Миронівська зш І – ІІ ступенів Підготувала: вчитель математики Горбаченко Т. О



Скачати 43.56 Kb.
Дата конвертації03.03.2016
Розмір43.56 Kb.
Миронівська ЗШ І – ІІ ступенів





Підготувала:

вчитель математики Горбаченко Т. О

Сьогодні школа потребує нетрадиційних ідей, теорій, що відповідали б оптимальному розвитку дитини, сучасним потребам людства. І тому важливу роль відіграє творче виховання, в основу якого потрібно покласти використання різних методів, прийомів, засобів навчання, підходів до розвитку дитини, орієнтованих на досягнення оригінального результату. Адже В. О. Сухомлинський зазначав, що «… без творчого життя особистість на може бути вихованою, без творчості немислимі духовні, інтелектуальні, емоційні, естетичні взаємовідносини».



Тому актуальності на сучасному етапі розвитку освіти і набуває робота учителя, який працює у напрямку організації навчально-виховного процесу щодо пріоритетності розвитку творчої особистості учня.

«Скажи мені – і я забуду,

Покажи мені - і я запам’ятаю,

Дай мені діяти самому – і я навчуся…»


В одній із праць В. О. Сухомлинський зазначив: «Все, що учень може взяти сам, не можна йому давати». Він вважав, що вчителеві треба створювати на уроці ситуації, в яких учень переконувався б у тому, що покладатися можна тільки на власні сили, на свою працю. Хай за урок учень зробить менше, але цілком самостійно. На уроці, вважав Сухомлинський, треба лише заохочувати ініціативу учнів, давати їм змогу в деяких випадках самостійно обирати шляхи оволодіння матеріалом. Учень повинен вміти обробляти матеріал уроку: вчитися його опрацьовувати, занотовувати, використовувати в практичній діяльності.

Саме уроки математики дають виключні можливості прищеплювати інтерес до творчих пошуків, виховувати у дітей бажання шукати нові, кращі шляхи виконання дорученої справи. Дуже важливо, щоб діти повірили у власні сили і здібності, зрозуміли, що без напруженої систематичної праці прийти до успіху неможливо.



В. О. Сухомлинський підкреслював: «Дуже важливо, щоб учень оволодів знаннями в процесі активної праці, бачив, усвідомлював, переживав результати своїх зусиль; розумів, що глибина знань, сталість умінь і навичок – усе це залежить від нього». Особистісно орієнтований підхід до навчання передбачає різні форми і методи проведення уроків.

Систему своїх уроків намагаюся побудувати так, щоб учні працювали з повною віддачею сил, з інтересом. Школярам подобаються завдання творчого характеру, які розвивають у них пізнавальний інтерес: складання казок, кросвордів, ігор; виконання творчих робіт, дослідницьких проектів, участь у математичних конкурсах.

Ігри, які я використовую на уроках математики, розвивають мислення, кмітливість, збагачують уяву учнів, спонукають їх до пошуку, активізують клас під час вивчення нового і закріплення вже вивченого матеріалу. Гра – творчість, гра – праця. У процесі гри в дітей виробляється звичка зосереджуватися, мислити самостійно, розвивається потяг до знань. Захопившись, учні не помічають, що вчаться, - пізнають, запам’ятовують нове, орієнтуються в незвичних ситуаціях, поповнюють запас уяв, понять, розвивають фантазію, зорову пам'ять. Під час гри учні допомагають один одному, значною мірою самостійно набувають нових знань. Але необхідно уважно стежити за збереженням інтересу школярів до гри, бо засоби і способи, які підвищують емоційне ставлення до гри, впливають на виконання дидактичного завдання. У багатьох іграх в основу покладено принцип змагання, який підсилює емоційний характер заходу. Наприклад : «Математичний КВК» проведений на уроці математики у 5 класі під час вивчення теми «Додавання і віднімання десяткових дробів»; дидактична гра «Геометричний пошук» проведена на уроці геометрії у 8 класі під час вивчення теми «Наслідки теореми Піфагора. Довжина похилих, проведених із однієї точки до прямої»; гра «Щасливий випадок» проведена на уроці геометрії в 9 класі під час вивчення теми «Площі фігур».

На таких уроках-іграх учні спостерігають, порівнюють, класифікують предмет за певними ознаками, виконують аналіз і синтез, абстрагуються від несуттєвих ознак, роблять узагальнення, вчаться застосовувати знання в нових умовах. В ігрових формах реалізуються ідеї співпраці, змагання, самоуправління, виховання через колектив, заохочення дітей до науково-технічної творчості, професійної орієнтації.

У 5 – 6 класах проводжу уроки-казки які супроводжуються кольоровими ілюстраціями, різнобарвними картинками, які викликають в учнів естетичні емоції, відчуття краси математики. Казка допомагає формувати уяву, це дуже важливо у процесі підготовки до вивчення геометрії. Крім того, на уроках, на яких знаходиться час для казки, завжди панує гарний настрій, а це – запорука продуктивної праці.

Інший вид організації навчання – це уроки-подорожі. Вони задовольняють інтереси підлітків, чиї ідеали пов’язані з романтизмом, фантазією, витівкою. Найчастіше уроки-подорожі за сюжетом нагадують казку. Подорожі здійснюються до вигаданих країн за вигаданими маршрутами. Прикладом такого уроку може бути урок узагальнення і систематизації знань та умінь з теми «Модулі» у 6 класі та «Масштаб» у 5 класі.

Серед різноманітних педагогічних технологій, які застосовуються в освіті мене також зацікавила і проектна, яку вдало використовую у своїй роботі.



«Метод проектів» допомагає учням не бути пасивними, а включатися у спільну діяльність, відчувати себе рівноправним учасником діалогу, співтворцем. Кожен з учасників не втрачає свого статусу активної діючої особистості, намагається знайти в групі позицію, що відповідає його можливостям. Працюючи над проектом, учні спілкуються, співпрацюють і допомагають один одному в процесі навчання, розвивають соціальні, розумові та комунікативні навички.

Протягом року учні школи підготували такі проекти: «Як зобразити природу на папері» (5 клас), «Здоров’я і математика» (6 клас), «Види трикутників» ( 7 клас).


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка