Моніторинг впровадження профільного навчання Відділ освіти



Сторінка1/5
Дата конвертації08.03.2016
Розмір0.98 Mb.
  1   2   3   4   5



Моніторинг впровадження профільного навчання







Відділ освіти

Верхньодніпровської райдержадміністрації

Районний методичний кабінет

2009 рік





ПРОГРАМНО-ЦІЛЬОВИЙ ПРОЕКТ

ПРОФІЛЬНА СТАРША ШКОЛА

(2008-2010 рр.)

Актуальність проекту. Загальні процеси  реформування освіти в Україні, зумовлені переорієнтацією економіки на ринкові механізми господарювання, супроводжуються модернізацією ціннісних, організаційно-управлінських її галузей. У відповідності до загальнодержавної стратегії, конкретизованої у Національній доктрині розвитку освіти, Законі України «Про загальну середню освіту», Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа), Концепції профільного навчання в старшій школі, на практичному рівні якісне оновлення мережі загальноосвітніх навчальних закладів відбувається через забезпечення рівного доступу до якісної освіти, створення інноваційної моделі навчального процесу, інформатизації соціально-педагогічного середовища та через особистісно орієнтоване спрямування всіх внутрішньошкільних процесів.

Нормативно в освітній галузі пріоритетним визначено розвиток старшої школи як профільної. Профільне навчання спрямоване на реалізацію особистісно орієнтованого навчального процесу, поширення індивідуалізації та диференціації, упровадження інформаційних технологій, дистанційного навчання та інших педагогічних інновацій. Профільне навчання в загальноосвітній школі створює реальні умови для професійного самовизначення кожного учня, побудови індивідуальної освітньої траєкторії, сприяє встановленню рівного доступу до якісної освіти різним категоріям учнів відповідно до їх індивідуальних схильностей та потреб.

Аналітичне вивчення стану та якісного рівня загальноосвітніх навчальних закладів показало, що молодь після закінчення школи не здобуває широких можливостей вибору професії, якість отриманих загальноосвітніх знань не завжди відповідає вимогам вищих навчальних закладів, випускники шкіл недостатньо обізнані з потребами ринку праці. Оптимальний шлях подолання означеної проблеми можливий через поширення в старшій школі допрофільного та профільного навчання.

Профільне навчання розглядається як засіб диференціації та індивідуалізації навчання, внаслідок чого за рахунок змін у структурі освітньої діяльності враховуються інтереси, схильності, здібності учнів, створюються умови для освіти дітей відповідно до їх професійних інтересів та намірів щодо вибору життєвого шляху.

Аналіз стану наукової розробки означеної проблеми свідчить, що вітчизняними науковцями широко досліджено різні аспекти профілізації старшої школи. Зокрема: А.Алексюк, Н.Бібік, А.Бойко, С.Гончаренко, І.Лернер, Ю.Мальований, О.Савченко, Б.Федоришин та ін. здійснювали розробку концептуальних засад особистісно орієнтованого профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах; Г.Балл, В.Безпалько, О.Падалка та ін. обґрунтували ідею профільної диференціації освіти; І.Кон, Н.Перепелиця, В.Рибалка та ін. визначили психологічні особливості профільного навчання старшокласників; А.Агамян, Н.Бондар, Л.Денисенко, І.Лікарчук, В.Романчук, В.Хільковець узагальнили питання профорієнтації та стимулювання професійного самовизначення учнів загальноосвітніх навчальних закладів; І.Осадчий, А.Самодрин, Н.Шиян та ін. виявили особливості організації профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах у сільській місцевості тощо.

З метою створення системи спеціалізованої підготовки, орієнтованої на індивідуальну освітню траєкторію учнів, вибір сфери професійної діяльності та соціальний захист молоді у Верхньодніпровському районі створена Програма впровадження профільного навчання в загальноосвітні навчальні заклади. При підготовці Програми враховано особливості розвитку освітньої галузі регіону, наявний науково-методичний, матеріально-технічний та кадровий потенціал, збережено наступність в організації навчально-виховного процесу на різних ступенях навчання.

Одночасно слід зазначити, що на сьогодні в регіоні відсутня цілісна науково-педагогічна модель профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах, відповідного оновлення потребує структура, зміст, форми та методи навчально-виховного процесу в старшій школі.

Таким чином, потреба практичної реалізації основоположних засад Концепції профільного навчання в старшій школі зумовлює доцільність створення та реалізації програмно-цільового проекту «Профільна старша школа».

Мета програмно-цільового проекту – впровадження допрофільного та профільного навчання в старшій школі району.

Учасники програмно-цільового проекту: відділ освіти Верхньодніпровської райдержадміністрації, районний методичний кабінет, загальноосвітні навчальні заклади всіх типів і форм власності, заклади системи загальної середньої освіти (позашкільні навчальні заклади).

Рівні реалізації програмно-цільового проекту. Проект реалізується на двох рівнях: районному та рівні закладу освіти. Заклади освіти беруть участь у проекті відповідно до плану реалізації проекту.

Державна політика, Закон України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Національна доктрина розвитку освіти, Концепція профільної освіти в старшій школі, затверджена рішення колегії Міністерства освіти і науки України від 25.09.2003, визначають стратегію, основні принципи, завдання й напрямки профілізації на старшому ступеню навчання.

Перехід школи на профільне навчання ставить учнів старших класів перед першим у їх житті серйозним вибором - треба визначити для себе напрямок подальшого навчання і майбутньої професії.

Завдання школи – це пошук ефективної моделі психолого - педагогічного супроводу всього навчально - виховного процесу. Необхідно забезпечити повноцінний психічний та особистісний розвиток школяра, допомогти йому виявити інтереси і його можливості, щоб прийняти оптимальне рішення в різних життєвих ситуаціях.

Завдання, звичайно, складні й багатогранні. Можна виділити два основних напрямки роботи – інформаційно - просвітницьке, спрямоване на розвиток психологічної культури учнів та діагностику їх здатності, особливості характеру й ціннісних орієнтацій.

Для успішного професійного самовизначення підлітків необхідно здійснювати моніторинг, простежувати ефективність впроваджуваних програм, а також оптимальне сполучення освоєння учнями базових загальноосвітніх, профільних загальноосвітніх курсів. І починати цю роботу треба з початкової школи.

Профільне навчання - вид диференційного навчання, який передбачає врахування освітніх потреб, нахилів та здібностей дітей і створення умов для виховання та навчання відповідно до їх професійного самовизначення.

Мета профільного навчання – забезпечення можливостей для рівного доступу до здобуття дошкільної, допрофільної та профільної освіти впродовж усього життя, виховання особистості, здатності до самореалізації, професійного зростання і мобільності в умовах реформування сучасного суспільства.

Випускники 11-х класів визнають, що сучасний ринок потребує професій, які змінюється за п'ятирічний період (з 8-11 клас, коли вони навчаються за профілем), зміняються й мотиви вибору майбутньої професії: висока заробітна плата по визначенню до спеціальностей; престижність професії (випускник, закінчуючи школу розуміє, що престижною професією вчителя біології або хімії, лікаря-терапевта, хімічного технолога й т.д. явно не назвати); попит на професію; легкість у вступу до ВУЗів і навчання (особливо у філіях на комерційній основі); близькість місця розташування навчального закладу (не їхати в інше місто, що матеріально висить тяжким вантажем на батьках) і інше.

Диференціація в навчанні й профільне навчання дає можливість кожній дитині сформувати й реалізувати свій індивідуальний профіль через вибір курсів, поглиблених програм по предметах, індивідуальний розклад занять.

Профільне навчання по цілях і змісту займає положення між загальним середнім і професійним навчанням та дозволяє старшокласникам придбати глибокі й різнобічні теоретичні й прикладні знання, міцні практичні навички з обраного профілю, підготувати себе до успішного продовження навчання в середньому (вищому) професійному навчальному закладі відповідного напрямку або до праці в сфері матеріального виробництва.

Для досягнення бажаної мети – масової профілізації старшої школи – необхідно:

По-перше, провести інформаційну роботу серед учнів 8-9 класів та їх батьків щодо вибору профілю навчання. Учнів, батьки повинні знати „освітню карту” міста, району, ознайомитися з територіально близькими дошкільними, загальноосвітніми навчальними, позашкільними закладами, професійно-технічними, вищими навчальними закладами, напрямами навчання в них, умовами прийому та інше.

По-друге, проаналізувати працевлаштування випускників навчально-виховних закладів.

По-третє, системно вивчити запит школярів та їх батьків, провести психолого-педагогічну діагностику для виявлення професійно значущих якостей особистості. Узагальнити результати дослідження та виявити профілі, що користуються найбільшим попитом серед учнів, визначитися з формами до профільної підготовки та профільного навчання.

По-четверте, проаналізувати й надати інформацію учням та батькам щодо перспективи соціально-економічного розвитку міста; потреби місцевого ринку праці, розміри заробітної плати.

По-п’яте, з’ясувати реальні можливості запровадження профілю в кожній школі.

Упровадження профільного навчання в старшій школі – це один із шляхів модернізації національної системи освіти, зумовлений зміною мети навчання, зростанням вимог батьків і суспільства до якості освіти випускників, їх конкурентоспроможності на ринку праці, осмисленого вибору професії та власної самореалізації.

Порівняльні дослідження якості підготовки школярів, які проводять Міжнародна асоціація оцінювання навчальних досягнень і Організація економічного співробітництва і розвитку, свідчить про необхідність переорієнтації навчання з накопичення певної суми знань як таких - на розвиток життєво важливих навичок, компетенцій. Саме компетенції допоможуть випускникові адаптуватися в дорослому світі, бути мобільним на ринку праці. Тому очевидною є потреба змінити, особливо в старшій школі, цільові й стратегічні вектори розвитку загальної середньої освіти.

Як відомо, профілізація старшої школи передбачає варіативність, індивідуалізацію та диференціацію навчання.



Завданням профільної освіти в старшій школі є:

  • поглиблене вивчення профільних дисциплін;

  • диференціація змісту навчання у поєднанні з реалізацією індивідуальних освітніх програм учнів;

  • рівний доступ до освіти учнів у відповідності з їх здібностями та індивідуальними нахилами, потребами і можливостями;

  • створення умов для подальшої соціалізації учнів, ефективна підготовка випускників шкіл до подальшого професійного навчання, трудової діяльності.

Факторами для визначення профілю навчання є:

  • можливості педагогічного колективу;

  • особливості соціально-культурного оточення;

  • здібності, нахили школярів;

  • наявність необхідної навчально-матеріальної бази в школі;

  • бажання батьків учнів;

  • регіональні потреби ринку праці.

Вибір профілю має врахувати різноманітні потреби, здібності та нахили учнів, їх індивідуальні особливості.

На рівні Міністерства освіти і науки України створено нормативно-правову базу профільного навчання; зроблено перші кроки щодо створення навчально-методичного забезпечення профільного навчання. Розроблено навчальні плани, які дають змогу комплектувати старші класи за напрямами диференціацій: природничо-математичним, філологічним, суспільно-гуманітарним, художньо-естетичним, технологічним, спортивним. Напрямки конкретизуються в окремі профілі навчання.

Профіль навчання – це спосіб організації диференційованого навчання, який передбачає поглиблене і професійно зорієнтоване вивчення циклу споріднених предметів. Прагнемо, щоб профіль навчання визначався з урахуванням освітніх потреб замовників освіти; кадрових, матеріально-технічних, інформаційних ресурсів школи; соціокультурної і виробничої інфраструктури міста; перспектив здобуття подальшої освіти і життєвих планів учнівської молоді.

Профільність визначається як добором предметів, так і їхнім змістом. Засвоєння змісту освіти в загальноосвітніх закладах з профільним навчанням, по-перше, має забезпечувати загальноосвітню підготовку учнів, по-друге – спеціалізовану поглиблену підготовку до майбутньої професійної діяльності.

При складанні робочого навчального плану враховуємо, щоб профіль навчання охоплював таку сукупність предметів: базові загальноосвітні, профільні та курси за вибором.

Профільні загальноосвітні предмети – це цикл предметів, які реалізують мету, завдання і зміст кожного конкретного профілю. Вони обов’язкові для учнів, які обрали даний профіль навчання. Профільні предмети вивчають поглиблено. Особливостями вивчення є: глибше і повніше опанування понять, законів, теорій, передбачених стандартом освіти; дотримання системного викладу навчального матеріалу, його логічне впорядкування.

Курси за вибором – це навчальні курси, які входять до складу профілю навчання.

За характером взаємодії суб’єктів профільного навчання визначають такі форми його організації:



  • внутрішньошкільні – профільні класи в загальноосвітніх навчальних закладах; профільні групи в багатопрофільних загальноосвітніх навчальних закладах; профільне навчання за індивідуальними навчальними планами і програмами загальноосвітніх навчальних закладів; динамічні профільні групи (зокрема різновікові);

  • зовнішні – міжшкільні профільні групи району, міста; шкільного округу; профільна школа інтернатного типу; опорна старша школа з пришкільним інтернатом; навчально-виховний комплекс (НВК); міжшкільний навчально-виробничий комбінат (МНВК); загальноосвітні навчальні заклади на базі вищих навчальних закладів тощо.

У школах району функціонують внутрішньошкільні форми організації профільної освіти. Профільне навчання в старшій школі реалізується:

  • в інваріантній частині – через цикл профільних предметів, у тому числі поглиблене вивчення базових дисциплін і спецкурси;

  • у варіативній частині – через факультативи, курси за вибором.

Елективні навчальні курси є складовою варіативної частини навчального плану. Вони забезпечують внутріпрофільну спеціалізацію, розширюють, поглиблюють знання, які надаються під час вивчення циклу профільних предметів. Їх обсяг не перевищує встановлену кількість курсів, що має обирати учень.

Порівняно з минулими роками значно розширено права навчально-виховних закладів щодо введення нових курсів за вибором, що сприяє диференціації та індивідуалізації навчання. Актуальним лишається питання пошуку власної моделі профільного навчання, адаптованої до умов міста.

Подальша робота з цього важливого аспекту діяльності галузі регламентується розробленою Програмою профільного навчання у старшій школі на 2008-2010 роки, що підготовлена до затвердження на засіданні райдержадміністрації.

Невід’ємною складовою навчальних планів, за якими працюють загальноосвітні заклади, є їх варіативна частина, що передбачає в кожному класі навчальні години, доцільне використання яких сприяє формуванню власного «обличчя школи», що робить її неповторною, створює імідж.

Слід зауважити, що введення профільного навчання та індивідуальної роботи з учнями за рахунок варіативної складової навчального плану покращує результативність виступу учасників команд з різних предметів.

Більшу кількість переможців підготували: Верхньодніпровські СЗШ №2,5, Дніпровська СЗБШ, Верховцевська СЗШ №1, Ново миколаївські СЗШ №1,2, Дніпровокам’янська СЗШ.

За результатами III етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових дисциплін маємо 4 переможців у Дніпровській СЗБШ, 2 – у Верхньодніпровській СЗШ №5, 1 – у Ново миколаївській СЗШ №1 та переможиця конкурсу захисту науково-дослідницьких робіт учнів членів ДВ МАН України з Ганнівської СЗШ. Це все учні профільних класів навчальних закладів.

Державна підсумкова атестація, участь школярів у олімпіадах, конкурсах показали, що профільність навчання позитивно впливає на показники успішності учнів. Це є досягненням у роботі шкіл міста. Профільне навчання є одним з етапів вибору школярами майбутньої професії.

Відділ освіти Верхньодніпровської райдержадміністрації профілізацію старшої школи проводить на виконання Постанови Кабінету Міністрів України №1717 «Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання», Концепції профільної освіти.

Згідно наказу МОН України від 20.05.2003 року №306 в місті розроблений перспективний план профілізації старшої школи на 2008-2010 навчальні роки..

План заходів передбачає психолого-педагогічний супровід допрофільної підготовки та профільного навчання, інформаційно-методичне та матеріально-технічне забезпечення профільного навчання, роботу з батьками та громадськістю, підготовку та перепідготовку педагогічних кадрів.

Відділ освіти Верхньодніпровської райдержадміністрації, заклади освіти систематично працюють над створенням умов забезпечення результатів у профільному навчанні. А саме:



  • нормативне забезпечення

  • наявність кваліфікованих кадрів

  • навчально-методичне забезпечення

  • створення спеціальних умов, які дозволять раціонально організувати навчання учнів, уникнути їх перевантаження

  • зміна освітніх методик і технологій.

Намагаємось враховувати головні чинники стратегії профільного навчання:

  • вчасне реагування на динамічні зміни на ринку праці;

  • задоволення потреб учнів та їх батьків на освітні послуги;

  • відповідна фахова підготовка педагогічних кадрів.

Результати свідчать, що випускники профільних класів, наприклад, Верхньодніпровських СЗШ №3,5, Дніпровської СЗБШ, Ново миколаївської СЗШ №1 здебільшого продовжують навчання на факультетах, які за спеціальністю пов’язані із профілем. З метою виявлення ставлення батьків до функціонування профільних класів, у яких навчаються їх діти, проводилось анкетування. Результати показали, що 69% батьків задоволені навчанням дітей у профільних класах.

Під час вибору структури профільного навчання у більшості навчальних закладів враховується один з першочергових принципів профільного навчання – принцип фуркації (розподіл учнів як за рівнем освітньої підготовки, так і за їх інтересами, їх потребами і нахилами).

Концепцією передбачено здійснення допрофільної підготовки з метою сприяння у виборі учнями напрямку профільного навчання у старшій школі, яка починається не тільки у 7-х, 8-х, 9-х класах, але є у районі заклади, в яких пропедевтичні курси та адаптація учнів, в межах майбутнього обраного профілю починається з 1-го класу, наприклад, Верховцевська СЗШ №1.

Щорічно вдосконалюється мережа класів профільного та поглибленого вивчення окремих предметів. Таким чином, створюється освітній простір, спроможний задовольнити різнобічні потреби щодо спеціалізованої освіти обдарованих дітей та учнів, схильних до вивчення певних навчальних дисциплін.

Повноцінна реалізація профільного навчання потребує цілеспрямованого формування контингенту учнів. Для цього здійснюється профорієнтаційна робота в закладах освіти, заздалегідь проводиться формування контингенту для поглибленого вивчення окремих предметів з числа учнів 5-9 класів з урахуванням профілізації навчального закладу.

Запровадження профільного навчання і допрофесійної підготовки в старшій школі потребує зміни ролі вчителя в навчальному процесі.

Безумовно, із впровадженням профільного навчання в старшій школі пов’язано багато проблем. Одна з основних — кадри. І питання тут не лише в кількості певних учителів-предметників, а й у рівні їхньої кваліфікації. Адже не всі здатні викладати дисципліну на високому рівні, як того потребує відповідний профіль.

Щоб мати високі результати навченості школярів треба оптимізувати кадрове забезпечення:

1. Створити творчі динамічні групи фахівців вищої школи і вчителів за фахом для розроблення рекомендацій щодо профільного та поглибленого вивчення предметів базового компонента навчального плану.

2. Провести практичні семінари щодо підготовки вчителів до роботи в нових умовах загальноосвітніх шкіл ІІІ ступеня, по новому організувати самоосвітню підготовку педагогів.

3. Активніше залучати фахівців-науковців, представників вищих навчальних закладів до роботи у школі з метою надання якісних додаткових освітніх послуг у напрямку профілізації.

Педагогічні колективи, адміністрації шкіл, відділ освіти продовжують працювати над розв’язанням проблемних завдань розвитку профільної школи, які вимагають системного вирішення, а саме:



  • створення психологічного супроводу навчального процесу. Здійснення ранньої діагностики;

  • розгортання мережі допрофільного навчання;

  • покращення матеріально-технічної бази;

  • кадрове забезпечення;

  • співпраця з батьками;

  • вивчення потреб міста, регіону, держави.

Держава бере на себе функції забезпечення моніторингу освітнього процесу шляхом регулярного збору інформації, об’єктивного аналізу та прийняття відповідних рішень. Отже, основним засобом вивчення якості шкільної освіти є моніторинг, система інструментарію якого здатна оцінити ефективність освітнього процесу та передбачити подальші кроки до її підвищення.

У сучасному розумінні моніторинг виконує роль процесу діагностування. Однак вимагає уточнення те, що діагностика не завжди посідала провідне місце у практиці шкільної освіти. Нерідко, наприклад, такі проблемні моменти шкільного життя, як міжособистісні стосунки, особистісний розвиток учнів, їхній рівень навчальної мотивації та рівень тривожності, згуртованість колективу, вирішувалися емпіричним шляхом, без урахування наукових підходів. Відтак виникла невідповідність між реально існуючою практикою та вимогами суспільства до якості шкільної освіти.

Упровадження педагогічного моніторингу дозволить психологізувати педагогічну діяльність учителя, навчально-виховний процес, що підвищить професійний рівень педагогічних колективів, рівень якості шкільної освіти. Результати педагогічного моніторингу дозволять висвітлити також позиції керівництва, виявити мікроклімат учнівського, учительського, батьківського колективів, надаючи тим самим можливість адміністрації школи, управлінням освіти аналізувати свої дії, відповідно планувати педагогічну діяльність.

Спираючись на теоретичні положення, моніторинг впровадження профільності повинен включати такі етапи:



  • визначення мети, завдання,

  • процес упровадження,

  • організація моніторингу впровадження профільності.

Особливу увагу необхідно приділити етапу організації підготовки та впровадження моніторингу, який передбачає такі кроки:

  • визначення об’єкта та предмета дослідження;

  • постановка завдання;

  • формування гіпотези;

  • збір інформації, планування, систематизація;

  • отримання, узагальнення й обробка даних;

  • формування наукових прогнозувань і відповідного обгрунтування.

Відповідна організація передбачає:

  • можливість отримання регулярної інформації про впровадження експериментального педагогічного дослідження; виявлення змін (позитивних чи негативних) при впровадженні педагогічного дослідження;

  • визначення факторів, що впливають на якість освіти, та їх відповідне коригування, завчасне попередження небажаних результатів.

Як правило, причиною проведення дослідження є недостатність наявних знань про те чи інше явище. Н. Реймерс відмічає, що сенс моніторингу полягає у виконанні двох взаємопов’язаних між собою функцій: спостереження та попередження. Функція спостереження дозволяє оцінити якість освіти, порівняти її з іншими результатами. Наступна функція передбачає попередження небажаних результатів.

Відповідно до визначеної мети організації моніторингу впровадження профільності відбувається формулювання основних завдань, а саме:

  • вивчення особливостей педагогічного, учнівського, батьківського колективу напередодні проведення дослідження;

  • збір інформації за напрямками дослідження;

  • визначення об’єктів дослідження (учень, клас, навчальний заклад);

  • підготовка діагностичного інструментарію;

  • відбір системи показників, на основі яких здійснюється моніторинг;

  • проведення систематичних досліджень розвитку особистості учнів з метою виявлення динаміки змін;

  • підготовка щорічних звітів з висвітленням результатів моніторингу, підготовка відповідних рекомендацій.

У педагогічній практиці нерідко використовуються окремі елементи моніторингу у формі контрольних робіт, іспитів, інспекторських перевірок. Однак вони недостатньо ефективні, оскільки такі дослідження мають епізодичний характер, залишаючи без уваги власне сам процес навчання та виховання. При цьому рідко використовуються діагностичні методики, за допомогою яких можна виявити причини недоліків у роботі колективу, зокрема фактори, що впливають на успішність учнів.

Необхідно відмітити, що ефективність моніторингу різко знижується за умов, якщо не розроблені конкретні цілі та задачі діяльності навчального закладу, а педагогічний колектив не ознайомлений з кінцевими цілями та напрямками діяльності.

Моніторинг формується як багаторівнева система діагностичних процедур, що проводяться з використанням методик, які об’єктивно висвітлюють показники якісної освіти. Але під час аналізу інформації виокремлюються одиничні об’єкти та найбільш суттєві зв’язки між ними, а також проводиться порівняння. У випадку відсутності подібного порівняння система аналізу вважається закритою, і навпаки. Необхідно відмітити, що кількісні виміри здійснюються будь-ким, а якісні виміри — експертом у даній галузі.

Одним із етапів процесу дослідження є відповідна інтерпретація результатів дослідження фахівцями (переведення їх на мову педагогіки, психології, управління) та підготовка відповідних рекомендацій. Важливо, щоб оцінка (інтерпретація) була адекватною, справедливою та об’єктивною.

Аналізуючи інформацію результатів дослідження, необхідно знати чинники, що впливають на результати моніторингу і можуть мати позитивний чи негативний наслідок:

- чинники, що перекручують істинні оцінки (якість інструментарію, професійність, підготовленість і часта зміна кадрів у процесі експериментальної роботи, еквівалентність груп, перекручування результатів, соціальне становище, зовнішнє середовище);

- досконалість діагностичного інструментарію (соціально-психологічні, психолого-педагогічні, медичні методи дослідження). Вимогами до діагностичного інструментарію є валідність, апробованість, зручність у використанні, в окремих випадках анонімність;

- професійність і відповідна підготовленість кадрів;

- зміна кадрів у процесі дослідження;

- періодичність проведення діагностування;

- відбір (еквівалентність груп) учасників дослідження;

- групова фальсифікація результатів;

- вплив соціально-територіального середовища;

- швидкість протікання періоду адаптації учасників дослідження;

- фактори, що не змінюються з часом, і фактори, що змінюються.

Знання чинників, які впливають на результати моніторингу, може бути корисним для керівників загальноосвітніх навчальних закладів у процесі планування навчально-виховного процесу з метою покращення ефективності навчання. Окрім того, є ряд чинників, що впливають на моніторинг якості освіти, і навчальний заклад не може їх змінити, і чинники, які заклад може змінити за відповідних умов. Саме питання моніторингу освіти пов’язані з виявленням і регулюванням впливу чинників зовнішнього середовища та внутрішніх факторів самої педагогічної системи.

Таким чином, на основі результатів експериментального дослідження та теоретичного аналізу ми вважаємо, що наукова організація моніторингу впровадження пробільності дає можливість:


  • приймати відповідні управлінські рішення та прогнозувати навчально-виховної роботи на наступний навчальний рік;

  • оперативно втручатися і вносити відповідні корективи до педагогічного процесу;

  • конкретно планувати роботу з учителями й учнями щодо вирішення відповідної проблеми;

  • створювати умови для порівняння власної оцінки діяльності педагогічного колективу з незалежною оцінкою.

Перспективи подальшого педагогічного дослідження полягають у:

  • виявленні передового педагогічного досвіду, його узагальненні та розповсюдженні;

  • ефективному використанні кваліфікації вчителя, практичного досвіду та працездатності;

  • відкритті нових проблемних ситуацій;

  • плануванні роботи методичного об’єднання вчителів, класних керівників;

  • створенні умов, за яких сам учитель зацікавлений у незалежній об’єктивній оцінці своєї праці; забезпеченні механізмами регулювання цілей та шляхів їх досягнення;

  • виявленні помилок у поставлених цілях, планах, нормах, що встановлені адміністрацією школи;

  • можливості вчителів, батьків побачити об’єктивну картину навчально-виховного процесу тощо.

  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка