Моральне приниження чи моральна велич жінки? Урок-пошук за поемою Т. Шевченка Катерина



Скачати 234.79 Kb.
Дата конвертації21.02.2016
Розмір234.79 Kb.
Відкритий урок української літератури у 9 класі на тему:

«Моральне приниження чи моральна велич жінки?

(Урок-пошук за поемою Т. Шевченка «Катерина»)

Підготувала і провела

Погадаєва О.П., вчитель

української мови і літератури


2012 рік




Тема: Моральне приниження чи моральна велич жінки?
Урок-пошук за поемою Тараса Шевченка «Катерина»
…Коли пильно, «не минаючи ні титли, ніже тії коми», прочитати всі поезії і повісті Тараса Шевченка, то починаєш бачити, як той образ жінки-страдниці, матері-великомучениці Оксани, зорі вечірньої виростає до велетенського розміру, і тоді розумієш, що ця мати, ця жінка, ця зоря – це наша спільна мати, наша любов, наша зоря – Україна.

Максим Рильський

Слухай батька і матір твою, щоб продовжилися дні твої на землі.



Біблія

Не судіть і судимі не будете.

Біблія


Т. Шевченко. Катерина.

Тип уроку: урок-пошук

Міжпредметні зв’язки: музика, живопис, християнська етика

Обладнання: мультимедійна дошка, репродукції картин видатних художників : Т.Шевченка « Катерина», Рафаеля « Сікстинська мадонна».


Перебіг уроку


( Звучить мелодія української народної пісні «Ніч яка місячна…»)
I. Вступне слово вчителя з елементами бесіди з учнями

Кожна дівчина мріє про щасливе кохання, про шлюб і сім’ю. Але доля багатьох дівчат складається по-різному.

Тема жінки-матері – провідна у творчості Т.Г.Шевченка. Великий поет і художник все своє життя низько схиляв голову перед українською жінкою. Він створив прекрасні образи жінок, матерів, які нас чарують,зворушують,захоплюють…

Усі ріки жіночої долі осмислив і відтворив поет у «Кобзарі». Усьому світу прагнув він розповісти про страждання, яких, здається, не здатна витримати тендітна жіноча душа. Це відображено і в назвах його творів: «Відьма», «Слєпая», «Сова», «Мар'яна-черниця», «Наймичка»… Божевільні від горя, блукали попідтинню українські красуні, тяглися до неба тужливими тополями, ставали причинними, сивими совами вили над загубленими долями своїх дітей.

Сьогодні на уроці ми розпочнемо знайомство з відомою поемою Т.Шевченка « Катерина «.

II.Учитель оголошує тему уроку, зосереджує увагу на навчальних цілях:

1.Зрозуміти становище жінки-страдниці в кріпацькій Україні.

2.Простежити моральну велич і моральне падіння головної героїні поеми.

3.Порівняти картину Рафаеля «Сікстинська мадонна» і картину Т.Шевченка «Катерина».

4.Розкрити ідею образу Катерини.

Учитель.

1.Пригадайте, у який період свого життя поет написав свою поему?

2. Прочитайте присвяту до поеми і поясніть її.

3. Назвіть один з перших творів, у якому Т.Шевченко схилявся перед світлим образом жінки.

4. У яких ще ранніх творах центральною стала тема жіночої долі?

( учні відповідають на поставлені учителем запитання. При потребі учитель скориговує їхні відповіді).

III.Мотивація навчальної діяльності учнів. Міжпредметні зв’язки.
Учитель. Проблема нероздільного кохання є вічною. До неї зверталися

видатні письменника і світової літератури. Назвіть твори світової літератури, героїні яких теж пізнали нерозділене кохання і покінчили життя самогубством.

Учні можуть назвати трагедію Гете «Фауст»,зокрема образ Маргарити, а також роман Л.Толстого «Анна Кареніна», героїні даних творів теж розділили долю Катерини.

Чому дані героїні обрали таку долю, чому Катерина залишила свою маленьку дитинку на дорозі, а сама побігла до крижаної ополонки і пірнула у неї? Як ми повинні трактувати її образ – як моральну велич жінки чи моральне падіння ? Це і стане предметом нашого пошуку на уроці.

П Р Е З Е Н Т А Ц І Я П О Ш У К У У Ч Н І В
Учитель. Прочитайте початок поеми.

1.Кого мав на увазі Т.Шевченко під словом москалі?

Як бачимо, Шевченко у поемі «Катерина» неоднозначно підкреслює: москалі – чужі люди і має на увазі російських солдат-офіцерів, які приносять тільки лихо українському народу, бо вони – чужі, ворожі всьому українському. Мабуть, тому й попереджає українських дівчат.

2.Чому поет так мало розповідає про історію стосунків Катерини й офіцера? Яка мета його подальшої розповіді?

Як бачимо, Т.Шевченко не заглиблюється в історію кохання Катерини й офіцера-москаля, не описує епізодів зваблення дівчини. Поет поставив перед собою значно інше завдання: показати біль і мандри Катерини як жінки-матері, як нещасної покритки. Адже образ жінки-матері для поета був джерелом найвищого натхнення.

Учитель. А жіночки лихо дзвонять,

Матері глузують,

Що москалі вертаються

Та в неї ночують…

Справді, людський поговір безжальний, і цим поет тонко готує грунт, щоб пояснити, чому батьки виганяють доньку з дому.

Зачитаймо початок II розділу.

( По середині класу стоїть стіл, накритий вишитою скатертиною. За столом сидять батько й мати. Перед ними стоїть зажурена Катерина.)

Учням пропонують інсценізацію даного уривку поеми.

3. Прокоментуйте сцену вигнання Катерини батьками.

Хто приймає рішення у цій родині? Чому?
Учитель.

Кожна мати, вирощуючи доньку,думає про той час, коли віддаватиме її заміж. Весілля – надзвичайно важлива подія в житті дівчини та її батьків.Треба зрозуміти психологію жінки-селянки, яка роками, ще, мабуть, з дитинства уявляла собі весільний обряд своєї доньки. І тепер, коли стало зрозумілим, що весілля не буде, мати з розпачем, зі здавленим у душі болем дорікає доньці:

…де твоя пара?

Де світилки з друженьками,

Старости, бояре ?

Ви, напевно, звернули увагу, що протягом усієї сцени вигнання Катерини з дому батько мовчав. Але не тільки тому, що він небагатослівний. І хоча мати говорила від імені двох,Катерина мовчала, ніби ще на щось сподівалася, і лише коли почула батькове: «Чого ждеш, небого?»- зрозуміла, що батькове рішення безповоротне, бо в українській родині останнє слово завжди було за батьком.


4.. Що змусило батьків розстатися з Катериною? На чиєму боці автор? Чи засуджує він таке рішення батьків? Чому?

Учитель.


Ставлення поета до своєї героїні пізнаємо через ліричні відступи.

Звернімо увагу на такі рядки:

Катерино, серце моє,

Лишенько з тобою!

Де ти в світі подінешся

З малим сиротою?

По дорозі до Московщини багато горя зазнала наша героїня: з сином ночувала попід тином, не раз люди в хату не впускали. А за віщо? Що вона зробила людям? Чи можна її виправдати?

Ні. Героїня поеми завинила перед своїми батьками, перед дитям і своїм

Поганьбленим дівоцтвом. Виправдання їй нема, але карати і милувати має право(так стверджує поет ) лише Всевишній. « Не судіть, і не будете судимі»,-говорить Божа заповідь. А наш людський обов’язок – підтримати людину в горі і стражданні.

Кого зустріла Катерина під час своїх поневірянь у дорозі? Як ці дві сцени допомагають глибше розкрити ідейний зміст твору?


5.Чому Катерина принижує себе, благаючи офіцера не відштовхувати її? Чи свідчить це про те, що вона втратила останню гордість?
6. Свідомим чи несвідомим , на вашу думку, було рішення Катерини про самогубства? Чи думала вона в цю хвилину про дитину? Чому?
Учитель. Як бачимо, для Катерини не існує життя в соромі. Дитина її не втішає настільки, щоб жити далі. Катерина покінчила життя самогубством. А її синочок став сиротою.

Тарас Шевченко настільки перейнявся долею своєї героїні, що торкнувся цієї проблеми і в живописі, написавши однойменну картину.

( На мультимедійній дошці спроектовано репродукцію картини Т.Шевченка «Катерина».)
В одному з коментарів до картини було написано, що не випадково Катерина ступає так, як Марія в «Сікстинській Мадонні» Рафаеля. Художник не засуджує падіння героїні, для нього залишається незаперечною її висока людська гідність, духовна краса і святість почуттів.
7. Чи згодні вм з таким коментарем? Спробуйте порівняти знамениту картину Рафаеля і картину Шевченка.
( Пошукове дослідження учня)

У статті С.Жили «Шевченкова Катерина в поемі та живописі» читаємо: «Живописна Катерина виглядає дещо ідеалізовано. Велична красуня-селянка у святковому дівочому вбранні виступає з грацією, гідною подиву та захоплення художника. Художник сміливо порушив академічні канони, виставивши у центрі композиціі вагітну жінку. Він зобразив її миловидною і привабливою. На картині краса дівчини контрастує з її глибоким сумом, про що красномовно говорить обличчя Катерини: чарівна голівка опущена, очі заплакані, почервонілі від сліз.»

Говорячи про високі живописні якості полотна, професор О.Сидоров відзначає, що зображена на ньому дівчина, в якій наближається материнство,- справді красива, а рисунок її ніг,- на що слід звернути увагу,- майже точно копіює ноги «Сікстинської Мадонни» Рафаеля. Шевченко не осуджує героїню, для нього залашається незаперечною її висока людська гідність, духовна краса і святість почуттів.

Тепер погляньмо на картину Рафаеля. Перед нами Мадонна, що несе свого сина людям, вона усвідомлює святість свого обов’яку і високого покликання. Провідний мотив «Сікстинської Мадонни» - тривога і біль матері за майбутні страждання Сина, віра в Бога і усвідомлення необхідності свого високого поклткання. Звідси її невимушена велич і грація.

Шевченко лише порівнює свою героїню з Мадонною. Вона могла б стати щасливою матір'ю. Але зараз головне для Катерини – сором за вчинений гріх.

ЇЇ чисте почуття розтаптане московським офіцером. Тому опущені плечі дівчини, схилена голова, заплакані очі.


8 У чому полягає загальнолюдська проблематика поеми «Катерина»? Я к доля дівчини –покритки перегукується в творчості Шевченка з долею України?
IV.Підсумок уроку.


  1. Чи досягли ми поставлених на початку уроку навчальних цілей?

  2. Які уроки взяли для себе? Над чим задумались?

  3. Чи проблема обманутої дівчини актульна для нашого сьогодення?

  4. Чому на Україні так багато дітей-сиріт?

V. Домашнє завдання.

1.Поема Т.Шевченка «Катерина» привертала увагу багатьох митців живопису. Приготуйте презентацію на тему « Шевченкова Катерина в живописі».

2.У плані зображення теми долі жінки-страдниці ,материнської любові Т.Шевченко пішов далі. Прочитайте поему « Наймичка».


VI. Оцінювання пошукових робіт учнів. Мотивація учителем оцінювання.

( Лунає фонограми пісні «Ніч яка місячна…» )
На мультимедійній дошці спроектовано картину Т.Шевченка «Катерина».

Учні виходять з классу.

1. Кого мав на увазі Т.Шевченко під словом «москалі» у перших рядках поеми?
2. Чому поет так мало розповідає про історію стосунків Катерини й офіцера?

Яка мета його подальшої розповіді?


3. Прокоментуйте сцени вигнання Катерини батьками. Хто приймає рішення? Чому?
4. Що змусило батьків розстатися з Катериною? На чиєму боці автор? Чи засуджує поет таке жорстоке рішення?
5. Як ви оцінюєте поведінку Катерини? Вона мусить бути виправданою чи покараною?
6. Кого зустріла Катерина під час свої поневірянь у дорозі? Чи допомагають ці дві сцени глибше розкрити зміст твору?
7. Чому Катерина принижує себе, благаючи офіцера не відштовхувати її?
8. Свідомим чи несвідомим, на вашу думку, було рішення Катерини про самогубство? Чи думала вона в цю мить про дитину?
9. Яке враження справила на вас репродукція картини Тараса Шевченка «Катерина»? Порівняйте знамениту картину Рафаеля «Сікстинська Мадонна» з картиною Тараса Шевченка «Катерина».


Т. Шевченко. Катерина.


Рафаель. Сікстинська Мадонна.


10. У чому полягає загальнолюдська проблематика поеми Тараса Шевченка «Катерина»? Як доля дівчини-покритки перегукується в творчості Шевченка з долею України?

Тема: Тарас Шевченко.Геніальний поет,мислитель, пророк національного відродження в Україні. Його винятково велике значення. Рання творчість. Перші поетичні твори баладного та елегійного жанрів. «Думка» («Нащо мені чорні брови…»). Тривога за жіночу долю («Причинна», «Лілея»).
Мета:Поглибити знання учнів про геніального українського поетаТ.Шевченка; ще раз пройтися шляхами долі великого сина українського народу; допомогти учням зрозуміти життєвий подвиг поета в умовах підневільного становища нацїї в першій половині ХIХ ст.;

Ознайомити учнів з ранньою творчістю Шевченка, розкрити романтичний характер його ранніх творів;

Організувати роботу над змістом елегії «Думка»(«Нащо мені чорні брови…»), а також над змістом балад «Причинна» і «Лілея»;

Виховувати відповідальність за долю дівчини;

Прищеплювати інтерес до творчості Т.Шевченка.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Міжпредметні зв'язки: світова література ( романтизм ), музика, живопис

Обладнання:портрет поета, фотовиставка «Життя і творчість Т.Шевченка».
Епіграф: Я розгортаю томик «Кобзаря» і мені здається, що я кладу руки на трепетне гаряче людське серце – серце, що так багато пережило і так багато пізнало, і я відчуваю його потужний пульс у пристрасних вільних ритмах Шевченковлого вірша.

Микола Бажан


Перебіг уроку


  1. Організаційний момент

  2. Мотивація навчальної діяльності учнів

Богдан Лепкий писав: Благословенна хай буде година,

І тая хата, і село,

Що Україні принесло

З великих найбільшого сина.

Благословенна!

Ми низько схиляємо голову перед матір’ю Тараса Шевченка Катериною, кріпачкою пана Енгельгардта, яка привела у світ свого сина, що став геніальним поетом, мислителем, пророком національного відродження в Україні. Давайте пройдемося ще раз шляхами долі одного з найбільших синів України,щоб осягнути велич його життя і таланту.
III.Актуалізація опорних знань учнів.

( Презентація міні-проекту : «Мені аж страшно, як згадаю оту хатину край села…» Дитинство. Юність поета.) Повідомлення підготовлених учнів.




  1. Оголошення теми уроку, навчальних цілей, коментар епіграфа.

IV.Сприймання й засвоєння учнями навчального матеріалу.
1.Слово вчителя.
Поволі входячи до храму Шевченкової Поезії, ми пізнавали цього велетня духу, щоб узяти до свого серця іскру викресаного ним великого вогню любові й боротьби. І сьогодні знову маємо нагоду в тому величному поетичному храмі уважно розглянути кожен шедевр. Збагнути силу молитовних полум'яних рядків, щоб пізнати свого Шевченка – назавжди.

Багато джерел живили Шевченків талант: світлі та гіркі дитячі враження, народні пісні, краєвиди рідної землі, творче єднання з друзями. І поезія його заясніла невідомою досі в українському письменстві ясністю, простотою і поетичною грацією вислову.


1.Пригадайте, на який період припадає рання творчість і назвіть твори, написані у цей час.

2.Рання творчість Тараса Шевченка – це високий романтичний порив. Пригадайте, що ви знаєте про цей літературний напрям з уроків світової літератури.

Поет відразу визначив коло провідних мотивів:

-Сирітство і соціальна нерівність.

-Трагічна доля жінки-покритки.

-Тема героїчного минулого.
-Роль поета в суспільному житті.
3.Виразне читання елегії «Думка».

-Чому свої ранні поезії Шевченко називає «думками»?

-Яка тональність цієї поезії?

-Визначте жанр твору. Дайте визначення елегії.

-Чим вражає вас монолог ,написаний від імені дівчини-сироти?

-Дослідіть художні особливості елегії.


4.Виразне читання балади «Причинна».

Слово вчителя. Жіноча доля знайшла своє продовження в ранніх романтичних баладах.Жанр балади спонукав автора звернутися до фольклорного матеріалу. Вступ до балади став народною піснею. Музику написав Данило Крижанівський.

( учні прослуховують вступ «Реве та стогне Дніпр широкий»).

Поет змалював потужну стихію природи, показав втаємничену могутність української землі,її нескореного народу.

-Якою постає природа у вступі до поеми? Який художній засіб вжито?

-Яка історія розгортається на цьому грандіозному тлі?

-Чому дівчина звернулася до ворожки?

-Чому дівчина стала причинною?

-Яке місце у баладі займає молитва:»О Боже мій милий!..»

(Розгляд репродукціі картини Івана Марчука «Причинна» Тараса Шевченка.

-Чи допомагає ця репродукція зрозуміти баладу?

-Чи такими ви уявляли героїв твору?

-Чи вдалося художнику передати трагедію дівочого сирітського безталання?

5. Робота над змістом балади «Лілея».

- Про що розказала прекрасна біла лілея королевому цвіту.

-Що стало причиною трагедіі?

-Чи можна розповідь лілеї про історію панського байстряти вважати типовою на той час?

-Хто винен у трагедії дівчини?


V.Узагальнення вивченого на уроці матеріалу.

1.Назвіть твори Шевченка, написані у ранній період творчості.

2.Визначіть основні мотиви творчості.

3.Якою постає перед нами доля дівчини у ранніх творах поети?


VI. Домашнє завдання

1.Прочитати поему «Катерина».

2.Підготуйте повідомлення пошукового характеру( завдання учні записують у робочі зошити)
VII. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів.

Тема: ТАРАС ШЕВЧЕНКО. РАННЯ ТВОРЧІСТЬ.

Вісь неперервності історичного часу. «На вічну пам'ять Котляревському», «До Основ’яненка”.
Мета: Поглибити знання учнів про ранню творчість Т.Шенченка;

Організувати роботу над змістом поезій,що стали надбанням нашого духовного простору;

Допомогти учням усвідомити тугу поета за козацькою вольницею і славним минулим свого народу;

Удосконалювати навички виразного читання;

Виховувати в учнів патріотичні почуття, бажання ще більше дізнатися про славне козацьке минуле.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань
Обладнання: тексти поезій,портрети Григорія Квітки-Основ’яненка і Івана Котляревського
Епіграф: Де поділось козацтво,

Червоні жупани?

Де поділась воля,

Бунчуки? Гетьмани?

Т.Шевченко

Міжпредметні зв'язки: історія, музика


П Е Р Е Б І Г У Р О К У
I.Організаційний момент

II.Мотивація навчальної діяльності учнів

В усі періоди творчості Великого Кобзаря бачимо його глибоке зацікавлення історією України. Поет пишався славним героїчним минулим, зокрема козацтвом і вірив, що козацька

Слава не поляже,

Не поляже, а розкаже

Що діялось в світі,

Чия правда, чия кривда

І чиї ми діти,- писав Т.Шевченко в поезії «До Основ'яненка».

Тема героїчного минулого є однією з провідних у ранній творчості поета. Пригадайте, з якими творами про героїчне минуле, про славне запорізьке козацтво ви дізналися у попередніх классах.

( учні повинні назвати поеми «Іван Підкова» і «Тарасова ніч»).

Вивчення цієї теми є дуже важливим, тому що ми, нащадки поетової спадщини, маємо пам'ятати не лише сторінки нашої героїчної історії, а й трагедії, помилки минулого, які не повинні повернутися: «…все гине, Слава не поляже: Не поляже. А розкаже, Що діялось в світі, Чия правда, І чиї ми діти».
III.Оголошення теми уроку, навчальних цілей:

1.Дізнатися більше про твори Т.Шевченка, в яких оспівана героїчна історія рідного народу.

2.Виразно читати поезії.

3.Усвідомити тугу поета за козацькою вольницею

4.Виховувати в собі почуття обов'язку берегти традиції, боротися за піднесення українського слова до нових висот.
IV.Художнє читання поезії «До Основ’яненка”.

1.Яке місце в історії української літератури займає постать Квітки-Основ’яненка?

2.З якої нагоди з'явився цей вірш?

3.Якими роздумами пройнята поезія і чому?

4.Як поводить себе природа? Чи картини природи відображають настрій ліричного героя? Назвіть художній засіб, який вжив поет.

5.Яка роль риторичних запитань?

6.Зачитайте рядки, в яких звучить думка про те, що минуле не повернеться.

7.Чи не зарано радіє ворог? Чи вдалося російському царизму повністю знищити козацький дух?

8.В яких рядках виражена ідея твору?

9.Про що просить Т.Шевченко повістяра?

10.Які роздуми викликала у вас ця поезія?
Слово вчителя. Шевченко недаремно у своїй ранній творчості звертається до теми героїчного минулого. Мудрий Кобзар накреслив грандіозну программу перед усією національною літературою: героїка минулого має розбудити в зневірених чи збайдужілих сучасників енергію для боротьби за соціальне й національне розкріпачення своєї країна, яка «обідрана, сиротою понад Дніпром плаче».

(Мультимедійній дошці спроектувати портрет І.Котляревського)


V.Робота над змістом поезії “На вічну пам’ять Котляревському”
Бесіда з учнями про значення творчості І.Котляревського для розвитку української літератури.

Слово вчителя.


Поезію «На вічну пам’ять Котляревському” Шевченко написав невдовзі після смерті письменника, якого називає «батьком української літератури».Поет віддає належну шану великому мудрецю і майстрові українського гумору і сатири.

1.Читання поезії учнями.

2.Розляд побудови твору.

( учні під керівництвом учителя простежують зміну настроїв поета: від засудження трагічної української сучасності до спогадів про героїчне минуле, що пов’язані з українським козацтвом, тими славними героями,які навіки стали взірцем лицарства і патріотизму.

3.Учні досліджують риси романтизму у творі,розкривають символічні образи солов’я і червоної калини.

Учитель допомагає учням усвідомити ідею образу солов’я. Це символ величної гармонії української землі:

І світ божий, як Великдень,

І люди, як люди.

Зникнення пташки,яка зігрівала душу народу,символізує трагізм сучасності. Із соловейком, який щез з калини, порівнює поет Котляревського,бо невблаганна смерть змусила його замовкнути.І втрата ця аж надто відчутна, на думку Шевченка, для української культури.

4.Проаналізуйте елементи автобіографізму.З якою метою Шевченко їх вживає?

5.Чому Великий Кобзар низько схиляє голову перед Котляревським?

VI. РЕФЛЕКСІЯ.

Продовжіть речення: Я не знав, а тепер я знаю…
VII.Оголошення результатів навчальної діяльності.
VIII.Домашнє завдання:

1.Прочитати поему «Гайдамаки» ( розділи «Вступ», «Конфедерати», «Червоний бенкет».

2.Повторити селянське повстання, що відоме під назвою «Коліївщина».

Іван Гонта - ватажок гайдамаків


Т.Шевченко. Ілюстрація до поеми «Гайдамаки».


Т Е М А : ТАРАС ШЕВЧЕНКО. «Гайдамаки». Складність історичної долі

українського народу, невідворотність його боротьби за визволення.

Повсталий народ як герой поеми. Образ Яреми. («Вступ», «Конфедерати»,

«Червоний бенкет»).


М Е Т А : поглибити знання учнів про творчість Тараса Шевченка раннього

періоду; ознайомити учнів з історичною основою поеми; композицією твору;

організація роботи над змістом поеми; прокоментувати окремі фрагменти;

показати роль повсталого народу у визвольній боротьбі; розкрити образ Яреми.

ТИП УРОКУ: засвоєння нових знань.
ОБЛАДНАННЯ: текст поеми; живопис: Опанас Сластіон. Ілюстрації до поеми

Т.Шевченка «Гайдамаки»,»Іван Гонта – ватажок гайдамаків»,картина невідомого автора.


ЕПІГРАФ: Ніяка інша поема не зрівняється з «Гайдамакими» І 1768 рік

встає перед нами у незрівнянній внутрішній красі і правді, у

безкомпромісній боротьбі; краще смерть,безоглядна помста,

аніж тяжка і безвихідна неволя.

Леонід Білецький
МІЖПРЕДМЕТНІ ЗВ'ЯЗКИ: історія, живопис.

П Е Р Е Б І Г У Р О К У

I. Організаційний момент

II. Актуалізація суб'єктивного досвіду

Бесіда: 1.Назвіть основні мотиви ранньої творчості Т.Шевченка.

а.сирітство і соціальна нерівність;

б.трагічна доля жінки-покритки;

в.тема героїчного минулого України;

г.тема ролі поета в суспільному житті.

2.У яких творах поет звертається до героїчного історичного

минулого?

(Учні повинні назвати такі твори:

поеми:»Іван Підкова», «Тарасова ніч»,

поезії:»Гамалія», «До Основ'яненка», «На вічну пам’ять

Котляревському».

III.Мотивація навчальної діяльності учнів

(Звучить мелодія Миколи Лисенка, написана за мотивами поеми «Гайдамаки»).

Слово вчителя.Вершиною раннього періоду творчості Шевченка стала його поема»Гайдамаки». Монументальні образи цього безсмертного твору відкривають перед нами славні сторінки визвольної боротьби українського народу. Романтичний світогляд Шевченка спонукав його шукати сюжети з героїчного минулого своєї країни. Доба розквіту та славної боротьби українського козацтва проти поневолювачів, історія Запоріжжя, часи Гайдамаччини , напевно, останнього настільки могутнього протесту проти національного, релігійного гноблення – все це непереборно вабило молодого Шевченка. Давайте відтворимо ті далекі від нас часи очима історика.

Повідомлення історика про повстання 1768 року, що відоме під назвою Коліївщина.
IV.Оголошення теми уроку, коментар епіграфа. Цілевизначення:

1.Відтворити історичні події, що лягли в основу поеми.

2.Дізнатися про історію написання і джерела, якими користувався Шевченко.

3.Розглянути композицію твору.

Вміти коментувати розділи:» Вступ», «Конфедерати», «Червоний бенкет».

4.Визначати основні сюжетні лінії.

5.Розкрити образ повсталого народу.


  1. Сприйняття та засвоєння учнями нового матеріалу.

Слово вчителя про історію написання поеми.

Зверніть увагу на епіграф до поеми. Справді,ніяка інша поема не зрівняється з «Гайдамаками». Рік 1768 постає перед нами у незрівнянній внутрішній правді і красі.

Коліївщина не змогла не залишити сліду в художній літературі.Деякі письменники зображували народних месників як кровожадних розбійників, «злодюг».Шевченко поставив собі іншу мету- спростувати такі наклепи і показати, що розбійники за святу правду і волю не стануть.

Працював поет над твором з 1839 по 1841 р.р. Допоміг молодому поету Євген Гребінка. Він надрукував розділ «Галайда» у своєму альманасі «Ластівка».

Головне джерело – народні пісні й перекази. «Розказую так, як чув од людей,- писав Шнвченко у передмові до поеми і , звичайно, мав на увазі свого діда Івана.

Багато важило й те, що Тарас виростав на Звенигородщині,котра була одним з центрів Коліївщини.Ще хлопчиком Тарас любив відвідувати Мотрининський монастир, в якому , за переказами, учасники Коліївщини освятили ножі.

На цвинтарі, що поруч, читав написи на могильних плитах. А потім мандрував далі, «без свити, без хліба, по тій Україні , де Залізняк, Гонта з свяченим гуляв».

Бесіда з учнями: 1.Прочитайте у статті підручника матеріал про джерела поеми.

2.Розгляньмо композицію і сюжет поеми.

( учні називають розділи поеми. Записують їх у робочі зошити).

3.Прочитайте про сюжетні лінії і розкажіть. Як вони розгортаються.

Перша сюжетна лінія – зародження, вибух і подальший розвиток гайдамацького повстання.

Друга сюжетна лінія – історія кохання головного героя повстання Яреми Галайди і доньки заможного титаря Оксани.

Кожна сюжетна лінія, крім того, має кульмінаційні вершини.

Про причину повстання дізнаємося з розділу «Конфедерати».
4.Робота над змістом розділу ; з'ясування необхідних для розуміння викладу твору слів.

5. Робота над змістом розділу «Галайда».

6.Збір матеріалу для характеристика образу Яреми Галайди.

-Хто такий Ярема?

(Типовий учасник гайдамацького повстання, жидівський наймит, попихач, що терпів кривду, бо був сиротою).

-Як ви розумієте рядки:

Отакий-то мій Ярема,

Сирота багатий.

Таким і я колись був.

-Чому Ярема пристав до загону повстанців?

-Коли в Яреми,» цього сіромахи, виросли крила»?

(Тільки в борні за волю України в Яреми могли» вирости крила», бо гнувся він від жидівських знущань, образ. Захоплений могутньою хвилею повстання, він прагне бути в перших рядах месників. Його лють до гнобителів рідної землі посилюється ще й особистими мотивами. Про це дізнаємося з наступного розділу.

7.Робота над змістом розділу «Червоний бенкет».

Слово вчителя.

Першу сюжетну лінію – розгортання, вибух і подальший розвиток повстання можна простежити у цьому розділі.

-Зачитайте рядки, з яких дізнаємося про розмах повстання.

Зайнялася Смілянщина,

Хмара червоніє.

А найперше Медведівка

Небо нагріває.

Горить Сміла, Смілянщина

Кров'ю підпливає.

Горить Корсунь, горить Канів,

Чигирин, Черкаси…



  • Яким змальовує поет нашого Ярему?

  • Як зображена зустріч Яреми із Залізняком? Яку сумну звістку сповістив Яремі Залізняк?

(Конфедерати у Вільшані титаря замордували, а дочку його Оксану вкрали).

- ЩО запропонував Залізняк Яремі?

(Приєднатися до повстанців і відправитися з ними у Лисянку «ножі гартувати»).


  • Яку роль у розкритті образу Яреми відіграє пейзаж?

(Пейзажна замальовка відображає внутрішню красу Яреми, посилює відчуття втрати Оксани. Природа у Шевченка багата на барви, звуки, як і душа Яреми).

  • Пригадайте, що таке романтизм як творчий метод. Чи можна на прикладі образу Яреми простежити основні риси романтизму:

а.Протиставлення буденному життю високих ідеалів.

б.У центрі уваги письменника – виняткова особистість, наділена надзвичайними можливостями, духовно багата.

в.Заглиблення в психологію своїх героїв.
V.Робота з ілюстративним матеріалом.

Розглянемо репродукції відомих українських художників, для яких поема «Гайдамаки» стала джерелом натхнення, прагненням відобразити героїчне минуле українського народу у живописі.

(На мультимедійній дощці спроектована «Ілюстрація до поеми «Гайдамаки» Шевченка, а також робота невідомого автора «Іван Гонта- керівник повстання»).
У підручнику вміщені репродукціі відомого художника Опана Сластіона до поеми «Гайдамаки».

Пропоную учням об’єднатися у групи. Завдання – описати одну з ілюстрацій до поеми.

(Поки учні готуються,

можна дати їм можливість працювати під мелодію М.Лисенка, шо написана за мотивами твору).

VI.Р Е Ф Л Е К С І Я .

Сьогодні на уроці я дізнався про …


VII.Оголошення результатів навчальної діяльності учнів.
VIII.Домашнє завдання:

1.Прочитати розділи:»Бенкет у Лисинці»,»Гонта в Умані».



2.Вивчити напам’ять уривок від слів “Гомоніла Україна…»


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка