятельность» / Е.А. Селезнева // «Черные дыры» в российском законодательстве. - 2007. - № 2.

  4. Топольскова І.О. Боротьба зі втягненням неповнолітніх у злочинну або іншу антигромадську діяльність: Монографія / МВС України, Луг. акад. внутр. справ ім. 10-річчя незалежності України; [Наук. ред. д-р юрид. наук, проф. В.П. Ємельянов]. – Луганськ: РВВ ЛАВС, 2003. – 192 с.

1   ...   79   80   81   82   83   84   85   86   87


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка