На допомогу громадському інспектору з охорони дитинства



Скачати 137.25 Kb.
Дата конвертації26.03.2016
Розмір137.25 Kb.
ВІДДІЛ ОСВІТИ ХРИСТИНІВСЬКОЇ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІ

Районний методичний кабінет
На допомогу

громадському інспектору

з охорони дитинства

М Е Т О Д И Ч Н І Р Е К О М Е Н Д А Ц І Ї

щодо організації соціально – педагогічного супроводу проблемних родин
Одна з головних проблем сучасної школи – проблема співпраці педагогічного колективу школи з родинами учнів. Незважаючи на співпрацю зі службою у справах дітей, відділом у справах сім»ї, дітей та молоді, Товариством Червоного Хреста, кримінальною міліцією, істотних змін у цьому напрямку, на жаль, немає.

Робота з родиною – справа делікатна. Педагогічний працівник повинен бути твердо впевненим у правильності своїх дій, здатним чітко викласти власні погляди, вміти створити в родині відчуття безпеки. Конкретний зміст соціально – педагогічної роботи повинен бути обумовлений у кожному конкретному випадку типом неблагополуччя родини, її індивідуальними особливостями, врахуванням взаємин між усіма її членами.

Робота соціально – педагогічної служби школи повинна спрямовуватися на забезпечення життєво важливих потреб дитини, захист її базових прав.

Робота з проблемними родинами здійснюється на трьох рівнях:


  • профілактичний (підвищення педагогічної освіти й освіти батьків);

  • діагностичний (збір достовірної інформації про родину, організація зустрічі з нею, забезпечення зворотного зв»язку);

  • реабілітаційний (система заходів, спрямованих на найшвидше та повне відновлення повноцінного функціонування родини).


Типологія сімей:

Сім»ї поділяються:



  1. За структурою:

    • повна;

    • неповна.

  2. За стосунками:

  • гармонійна;

  • компромісна;

  • нестійка;

  • конфліктна;

  • уявна;

  • споживацька.

  1. За функціональною самостійністю:

  • функціонально неспроможна (здатна самостійно вирішувати проблеми);

  • функціонально неспроможна (самостійно не справляється з вихованням дітей: конфлікти, низький рівень культури батьків, неправильний стиль стосунків).

  1. За соціально – правовою усталеністю:

  • соціально стійка;

  • соціально нестійка;

  • асоціальна;

  • криміногенна.

  1. За типами виховних помилок:

  • позиція кругової оборони («наша дитина завжди права»);

  • поблажливо – зневажливий стиль виховання («усі діти такі, і ми були такими»);

  • демонстративний стиль виховання («моя дитина росте нехорошою»);

  • педантично – підозрілий стиль виховання («я не вірю своїй дитині, постійно контролюю її»);

  • відсторонено – байдужий стиль виховання («ми самі по собі, ти сам по собі»);

  • умовний стиль виховання («посадити дитину собі на голову»);

  • авторитарний стиль виховання («моє слово – закон»);

  • непослідовний стиль виховання («під впливом емоцій).


Типологія сімей за рівнем соціальної адаптації за М.Галагузовою):

  1. Благополучні сім»ї, що успішно справляються зі своїми функціями і практично не потребують соціально-педагогічної підтримки. У випадку виникнення проблем їм достатньо разової допомоги в рамках короткотермінових моделей роботи.

  2. Сім»ї «групи ризику» (неповна сім»я, малозабезпечена) – справляються із завданнями виховання дітей з великими зусиллями.

  3. Неблагополучні сім»ї мають низький соціальний статус у всіх сферах життєдіяльності, не справляються з покладеними на них функціями.

  4. Асоціальні сім»ї – сім»ї, де батьки ведуть аморальний, протиправний спосіб життя, житлово-побутові умови не відповідають елементарним санітарно-гігієнічним вимогам, а вихованням дітей, як правило, ніхто не займається.


Типи неблагополучних сімей, які сприяють появі «важких» дітей (за Б.Алмазовою):

  1. Сім»ї з низьким виховним потенціалом, неповні сім»ї, сім»ї з недостатньо високим загальним рівнем розвитку батьків;

  2. Конфліктні сім»ї;

  3. Морально – неблагополучні сім»ї;

  4. Педагогічно-некомпетентні сім»ї.


Особливістю взаємин дітей з дорослими у таких сім»ях є психологічний бар»єр у

спілкуванні:



  • бар»єр зайнятості;

  • бар»єр дорослості (неспроможність піднятися до висот дитячих почуттів);

  • бар»єр старих стереотипів;

  • бар»єр виховних традицій (традицій власного дитинства);

  • бар»єр дидактичності (примусу).


Наслідки негативного впливу проблемних сімей на дітей:

  • неврастенія;

  • низький рівень успішності;

  • відсутність навичок особистої гігієни;

  • уживання ненормативної лексики;

  • гіперактивність;

  • конфліктність із дорослими;

  • конфліктність між дітьми;

  • бродяжництво;

  • агресивність;

  • неадекватні реакції на зауваження дорослих;

  • правопорушення.


Принципи соціальної роботи з проблемними сім»ями:

  • охорона соціальних прав;

  • партнерство, підтримка;

  • толерантність;

  • профілактична спрямованість;

  • соціальне реагування;

  • конфіденційність.


Моделі педагогічної діяльності з проблемними сім»ями

Педагогічна модель (базується на прогнозуванні недостатньої педагогічної компетентності

батьків; використовуються педагогічні та психологічні способи виховання).



Соціальна модель (застосовується, коли сімейні труднощі є результатом життєвих обставин)

Психологічна модель (застосовується, коли причиною труднощів дитини є спілкування,

особистісні особливості членів сім»ї. Здійснюється аналіз сімейної ситуації, діагностика сімейний взаємовідносин; подолання бар»єрів спілкування і причин його виникнення).



Діагностична модель (об»єкт діагностики - сім»я, діти і підлітки з порушенням навичок

спілкування).



Медична модель (основа сімейних проблем – хвороби).
Напрями діяльності із сім»єю:

  • освітній (педагогічна модель допомоги);

  • психологічний (психологічна і діагностична моделі);

  • посередницький (медична і соціальна моделі).

Працюючи з родиною, громадський інспектор зборони дитинства виступає в трьох



основних ролях:

Порадник – інформує про важливість і можливість взаємодії батьків і дітей у родині; розповідає про розвиток дитини; дає педагогічні поради щодо виховання дітей.

Консультант – консультує з питань сімейного законодавства; міжособистісної взаємодії в родині; інформує про існуючі методи виховання, орієнтовані на конкретну родину; роз»яснює батькам способи створення умов, необхідних для нормального розвитку і виховання дитини в родині.

Захисник – захищає права дитини у випадку, коли доводиться зіштовхнутися з повною деградацією особистості батьків (алкоголізм, наркоманія, жорстоке ставлення до дітей0.
Форми роботи громадського інспектора з охорони дитинства із сім»єю:

Короткотривалі форми:

  1. Утручання в кризу (надання допомоги безпосередньо у кризових ситуаціях, які можуть бути обумовлені змінами в життєвому циклі сім»ї або випадковими травматичними обставинами);

  2. Проблемно – орієнтована модель (вирішення конкретних практичних завдань і проблем).

Довготривалі форми:

  1. Патронаж.

  2. Соціальний нагляд.


Особливості взаємодії педагогів із батьками

  1. Запрошення батьків до співпраці.

Не допускати розмови з батьками в директивному тоні.(!). Доброзичливість, відкритість у

спілкуванні з батьками – перший крок до співпраці з ними.



  1. Дотримання позиції рівноправності. Об»єднання зусиль учителя та сім»ї школяра можливе лише за взаємного визнання рівноправності.

  2. Визнання ролі батьків у співпраці. Учитель повинен завжди наголошувати на важливій ролі батьків у вихованні та розвитку дитини.

  3. Вияв любові, захопленості дитиною. Психологічний контакт із батьками виникає одразу, як тільки вчитель виявляє розуміння дитини, симпатизує їй, зауважує її позитивні та негативні риси. Батьки, відчувши доброзичливість учителя, охоче спілкуються з ним, налаштовуються на співпрацю.

  4. Пошук нових форм співпраці.

Процес налагодження взаємодії з батьками ефективний за дотримання педагогом певних правил і вимог, а саме:



    • використання заходів, спрямованих на підвищення авторитету батьків. У спілкуванні

з батьками слід уникати категоричного тону, який може спровокувати образи, роздратування. Нормою мають стати стосунки, засновані на взаємоповазі;

    • довіра до виховних можливостей батьків, підвищення рівня їх педагогічної культури

й активності у вихованні;

    • педагогічний такт, неприпустимість необережного втручання в життя сім»ї;

    • життєстверджуючий, мажорний настрій при вирішенні проблем виховання, опора на

позитивні риси дитини, орієнтація на успішний розвиток особистості. Формування особистості дитини передбачає подолання труднощів, протиріч у її житті. Важливо, щоб це сприймалося як вияв закономірностей розвитку (нерівномірність, стрибкоподібний характер, причинно-наслідкова обумовленість, вибіркове ставлення дитини до виховних впливів), тоді складнощі, протиріччя, несподівані результати не викликатимуть розгубленості у педагога.
Алгоритм вивчення сім»ї

  1. Прізвище, ім.»я, по батькові кожного члена сім»ї.

  2. Склад сім»ї, структура (повна, неповна, одна дитина в сім»ї, багатодітна сім»я, батьки розлучені тощо); житлово – побутові умови; матеріальне забезпечення; виховний потенціал сім»ї (сильний, нестійкий, слабкий, негативний).

  3. Характер взаємин у сім»ї: між дорослими членами сім»ї (гармонійні, компромісні, нестійкі, конфліктні, аморальні тощо); між іншими членами сім»ї і дитиною (сліпе обожнення, турбота, довіра, дружба, рівні права, відчуження, байдужість, повна самостійність, незалежність, відсутність контролю); позиція дитини в сім»ї (педагогічно виправдана, «кумир сім»ї», об»єкт постійних сварок дорослих, кожен з яких намагається перетягнути її на свій бік, належить сама собі, ніхто нею не цікавиться, залякана авторитарним ставленням, невпевнена в собі, уникає спілкування з батьками, грає роль Попелюшки); ставлення дитини до батьків (цінує сімейні взаємини, батьки авторитетні, ставиться байдуже, з неповагою, гостро переживає сімейну драму, тягнеться до одного із членів сім»ї).

  4. Настановлення дитини щодо батьків і стосовно себе: «Я потрібна, мене люблять, і я вас теж люблю»; «Я потрібна, мене люблять, а ви існуєте заради мене»; «Я не потрібна і мене не люблять, але я від усієї душі подобаюся вам»; «Я не потрібна, мене не люблять, дайте мені спокій».

Рекомендується виділити ті проблеми в сім»ї, що негативно впливають на дитину (відхилення в поведінці членів родини: алкоголізм, наркоманія, слабкий виховний потенціал, конфліктні взаємини, малозабезпеченість сім»ї тощо).
Соціальний паспорт сім»ї «групи ризику».

  1. Адреса (населений пункт, вулиця, будинок, квартира, телефон).

  2. П.І.Б. чоловіка, дата народження.

  3. П.І.Б. дружини, дата народження.

  4. Імена дітей, дати народження.

  5. Вікові категорії дітей: до 6 років, від 6 до 16 років, від 16 до 18 років.

  6. Категорія сім»ї: повна/неповна (виховує одна мати, виховує один батько, виковує одна бабуся, дід або хтось один із рідних та ін)

  7. Кількість дітей у сім»ї: 1 дитина, 2 дітей, багатодітні (3, 4 дітей і більше (вказати, скільки).

  8. Сім»я, що здійснює опіку над дитиною (П.І.Б. і дата народження дитини).

  9. Сім»я з усиновленою дитиною (П.І.Б. і дата народження дитини).

  10. Сім»я біженців із дітьми.

  11. Підлітки до 18 років, які не працюють і не навчаються.

  12. Освіта (всіх членів сім»ї): вища, середня спеціальна, середня, 9 класів і менше.

  13. Спеціальність: гуманітарна, технічна, медична, педагогічна, економічна, торгівля, постачання, сільськогосподарська, будівельна, майстри різноманітних профілів тощо.

  14. Місце роботи і посада чоловіка. Місце роботи і посада дружини.

  15. Трудовий стаж чоловіка. Трудовий стаж дружини.

  16. Дохід сім»ї (потребують допомоги чи ні). Реальний прибуток. Прибуток на одну людину.

  17. Наявність присадибної ділянки.

  18. Наявність домашнього господарства.

  19. Наявність житла. (потребує чи ні).

  20. Побутові умови: аварійне житло (не підходить для проживання), потребує капітального ремонту, потребує часткового ремонту або перебудови, необхідне розширення житлової площі.

  21. Стан здоров»я членів сім»ї: дорослі з особливими потребами (вказати хто), діти з особливими потребами (вказати хто), хронічні захворювання (вказати діагноз).

  22. Нагороди, звання, пільги.

  23. Сім»я стоїть на обліку (так/ні). Де саме? За чиєю ініціативою?

  24. До якого фактору грипи ризику належить:

- соціально-демографічний фактор: багатодітна сім»я; неповна сім»я; з усиновленими дітьми; які знаходяться під опікою; з недієздатними батьками; малозабезпечені тощо;

- соціально-педагогічний фактор: батьки не здатні керувати соціальною ситуацією; конфліктні сім»ї; сім»ї, в яких виникають передумови для втечі дитини з дому;

- соціально-криміногенний фактор: сім»ї, де існує загроза для життя дитини; деградація батьків).


  1. Рекомендації:

  • Необхідно стати на облік у _________________________________________________

  • Потребують термінової економічної допомоги_________________________________

  • Інше ____________________________________________________________________

  1. Потреба в реабілітації:

Рішення педагогічної ради від __________ (дата)



Соціальний педагог (громадський інспектор з охорони дитинства) (підпис) ____________
Основні види неблагополуччя дитини в сім»ї, з якими часто доводиться працювати

  • діти, що перебувають під опікою та піклуванням та ті, які потребують соціальної допомоги та захисту;

  • діти з багатодітних сімей;

  • діти з неповних сімей;

  • діти, котрі мають обмежені фізичні можливості (зокрема й ті, які перебувають на індивідуальному навчанні);

  • діти із сімей групи ризику (функціонально неспроможні, дистанційні, загроза вчинення насильства тощо).



Види роботи педагога щодо соціальної допомоги дитині

пп

Дитина неблагополучна з вини батьків

пп

Дитина неблагополучна внаслідок зовнішніх обставин

1

Індивідуальна робота з дитиною, батьками (відвідування, консультування)

1

Контроль за встановленням і наданням пільг.

2

Психолого – педагогічний консиліум

2

Перевірка матеріально – побутових умов проживання дитини

3

Засідання піклувальної ради

3

Установлення опіки, усиновлення

4

Нарада за участю представників сільських, селищних рад, відомств, служб, громадських організацій

4

Улаштування в інтернат ний заклад

5

Засідання комісії відділу освіти з питань всеобучу

5

Надання необхідної соціальної, правової, матеріальної чи педагогічної допомоги.

6

Засідання комісії із захисту прав дитини райдержадміністрації







7

Звернення до суду, прокуратури.








Зміст і механізм організації роботи з різними категоріями неблагополуччя у дітей

  1. Робота з учнями, які перебувають під опікою, та їхніми сім»ями:

    • контрольний огляд матеріально-побутових умов помешкання учнів (не менше 2 разів на рік);

    • контроль за своєчасністю та якісним наданням дітям, які перебувають під опікою, всіх видів соціальної, матеріальної, правової допомоги;

    • забезпечення безоплатним харчуванням;

    • контроль проведення щорічного медичного обслуговування учнів;

    • сприяння в оздоровленні дітей в канікулярний період;

    • ведення чіткого обліку;

    • сприяння в психологічній допомозі.

    • встановлення зв»язків з організаціями та установами.

  2. Робота з дітьми багатодітних сімей:

    • ведення чіткого обліку дітей з багатодітних сімей;

    • підготовка документів для надання матеріальної допомоги, безоплатного харчування;

    • консультування з питань правового та соціального супроводу сім»ї;

    • сприяння в оздоровленні дітей в канікулярний період;

    • сприяння в психологічній допомозі.

  3. Робота з дітьми з неповних сімей:

  • облік дітей з неповних сімей;

  • вивчення матеріального, соціального становища неповних сімей, їх потреб у матеріальній, правовій допомозі, безоплатному харчуванні;

  • консультування з питань матеріальної, правової, соціальної допомоги;

  • сприяння оздоровленню дітей у канікулярний період;

  • організація профілактичної роботи;

  • сприяння в психологічній допомозі.

  1. Робота з учнями з обмеженими фізичними можливостями:

  • ведення обліку учнів цієї категорії;

  • вивчення соціально – побутових умов проживання таких учнів, їх потреб;

  • консультування батьків із питань медико-психологічної, педагогічної, правової,

матеріальної допомоги;

  • здійснення необхідної патронажної, матеріальної допомоги;

  • сприяння у лікуванні, оздоровленні дітей.

  1. Робота із сім»ями групи ризику:

  • облік проблемних сімей;

  • вивчення матеріально – побутових умов проживання родини;

  • з»ясування причин і умов, що призводять до невстигання, ухиленні від навчання,

бродяжництва та інших негативних проявів;

  • надання кожній проблемній родині потрібної соціальної, правової, медико –

психологічної, матеріальної чи іншої допомоги;

  • внесення пропозицій щодо вирішення питання про прийняття необхідних санкцій

стосовно учнів та їх батьків;

  • консультування батьків проблемних сімей із питань соціального, правового,

педагогічного характеру;

  • надання необхідної допомоги в організації дозвілля дітей із проблемних сімей.


Види роботи громадського інспектора з охорони дитинства із сім»єю:



пп

Супровід сім»ї

Педагогічна просвіта

Профілактика

1

Вивчення сім»ї (спостереження, анкетування, відвідування)

Загальні батьківські збори

Сприяння в організації сімейних форм дозвілля

2

Обстеження матеріально-побутових умов проживання

Батьківська світлиця

Оздоровлення в дитячих літніх таборах

3

Індивідуальна робота з дитиною, батьками

Групові та індивідуальні консультації.

Батьківські тренінги, групи спілкування, консультації

4

Зв»язок із державними і недержавними установами

Інформаційні стенди, виставки дитячих робіт

Соціально-психологічний тренінг із врегулювання конфліктів, профілактики негативних явищ в учнівському середовищі



Щоденник відвідування школи учнями «групи ризику»

П.І.П. учня

Дата

Клас

Причина невідвідування

Результат

Примітка




















База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка