Мовознавство



Сторінка14/28
Дата конвертації11.03.2016
Розмір4.75 Mb.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   28

Оксана Лозова

Львівський національний університет імені Івана Франка

Мета цього дослідження – вивчити субстантивні предикати оцінки у романах У. Стай­рона “Лягай у темряву” (1951), “Софія робить вибір” (1979) та “Підпали цей дім” (1960). Предикативи досліджуються в почуттях-відносинах як психічних універсаліях у формі екстенсіоналів цих відносин (наборів релевантних рис, що утворюють певну типову ситуацію у свідомості мовців). Екстенсіонали аналізуються за допомогою змін­них, їх компонентів, таких як X  суб’єкт оцінки, Y  об’єкт, W  основа оцінки, N  норма. Дослідження ведеться з використанням подвійних змінних, поверхневих та глибинних, об’єктивних та суб’єктивних, між якими існують відношення протистав­лення. Внаслідок цього виявляється зміна значення предикатива у ширших оцінних ситуаціях, розмитість його смислових меж. Предикативи аналізуються в емоційно-оцінних відношенях, що переважають у кожному романі.


Ключові слова: субстантивний предикатив оцінки; емоційно-оцінне відношення; екстен­сіонал; оцінна ситуація.
Проблеми мовної номінації, явища, яке виникло разом із появою людини і є частково також містичним актом творіння, не втрачають своєї актуальності і досі. У вузькому вжитку термін “номінація” розуміють як позначення предметів за допомогою окремих слів та словосполучень, або ж  відношення мовних одиниць до немовних фактів, ситуа­цій, реалій [5, с. 101]. Залежно від комунікативного призначення, виділяють чотири типи номінацій: екзистенційну (називає існування); ідентифікуючу (встановлює статус особи); предикатну та номінацію-звертання [1, с. 322]. Сутність номінації, що виконує предикат­ну функцію, полягає у позначенні й оцінюванні властивостей індивіда, дій, процесів, по­дій, явищ, стану справ через підведення їх під закріплені у даному мовному коді поняття [1, с. 322].

Оцінний предикат є одним із найважливіших елементів оцінних суджень [6, с. 20]. Виділяють загально- та частковооцінні предикати. До складу останніх і входить преди­катив-субстантив [10, с. 78], чи не найважливіше джерело емоційно-оцінної валент­ності, оскільки він передає найгенералізованішу оцінку, не лише певної якості, а її носія взагалі.

Слід визначити межі субстантивної оцінної предикатної номінації. Такими пре­дикативами є, по-перше, оцінні іменники, а також, по-друге, лексичні одиниці вторинної номінації  сюди належать зоо-, фіто- та міфоморфізми (емоційно-оцінні найменування особи через назви тварин, рослин, міфічних істот). У другому випадку оцінна сема з’являється саме у предикативній позиції [10, с. 78].

Крім того, структура предиката [1, с. 340] чи напівпредиката [6, с. 18], елемент преди­кації [1, с. 341] різні науковці визнають також за звертаннями, наголошується вживання у позиції звертання емоційно-оцінних номінацій [9, с. 82]. Тому, на нашу думку, номіна­цію-звертання можна розглядати у цьому випадку у складі предикатної (оцінної) номіна­ції. Деякі науковці зазначають, що додаткова предикація з’являється також у прикладках і відокремлених членах речення, анафоричних висловлюваннях [2, с. 156], номінативних реченнях [4, с .8], інвертованих епітетах [10, с. 10]. Супроводжувані актуалізаторами оцін­ні іменники, вжиті у функції підмета чи додатка, також набувають додаткової пре­дика­тивності. Існує і така думка, що дерогативні найменування особи належать до слів із предикативним типом лексичного значення [7, с. 1]. Вважають, що оцінні предикати здатні створювати ефект поліпредикативності, оскільки їхня семантика передбачає ще один, імпліцитно прихований предикат: “Їм , неукам, цього не зрозуміти” – “Я вважаю їх неуками”, або “Вони є неуками” [6, с. 21]. Отже, номінацію-звертання можна розглядати як варіант предикатної, а також об’єднати перелічені раніше синтаксичні структури як засіб вираження глибинної субстантивної предикатної номінації, що дорівнює формально поверхневим предикативам. Іменники, вжиті у таких контекстах, становлять глибинні субстантивні предикативи оцінки, чи оцінні предикативи (скорочено с.п.о.). Контекс­ти, у яких виникає оцінне відношення, називатимемо оцінною ситуацією.

Важливим шляхом у вивченні предикативної оцінної модальності є розгляд почуттів-відносин  її елементів як психічних універсалій у формі екстенсіоналів цих відносин, що містять ціле гроно змінних. Під екстенсіоналом розуміють набір релевантних рис, або параметрів, що утворюють якусь типову ситуацію у світі, у свідомості ж вона відби­вається у вигляді певного емоційно-оцінного відношення [3, с. 67]. До того ж виходять із гіпотези, яка лягла в основу когнітивної теорії фреймів, а саме, що знання про світ скла­дається за певними схемами із знань про певний набір стереотипних ситуацій [8, с. 7]. Ре­левантними компонентами всіх емоційно-оцінних відношень (ЕОВ) є: Х суб’єкт ЕОВ, Y об’єкт ЕОВ, Nнорма ЕОВ, встановлена класом належності Х щодо об’єкта Y, W ознака ЕОВ, виділена в Х, яка є в основі емоційно-оцінного відношення Y-а [3, с. 69].

У цьому дослідженні особливості вживання субстантивних предикативів оцінки про­ана­лізовані у трьох романах У. Стайрона  “Підпали цей дім” (1960), “Софія робить ви­бір” (1979) та “Лягай у темряву” (1951), що належать до жанрового різновиду психолог­гічного роману та характеризуються високим рівнем емоційно-оцінної валентності текс­ту. Ми визначаємо роль субстантивних предикативів оіцнки в емоційно-оцінній тканині тексту, деталізуємо екстенсіонали домінуючих емоційно-оцінних відношень у кожному з цих романів. Аналіз показав, що у кожному романі переважає лише одне відношення, що значною мірою зумовлено тематикою твору. У романі “Лягай у темряву” (221 с.п.о.) най­важливішим чинником оцінювання є фатальний брак нерозуміння між родичами, а неро­зу­міння, не знешкоджене любов’ю, спричиняє зневагу. Екстенсіонал, співвідносний із ЕОВ зневаги, у найзагальнішому вигляді можна представити так: X відчуває і виражає своєю поведінкою, що Y не має для нього цінності, не вартий його уваги. Основою ЕОВ може бути: а) належність Y-а до менш престижного соціуму, ніж X; б) відсутність у Y-а соціальних або особистих достоїнств [3, с. 77]. Залежно від характеру об’єкта і підґрунтя його емоційної оцінки виділяють три екстенсіонали зневаги: соціальний, особистий і предметний [3, с. 78]. Загалом ЕОВ зневаги у романі “Лягай у темряву” виглядає так:

Екстенсіонал 1: соціальний (13 % ЕОВ): національна зневага  (2 с.п.о.), соціально-культурна  6, соціально-адміністративна 7.

Екстенсіонал 2 : особистий (82 % ЕОВ): психофізіологічна зневага  82 с.п.о., вікова  5, професійна  7.

Предметний екстенсіонал не характерний для цього роману, натомість можемо виокремити незначний абстрактний екстенсіонал (належать 5 с.п.о.): Y-інформаційний об’єкт  1, Y-стиль життя  1, Y-cитуація  1, Y- cвітосприйняття  2 с.п.о. Як вид­но, загалом переважає емоційно-оцінне відношення зневаги в особистому екстен­сіоналі. Спостерігаємо такі його контекстуальні особливості:

1. низька стилістична варіативність с.п.о., знаходимо одиничні випадки додаткового метафоричного та метонімічного переосмислення: Yet Loftis himself had been no choice soul [11, с. 228], 2 ланцюжки епітетів: I thought you were the Sweet Briar intellectual type [11, с. 201]. Переважно відсутнє усяке атрибутивне розширення змісту, і це обмежує оцінку семантичними рамками власне с.п.о. Спостерігаємо поодинокі випадки застосу­вання прийомів контрасту (2 с.п.о.  I was going to be one hell of a politician(…) Look at me now - a goddam rotten failure [11, с. 83]) та іронії (2 с.п.о.  Mother. She’s such a faker. Look at this circus [11, с. 256]);

2. подекуди трапляється протиставлення компонентів у соціальному й особистому аспектах: Whose life (…) was one big cliché [11, с. 209] N соц. не заперечує стандар­тизації;

3. протиставлення компонентів ЕОВ у поверхневому і глибинному аспектах: a dirty, wrenched schoolboy [11, с. 54]: Y пов.  зіпсований хлопчак, Y глиб.  зіпсований дорос­лий.

У романі “Підпали цей дім” (658 с.п.о.) домінує емоційно-оцінне відношення по­горди, що межує з несхваленням (315 одиниць). Екстенсіонал, співвідносний з ЕОВ погорди, у найзагальнішому вигляді виглядає так: суб’єкт оцінки (Х), що має у своїй кар­тині світу норму (N) вважає, що об’єкт оцінки (Y) не відповідає цій нормі N  еталонові за ознакою (W). Цей факт і викликає у X-а ЕОВ [3, с. 84]. Характерними ознаками смислового наповнення ЕОВ погорди є: а) “недотягування” за релевантними ознаками до стандартного представника свого класу; б) цілеспрямоване бажання “принизити” об’єкт емотивної оцінки [3, с. 84]. Залежно від об’єкта відношення виділяють два різновиди погорди: особиста (Y  особа /соц. колектив) та неособиста (Y не є особою).

Варіанти особистого ЕОВ погорди у цьому романі розподіляються так:



Y – представник професії/роду занять  39 с.п.о.; W – професійна непридатність;

Y – представник соціальної групи/класу/стану  35 с.п.о.; W – станова суперечність;

Y – особа певного віку (W  невідповідність віковим стандартам знань,поведінки, досвіду  5 с.п.о.;

Y – виразник певної поведінки, серед них мовленнєвої  209 с.п.о. (W  суспільна неадекватність поведінки).

Неособисте ЕОВ погорди (33 елементи) виглядає так: Y-соматизм 2 одиниці, Y-артефакт  13, Y- локатив)  3, Y-усний або друкований інформаційний об’єкт  10 (у т. ч. 5  твір мистецтва), Y-психічний стан особи  2, Y-рід занять  2, Y-стан речей, ситуація 1. Як видно, ЕОВ переважно виражене в особистому плані (288 с.п.о.); воно відзначається такими особливостями:

  1. розмитість смислових меж конкретного с.п.о., його одночасна належність до різних варіантів, чому сприяє накладення семантики вужчого контексту (Army trash [12, с. 434]  зневага щодо військового і особи як такої) та ширшого контексту цієї оцінної ситуації і тексту загалом, багаторазової різноманітної характеристики Y-а X-ом; належ­ність одного с.п.о. до кількох варіантів емоційно-оцінного відношення;

  2. контекстуальне семантичне переосмислення с.п.о., наявність поверхневих та глибинних компонентів ЕОВ, за зразком поверхневих та глибинних синтаксичних струк­тур, незбігання глибинних Y, W, N із поверхневими (a bunch of little boys [12, с. 403]: Y пов.  хлопчаки, Y гл. представники групи за інтересами, W пов.  фізична нез­рілість, W гл.  соціальна незрілість). Це особливо характерно для предикативів, що ви­ражають іронію;

  3. наявність відмінних об’єктивних (суспільно закріплених) та суб’єктивних (у свідомості конкретного X ) критеріїв, їх протиставлення: Army trash [12, с. 436]: N суб’єк­тивне/N об’єктивне  низький/високий соціальний та інтелектуальний статус війсь­кового);

  4. наявність ширших оцінних ситуацій, представлених більшою кількістю с.п.о., що належать до різних інваріантів ЕОВ (this vegetable,(...), this painter without portfolio [12, с. 259];

  5. контекстуально-структурною особливістю вжитих тут с.п.о. є використання заперечення, з різною метою: а) відмежування від статусу, наданого об’єктові суб’єктом, і який не відповідає дійсності або соціальній чи особистій нормі: I am not a bum, a criminal whom you may talk to like [12, с. 180] (із ставлення суб’єкта об’єкт реконструює свій статус на основі суспільно прийнятих норм стосовно кожної соціальної верстви); б) через неможливість із певних причин  ймовірно, неповноти наявної інформації, або психологічної некомпетентності виділити ознаку в основі оцінювання об’єкта, щоби скласти точний оцінний висновок: The man was a devil. No, said I. He was no devil. But I didn’t know [12, с. 232]; в) в емфатичних конструкціях для підсилення оцінки: The whole lot of you is nothing but a bunch of rummies [12, с. 289];

  6. для підсилення емоційно-оцінної валентності с.п.о., банальні метафори, вжи­ва­ються у контексті різноманітних стилістичних засобів, найчастіше епітетів, мета­фор, а також прийомів контрасту, іронії (у випадку застосування останніх вони підпо­ряд­ковують собі процес творення оцінки). Можливе також ситуативне підсилення емо­цій­но-оцінного ефекту через контраст оцінок одного Y різними X (10 оцінних ситуа­цій). Спостерігаємо використання актуального членування речення: при типовості ре­матичного вираження оцінної номінації у нечисленних випадках оцінка спрямовується у тему, що знижує її потенціал для X чи реципієнта (you are going to forgive me for being a bastard [12, с. 180]).

7) Оцінка, виражена атрибутивно доповненим іменником широкої семантики визначається вужчим контекстом або складається на основі сукупності попередніх оцінок даного Y даним X-м у ширшому контексті, вона стає комплексною і містить різні W (E x e u n t omnes. Exit the whole lousy bunch [12, с. 245]. Попередні оцінки даного Y (групи): flicker creeps (3 слововживання), rats, bimbo, spook, great blond bundle of Mason’s, a real foursquare, fluid-drive humping machine, second-raters, hand-me-downs from vaude­ville, these jugglers and chuckleheads and such trash. Отже, у даному разі спостерігаємо: *Y збірне  група, акторсько-режисерський склад, *W1 збірне  нестача професійної майс­тер­ності (конкретно  в аспекті щирості (jugglers), таланту (second-raters), актуальності їх роботи (hand-me-downs), *W2 збірне  особисті недоліки (боягузливість (rats), розумова обмеженість (chuckleheads).

Розгляньмо докладніше ЕОВ у його варіантах:



Варіант 1, де Y  особа як представник професії, роду занять (переплітається із соціальним), W  нестача професійної майстерності при N  бути майстром своєї справи: this ignorant general with a baby-faced smile [12, с. 14]. Спостерігаємо такі контекстуально-структурні та контекстуально-смислові підваріанти варіанта 1:

  1. протиставлення суспільних і особистих компонентів ЕОВ: Gangway! Out of the way, you Army trash! [12, с. 436]. W особисте  нестача професійної майстерності саме на підставі належності до певної професії як такої. N особисте представляє низький соціаль­ний, інтелектуальний та особистий статус військового, N суспільне особи  високий статус;

  2. глибинні й поверхневі компоненти: Just when an artist should be(...) achieving maturity (…). He becomes a hipster. A juvenile delinquent. A dirty-mouth little boy [12, с.118], де Y пов.  неповнолітня особа, Y глиб.  особа зрілого віку (+ представник професії), W пов.  нестача життєвого досвіду, W глиб.  нестача соціальної (+ професійної зрілості). N пов. – (припускається незрілість), N глиб.  (незрілість не схвалюється). Сам Y зміщує акцент на поверхневі компоненти, через це оцінка проводиться невідповідно до його статусу.

3) поєднання компонентів різних варіантів в одному с.п.о.: An expatriate, a self - confessed hater of all things American, he lived in sulky exile (...) Rumor had it that he was aloof to the vanishing point, a locker of doors and a slammer down of windows (…)[12, с. 3723]. Y1  представник професії. W1, нестача професійної придатності, не спосте­рі­гається, натомість бачимо W2  психологічна/емоційна нестабільність (a locker of doors, a slammer down of windows). Синтаксична структура речення (a hater в анафорі), перелік, форма біографічного уривка настроюють читача на W1, отже, додається ефект “ошуканого очікування”.

Варіант 2, де Yвиразник соціальної групи/класу/стану  35 с.п.о., W  невідпо­від­ність щодо N  соціальних стандартів співіснування у даній групі.

Спостерігаємо такі особливості контекстуальних структурних смислових підваріан­тів:

1) наявність протиставлення поверхневих та глибинних компонентів ЕОВ: The towns full of Americans! (...)Morticians, beauticians, m a t r o n s! All sorts of riffraff! [12, с.289]. Y поверхневе – представники певних професій (beauticians, morticians) та виду занять (matrons, актуалізується сема “економка”, “домогосподарка”). З одного боку, вибір і пе­ре­лічення саме цих трьох професій виглядає неправдивим і невиправданим що­до коге­рент­ності тексту. Проте прочитується Y глибинне, що в алегоричному перифразі пред­став­ляє найтиповіших представників середнього класу сучасної персонажеві Амери­ки. У цьому плані і з’являється глибинна когерентність: суспільство, що складається із людей, не просвітлених думкою, зайнятих єдино досягненням матеріального добробуту (mat­rons); що прагне лише зовнішньої ефектності (beauticians) приречене, воно поховає себе ж (morticians);

2) наявність протиставлення суспільних і особистих різновидів компонентів ЕОВ: some witless nincompoop of a fat rich uncle [12, с. 417] особистий план переходить у со­ціальний, Y поверхневе, “щедрий дядечко” замінюється Y глибинним  “жертво­давець”, “меценат”, яке, до того ж, одержує додаткову негативну коннотацію (тавто­логічне вжи­ван­ня witless; nincompoop, дурень”). Отже, у цьому разі не збігаються NN  особиста і соціальна (в останній меценатство заслуговує похвали). В іншій оцінній ситуації they’ll be men again, human beings, not a bunch of smug contented hogs rooting at the trough. Ciphers without mind or soul or heart. Soap peddlers! [12, с. 15] відбувається посилення через прийом контрасту та номінативні окличні речення;

3) поєднання компонентів різних варіантів в одному с.п.о. чи оцінній ситуації: Parinello put me on night duty. The swine. Again I’ll swear it’s because I’m an intellectual and he’s an unreasoning blockhead who despises thought [12, с. 198]. Тут протиставляються Y1 та Y2, інтелігент та неінтелігент, за знаннями та соціальним статусом, оскільки Y1  інте­лігент вважає, що заслуговує кращого ставлення на місці праці з огляду на свою освіче­ність;

4) поверхневі тематично національні с.п.о. переходять у соціально-станові. Оскільки США  багатонаціональна держава, то національні упередження є швидше непорозу­мінням між різними соціальними групами. Акцентується не протиставлення культур чи їх взаємне неприйняття, а універсальність негативних рис: Didn’t I know that Murder, Incorporated that vicious mob of professional assassins was made up almost wholly of Italians and that moreover gangsterism in America was totally controlled by a wicked pack of dope-sellers and connivers in Italy? [12, с. 183];



5) вживання емфатичного заперечення для підкреслення відсутності бажаної оцінки: (...) wasnt Gods noble creature any more, just plain common [12, с. 16].

Варіант 3, де Y  особа певного (переважно старшого) віку,  5 с.п.о., W  невід­повідність віковим стандартам знань, поведінки, досвіду входить як складова до варіантів 1, 2, тому детальніше на ньому не зупиняємося.

Варіант 4, де Y  виразник певної поведінки, мовленнєвої також  207 с.п.о., W  суспільна неадекватність такої поведінки: He was the worlds worst liar [12, с. 118]. Спо­стерігаємо вживання здебільшого інгерентно оцінних іменників без додаткової Емо­цій­ної чи метафоричної атрибуції (найчастіше: liar  11 слововживань, bastard  7, bum  5) та:

1) протиставлення поверхневих та глибинних компонентів ЕОВ: just a bunch of grown-up babies [12, с. 166]. Y поверхневе  дитина, Y глибинне  дорослий, за ознакою неа­дек­ватності поведінки віковим стандартам;

2) протиставлення особистих і суспільних різновидів компонентів ЕОВ: [діти] a blight of screeching tadpoles [12, с. 204]. N суспільне надає дітям інгерентно позитивну конотацію;

3) наявність ширших оцінних ситуацій, більшої кількості с.п.о.: Anyway, to get back to Parislet us examine the old man, this terrible blob, the master of the house this vegetable, this wreck, this painter without portfolio (…). Anyway, regard him again, this newt, this ox (…). The ox heaves to his feet and stands there, bellowing Get out of this goddam house, you pack of slimy maggots! [12, с. 259] перелік та контраст оцінок спричиняє більший прагматичний ефект оцінної ситуації;

4) атрибут, щодо с.п.о., може становити об’єктивну контекстуальну W оцін­ки : you ignorant bastard [12, с. 345]; you bottom-dealing swine [12, с. 314]; you dumb bunny [12, с. 343] та суб’єктивну контекстуальну W оцінки: filthy, sneaking thieves [12, с. 183]; He was a lousy mess [12, с. 118]. Цей атрибут може вносити іншу оцінну сему, аніж є в с.п.о.;

5) взаємовплив с.п.о. та різноманітних стилістичних засобів (низька частотність): мета­фори: I was a regular ambulating biological disaster [12, с. 54]; гіперболи: He was the worlds worst liar [12, с. 118];дисфемізму + метафори: Im simply a horsefly on the ass of progress [12, с. 134]; перифразу + контрасту: I could not understand how he could reject this h a u t e c u i s i n e in favour of Caroles slumgullion [12, с .159]  йдеться про ступінь привабливості двох різних жінок, їхній внутрішній світ; антономасії: the Flintheart [12, с. 428]; Mr. Big [12, с. 416];

6) прийом іронії (15 оцінних ситуацій) найвластивіший саме цьому варіантові ЕОВ: The universal man he thought of himself as, the bleeding equilateral triangle of a perfect human male, an aesthete who could quote you half a line from Rilke [12, c. 398]: первісно X=Y, оцінка мала суто позитивну конотацію (the universal man, the equilateral triangle of a perfect human male, an aesthete), іронічна імплікація виникла у мовленні Х-1 (з уточ­нен­ням he thought of himself as, дисфемізмом bleeding, відносинами контрасту між початко­вою поверхневою і наведеною глибинною оцінкою: an aesthete::who could quote you half a line from Rilke

7) вживання слів широкої семантики с.п.о.: He was a lousy mess [12, с. 118], де оцінну семантику вносить контекст;

8) одиничні випадки вживання заперечення: щоб відмежувати від оцінки: Youre not the mad dog [12, с. 502]; підсилити або створити негативну оцінку: Actually, these Village dives arent exactly my dish of tea [12, с. 137]; емфатичне використання: theyll be men again, human beings, not a bunch of smug contented hogs rootin at the trough [12, с. 15].

У романі “Софія робить вибір”, де знаходимо 445 с.п.о., 230 (52 %) належать до емоційно-оцінного відношення презирства-зневаги. Тут персонажі сприймають світ через призму концтабору: з погляду безпосереднього в’язня; активного спостерігача, емоційно залученого через почуття національної солідарності із жертвами; пасивного спостерігача. Тематично ж це найчастіше  особиста (53 % емоційно-оцінного відношення) і націо­нальна зневага в соціальному аспекті (21 % ЕОВ). Розгляньмо це ЕОВ у найтиповіших ознаках.



Соціальне ЕОВ зневаги:

  1. Національної: No, Grossman’s a pig. It’s the Polish broad, Sophie [13, с. 48] Х вважає себе представником вищої національної спільноти. Глибинна форма оцінної пре­ди­кації вказує на те, що оцінка вже належить до підсвідомості X і взаємопов’язана із певним стереотипом

  2. Соціально-культурної: the dewy little Christian lambs; those Dutch reformed broads [13, с. 69]. Тут X зневажає Y на основі W  релігійних переконань, християн­ські прак­тики не становлять для нього морально-етичної норми (Nx не є Ny). Тому Х суб’єктивно зумисне принижує Y (адже релігійним людям (Y) не притаманно вести аморальний спо­сіб життя (broads). У цьому аспекті відношення наближається до ЕОВ погорди.You know, you Confederate types interest me. Youall! (…) Why Nathan ole hoss, you Brooklyn folks interest us boys down home too [13, с. 81]: відбу­вається взаємозаміна X та Y і підсилення оцінки прийомом контрасту.

  3. Cоціально-адміністративної: X трактує Y як підлеглого або вважає його соціальний статус нижчим: Some fancy g o z l i n from Park slope thatll rob you blind! A doctor of m e d i c i n e you want? [13, с. 119]. Тут ознака W  рівень кваліфікації. Наявне переосмислення стереотипу оцінки соціальних ролей: саме X  масажист посідає ниж­чий соціальний статус та нижчу кваліфікацію, ніж Y  дипломований лікар, якого він зне­важив. Тут спостерігаємо суперечність N особистого та N суспільного. Барба­ризм g o z l i n імплікує семантику національно-культурного протистояння X та Y.

Особисте ЕОВ зневаги:

  1. За зовнішньою привабливістю: My emaciated adolescent beanpole of a frame[13, с. 116]: X(=Y) вважає, що не дотягує до N  “золотих пропорцій”, за ознакою W  гармонійності фігури (за умови позитивного знака саме цієї W у свідомості мовців складається позитивна оцінка щодо інших W);

  2. Щодо розумових здібностей: I was such a little creep before I went into analysis [13, с. 208] наявні тут хронологічні межі оцінки (before I went into analysis, атрибут little) є не природними, а концептуальними. Вони не включають певного часового періду у роз­витку і рості людського організму, на що могла би вказувати лексема little, а лише подійні параметри: before I went into analysis. Тобто W поверхневе  ознака фізичної зрі­лості; W глибинне – ознака інтелектуальної зрілості, самодостатності, життєвого дос­віду;

  3. Психофізична: You know what I think he is? A golem, that’s that. Some kind of a golem [13, с. 70] X оцінює особисті якості Y на основі глибинного архетипу, Влас­ти­вого ку­ль­турі X (golem у середньовічному єврейському міфі  злостива штучно ство­рена істо­та). Це, ймовірно, спричинено неможливістю адекватно інтерпретувати поведінку Y.

  1. Отже, у кожному з романів переважає один тип емоційно-оцінного відношення за наявності елементів інших типів. Роману “Софія робить вибір” властиве домі­нантне від­ношення презирства-зневаги (52), у романі “Підпали цей дім” домінує погорда, що межує із несхваленням (48 %). У романі “Лягай у темряву” основним є вузько виражене відно­шення зневаги (42 % одиниць). Предикативам, вжитим у цих відношеннях, властиві такі спільні особливості: розмитість смис­лових меж конкретного предикатива, одночасна на­лежність до різних варіантів відношення; ширші оцінні ситуації, представлені більшою кількістю с.п.о., належних до різ­них варіантів емоційно-оцінного відношення; контек­стуальне семантичне пере­осмислення с.п.о., наявність поверхневих та глибинних компо­нентів ЕОВ, за зразком поверхневих та глибинних синтаксичних структур; наявність від­мінних об’єктивних та суб’єктивних критеріїв оцінки, їх протистав­лення; контек­стуаль­но-структурною особливістю є використання заперечення; для підсилення емо­цій­но-оцін­ної валентності с.п.о. вживаються у контексті різноманітних стиліс­тичних засобів (меншою мірою “Лягай у темряву”). Мож­ливе також ситуативне підсилення емоційно-оцін­ного ефекту контрастом оцінок одного Y різними X, використання актуального чле­ну­вання речення (лише у “Підпали свій дім”).

1. Арутюнова Н. Д. Номинация и текст//Языковая номинация. Виды наименований. Москва, 1977. 2. Вольф Е. М. Функциональная семантика оценки. Москва, 1985. 3. Гра­фова Т. А. Смысловая структура эмотивных предикатов//Человеческий фактор в языке: Языковые механизмы экспрессивности/ Ин-т языкознания/Отв. ред. В. Н. Телия. Москва, 1991. 4. Єгорова О. М. Структурні особливості і прагматичне значення номінативних речень-текстем англійської мови (на матеріалі драматургічних творів англомовних авто­рів): Автореф. дис… канд. філол. наук. К., 1994. 5. Колшанский Г. В. Лингво-гносеоло­ги­ческие основы языковой номинации// Языковая номинация: Общие вопросы. Москва, 1977. 6. Космеда Т. А. Аксіологічні аспекти прагмалінгвістики: засоби вираження кате­горії оцін­ки в українській та російській мовах: Автореф. дис… д-ра філол. наук. Харків, 2001. 7. Кошель Г. Г. Оценочные предикатные номинации в современном английском язы­ке (на материале дерогативных наименований лица): Автореф. дис… канд. филол. наук. Моск­ва, 1980. 8. Минский М. Фреймы для представления знаний: Пер. с англ. Моск­ва, 1979. 9. Рыжова Л. П. Коммуникативные функции обращения// Семантика и праг­матика синтак­сических единств: Межвузовский тематический сборник. Калинин, 1981. 10. Соловйова Л. Ф. Вираження аксіологічних категорій у сучасній англійській мові (атрибути, предика­тиви і релятиви оцінки): Автореф. дис… канд. філол. наук. Харків, 2000. 11. Styron W. Lie Down in Darkness. New York, 1960. 12. Styron W. Set This House on Fire. Toronto, 1974. 13. Styron W. Sophie’s Choice. Toronto, 1983.


THE EMOTIVE FUNCTIONING OF EVALUATIVE NOUNS

IN STYRON’S NOVELS
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   28


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка