На тлі «космос» іде запис відео «Космос»; звучить музика; голос за кадром



Скачати 265.02 Kb.
Дата конвертації08.03.2016
Розмір265.02 Kb.
МІЖ ДВОХ СВІТІВ…
(На тлі «космос» іде запис відео «Космос»; звучить музика__________________________________________________________; голос за кадром)
В1 Зоряне небо… Красиве, захоплююче, таке далеке, незвідане, але таке жадане та привабливе…Космічний простір наповнений міріадами мерехтливих зірок, зірочок, сузір`їв…

17 років тому незвіданий небесний простір осяяли особливі зірки, які згодом, набравшись досвіду та умінь, перетворилися на величні планети, що мандрують Чумацьким шляхом: Вікторелла, Ігоріус, Альонелла, Олег`єрд, Іріана, В`ячеславіус, Таніта…

Загадкові, непередбачувані, таємничі… Саме такими вони були довгих 11 шкільних років. Їх пізнава світ, а вони пізнавали себе в ньому…

Мандруючи просторами Всесвіту, наші яскраві зірочки-планети відкривалися усьому незвіданому та незбагненному; всотували у свої дитячі душі прекрасне, світле, досконале…

Та час летить і змінює все, що навколо нас… Прийшла пора і нашим мажгалактичним планетам зійти з космічної орбіти дитинства на Земний шлях дорослого життя. Адже Зоряне небо – це брама між двох світів, брама у вічне, незбагненне, та починається вона саме тут, на цій Землі…
(Під музику________________________________________________________ Піднімається тло «космос», замість нього з`являється завіса «Квітуча земля»; виходять ведучі)
В2 Добрий вечір, шановні батьки, вчителі, гості! На вулиці буяє зеленим цвітом весна, сонце пестить нас своїми промінцями, а прийдешній день несе нове і незвідане.
В1 Життєва дорога людини мінлива і нелегка. Але всім неодмінно світитиме далеким вогником, сповненим солодким спогадом – дитинство і юність.
В2 І між майбутнім і минулим,

Дитинством і безмежжям мрій,

Неначе міст ми протягнули –

Сьогодні вечір випускний!


В1 Сьогоднішній день проводить межу між двох світів, межу між дитинством і самостійним життям. Тож дозвольте мені запросити в цей прекрасний час нашу гордість і надію, тих, кому присвячується ця подія, заради кого всі ми тут зібралися, для кого цей вечір – перша сходинка у доросле життя – наших випускників!

(Під музику_______________________________________________________ заходять випускники; поки вони йдуть – їх осипають пелюстками троянд діти).

В2 Дорогі друзі! Шановні випускники, вчителі, батьки! Дозвольте ж розпочати наш святковий вечір – неповторне свято юності! І нехай воно запам`ятається вам усім якщо не назавжди, то, принаймні, надовго. Свято оголошується відкритим.
(Звучить Гімн України________________________)
В2 Ось і настав цей день – день прощання зі школою. Попереду – незвідана даль. Позаду – батьківський поріг, розквітла калина, протоптана стежина у шкільному дворі, мамина усмішка зі сльозою на щоці. Знайти себе, своє місце в житті, вирости й вижити, бути завжди людиною – щО є святішого і дорожчого? Де б не були ви, куди б не закинула вас доля, але отой «солодкий щемливий димок» рідного краю, рідної школи завжди буде поряд з вами…
В1 Дорогі наші випускники! Школа і навчання в ній поволі відпливає у минуле. І чим тривалішою буде відстань, тим чарівнішим і милішим серцю здаватимуться її обриси. Адже у стінах школи ви були і Мендєлєєвими, и Рафаелями. І перша буква, схована у магії слова, і перша цифра, пробуджена у нескінченному ряді математичних знаків, і перше кохання, і перша невдача – все це творило із вас найдовершенішу суть самої природи, ім`я якій – ЛЮДИНА.
В2 Людина… В це слово вкладено світлу гармонію життя і нерозгадану таємницю душі. Віднайти, відкрити в собі Людину, зуміти стати нею – прагнення багатьох поколінь. Щоб досягти цієї мети, потрібно відродити найкращі поривання та якості, зберегти собор власної душі як найдовершенішу цінність людського буття. Хай вічна Книга мудрості супроводжує вас як доленосна зірка!
(Під музику_______________________________________________________ виходять на сцену хлопчик і дівчинка)

Дівчинка Здрастуй, Людино! Ви здивовані? Не звикли до такого гордого, красивого імені? Але ж ви, і ви, і ви – Люди! А у кожної людини, як стверджує легенда, є два береги: від одного з них людина відпливає, а до іншого неодмінно має пристати. На цій дорозі завжди трапляється багато труднощів, перешкод, є зупинки надії, юності, любові.
Хлопчик Ви стоїте на порозі такого складного і непростого дорослого життя. І де б ви не зупинялися, які б перешкоди не ставали на вашому шляху, вам далеким теплим вогником завжди світитиме берег маленької дивної країни – ДИТИНСТВА!

(Хлопчик і дівчинка виконують пісню ________________________________________________________; під час виконання на сцену виходять першокласники і вручають випускникам м`які іграшки )
В1 Любі випускники! Ці чудові подарунки, як спогад про ваше дитинство, підготував сільський голова села Гостролуччя – Галушка Василь Андрійович. Слово для привітання надається Василю Андрійовичу.
(Виступ голови)
В1 17 щасливих літ,

Ніжно зазирають у зіниці,

Це ж віднині у широкий світ,

Вам летіти в спеку й громовиці.


В2 А було колись, у 1-ий клас,

Торували стежку невідому,

Вчителька стрічала усіх вас,

І від неї не хотіли йти додому.

А сьогодні вечір випускний,

Малюків колишніх не впізнати,

Тут, на святі власної весни,

Вже дорослі, наші пташенята!


В1 Бувають дні, яким нема ціни –

Коли коханий поруч чи кохана,

Коли хмелієш в пахощах весни,

Та дні такі не раз ще будуть з вами.

Усе повторюється – радість і печаль,

У вас в житті усе ще може бути –

Від перших «здрастуй» до гірких «прощай»,

І лиш дитинства світ не повернути.

І дощ, і сніг, і щастя, і журба –

Все буде ще не раз в житті людини,

І тільки випускний, святковий бал

У кожного із вас – один-єдиний!


В2 До слова запрошуються першокласники!
(виходять діти і розказують про кожного випускника вірш)
1 Кажуть, ніби ви були теж колись маленькими,

І до школи вас водили татусі із неньками.

Та не вірю я цьому! Ви хіба не бачите!?

Це ж не хлопці – козаки! Богатирі-красені!



2 Поряд з ними випускниці,

Дуже милі, знаєте,

Обійдіть село й столицю –

Кращих не зшукаєте!


3 Всі його тут добре знають,

І у школі полюбляють,

Гарний хлопець В`ячеслав,

Й голова – не дура!

Фізику він добре зна…

А яка статура!

Він до всього має хист,

Роботяга і артист!

Весельчак, буркотун і знавець,

І дівчат улюбленець, і мудрець!

Хоч уроки й мало вчив –

Атестат же заробив!


4 Із лиця – хоч водиці напийся,

Ну а очі – безодня ясна!

І куди вже тій Скарлетт рівнятись,

З Іринкою нашою – ось же вона!

Струнка і граціозна, мов тополинка,

Жить без роботи не може й хвилинки!

І в школі, і вдома все робить сумлінно,

Ій щастя в житті прийде неодмінно!

Молоденькою тіткою стала в шістнадцять,

Бажаємо так же – ще разів двадцять!


5 На вид і скромний і тихенький,

Потенціал же має величенький!

Інформатику освоїв,

З фізикою він на ти!

І філософ, і історик,

Душа – безмірної краси!

За що наш Ігор не візьметься –

Завжди усе йому вдається!


6 І фігурка, і душа –

Всім дівчина хороша!

Заряд енергії та чортики в очах,

Повірте: буде все в її руках!

На всіх святах артистка бездоганна,

І недарма гордиться нею мама.

Бо перемога в імені її –

Вікторія це добре знає,

В коханні, дружбі, у житті –

Нехай Господь тобі допомагає!



7 Працювати любить дуже,

До дівчаток не байдужий,

Він товариш благородний,

Олег чесний, гарний, модний!

Щира посмішка оця

Завойовує серця!

Має здатність до навчання,

Ох, якби ж іще й старання!


8 Танцівниця і туристка,

А тепер ще й медалістка,

В хаті лад завжди у неї,

Вишиває безперервно.

На побачення, уроки –

Скрізь поспіє, зеленоока!

Наймиліша в мами доня

Красотулечка Альона!



9 В ній чарівність і кокетство,

Є мудрість, щирість, простота.

Колись відкриє своє агентство,

Де правитимуть врода й доброта.

Яка співуча, артистична,

Це знає вже увесь район,

До труднощів Тетянка звична,

Тож незабаром заробить голосом мільйон!


(З`являються ведучі під музику ___________________________________)
В1 Друг…Яке маленьке, але водночас сильне слово. Ніколи щастя не ставило людину на таку висоту, щоб вона не потребувала друга. Справжній друг є саме той друг, із яким разом пройшли і радощі, і печалі, і який і в радощах, і печалях залишився поруч.
В2 Дружба – це хороша штука,

І щасливий той, хто її має.

Й тяжка між друзями розлука,

Це розуміє той, хто щось про дружбу знає!


В1 Якщо ж друзів справжніх маєш,

То бережи їх всюди і завжди!

Бо ти і сам прекрасно знаєш,

Як важко їх таких знайти!


(Дівчата виконують пісню для випускників_______________________________________________)
В2 А зараз наші випускники передадуть символічний ключ від знань як символ розуму, любові до науки своїм наступникам – десятому класу. Цю місію доручається виконати найкращій випускниці 2012 року Цись Альоні, а прийме його теж одна з кращих учениць 10 класу – Ряба Оксана.
А.Цись Шановні десятикласники! Збережіть цей ключ як символ знань, він допоможе вам з честю пережити нелегкі випробування, які у вас ще попереду. Це і контрольні, і атестації, а найголовніше – ЗНО. Нехай цей ключ надихає вас на успіхи та надає вам сил і натхнення!
О.Ряба Обіцяємо вам зберегти цей ключ, з гідністю нести звання учнів Гостролуцької школи та своїми знаннями прославити рідну школу, рідне село.
А.Цись А щоб ви пам`ятали, яким дружним був наш клас, і брали з нас приклад, прийміть у дарунок цю пісню.
(Випускники виконують пісню _____________________________________)
В1 Шановна Олено Федорівно, сьогодні нам з вами випала щаслива нагода бути ведучими цього прекрасного свята, але не забуваймо, що у вас є ще одна, і чи не найголовніша місія – це місія директора школи – вручення атестатів нашим дорогим випускникам.
В2 Так, справді. Сьогодні атестат зрілості отримають всі випускники нашої України. Ми зараз духовно приєднуємося до молодого покоління, що вступає у доросле життя.
В1 В житті випускників вагома нині дата,

І це сьогодні вже незаперечний факт.

У вечір цей травневий їм вручають

На зрілість перший власний атестат!


В2 Для зачитання наказу по школі про вручення атестатів слово надається заступнику директора школи Бородавці Лесі Валентинівні.
(Читається наказ; директор вручає атестати під звуки туші___________________; рідні, друзі вітають випускників під музику________________________________________________)
В1 Все починається в житті з малого: із зернинки – хліб, з промінчика – зоря. Перші кроки маленької людини у світ пізнання… Пригадаймо, якими вони були…
В2 Маленькі, несміливі, але цікаві й спостережливі прийшли ви до першого класу. Так боязко було вам відірватися від теплих маминих рук; лякало незвідане… Але підійшла привітна вчителька, взяла ваші малесенькі рученята до своїх долонь і повела першими сходинками спілкування і навчання. Тактовна і лагідна, вона завжди була поряд: мирила вас, заплітала кіски, витирала носики, втішала, терпляче сіяла зернятка людяності і доброти. Слово надається першій вчительці наших випускників – Трипольській Вірі Олексіївні!
(Виступ вчительки)
В1 Усе було за одинадцять років в школі:

Підказки, жарти, спогади сумні.

Усе спливло…. І нині в дружнім колі

Згадайте ті щасливі й незабутні дні!

До слова запрошуються наші випускники!
У1 Ми сьогодні зібрались у залі,

Проводжати дитинство своє.

Відлітає в замріяні далі,

Безтурботне дитинство моє.


У2 Ми сьогодні веселі, святкові,

Завтра разом змахнемо крильми.

І назустріч своїй світлій долі

Від порогу полинемо ми.


У3 Як сонце зійде – ми покинем школу,

Розлетимось у світ по всій землі.

Та не забудем вас в житті ніколи,

Найкращі рідні наші вчителі!


У4 Перша вчителька – добра й терпляча,

Наче мама була нам малим.

А любов її щира, гаряча,

Зігрівала сердечка усім.

Немов фея: і добра, і мила,

Усміхається лагідно нам.

Як же щиро вона нас любила!

Як же завжди хвалила батькам!


У5 Хоч проходять літа, хоч минають літа,

Та для нас, як тоді, ви й тепер молода.

Не забути той час, як прийшли в 1-ий клас,

Як уперше в той день ми побачили вас.


У6 Усміх щирий такий, ніжний дотик руки…

Ви – наставник для нас, - ми ж усі первачки.

Ви в нас добрі були і навчали нас так,

Щоб ми гарно вели першу букву і знак…

Ми зізнатися хочемо вам у цей час:

Люба вчителько наша, ми любимо вас!


У7 Дякуємо, рідна, за серце золоте,

За мудрість, за турботу і терпіння.

Посіяне вами любов`ю проросте,

Бо сходи ті із доброго насіння!


В1 Найщиріша подяка першій вчительці наших випускників – Трипольській Вірі Олексіївні!
У1 Затихнуть пісні. І почнеться урок.

Урок, на який не покличе дзвінок.

За парти не сядемо так, як завжди,

Учитель з журналом не ввійде сюди.

Перерв і канікул у ньому нема,

Хоч може минути там літо й зима.

Й не сорок п`ять він триває хвилин,

А довгі роки не вгава його плин…

Урок цей для тебе – ти твердо затям –

І перший, й останній – він зветься ЖИТТЯМ!


У2 Як швидко минули за партами роки і дні,

У пролісках синіх всміхаються далі ясні.

То юність вклонилась тобі і мені,

І кличуть в дорогу нас стежки нові!

Ми для вас, вчителі,

Будем вічними учнями в школі,

Хоч підем по квітучій землі,

І своєї шукатимем долі.

Хтось садитиме сад і гаї,

Хліб, як золото, сіяти буде,

Всі розкриють таланти свої,

Але школи ніхто не забуде!


У3 Пустували не раз і не два,

І уроки зривати уміли.

У вас боліла від нас голова,

Але ви все одно нас любили!



У4 Тож пробачте сьогодні за все!

Жарти, витівки наші невдалі.

Нас життя вже на крилах несе,

В невідомі, незвідані далі.



У5 Спасибі вам за теплоту до нас,

За часточку душі, яку ви нам віддали!

І маючи своїх дітей- не менш любили нас,

А скільки ще всього навчали!

Навчали нас, як бути нам людьми,

Як по життю робити сміло кроки.

Любити землю, шанувать батьків,

І з гідністю нести життя уроки.



У6 Уклін земний складаємо ми вам,

За те добро, якому нас учили.

Простіть, що неслухняними були,

«Домашні» дуже часто не робили,.

Диктанти, що рябіли в помилках,

Писали часто ми погані твори,

Та все ж життєвий іспит складемо –

Вас, рідні, не забудемо ніколи!



У7 Директор школи – фігура центральна,

Як кажуть в народі – всьому голова!

Директор на місці – то й школа у шані,

І як він скерує – так підуть діла.

Тож прийміть особливе найбільше вітання,

Вітаєм директора з різних боків.

Бо він і учитель, господар, і няня,

І педколективу, і учнів, й батьків!



В1 Велике спасибі за мудре керівництво найкращому, найвідповідальнішому та найчарівнішому директорові – Мартиненко Олені Федорівні!

У1 А на згадку про нас і для подальшої творчої роботи на посаді директора ми, випускники 2012 року даруємо вам пам`ятку.
(зачитує пам`ятку і вручає директору)

У2 Там, де завучі – все чітко,

Де вони – порядку суть!

Відпочити навіть влітку

Їм, як завжди, не дадуть.

Без них плутанина,

Нестиковка, суєта,

Завуч є – прекрасна днина!

Завуч є – скрізь красота!

У завучів все під контролем:

Розклад, класи, вчителі.

В цьому їх вагомі ролі,

Тож уклін їм до землі!

І хоч на Писанку із них ніхто не схожий –

Створить у школі будь-яку погоду зможуть



(на мелодію «Погода в доме»)

Їм головне – погода в домі

А все, що інше – суєта.

Були б у класах й коридорі

І дисципліна, Й чистота.

В2 Найщиріші та найпалкіші вітання невтомним трудівникам-завучам школи – Гаркавенко Людмилі Миколаївні та Бородавці Лесі Валентинівні!

У3 Історія — це пройдене життя,

Та без минулого немає майбуття.

Для того ми історію й вивчали,

Щоб краще рідну землю нашу знали.

А як пізнали — серцем прикипіли.

Для себе цілий всесвіт враз відкрили.

Якого роду-племені ми діти,

І як нам далі в світі жити.

То ж за науку вдячні ми без меж!

Історику вклоняємося теж!



В1 Вітаємо вчителя історії та права – Колесник Надію Андріївну!

У4 Яка Земля чарівна — просто диво!

Ми ж люди на планеті голубій.

Живемо тут комфортно і щасливо,

Хоч зоримо у небо, будучи на ній.

А в школі географію вивчали,

Щоб добре знати, що навколо нас:

Материки, моря, ліси, канали,

І гори, й ріки в різні ери й час.

Захоплива наука, що й казати,

Земля казкова, хоч пиши вірші.

Учителю, що світ нам дав пізнати,

Спасибі щире-щире, від душі!


В2 Дякуємо найкращому учителю географії – Тищенко Вірі Федорівні!
У5 Хімія — наука і складна, й цікава,

Бо присутня всюди, будь це сталь чи кава.

Чи листок зелений, чи роса у полі.

Ось таку науку ми вивчали в школі.

Сил не шкодували, так її вивчали,

То ж багато дуже в світі ми пізнали.

Часом програвали з нею у двобою,

Та знання чималі несемо з собою.

З погляду науки пізнання ці дрібні,

Та в житті людини кожної потрібні.




У6 Ось хімії величні далі – одна з основ,

Одна з вершин. Тут таємничий світ молекул,

Взаємодія речовин. Хімія – наука віку,

Пам’ятаєм кожну мить.

Так вже травлять чоловіка,

Що не знаєш, що й робить.

Екологію спасати вже сьогодні треба вкрай,

Тож і треба хімію вивчати, щоб рятувати рідний край.

А ще вчителька хімії нас учила, як виробляти можна каучук і мило,

І хоч урок завжди нове несе – перерва нам миліша над усе.



(на мелодію «Сірєнєвий туман»)

Такий їдкий туман над класом пропливає,

А я стою й ніяк не можу зрозуміть:

Що зроблено не так, чого не вистачає,

А може зайве щось, бо школа вже димить
В1 Щира подяка вчителю хімії та біології – Дудці Ларисі Петрівні!

У7 Нас в школі вчителі любили,

І мови рідної навчили,

Щоб ми в свої сімнадцять літ

Йшли українцями у світ.

І рід козачий добре знали,

Та батька-матір поважали,

Через віки несли звичай

Й любили щиро рідний край.

Й любов цю в серці зберегли,

Де б ми у світі не були.

То ж дуже вдячні вам за мову:

Ліричну, милу, світанкову.

Ми понесемо мову в світ.

А вчителю — палкий привіт!


В2 Сердечно дякуємо вчителю української мови та літератури – Гаркавенко Людмилі Миколаївні!
У1 Інформатика - наука всім потрібна нині,

Тож купіть кмп`ютера дитині!

А якщо не буде компа – не журись:

У інформатичний кабінет за допомогою звернись!

Спасибі вчителю, що вчив нас друкувати,

Програми різні до комп`ютерів складати,

Ми зичим вам здоров`я у цей день,

Бо вчити вам ще треба – ого-ого – скільки дітей!


В1 Спасибі за науку вчителю інформатики – Агієнко Тамарі Іванівні!
У2 Ми іноземну мову теж вивчали,

Щоб в розмаїтті світу не пропали.

Бо ж іноземну мову треба знати,

Щоб добре слово другові сказати,

Який живе за сотні довгих миль,

І мова в нього інша, інший стиль…

Життя складне і нас колись зведе,

Від цього ти не дінешся ніде.

То ж так важливо знати різні мови,

Тоді життя приємне і чудове,

Бо розумієш все і вмієш сам сказати,

Слова не треба в словниках шукати.

Учителям ми вдячні безконечно,

Прийміть подяку і любов сердечну!


В2 Дякуємо вчителям німецької та англійської мов – Пророченко Надії Антонівні та Дудці Оксані Василівні!
У3 Про уроки фізики теж ми пам’ятаємо -

В школі коло електричне кожен день складаємо.

Особливо пам’ятаємо про закони Ома,

Як не вивчимо нічого – то сидимо вдома.



(на мелодію «Огоньок»)

Ой ранесенько в школу я геть без настрою йшла,

Бо учора по фізиці в нас практична була.

Довго-довго писали ми, що аж ручки болять,

Ми всі дуже старалися, щоб було хоча б п’ять

В1 Щира подяка вчителю математики, фізики та астрономії – Мартиненко Олені Федорівні!
У4 Людина і фізичні вправи, як сіамські діти,

Нізащо їх не можна розділити.

Без вправ фізичних людина просто не існує,

Без них —вона життя своє змарнує.

Тому до фізкультури нас привчали в школі.

В м`яча ганяли на футбольному ми полі.

Була зима – на лижі ми ставали,

До того ж ще й гімнастику вивчали.

Баскетбол, волейбол і кроси –

Як могли ми все це виносить?!

Спасибі вчителю, що сильний дух зростив у нас,

Ніколи ж не забудемо ми вас!


В2 Щирі вітання і фізкультпривіт учителю фізкультури – Тарновському Євгенію Петровичу!
У5 Художню культуру, світову літературу ми вивчали,

Учитель так старанно чудовий світ нам відкривала.

Єсенін, Блок, Ахматова, Дюма –

Якщо нема книжок – то не біда!

Вона учила нас читати і тоді,

Коли потрібних текстів було не знайти.

Спасибі, що дали знання з літератури,

Тепер не будем виглядати, як пусті фігури!


В1 Щира подяка учителю художньої культури та світової літератури – зікій Віталії Вікторівні!

У6 Про Київщину милу, про наш рідний край,

Про древній і прекрасний хліборобський рай,

На київщинознавстві нам вчитель говорила.

Усе моє, все – наше, і зветься – Україна.

Ми будем завжди пам`ятать її слова:

«Київська область – найкраща, одна!

Київщина рідна – серце України!

Нас завжди зустріне співом солов`їним!»

Хоч рука й німіла від конспектів ваших,

Та запам`ятайте – ви у нас – найкраща!


В2 Велике спасибі найкращому вчителю київщинознавства – Супруненко Людмилі Юріївні!
У7 Дорогі наші наставники-учителі!

Хай праця вам радістю буде,

Хай завжди вам дякують люди,

Хай щастя вам ллється, як море,

Ніколи не знайте нудьги, ані горя.

Здоров`я, успіхів бажаємо ми вам,

Спасибі невтомним вашим серцям!

Бажаєм щастя від усіх поколінь,

Квіти і шана, земний наш уклін!
У1 Шановні вчителі! Для вас ми також підготували пам`ятку, керуйтеся нею, виконуйте усі її пункти беззаперечно.

(зачитують і вручають пам`ятку вчителям; під музику________________________________________________ йдуть вітати вчителів квітами)
В2 Усі роки навчання з вами завжди була людина, яка з`єднувала всі ланки шкільного життя, прокладала місточки до серця кожного.
В1 В минулому залишилися звуки останнього дзвоника. Нелегкий шлях, довжиною в дитинство, пройшли ви з того дня, коли вперше впевнено і сміливо взяла вас за руку ваш класний керівник.


У2 У нас є класний керівник,

Який для нас такий, як мама.

До нас, таких, як є, він звик,

І любить нас усіх так само!


У3 Усі роки веде в життя,

Вчить поважати і дружити,

І проводжає в майбуття,

Щоб жити в світі і творити.


У4 Тож вдячні за науку ми,

І скажемо, йдучи зі школи:

Ми будем справжніми людьми,

Й не підведемо вас ніколи!


В2 Запрошуємо до слова класного керівника 11 класу – Колесник Надію Андріївну!
(Виступ керівника, вручення йому квітів)
У5 Любі вчителі!

В цей день урочистий, святковий,

Дозвольте вашу працю вшанувать!

Всім побажати вам добра, любові,

І на прощання пісню заспівать.
(Випускники виконують пісню _______________________________________________________)

В1 Невже це дійсно сталося? Ще зовсім недавно - були такі маленькі та кумедні, а тепер – випускники… Скільки мріялося про цей вечір, про завтрашню свободу, а тепер не віриться…

В2 А як би хотілося повернутись назад і прожити ці роки знову із своїми друзями, улюбленими вчителями, хвилюватись під час екзаменів, писати шпаргалки, брати участь у змаганнях, акціях, концертах…

В1 На жаль, час не повернути… Але назавжди залишаться спогади про щасливі роки, проведені у стінах рідної школи. Особливо, останній рік, коли з нетерпінням рахували останні 100 днів навчання, закреслюючи палички на плакаті. А зараз так хочеться прожити ще не одну сотню таких же безтурботних шкільних днів.

(Показ відео «Ми – 11 клас»)
В2 Дорогі випускники! Подаруйте нам на згадку про вас ніжний, трепетний вальс!
(Випускники танцюють вальс під музику _______________________________________________________)

В2 Попереду ціле життя переліт,

Будуть шторми і спрага в дорозі,

Якщо стомишся і щипатиме піт,

Якщо ти засумуєш, затужиш в тривозі,

Згадай же гніздо, де ти ріс і мужнів,

Згадай же ліси, і ріки, і трави,

І вічну тривогу своїх матерів,

І батьківські руки, що тебе пригортали.



В1 Так шалено б`ється серце, а то зовсім десь зникає його стукіт… І тато, і мама ще пам`ятають себе такими ж юними, пам`ятають випускний. А тут така несподіванка: красуня-донька на високих підборах, серйозний син, вищий за батька. Ще зовсім недавно тримали їх на руках, безпомічних немовлят. А сьогодні вони вже відлітають із батьківського гнізда.
У6 Залишають роки пам`ять на чолі,

Час нестримний в очі загляда.

А для тебе, мамо, вічно ми малі,

Як для нас ти, мамо, вічно молода!

Знають найщиріші золоті слова

Найніжніші в світі мамині вуста.

Материнське серце горе закрива,

Материнське серце щастя приверта.


У7 Татова любов – як джерело,

Чиста, світла – п`ю - і не нап`юся.

Ще такої в світі не було, -

Ну хіба що ув очах матусі.

Татова любов – мов океан,

Де – ні дна, ні берега земного…

В неї, справді, виміру нема,

Бо вона, як в матері – від Бога.




У1 А без батьків чого ми в світі варті?

Без маминої ласки і тепла,

Без батьківської строгості і жарту,

Без нашого родинного житла.

Вони ж нас, як пташок в гнізді зростили ,

Давали завжди раду, як могли,

І в наших душах сонце засвітили,

І крила для польоту нам дали.


У2 Не печальтесь, не журіться тато, мамо,

Усміхніться, не коріться ви жалю,

Натинає доленька вітрила,

Шепчуть губи: «Як же вас люблю…»



В2 Любі, милі, дорогі, найрідніші люди – прийміть музичний подарунок від своїх дітей!
(Випускники співають пісню _______________________________________________________)


В1 Усі мовчать – щось мати каже,

Цвітуть притишено слова,

Вони із веселкових вражень,

З любові, що в душі жива.

Зійшлися діти всі до школи,

Де хліб, як доля , на столі…

Усі мовчіть – говорить мати,

Вустами неба і землі.


(Виступають батьки, вручають дітям коровай)
Мама1 Любі діти!

Традиції і звичаї народу –

У них життя, характер і душа.

Хай короваєм починається дорога,

Коли дитя батьківський дім лиша.

Мама2 Ми вас благословляєм короваєм,

У світлий путь, на добрії діла.

На вірну стежку наставляєм,

Щоб доля в вас щасливою була.


Мама1 Бажаємо в здоров`ї й щасті жити,

На цій землі знайти себе в труді,

До мрії дотягнутись, долетіти.

Тож сміло в путь, поки ще молоді.


Мама2 Скуштуйте хліб, бо ним батьків родина,

Благословляє вас, як символом життя.

Бо ним живе й міцніє Україна,

Хай з хлібом буде й ваше майбуття!


(Батьки дають дітям коровай, ті, передаючи його один одному, цілують його).
В2 Дорогі діти! Прийміть від ваших любих батьків пісню!
(батьки співають пісню; випускники дарують їм усім квіти)
У3 Ось час пробив і школу покидаєм,

Уже назавжди… Тут не буде нас.

Розходимось… У світ ясний ми линем,

Сумує школа, рідний клас…


У4 Дай нам, земле, з джерел твоїх сили,

І відваги, й наснаги нам дай.

Перший крок ми сьогодні зробили,

На дорогах життєвих стрічай.



(Випускники виконують пісню _________________________________________________________________________________________________________________)
У5 Два крила в рушничка, мов два птаха,

Понесуть у далекі світи.

Мамо й тату, любов ваша ніжна

Завжди буде зі мною іти.

Подаруйте рушник на дорогу,

Щоби, як там не склалось життя,

Серцем би повертав до порогу,

Із якого піду в майбуття.


У6 Проведи мене, мамо, будь ласка,

Проведи до воріт.

Хай простелиться доля, мов казка,

Мені, рідна, услід.

Відгородить вона мене всюди

Від нещасть і біди.

Проведи мене, мамо, між люди,

В білий світ проведи.


(Батьки беруть рушники, під ними проходять випускники; звучить музика, говорить слова ведучий)
В2 Доле! Де ти? Відгукнися!

Нашим дітям посміхнися.

Дай вдачу доброї людини,

Дай щастя вірне, лебедине.

Жива традиція народу України,

Зерном пшеничним у дорогу проводжать,

І рушником, що вишитий червоним,

Дорогу у майбутнє вистелять.


В1 Ідіть же, діти, в світ по рушниках розшитих,

Нехай дорога вам квітками розцвіта.

Червоний колір хай життя дарує,

На щастя, на любов, на долю, на літа.

Хай щедрою для вас земля вкраїнська буде,

Вона зуміє всіх дітей своїх зігріть.

На радість і на труд батьки благословляють,

По правді, так, як слід, на цій землі живіть!


(Випускники, пройшовши рушники, виходять із зали)

Лунають феєрверки.

Розробила: Л.В.Бородавка, заступник директора з НВР


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка