На уроках читання



Скачати 496.7 Kb.
Сторінка2/4
Дата конвертації20.02.2016
Розмір496.7 Kb.
1   2   3   4

Журавель і лисичка

Було це чи не було, а зустрілися якось журавель і лисичка. Жура­вель цілий день гасав лугами, допомагав пастухові череду пасти, а ввечері гарно вечеряв, що там давав йому хазяїн, і міцно засинав. От лисиця й питає у журавля:

—Скажи-но мені, як це так: життя твоє таке клопітне, а їси ти всмак і спиш добре. Тим часом я живу у теплі, без турбот, а проте не маю ні спокою, ні смаку до їжі.

—Потрудись, побігай, а тоді вже обідай. Поробиш усю роботу, то й поспиш в охоту.


Відповідь. Казка називається «Кіт і пес». Журавель і лисичка з каз­ки «Лисичка та журавель».


Сила в єдності

Було це чи не було, а жив колись один чоловік і мав він троє друзів: великий чорний ворон Митихлюк, біла куріпка Акирчек і ма­ленька сіра мишка Афсінахак. Друзі були нерозлийвода: разом їли- пили, разом сумували й раділи, разом на полювання ходили. Не те що серед людей, а навіть серед звірів не було сили, здатної подола­ти їх.

Спливали місяці, роки. Усі друзі поженилися, у них народилися діти. Кожен звив своє гніздо, й не зоглянулися вони, як відцурали­ся один від одного.

Чоловік постарів і жив сам. Часом звірі приходили до чоловіка, та вже не було між ними ні колишньої злагоди, ні дружби.

Бачить чоловік, що коли й далі так буде, стануть вони зовсім чу­жими між собою. Покликав він якось усіх товаришів до себе та й ка­же:

—Друзі мої, завтра кожен принесіть мені по горіховій лозині тов­щиною з палець.

—Гаразд, — відповіли звірі та й пішли.

Уранці кожен з них приніс по лозині. Чоловік узяв ті лозини до­купи й посередині міцно зв’язав мотузком.

—А тепер, друзі мої, — звелів чоловік, — я хочу побачити, чи по­дужає хтось із вас переламати цей пучок лози.

Кожен брав той пучок і, хоч як не старався; не міг зламати. Тоді чоловік розв’язав пучок і роздав кожному по лозині.

—Ану побачу, чи хоч одну лозину ви подужаєте переламати?

Друзі виконали наказ та й питають:

—То й що з того, що ми переламали ці лозини?

—Ці лозини, — відповів чоловік — це ви. Якщо ви триматимете­ся купи, ніхто вас зламати не зможе, як і оці лозинки, ви роз’єдна­лися, кожен себе глядить, через те у вас немає того ладу, що був раніше.

Послухали звірі поради й з того дня почали жити у мирі й злагоді.

Відповідь. Казка називається «Сім лозин», а персонажі з казки «Во­рон, куріпка і мишка».
Півень і лисиця

Гналися якось мисливці з собаками за лисицею от-от наздоженуть. Рятуючись від смерті, заскочила руда на чиєсь подвір’я, побачила й ну благати його:

— Півнику, голубчику, порятуй мене, допоможи сховатися від мисливців. Женуться за мною.

— Біжи до сусіди Книша, — каже півень. — Він добрий, кожному ладен допомогти.

— Не можна мені до нього бігти, — відповідає лисиця, — якось повесні я в нього барана зарізала.

— Ну, тоді Юріса попроси.

— Не допоможе мені Юріс. Я у нього козу з’їла, він мені цього ніяк забути не може.

— Що ж, — каже півень, — піди Клавса попроси.

— Що ти! Я йому й на очі боюся потрапляти, — у нього я не од­не ягня вкрала.

— То може Яніс тебе порятує?

— Е ні! Нема чого й сподіватися! Я у Яніса теля задушила.

— Добре ж ти всім насолила — сказав півень лисиці. — Не буде тобі тут порятунку.

Недарма кажуть: що посіяла, те й пожнеш.

Відповідь. Казка називається «Вовк і кіт», а персонажі з казки «Півень, собака і лисиця».
Кіт і горобець

Сидів якось горобець на березі річки і задрімав на теплому від сон­ця камені. Підбіг до горобця кіт і вхопив його своїми гострими па­зурами.

— Ой, не їж мене! — почав благати його горобець. — Відпусти ме­не на волю, а я за те знесу тобі яйце завбільшки з твою голову.

«Ох пощастило ж мені! — подумав кіт. — Такого птаха впіймати! Справжнісінький скарб!».

Розтулив він зуби і випустив горобця. А горобець сів на гілці де­рева і почав дражнити дурного кота.

— Не знесу я тобі яйця завбільшки з твою голову, — сказав він. — Не знесу через те, що не зможу. Зате дам тобі три поради. Ось во­ни. Перша порада: ніколи не вір абикому. Друга порада: не засму­чуйся через дрібниці. Третя порада: ...

Тут горобець подивився на голодного кота й помовчав.


    • Третя порада така: що впіймав, те тримай міцно.


Відповідь. Казка називається «Лисиця і яструб», а персонажі з каз­ки «Чому кіт умивається тільки після обіду».
АКТОРИ

У грі беруть участь дві команди. Учні з першої команди інсцену­ють фрагмент казки. Учні другої команди мають вгадати казку і наз­вати її героїв.


Лебідь, щука і рак

(Українська народна казка)

Дійові особи: Лебідь, Щука, Рак.

Щука (до Лебедя). Скажи, будь ласкавий, де ти буваєш, коли річка замерзає?

Лебідь. А навіщо тобі знати?

Щука. Та я хотіла на зиму куди-небудь упекти, а то під льодом за­дихаюся без свіжого повітря.

Лебідь. Я на зиму лечу звідси у теплий край та й живу там до вес­ни.

Щука. Візьми мене з собою!

Лебідь. А чого ж, про мене — все одно, хочеш — так подамося ра­зом, веселіше буде.

(До них підходить Рак).

Рак. Візьміть і мене!

Лебідь. Ну так що ж, хочеш — вирушай і ти з нами, гуртом ве­селіше буде. Діждемо осені, я вам тоді скажу, коли летіти.

(Минуло літо).

Лебідь. Ну, пора летіти у вирій, збирайтеся на завтра, після обіду рушаймо у дорогу.

Рак (до Щуки). А як же ми, сестричко, будемо на сухопутті жить без їжі? Давай візьмемо з собою на дорогу харчів, щоб нам вистачи­ло до теплого краю.

Щука. А як же ми візьмемо?

Рак. Та давай укладемо харчі у візок, упряжемося у нього і пода­мося. Запросимо і Лебедя за компанію, він нам допоможе, втрьох потягнемо за собою харчі.

Лебідь. Ну, ви тут готові? А то я вже лечу!

Рак. Готові, готові, тільки ти, будь ласка, поможи нам віз везти, давай ми всі троє впряжемося і подамося.

Лебідь. Добре, чіпляйте посторонка мені на ногу.

Щука. Ну, разом! Рушай!

(Тягнуть у різні боки).
Сьома дочка

(Казка)

Дійові особи; мати і семеро дочок, автор

Мати. Ось я нарешті і повернулася додому!

1-а дочка. Я скучила за тобою, немов маківка за сонячним проме­нем.

2-а дочка. Я ждала тебе, як суха земля жде краплину води.

3-я дочка. Я плакала за тобою, як маленьке пташеня за пташкою.

4-а дочка. Мені тяжко було без тебе, як бджолі без квітки.

5-а дочка. Ти снилася мені, як троянді сниться краплина роси.

6-а дочка. Я виглядала тебе, як вишневий садок виглядає соло­вейка.

7-а дочка. Дай я зніму взуття і помию тобі ноги у мисці.
Найдорожчий плід

(Болгарська народна казка)

Дійові особи: батько і три сини.

Батько. Даю вам кожному гаманець золотих. Ідіть собі по світу та шукайте найдорожчий плід. Хто його принесе мені, дістане полови­ну мого багатства.

Автор. Минуло три роки.

1-й син. Найдорожчий плід, тату, це той, який найсолодший. Отож я купив тобі винограду. З усіх плодів, що родить наша земля, вино­град — найсолодший.

Батько. Добре, синку, гарний плід мені приніс. А що скажеш ти?

2-й син. Я думаю, тату, що найдорожчий плід той, який найважче дістати. Тому пішов я у теплі краї і придбав плоди, що у нас не ро­дять. Купив тобі кокосових горіхів, апельсинів, фініків, бананів та ще деяких рідкісних плодів, усього потроху. Ось вони: вибери собі найкращий.

Батько. І твої плоди, синку, гарні. А що ти приніс мені, синку? Чому повернувся з порожніми руками?

3-й син. Справді, тату, я повернувся з порожніми руками. Але гроші, що ти мені дав, я не змарнував. Я, тату, пішов учитися. Цілих три роки вчителі та книги вчили мене. Плодів, що я здобув, не вид­но, бо вони у серці й розумі моєму. Гадаю, татку, що це також до­рогоцінні плоди.

Батько. Ти приніс мені найдорожчі плоди, синку! Ти заслужив ви­нагороду. Бо ж немає плодів, дорожчих за ті, що їх дає людині знан­ня.
Ворон, куріпка і мишка

(Естонська народна казка)

Дійові особи: ворон, куріпка і мишка.

Мишка. Хто у крамницю по борошно піде?

Ворон. Я не піду!

Куріпка. Я не піду!

Мишка. Добре, я сама схожу. А хто тісто міситиме?

Ворон. Я не буду, кар.

Куріпка. І я не буду.

Мишка. Дарма, я вже сама замішу.

(Через деякий час).

У мене все готове. Хто пектиме коржики?



Ворон. Я не буду.

Куріпка. І я не буду.

(Пісні співають, крильми лопотять, ніжками тупотять).

Мишка. Що ж, доведеться і пекти самій. Ну, а їстиме хто?



Ворон. Звичайно, я!

Куріпка. Я теж їстиму!

Мишка. Е, ні! Коли я трудилася, ви байдикували. Тепер я ласува­тиму коржиками, а ви собі співайте далі. Не хотіли працювати — не будете їсти.
Лінива дівчинка

(Башкирська народна казка)

Дійові особи: бабуся, дівчинка, сусідка.

Бабуся. Настала весна. Пити, їсти треба, люди ж усе сіють, треба й нам щось посіяти.

Дівчинка. Не треба, бабусю. Ти вже стара, до осені помреш, а там, дивись, трапиться добра людина та й візьме мене у сім’ю. Нащо нам хліб?

Бабуся. Настала осінь. Люди зібрали з поля хліб. Я не вмерла, а внучку ніхто не взяв до себе на виховання. Будемо голодувати.

Сусідка. Прийшли б та взяли у мене трохи проса, а то вам з ону­кою зовсім нема чого їсти.

Бабуся. Сходи, внучко, принеси проса!

Дівчинка. Чи треба, бабусю? Може просо у неї погане...



(Минув час).

Бабуся. Настала весна.

Сусідка. Навіщо працювати? (Сміється). Бабуся твоя вже стара, недовго їй жити. А тебе хтось візьме на виховання. Навіщо вам хліб?

Дівчинка. Е, ні! Я тепер все зрозуміла. Недарма старі люди кажуть: якщо збираєшся на літнє кочування, спершу засій поле.
Бременські музиканти

(Німецька народна казка)

Дійові особи: Осел, Пес, Кіт, Півень, Атаман, Розбійник.

Осел. Агов, Хапку, чого ти так важко сопеш?

Пес. Ох, старий я став, що не день, то більш занепадаю на силі, от мій хазяїн надумав мене вбити. А я втік од нього. Але як же мені тепер на хліб собі заробити?

Осел. Знаєш що, я йду до Бремена, хочу там стати музикою. Гай­да зі мною, то й ти влаштуєшся музикантом. Я гратиму на лютні, а ти битимеш у барабан.

(З’являється кіт).



Осел. Ось і кіт-воркіт! Гей, старий воркоте, що з тобою сталося, чого насупився, наче середа на п’ятницю?

Кіт. А чого ж мені веселому бути? Постарів я, зуби затупилися. От хазяйка й надумала мене втопити. Я ледве втік од неї. І що мені ро­бити? Гайда з нами у Бремен, ти ж мастак давати нічні концерти, от і станеш вуличним музикантом.

(З’являється півень).

Осел. Чого розкукурікався, наче тебе ріжуть? Що сталося у тебе?

Півень. Та це я кукурікаю на гарну годину, бо завтра неділя, завіта­ють гості, і наша господиня звеліла куховарці відрубати мені ввечері голову, а завтра зварити суп, гостей частувати. От я і горлаю, поки можу.

Осел. Слухай, гребенястий, ходімо з нами у Бремен. Голос у тебе гарний, а як підеш з нами, то ми разом утнемо такої музики, що бу­де любо слухати.

Півень. Вже вечір, озирнувся я на чотири боки і бачу вдалині світло.

Пес. Підійдемо ближче і побачимо, що там.

Осел. Ого, що я бачу! Стіл накритий білою скатертиною, на столі добрі наїдки і напої, а навколо сидять розбійники.

Півень. От би нам так!

Осел. Добре було б, що й казати!

(Порадилися і гукнули кожен по-своєму що було духу. Розбійники втекли, а звірі всілися за стіл).

Атаман. Та чого ми полякалися?

Розбійник. Ох, пане Атаман, там таке робиться! Я ледве вирвався!
ХТО НАЙУВАЖНІШИЙ

(На дошці прикріплюються пронумеровані малюнки-ілюстрації, на яких зображено героїв казок. Учитель зачитує фрагменти з цих казок, а діти піднімають цифру, яка відповідає нумерації малюнка. Той, хто правильно відповів, отримує бал).
1.«Вовк та козенята» (українська народна казка).

... Повернеться коза, постукає ріжками у двері і заспіває:

Ой, ви, діточки, козеняточки!

Відімкнітеся, відчинітеся!

Ваша мати прийшла,

Молока принесла...


2.«Рукавичка» (українська народна казка).

... От біжить мишка, влізла у ту рукавичку та й каже:

Тут я буду жити!..
3.«Лисиця та їжачок» (українська народна казка).

... — Здоров був, їжаче!

Здоровенькі й ви будьте, — відповів їжачок і згорнувся клубоч­ком...
4.«Лисичка та журавель» (українська народна казка).

... А лисичка наварила кашки з молоком, розмазала по тарілці та й припрошує:

Призволяйся, журавлику, призволяйся, лебедику!
5.«Колосок» (українська народна казка).

... Швиденько сіли за стіл. А півник їм каже:

Стривайте, стривайте! Ви мені спочатку скажіть: хто знайшов колосок?..
6.«Дрізд і голуб» (українська народна казка).

... Розгнівався дрізд та й каже:

Коли знаєш, то навіщо просиш?

І полетів собі геть.

А голуб зовсім не вмів гніздо мостити.
ЛІСОВИЙ КОШИК

(Вчитель приносить до класу кошик, у якому знаходяться різні лісові дари: гриби, горіхи, суниці. Але ці дари незвичайні, бо у кожному з них містяться творчі завдання. Наприклад: у грибочках — загадки, у горіхах — фрагменти з казок, які діти мають вгадати, у суницях — прислів ’я з пропущеними словами, ці прислів’я діти мають прочитати, вставити пропущені слова, пояснити значення).
Грибочки


  1. Біла білка плиг та плиг по чорному полі.

  2. Ми без неї не могли б вчитися у школі.

  3. Що за дім серед села, що гуде, немов бджола.

  4. Утрьох їдуть братці на одній конячці, і де проїжджають, один слід лишають.

  5. У портфелі в мене дивний дім, все приладдя живе в нім.

  6. Не кущ, а з листками, не свита, а зшита.


Сунички

  1. Мудрим ніхто не родився, а навчився.

  2. У дитинстві вивчене, що на камені висічене.

  3. І сила перед розумом никне.

  4. Де сила не візьме, там розум допоможе.

  5. Книга вчить, як на світі жить.


Горішки

1. — Ой ви, діточки, козеняточки!

Відімкнітеся, відчинітеся!

Ваша мати прийшла,

Молока принесла...
2.От біжить мишка, влізла в ту рукавичку та й каже:

— Тут я буду жити!


3.— Здоров був, їжаче!

— Здоровенькі й ви будьте, — відповів їжак і згорнувся клубочком.


4.А лисичка наварила кашки з молоком, розмазала по тарілці та й припрошує:

— Призволяйся, журавлику, призволяйся, лебедику!


5.Швиденько сіли за стіл. А півник їм каже:

— Стривайте, стривайте! Ви мені спочатку скажіть: хто знайшов колосок?



Гра «Чарівник».

«Чарівник» стоїть у центрі кола з «чарівним» предметом у руках (гілочка, листочок). «Діти-літери» ходять по колу (на грудях у дітей прикріплені картки з літерами). «Чарівник» доторкається до певних літер, вони виходять в центр кола, беруться за руки. Усі хором повинні прочи­тати утворений склад чи слово. «Чарівником» може бути будь-хто.

Можна змінити гру: зав’язати «чарівнику» очі. Тоді слова і злиття будуть незвичайними, але їх теж потрібно прочитати. «Чарівник» може подавати команди: «Хочу бачити слово «село». «Хочу бачити склад «ма». У цьому випадку «діти-літери» відшукують один одного, вибігають у центр кола, беруться за руки, утворивши потрібне слово чи склад.
Гра «Кубики».

(Швидке прочитування складів).

Учитель з кубиками, на яких написані склади, стоїть у центрі кола. Комусь із дітей учитель кидає кубик. Дити­на, зловивши кубик, прочитує склад і повертає кубик учителю.

Можна ускладнити гру. Учитель кидає по два кубики дітям. Діти, прочитавши склади, утворюють слово.

Інший варіант гри.

Діти діляться на групи. У кожної групи набори кубиків із складами (до 10 кубиків). За певний час діти повинні, використовуючи кубики, придумати якомога більше слів.


Гра «Швидше до мене».

(Сприяє кращому запам’ятовуванню вивчених літер на початковому етапі, запобігає забуванню, а також розвиває увагу та швидкість реагування).

«Учні-літери» бігають, граються. Учитель дає команду: «Літери «а» — до мене!» Діти підбігають. Далі гра повто­рюється спочатку (з іншими літерами).


Гра «Додай літеру».

(Допомагає навчитися зливати літери у склади).

Усі діти-«літери», що позначають приголосні звуки. У вчителя набір карток з літерами, що позначають голосні звуки. Учитель показує картку, а кожен учень дивиться на свою картку з літерою і потім з цих двох літер утвор склад. Учні по черзі називають утворені склади.


Гра «Співаю — не співаю».

«Діти-літери» мовчки йдуть по колу. Учитель мовчки доторкається до «дитини-літери». Якщо ця літера позначає голосний звук, дитина його проспівує, якщо приголосний — просто називає і каже де в природі зустрічає» чуємо такий звук.



(Гра допомагає повторити голосні та приголосні звуки, розрізняти їх; розвиває музичний слух; вчить розрізняти звуки в природі).
Гра «Які звуки позначає буква?»

Учитель показує дітям букву ал­фавіту, а вони називають звуки, які вона позначає: голосні, приго­лосні (тверді та м'які).


Гра «Ланцюжок слів»

Учні по черзі називають слова, що почина­ються тим звуком, яким закінчується попереднє слово {зошит, тато, огірок, книжка, айстра...).


Гра «Хто це зустрівся мені у гайку?»

Загадки

Хто вдягнувся в піджачок Із голок і колючок?

Колір в нього сіруватий,

Ніс неначе в поросяти.

Доторкнусь до голочок —

Він згортається в клубок. (Їжак.)

Маленьке, сіреньке, а хвостик — як шило. (Мишка.)

Зимою спить,

Літом бринить,

Понад сади літає,

Солодку росу збирає. (Бджола.)

Влітку сіренький, а взимку біленький, довгі вуха має,

швидко в ліс стрибає. (Заєць.)

(Слова-відгадки записуються на дошці.)

Учитель. А тепер дайте відповідь на запитання гри: хто зу­стрівся мені в гайку?

Мені в гайку зустрівся їжачок.

Мені в гайку зустрівся зайчик.

Мені в гайку зустрілась мишка.

Мені в гайку зустрілася бджола.

Одне зі складених речень записати в зошит.

Як пишуться слова в реченні?

З якої літери починається перше слово в реченні?

Складіть звукову схему слова «бджола».
Гра «Упізнай на смак»

Учню зав'язують очі. Учитель дає йому спробувати шматочок груші, яблука, сливи, а він повинен сказати, що це за фрукт, який він на смак.


Гра «Опиши мене»

Ось перед вами кошик із фруктами. Це пере­дали для нас дерева саду через свого господаря — садівника.

Візьміть по одному й опишіть той фрукт, який тримаєте в руках (за формою, розміром, кольором, смаком).
Гра «Зроби висновок»

Учитель читає речення, а учні думають, кою з частин вони можуть бути в тексті: зачином, основною частиною чи кінцівкою. Спробуйте за прочитаними частинами зробити висновок, про що йдеться в тексті.

Підростуть у маляток крила, мати їх навчить літати.

Ой, яка гарна квітка! Оля вже простягнула руку, щоб зірвати квіточку й понести до школи. Та раптом побачила на пелюсточці краплинку роси. А у краплині горить сонечко. І блакитне небо, і зелена нива, й висока тополя — усе у краплині.


Гра «Хто швидше»

Поширте речення за запитаннями.

Дівчатка (що роблять?) (яку?) пісню.

(Коли?) на полях посіяли (що?).

У лісі (хто?) знайшли (кого?).

По морю (що робив?) (який?) корабель.

Білка (що робить?) на зиму (що?).

Учні усно складають речення. Кращі речення записують у зошити з коментуванням.
Гра «Хто? Що?»

Учитель називає слова-назви предметів, а учні показують картки із запитаннями, на які ці слова відповідають. Риба, річка, диван, портфель, журавель, білка, огірок, дерево,сонце, мама, школяр.


Гра «Один багато»

Учитель називає назви предметів в однині, а учні — у множині.


Гра «Упіймай слово»

Учитель промовляє слова-назви предметів, а учні оплеском «ловлять» слова, що відповідають на запитання «хто ? ».


Гра «Спіймайте друзів віхоли»

Хором повторіть їхні назви.

Ой на дворі метелиця,

Крутить, вертить хурделиця.

І не завадило б кожуха,

Така буває завірюха.

Насунули хмари звідусіль,

І закружляла заметіль.

Зима лютує. Хуртовина.

Мороз сердитий надворі.

І сніжна котиться лавина,

Нема ні зіроньки вгорі.

Яких друзів віхоли ви запам'ятали? Назвіть.
Гра «Відгадай, хто я»

Учитель називає ознаки, а учні повинні І відгадати, який це предмет.

Червонощоке, кругле, солодке, запашне, велике (яблуко).

Велика, туга, біла або зелена (капуста).

Червоний, зелений, довгастий, гіркий або солодкий (перець).

Цукрові, кормові, столові, великі, круглі, червоні (буряки).


Гра «Укажи ознаку»

Учитель називає словосполучення, а учні утворюють слова, що вказують на ознаку предметів.

Стіл із дерева —- черевики зі шкіри — цвіт яблуні — стрічка з атласу — ножиці із заліза — сорочка з полотна —...
Гра «Хто більше»

Учням роздаються предметні малюнки. Завдання: підібрати до зображеного предмета (іменника)

можливі прикметники.

Поставте запитання до слів, які ви записали.


Гра «Будьте уважні»

Учитель читає загадки, прислів'я, а учні уважно слухають і називають слова, протилежні за значенням. Біле поле, чорне насіння. Хто його сіє, той розуміє (книга, букви). Краще гірка правда, ніж солодка брехня.

Березень сухий, а мокрий май. Буде добрий урожай.

Білий зайчик по чорному полю стрибає (крейда, дошка). Крикливі одні, а другі — завжди мовчазні (жаби, риби).


Гра«Юні поети»

На дошці записані віршик і слова для довідок.



Котик і козлик

Ось Котик... (вусатий)

В садку собі... (бродить),

А Козлик... (рогатий)

За Котиком... (ходить).

І лапкою... (котик)

Вмиває свій... (ротик),

А Козлик... (рудою)

Трясе... (бородою).



Слова для довідок: рогатий, рудою, вусатий, ходить, ротик, бородою, бродить, котик.
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка