На шляху до українського Відродження Розробки уроків, позакласних заходів та дитячі творчі роботи, присвячені



Сторінка12/16
Дата конвертації19.02.2016
Розмір2.61 Mb.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16


Люби, шануй, оберігай усе, що зветься Україна

(Гра-подорож для учнів 6-8 класів)
Мета: доповнити знання учнів про становлення незалежності України, про її природні і духовні багатства, виховувати почуття патріотизму й громадянськості.

Обладнання: карта України, символи, Конституція, Акт проголошення незалежності, вишитий рушник, гілка калини, колоски, барвінок.
Всім серцем любіть Україну свою,

І вічні ми будемо знею».

В. Сосюра


Ведучий. Рідний край, рідна земля, Батьківщина, Україна…


Які це прості і разом з тим прекрасні і святі для нас слова. Кожна людина завжди з великою любов’ю і душевним трепетом згадує місце, де народилася, де минуло її дитинство. То маленька батьківщина кожного з нас, де живуть мама, тато, бабуся, брати і сестри. І якщо скласти наші маленькі батьківщини, вийде велика держава – Україна.

Її красою захоплювались поети, художники, композитори.


Ведуча.


Буває, часом сліпну від краси.

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,

Оці степи, це небо, ці ліси,

Усе так гарно, чисто, незрадливо,

Усе як є – дорога, явори,

Усе моє, все зветься – Україна.

(Л.Костенко)

Вчитель. У 2011 році ми відзначаємо 20 років державної незалежності. Сьогодні я пропоную вам уявну подорож і сторінками історії, і стежками нашої країни. Нашу подорож супроводжують екскурсоводи.


1 екскурсовод. Україна одна з найбільших держав Європи. Її площа – 603,7 тис. км2. За європейськими мірками вона належить до великих держав, за світовими – до середніх. Україна за розмірами території є найбільшою країною серед тих, чиї кордони повністю лежать у Європі.

У 1923 р. Степан Рудницький, основоположник сучасної української географії, писав: «Українська земля така велика, так вигідно положена, така багата, український народ такий великий, здібний, має такі цінні завдатки в своїй простонародній культурі, що перед цим краєм, перед цим народом відчиняються в будучині величезні можливості».

Столиця України – Київ. Могутньо котить до Чорного моря сиві хвилі найбільша річка України – Дніпро. Буйною зеленню шумлять на його берегах сади, ліси. Безкрайніми нивами розливаються жито-пшениця. Щоб перетнути нашу країну із заходу на схід, треба йти півтора місяці, долаючи щодня по 30 км.

1-й учень.

Яка ж красива ти уквітчана весною,

Провіщана ключами журавлів,

Розбуджена бурхливою грозою

І пориванням річок до морів.

2-й учень.

Яка ж красива ти – розгониста степами,

Висока гирлами – аж в синю височінь.

Скрізь явори стоять богатирями

Понад дорогами століть і поколінь.

3-й учень.

Яка ж красива ти, в гостинності одверта

Із успіхом назустріч доброті,

Яка ж ти мужня, сильна і уперта,

Як недруг стане на твоїм путті.

2 екскурсовод. До незалежності Україна йшла довгим, тяжким і жертовним шляхом, дорого за неї заплатила.

24 серпня 1991 р. Верховна Рада проголосила Акт незалежності України.



Вчитель. Якою б ви хотіли бачити Україну у майбутньому і сьогодні?

Учні.

  1. Хочу бачити Вкраїну,

Як пісню веселу,

Щоб весняним цвітом квітли

І міста, і села.


  1. Хочу бачити Вкраїну

Як криця, міцною,

Щоб обходили всі лиха

Її стороною.


  1. Щоб летіла добра слава

За моря і доли,

І тоді така держава

Не помре ніколи!


  1. Хочу бачити Вкраїну

В сім’ї вірних друзів,

Щоб у злагоді жили всі

І в міцнім союзі.

(В.Зелінський)


3 екскурсовод. Україна і світ. Рік 1991-й у житті українського народу – знаменний. 1 грудня 1991 року на Всеукраїнському референдумі громадяни нашої країни підтвердили Акт про незалежність України. У січні 1992 року Україну офіційно визнали незалежною понад 30 держав, а на початок березня – понад 100. Вони почали налагоджувати з Україною дипломатичні відносини. Наша держава стала повноправним членом світового співтовариства.

Україна визнає непорушність встановлених кордонів у Європі, не висуває жодних територіальних претензій і виступає проти таких претензій з боку інших держав.

Нашими сусідами є такі країни: Білорусь, Росія, Польща, Молдова, Угорщина, Румунія, Словаччина. Розвиваються рівноправні міждержавні економічні зв’язки.

На жаль, у нас не все гаразд на сьогоднішній день. І багато громадян України у пошуках кращого життя виїздять в інші країни. Та не всіх там чекають.



Вчитель.

Не падай в журбі на коліна,

Хай доля гірка, як полин,

Земля у нас, синку, єдина,

Нізащо її не покинь.

Хай манять тебе закордони,

Але там мовчать солов’ї,

А ти повертайся до дому,

У батьківські рідні краї.

Земля, як і мати єдина,

І плаче вона, і співа,

Земля це і є Україна,

Вона в серцім кожнім жива!

(В.Зелінський)


Вчитель. А тепер відпочинемо, пограємо.
Гра «Українці-патріоти».

Завдання: знайти і з’єднати частини прислів’їв, пояснити їхнє значення.



Земля там найкраща,

там і рай.

Де рідний край –

на своєму корені росте.

Кожна травичка

і в жмені мила.

Рідна земля

як своя сторона.

Людина без вітчизни,

де вродився ти!

Нема в світі кращої,

як соловей без пісні.

Гра «Географічне лото» (знайти відповідники).

Площа України



603,7 тис км2

Столиця України



Київ

Найвища гора України



Говерла

Найбільше озеро України



Світязь

Найбільша річка України



Дніпро

Гори України



Карпати, Кримські

Моря України



Азовське, Чорне

Найбільший півострів України



Кримський

Найдавніше дерево в Україні



тис

Рослина – символ Карпат



едельвейс

Найбільший птах Європи, мешкає в Карпатах



чорний гриф

Звір – цар тваринного світу Карпат



бурий ведмідь


Вчитель. Ми щасливі, що народилися на такій чудовій, багатій, мальовничій землі – на Україні. Тут жили наші діди і прадіди, тут живуть наші батьки, тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини.

Нема життя без України, бо Україна – це мати, яку не вибирають.



Л.М.Лушпай,

бібліотекар;



Л.В.Левенець,

класний керівник 5 класу Олександрівської ЗШ І-ІІІ ступенів Олександрівської райдержадміністрації


«Україно! Барвінкова моя сторона»

ітературно-музична композиція для учнів 7-9 класів)
Мета: навчати учнів любити, поважати свою батьківщину, її історію, символи; виховувати любов до рідного слова, мови, пісні.

Обладнання: комп’ютер, проектор, екран, колоски пшениці, вишиті рушники, символи України, електронна презентація «Україна від народження й до сьогодення».

Звучить голос диктора.

Моя Україна – це жовте колосся,

Це жайвір у полі, це спів солов’я.

Криниця, калина і терпкая м’ята,

Колиска народу твоя і моя.

Моя Україна – це синії ріки,

Моя Україна – це неба блакить,

Живи, Україно, віднині й повіки,

Хай голос твій ніжний по світу летить.

(Звучить пісня «Все то Україна – матінка моя» (слова Г.Войченка, музика В.Усатенка) у виконанні учасників шкільного вокального гуртка (керівник Н.Журило).

Учні танцювального гуртка виконують український хоровод «Величальний» (керівник О.Токаренко).

З останніми акордами виходить дівчина в образі України в супроводі двох хлопців-козаків.

1-й козак.

Пам’ятаймо, чиї ми сини,

Коли будні на серці, чи свято,

Знову бачиться вдалині

Україна, зажурена мати.

2-й козак.

І зруйнована бачиться Січ,

Де мій пращур лежить серед поля,

А йому нахилилась до віч

Україна, немов тополя.

Україна. Я вклоняюсь тобі, мій народе, вам, мої доньки та сини. Я квітую, розправляю свої дужі крила завдяки вам, вашій невтомній праці, вашій безмежній любові та відданості. Всього буває, часом тяжко та разом ми здолаємо усе: скрізь лунатиме українська пісня, свої щедроти подарує земля і, головне, не забувайте, що нам допомагає в цьому Берегиня.

(Звучить фрагмент пісні О.Злотника «Берегиня». Виходять дівчата в образах Берегині, Пісні та Мови).

Берегиня. Батьківщина – це не тільки Україна, а й рідна домівка, те місце, де ти народився, де проходять найкращі роки твого життя, це рідний край. Він починається від батьківського порога, стежини, стрункої тополі, з барвінку, від ніжного маминого голосу, чарівної колискової, яка в унісон звучить зі співом соловейка, від запаху матіоли та м’яти. Це рідне слово, мова солов’їна і пісня ніжна та велична.

Мова.

Мовчала я, бо так хотіли

Перевертні і зрадники народу.

Та вбити мене геть не сміли,

Передавалась я від роду і до роду.

Пісня.

Пішла я від народу і від мови,

Бо пісня – це історія жива.

Із мовою я нації основа

І хай Вкраїна наша вік співа.

Берегиня.

Наша мова і пісня, верба і калина,

Вся земля і родина, пшеничне колосся й хатина,

Це все – обереги наші, вкраїнці,

Й Берегинею судилось буть жінці.

(Звучить пісня О.Злотника на слова В.Мельнікова «Батьківський поріг» у виконанні шкільного вокального гуртка школи, керівник Н.Журило.

По закінченні пісні під звуки «Козацького маршу» виходять хлопці-козаки).

3-й козак. Ви чули, чули!

4-й козак. А про що?

3-й козак. Україна знову вільна та незалежна стала!

5-й козак. Та як же про таке не чути! Це ж яка подія, радість.

4-й козак. Як довго наша держава цього прагнула.

5-й козак. Якби ще й документ побачити!

6-й козак. А у мене є. (Дістає папір, згорнутий в сувій, читає)

(На екрані висвітлюються фрагменти прийняття Верховною Радою України Акта незалежності України та його текст).

А К Т ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв'язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року,

- продовжуючи тисячолітню традицію державотворення на Україні,

- виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами,

- дійснюючи Декларацію про державний суверенітет України,

Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує н е з а л е ж н і с т ь У к р а ї н и та створення самостійної української держави - УКРАЇНИ.

Територія України є неподільною і недоторканною.

Віднині на території України мають чинність виключно Конституція і закони України.

Цей акт набирає чинності з моменту його схвалення.

24 серпня 1991 року Верховна Рада України
3-й козак. Україну нашу молоду треба привітати.

4-й козак. Будем її величать та пісень співати.
Україночка.

Яка краса! Нарешті пробудилась я від сну!

Я можу вільно дихать і співати,

Ніхто мені не може заважать,

Своїх людей я буду звеличати.

5-й козак. Яка ти гарна, ненько-Україно!

6-й козак. Велична, славна й молода.

Україночка. Допоможіть мені, славні козаченьки, крила розправити та на весь світ заявити про себе.

7-й козак. Ми із задоволенням.

(Україночка співає пісню «Україночка», слова А.Демиденка, музика Г.Татарченка).


1-а дівчина.

Україно, ненько мила!

Найдорожчий в світі край.

Розправляй же, рідна, крила,

Розвивайся, процвітай!

2-а дівчина.

Я люблю свою Вкраїну,

Я люблю свій рідний край.

Луг і річку, і калину,

Соловейка й тихий гай.

(Виходить Україна із козаками)


Україна. Такою юною була я зовсім недавно. А вже 20 літ, як народилася на світ вдруге, стала незалежною, самостійною, вільною. Дихати легше, працювати краще, жити вільніше. Непростий шлях випав на нашу долю, та ми змогли разом здолати всі труднощі, побороти всі негаразди. Спасибі тобі, мій народе, за витримку, працю та велике бажання довести всім, хто ми є!

Берегиня. Сини мої і доньки,

Я жива і буду довго жити,

Бо я в вас мати, що одна завжди!

Велика честь на вас лягає відродити

Те, що плекали й пестили віки.

Народе мій, що ти без пам’яті і віри?

Блукання в темряві, в імлі.

Забувши про святе в життєвім вирі.

Чи знайдеш собі щастя на землі.

Мова.

Яскравим світлом віра нам палала

І десять заповідей в душі нам дала,

Та чорна сила храми зруйнувала,

Так перша свічка, як сльоза стекла.

Пісня.

Зневірився народ в свої духовні сили,

Покірний тільки лезові меча,

Що стер з очей стрілецької могили

І друга згасла Пам’яті свіча.

Пам'ять.

Неправда, пам'ять знову відродилась,

Прийшла із поневолення життя,

Щоб свічкою новою запалилась

Душа, зірвавши пута забуття.

В молитвах – всіх героїв пригадаю,

Живим у Бога щедрості просить.

Воскресне дух, я всіх вас закликаю

Людської пам’яті знов свічку запалить.

Україна.

Коли життя знов набирає сили,

В ім’я народу хай вона палає.

За муки, за життя і за могили,

Хай вдячна пам'ять наша звеличає.

(Учні виконують пісню Т. Петриненка «Україно»)


Література

1. Акт проголошення незалежності України // Зоря. – 1991. – 27 серпня.

2. Гоян Я. Сповідь перед матір’ю // Україно, нене моя! Сповідь: поезії, писанки – К.: Веселка, 1993. – С 5-17.





Л.В.Рожкова,

бібліотекар Лісівської ЗШ І-ІІІ ступенів Олександрійської райдержадміністрації




Українська національна символіка

(Усний журнал для учнів 6-8 класів)
Все на світі можна вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину.

В.Симоненко


Мета: ознайомити учнів з історією символіки України, її сучасними державними символами; виховувати в них повагу до державних символів, національну свідомість.

Обладнання: зображення державних символів України: прапора, герба; виставка зображень гербів міст України, прапорів різних часів, запис гімну «Ще не вмерла Україна», «Пісні про рушник» П.Майбороди на слова А.Малишка.

Бібліотекар. Сьогодні ми здійснимо короткий історичний огляд українських державних символів. Наша зустріч пройде у формі усного журналу, тема якого «Українська національна символіка». Усний журнал має чотири сторінки:

1. «Герб — тризуб».

2. «Національний прапор».

3. «Гімн України».

4. «Народні символи України».

1 сторінка. «Герб — тризуб»

1-й учень. Як свідчать історичні джерела, східні слов’яни використовували символічні знаки: хрест, ромб, квадрат, коло, зірки.

2-й учень. Перша згадка про знаки – у літописах, що належать до X століття. Посли київського князя Ігоря (912—945 рр.) при укладанні договору з візантійцями мали свої печатки, що служили символом їхніх повноважень.

За Київської Русі тризуб стає великокнязівським знаком. Його зображення відоме з печатки князя Володимира.



3-й учень. Тризуб – родовий знак князя Володимира Святого. Тризуб — це умовна геометрична фігура, орнамент, який був закличним знаком княжої династії Рюриковичів. Згодом цей знак карбувався на срібних монетах великого князя Володимира (980–1015 рр.).

4-й учень. Тризуб можна зустріти на цеглі Десятинної церкви, на плитах Успенської церкви у Володимир-Волинському.

Його зображення знайдено також на гербі французької королеви Анни (дочки Ярослава Мудрого).



Після смерті Володимира знаки тризуба ще довгий час зберігалися на монетах великого князя Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха.

5-й учень. Є понад 40 версій про походження тризуба: тризуб як первісне зображення рибальського знака, згодом як символ влади – уособлення трьох природних стихій – повітря, землі і води. Цікаві думки висловив М.Грушевський: «З різних об’яснень я вважаю найбільш вірним те, що це вершок булави, чи як то називають французи «начальницької палиці», знаки Власті старшини. Такі палиці - річ дуже стара, така палиця зустрічається тоді, і коли ще люди не вживали металів...».

6-й учень. У період феодальної роздробленості Русі тризуб поступово витісняється з ужитку. Відзнаку у формі тризуба використовували українські частини Січових Стрільців. 12 лютого 1918 року тризуб на синьому тлі був схвалений як державний герб УНР. В 20-40-х рр. XX ст. символіку із зображенням тризуба використовували різні політичні, релігійні угруповання Західної України. Зараз тризуб є Малим Гербом України.

2 сторінка. «Національні прапори»

1-й учень. Наука вексилологія, що вивчає прапори, засвідчує, що у наших предків рано сформувалось прапорництво. В часи Русі-України на прапорах (стягах) зображувались символи, які показували єднання і владу.

2-й учень. Прапори Русі-України були неодмінним військовим атрибутом і встановлювались на місці збору воїнів. Прапори вважалися святинею. Великокняжі прапори знаходилися на самому почесному місці, під охороною дружини. Під час битви біля прапора розгорялась найжорстокіша боротьба, захист прапора був справою честі.

3-й учень. У дохристиянські часи на українських прапорах були зображення богів, стародавні символи. Після прийняття християнства з’явились нові емблеми – хрести, образи святих, цитати зі Святого Письма.

4-й учень. Синьо-жовте кольорове сполучення – одне із найдавніших серед сучасних національних прапорів і походить воно від герба Галицько-Волинського князівства. Великого розмаху українське прапорництво набуло у гетьмансько-козацьку добу. У козацьких полках були прапори різних кольорів (малиновий, білий, жовтий, синій), а також – різні за формою.

5-й учень. Сині полотнища із золотими хрестами чи іншими знаками поширюються в ХVІІ-ХУШ ст. Із занепадом гетьманщини і поділом українських земель між Росією і Австрією зникають українські військові, територіальні та інші прапори. Жовто-сині прапори використовували українські Січові Стрільці. 22 березня 1918 року Центральна Рада в Києві ухвалила Закон про державний прапор УНР.
3 сторінка. «Гімн України»

1-й учень. Слово «гімн» грецького походження Це – урочиста пісня, прийнята як символ державної, національної єдності. Слова національного гімну «Ще не вмерла Україна» написав у 60-х роках XIX ст. відомий український поет, етнограф, фольклорист Павло Чубинський (1839-1884 рр.)

2-й учень. Нелегким був життєвий і науково-творчий шлях Павла Чубинського. Народився він 27 січня 1839 року в Борисполі поблизу Києва. У Петербурзі здобув юридичну освіту. Своє життя пов’язав із ви­вченням народного побуту, збиранням і дослідженням українського фольклору. В 1862 році П.Чубинського заслали в Архангельськ за «українофільську діяльність». А в 1863 році з далекого заслання він передає вірш «Ще не вмерла Україна».

3-й учень. Вперше ця пісня зазвучала в селі Млини (сьогодні територія Польщі), де жив і працював автор музики до вірша Михайло Вербицький.

За національні гімни вважали також «Заповіт» Т.Шевченка, «Вічний революціонер» І. Франка.

Особливо широко використовувався гімн «Ще не вмерла Україна» за часів УНР та ЗУНР.

4-й учень. Верховна Рада України 19 лютого 1992 року прийняла Постанову про тризуб як герб української держави. Синьо-жовтий прапор став Державним Прапором України 28 січня 1992 року. З 17 серпня 1991 року «Ще не вмерла України» – національний гімн.

(Звучить гімн «Ще не вмерла Україна»)


4 сторінка. «Народні символи України»

Бібліотекар. Пісня, хата, рушник, вишиванка, сорочка, калина, барвінок — все це наші символи.

В українців є свої улюблені рослини-символи. Це – тополя, барвінок, вишня, верба, калина. У народі кажуть: «Без верби і калини нема України, «Високий, як тополя», «Гарна, як калина» тощо.

Рушник – один із народних символів України (Хата без рушника, що родина без дітей», «Рушники на кілочку, хата у віночку»). Він символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові, щедрість і гостинність. Український рушник оздоблений квітами, зірками, птахами. Від сивої давнини і до наших днів рушник – невід’ємна частина нашого побуту. І якою б не була бідною родина, рушники «розквітали» на стінах в оселях.

Без рушників і без пісні не обходиться ні народження дитини, ні одруження, ні побут. Рушник як доля, на ньому люди вишивали своє життя. (Звучить фонозапис «Пісня про рушник», на її фоні читачі переглядають виставку «І на тім рушникові…», матеріали до якої надали старожили села, батьки).



Література

1. Свідерський Ю.Ю., Ладиченко Т.В., Романишен Н.Ю. Історія України: Підручник для 7 кл. [Текст] / Ю.Ю. Свідерський, Т.В. Ладиченко, Н.Ю. Романишен – К.: Грамота, 2007. – 272 с.

2. Власов В.С., Данилевська О.М. Вступ до історії України: Підручник для 5 кл. [Текст] / В.С. Власов, О.М. Данилевська – К. : Генеза, 2005. – 200 с.

3. Котляр М., Кульчицький С. Шляхами віків: Довідник з історії України. [Текст] / М. Котляр, С. Кульчицький. – К. : Україна, 1993.– 380 с.

4. Мельник Л.Г., Гуржий О.І. Історія України. Курс лекцій. [Текст] / Л.Г. Мельник, О.І. Гуржий – К. : Либідь, 1991. – 556 с.

Г.І. Савлук,

вчитель географії Суботцівської ЗШ

І-ІІІ ступенів Знам'янської районої ради

1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка