Морально-правове виховання як головний фактор соціалізації школярів



Скачати 80.33 Kb.
Дата конвертації30.03.2016
Розмір80.33 Kb.
Морально-правове виховання

як головний фактор соціалізації школярів
Стан духовної культури і моралі суспільства, як у світі, так і в Україні, викликає занепокоєння. Корозія усталених духовних цінностей є наслідком прагматизації життя, пропаганди насилля, нехтування правових, моральних, соціальних норм і за своїми масштабами становить глобальну соціальну проблему.

Відсутність у частини молоді навичок спілкування, загальних принципів розуміння сутності найпростіших соціальних процесів і явищ призводить до конфліктів, стресових ситуацій, неадекватної соціальної поведінки. Як наслідок — "втеча молоді від реальної дійсності" в алкоголізм, наркоманію, віртуальне комп'ютерне середовище.

Соціальні умови, що пропагують меркантильність і цинізм, призводять до деформації системи цінностей у доволі значної кількості громадян України. Знецінюється одвічне: любов, сім'я, культурні цінності; гіпертрофується матеріальне та культивуються особисті потреби і задоволення. Зниження рівня суспільної та особистої моралі, раннє статеве життя ведуть до формування особистості, котра не здатна створити міцну сім'ю, народити і виховати дітей. Як наслідок -поглиблюється демографічна криза.

Ось чому виникає потреба морально-правового виховання як головного фактора соціалізації школярів.

Мислителі різних часів трактували поняття моральності по-різному. Ще в давній Греції в своїх працях Аристотель про моральну людину писав: «Морально прекрасною називають людину досконалої гідності… Адже про моральну красу говорять з приводу доброти. Морально прекрасним називають справедливу, мужню, благородну і взагалі володіючу всіма чеснотами людину».

У складному процесі формування всебічно розвиненої особистості чільне місце належить морально-правовому вихованню, що має на меті формування стійких моральних якостей, потреб, почуттів, навичок і звичок, правомірної поведінки на основі засвоєння ідеалів, норм і принципів моралі та права, участь у практичній діяльності.

У реальному житті нашого суспільства наступив той період, коли необхідно усвідомити, якщо не буде вирішена проблема розвитку і становлення моральної особистості молоді, то ні про які перетворення в нашому житті не може бути й мови.

Два інститути грають першочергову роль в процесі морально-правової соціалізацї особистості. Перший - це сім’я, де дитина закладає основи характеру своєї індвідуальності. Моральні стосунки в сім’ї накладають відбиток на все життя людини, оскільки їх вплив пов’язаний, по-перше, із сильними переживаннями, по-друге, вони постійніші, по-третє, в них закладаються підвалини всіх моральних ставлень людини до суспільства і держави, до праці, до інших людей.

Другий - це школа та позашкільні навчально-виховні заклади.. Морально-правова соціалізація у школі включає в себе засвоєння норм і вимог, формування навиків правослухняної поведінки, усвідомлення особистістю обов’язку перед суспільством, розвиток високих моральних якостей і розуміння необхідності дотримання соціальних норм, що в кінцевому рахунку повинно забезпечувати високий ступінь вихованості людини і її нормативну поведінку.

У роботі школи з питань морально-правового виховання існують певні недоліки: у її змісті переважають питання кримінального права; перевага надається вивченню прав особистості, менше уваги звертається на вивчення обов'язків; недостатньо наголошується на питанні особистої відповідальності людини за свою поведінку; відсутнє обґрунтування справедливості правових норм в їх інтерпретації; головний акцент робиться на заборонах, обмеженнях замість розкриття змісту їх моральних засад; відчувається розрив між змістом морально-правових норм і конкретною поведінкою учнів.

Тож основним завданням навчального закладу має стати озброєння учнів знаннями законів, норм поведінки, підвищення їх юридичної обізнаності, систематичне інформування їх про актуальні питання права і моралі. Здобуті знання допомагають школярам співвідносити свої вчинки і поведінку товаришів не лише із загальновідомими моральними нормами, а й з вимогами законів, коригувати свою поведінку, змінювати її у правильному напрямі.

Значна частина школярів хоча й не знає конкретних правових норм, але не допускає правопорушень. Регулятором поведінки у цьому разі є дотримання норм моралі та звичаїв. Такі діти не завдають шкоди іншим, не скоюють крадіжок та інших правопорушень, тому що керуються в конкретній ситуації певними моральними принципами.



Не менш важливим є формування в учнів правової свідомості як сукупності правових уявлень, поглядів, переконань і почуттів, що визначають ставлення особистості до вимог законів, регулюють її поведінку в конкретній правовій ситуації.

Одним із найважливіших компонентів правової свідомості є переконання – усвідомлення людиною істинності світоглядних та моральних понять та її особиста готовність діяти відповідно до цих правил і понять.



Одним із шляхів соціалізації школярів є формування в учнів поваги до держави і права, розуміння необхідності дотримання вимог законів. Такі якості виховують, розкриваючи соціальну суть і роль держави та права. Виховання в дітей поваги до закону і правопорядку, переконаності в необхідності дотримання правових норм здійснюють через формування поваги до правоохоронних органів, людей, які охороняють закони. Проте не слід залякувати учнів цими органами, бо вони не зможуть усвідомити, що закони виконують не лише каральну функцію, а й захищають інтереси всього суспільства, кожного його члена.

Особливе значення відіграє також вироблення в учнів навичок і умінь правомірної поведінки. Звичку і вміння дотримуватися вимог права і моралі слід розглядати як продукт свідомого ставлення учнів до визнання свого громадянського обов'язку, до дотримання правових норм. Як правомірна, так і неправомірна поведінка залежать від певних мотивів. Одні учні дотримуються правових норм унаслідок глибокої переконаності; другі – тільки тому, що побоюються можливого покарання; треті гарною поведінкою намагаються досягти своїх егоїстичних цілей; четверті – тому, що їхню поведінку контролюють; п'яті звикли виконувати правила співжиття. Звісно, педагог мусить знати, якими мотивами керується дитина, виконуючи норми закону.

Важливим є й формування в учнів нетерпимого ставлення до правопорушень і злочинності, прагнення взяти посильну участь у боротьбі з цими негативними явищами, вміння протистояти їх впливам. Використовуючи правові норми, особистість виявляє найвищий ступінь активності, яка передбачає, щоб учні не лише сумлінно виконували свої обов'язки, а й вимагали цього від інших. Така позиція формуватиметься за умови залучення їх до діяльності, спрямованої на забезпечення дисципліни й порядку в школі та за її межами. Будь-яка спроба ізолювати дітей від негативного, замовчувати і приховувати від них недоліки нашого життя не виховує у них непримиренного ставлення до цих явищ, не мобілізує їх на боротьбу з цим злом, не виробляє імунітету проти його впливу.

Доцільно сприяти подоланню у свідомості школярів хибних уявлень, що сформувалися під впливом негативних явищ, життя. Специфічним недоліком правової свідомості окремих учнів є помилкові уявлення про зміст правових норм. Вони визнають наявність низки заборон, але неправильно уявляють собі їх суть, наслідки невиконання. Багато з них упевнені, що за правопорушення відповідають лише дорослі, а неповнолітні нібито звільняються від такої відповідальності. Вони не переконані в дієвості положення, що "незнання закону не звільняє від відповідальності тих, хто його порушує", нерідко не вміють зіставляти свої дії та вчинки з вимогами права. Коли їм доводиться давати правову оцінку конкретному правопорушенню, виходять з власних уявлень про протиправне, що, як правило, ґрунтуються не на знаннях конкретних положень закону, а передусім на відомих їм нормах моралі. Такі недоліки правової свідомості – одна з причин вчинення правопорушень неповнолітніми.

Реалізація завдань і змісту морально-правового виховання учнів здійснюється передусім у процесі навчання. Вивчення гуманітарних предметів спрямоване на формування в них високих ідеалів, морально-правових якостей, непримиренності до аморальних явищ, правопорушень і злочинності. Дисципліни природничого циклу дають змогу торкнутися кола питань з різних галузей права, зокрема його нормативних актів щодо охорони природи, охорони праці, охорони здоров'я людини та ін. Важлива роль у правовому вихованні школярів належить курсу правознавства, у процесі вивчення якого вони знайомляться з усіма галузями права, здобувають знання, вміння і навички в системному вигляді. Правові знання, засвоєні на уроках, поглиблюються і розширюються у позакласній виховній роботі. Вибір форми чи методу виховного впливу залежить від його мети, змісту, вікових та індивідуальних особливостей учнів і можливостей педагогічного колективу школи. Обираючи методи і форми виховної роботи, важливо також ураховувати, чи популярні вони серед школярів, чи захоплюють їх, чи дають їм задоволення.

Здійснюючи правове виховання на уроках і під час спеціальних виховних заходів, важливо розкривати зміст усіх галузей права, не зосереджуючи увагу учнів на якомусь одному з них (наприклад, кримінальному), оскільки в повсякденному житті вони керуватимуться основними їх положеннями. Розкриваючи конкретні правові норми, слід показувати їх зв'язок з правилами моралі, на яких вони базуються; ілюструючи випадки порушень норм права, не зловживати негативними прикладами, краще наводити ті, що демонструють, як треба діяти в подібній ситуації. Розповідаючи про злочини, не варто деталізувати факти, оскільки це може навчити окремих школярів методики скоєння злочину, треба розкривати суть негативних фактів так, щоб вони викликали відразу, а не захоплення ними.

Завжди слід пам'ятати, що вирішальним моментом у морально-правовому вихованні школярів є висока морально-правова культура педагогів і відповідний психологічний клімат у школі та в сім'ї учня.

У правовиховній роботі школи важливу роль відіграє залучення учнів до посильної діяльності, яка передбачає певний обсяг правових знань, умінь та навичок. Це передусім участь в учнівському самоврядуванні, зокрема в роботі комісії з дисципліни і порядку, в юнацькій добровільниій пожежній дружині, у різних формах волонтерської діяльності та природоохоронної роботи.

Залучення школярів до громадської роботи в школі та за її межами слід оцінювати з погляду проведення профілактичної роботи з учнівською молоддю і з погляду набуття нею морально-правового досвіду, виховання в неї непримиренного ставлення до негативних явищ життя. Виховані в таких умовах школярі активно протидіятимуть цим явищам.

Отже, ефективність морально-правового виховання залежить від педагогічних умов, які повинні враховувати особливості впливу школи, сім’ї і соціальних інститутів на особистість дитини. Саме навчальний заклад повинен регулювати вплив на особистість різних чинників виховання, тому головне завдання педагогів — створення виховного простору для розвитку особистості.

Вправа «Соняшник»

Ураховуючи почуте на сьогоднішньому засіданні педагогічної ради, пропоную вам прийняти колективне рішення щодо підвищення рівня морально-правового виховання учнів. Для цього необхідно засіяти зернами ось цей соняшник. У кожного з Вас є по 2 стікери-«зернятка». На них запишіть завдання, які, на ваш погляд, є першочерговими для створення сприятливих умов для соціалізації школярів. Ваші завдання –зернята є доповненням до проекту рішення педагогічної ради. Якщо ці зерна проростуть, то зросте рівень вашої педагогічної майстерності, батьки стануть першими помічниками школи у вихованні дітей, а значить підвищиться рівень вихованості учнів.

Закінчити свій сьогоднішній виступ хочу рецептом учительського успіху:

Візьміть чашу терпіння,

Налийте туди повне серце любові,

Вкиньте дві пригорщі щедрості,

Хлюпніть туди ж гумору,

Посипте добром,

Додайте якомога більше віри,

І все це добре перемішайте.

Потім намажте на шматок відпущеного вам життя

І пропонуйте всім, кого зустрінете на своєму шляху.



Бажаю всім вам міцного здоров’я, оптимізму, відчуття результату своєї праці, щирого прагнення до нових знань. Раджу не зупинятися на досягнутому, ставити перед собою високі завдання та досягати нових вершин.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка