На допомогу молодим вчителям



Скачати 176.25 Kb.
Дата конвертації16.03.2016
Розмір176.25 Kb.
На допомогу молодим вчителям

На допомогу наставникам дирекція школи має розробити низку пам’яток, виходячи з умов діяльності педагогічного колективу, педагогічної майстерності вчителів-наставників, контингенту учнів, умов функціонування навчального закладу і т. ін.

Зміст і форми роботи наставника з молодим учителем:

• складання індивідуального плану роботи молодого вчителя з урахуванням його потреб і можливостей;

• взаємовідвідування уроків і позакласних заходів з їх подальшим обговоренням;

• спільні відвідування уроків досвідчених колег і ретельний їх аналіз;

• спільне складання календарно-тематичних планів, конспектів уроків;v

• допомога молодому вчителю у розробці уроків, позакласних заходів;

• надання молодому вчителю рекомендацій щодо самоосвіти;

• ознайомлення молодого вчителя з науково-популярною літературою;

• обговорення новинок педагогічної літератури, творчих здобутків інших вчителів;

• допомога у роботі з “важкими” дітьми та їх сім’ями;

• залучення молодих вчителів до методичної, громадської роботи.

Період стажування молодих вчителів умовно ділиться на три етапи: ознайомлювальний, основний, заключний.

Ознайомлювальний етап стажування охоплює період від середини серпня до кількох навчальних тижнів. У процесі взаємного знайомства стажиста з керівниками школи, колегами, учнями і батьками перед ним ставляться цілі й завдання майбутньої діяльності, складається індивідуальний план стажування – головний документ, навколо якого будується спільна праця стажиста і наставника.

Другий етап – період із середини жовтня до травня. Він має на меті зміцнити активну соціально-професійну позицію стажиста через розвиток його творчої самостійності; посилити навчальну функцію стажиста.

Наставництво передбачає не лише навчання молодих педагогів, а й забезпечує їхню професійну адаптацію, формує в них прагнення підвищувати науково-теоретичний рівень і професійну майстерність.

На цьому етапі перед молодими спеціалістами стоять завдання:

 оволодіти практичними навичками, необхідними для педагогічної діяльності;

 сформувати вміння застосовувати теоретичні знання, набуті під час навчання у ВНЗ, у конкретній практичній діяльності;

 вивчити перспективний педагогічний досвід з викладання свого предмета, засвоїти різноманітні методи навчання;

 набути та вдосконалити педагогічні навички виховної роботи з дітьми.

В цей період великого значення має знання наставниками можливостей, сильних і слабких сторін діяльності вчителя-початківця, а також уміння аналізувати хід і результати діяльності, формувати на основі аналізу конкретні завдання, рекомендації та поради молодим вчителям.

Наставники повинні вести спостереження і систематично аналізувати ріст педагогічної майстерності своїх підлеглих, вносити необхідні корективи у свою роботу.

Особливу роль у навчанні фахівця відіграють відкриті уроки та позакласні заходи наставника. Обговорення відвіданих уроків і позакласних заходів – серйозна школа професійного зростання молодого педагога.

Заключний етап стажування – травень і початок червня. Він передбачає підбиття підсумків роботи стажиста. Це короткий, але дуже важливий етап у житті школи та молодого спеціаліста. Він дозволяє не тільки виявити рівень підготовки стажиста, а й намітити перспективи подальшого росту його професійної майстерності

Індивідуальне наставництво розглядається як важливий напрям роботи досвідчених учителів в удосконаленні педагогічної майстерності молодих педагогів.

У практику методичної роботи ввійшли місячники молодого вчителя, які передбачають:

- співбесіди;

- анкетування молодих учителів “Сучасний урок”;

- нарада з молодими вчителями “Сто порад учителю”;

- ознайомлення з роботою молодих учителів (відвідування уроків наставниками, дирекцією школи);

- надання індивідуальної методичної допомоги;

- взаємовідвідування уроків (молодий спеціаліст – вчитель-наставник);

- консультпункт “Запитуй – відповідаємо”;

- дискусія “Обережно: дитина!”;

- огляд методичної літератури;

- позакласна робота з предмета: олімпіади, конкурси, КВК;

- аукціон методичних ідей;

- відвідування відкритих уроків, позакласних заходів;

- випуск тематичних методичних бюлетенів, шкільних газет;

- тематична виставка “Впроваджуємо спадщину В.О.Сухомлинського”;

- змагання “Шукаємо таланти”;

- конкурс “Наші захоплення”;

- методична оперативна нарада “Про підсумки проведення місячника молодого вчителя”.

Набуває поширення в області й така форма керівництва роботою молодих педагогів, як участь їх у роботі педагогічної майстерні або майстер-класу.

Навчання в майстер-класі ґрунтується на передачі вчителем особистого досвіду. Учитель, який веде заняття в майстер-класі, повинен вміти не тільки узагальнювати особистий педагогічний досвід, а й володіти методикою передачі його іншим. Учитель розробляє тематику занять, використовуючи такі форми організації навчання, як відкриті уроки, лекції, семінари, практичні заняття з проектуванням педагогічної діяльності, індивідуальні та групові консультації, уроки-панорами, моделювання тощо.

Робота з молодим спеціалістом має бути систематичною та спрямованою на забезпечення вдосконалення всіх компонентів готовності вчителя до навчально-виховної діяльності, в результаті чого зростає її рівень та ефективність.

Сучасному молодому вчителю потрібна конкретна допомога в підвищенні його психологічної культури та педагогічного мислення. Вміння психологічно обґрунтувати зміст навчальних програм з кожного предмета, практичне оволодіння знаннями психологічних механізмів навчальної роботи, методикою психолого-педагогічних спостережень за процесом розвитку особистості учнів, діагностико-прогностична діяльність значною мірою залежать від сформованості в учителя психологічної готовності до навчально-виховної роботи.

Роботу з молодими вчителями необхідно організувати так, щоб навчити його (за визначенням Б.Тевліна):

 проектувати, конструювати навчальний матеріал, моделювати педагогічний процес, спрямовувати навчальну діяльність учнів на основі психологічних уявлень;

 перетворювати наукову інформацію у навчальний матеріал, доступний розумінню учнів, пробуджувати інтерес до навчального предмета, розвивати творчу активність школярів;

 спостерігати, сприймати психологічний стан дітей, визначати особливості стосунків у дитячому колективі, здійснювати моніторинг;

 здійснювати емоціонально-вольовий вплив на дітей, виявляючи організованість, цілеспрямованість, стійкість, самостійність, ініціативність;

 ставити завдання, інструктувати дітей, координувати їхню діяльність, співробітничати у навчальному процесі;

 регулювати взаємини з дітьми, їхніми батьками, колегами, керівниками;

 зовнішньо виражати емоції (мімікою, жестами, тоном), мати лінгвістичні здібності, які полягають у правильній артикуляції, дикції, багатстві усної мови;

 засвоювати і поповнювати знання, аналізувати, узагальнювати, порівнювати, визначати головне, логічно мислити, використовувати дедуктивні та індуктивні методи мислення;

 вивчати особливості учнів, окремих груп, колективів, фактори впливу на хід навчально-виховного процесу;

 брати участь у експериментальній, творчій роботі, аналізувати результати, ступінь ефективності.

Результативною формою роботи з молодими спеціалістами є школа молодого вчителя.

Основними напрямками роботи школи молодого вчителя можна вважати:

1. Здійснення заходів з поглиблення педагогічних знань, методології навчання, вивчення директивних матеріалів, документів Міністерства освіти і науки України.

2. Вивчення теорії, практики та методики виховання, психології, етики, аналіз програмних документів з питань виховної роботи, формування у молодих учителів фахових умінь і навичок.

3. Поглиблення науково-теоретичної підготовки з предмета та методики його викладання, поповнення знань із суміжних предметів.

4. Науково-методична робота з вивчення узагальненого перспективного педагогічного досвіду, визначення шляхів його творчого використання.

5. Здійснення заходів щодо підвищення освітнього, науково-методичного та культурного рівня молодого вчителя.

6. Організація проведення семінарів, оглядів, конкурсів, екскурсій, вечорів відпочинку, спортивних змагань тощо.

Перед Школою стоять завдання:

 ознайомити молодого спеціаліста з історією розвитку освіти в області, районі, школі;

 привернути увагу слухачів до вивчення науково-педагогічної спадщини В.О.Сухомлинського;

 надати допомогу у формуванні вмінь застосовувати теоретичні знання, отримані під час навчання у ВНЗ, у конкретній практичній діяльності;

 сприяти набуттю молодими вчителями практичних навичок, необхідних для практичної роботи;

 ознайомити із сучасними засобами навчання, сприяти засвоєнню методики їх використання;

 ознайомити із сучасними нетрадиційними методами і прийомами навчання, формами організації навчальної діяльності дітей на уроці, новими педагогічними технологіями;

 ознайомити молодих учителів з перспективним педагогічним досвідом;

 надати можливість обговорення новинок педагогічної літератури, творчих здобутків інших учителів;

 організувати творчу зустріч із досвідченими вчителями – носіями перспективного досвіду;

 поступово залучати молодих педагогів до науково-дослідницької, експериментальної та пошукової діяльності з питань педагогіки, психології, окремих методик викладання;

 озброїти молодих спеціалістів навичками самомоніторингу своєї навчально-виховної діяльності, моніторингу та аналізу рівня навчальних досягнень учнів, їхнього загального розвитку та вихованості.

Однією з необхідних умов успішного професійного зростання молодого вчителя є цілеспрямована й систематична самоосвіта.

“Удосконалення педагогічної майстерності ? це передусім самоосвіта, особисті ваші зусилля, спрямовані на підвищення власної культури праці і в першу чергу культури мислення. Без індивідуальної думки, без допитливого погляду на власну працю неможлива ніяка методична робота”, ? стверджував В.О.Сухомлинський у своїй праці “Сто порад учителеві” (К.: Радянська школа, 1988. - С.137).

Якщо учитель після вузу не поповнюватиме своїх знань, він неминуче втратить фахову майстерність і авторитет в очах своїх учнів. Давно минули ті часи, коли вчитель був для учня чи не єдиним джерелом інформації, незаперечним авторитетом. Сьогодні арсенал джерел інформації значно збільшився. Учителю необхідно не тільки глибоко володіти знаннями, але й уміти їх передати своїм учням.

Іншою важливою професійною якістю особистості вчителя є його методична вправність, під якою треба розуміти постійний творчий пошук, безперервне удосконалення своїх знань і майстерності. Діяльність учителя відбувається в умовах, які змінюються, тому йому постійно доводиться шукати нові, більш ефективні форми й методи навчання і виховання, систематично працювати над удосконаленням педагогічної майстерності.

Наслідуючи В.О.Сухомлинського, необхідно прагнути того, щоб через три – п’ять років після закінчення вузу молодий спеціаліст знав удесятеро більше, ніж на початку своєї педагогічної діяльності, щоб йому не загрожувало “духовне закостеніння”, а учням – “нудне зубріння”.

Вдумливий, творчо працюючий учитель повинен здійснювати самоаналіз своїх уроків і позакласних заходів за день, тиждень, семестр, навчальний рік, що дає змогу виявити як недоліки своєї роботи, так і внутрішні резерви.

Василь Олександрович говорив: “Чим більше ви вивчаєте й спостерігаєте досвід своїх старших колег, тим необхідніші вам самоспостереження, самоаналіз, самовдосконалення, самовиховання. На основі самоспостереження, самоаналізу у вас народжуватимуться власні педагогічні ідеї” (“Сто порад учителеві. – К.: Радянська школа, 1988. – С.137).

Організаційним центром методичної роботи з молодими педагогами є шкільний методичний кабінет. Обладнуючи його, особливу увагу необхідно звернути на те, щоб всі наявні матеріали були розміщені зручно, естетично оформлені, мали чітку систематизацію. У методичному кабінеті на допомогу молодим вчителям у їхній самоосвітній діяльності формується банк матеріалів: списки рекомендованої для самостійного опрацювання літератури, різні варіанти планів із самоосвітньої роботи, тексти доповідей, зразки рефератів за наслідками самоосвітньої роботи, зразки конспектів, тез, планів науково-методичних джерел, новинки психолого-педагогічних джерел, підшивки педагогічних газет, журналів.

У методичному кабінеті слід розмістити матеріали науково-практичних конференцій, шкільної педагогічної “скарбниці”, в якій зібрати методичні розробки досвідчених учителів школи, що мають звання “вчитель-методист” та “старший вчитель”; методичну літературу, матеріали досвіду учителів-новаторів України.

У внутрішньошкільній методичній роботі з молодими вчителями вагому роль відіграє огляд психолого-педагогічної та науково-методичної літератури. Ця форма роботи дає змогу оперативно, систематично, в лаконічній формі доводити до молодих педагогів важливу інформацію.

Робота з молодими спеціалістами спрямована на стимулювання сумлінної результативної роботи, інтересу до творчості. Їх запрошують на уроки до колег, залучають до аналізу власної роботи, заохочуючи свободу висловлювань, вільний обмін думками. Це сприяє прагненню до самовдосконалення. Педагоги беруть участь у різних конкурсах, фестивалях, науково-практичних конференціях спочатку як слухачі, а потім – як активні учасники.

Суттєвим елементом в організації методичної роботи з молодими спеціалістами визнане групове та індивідуальне консультування, основним завданням якого є надання допомоги у самостійному вивченні певного складного для них питання. За своїм змістом вони можуть бути теоретичними або практичними, перевага надається індивідуальному консультуванню.

Значну увагу необхідно приділяти питанням педагогічної етики та розвитку педагогічної техніки. Молоді вчителі, які не мають досвіду роботи з дітьми, дуже прямолінійні, легко збуджуються, підвищують на дітей голос. Діти відповідають неповагою, виникає емоційний бар’єр, який заважає нормальній роботі. За будь-яких обставин учитель не повинен виходити з рівноваги, втрачати “педагогічне обличчя”.

Професійному становленню молодого вчителя сприяє добре налагоджена система внутрішньошкільного контролю за його роботою, при цьому перевагу слід надавати оглядовому та запобіжному контролю. Оглядовий контроль, необхідний для загального ознайомлення із професійним рівнем роботи молодого вчителя, слід проводити після 2-3 тижнів його роботи в школі шляхом відвідування 3-4 уроків з однієї теми. Це дає можливість оцінити рівень майстерності педагога, ефективність організації навчально-виховного процесу. Мета запобіжного контролю, який доцільно проводити у жовтні, – визначити можливі помилки у подальшій роботі вчителя і намагатися запобігти їм.

У квітні рекомендується перевірити, як молодий учитель працює над усуненням недоліків, реалізацією пропозицій, рекомендацій, висловлених у ході здійснення оглядового та запобіжного контролю.

Мета контролю – підтримати молодого вчителя на перших етапах його роботи. Позитивне такого підходу до оцінювання полягає в тому, що у молодого вчителя формується впевненість у собі, своїх можливостях досягти успіху.

Але який би вид контролю не використовувався, основою є доброзичливе ставлення до вчителя, закріплення успіхів, позитивних наслідків у роботі, а головне – педагогічно грамотний аналіз та рекомендації, які допомагають вчителеві повірити у себе і стимулюють його до підвищення рівня педагогічної майстерності.

Свою місію керівника школи слід вбачати в тому, щоб, як радив В.О.Сухомлинський, “зробити кожного вчителя вдумливим, допитливим дослідником”, озброїти методом самоаналізу, допомогти не лише якомога скоріше осягнути професію вчителя, а й створити індивідуальну творчу лабораторію, забезпечити сприятливі умови для творчої самореалізації.

Додатки

Пам’ятка для наставника



1. Разом зі стажистом глибоко проаналізуйте навчальні програми та пояснювальні записки до них.

2. Надайте допомогу стажисту у складанні календарно-тематичного плану, звернувши особливу увагу на підбір матеріалу для систематичного повторення, практичних і лабораторних робіт, екскурсій.

3. Надавайте допомогу у підготовці до уроків (особливо перших), першої зустрічі з учнями. Найбільш складні теми розробляйте разом зі стажистом. У своєму класі намагайтеся вивчати складний матеріал з випередженням на 2 – 3 уроки, щоб дати стажисту можливість навчитися методики розкриття найбільш складних тем.

4. Озбройте стажиста методикою здійснення тематичного обліку знань, проведення залікових уроків.

5. Разом підбирайте і готуйте дидактичний матеріал, наочні посібники, тексти задач, вправ, контрольних, самостійних, залікових робіт.

6. Відвідуйте уроки стажиста з наступним детальним аналізом, запрошуйте його на свої уроки, разом їх обговорюйте.

7. Надавайте допомогу у підборі методичної літератури та організації самоосвітньої роботи.

8. Діліться досвідом, доброзичливо показуючи зразки роботи.

9. Надавайте допомогу своєчасно, з терпінням, наполегливо. Ніколи не забувайте відмічати досягнення в роботі стажиста.

10. Вчіть не копіювати, не сподіватись на готові розробки, а виявляти особистий педагогічний почерк.

11. Намагайтеся залучати стажиста до методичної роботи, поступово підводьте його до інноваційної діяльності.

12. Намагайтеся створити атмосферу творчої співпраці.

Рекомендації до роботи наставника зі стажистом

1. Складання індивідуального плану роботи стажиста з урахуванням його потреб і можлвостей.

2. Взаємовідвідування уроків і позакласних заходів з їх подальшим обговоренням.

3. Спільні відвідування уроків досвідчених колег і ретельний їх аналіз.

4. Випереджувальне відвідування стажистом уроків, що проводяться наставником (якщо є така можливість).

5. Спільне зі стажистом складання календарно-тематичних планів, конспектів уроків.

6. Допомога стажисту в розробці уроків, позакласних заходів.

7. Надання стажисту рекомендацій щодо самоосвітньої роботи.

8. Ознайомлення стажиста з науково-методичною літературою.

9. Обговорення новинок педагогічної літератури, творчих здобутків інших учителів.

10. Допомога у роботі з “важкими” дітьми та їх сім’ями.

11. Залучення стажиста до методичної, громадської роботи.



Орієнтовний план роботи вчителя-наставника з молодим спеціалістом

з/п

Зміст роботи

Термін виконання

Примітка

1

Складання плану стажування

 

 

2

Підготовка методичних рекомендацій для молодого вчителя

 

 

3

Допомога в організації самоосвітньої роботи (план, література)

 

 

4

Підготовка та проведення відкритого уроку (вивчення нового матеріалу, структурний план уроку)

 

 

5

Практичне заняття “Конструювання та захист моделі уроку вивчення нового матеріалу”

 

 

6

Підготовка молодого вчителя до участі в районному конкурсі “Шанс”, “Я і мій кабінет”

 

 

7

Консультація “Підготовка вчителя до уроку”

 

 

8

Підготовка та проведення відкритого уроку (закріплення й розвитку знань, умінь і навичок учнів)

 

 

9

Практикум “Конструювання та захист проекту уроку з розвитку навчальних здібностей учнів”

 

 

10

Консультація “Методика використання ТЗН та наочності на уроці”

 

 

11

Підготовка молодого вчителя до участі в районному конкурсі “Шанс”, “Я і мій урок” (розробка конспекту уроку)

 

 

12

Проведення відкритого уроку для молодого спеціаліста (узагальнення та систематизація знань учнів)

 

 

13

Практичне заняття “Конструювання уроку систематизації знань”

 

 

14

Проведення для молодого спеціаліста відкритого позакласного заходу

 

 

15

Відвідування уроків молодого спеціаліста. Детальний педагогічний аналіз уроку

 

 

16

Відвідування позакласного заходу з предмета молодого спеціаліста

 

 

17

Підготовка молодого вчителя до участі в заключному етапі районного конкурсу “Шанс”

 

 

18

Підготовка звіту щодо стажування молодого вчителя

 

 

19

Звіт щодо стажування молодого вчителя

 

 

План роботи школи професійної адаптації молодих педагогів

з/п

Зміст заняття

Форма проведення

Дата

Відповідальний

 

1 заняття

Серпень

 

1

Ознайомлення з метою та завданнями школи професійної адаптації

Бесіда

 

 

2

Планування роботи вчителя. Навчальні програми з предмета. Шкільна документація

Розповідь з елементами бесіди

 

 

3

Опрацювання інструктивно-методичних рекомендацій щодо вивчення шкільних дисциплін у навчальному році

Розповідь з елементами бесіди

 

 

4

Складання календарно-тематичного плану з урахуванням особливостей класу

Практична робота

 

 

 

2 заняття

Вересень

 

1

Обговорення критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів. Різні форми опитування

Розповідь

 

 

2

Опрацювання методики вивчення навчальних досягнень учнів. Різні форми опитування

Розповідь з елементами бесіди, метод “мікрофон”

 

 

3

Складання завдань для тематичної атестації з певної теми

Практична робота

 

 

4

Вироблення рекомендацій щодо подолання прогалин у знаннях учнів, виявлених під час тематичної атестації

Практична робота

 

 

 

3 заняття

Жовтень

 

1

Технологія визначення завдань уроку: навчальних, розвивальних, виховних

Розповідь, бесіда

 

 

2

Комплексне планування завдань уроку

Бесіда, метод “акваріум”

 

 

3

Формулювання навчальної, виховної та розвивальної мети уроку з даної теми. Визначення відповідно до теми уроку і спланованої навчальної мети навчальних завдань уроку

Практична робота, метод “мозковий штурм”

 

 

 

4 заняття

Листопад

 

1

Робота зі здібними дітьми на уроці

Розповідь

 

 

2

Керування науково-дослідницькою творчою роботою учнів у процесі навчання. Керування написанням учнями науково-дослідницької роботи

Евристична бесіда

 

 

3

Відвідування уроку керівника школи професійної адаптації (з попереднім обґрунтуванням його змісту та методики). Самоаналіз уроку

Спостереження, метод групової роботи “велике коло”

 

 

4

Складання завдань для шкільної олімпіади з предмета

Практична робота

 

 


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка