Мистецтво в сучасній школі: проблеми, пошуки Збірник наукових праць За загальною редакцією професора М. В. Вовка Випуск V і івано-Франківськ 2012



Сторінка7/7
Дата конвертації21.02.2016
Розмір1.14 Mb.
1   2   3   4   5   6   7

Стрілецька пісня як засіб національно-патріотичного виховання школярів
Центральною у вітчизняній системі виховання є проблема національного виховання. У статті визначено роль, яку відіграють стрілецькі пісні не тільки в збагаченні духовної скарбниці учнівської молоді, а й у пробудженні національної свідомості. Проаналізовано пісні січових стрільців як культурно-історичний феномен.

Ключові слова: національна гідність, національна свідомість, духовна сила нації, стрілецька пісня, героїчне минуле українського народу, січові стрільці.
The problem of national education is a central problem in the local system of education. In the article the role played by songs of Striltsi not only in spiritual depository enrichment of students but also in national consciousness awakening was determined. Songs of Sichovi Striltsi as a cultural and historical phenomenon was analyzed.

Key words: national dignity, national consciousness, nation spiritual strength, Striltsi song, Ukrainian nation heroic past, Sichovi Striltsi.
На сучасному етапі розвитку і становлення національної системи освіти перед загальноосвітніми навчальними закладами поставлено складне й відповідальне завдання: формування людини нового типу, творчої, ініціативної, активної, самостійної, з почуттям національної гідності та свідомості.

Під українським національним вихованням розуміємо цілеспрямований систематичний, регульований педагогічний вплив, розрахований на прищеплення вихованцям любові до України, рідної мови й культури, утвердження в їхній свідомості відчуття етнічно-національної, духовної і мовної єдності, національної неповторності і вагомості.

Відірваність виховання від національних культурно-історичних традицій породжувала відчуженість підростаючих поколінь від родини, народної культури, рідної мови, моралі, духовності.

Культурологічна орієнтація змісту освіти передбачає вивчення мистецтва, спрямованого на формування національної свідомості молодого покоління, виховання естетичних почуттів, смаків, потреби пізнання, поваги до народних звичаїв, традицій, національних цінностей українського народу.

Духовна сила нації, національна гідність, ідейно-творчий потенціал народу головним чином залежать від того, наскільки глибоко усвідомлені всі духовні надбання минулих років.

Щоб розкрити основні ознаки формування національної свідомості учнів, необхідно насамперед з’ясувати вкрай важливу місію пісень січових стрільців як культурно-історичного феномена.

Українці століттями боронили свій край, свою волю від агресивних чужинців, і ця боротьба знайшла відгомін у різножанрових тематичних комплексах фольклору – козацького, гайдамацького, опришківського, стрілецького, повстанського. З ХХ століття у свідомості й пам’яті українців яскравою залишилася пісенність українських січових стрільців – унікальний пласт нашої пісенної лірики, пов’язаний з Визвольними змаганнями українців часу Першої світової війни. Феноменальність цієї пісенності в тому, що поіменно знаємо майже всіх її авторів, місце створення пісень, з безпосередньої історичної близькості бачимо її злиття з фольклорною традицією національного ліро-епосу визвольних змагань. Уже сам легіон Українських Січових Стрільців, що зародився у перші дні війни 1914 року з добровольців-патріотів, був незвичайним явищем: у нього влилася переважно освічена інтелігентна молодь, яка взяла в руки не тільки зброю, а й чітку програму національно-просвітницької праці на постоях між боями, створювала школи, читальні, хорові й оркестрові гурти, пресові листки, журнали, спрямовані на те, щоб «піднести українську свідомість і честь», як значилося у Правильнику «Пресової квартири» УСС. Такого не знає мілітарність у світовій історії.

Стрілецька пісня є невід’ємною складовою української народнопісенної творчості ХХ століття. Такі пісні, як «Ой у лузі червона калина» С.Чернецького, «Ой видно село» Л.Лепкого, «Питається вітер смерті» Ю.Шкрумеляка, «Гей там на горі Січ іде» К.Трильовського, «Зажурились галичанки», «Їхав стрілець на війноньку» Р.Купчинського та багато інших, відомі нині в усій Україні.

Стрілецька пісня залишила глибокий слід у нашій літературі і мистецтві. Відомий дослідник стрілецької творчості Т.Салига зазначає: «Стрілецький неоромантизм став своєрідним закінченням доби, після якої настала чи не найжорстокіша доба в житті нашого народу. Він є не тільки одним із могутніх звершень галицько-українського романтизму, але теж доказом, що у співучого українського народу навіть у час війни і кривавої боротьби не мовчать Музи, бо наші стрільці навіть «як ідуть у бій, то співають і зі співом умирають» [4, с.12].

Стрілецькі пісні, а згодом і повстанські, у ХХ столітті зазнали тоталітарного нищення, адже вони асоціювалися з історичними епохами, коли Україна намагалася ствердитися як незалежна держава. Незважаючи на відверті заборони і переслідування, стрілецькі та повстанські пісні збереглись і не втратили своєї популярності.

Січові стрільці і вояки української повстанської армії, як і колись козаки, – це охоронці своєї споконвічної землі. Вони не завойовники, не гнобителі інших народів. Вони боронили право на власну Землю, Волю й Державу. Тому в козацьких, стрілецьких і повстанських піснях чоловік постає як носій лицарського духу, державницької ідеї. Саме таким закарбований у пісні образ Юрка Тютюнника – українського військового діяча, генерал-хорунжого Армії Української Народної Республіки, розстріляного у Москві 1929 року.

У стрілецьких піснях мотив священного обов’язку перед Батьківщиною завжди поєднаний з високим інтимним почуттям – любов’ю до матері, дружини, сестри, коханої. Тому, попри весь героїзм та пафос стрілецької творчості, тут присутні і лірика, і тонкий гумор, поетика та мелодика, багато в чому запозичені з давніших народних пісень.

До тематики патріотичної пісні зверталися громадські діячі, професійні поети, народні вчителі І.Франко, К.Трильовський, К.Галицька, С.Кричевський, Д. Макогон. Наукові розвідки цього жанру знаходимо в С.Чернецького, Р.Купчинського, Ф.Погребенника, О.Кошиця, І.Рудницького.

Репертуар стрілецьких пісень склав великий цикл, до якого ввійшли не лише народні та фольклоризовані на історико-патріотичну тематику, а й стрілецькі пісні М.Гайворонського, Л.Лепкого, Ю.Шкрумеляка, М.Угрина-Безгрішного, М.Колесси, Р.Купчинського. Твори прославляли невмирущість нашого народу, його віковічні поривання до волі, братерства, національної гідності й свідомості [2, с.3]. Завзятість і лицарська відвага ставали вибухом пригніченої енергії, незалежного духу, який не вмирав у серцях українців [3, с.8].

Серед найвідоміших творців слів і мелодій стрілецьких пісень – Роман Григорович Купчинський (1894–1979), український письменник, критик, композитор. Він залишив по собі найтривалішу пам’ять як автор 60 пісень, які до сьогодні живі, щирі, овіяні глибокою радістю й тугою. Співають їх люди, часто не знаючи, чиї вони.

Ціла низка стрілецьких пісень постала під час перебування українських січових стрільців у Коші та Вишколі, де вони в другій половині 1916 – на початку 1917 років відновлювали свої сили після великих втрат. Серед інших тут створені такі пісні Р.Купчинського: «Ой чого ж ти зажурився?», «За рідний край», «Вдаряй мечем». Кілька пісень залишилося з часу перебування та боїв стрілецтва під Куропатниками і Конюхами коло Бережан. Перша з них – «Човник хитається…» – написана над розлитою річкою Цехівкою під впливом місячної ночі та тужливих зітхань хорунжого Василя Соловчука. Друга – «Накрила нічка» – постала після бою під Конюхами. У цей же час зародилася й пісня «Пише стара мати». Трохи пізніше створені «За твої, дівчино, очі», «Пиймо, друзі» та інші.

Від’їзд українських січових стрільців за Збруч 1918 року на допомогу молодій Українській Народній Республіці передав Купчинський у своїх піснях «Зажурились галичанки» та «За Збруч, за Збруч».

Р.Купчинський любив пісню із самого дитинства, про це писав уже тоді, коли перебував за кордоном: «У моїй родині спів був традиційним – як по батьковій, так і по материнській лінії в домі Підсонських гра на гітарі і на фортепіано дзвеніла в кожному поколінні. Моя тітка Софія грала на фортепіано і була акомпаніаторкою молоденької шістнадцятилітньої Крушельницької, коли відбувся перший її публічний концерт в Белелуях, біля Тернополя. Тому і не дивно, що коли 1902 – 1903 року батьки купили для моїх сестер фортепіано «Вірта», мене тягнуло до нього більше, як до шафи з конфітюрами…» [1, с.10].

Творцем музики й слів стрілецьких пісень був також Левко Лепкий (1888 – 1971) – письменник, видавець, композитор, автор музики й слів пісень «Гей видно село», «Бо війна війною» та інших.

Стрілецькі й козацькі пісні для хорового виконання опрацьовували видатні українські композитори-класики – А.Вахнянин, М.Лисенко, К.Стеценко, О.Кошиць, С.Людкевич, В.Барвінський та інші композитори.

І.Франко у рецензії на «Збірник пісень патріотичних і січових» писав: «Збірки патріотичних пісень певно, потрібні, бо вони підбадьорюють людей, підтримують у них надію на кращу будущину, розвивають енергію до живої діяльності і розбуджують охоту до життя» [5, с.62].

Патріотичному вихованню та самовихованню учнівської молоді на засадах формування національної свідомості сприяють стрілецькі пісні, орієнтовані на звернення до героїчного минулого українського народу.

І пролетіла стрілецька пісня через усі перепони – страху, голоду, репресій, навіть зруйнування стрілецьких могил – і в неушкодженому вигляді передалася нам як пам’ять і стимул до нової боротьби за національне відродження.


  1. Матієва О. Лицар – співець долі стрілецької / О. Матієва // Освітянин. – 1998. – № 4. – С. 10.

  2. Погребенник Ф. Українські пісні-гімни / Ф. Погребенник. – К. : Знання, МП «Пам’ятки України», 1992. – 64 с.

  3. Розлилися круті бережечки // Українські народні пісні та думи. – К. : Веселка, 1976. – 228 с.

  4. Салига Т. Час судить по-своєму / Т. Салига // Курилася доріженька. – Кн. 1. – Львів : Каменяр, 1991. – С. 12.

  5. Франко І. Зібрання творів : у 50 т. / І. Франко. – К. : Наук. думка, 1986. – Т. 37. – С. 62.



ЗМІСТ


Бай Ігор

Розвиток творчого потенціалу особистості дитини на уроках образотворчого мистецтва………......………………



Барило Світлана, Качмар Олександра

Естетичне виховання молодших школярів засобами сценічного мистецтва……….…………………………………..



Вовк Мирон, Андрусишин Роман

Хореографічні вправи у системі фізичного розвитку школярів……………………………………………………….



Гнатюк Михайло

Мистецькі традиції села Підвербці в контексті етнографії Покуття………………………………………………………



Жеребецька Ірина

Про деякі аспекти формування виконавської майстерності музиканта………………………………………………………



Івасишин Ірина

Розвиток творчих здібностей молодших школярів у процесі музично-виконавської діяльності…………………



Калинчук Олександра

Масова культура та деякі аспекти підготовки педагога-хореографа………………………….…………………………



Клепар Марія

Деякі аспекти використання народних традицій у процесі виховання молодших школярів……………………..………



Липа Ірина, Бедрій Христина

Використання дитячого фольклору Прикарпаття на уроках музичного мистецтва........……………………………………



Липа Ірина

Проблема компетентнісного підходу до організації навчально-виховного процесу на уроках музичного мистецтва у початковій школі……………………………………



Марусик Наталія

Науково-пошуковий підхід до музично-ритмічного виховання молодших школярів ………………………………….



Черсак Ольга

Стрілецька пісня як засіб національно-патріотичного виховання школярів ………………………………………...



3

7



13

25

33



37

41

47



52

60

66



74

Наукове видання




Мистецтво в сучасній школі:

проблеми, пошуки
Випуск VI
Збірник наукових праць

В авторській редакції

Головний редактор – Василь ГОЛОВЧАК

Технічний редактор – Ольга САВЧУК

Літературний редактор – к.ф.н., доц. Гафія ВАСИЛЕВИЧ

Комп’ютерна верстка – Віра ЯРЕМКО

Підп. до друку 6.12.2012 р. Формат 60х84/16. Папір офсетний.

Гарнітура «Times New Roman». Ум. друк. арк. 4,6.

Тираж 50 прим. Зам. № 54.




ISBN 978-966-640-210-7
Видавець і виготовлювач

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

76000, м. Івано-Франківськ, вул. С.Бандери, 1.

Тел. 71-56-22.



E-mail:vdvcit@pu.if.ua.

Свідоцтво про внесення до Державного реєстру

від 12.12.2006. Серія ДК 2718
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка