Національна академія аграрних наук україни державна установа інститут сільського господарства степової зони на правах рукопису гирка анатолій дмитрович «324»/.«321»: 631. 5



Сторінка10/46
Дата конвертації09.03.2016
Розмір6.06 Mb.
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   46

4.3 Вплив різних систем захисту на продуктивність посівів пшениці ярої

Чисельні результати досліджень, проведені у різних ґрунтово-кліматичних умовах і наші дані свідчать, що шляхом заміни високотоксичних хімічних засобів захисту рослин на фунгіциди біологічного походження та зниження доз внесення пестицидів у бакових сумішах можливо зменшити рівень забруднення навколишнього середовища небезпечними речовинами. Раціональне використання засобів захисту в бакових сумішах з біофунгіцидами може стати одним з елементів енергозбережної технології вирощування пшениці ярої, особливо в умовах недостатнього вологозабезпечення Степу України.

Як встановлено нашими дослідами, посівам пшениці ярої значної шкоди завдають шкідники та хвороби, що змушує використовувати значну кількість хімічних засобів захисту, внаслідок чого підвищується токсичність ґрунту і накопичення шкідливих речовин у тканинах рослин. Приймаючи до уваги недостатню вивченість впливу різних систем захисту рослин в посушливих умовах Степу України, ми провели спеціальні досліди із сортами пшениці ярої Харківська 30 та Спадщина.

Повні сходи сорту Харківська 30 відмічали на 10 добу, а сорту Спадщина – на 8-11 добу після сівби. Польова схожість насіння сорту Спадщина на 2-4% була нижчою порівняно з сортом Харківська 30, що пояснюється особливістю консистенції ендосперму зерна (для проростання насіння твердої пшениці потрібно більше ґрунтової вологи).

Впродовж вегетації пшениці ярої проводили систематичні обстеження посівів на предмет ураження хворобами, забур’яненості та пошкодження шкідниками. В результаті спостережень, виконаних у різні роки, у фазі кущіння було виявлено ураження листкової поверхні рослин гельмінтоспоріозною плямистістю, борошнистою росою і бурою іржею різного ступеня інтенсивності. Посіви були забур’янені амброзією полинолистою, лободою білою, березкою польовою та іншими дводольними бур’янами. Кількість бур’янів перевищувала межу економічного порогу шкодочинності. В 2010-2012 рр. на краях ділянок виявили пошкодження рослин у фазі кущіння гессенською мухою та ураження вірусом жовтої карликовості ячменю. Профілактичні заходи захисту проводили терміново, при цьому використовували: фунгіцид тілт 250 ЕС (0,5 л/га), біофунгіцид агат 25-К (14 г/га) та гербіцид гранстар 75 (0,015 кг/га). Проти гесенської мухи застосовували крайові обприскування посівів інсектицидом карате зеон 050 CS (0,15 л/га). Використовували препарати різного походження, що внесені до Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні на 2015 рік у відповідності із регламентами їх застосування. Вітаваксом (2,5 л/т) обробляли насіння для знешкодження насіннєвої і ґрунтової інфекції. За рахунок цих заходів поширення хвороб та шкідників не відбувалося, до того ж в посівах значно зменшилася кількість бур’янів.

Встановлено, що інтенсивність кущіння збільшувалась при застосуванні агату 25-К і бакової суміші препаратів тілт 250 ЕС + агат 25-К + гранстар 75 і у рослин сорту Спадщина становила 14,2-14,8% порівняно з контролем, а в сорту Харківська 30 – 10,1-12,3%. Вузлових коренів, що утворилися на 1 рослині, у пшениці твердої було на 2,4-2,7 шт. менше порівняно з м’якою. За рахунок обприскування агатом 25-К у рослин сорту Спадщина вузлових коренів утворилося більше на 12,8%, а в сорту Харківська 30 – на 15,9% порівняно з контролем. У варіанті тілт 250 ЕС + агат 25-К + гранстар 75 зелених листків на одній рослині сорту Харківська 30 було на 1,6 шт. більше, ніж у рослин сорту Спадщина, в зв'язку з цим значно зростала і загальна листкова поверхня (табл. 4.4).



Таблиця 4.4

Вплив засобів захисту на біометричні показники рослин пшениці ярої у фазі виходу в трубку (середнє за 2010-2012 рр.)

Показник

Засоби захисту рослин

конт-роль

вітавакс 200 ФФ

тілт 250 ЕС

агат 25-К

тілт 250 ЕС + агат 25-К

тілт 250 ЕС + агат 25-К + гранстар 75

Спадщина

Коеф. кущіння

1,03

1,09

1,08

1,21

1,18

1,20

К-ть вузл. коренів, шт./росл.

3,4

3,7

3,5

3,9

3,8

4,1

К-ть листків, шт./росл.

3,4

3,5

3,8

3,9

3,8

3,9

Площа листків, см2/росл.

36,1

36,8

44,6

48,8

45,3

48,1

Харківська 30

Коеф. кущіння

1,07

1,09

1,16

1,19

1,17

1,22

К-ть вузл. коренів, шт./росл.

5,8

6,1

6,5

6,9

6,8

6,8

К-ть листків, шт./росл.

4,2

4,5

4,8

4,9

4,7

5,5

Площа листків, см2/росл.

38,4

43,1

46,8

50,4

47,1

51,3

Отже, використання в посівах пшениці ярої агату 25-К та бакової суміші: тілт 250 ЕС + агат 25-К + гранстар 75 сприяло підвищенню коефіцієнта загального і продуктивного кущіння рослин, збільшенню кількості вузлових коренів, інтенсивності наростання надземної маси та асиміляційної поверхні, тобто найважливіших біометричних параметрів, які безпосередньо впливають на формування урожайності культури.

Передпосівна обробка насіння протруйником забезпечила незначні прирости урожайності зерна і захист сходів від ґрунтової інфекції лише на початковій стадії розвитку рослин. За рахунок застосування препарату тілт 250 ЕС проти ураження рослин хворобами урожайність зерна у сорту Спадщина зростала на 0,23 т/га і на 0,16 т/га у сорту Харківська 30. Обприскування посівів біофунгіцидом агат 25-К на початкових стадіях розвитку гельмінтоспоріозу суттєво підвищило продуктивність рослин сорту Харківська 30. Збільшення продуктивності спостерігалось і при використанні бакової суміші тілт 250 ЕС + агат 25-К в посівах обох сортів. За рахунок знищення патогенів та бур’янів баковою сумішшю препаратів (фунгіцид + біофунгіцид) в роки з низьким гідротермічним коефіцієнтом врожайність сорту Спадщина збільшувалася на 26,3%, а сорту Харківська 30 – на 28,6% порівняно з контролем (рис. 4.4).
Рис. 4.4 Урожайність зерна пшениці ярої залежно від застосування засобів захисту рослин, т/га (середнє за 2010-2012 рр.)
У рослин формувалася добре розвинена асимілююча поверхня, зростала кількість вузлових коренів та підвищувався коефіцієнт кущення. В зв’язку з цим вони набували кращого розвитку, у них посилювалася стійкість до ураження збудниками хвороб, до того ж послаблювався розвиток бур’янів, що дало можливість посівам ефективніше використовувати обмежену кількість опадів у посушливі роки.

За рахунок застосування такої комбінації елементів захисту приріст врожаю зерна у сорту Спадщина та Харківська 30 становив відповідно 0,52 та 0,69 т/га. Крім того, використання хімічних і біологічних засобів захисту дає можливість знизити негативний вплив пестицидів на навколишнє середовище, збільшити продуктивність рослин та підвищити економічний ефект вирощування сортів пшениці ярої.


4.4 Продуктивність пшениці ярої залежно від норми висіву насіння та режиму живлення при різних строках сівби

Використання пшениці ярої в сільськогосподарському виробництві і особливо як страхової культури створює реальні передумови для стабілізації виробництва якісного продовольчого зерна, багатого на білок, клейковину, вітаміни, мінеральні солі та інші поживні речовини. Із результатів попередніх досліджень відомо, що рослини пшениці ярої досить вибагливі як до вологоспоживання, так і до родючості ґрунту, особливо на ранніх етапах розвитку, тому потребують значної кількості поживних речовин, зокрема, азоту, який суттєво впливає на ріст і розвиток, фотосинтетичну діяльність листкового апарату та формування рівня зернової продуктивності. Дослідженнями передбачалося встановити оптимальну норму висіву насіння пшениці ярої при різних строках сівби та нормах мінерального живлення в умовах північного Степу України.

Польовий дослід закладали в Ерастівській ДС у шестипільній сівозміні після пшениці озимої. Висівали пшеницю яру сорту Спадщина. Норми висіву насіння становили 4, 5 і 6 млн схожих насінин/га. Реакцію сорту на густоту вивчали на двох фонах мінерального живлення: без добрив (контроль) і N40P20K20. Сівбу пшениці проводили у два строки: перший – при фізичній стиглості ґрунту, другий – через 5 діб після першого. Спосіб сівби – звичайний рядковий з міжряддями 15 см.

Пшениця яра, як відомо, достатньо вибаглива культура до умов вирощування, особливо на ранніх стадіях вегетації. Тому нашими дослідженнями передбачалося вивчити основні елементи сортової агротехніки: строки сівби, норми висіву та режим живлення цієї культури.



Спостереження за ростом і розвитком пшениці ярої показали, що загущення посівів до 6 млн шт./га за всіх строків сівби і доз добрив сприяло кращому росту, але гіршому розвитку рослин (табл. 4.5).

Таблиця 4.5

Біометричні показники рослин пшениці ярої сорту Спадщина залежно від строку сівби, норми висіву насіння та удобрення (середнє за 2013-2015 рр.)

Строк сівби

Доза добрив

Норма висіву, млн/га

Висота росл., см

К-ть, шт./росл.

Коеф. заг. кущіння

вузл. коренів

прод. стебел

І строк (27.03-12.04)

Без добрив (контроль)

4

61,4

2,6

1,20

1,93

5

64,6

2,2

1,10

1,69

6

68,7

2,0

1,07

1,40

N40P20K20

4

67,4

4,0

1,99

2,39

5

68,7

2,9

1,61

2,10

6

72,1

2,2

1,50

1,63

ІІ строк (3.04-17.04)

Без добрив (контроль)

4

54,0

2,3

1,12

2,22

5

56,0

2,0

0,90

2,12

6

58,1

1,9

0,87

2,10

N40P20K20

4

58,4

2,6

1,21

2,25

5

62,2

2,0

1,10

1,80

6

64,6

2,0

1,04

1,47

Результати лабораторних аналізів рослинних проб, відібраних у фазі колосіння свідчить про те, що в зв’язку з підвищенням конкуренції, рослини менше кущаться і утворюють меншу кількість вузлових коренів та продуктивних стебел.

При запізненні з сівбою погіршувався гідротермічний режим середовища, що гальмує інтенсивність кущіння ріст надземної частини рослин та формування їх вторинної кореневої системи, хоча деякі відхилення спостерігались також під дією добрив. Так, за сівби в перший строк на фоні природної родючості кількість вузлових коренів, сформованих на 1 рослині була більшою на 5,3-13,0%, кількість продуктивних стебел – на 7,1-23,0% порівняно з сівбою в другий строк, а на фоні N40P20K20 – на 10,0-53,8 та 44,2-64,5% відповідно.

Таким чином, за рахунок кращої вологозабезпеченості, вплив доз добрив на біометричні показники пшениці ярої був сильнішим за сівби культури в перший строк. Коренева система і надземна частина рослин на фоні внесення N40P20K20 була більш розвинутою, ніж на контролі.

Запізнення з сівбою негативно впливало на ріст і розвиток пшениці ярої: зменшувалась висота рослин, коефіцієнт кущіння та розвиток кореневої системи. Вказані відмінності у рості й розвитку рослин зберігалися впродовж всього періоду вегетації культури, аж до повної стиглості зерна (табл. 4.6).

Таблиця 4.6

Вплив строку сівби, норми висіву насіння та режиму живлення на структуру урожайності пшениці ярої сорту Спадщина (середнє за 2013-2015 рр.)

Строк сівби

Доза добрив

Норма висіву, млн/га

Висота росл., см

Довжина колосу,

см


К-ть зерен в колосі, шт.

Коеф. прод. кущіння

Маса 1000 зерен, г

І строк (27.03-12.04)

Без добрив (контроль)

4

69,2

3,8

15,5

1,15

26,4

5

70,8

3,7

15,5

1,15

26,4

6

65,7

3,4

13,4

1,10

24,7

N40P20K20

4

86,6

5,5

19,1

1,20

35,1

5

87,4

5,5

18,4

1,18

34,2

6

85,8

4,9

17,3

1,13

33,2

ІІ строк (3.04-17.04)

Без добрив (контроль)

4

67,4

3,8

15,2

1,14

25,8

5

64,9

3,6

15,2

1,14

25,2

6

64,4

3,1

12,9

1,00

24,4

N40P20K20

4

85,8

5,4

16,2

1,19

35,1

5

86,0

5,3

15,9

1,17

33,9

6

82,6

4,9

14,8

1,13

33,2

Висота рослин варіювала в межах 86,5-94,3 см і була більшою при нормі висіву насіння 6 млн/га. Але в загущених посівах, через посилення конкуренції, рослини мали низьку продуктивність. За обох строків сівби внесення N40P20K20 сприяло збільшенню коефіцієнта кущіння, довжини колосу, маси і кількості зерен з колосу, зростала маса зерна з однієї рослини і крупність зерна.

Рослини першого строку сівби, порівняно з другим, формували також вищі показники продуктивності. Так, за сівби в перший строк у варіанті без застосування добрив довжина колосу рослин була більшою на 0,1-9,7%, кількість зерен з колоса – на 2,0-3,9%, коефіцієнт продуктивного кущіння – на 0,9-10,0%, а маса 1000 зерен – на 1,2-4,8% порівняно з сівбою в другий строк, а на фоні N40P20K20 відповідно – на 0,1-3,8; 15,7-17,9; 0,1-0,9; 0,1-0,9%, набуваючи при цьому найбільших значень. Разом з цим, варто відзначити, що в зв’язку з особливостями погоди між показниками коефіцієнта продуктивного кущіння і крупності зерна на фоні внесення мінеральних добрив була мінімальна різниця.

Після первинної варіаційно-статистичної обробки експериментальних даних ми провели кореляційно-регресійний аналіз, результати якого показали, що модель множинної лінійної регресії для опису взаємозв’язку між показником маси 1000 зерен і 4 незалежних змінних (висота рослин, довжина колосу, кількість зерен у колосі та коефіцієнт продуктивного кущіння) і, залежно від строку сівби, доз добрив та норм висіву насіння має вигляд згенерованого програмою рівняння:

Маса 1000 зерен = 8,55201 + 0,19744*Col_1 + 3,32268*Col_2 - 0,100141*Col_3 - 6,10384*Col_4

де Col_1 – висота рослини, см; Col_2 – довжина колосу, см; Col_3 – кількість зерен у колосі, шт.; Col_4 – коефіцієнт продуктивного кущіння.

R2 статистики показує, що модель має 98,96% вірогідність множинної регресії між показником маси 1000 зерен і 4 незалежними змінними. Скоригований R2 статистики, який більше підходить для порівняння моделі з різним числом незалежних змінних, становить 98,37%. Стандартна помилка кореляційно-регресійного аналізу свідчить, що стандартне відхилення залишків дорівнює 0,59.

Таким чином, аналізуючи представлену математичну модель взаємозв’язку окремих елементів структури врожайності слід відмітити, що у маси 1000 зерен відмічена найбільша суттєва кореляція з показниками довжини колосу та коефіцієнта продуктивного кущіння відповідно, (Col_2) та (Col_4) на основі порядку, в якому вони зустрічаються у файлі внесених в базу даних.



Рівень врожайності залежав від кількості продуктивних стебел на площі і маси зерна з колосу. Тому, в середньому за роки проведення досліджень сівба в ранній строк забезпечила вищу врожайність зерна (1,51-2,04 т/га), ніж при сівбі пізніше, через 5 діб (1,45-1,97 т/га) (табл. 4.7).

Таблиця 4.7
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   46


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка