На шляху до українського Відродження Розробки уроків, позакласних заходів та дитячі творчі роботи, присвячені



Сторінка14/16
Дата конвертації19.02.2016
Розмір2.61 Mb.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16

VІІ тур. Будемо дружити країнами


Командам роздають по 5 монет різних країн. Через 2 хв. потрібно назвати країну, що випустила монету, столицю і цікаві факти про цю державу. Кожна команда по-черзі представляє по одній монеті.
VІІІ тур. Географія на замовлення

Цей конкурс розпочинає та команда, яка набрала найбільшу кількість балів. Вона замовляє певну кількість балів (від 1 до 20). Відповідають обидві команди. Якщо відповідь буде правильною, то команда додає до свого рахунку цю кількість балів.

Якщо відповідають правильно обидві команди, бали між ними діляться порівну.


  • Ви знаєте, що на території України розташована найдовша в світі гіпсова печера Оптимістична у Тернопільській області. Скільки вже обстежено її підземних лабіринтів? (Понад 165 км , а їх довжина 217 км).

  • Наймілкішою морською протокою вважають Керченську протоку. Яка найбільша глибина її судноплавної частини? (15 м, а найменша глибина судноплавної частини – 5м).

  • Найбільшою річковою рибою в світі є європейський сом. Якою може бути його довжина? (5 метрів, а маса понад 400 кг).

Підсумки гри. Нагородження переможців.
Література

  1. Бромот Т.М Я люблю географію // Географія. – 2010. – № 10.

  2. Андрусяк Г.В. Я люблю географію // Географія. – 2010. – № 2.

  3. Дітчук І.Л. Фізична географія України: Підручник для 8 класу [Текст] /І.Л. Дітчук. – К., 1999.




Н.Г.Хоменко,

учитель хімії та біології

Федірківської ЗШ І – ІІ ступенів

Світловодської райдержадміністрації




З днем народження тебе, Україно!

(Усний журнал для учнів 6-8 класів)
Україно! Доки жити буду,

Доти відкриватиму тебе.

В. Симоненко


Мета: ознайомити учнів з основними подіями становлення держави, закріпити знання про державні символи; виховувати почуття патріотизму, національної свідомості; показати здобутки і досягнення України за 20 років незалежності .

Обладнання: прапор, герб, «Акт проголошення незалежності України», вітальні листівки, на яких надрукований гімн України, вишитий український рушник, віночок, кетяги калини, гілочки верби і тополі, жито.

Книжкова виставка «Незалежна моя, Україно!», портретна галерея видатних українців (княгиня Ольга, князі Володимир Великий та Ярослав Мудрий, Б.Хмельницький, М.Грушевський, П.Орлик, Т.Шевченко, М. Амосов, В.Сухомлинський, Л. Каденюк).



Вчитель. Кожен народ має щось своє найдорожче і найсвятіше. Не можна бути справжнім громадянином своєї країни, коли ти не усвідомлюєш свого коріння, коли ти не знаєш історії свого народу. А що значить бути українцем? Це значить пишатися своєю Вітчизною. І нам є чим пишатися.

Ми пишаємося давніми традиціями і мудрістю наших пращурів!

Ми пишаємося багатою культурною спадщиною !

Ми пишаємося красою української природи!

Ми пишаємося видатними українцями, імена яких навічно ввійшли до скарбниці світової історії, науки та культури! (Вчитель звертає увагу учнів на галерею портретів).

Учень.

Я єсть народ, якого Правди сила

Ніким звойована ще не була.

Яка біда мене, яка чума косила!-

а сила знову розцвіла.
Щоб жить – ні в кого права не питаюсь.

Щоб жить – я всі кайдани розірву,

Я стверджуюсь , я утверждаюсь,

бо я живу.

(П. Тичина)

З днем народження, Україно! (Звучить Державний Гімн України).

Ще не вмерла України

Ні слава, ні воля,

Ще нам, браття-українці,

Усміхнеться доля.

Згинуть наші воріженьки,

Як роса на сонці.

Запануєм і ми, браття,

У своїй сторонці.

Станем, браття, всі за волю,

Від Сяну до Дону,

В ріднім краї панувати

Не дамо нікому.

Чорне море ще всміхнеться,

І Дніпро зрадіє.

Що на нашій Україні

Доленька доспіє.

Душу й тіло ми положим

За нашу свободу

І покажем, що ми, браття,

Козацького роду.


Сторінка 1. Державні символи та атрибути України

Учитель історії.

Україно! Мамо люба!

Чи не те з тобою сталось ?

Чи синів твоїх багато

На степах твоїх зосталось?

Мабуть, ніщо не зітре із пам'яті народу 1991 рік . Це рік народження незалежної України. Як і всі держави світу, наша Україна має свою історію, мову, культуру, національні символи.

Завдання. Заповніть таблицю. Замість крапок запишіть пропущені слова.

(Робота учнів в парах).




Державні символи та атрибути України




1

………….

Урочиста пісня. Символ державної єдності. Авторами цієї пісні є поет П.Чубинський та композитор М. Вербицький. Слова цієї пісні вперше були надруковані у 1863 р.

2

…………..

Жовто-синій стяг. Золотий колір символізує могутність, силу, багатство, милосердя, справедливість, золоте колосся ниви. Синій колір символізує чесність, вірність, нагадує безкрає ясне небо.

3

…………..

Магічний знак, оберіг. У часи Київської Русі зображувався на монетах Володимира Великого, Ярослава Мудрого. Символ триєдності світу: землі, сонця, неба.

Деякі вчені трактують як поєднання трьох священних начал: Божественного, Батьківського, Материнського.



4

……………

Державна (офіційна) визнана законом урядова мова, обов'язкова для державних установ.

5

…………….

Національна грошова одиниця.


Сторінка 2. Історія рідного краю

Геродот (одягнений у мантію)

Добрий день, шановні друзі!

Геродот вас всіх вітає.

Хто історію в нас любить,

Добре знає, поважає,

Той зі мною в путь рушає.



Конкурс «Кращі знавці історії України»

(Робота в групах).

Встановіть відповідність між датою та подією:







Дата




Подія

1

988 р.

а

Вперше в літописах зустрічається назва «Україна»

2

1187 р.

б

Прийняття основного закону України – Конституції

3

16 липня 1990 р.

в

Проведення референдуму. 90 % населення підтримали Акт проголошення незалежності України

4

24 серпня 1991 р.

г

Запровадження християнства в Київській Русі

5

1 грудня 1991р.

д

Прийняття Декларації про державний суверенітет України

6

28 червня 1996 р.

е

Верховна Рада прийняла Акт проголошення незалежності України

Відповіді:



1

2

3

4

5

6

г

а

д

е

в

б


Геродот. Підіб′ємо підсумки проведення конкурсу «Кращі знавці історії України».

Право зачитати АКТ проголошення незалежності України, який був прийнятий Верховною Радою 24 серпня 1991 року, надається капітану групи, яка перемогла.


Сторінка 3. Природа рідного краю. Рослини-символи-обереги рідної землі

Учитель біології. Родючі ґрунти, лагідність пейзажів височин і низовин, мальовничість опуклих схилів, численні нитки-звивини 23 тисяч повноводних річок, срібні поверхні 20 тисяч озер, сприятливий клімат, багатий рослинний і тваринний світ формували спокійний і поступливий характер українців. Волелюбність, гідність, честь, відстоювання права своєї країни на волю та незалежність, відсутність агресії – ось загальнолюдські цінності, які український народ зумів зберегти та пронести через сивину століть поневолення та лихоліть. Особливе місце в історії України займали рослини - символи.

Гра «Рослини–символи»

Умови гри. За допомогою 4 підказок, кожна з яких оцінюється певною кількістю балів, учні повинні визначити рослину, про яку іде мова. Переможе та команда, яка найшвидше дасть відповідь, використовуючи мінімальне число підказок, бо кожна з них знижує шанс до перемоги.

Рослина  1.

1. Поетичний символ дівочої краси, жіночої скромності й чарівності. (4 бали)

2. Плоди цієї рослини вживали в їжу, з неї готували напої, ліки. (3 бали)

3. Букетиками плодів оздоблювали весільний вінок нареченої, прикрашали весільний коровай, клали у першу купіль немовляти, щоб дитина була рум'яною. (2 бали)

4. А ми тую червону …..

Підіймемо.

А ми нашу славну Україну

Гей-гей розвеселимо! (1 бал)

Відповідь: калина.

Рослина 2.

1. За допомогою цієї рослини люди визначали підземні джерела і місця при копанні криниць. (4 бали)

2. Відваром кори лікували застуду, пропасницю, ревматизм, промивали рани. (3 бали)

3. Цю рослину святили в неділю перед Великоднем. (2 бали)

4. Вставте пропущене слово у прислів'я «Без …. і калини нема України». (1 бал)

Відповідь: верба.



Рослина  3.

1. Цінний (біологічно) продукт. (4бали)

2. Обсипали молодих під час весілля – на знак багатства. (3бали)

3. Зерном цієї рослини посівали хату: «На щастя на здоров'я, на Новий рік, щоб було краще ніж торік». (2 бали)

4. Це слово спільнокореневе з словом «жити».

На щедрих нивах України колоситься. (1 бал)

Відповідь: жито.

Рослина  4.

1. Настої і відвари цієї рослини цілющі. Нею лікують бронхіт, запалення легень, цингу. Миття голови відваром гілочок, робить волосся блискучим і гарним. (4 бали)

2. Символ дівочої стрункості, краси та вірності. (3 бали)

3. Ця рослина дуже легко приживається і швидко росте. (2 бали)

4. Боже! В молитві до тебе звертаюсь.

Нашу країну храни !

Караюсь, плачу, але не каюсь.

Світлом своїм осіни

Бережи державу на довгії літа,

Щоб були достойні її сини-діти,

Пісні щоб лунали про народ, про волю,

Дівчину-калину, вербу і... (тополю). (1 бал)

Відповідь: тополя.

Сторінка 4. Національні символи українського народу

Учитель трудового навчання. З давніх-давен важливе місце в житті народу займала національна символіка. Здавалося б, прості невибагливі речі, такі як: рушник, вишитий роботящими руками жінки-трудівниці, віночок, сплетений вродливою дівчиною-українкою, святкове намисто, вишита сорочка мали символічне значення. Це були одвічні обереги українського народу.

Конкурси «Обереги українського народу»

Завдання. Визначити, про який оберіг іде мова. (Робота в группах)



Конкурс 1. Проводить конкурс дівчина в українському вбранні зі стрічкою на голові.

Існує повір'я, що жінки за допомогою цієї прикраси оберігали себе від застуди та «береглись від злої напасті». У неділю, йдучи до церкви в сусіднє село чи до міста, рясно прикрашали себе цим оберегом. У будні дівчата одягали небагато разків цієї прикраси, бо боялися , що вони порвуться і це накличе біду. (Групи висувають версії). Відповідь ви знайдете в народній пісні:

Попід гаєм зелененьким дівчина ходила ,

Сумна вона, невесела – намисто згубила,

Намистинки потонули, а хустинка плаває,

Ходить дівка попід воду, білі руки ламає.



Конкурс 2. Цей конкурс проводить дівчина в українському вбранні з віночком на голові.

Трапилась ця подія в далекому 997 році. Народ повстав, тому що княгиня Дубравка одягла те, що вже ніколи не могла одягати заміжня жінка. Цей оберіг носили лише незаміжні дівчата. Адже було повір'я, що він захищає дівчину від ворогів. Також вірили, що дівчата, прикрашаючи себе квітами, могли володіти чарами і тяжко карати своїх напасників. Кожна квітка мала символічне значення:

Барвінок – символ життя.

Любисток – символ відданості.

Волошки – символ простоти і ніжності.

Калина – символ дівочої краси.

Цвіт вишні та яблуні – символ материнської любові.

Ромашка – символ юності, доброти.

Відповідь ви знайдете в народній пісні:

Заплету віночок,

Заплету шовковий,

На щастя, на долю,

На чорнії брови.

Ой пущу віночок

На биструю воду.

На щастя, на долю,

На милого вроду.

Та й поплив віночок

Тихо за водою.

На щастя, на долю,

Милому за мною.

Конкурс 3. Проводить дівчина, одягнена в жіночий український костюм, її голова покрита хусткою.

Цей оберіг супроводжував людину все життя – від народження до останнього подиху. Він – головний атрибут українського весілля. Його брали з собою в дорогу чумаки, військові та всі, хто надовго залишав рідну домівку. Ним радо зустрічали дорогих гостей, проводжали людину в останню путь, а також використовували його в побуті. Відповідь ви знайдете у поетичних рядках:

Зверніть увагу на рушник,

Його я вишивала.

У ньому диких гусей крик,

Зозуля закувала.

Тут чорнобривці зацвіли,

Запахла рута - м'ята,

Он тихо бджоли загули,

Літають біля хати.



Сторінка 5. «Перевір себе»

Вікторина «Моя країна – Україна»

Завдання. Закінчити думку:

1. Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки ….. (Батьківщину )

(В.Симоненко)

Та земля мила, де мати ….. ( народила)


  1. Запашна, співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики і квіткових пахощів, мелодійна, рідна, калинова….. (українська мова)

4. Сонце усміхнулося здаля:

Правда, все я бачу з висоти .

Всі народи рівні. А земля

Там найкраща, де …… (родився ти!)



(Д.Павличко)

5. Козацькому роду нема …… ( переводу)

6. Якщо позабудеш стежину до хати,

Яку дитинчам навпростець протоптав ,

І матір, і рід свій , і слово крилате -

То значить чужинцем бездушним ти …. ( став)

(Р.Братунь)
Розв'яжіть кросворд


1



















2































3



















4






















5










6


































7













Якщо всі запитання будуть відгадані, ви прочитаєте ключове слово, яке співзвучне темі нашого уроку.

1. Одне з племен, що ввійшли до складу Київської Русі. (Уличі)

2. Державний документ, де записані права і обов'язки громадян України. (Конституція

3. Одвічний оберіг українського народу, вишитий символ злагоди, краси. (Рушник)

4. Ім'я останнього князя з династії Києвичів. (Аскольд)

5. Борщ і каша – … наша. (Їжа)

6. Свобода, воля держави, громади, людини. (Незалежність)

7. Державний документ, що набуває чинності з моменту його схвалення. (Акт)

Заключне слово вчителя.

Більшість художників малює Україну в образі молодої, вродливої, гордої дівчини, у вишитій білій сорочці та у віночку. Чарівна наша, неповторна, рідна сторона... Послухайте вірш В.Сосюри «Любіть Україну».

Любіть Україну, як сонце любіть,

Як вітер, і трави, і води,

В годину щасливу, і в радості мить,

Любіть у годину негоди.

Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну,

Красу її, вічно живу і нову,

І мову її солов'їну.



(Учитель дарує учням вітальну листівку, де надруковані слова пісні «Ой у лузі червона калина» (Слова та мелодія С.Чернецького) Всі присутні її виконують) .

Ой, у лузі червона калина похилилася,

Чогось наша славна Україна зажурилася.

А ми тую червону калину підіймемо,

А ми нашу славну Україну,

Гей ! Гей ! Розвеселимо!

Гей, у полі ярої пшенички золотий лан,

Розпочали славні козаченьки з ворогами тан!

А ми тую яру пшеничку ізберемо ,

А ми нашу славну Україну

Гей! Гей! Розвеселимо!

Як повіє буйнесенький вітер з широких степів,

То прославить на всю Україну славних козаків.

А ми тую козацькую славу збережемо,

А ми нашу славну Україну

Гей! Гей! Розвеселимо!








О.О.Черньонков,

вчитель української мови та літератури Деріївської ЗШ І-ІІІ ступенів Онуфріївської районної ради




Татусю мій рідний, матусю миленька

(Родинне свято для учнів 6-8 класів)
На свято запрошують усіх членів родин.

Зал оформлений як українська світлиця: ікона, хліб-сіль на вишитому рушнику, колоски жита-пшениці, гілочки верби й калини, родовідне дерево, родинні фотографії.

Батько й мати, читці в українському вбранні.

Мати. Заходьте до нашої хати,

Ми раді усіх привітати,

Щоб завжди вам жити у мирі

У колі великої родини!

Хай пісні веселі, щирі

Ллються в душу вам щоднини!



Батько. Бажаєм вам щастя, добра

І достатку без ліку,

Здоров’я, поваги

Й любові довіку!



(Звучить лірична мелодія).

Мати. Добрий день, дорогі гості!

Батько. Добрий день, шановна наша родина! Так, саме родина. Я не помиляюся. Бо ми всі – одна велика родина.

Мати. І село наше – це одна велика, дружна родина, хоч живуть у ньому люди різних національностей. Це наша маленька Батьківщина і ми любимо її.

Батько. Батьківщину нічого шукати.

Матір не шукають – вона є.

Батьківщина там, де в рідній хаті

Сонце засвітилося твоє.

Золотавий вечір впав на тихі верби...

Солов’їна пісня ллється вдалині...

І мрійлива річка між гаями в’ється...

Все це – Україна. Все це – я і ти.



(Звучить пісня «Україна - дивосвіт». Слова і музика Олени Суботіної).

Мати. Наше рідне село Деріївка розташоване на правому березі старого, могутнього Дніпра-Славутича. Поглянувши на село з Кошикової гори весною, назавжди лишаєшся зачарованим цвітінням його садів.

Воно залишається в наших серцях, завжди світить нам теплим вогником у найдальші далі, з усіх доріг притягує до себе, немов найсильніший магніт.



Батько. Пам’ять – одна з найважливіших властивостей людини. Так як не можна забувати батька і матері, бо вони дали життя, дім, в якому народився і виріс кожен з нас, так не можна забувати свій народ та його історію. Ми – частинка народу. Без усіх нас немає ні роду, ні історії.

Так як не можна забувати своїх рідних, близьких ні в хвилини радості, ні в години печалі, так не можна забувати нашої землі, бо це – першооснова. З неї ми вийшли. До неї і прийдемо.



1-й читець. Коли весни крилаті вісники

Летять з небес, полів, дібров,

Село, з красивим ім’ям – Деріївка –

Дарує нам свою любов.



2-й читець. Мій рідний краю, степова перлино,

Чи є на світі краща де країна?!

Поля, де жито колоситься,

Міста, в яких знайдеш, що подивиться,

Озера сині, сонечком зігріті,

Яри, туманом вранці оповиті...

Така родюча, лагідна земля,

Все це – Кіровоградщина моя!



3-й читець. Село моє – лиш цяточка на карті,

Але для мене рідне, дороге.

Живуть в нім добрі і трудящі люди,

Колоситься житами поле золоте.

Село моє – це рідна Деріївка,

Квітучий сад, розкішна гладь Дніпра.

Село моє – це вся моя родина

І батьківський поріг на все моє життя.



4-й читець. Як я люблю село своє,

Де є поля і луки.

Де чути співи солов’я

Й зозулі перегуки.

З дитинства рідне все мені:

Степи, ліси і кручі

І в небі журавлів ключі

В осіннім перегуці.

А як подивишся згори,

То серце завмирає –

Таке вже рідне й дороге

Село моє безкрає.



1-й читець. Тече Дніпро з давніх-давен,

Над ним веселка грає,

Такої дивної краси,

Мабуть, ніде немає.



(Звучить пісня «Пахне рідне село»).

Мати. Назва нашого села пов’язана з прізвищами перших поселенців, які були престарілими запорозькими козаками. Один з трьох зимівників заснував козак Дерій, за прізвищем якого і стала називатися слобода Деріївкою, що виникла у ІІ половині XVII століття.

Батько. Село засноване на території, що в той час належала Чортомлицькій Січі, центр якої знаходився недалеко від теперішнього Нікополя. Урочище Деріївка в XVII столітті згадується в списках населених місць запорозького козацтва. В цьому урочищі, на березі Дніпра, в кінці XVII століття поселилось кілька сімей престарілих козаків – Дерій, Колода, Сирота. Ці назви збереглися до наших днів. Ось як розуміють походження цих назв учні.

Мати. «Мені розповідав цю історію дідусь, який з дитинства жив на Колодівці. Взимку козаки із Запорозької Січі поверталися до своїх сімей. Першим заснував зимівник козак Дерій. Неподалік заснували зимівники козаки Сирота, Колода й Рома. Ці урочища й дотепер називаються – Колодівка, Сиротівка, Ромівка. Вибрали вони хороше місце, бо поруч, у глибоких водах Дніпра було багато риби. А в лісах, що оточували зимівники, водилось багато звірів», розповідає Володя Мануілов. З ним погоджуються Ігор Козка та Руслана Пікуш.

Батько. А ось Євген Красносільський вважає, що Сиротівка називається так тому, що колись там у великому будинку жили діти-сироти. Тому й місцевість ця носить назву «Сиротівка».

Мати. Наталія Ільчук висуває версію, що неподалік нашого села був острів Сиротка, тому назва урочища – Сиротівка.

Батько. Неподалік села був хутір, який називався Берестки. Чому ж він так називався? Іван Перевернихата вважає, що назва пішла від того, що навколо хутора росло багато берестків. З ним згоджуються Ольга Луценко та Олена Яцина.

Мати. Цікаво трактують учні назву урочища Водяне. «Колись давно-давно від лихого пана втекла сім’я. Довго йшли вони, потомилися й сіли спочити. Сподобалась їм ця місцина і вирішили вони там оселитися. Збудували хатину і вирішили викопати криницю. Лиш прокопали кілька метрів, як з’явилась вода – чиста, холодна, смачна. І було її дуже багато. Так і назвали вони цю місцину – Водяне» (Анастасія Мануілова).

Батько. Наше село лише малесенька краплиночка на карті України. Та хіба є щось у світі дорожче, ближче, краще, ніж рідна земля? То ж завжди пам’ятайте той край, де народилися і виросли, пам’ятайте свій Берег Дитинства.

1-й читець. Люби своє село, – сказала мені мати. –

Тут народилась ти, твої батьки й діди.

Тут перше слово ти навчилась вимовляти

І звідси вдалеч поведуть тебе шляхи.

Село моє! Твоя краса вражає

Садами пишними, безкрайніми полями,

І голубими водами Славутича-Дніпра.

Село моє! Найкраще ти у світі –

У небесах курличуть журавлі...

Тут світлі ранки, росами умиті,

Тут перші кроки я зробила по землі.

Село моє! Тебе ніколи не забуду,

Де б не була я, у якім краю,

Світитимеш ти вогником мені до скону

І лиш тобі я віддаю любов свою.

(Звучить пісня «Деріївка». Слова і музика Т. Лавецької

Здавна у нашому селі жили люди, які уміли з лози майструвати гарні стільці, етажерки, колиски для немовлят.

Село завжди славилося вишивальницями. Вишивали блузки, сорочки, скатертини, а найбільше – рушники. Продовжувачами цього ремесла зараз є В.В.Неруш, Л.Г.Онипсенко, Л.В.Бичко, Є.І.Козар, Н.А.Забігай та інші.

Батько. Багата талановитими людьми Деріївка. Сьогодні ми хочемо познайомити вас з роботами нашого односельця, випускника нашої школи, самобутнього художника і умільця Куцевола Олександра Валентиновича. А розповість нам про нього і його роботи його донька Яна, учениця 9 класу.

Яна. Татом, Олександром Валентиновичем, я захоплююся і пишаюсь ще змалку. Спочатку просто як люблячим татом, що виконував усі мої прохання, а потім прийшло і захоплення невтомною працею його душі, його живописними полотнами, гравюрами, скульптурами, художніми роботами по дереву і металу. Завжди дивлячись та татові витвори дивувалася: як серед рутини буденності він знаходить такі чисті, прозорі кольори, як уміє побачити у вузлуватому корінні і страховисько лісове і красуню-мавку. Коли запитую, звідки це в нього, хто навчив, посміхається і каже: «Треба тільки дивитися і бачити!». Колись розповідав, що великий вплив на нього мають вітчим, Яшний Іван Іванович, що має справді золоті руки, і мати – Лідія Олексіївна, яка довгі роки працювала в сільській бібліотеці. Саме від матері прийшло захоплення світовою класикою, що подарувала сюжети перших графічних полотен. Тоді вперше ожили на папері і величний Тарас Бульба, і безстрашний князь Ігор, і геніальний Пушкін.

Тато працює у лісництві і не приходить додому без, так би мовити, «художньої сировини» – чи примхливо покрученої гілки, чи напливу деревних грибів на старому пеньку, чи уламка каменю. Під рукою майстра усе це оживає і починає друге життя – вже як витвір мистецтва.

Його роботи можна побачити в художніх салонах Кременчука та Дніпродзержинська, також тато дарує їх своїм знайомим, друзям,.

Мені дуже подобається, що він ніколи не полишає можливості вчитися в інших. Побачить нову техніку роботи з деревом, фарбами чи склом – відразу починає і собі працювати, доки не опанує.



Мати. Добра пам’ять про батьків чи дідусів, матерів або бабусь, завжди переходила і на їхніх нащадків.

Батько. Пам’ять про своїх пращурів – це природна потреба триматися свого родоводу, оберігаючи в такий спосіб сімейні реліквії та традиції, передаючи їх у спадок наступним поколінням. Тих, хто цурався чи нехтував історичною пам’яттю, зневажливо називали людьми без роду-племені.

Ось так з роду-віку батьки намагаються передати у спадок своїм дітям не тільки навички до праці та поведінки, але й залишити пам’ять про самих себе. Діти ж намагаються дотримуватись і далі розвивати родовідні звичаї.



Мати. Сьогодні у нас в гостях родина Мануілових. Микола Дмитрович з Поліною Федорівною, закінчивши школу, залишились у рідному селі. Невдовзі стали на весільний рушник, а згодом народили і виховали двох синів – Володимира і Миколу.

Скромні, працьовиті хлопці відслужили в армії, знайшли собі до пари вірних дружин і подарували своїм батькам онуків: Анастасію, Володимира та Світланку. Першою слово має Анастасія, учениця 8 класу нашої школи, яка продемонструє генеалогічне дерево родини Мануілових. (Розповідь Анастасії)



Батько. А тепер Микола Дмитрович та Поліна Федорівна розкажуть про свої сімейні традиції, про те, як виховували дітей. (Розповідь подружжя про сімейні звичаї і традиції).
Онука Світлана.

Свою бабусю знаю я з давніх-давніх пір,

Її обличчя любе, її ласкавий зір.

Замислиться бабуся, зажуриться на мить,

І знов, дивись, сміється,

Ласкаво гомонить.

Та над усе, найбільше сподобались мені

Її ласкаві руки, умілі та міцні.

Оцій руці хорошій робота не важка,

Бо в’яже, варить, пише бабусина рука.

І я в бабусі руки цілую залюбки,

Вони немов співають, розказують казки.

Я слухаю бабусю, я вся, мов уві сні.

Розумні, ніжнії руки, умілі та міцні.


Онук Володимир.

Любий, добрий наш дідусю,

Ми твої внучата,

Прибігаємо до тебе

Щастя побажати.

Хоч твоє волосся сивиною

Густо посріблилось,

Ти для нас, дітей маленьких,

Другом залишився.

Ти нас батькові й матусі

Помагаєш вчити,

Як бути чесним, добрим,

Як по правді жити.

Ми твої слова розважні

Пам’ятати будем

І в житті твою науку

Понесемо всюди.
(Звучить пісня «Родина». Сл. В.Крищенка, муз. О. Злотника).
1-й читець. Я люблю свою хату,

І подвір’я й садок.

Де і сонця багато,

І в жару холодок.


2-й читець. Все для мене тут рідне:

Стіни, білі як сніг,

І віконце привітне

І дубовий поріг.


3-й читець. В своїм селі, в своїм краю

Люблю я співи солов’їні,

Весняний гомін ручаю,

І руту-м’яту при долині.


1-й читець. Налиті сонцем колоски,

Гінке-гінке безмежне поле.

І мамин хліб, і ті стежки,

Якими вранці йду до школи.



2-й читець. Люблю переліски й гаї,

Сади, серпанком оповиті...

Хоч обійди усі краї –

Нема такого в цілім світі!


3-й читець. Спасибі тобі, моє рідне село,

Я хочу тебе оспівати...

Де ж знайти мені стільки барв,

Щоб тебе, дороге, змалювати?


1-й читець. Змалювати безмежжя полів,

Різновиддя твоєї природи,

Той барвінок, що в лузі зацвів,

І Дніпра темно-синії води.


2-й читець. Дороге моє, рідне село,

Я від серця тобі побажаю,

Щоб ти вічно жило і цвіло

різнобарв’ям квітучого маю.


3-й читець. Процвітай же, село моє рідне,

Колосися полями і квітни,

Ти ж – життя моє, сонце і небо

Й милішого мені не треба!


(Звучить пісня «Деріївко, любов моя»)
Батько, мати. Усім бажаєм щастя й долі,

Добра у хаті і на полі,

Вашим родичам, батькам,

Вашим сестрам і братам.


(У сценарії використані вірші учнів – Ольги Охріменко, Наталії Ільчук, учителя Л.Ф.Черньонкової та бібліотекаря О.А.Апостолової).






Л.Ф. Черньонкова,

вчитель біології і хімії Деріївської ЗШ І-ІІІ ступенів Онуфріївської районної ради



1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка