Місце роботи Красилівський нвк «Гімназія та зош І ст.»



Скачати 190.47 Kb.
Дата конвертації06.03.2016
Розмір190.47 Kb.
Анкетні дані автора

Прізвище, ім’я, по-батькові Кравчук Людмила Дмитрівна

Місце роботи Красилівський НВК «Гімназія та ЗОШ І ст.»

Посада вчитель української мови та літератури

Категорія та звання вища категорія, «Старший вчитель»

Стаж роботи 32 роки

Контактні дані Хмельницька обл., м. Красилів, вул. Дачна 8в, тел. 0674951440, LudKravchuk@gmail.com

І ТЕБЕ В «СІМ’Ї ВЕЛИКІЙ, В СІМ’Ї ВОЛЬНІЙ, НОВІЙ»

ЗАВЖДИ ЗГАДУЄМ, ТАРАСЕ,

«НЕЗЛИМ, ТИХИМ СЛОВОМ»

Сценарії виховних заходів, присвячених життю і творчості Тараса Шевченка

В даній роботі представлені розробки позакласних заходів, які можна використовувати для підготовки та проведення Шевченківських свят та інших урочистостей, а також уроків української літератури та класних годин.

Рекомендовано для вчителів української літератури, класних керівників, вихователів групи продовженого дня, організаторів виховної роботи.

Розроблені сценарії позакласних заходів доповнюють знання учнів про життя та творчість Т.Г.Шевченка. такі заходи розвивають творче мислення, розкривають здібності з виразного читання.



ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО ТИЖНЯ

  1. ДЕНЬ: Відкриття тижня.

Шевченківський ранок „Уклін тобі, Тарасе". Виставка „Думи Тарасові, слово народнеє"

  1. ДЕНЬ: Мистецькі години в 5-11 кл.

„Тарасові шляхи на Поділлі" „Невідомий Шевченко" „Шевченко, якого ми не знаємо" „Т.Г.Шевченко в мистецтві"

  1. ДЕНЬ: Літературна екскурсія для учнів 1 -4 кл.

„Подільськими стежками" Літературна вікторина для учнів 5-9 кл. „Життя і творчість Т.Г.Шевченка"

  1. ДЕНЬ: Усний журнал „Безсмертний Шевченко"

Радіогазета „Незабутній Шевченко" Конкурс малюнків за творами Шевченка

  1. ДЕНЬ: Брей - ринг „Світова велич Шевченка"

Конкурс малюнків за творами Т.Г.Шевченка

  1. ДЕНЬ: Виставка „Шевченко - художник"

Конкурс на кращого декламатора за творами Т.Г. Шевченка 1 -6 кл. Конкурс інсценізованої української пісні за творами Т.Г.Шевченка

  1. ДЕНЬ: Святковий вечір „ В сім'ї вольній, новій". В програмі: літературно – музична композиція „Думи Тарасові, слово народнеє", інсценізація поеми Т.Г.Шевченка „Тополя", книжково - ілюстрована виставка, кращі малюнки учнів за творами Т.Шевченка.

ЛІТЕРАТУРНА ВІКТОРИНА „Життя і творчість Т.Г.Шевченка"

            1. Коли і де народився Шевченко? (09.03.1814 р. у с.Моринцях)

            2. У скільки років Шевченко став круглим сиротою? (ВІЇ років)

            3. Коли і як був викуплений Шевченко з кріпацтва? (Блюлов написав портрет „Жуковського", його розіграли в лотерею, зібрали 2500 крб. І 22.04.1838 р. був викуплений від пана Енгельгарда)

            4. Який перший поетичний вірш Шевченка? („Причина")

            5. Які поеми написав Шевченко рос. мовою? („Слепая", „Тризна")

            6. В якому віці забрали Шевченка в солдати? (В 33 роки)

            7. Як тепер називають ту книжку, вірші яку поет ховав за халяву чобота? (захалявною книжкою)

            8. Коли Шевченкові було присвоєно звання художника - академіка? (1860 р.)

            9. За яку поему Шевченко був засланий в Орську фортецю? (За поему „Сон")

            10. Скільки повістей у Шевченка? (Девять)

            11. Які три Шевченкові твори мають однакову назву? („Сон")

            12. Під яким псевдонімом Шевченко підписував свою прозу на засланні? ( Кобзар Дармограй)

            13. Пан, у якого Т.Г.Шевченко служив козачком? (Енгельгард)

            14. Річка, біля якої похований поет.(Дніпро)

            15. Які художні твори про життя Шевченка ви знаєте? ( С.Васильченко „В бур'янах", О.Іваненко „Тарасові шляхи", Д.Красицький „Тарасова земля")

            16. Коли за життя Шевченка виходили твори під назвою „Кобзар" (1840, 1844, 1860)

            17. Доповнити речення: Мандрівні музиканти - співці - (кобзарі)

Кобзарева пісня була чи не сильніша за будь - яку (зброю); „Неначе човен в синім морі..."; „І мене в сім'ї великій..."; „... Та недовго сонце гріло... (недовго молилось „Мені 13 -й минало"); „ Думи мої, думи мої,..."

„В своїй хаті й правда... (і сила, і воля); Співають, ідучи дівчата... (а матері вечерять ждуть) „Садок вишневий коло хати"


БРЕЙН – РИНГ «Світова велич Шевченка»

Мета: повторити й узагальнити вивчений матеріал про творчість Т.Г.Шевченка, усвідомити значення творчості поета для нашої та світової культури, для себе особисто, розвивати інтерес до літератури.

Обладнання: грамзапис поезій, ілюстрації до творів Т.Шевченка, картки із завданнями.

Вступне слово вчителя.

Світова велич письменника визначається багатьма складниками: його місцем у світовому літературному процесі, впливами на читача та на хід історичних подій, внеском нових ідей і нових мистецьких засобів та скарбів у загальнолюдську культуру.

Талан Шевченка, його допитливість, незвичайна любов до всього рідного, до свого пригнобленого народу, до своєї культури, що перебувала тоді в москальському ярмі, а також освіта, начитаність, праця над собою - все це було грунтом для появи геніальних його творів.

Ми з неприхованою гордістю промовляємо ім'я нашого пророка, що став гордістю всього цивілізованого й культурного світу.

Для проведення уроку клас ділимо на дві команди, які вибирають собі назву, емблему, девіз.

Змагання між командами.



              1. І конкурс. „Представлення команд"

Протягом 2-3 хв. Кожна команда представляє себе, розповідає про свою назву, емблему, девіз.

1 -а команда - „Гайдамаки". Девіз: „ І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь".

2-а команда - „Неофіти". Девіз: „Схаменіться! Будьте люди!"


              1. ІІ конкурс. „Хто швидше ?"

Скільки творів містив „Кобзар у 1860 р., а скільки тепер? (17- 228)

Скількома мовами перекладено „Заповіт" (100)

Кому з кобзарів Шевченко надіслав свій „Кобзар" з дарчим підписом? (О.Вересаю)

Хто Шевченкові присвятив пісню „ Думи про великого Кобзаря2 ( Н.Носач)



                1. До 100- річчя виходу „Кобзаря", яка була створена поема кобзарями і якими? (Носач, Кушнерик, Перепелюк написали поему „Слава Кобзареві", що складається з 9 пісень)

              1. ІІІ конкурс. „Знайди зайве"

Від кожної команди виходить по одному представнику. їм пропонується 3 назви творів, серед яких потрібно знайти „зайве"

  • „Марія", „Минули літа молодії"', „Мойсей"

  • „Доля", „Оргія", „Пророк"

  • „На полі крові", „Царі", „Варнак"

  • „Гімн", „Княжна", „Марина".

ІV конкурс „Театр"

Кожна команда показує підготовлену театральну виставку на твір поеми:



      1. команда - інсценізація поеми „Причина"

      2. команда - уривок з драми „Назар Стодоля"

V конкурс „Кращий знавець творів Т.Г.Шевченка"

  1. Кожній команді дається можливість протягом 5 хв. відповісти на групу запитань. Виграє та команда, яка відповіла на найбільшу кількість запитань. 1. З якого часу Шевченка почали називати „Кобзарем" (1840р.

  2. Назвати псевдонім Шевченка (Кобзар Дармо грай)

  3. В яких роках виходить „Кобзар" за життя Шевченка ( 1840, 1844, 1860 рр.)

  4. В якому році і ким було вперше здійснено повне видання „Кобзаря" (1907 р. в Петербурзі, редактор В. Доманицький, 1908 р. у Львові І.Франко)

  5. Єдина байка Великого Кобзаря, в якій відображено події в Галиччині 1846р.(„Сичі")

  6. Який твір написав Шевченко за десять днів до смерті? („Чи не покинуть нам, небого")

  7. Які поезії написав Шевченко, переклавши уривки із „Слова о полку Ігоревім"? („Плач Ярославни" у 1860 р.)

  8. Кому присвятив Шевченко поему „Тризна" (Варварі Рєпіній, дочці генерал - губернатора України)

  9. За чиї кошти був виданий „Кобзар" 1840 р. ( П.Мартоса, поміщика, відставного штаб - ротмістра)

VІ конкурс „Кмітливість"

На столі лежать 2 конверти. Капітани команд виходять і беруть конверт, витягують картки з питаннями.

Учасникам демонструють ілюстрації до худ. твору із запитаннями: „За мотивами якого твору створено картину, що на ній зображено?

V ІІ конкурс „Чи знаєте ви свого героя?"


      1. Молитись Богу

Та за палом спотикатись, А більше нічого Не повинен знать невільник, - Така його доля. („Варнак")

      1. ... Отож небога Росла собі та виросла, Рожевим квітом розцвіла

В убогій і чужій хатині... („Марія" Марія) 3. „... Як маківка на городі, Дівчина розцвіла: Як калина при долині..." („Утоплена" Ганна)

        1. ... Наш отаман завзятий, Забрав хлопців та й поїхав

По морю гуляти..." („Гамалія" Гамалія)

        1. ... І письменний, і вродливий - квіточка дитина! („Сова", син)

VІІІ конкурс „Чи знаєш ти поезію Шевченка"

Продовжити поетичні рядки.



  • І на оновленій землі...

  • ... Возвеличу малих отих рабів...

  • Поховайте та вставайте...

  • ... Летим. Дивлюся, аж світає...

  • Чн то так сонечко сіяло...

Журі підводить підсумки і оголошує результати змагань.

Учитель визначає найактивніших учасників конкурсу і виставляє бали

«Нічого кращого немає,

Як тая мати молодая

З своїм дитяточком малим»
(Сценарій літературного вечора, присвяченого пам’яті Т.Г.Шевченка)

І мене в сім "і великій,

В сім 'ї вольній, новій,

Не забудьте пом 'янути

Незлим тихим словом.

Ведучий. Нині ( як і щороку) ми проводимо шкільне шевченківське свято, аби не просто вшанувати пам'ять геніального поета, а й відчути його невмируще слово серцем, повірити йому, бо кому ж тоді вірити, як не Шевченкові, який життя своє віддав за Україну, за нас із вами, щоб ми були вільними, гордими людьми. Жоден поет світу не зрівняється з ним у величі своєї любові до свого народу.

Читець 1 Великий Кобзарю!

Ти живеш і в наші дні,

Ти з нами в праці і борні,

Ти з нами йдеш до сонця сходу,

Ти, правди й вольності пророк.

Ведучий. Т. Г. Шевченко обняв своїм генієм усі царини духовного і соціального життя суспільства. Водночас творчість його висвітила найпотаємніші порухи душі простої людини, пригніченої тяжким ярмом царизму, розкрила її глибину і велич. Нелегко осягнути багатогранність Шевченкової музи.

Тож хочемо спинитися сьогодні лише на одній сторінці великої спадщини Кобзаря - показати місце жінки в його творчості, а також в особистому житті.



Ведучий 2 У світовій ліриці немає митця, який би з такою любов'ю і з таким сумом оспівав жінку-матір, сестру, кохану, дружину, їхнє життя в експлуататорському суспільстві. Для Шевченка жіноча доля була згустком болю, що запікся в його серці.

Ведучий 1 Він ніби зібрав воєдино у своєму зболеному серці страждання поневолених жінок усіх епох і схвильовано розповів про них цілому світові.

Ведучий 2 "Такого полум'яного культу материнського апофеозу жіночого кохання і жіночої муки не знайти...ні в одного з поетів світу", - писав М.Т.Рильський.

Ведучий 1 Великий Шевченко провіщав, що гряде вже час, коли ... на оновленій землі Врага не буде супостата, А буде син і буде мати, І будуть люди на землі!

Читець В похилій хаті, край села

Над ставом, чистим і прозорим, Життя Тарасику дала Кріпачка-мати, вбита горем, (виходять мати і малий Тарас)



Мати Як гірко, як нестерпно жаль, Що долі нам нема з тобою! Ми вбогі, змучені раби, Не знаєм радісної днини. Нам вік доводиться терпіть, Не розгинать своєї спини. Промовиш слово - і нагай Над головою люто свисне. І так усюди - з краю в край - Панує рабство ненависне. Росте неправда на землі, Згорьованій, сльозами змитій. О любі діточки малі, Одні залишитесь на світі! Ну хто замінить вам мене, Рожеві квіти, нещасливі, Коли безжальна смерть зітне Мене на довгій панській ниві!

(мати цілує голівку Тарасика і помалу виходить)



Тарасик ( дивиться їй услід, потім повертається до залу і говорить) Там матір доброю мою Ще молодую у могилу

Нужда та праця положила... ( стоїть засмучений, потім сідає, порається на подвір'ї. Входить Ярина з вузликом у руці)

Ярина На хвильку забігла до тебе. ( розв'язує вузлик). Ось твоя свитка, полатана вже.

Тарасик. Ого! Як гарно полатана. Яриночко, ти вже як дівка шиєш. Рідненька моя... Хоч ти мене не забуваєш.

Ярина: То давай я тобі сорочку виперу, зашию. Тарасик: Не треба я сам.

Ярина: Тарасику, а в тебе є малюнки? Покажи.

Тарасик: Добре, тільки тобі, сестричко, (показує дощечку з малюнками). Ось наша хата.

Ярина: Дуже схожа. Невже це ти сам? А чого на дощечці?

Тарасик: Паперу не було. Дяк не давав. Ось розживусь, може, на свитку і

фарби.


Ярина: Коли ж то буде?

Тарасик: Колись буде. Чекаю, поки дяк повернеться. Обіцяв вчити малювати... Якби мені малярем... я б нічого більше не хотів. Ярина: То вчись у нього.

Тарасик: А... Хіба йому голова болить за мене? Тільки п'є та норовить, щоб одшмагати мене різками.

Ярина: І зараз? (Тарас киває головою). То хай йому грець! Вертайся додому.

Тарасик: А там що?

Шевченко: (у чорному сюртуку, у білій сорочці, з чорним бантом) Мені тринадцятий минало, Я пас ягнята за селом, Поглянув я на ягнята - Не мої ягнята! Обернувся я на хати - Нема в мене хати! Не дав мені бог нічого! І хлинули сльози!

( з'являється Тарасик з Оксаною у віночку)



Тарасик: Ти у вінку - найкраща з усіх панянок у світі. Я тобі ще й чобітки справлю із срібними підківками. Оксана: Срібними?

Тарасик: І золотими віночками в закаблуках. Оксана: Ще ні в кого таких не було. Тарасик: А в тебе будуть. Оксана: А за що ж справимо?

Тарасик - Одіб'ємось від злиднів. Тоді й усе буде. І по дзвіночках угадаю - ти йдеш.

Оксана: Я без тебе нікуди.

Тарасик: А як до пана покличуть?

Оксана: Не піду. Хоч убий - не підуі

Тарасик: І я не віддам тебе нікому.

Оксана: А коли що - рішу сокирою.

Тарасик: А я втечу до тебе, звідки завгодно!

Оксана: А як закують? Не діждуся - мій вінок до тебе припливе.

Тарасик: Оксано, не кажи цього. Може, й річки туди не буде.

Оксана: Докотиться через байраки, гори, долини, (виходять).

Шевченко: Ми вкупочці колись росли,

Маленькими колись любились,

А матері на нас дивились

Та говорили, що колись одружимо їх.

Не вгадали.

Старі заранні повмирали,

А ми малими розійшлись

Та вже не сходились ніколи.



Читець: Помандрувала ота Оксана в похід за москалями тай пропала.

Читець 2 Вернулась, правда, через год.

Та що з того.

З байстрям вернулась. Острижена.

Читець 1 Було вночі

Сидить під тином, мов зозуля,

Та кукає, або кричить,

Або тихесенько співає

Та ніби коси розплітає.

Читець 2: А потім знов кудись пішла,

Ніхто не знає, де поділась,

Занапастилась, одуріла... (виходять)

(Столик, на ньому запалена свічка. Входить Варвара Рєпніна і сідає за столик, задумується)



Читець 1 : У княжім домі панночка бліда

Жар серця в вірші нишком виливала.

Листок долоньки свічку затуляє.

Про що вона? Чого їй так болить?

Варвара: Шевченко зайняв місце в моєму серці. Я часто думала про нього, бажала йому добра, прагнула сама творити добро для нього... (встає, виходить з-за столу, продовжує)

Вернути б час, і я - Варвара,

Сумна. Задумана, княжна,

Я б утекла із Яготина

Аж за Урал, де наче хмара,

Пісок підводивсь над тобою,

Де цар кривавою рукою

Вершив безбожнії діла.

Я б у задушливу казарму,

Як вірна подруга, прийшла...

Твоєю стала б я сестрою...

Я б берегла твої пісні...

Щоб чорний вітер Кос-Аралу

Не спопеляв даремно дні.



(Входять Шевченко і читці)

Шевченко - Якби зустрілися ми знову,

Чи ти б злякалася, чи ні?

Якеє тихеє ти слово

Тоді промовила б мені?

Ніякого. І не пізнала б.

А може б, потім нагадала

Сказавши: "Снилося дурній."

А я зрадів би, моє диво!

Моя ти доле чорнобрива!

Якби побачив, нагадав

Веселеє та молодеє

Колишнє личенько лихеє,

Я заридав би заридав!

(після паузи)

Минаючи убогі села...

Я думав: де ж я прихилюсь

І де подінуся на світі.

Поставлю хату і кімнату,

Садок-райочок насаджу...

В садочку буду спочивати, Присняться діточки мені,

Веселая присниться мати..

Та ба!

Читець 1:

Нема кому привітати,

Ні з ким пожуритись, -

Треба було б молодому

Треба одружитись.

Читець 2:

Минулися молодії

Веселії літа.

Нема з ким остиглого

Серденька нагріти

(Шевченко підходить повільно до столика, бере гусяче перо, сідає пише)

(Хор виконує пісню "Думи мої, думи МОЇ") .

Читець 1:

І читає та пише до ночі,

Плинуть мрії - живі ручаї,

І минулого сльози жіночі –

Нині сльози жіночі твої...

І задума, як темна хмарина,

На високе чоло наплива.

Читець 2:

О, поете, великий пророче!

Скільки сил ти відда?, у житті,

Захищаючи долю жіночу.

І завжди в самоті, в самоті.

(Шевченко виходить. Виконується пісня "Реве та стогне Дніпр широкий")

Читець 1:

Під горою Біля того гаю

Щось чорніє над водою,

Щось біле блукає



(з'являється одягнена в довгу білу сорочку, з розпущеним волоссям дівчина-причинна. Йде, хитаючись)

Читець 2:

Так ворожка поробила,

Щоб менше скучала,

Щоб, бач, опівночі

Спала й виглядала

Козаченька молодого,

Що торік покинув,

Обіцявся вернутися,

Та, мабуть і згинув.

(Входить Лілея у довгій білій сорочці з розпущеним волоссям)

Лілея:

За що мене, як я росла,

Люде не любили?

За що мене, як виросла,

Молодую вбили?

За що вони тепер мене

В палатах вітають,

Царівною називають,

Очей не спускають

З мого цвіту?

Дивуються

Не знають, де діти!

Скажи мені, мій братику,

Королевий цвіте. Нащо мене

Бог поставлв

Цвітом на цім світі7

Щоб людей я веселила

Тих самих, що вбили мене і матір?

Милосердний, святий Боже милий!

(Виконується пісня "По діброві вітер віє")

Читець 1:

Полюбила чорнобрива

Козака дівчина,

Полюбила, не спинила,

Пішов - та й загинув...

Пішла вночі до ворожки,

Щоб поворожити:

Чи довго їй на сім світі

Без милого жити?

Читець 2:

Пішла, вмилась, напилася,

Мов не своя стала

Вдруге, втретє, та, мов сонна,

степу заспівала.

(Повільно входить дівчина-тополя, співає)

Тополя:

Плавай, плавай, лебедонько, По синьому морю, Рости, рости, тополенько, Все вгору та вгору. Рости, рости, тонка та висока До самої хмари Спитай Бога, чи діжду я, Чи не діжду пари? (далі говорить)

Рости, рости, подивися

За синєє море:

По тім боці - моя доля,

По сім боці - горе.

Там десь милий чорнобривий

По полю гуляє,

А я плачу, літа трачу,

Його виглядаю...

Скажи йому, що загину,

Коли не прибуде.

Сама хоче мене мати

В землю заховати...

А хто ж її головоньку

Буде доглядати?

Хто догляне, розпитає,

На старість поможе?

Мамо моя, доле моя!

Боже милий, Боже!



(Проходить Катерина сценою з дитям на руках, тихо говорить до

себе)

Утік! Нема!... Сина, сина Батько одцурався! Боже ти мій!... Дитя моє!



Читець 1:

Стоїть Катря серед поля,

Дала сльозам волю...

Утомилась завірюха

Де-де позіхає,

Ще б плакала Катерина,

Та сліз вже немає...

Катерина:

Ходім, сину, смеркається...

Коли пустять в хату,

А не пустять, то й надворі

Будем ночувати.

Під хатою заночуєм, Сину мій Іване!


Де ж ти будеш ночувати,

Як мене не стане? (повільно йде)

Піду дальше - більш ходила,

А може, й зустріну...

Оддам тебе, мій синочку,

А сама загину...



(виходить)

Читець 2:

У неділю вранці-рано

Поле вкрилося туманом:

У тумані на могилі,

Як тополя, похилилась

Молодая молодиця.



(з'являється Ганна)

Щось до лона пригортає

Та з туманом розмовляє.

(кладе біля тину дитя і виходить)

(Виконується пісня "Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу...)

Читець 1:

Росте Марко...

Аж ось чорноброва

а молода, білолиця

Прийшла молодиця...

У найми проситься.

Прийняли...

Читець:

Чимало літ перевернулось,

Води чимало утекло...

Занедужала небога.



(Ганна лежить на лаві, ледве підвелась)

Ганна:

Доню...


Чи ще Марко не приїхав?

Ох якби я знала,

Що діждуся, що побачу,

То ще б підождала.

(чути шум за сценою)

Ганна:

Чи ти чуєш, Катерино?

Біжи зустрічати!

Біжи швидше!

Швидше веди в хату!

(входить Марко)

Ганна:

Слава...слава Богу!

Ходи сюди, не лякайся...

Вийди, Катре, з хати...

Я щось маю розпитати,

Дещо розказати.



(Катря виходить. Марко підходить до Ганни)

Ганна:

Марку! Подивися,

Подивися ти на мене:

Бач, як я змарніла?

Я... не Ганна, не наймичка,

Я... я твоя мати...



Читець:

Та й замовкла,

Зомлів Марко.

А земля задрижала.

Прокинувся... До матері –

А мати вже спала.



(Марко сідає біля матері, схиляє голову їй на плече)

(Виходить Мар'яна)

Мар'яна:

А мене хоче мати заміж дати, (плаче. Входить мати)



Мати:

Чого плачеш, доню?



Мар 'яна:

Матусенько, голубонько!

Не губіть ви мою долю!

Оддай мене, моя мамо,

Та не за старого,

Оддай мене, моє серце,

Та за молодого.

Мати:

Дочко моя, Мар'яно,

Оддам тебе за пана,

За старшого, багатого,

За сотника Івана.

Мар 'яна:

Умру, серце-мамо,

За сотником - Іваном.

Мати:

Не вмреш, будеш панувати,

Будеш діток годувати.

Мар 'яна:

Не хочу я панува, и,

Не піду я, мамо!

Рушниками, що придбала,

Спусти мене в яму.

Нехай попи заспівають,

А дружки поплачуть.

Легше мені в труні лежать,

Ніж його побачить.

Піду в найми, піду в люди,

А за сотником не буду.

Читець:

У світовій ліриці немає митця, який би з такою любов'ю і таким сумом оспівав жінку

Кобзарем ми його звемо,

Так від роду і до роду

Кожен вірш свій і поему

Він присвячував народу.



Читець:

Ось чому в сім'ї великій,

У цвіту садів прекрасних

Буде жити він навіки

Як безсмертний наш сучасник

Шевченко:

Я - поет, Я - Шевченко.

Є пісня у серці моєму,

Недоспівана пісня...

Покохайте її,

Ту, що я покохати не зміг,

Поцілуйте її,

Ту, яку я не зміг цілувати...

Я не мав того часу,

У котрий кохають жінок,

Я не вмів цілувати,...

І немає коханої –

Десь вона там, межи тьми...

Я не маю дружини...

У мене немає синів...

А нащадки мої,

То пісні мої, тужні та дужі...

Є пісня у серці моєму,

Недоспівана пісня,

Що ляже у інші серця...

Що ніколи не згине,

Ніколи не дійде кінця...



Ведучий:

(М.Рильський. "Сто років...ні!")



Живе один з найбільших в світі творів Шевченка невмирущого "Кобзар"


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка