На допомогу заступнику директора з навчально-виховної роботи Початкова ланка



Сторінка1/5
Дата конвертації05.03.2016
Розмір0.87 Mb.
  1   2   3   4   5
На допомогу заступнику директора з навчально-виховної роботи
Початкова ланка





Відділ освіти Катеринопільської районної державної адміністрації

Методичний кабінет


На допомогу заступнику директора школи з навчально-виховної роботи

(початкова ланка)


Смт Катеринопіль 2011р.

Упорядник - В.Ф. Крохмаль, методист з початкової освіти Катеринопільського районного методичного кабінету


На допомогу заступнику директора школи з навчально-виховної роботи

( початкова ланка)


Розділ вистаки: Інноваційні підходи до управління сучасною школою
Посібник містить різноманітні форми роботи проведення внутрішкільного контролю, методичної роботи, індивідуальної форми навчання, наступності. Даний матеріал може бути використаний для планування роботи школи, організації поточних заходів у школі, для здійснення контролю, керівництва навчально-виховним процесом у початковій ланці. Матеріал рекомендовано для використання в роботі заступниками директорів шкіл з навчально-виховної роботи та директорів малокомплектних шкіл.

Схвалено радою методкабінету

Протокол № 3 від 21.03.2011р.


Зміст




Вступ…………………………………………………………

5



Поради заступникові директора школи…………………...

7



Основні завдання заступника директора школи………….

9



Організація внутрішньошкільного контролю…………….

10



Організація методичної роботи……………………………

45



Педагогічна рада…………………………………………….

65



Наступність………………………………………………….

72



Індивідуальна форма навчання…………………………….

81



Література……………………………………………………

89


Вступ
До багатьох термінів, які вживаються щоденно, ми звикли й іноді не замислюємося над їх значенням. Так, наприклад, сталося і зі словом «завуч». Адже давно в школах немає, так би мовити, навчальної частини і завідуючого. А слово є! В дійсності ж завуч є і організатором, і контролером, і координатором, який покликаний оперативно «гасити пожежі», які виникають в педагогічному колективі.

Технологія управління, як і будь-яка технологія, відповідає на питання «Як досягти результату?». Ефективність управлінської діяльності залежить від здібності адміністрації освітнього закладу здійснювати керівництво навчально-виховним процесом на основі технологічного підходу.

Технологія управління характеризується чітко визначеною послідовністю методів, операцій, завдяки яким, одержуємо стійкий запланований результат при найменших витратах сил, засобів, часу. Принципово важливим фактором у технології управління є стиль керівництва навчально-виховним процесом, відношенням до людей.

Суть, призначення і основна мета діяльності завуча складається в технологізації освітнього процесу і управління ними. Можна стверджувати, що завуч – це технолог навчального процесу. З однієї сторони він є ідеологом, спеціалістом по навчальних технологіях, а з іншої – проектувальником і виконавцем управлінської технології. Увага завучів до управлінської діяльності визначається складністю і масштабністю проблем навчального процесу, які вимагають негайного і кваліфікованого рішення.

На сучасному етапі соціальні вимоги до школи якісно змінилися. Отже, завуч повинен перебудувати свою роботу з врахуванням цих змін. В системі внутрішньошкільного управління необхідно відійти від стереотипів, які склалися, змінити технологію управління. Відомо, що чим краще адміністратор володіє теорією і практикою управління, тим краще йому буде працювати, тим ефективніше буде його праця.

Школа – різноманітний живий організм, який неможливий без управління. Чітке визначення функціональних оьов’язків в певній мірі відповідати за доручену справу. Завуч відповідає за організацію навчального процесу в щколі, за виконання навчальних програм, якість викладання, здійснює контроль за постановкою навчально-виховної роботи, успішністю і відвідуванням учнів, регулює навантаження вчителів, організовує методичну роботу в школі, складає розклад навчальних занять і звіти про стан НВП.



Для завуча одне з головних якостей – уміння організовувати роботу колективу, педагогічний процес. На чолі учителів повинна стояти людина, яка може об'єднати навколо себе колектив однодумців, заснований на співробітництві і взаєморозумінні. Завуч по навчальній роботі виконує роль «двигуна», всі сили якого напрвлені на підтримку робочого ритму в колективі, створенні позитивного мікроклімату, приємної і продуктивної взаємодії співробітників у школі. Завуч є « учителем учителів» - це визначає виділення великої кількості часу на спілкування з учителями і учнями, підвищення власної педагогічної кваліфікації, контролю за навчально-виховним процесом. Завучу потрібно виділяти час для підвищення свого професійного рівня. Для цього потрібно виділити вільний день протягом тижня для самоосвіти, навчання на курсах, зустрічах зі спеціалістами.

Поради заступникові директора школи

  1. Проявляйте підвищений інтерес до всього нового ( щодня читайте психолого-педагогічну літературу, педагогічну періодику тощо).

  2. Виявляйте рішучість у вирішенні конкретних проблем.

  3. Розвивайте в собі здатність реально-оцінювати ситуацію, що склалася.

  4. Постійно підвищуйте свій рівень педагогічної та загальної культури.

  5. Розвивайте в собі здібність працювати у стресовому середовищі.

  6. Завжди ставте на перше місце колектив, а тоді вже завдання.

  7. Запам’ятайте що сьогодні можна все зробити краще, ніж учора.

  8. Не розпочинайте роботу, Якщо її мета й завдання чітко не визначені.

  9. Працюйте завжди за чітким і конкретним планом.

  10. В умовах дефіциту часу вмійте визначати головне та концентруйте на ньому свою увагу й зусилля.

  11. Уміло організуйте та контролюйте індивідуальну та колективну самоосвіту.

  12. Чітко визначіть права й обов'язки кожного, указавши методи виконання обов'язків.

  13. Сміливо йдіть на запровадження нового, беручи на себе відповідальність, аналізуючи успіхи та невдачі.

  14. Дотримйутеся колегіальності у вирішенні суттєвих, важливих і перспективних завдань.

  15. Не допускайте недовіри до колег.

  16. Не старайтеся присвоїти собі результати роботи колективу або окремих працівників.

  17. Намагайтеся не командувати, а більше переконувати, дотримуйтеся демократичного способу керівництва.

  18. Не проводьте нарад, якщо питання можна вирішити в робочому порядку.

  19. Вимагайте від кожного, хто просить слова, конкретних пропозицій.

  20. Суворо контролюйте виконання прийнятих рішень.

  21. Будьте уважні до колег і наполегливо вивчайте творчі можливості кожного.

  22. Ваш авторитет впливає на якість виконання роботи кожним педагогом.

  23. Будьте терпимі до окремих слабкостей колег.

  24. Проводячи бесіду з колегою, забудьте інші види роботи.

  25. Не допускайте психологічного напруження в колективі – цим ви позбудетеся майбутніх конфліктів.

  26. Доброзичливість, увага, коректність, усмішка повинні бути на вашому обличчі.


Основні завдання

заступника директора школи



  1. Надання своєчасної методичної допомоги учителеві.

  2. Вивчення, узагальнення, поширення позитивного педагогічного досвіду вчителів школи.

  3. Вивчення та узагальнення системи роботи вчителя з подальшою її рефлексією.

  4. Здійснення контролю:

  • якості викладання навчальних предметів;

  • рівня навчальних досягнень учнів;

  • якості виконання навчальних програм і планів.

  1. Особисте збагачення арсеналу методів навчання та освіти.

  2. Взаємозбагачення досвідом роботи колег.



Організація внутрішньошкільного контролю

Внутрішньошкільний контроль за НВП
Завдання, що постають перед внітрішньошкільною системою контролю, гармонійно пов’язані з основними напрямами діяльності навчального закладу й вимагають перевірки таких питань:

  • виконання всеобучу;

  • виконання державних навчальних планів і програм;

  • стан викладання окремих дисциплін;

  • якість знань і вмінь учнів згідно з навчальними програмами;

  • методична робота;

  • позакласна виховна робота з учнями;

  • шляхи реалізації особистісно зорієнтованого підходу до учнів у системі навчання й виховання;

  • запровадження інноваційних технологій;

  • застосування нетрадиційних форм та методів навчання й виховання в роботі вчителів і вихователів;

  • реалізація принципів гуманізації та гуманітаризації навчально-виховного процесу;

  • рівень якості роботи з відродження національної культури засобами навчально-виховного процесу та ін.

Розв’язуючи завдання контролю, потрібно враховувати ті, що сприяють

вдосконаленню навчально-виховного процесу. Серед них:



  • вивчення рівня засвоєння учнями знань, набуття вмінь і навичок (правильність, обсяг, глибина, дієвість);

  • отримання інформації про характер пізнавальної діяльності школярів;

  • установлення рівня самостійності й активності в навчальному процесі;

  • виявлення причин утруднень і помилок у засвоєнні матеріалу;

  • визначення ефективності організації навчального процесу уроку (методи, форми, засоби).

Кращих результатів контролю з метою отримання інформації, проведення

діагностики й прогнозування подальших успіхів у роботі можливо досягти тільки завдяки участі самих виконавців – голів методичних об’єднань, членів методичної ради, творчих груп учителів, які мають дотримуватися певних вимог, зокрема таких як:



  • цілеспрямованість, оперативність;

  • принциповість, об’єктивність, компетентність в оцінці діяльності учасників навчально-виховного процесу;

  • диференційованість та індивідуальний підхід до педагогів при проведенні контролю;

  • наукова обґрунтованість, точність, повнота й конкретність висновків, рекомендацій і пропозицій;

  • дійсність, вимогливість і ефективність (перевіряється реальний стан навчально-виховного процесу, його вплив на розвиток особистості й підвищення якості знань учня відповідно до його пізнавальних можливостей);

  • гласність ( результати перевірок бажано відображати як письмово, так і у формі словесних зауважень);

  • виховна й мотиваційна значущість проведеного контролю (для учнів і вчителів).

Контроль за веденням документації


Види документації

Термін проведення

Класні журнали

Щомісяця

Наприкінці кожної чверті

Наприкінці навчального року


Календарні плани з навчальних предметів

До 1 вересня

Журнали гуртків

9 – 13 вересня

Наприкінці кожної чверті

Наприкінці навчального року


Щотижневе планування вихователів школи

Щомісяця

Плани з виховної роботи

до 5 вересня



Пам’ятка з вивчення стану навчально-виховного процесу в початкових класах


  1. Підготовка дітей до школи.

  2. Обізнаність учителів зі змістом навчальних програм, іншими нормативними та інструктивно-методичними матеріалами (документами), зокрема з питань організації навчання дітей 6-річного віку.

  3. Реалізація навчальних планів та програм.

  4. Науковий рівень викладання навчальних предметів.

  5. Обрання учителем найефективніших форм та методів роботи.

  6. Розвиток пізнавальних інтересів учнів.

  7. Здійснення між предметних зв’язків.

  8. Оволодіння учнями прийомами самостійної роботи, диференційованість завдань, формування навичок самоконтролю.

  9. Доцільність використання наочних посібників та ТЗН.

  10. Єдність навчання і виховання на уроках та позаурочний час.

  11. Система повторення і закріплення знань учнів.

  12. Перевірка знань учнів.

  13. Система перевірки учнівських зошитів. Робота над помилками.

  14. Рівень навчальних досягнень учнів:

  • обсяг засвоєних знань, умінь та навичок;

  • їх глибина та міцність, усвідомлення і систематичність (згідно з вимогами програми);

  • сформованість загально навчальних умінь та навичок (організація навчальної праці, робота з підручником та іншими джерелами інформації, культура усного та писемного мовлення тощо);

  • виховне значення навчального процесу.

15.Позакласна робота з учнями початкових класів у школі, позашкільних

установах, групах продовженого дня.



Пам’ятка

аналізу змісту уроку математики
І. Рівень оволодіння математичною термінологією (ознайомлення, репродуктивний, творчого використання):
- число (цифра), наступне, попереднє зліва, справа, вище, нижче, тонший, товщий, назви компонентів дій, склад числа;

- більше, менше, у скільки, на скільки;

- ціна, кількість, вартість, назви геометричних фігур;

- площа, периметр, швидкість, час, відстань;

- уміння учнів ставити запитання товаришам, формулювати завдання;

- доведення тверджень (суджень), правильне, неправильне тому, що…

- наявність термінологічних словників (опор в учителі);

- вміння аналізувати, порівнювати, робити висновки.

ІІ. Уміння розв’язувати задачі:


  • сприймати структуру задачі;

  • знання видів простих задач, їх розв’язування;

  • самостійно сприймати умову і ставити (встановити) залежність між даними і шуканими величинами;

  • проілюструвати умову (малюнок, графічно, схемою тощо);

  • ланцюжок суджень при пошуках розв’язку (наявність пам’ятки);

  • доказувати, обґрунтовувати вибір дії, результат дії;

  • записувати пояснення до результату;

  • творча робота над задачею;

  • прийоми диференціації в процесі роботи над задачею;

  • використання задач з логічним навантаженням;

  • місце задачі в структурі уроку (60% навчального часу уроку);

  • скільки задач розв’язано;

  • рівень самостійності учнів;

  • уміння складати задачі за виразом, граф-схемою, скороченим записом тощо;

  • використання комплексних таблиць.

ІІІ. Формування обчислювальних навичок:

  • система і різноманітність вправ;

  • усний рахунок (темп, зміст);

  • пошуки правильних результатів («помилка» учителя, знайди правильну відповідь тощо);

  • автоматизм знань таблиць додавання, віднімання, множення, ділення;

  • вміння користуватися обчислювальними прийомами.

ІV. Змістово-логічні вправи.

V. Геометричний матеріал. Розвиток просторових уявлень.



Пам’ятка аналізу змісту уроку читання
І. Підготовлення приміщення до уроку, готовність учнів до нього:

- оформлення класної дошки;

- обладнання уроку, його педагогічна доцільність та ефективність.

ІІ. Повідомлення теми уроку. Правильність визначення мети.

ІІІ. Робота над художнім твором на трьох етапах уроку:

1 етап – «до читання твору»:

а) підготовча робота;

б) емоційний настрій на сприйняття змісту нового твору;

в) попередження труднощів техніки читання.

2 етап – «у ході читання»:

а) первинний синтез. Читання вчителем чи підготовленими учнями тексту,

використання грамзапису. Врахування особливостей жанру твору.

б) перевірка первинного сприйняття тексту (бесіда за змістом):

- репродуктивна;

- творчого характеру;

в) місце і характер словникової роботи на уроці:

- проводилось у поєднанні з змістом художнього твору;

- окремим етапом уроку;

- використання словників та іншої довідкової літератури;

- здійснюється чи ні словникова робота;

- виразність читання.

3 етап – «після читання»

а) визначення місця вивченого твору в системі опрацьованих творів;

б) відомості про автора;

в)підсумки уроку. Визначення результативності поставленої мети.

Д/З: - диференціюються за змістом і трудністю;

- не диференціюються;

- творчого характеру;

- традиційні (читати і переказувати).

ІV. Об’єктивність оцінювання знань учнів:



  1. Правильність оцінок.

  2. Мотивація оцінок.

V. Мікроклімат уроку:

- сприяє засвоєнню знань;

- заважає роботі.

VІ. Педагогічний такт учителя.



VІІ. Позитивне, недоліки, пропозиції.

Пам’ятка

аналізу змісту уроку української мови


  1. Обов’язковість каліграфічної хвилинки на початку уроку.

  2. Чи підготовлена класна дошка до початку уроку?

  3. Чи являється мовлення вчителя зразком для учнів?

  4. Чи проводиться систематичний аналіз стану ведення учнівських зошитів?

Вимоги. Зразки письма в зошитах. Обов'язковість роботи над помилками. Щоденна перевірка робіт вчителем. Графічне позначення помилок на полях. Охайні записи вчителя, не пропускаються помилки, допущені учнями. При виконанні письмової роботи учень повинен дотримуватись абзаців. Щоб виправити помилку, учень повинен закреслити лінією навскіс неправильно написану букву і замість неї написати зверху потрібну букву. Потрібно дотримуватись однакових інтервалів між словами, дописувати рядки до кінця, орієнтуючись на правила переносу, не виходячи за межі рядка. Якщо на сторінці залишається 1-2 рядки, нову роботу слід розпочинати на наступній сторінці. Дата пишеться числом, у 4 класі – словами. До виправлення помилок у письмових роботах підходити диференційовано: у зошитах сильних учнів ставити помітку на полі, середніх – можна підкреслити слово з помилкою, а саме виправлення пропонується зробити дітям самостійно. Виправляти повністю записи необхідно в зошитах слабких учнів. Чи виконуються ці вимоги?

  1. Чи продумав учитель, готуючись до уроку, послідовність, образність,

виразність викладу навчального матеріалу, чи підготував точні формулювання запитань та висновків? Чи користується словниками та довідниками? Чи продумав завчасно і відобразив у поурочному плані тлумачення слів, значення яких з’ясовуватиметься на уроці?

  1. Чи грамотно і чітко оформляє вчитель записи на дошці, в журналі, в зошиті та щоденнику?

  2. Чи стежить вчитель за усним мовленням учнів, звертаючи увагу на його логічність, правильність, виразність?

  3. Чи дбає про те, щоб учні розуміли, правильно вимовляли і писали слова, зокрема, терміни, які вперше трапляються в їхній мовній практиці?

  4. Чи вимагає правильної і чіткої відповіді на запитання, закінченого висловлення думки?

  5. Коли виправляє мовні недоліки і як? Чи є робота над помилками в творчих роботах?

  6. Чи привчає учнів користуватися шкільними орфографічними, тлумачними, тематичними словниками для початкових класів?

  7. Чи розвиває в учнів орфографічну зіркість і співставлення вимови і написання слів; запам'ятовування словникових слів.

  8. Чи вчить учнів міркувати за алгоритмом і практично його застосовувати?

  9. Чи вчить звуковому аналізу слів у процесі гри, чи дає уявлення про голосні і приголосні звуки, тверді і м'які приголосні, про позначення на письмі м'якості приголосних, про ділення слів на склади.

  10. Чи використовуються опорні таблиці, розрізні склади, картинки, класна дошка?

  11. Як застосовується народознавчий і краєзнавчий матеріал?

  12. Які види творчих робіт та диктантів використано?Система творчих робіт.

  13. Чи була самостійна робота учнів? Як записували учні самостійно складені речення?

  14. Чи використані індивідуальні , групові форми та диференційовані методи навчання? Чи виготовлено різнорівневий дидактичний матеріал?

  15. Чи достатня кількість письмових робіт? Чи використовується підручник на уроці?

  16. Чи була єдність навчальної, розвивальної і виховної мети?

  17. Чи доцільно використано ті чи інші методи, прийоми, навчальні посібники, наочність? Чи сприяли вони розвитку творчої думки на уроці?

  18. Яка результативність уроку?

  19. Рівень мовленнєвих умінь ( діалогічного, зв’язного мовлення, звертання, використання фразеологізмів, порівнянь).

  20. Вміння учнів аналізувати, порівнювати, обгрунтовувати, узагальнювати.



Пам'ятка

аналізу змісту уроку «Я і Україна» Природознавство


  1. Доведення до учнів теми, мети та завдань уроку.

  2. Підготовка обладнання.

  3. Наявність класного календаря природи з відповідними позначеннями.

  4. Чи відповідає зміст уроку навчальній програмі? Де проводиться урок?

  5. Як використовуються виховні можливості теми, матеріали періодичної преси, де висвітлюються прояви екологічної кризи на планеті та наголошується на відповідальності громадян за порушення правових природоохоронних норм? Екологічне виховання на уроці.

  6. Як діти доглядають за кімнатними рослинами і спостерігають за їх розвитком і ростом?

  7. Чи є в класі живий куточок?

  8. Як використовуються пізнавальні можливості теми?

  9. Яке місце займають практичні роботи? Чи дотримуються правила техніки безпеки?

  10. Чи викликає вчитель в учнів потреби думати, робити висновки, узагальнення, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки?

  11. Чи використовується на уроках краєзнавчий матеріал?

  12. Чи використовуються методи притаманні природничим наукам: проведення спостережень, дослідів? Чи не замінюються вказані види роботи читанням оповідань, поясненням вчителя?

  13. Яка роль самостійної роботи з підручником?

  14. Чи організовується спостереження і залучення учнів до самостійного пошуку знань, чи використовуються завдання та порівняння, аналогія, класифікація, виділення головного, встановлення причинно-наслідкових зв’язків?

  15. Чи вдало використано підручник, дидактичний матеріал, тези, унаочнення.

Робота учнів у зошитах.

  1. Чи виконується мінімум обов'язкових екскурсій , необхідних

для визначення кожної теми?

  1. Дозування часу, прийоми стимулювання діяльності учнів.

  2. Роль і місце групових та індивідуальних форм, диференціація навчання з точки зору характеру, складності матеріалу, урахування особливостей учнів.

  3. Об’єктивність оцінювання знань, умінь і практичних навичок, мотивація оцінок.

  4. Результативність уроку.

  5. Продуманість домашнього завдання , форми його перевірки. Чи практикуються цікаві і нестандартні завдання, чи використовуються опорні пам’ятки, індивідуальні картки, письмові перевірні роботи, кросворди, ребуси, тощо?


Пам’ятка

з вивчення стану викладання навчальних предметів у початкових класах


  1. Навчально-методичне і технічне забезпечення.

    1. 1.1Відповідність обладнання класу до типового переліку, забезпечення наочними посібниками, роздатковим матеріалом, матеріалами для проведення тематичних оцінювань. Стан виготовлення саморобних навчально-наочних посібників.

    2. 1.2.Забезпечення технічними засобами навчання та наявність умов для їх комплексного використання.

    3. 1.3.Систематизація обладнання, наочних посібників та роздаткового матеріалу.

    4. 1.4.Стан зберігання обладнання, навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання.

    5. 1.5.Забезпечення учнів підручниками.

    6. 1.6.Забезпечення бібліотеки літературою для молодших школярів.

    7. 2. Підготовка вчителя до уроку.

    8. 2.1.Знання та розуміння вчителем вимог навчальної програми, інших нормативних документів, методичних рекомендацій з питань викладання предметів та їх реалізація у практичній діяльності.

    9. 2.2. Ознайомлення учителя з інноваційними педагогічними технологіями, передовим педагогічним досвідом.

    10. 2.3.Стан календарного планування (відповідність планування вимогам навчальної програми; доцільність розбивки тем за тематичними оцінюваннями).

    11. 2.4.Стан поурочного планування.

    12. 2.5. Забезпеченість учителя фаховою та методичною літературою, фаховими періодичними виданнями.

    13. 2.6. Самоосвітня робота вчителя.

    14. 3. Навчально-виховна робота на уроці.

    15. 3.1. Якість навчально-виховної роботи на кроці.

    16. 3.1.1. Ступінь перебудови навчально-виховного процесу на засадах гуманізму, демократизму, застосування нових підходів до організації навчально-виховного процесу з утвердженнями педагогіки особистості.

    17. 3.1.2. Доцільність визначення та ступінь реалізації навчальних, виховних та розвивальних завдань уроку. Прогнозування навчальної діяльності на кінцевий результат.

    18. 3.1.3. Раціональність вибору структури уроку. Дотримання логіки уроку незалежно від форми його проведення.

    19. 3.1.4. Оптимальність застосування форм, методів, прийомів і засобів навчальної роботи учнів і вчителя, поєднання традиційних і нетрадиційних методів роботи.

    20. 3.1.5. Планування та організація самостійної роботи школярів на уроці. Зміст самостійних робіт. Формування в учнів навичок самостійного здобування знань.

    21. 3.1.6. Диференціація та індивідуалізація навчальної діяльності школярів.

    22. 3.1.7. Робота з виділення в змісті виучуваного матеріалу найголовнішого та його безпосереднє засвоєння на уроці.

    23. 3.1.8. Науковість викладання, доступність сприймання учнями програмового матеріалу.

    24. 3.1.9. Використання наочності, технічних засобів навчання.

    25. 3.1.10. Систематизація знань, умінь і навичок школярів.

    26. 3.1.11. Використання між предметних та внутрішньо предметних зв’язків. Система роботи з повторення виучуваного матеріалу.

    27. 3.1.12. Організація домашніх завдань. Диференціація та індивідуалізація їх.

    28. 3.2. Методика перевірки та оцінки рівня навчальних досягнень школярів.

    29. 3.2.1. Знання вчителем та учнями критеріїв оцінювання.

    30. 3.2.2. Ефективність застосування методів, форм, прийомів та засобів контролю рівня навчальних досягнень школярів.

    31. 3.2.3. Об’єктивність оцінювання рівня навчальних досягнень школярів (на основі зіставлення результатів інспекторського, директорського та вчительського контролів).

    32. 3.3. Стан ведення учнівської документації.

    33. 3.4. Стан ведення класних журналів.

    34. 4. Позакласна робота з предметів.

    35. 5. Результативність навчально-виховної роботи.

    36. 5.1. Стан виконання навчальної програми.

    37. 5.2. Відповідність рівня навчальних досягнень школярів державним вимогам до рівня загальноосвітньої підготовки, вимогам програм з предметів.



Українська мова
1.Удосконалення умінь і навичок усного мовлення (слухання – розуміння, говоріння).

2. Навчання дітей читати і писати.

3. Формування певного кола знань про мову і мовні уміння.

4. Забезпечення мотивації навчання рідної мови.

5. Поглиблення уявлення школярів про навколишній світ.

6. Розвиток образного і логічного мислення.

Здійснення патріотичного, морально-етичного, естетичного виховання учнів.

7. Здійснення патріотичного, морально-етичного, естетичного виховання учнів.

8. Розвиток загальномовленнєвих та загально навчальних умінь.

9. Формування почуття відповідальності за виконуване завдання, готовність самостійно працювати з новим, доступним за трудністю начальним матеріалом.

10. Формування умінь мати власну думку з приводу обговорюваних питань та обґрунтовувати її.

11. Розвиток соціальних навичок учнів ( уміння спільно працювати в парах, у невеликих групах), умінь дати оцінку роботі інших або висловити з цього приводу критичні зауваження, змінити свою думку у разі переконливих аргументів інших або висловити з цього приводу критичні зауваження, змінити свою думку у разі переконливих аргументів інших учасників спільної роботи та ін..

12. Виховання у дітей самоповаги і поваги до інших.

13. Оптимальність застосування аналітико-синтетичного методу навчання грамоти.

14. Робота з аудіювання.

15. Робота над побудовою діалогічних і монологічних висловлювань.

16. Робота над розвитком писемного мовлення.

17. Формування навичок читання.

18. Формування елементарних умінь правильно писати слова, вживати пунктуаційні знаки.

19. Формування графічних навичок, техніки письма (каліграфія, техніка письма, уміння писати на дошці з орієнтацією на її площину, культура оформлення письмових робіт тощо).


Читання


  1. Формування й розвиток мовлення умінь і навичок (провідна повноцінна навичка читання).

  2. Розвиток інтересу до читання.

  3. Формування повноцінного сприймання, розуміння, відтворення художнього, художньо-пізнавального тексту, дитячої книжки, шляхи засвоєння відповідних навчальних і читацьких умінь.

  4. Розвиток емоційної й почуттєвої сфери учнів, образного мислення, уміння висловлювати елементарні оцінні судження щодо прочитаного.

  5. Розвиток творчих здібностей школярів.

  6. Формування читацької самостійності учнів.

  7. Формування морально- етичних уявлень і почуттів, збагачення соціального досвіду учнів.

  8. Ознайомлення школярів із значущими одиницями художніх, науково-художніх текстів.

  9. Ознайомлення школярів з окремими літературними поняттями, необхідними їм під час аналізу твору.

  10. Оволодіння практичними уміннями впізнавати, розрізнювати та називати окремі літературні жанри: казку, оповідання, вірш, байку, малі фольклорні форми (загадка, прислів’я) і ігровий фольклор (скоромовка, лічилка, календарно-обрядова поезія).

  11. Формування умінь проводити смисловий і структурний аналіз твору.

  12. Навчати учнів бачити особливості авторського вибору слова, засоби вираження емоцій, почуттів, ставлення до зображуваних подій, героїв.

  13. Оптимальне поєднання використовуваних методів і прийомів: бесіда, самостійна робота учнів з текстом, смисловий і структурний аналіз, виразне читання вчителем, постановка проблемних і пізнавальних завдань, комплексне поєднання слова вчителя з художніми ілюстраціями, фонозаписами, ігрові прийоми, конструювання і переконструювання тексту, інсценізація, різні види завдань літературно-творчого характеру ).

  14. Вправляння у правильності читання.

  15. Усвідомлення тексту у процесі читання.

  16. Робота над розумінням учнями тексту.

  17. Глибока індивідуалізація читацької діяльності учнів (застосування диференційованих завдань, завдань на вибір, врахування в оцінюванні навчальних досягнень характерологічних особливостей учнів).



Математика
1. Формування початкових уявлень про число, величину, міцних обчислювальних навичок з натуральними числами і нулем, первинних умінь вимірювати та обчислювати величини; наочно-чуттєвих уявлень про геометричні фігури, графічні уміння.

2.Розвиток наукового світогляду ( ознайомлення з математикою як особливим методом світопізнання, розуміння зв’язку математики з дійсністю, уявлення про математичне моделювання).

3. Використання фактів з історії математики.

4. Розвиток розумових здібностей школярів і пам’яті, логічного і критичного мислення, інтуїції, уяви, уваги, інформаційної культури.

5. Формування первинних умінь доказово міркувати і пояснювати свої дії, математизувати реальні ситуації.

6. Формування мовленнєвої культури учнів.

7. Формування позитивних якостей особистості, рис характеру, емоційно-вольової сфери, самостійності, саморегуляції, чесності, працелюбства, акуратності.

8. Роль задач як дидактичного засобу навчання, виховання і розвитку учнів. Формування в учнів уявлень про структуру простої і складної арифметичних задач і ознайомлення з різними способами розв’язування задач; розвиток умінь застосовувати знання про арифметичні дії і залежності між величинами для складання плану їх розв'язування; використання загального підходу до розв'язування задач; ознайомлення з формами запису їх розв'язування; формування уявлення про способи перевірки правильності розв’язування задач.



9. Вправляння дітей у самостійному складанні задач.

Основи здоров’я і фізична культура


  1. Вивчення учнями:

  • рухливих і народних ігор;

  • елементи спортивних ігор;

  • окремих видів спорту, основ техніки виконання, загально розвивальних, стройових, гімнастичних, акробатичних, легкоатлетичних, ігрових і танцювальних вправ, художньої і ритмічної гімнастики.

  1. Формування в учнів знань, умінь і навичок дотримання режиму дня, особистої гігієни, загартування організму, ведення здорового способу життя та підвищення працездатності, використання фізичних вправ для запобігання порушення постави, зняття втоми.

  2. Розвиток в учнів основних фізичних якостей і рухових здібностей.

  3. Отримання основ знань про фізичну культуру, власне здоров’я як важливі компоненти загальнолюдської культури і формування особистості .

  4. Ознайомлення з українською народною фізичною культурою, спортивними традиціями, національними іграми, забавами, визначними спортивними діячами, вченими, тренерами, спортсменами, командами, їх виступами на спортивних змаганнях, чемпіонатах, олімпіадах.

  5. Формування усвідомленої індивідуальної установки на необхідність розвивати свої фізичні якості та рухові здібності.

  6. Дотримання основних вимог до уроків:

  • вироблення інструктивних навичок і умінь самостійно займатися фізичними вправами;

  • розвиток пізнавальних інтересів;

  • здійснення між предметних зв’язків;

  • виконання системи домашніх завдань;

  • обов’язкове дотримання установлених санітарно-гігієнічних вимог та заходів щодо запобігання травматизму;

  • дозування фізичних навантажень залежно від розподілу учнів в основну, підготовчу чи спеціальну медичні групи.


Трудове навчання


  1. Розвиток особистості через залучення школярів до творчої праці.

  2. Засвоєння знань про властивості оброблюваних матеріалів. Ознайомлення з основами сучасного виробництва.

  3. Вивчення засобів праці та формування вмінь і навичок роботи з ручними знаряддями праці.

  4. Орієнтація та конструктивно-технологічний підхід до вирішення завдань трудового навчання.

  5. Пріоритетність завдань розвитку загально трудових і конструктивних умінь учнів.

  6. Навчання учнів роботі з різними конструкційними матеріалами та допомога знайти особисто значущі для них (які найкраще забезпечують реалізацію їхніх творчих задумів).

  7. Форми організації трудової діяльності школярів.

  8. Забезпечення вчителем учням ситуації вільного вибору різних за складністю трудових завдань відповідно до їхніх вікових, психофізичних можливостей і потреб у праці.

  9. Ефективність використання методу проектів.

  10. Профорієнтаційна робота з молодшими школярами на рівні профінформації і профдіагностики.

  11. Формування уміння і навичок безпечної роботи з різними знаряддями праці.

  12. Уміння впорядковувати робоче місце.

  13. Проведення узагальнюючих практичних робіт за тематикою змістових модулів. Підсумкові виставки-композиції.




    1. Я і Україна




  1. Формування особистості майбутнього громадянина України.

  2. Формування системи знань про природу, суспільство, духовну спадщину українського народу.

  3. Громадянське виховання учнів, формування у них почуття любові до своєї Батьківщини.

  4. Систематизація знань про природу, суспільство, традиції свого народу.

  5. Формування наукового світогляду, екологічної культури, біоцентричного мислення, навичок користування прикладами природодослідника, вмінь пізнання дійсності науковими методами.

  6. Застосування методів пізнання природи: спостереження, дослідження, моделювання, експеримент.

  7. Постановка в центр уваги особистість учня, його потреби, інтереси, почуття та інші вияви його людських характеристик.

  8. Співвідношення змісту курсу в процесі його засвоєння зі змістом інших шкільних предметів, зв’язок з власним життєвим досвідом дітей.

  9. Оптимальне поєднання пізнавальної розвивальної та виховної функцій курсу.

Музика


  1. Розвиток чутливості учнів до музики, творчих здібностей учнів до співу, музикування.

  2. Введення учнів у світ добра і краси.

  3. Допомога учням у відкритті в музиці животворного джерела людських почуттів і переживань.

  4. Виховання здатності до активної різнобічної музичної діяльності, художніх смаків.

  5. Формування цілісно-орієнтаційного ставлення до музичного мистецтва.

  6. Сприяння розвитку художньо-творчих здібностей учнів.

  7. Взаємозв’язок різних видів мистецтва на уроках музики.

  8. Розкриття внутрішніх зв’язків між творами, виявлення їх образної сутності і своєрідності.

  9. Навчання розмірковувати про почуту музику, робити самостійні висновки й узагальнення.

  10. Робота з оволодіння вокально-хоровими, музично-ритмічними та іншими практичними навичками.

  11. Хоровий спів як природний спосіб вираження естетичних почуттів, активний засіб залучення школярів до музики.

  12. Формування вокально-хорових навичок.

  13. Гра на елементарних музичних інструментах

  14. Ознайомлення учнів з інструментальною музичною творчістю українського народу.

  15. Заохочування учнів до вільного вираження у співі та грі власних почуттів та уявлень.

  16. Звільнення учнів від побоювань висловити неправильну думку.

  17. Навчання музичній грамоті.


Образотворче мистецтво


  1. Формування у школярів художньо-естетичного ставлення до дійсності як здатності до неутилітарного, художнього пізнання світу та його образної оцінки.

  2. Розвиток художньо-творчої уяви, оригінального нестереотипного асоціативно-творчого мислення, художньо-образних якостей зорового сприйняття, спостережливості, зорової пам’яті.

  3. Формування:

  • знань і уявлень про образотворче мистецтво, його історію та роль у житті;

  • навичок розуміння мови різних видів образотворчого мистецтва;

  • усвідомлення ролі художнього образу в мистецтві і розвиток його сприйняття та емоційно-естетичної оцінки;

  • культури почуттів, потреб і здібностей до продуктивної художньої творчості;

  • вміння створити виразний художній образ, оригінальну композицію мовою того чи іншого виду образотворчого мистецтва;

  • оволодіння основами художньо-образної мови і виражальними можливостями художніх матеріалів та різних видів художніх технік.

  1. Врахування вікових, індивідуальних, національних, культурних, регіональних особливостей і традицій.

  2. Передбачення опори на художній образ у всіх видах художньої діяльності.

  3. Зацікавленість школярів художньою працею, одержання ними в процесі занять емоційного задоволення, радості.

  4. Організація занять образотворчого мистецтва відповідно до законів мистецтва:

- нестереотипність, структурна різноманітність, структурна режисура;

- залучення умов до співпереживання, створення відповідно щодо теми уроку емоційного настрою, включення до сценарію уроку ігрових, казкових моментів, використання інших видів мистецтва (художнього слова, музики, елементів театрального дійства, кінофільмів тощо);

- наявність трьох основних структурних елементів уроку (відповідно до законів будь-якої художньої творчості): сприймання, формування творчого задуму, його посильна творча реалізація.


Схема аналізу виховного заходу в початкових класах



  1. Загальні відомості: дата, клас, назва заходу, тема, мета (пізнавальна, виховна, розвивальна), кількість присутніх. Мета відвідування заходу.

  2. Хід заходу і зауваження щодо його проведення.






Структурні частини заходу та їх тривалість

Позитивне

Недоліки
















  1. Аналіз заходу:

  • відповідність заходу поставленій меті;

  • підготовленість учнів до заходу;

  • місце проведення, оформлення приміщення, форма учнів;

  • своєчасний початок і чіткість проведення;

  • участь кожного учасника; дисципліна учнів, їх активність, самостійність;

  • ідейність, науковість заходу, відповідність вікові дітей;

  • методи, які використовувались під час проведення заходу;

  • педагогічний такт, організаторські здібності вчителя;

  • кого із представників громадськості було залучено та ефективність їх участі;

  • що заслуговує узагальнення та поширення;

  • недоліки в проведенні заходу;

  • рекомендації.

Схема вивчення системи роботи вчителя початкових класів:

Дані про вчителя: вік, освіта, стаж роботи, курсова перепідготовка, ате

стація, категорія, навантаження.



Співбесіда з учителем на предмет вивчення рівня теоретичної, фахової та методичної підготовки, погодження плану вивчення системи його роботи.

Аналіз календарного плану роботи вчителя, його участі в роботі шкільних, міжшкільних методичних об’єднань, педагогічних рад, самоосвітньої діяльності та роботи з батьками.

Вивчення інструктивно-нормативних та методичних матеріалів /рекомендацій щодо контролю і оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи.

  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка