Моніторинг впровадження профільного навчання Відділ освіти



Сторінка2/5
Дата конвертації08.03.2016
Розмір0.98 Mb.
1   2   3   4   5

Кваліметрична модель ефективності впровадження профільного навчання

параметр

вага

показники

вага

ступінь прояву

початковий

(0 б.)


задовільний

(0,25 б.)



достатній

(0,5 б.)


оптимальний

(0,75 б.)



конструктивний

(1 б.)


1. Управлінське забезпечення профільного навчання

0,10


1.1 Організаційне забезпечення внутрішньо шкільного профільного навчання за характером взаємодії

0,20

Профільні класи у однопрофільному навчальному закладі

профільні класи у багатопрофільному навчальному закладі за наявності необхідної (нормативної) кількості учнів

Профільні групи в класах у багатопрофільному навчальному закладі за наявності необхідної (нормативної) кількості учнів

Різнопрофільні ліцеї, колегіуми, гімназії, НВК

Спеціалізовані школи, школи з поглибленим вивченням предметів

(1-12 кл.)



1.2 Нормативно – правове забезпечення

(вхідне)


0,05

Відсутні нормативно-правові документи щодо питань організації профільного навчання

Наявні не усі вхідні нормативно-правові документи щодо питань організації профільного навчання

Усі нормативно-правові документи чітко систематизовані, є можливість для ознайомлення членів

Педагогічний колектив чітко володіє основними нормативними документами з питань профільного навчання

Педагогічний колектив володіє основними нормативними документами та впроваджує їх у роботу

1.3 Нормативно – правове забезпечення

(вихідне)



0,07

Наявність рішення педагогічної ради відповідно до пропозицій ради загальноосвітнього навчального закладу

Наявність наказу про зарахування учнів до профільних класів на підставі рекомендацій конкурсної комісії

Наявність наказу про розподіл функціональних обов’язків адміністрації, де зазначається контроль за профільним навчанням

Внесені відповідні зміни до статуту навчального закладу та до функціональних обов’язків членів педагогічного колективу

Наявність чіткої системи роботи щодо питань профільного навчання у річному плані

1.4 Обґрунтування доцільності впровадження обраних профілів навчання


0,21

Вивчення та аналіз освітніх запитів учнів та батьків

Діагностика профільних інтересів та здібностей учнів

Наявність аналізу кадрового забезпечення

Наявність аналізу матеріально – технічного та навчально – методичного забезпечення

Наявність аналізу соціокультурної та виробничої інфраструктур регіону

1.5 Аргументований вибір робочого навчального плану

0,23

Збільшення обсягу годин інваріантів та варіативна складової нераціональне

Раціональне збільшення обсягу годин відповідно до Типового плану, план погоджено з радою навчального закладу та затверджено УО

Максимальне використання навчальна годин на вивчення профільних та допрофільних предметів

Використання індивідуальних навчальних планів при роботі з обдарованими учнями

Робота за експериментальними навчальними планами, затвердженими МОН України

1.6 Визначення ступеня оптимальності обраного змісту профільного навчання

0,12

Співвідношення між базовими, профільними та елективними компонентами складає: 85:10:5

Співвідношення між базовими, профільними та елективними компонентами складає: 75:20:10

Співвідношення між базовими, профільними та елективними компонентами складає: 70:20:10

Співвідношення між базовими, профільними та елективними компонентами складає: 60:30:10

Співвідношення між базовими, профільними та елективними компонентами складає: 50:30:20

1.7 Стан керівництва та контролю з питань профільного навчання

0,12

Безсистемний розгляд питань з профільного навчання. Безсистемний індивідуальний контроль з профільного навчання.

Розгляд тематичних питань з профільного навчання на засіданнях педрад протягом періоду існування профілю.

Розгляд тематичне питань з профільного навчання на нарадах при директорі протягом періоду існування профілю. Системний контроль за відповідні документацією.

Розгляд тематичних питань з профільного навчання на засідання методичної ради протягом періоду існування профілю. Системний контроль на підставі моніторингу

Розгляд тематичних питань з профільного навчання на методичних об’єднаннях протягом періоду існування профілю. Наявний перспективний план роботи з даного напрямку досконало використовується

2. Забезпечення перспектив

здобуття подальшої освіти



0,07

2.1 Забезпечення перспективних зв’язків між середньою і професійною освітою відповідно до обраного профілю

1

Відсутні зв’язки з професійними установами

Наявна співпраця з підприємствами згідно з профілем у межах профільних предметів та у позакласній діяльності (екскурсії, лекції тощо)

Наявні угоди про співпрацю з ВНЗ, але не достатньо простежується спільна робота

Наявна спільна робота згідно з договором та планом роботи (курси, науково-практичні конференції, залучення викладачів ВНЗ тощо)

Наявний інтегрований зворотній зв’язок «школа – ВНЗ – підприємство»

3. Психолого – педагогічне супроводження

0,08


3.1 Діагностика профільних інтересів та здібностей

0,65

Відсутні матеріали діагностики

Наявні матеріали діагностики за одним напрямком, при комплектуванні класів не враховані

Наявні матеріали діагностиці за рядом напрямків та співбесіди, при комплектуванні класів ураховані не повністю

Наявні узагальнені матеріали психодіагностики за рядом напрямків та співбесіди, комплектація класів згідно з рішенням конкурсної комісії

Наявні електронні діагностичні програми, електронний банк психодіагностичної інформації, рішення конкурсної комісії

3.2 Забезпечення оптимального освітнього середовища

0,35

Психолого – педагогічне супроводження відсутнє

Робота щодо визначення пріоритетів учнів та вчителів у організації профільного навчання

Робота щодо попередження дезадаптації в умовах виникнення стресів учнів при спілкуванні у новому колективі

Корекція пізнавальних психічних процесів учнів

Робота щодо усунення труднощів при організації профільного навчання

4. Кадрове забезпечення

0,11


4.1 Рівень компетентності спеціалістів профільної школи

0,65

Викладання профільних предметів ведеться вчителями другої категорії або спеціалістами

Викладання профільних предметів вчителями першої категорії

Викладання профільних предметів вчителями вищої категорії

За сумісництвом працюють кращі вчителі міста

За сумісництвом працюють викладачі вищих навчальних закладів

4.2 Підвищення кваліфікації педагогічних кадрів з орієнтацією на профільне навчання

0,35

Відсутня перепідготовка педагогічних кадрів з даного напрямку

Наявна перепідготовка окремих вчителів профільних предметів

Перепідготовка більшості вчителів з орієнтацією на допрофільне та профільне навчання

Перепідготовка керівних кадрів, які забезпечують функціонування профільної школи

Широкомасштабна система перепідготовки кадрів


5. Матеріально – технічне забезпечення профільного навчання

0,10


5.1 Наявність кабінетної системи з профільних предметів

0,74

Кабінети з профільних предметів та сучасне обладнання відсутні

Кабінет частково забезпечено необхідним обладнанням, деяка наочність потребує модернізації

Кабінет відповідає переважне частині вимог

Кабінет відповідає усім вимогам згідно з положенням та базовим переліком засобів навчання та обладнання навчального призначення

Кабінет реконструйовано у навчальну лабораторію, орієнтовану на індивідуальну навчальну діяльність (ресурсний центр у межах округу)

5.2 Забезпечення навчального закладу засобами навчання з профільних предметів

0,26

Засоби навчання з профільних предметів відсутні

Наявні окремі засоби навчання, але використовуються рідко і малоефективно

Наявні засоби навчання використовуються постійно, але не завжди ефективно

Доцільне системне використання засобів навчання

Апробація та створення авторських засобів дистанційного навчання

6. Навчально – методичне забезпечення профільного навчання

0,10


6.1 Використання програмного забезпечення інваріантної та варіативної складових

0,27

Використовуються програми, не рекомендовані МОНУ в умовах даного профілю

Інваріантна складова викладається згідно з рекомендованими програмами, але відбір програм до елективних курсів нераціональний

Раціональний відбір програмного забезпечення

Досконале програмне забезпечення з наявністю авторських програм вчителів навчального закладу

Апробація навчальних програм з профільного навчання на підставі перспективне планів апробації

6.2 Комплектування закладу освіти необхідною навчально – методичною літературою

0,37

Відсутня необхідна навчально – методична література з профільних предметів як у вчителя, так і в учнів

Вчителі з окремих профільних предметів мають навчально – методичні комплекси

Учителі та учні з ряду предметів мають профільні навчально – методичні комплекси

Учителі та учні мають повні навчально – методичні комплекси з усіх профільних предметів

Повне комплектування та постійне поповнення закладу навчально – методичною літературою згідно з перспективне планом комплектування НМК з профільних предметів

6.3 Розробка дидактичних матеріалів з профільних курсів

0,36

Наявні дидактичні матеріали застарілого складу

Наявна мала кількість сучасних дидактичних матеріалів

Наявні дидактичні матеріали до окремих етапів уроку

Вчитель разом з учнями постійно займається розробкою методичного забезпечення до різних етапів уроку

Наявний цілісний комплекс дидактичних матеріалів, які доцільно використовуються на уроках

7. Забезпечення якісної організації НВП

0,10


7.1 Якість навчальної діяльності

0,37

Пасивна участь учнів у навчально – пізнавальній діяльності

Формування мети спільної діяльності з учнями на підставі рефлексії

Розвиток пізнавальних інтересів учнів

Залучення учнів до активної навчально – пізнавальної діяльності

Чітка диференційована система контролю та корекції рівня учнівської компетентності


7.2 Застосування новітніх педагогічних технологій

0,29

Не впроваджуються

Часткове впровадження елементів різних новітніх технологій



Часткове впровадження новітніх технологій

Модульне впровадження новітніх технологій

Системне впровадження новітніх технологій

7.3 Використання методів в умовах профільного навчання

0,34

Переважають репродуктивні методи роботи

Використовуються репродуктивні, але перевага віддається частково-пошуковим методам

Дослідницькі методи є основними на уроці

Більшість учнів працюють на конструктивному рівні, але постійно використовуються й творчі методи

Методи обираються за індивідуальними учнівськими траєкторіями

8. Забезпечення наступності на різних ступенях навчання

0,06

8.1 Організація позакласної роботи у межах профільної освіти

1

Відсутність позакласної роботи згідно з профілем

Епізодичне планування позакласної роботи у межах профілю провідними фахівцями та класними керівниками

Планування та організація позакласної роботи у рамках предметних тижнів, декад, місячників

Планування організації позакласної роботи на рік

Формування дитячої організації профільної спрямованості, яка має свій статут, положення, перспективний робочий план роботи тощо

9. забезпечення профорієнтаційної роботи

0,07

9.1 Готовність старшокласників до професійного самовизначення

1

Профорієнтаційна робота не проводиться, відсутність професіографічних знань

Переважання мотивів, пов’язаних із зовнішньою привабливі при професії, питання вибору професії особистісно не актуалізоване

Диференціація професій про діяльності за ступенем привабливості. Володіння неповною та несистемне системне інформацією про світ професій та кон’юктуру ринку праці

Чітко виражені професійні інтереси, майбутня професія обрана

Визначення ближньої професійної перспективи (навчальний заклад тощо), реалізація конкретних заходів щодо оволодіння майбутньою професією

10. Науково-методичне забезпечення

0,09


10.1 Система планування діяльності закладу в умовах профільного навчання

0,22

Організація роботи має безплановий характер

Наявний робочий план щодо організації профільного навчання, який затверджено радою школи

Наявні робочі плани щодо організації профільного навчання на кожен рік на підставі усунення проблем минулого періоду


Наявна шкільна комплексно-цільова програма профільного навчання, узгоджена з УО та затверджена радою школи

Наявна шкільна концепція профільного навчання, узгоджена з УО та затверджена радою школи

10.2 Дослідницька діяльність

0,18

Відсутні дослідження

Моніторинг рівня розвитку пізнавальних процесів в умовах профільного навчання, якості знань учнів з профільних дисциплін

Моніторинг удосконалення викладання профільних предметів, професійного зростання вчителів профільних класів

Моніторинг прийнятих управлінських рішень стосовно профільного навчання

Моніторинг ефективності впровадження профільного навчання з різних напрямків

10.3 Участь у науково-методичних заходах з проблем профільного навчання

0,30

На базі навчального заходу не проводяться науково-методичні заходи

Науково-методичні заходи проводяться на шкільному рівні

Активна участь учителів та учнів у науково-методичних заходах з проблем профільного навчання на міському рівні

Активна участь учителів та учнів у науково-методичних заходах з проблем профільного навчання на регіональному рівні

Активна участь учителів та учнів у науково-методичних заходах з проблем профільного навчання на Всеукраїнському рівні

10.4 Результативність діяльності вчителів

0,30

Відсутні авторські наробки вчителів згідно з профілем

Вчителі мають відповідно до профілю авторські методичні рекомендації, досвід школи або вчителів розповсюджується на рівні міста

Вчителі мають відповідно до профілю авторські програми, особистісні публікації

Вчителі мають відповідно до профілю особистісні методичні посібники

Досвід школи або вчителів розповсюджується на рівні області, держави


11. Результативність профільного навчання

0,12


11.1 Набуття учнями спеціальних умінь і навичок

0,16

Спеціальні уміння і навички розвинені недостатньо

Наявність рефлексиних навичок учнів

Наявність проектувальних умінь учнів

Наявність навчально-дослідницьких вмінь учнів.

Наявність творчих вмінь учнів

11.2 Участь учнів в олімпіадах, конкурсах, турнірах

0,28

Шкільний рівень

Участь на районному рівні

Призери на районному рівні

Участь на регіональному рівні

Участь на всеукраїнському та Міжнародному рівні

11.3 Участь у незалежному зовнішньому тестуванні

0,28

Учні складають іспити не відповідно до профілю навчання

Невелика кількість учнів складає іспити відповідно до профілю, низька якість знань

Середній рівень якості знань учнів

Достатній рівень якості знань учнів

Активна участь учнів у іспитах відповідно до профілю навчання, високий рівень якості знань

11.4 Вступ до ВНЗ згідно з профілем

0,28

Учні не вступають до ВНЗ згідно з профілем

Невелика кількість учнів вступають до середніх навчальних закладів згідно з профілем

До профільних навчальна закладів вступає мала кількість учнів

Переважна частина учнів вступають до вищих навчальних закладів згідно з профілем

Більша частина учнів вступають до вищих навчальних закладів згідно з профілем

ДІАГНОСТИКА ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ УЧНІВ 8-9-х КЛАСІВ

ДО ВИБОРУ ПРОФІЛЮ НАВЧАННЯ

Методичний коментар

На сучасному етапі розвитку школи в старших класах передбачається профільне навчання. Його завдання - диференціювати і індивідуалізувати навчання, врахувати інтереси, схильності й здібності учнів. Завдяки своїй особливій структурі і змісту профільне навчання дає можливість реалізувати особистісно-орієнтований підхід, при якому кожен старшокласник може збудувати індивідуальний освітній маршрут, або особистий професійний план.

З точки зору психології, профільне навчання має багато плюсів. Воно забезпечує широкі можливості здобування освіти різними категоріями учнів відповідно до їх здібностей, схильностей і потреб; розширює можливості соціалізації підлітків, а головне - форсує процес професійного самовизначення, «підштовхуючи» учнів до професійного вибору вже в школі.

З іншого боку, профільне навчання пред'являє певні вимоги до особи учня:



  • профілізація вимагає від учня високої самоорганізації і самостійності;

  • уміння встановлювати ділові, партнерські стосунки з дорослими;

  • збільшується інтелектуальна напруга, що вимагає сформованості розумових операцій узагальнення, класифікації, абстрагування, володіння методами творчого мислення;

  • в результаті інтенсивної учбової діяльності збільшуються навантаження на нервову систему учня.

Всі зусилля по створенню ефективних моделей профільного навчання в старшій школі можуть виявитися марними, якщо учні до закінчення дев'ятого класу не зможуть вибрати профіль навчання відповідно до своїх бажань і можливостей. Для здійснення правильного професійного вибору необхідна допрофільна підготовка, яка повинна починатися якомога раніше, за рік-два до проведення відбору. Її метою повинні стати формування у школяра реалістичного самосприйняття і рівня домагань, розкриття і розвиток здібностей, виховання трудової мотивації.

Саме на етапі допрофільної підготовки психолог і вчитель можуть об'єктивно оцінити професійні інтереси і схильності підлітків, рівень інтелектуального розвитку і деякі інші здібності.



Метою діагностичного мінімуму в паралелі 8-х (або 9-х) класів є - оцінити рівень психологічної готовності школярів до профільного навчання для прогнозування професійної успішності і профілактики шкільної дезадаптації.

Діагностичний мінімум проводиться психологом на початку 2-го семестру 8-го класу або в 1-ом семестрі 9-го класу і включає психологічне обстеження старшокласників і експертне опитування батьків.

При складанні блоку методик для відбору в профільні класи необхідно виходити з того, що в шкільному віці некоректно говорити про професійні здібності - мова може йти лише про індивідуальні психологічні особливості як передумови формування професійних здібностей.

Основний акцент робиться на діагностиці мотиваційної сфери (мотиваційна готовність) - інтереси, схильності, потреби і діагностиці особливостей мислення (інтелектуальна готовність).

У запропонованому варіанті відбору використані традиційні і модифіковані методики.

1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка