Національна академія аграрних наук україни державна установа інститут сільського господарства степової зони на правах рукопису гирка анатолій дмитрович «324»/.«321»: 631. 5



Сторінка13/46
Дата конвертації09.03.2016
Розмір6.06 Mb.
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   46

Біометричні показники і фотосинтетична діяльність рослин ячменю озимого сорту Достойний у фазі колосіння залежно від обробки насіння та рівня мінерального живлення, за осінньої сівби (середнє за 2013-2015 рр.)

Доза добрив

Варіанти

Висота росл., см

Коеф. кущіння

Абс.с. маса 1 росл., г

Листковий індекс, м22

К-ть вузл. коренів, шт./росл.

Без добрив (контроль)

контроль

70,4

1,6

1,28

1,82

8,3

реаком

72,7

1,7

1,35

1,94

9,2

антистрес

73,6

1,8

1,35

1,95

14,7

деймос

70,9

1,7

1,47

2,03

8,9

N30P30K30

контроль

73,7

1,8

1,36

1,95

8,9

реаком

75,8

1,9

1,40

2,00

10,2

антистрес

79,7

1,9

1,51

2,16

11,0

деймос

78,6

1,8

1,49

2,19

9,5

N60P60K60

контроль

82,4

2,0

1,55

2,03

9,7

реаком

85,5

2,1

1,64

2,24

10,8

антистрес

87,1

2,1

1,74

2,30

10,4

деймос

84,3

2,0

1,70

2,28

9,8

Інкрустація насіння ячменю озимого також сприяла кущінню рослин. Так, на фоні без внесення мінеральних добрив воно збільшилося в середньому на 2,7-6,3%, а на фонах добрив N30P30K30 та N60P60K60 – на 1,2-6,2% та 1,5-3,7% відповідно. Серед препаратів, що вивчались, більше підсилювали ріст і кущіння рослин реаком та антистрес.

Як показали результати досліджень внесення мінеральних добрив дозою N30P30K30 підвищило інтенсивність накопичення абс.с. вегетативної маси рослин ячменю озимого на 1,4-11,9% і дозою N60P60K60 – на 15,6-28,9%, порівняно з варіантом без внесення добрив. Збільшилися також і листкова поверхня на одиницю площі посіву та накопичення сухої речовини.

На приріст надземної маси рослин ячменю озимого також суттєво впливала й інкрустація насіння: на неудобреному фоні він становив в середньому 5,5-14,8%, при N30P30K30 – 2,9-11,0%, а на фоні N60P60K60 – 5,8-12,3%. Найбільше впливав на цей показник препарат антистрес. Що стосується кількості вузлових коренів, то тут прослідковувалася закономірність, аналогічна попередньо розглянутим результатам.



Проведений аналіз біометричних вимірів у рослин озимого ячменю-дворучки сорту Достойний, який висівали навесні, показав, що при внесенні мінеральних добрив у дозі N30P30K30 висота рослин у фазі колосіння збільшувалась в середньому на 7,4-9,8 см (17,1-22,7%), на фоні внесення N60P60K60 – на 13,6-16,2 см (32,7-37,6%) порівняно з неудобреним фоном. Аналогічно підвищувалася асимілююча поверхня рослин на одиницю площі посіву, хоча показники були меншими ніж при сівбі восени (табл. 5.3).

Таблиця 5.3

Вплив обробки насіння та рівня мінерального живлення на біометричні показники і фотосинтетичну діяльність рослин ячменю озимого сорту Достойний у фазі колосіння, за весняної сівби (середнє за 2013-2015 рр.)

Доза добрив

Варіанти

Висота росл., см

Коеф. кущіння

Абс.с. маса 1 росл., г

Листковий індекс, м22

К-ть вузл. коренів, шт./росл.

Без добрив (контроль)

контроль

41,6

1,3

0,9

1,57

3,2

реаком

43,1

1,3

1,0

1,61

4,3

антистрес

44,5

1,4

1,1

1,78

4,6

деймос

43,2

1,4

1,0

1,82

4,1

N30P30K30

контроль

49,3

1,3

1,1

1,60

4,0

реаком

52,9

1,4

1,3

1,69

4,9

антистрес

53,4

1,5

1,4

1,83

5,3

деймос

50,6

1,4

1,2

1,92

4,7

N60P60K60

контроль

55,2

1,5

1,3

1,72

4,6

реаком

59,3

1,6

1,6

1,77

5,1

антистрес

59,7

1,6

1,6

1,91

5,4

деймос

57,6

1,6

1,5

2,12

5,2

Інкрустація препаратами, якими проводили обробку насіння перед сівбою озимого ячменю-дворучки у весняний період, також сприяла збільшенню висоти рослин у фазі колосіння на фоні без внесення мінеральних добрив в середньому на 1,5-2,9 см або на 3,6-7,0%, а на фонах N30P30K30 та N60P60K60 – відповідно на 2,6-8,3 та 4,3-8,2% порівняно з контрольним варіантом. Вплив препаратів для обробки насіння ячменю озимого при весняній сівбі відмічено і на збільшенні кількості стебел у рослин та прирості їх надземної маси. Найкращі результати забезпечив препарат антистрес.

Обробка насіння ячменю озимого при весняній сівбі також покращувала формування вторинної кореневої системи у рослин. Так, кількість коренів на фоні без внесення добрив під дією препаратів збільшилась в середньому на 28,1-43,8%, а на фонах з дозами внесення добрив N30P30K30 та N60P60K60 – на 17,5-32,5 та 10,9-17,4% відповідно.

Аналіз рослинних зразків ячменю ярого (сорт Ілот), посіяного навесні в один строк із озимим ячменем-дворучкою (сорт Достойний) свідчить про те, що на їх ріст і розвиток помітно впливало як внесення мінеральних добрив, так і інкрустація насіння мікроелементними та рістстимулюючими препаратами. Так на неудобреному фоні рослини ячменю ярого були нижчими на 3,1-7,1 см, порівняно з фоном N30P30K30, і на 7,0-9,5 см – ніж на фоні N60P60K60 (табл. 5.4).



Таблиця 5.4

Біометричні показники рослин ячменю ярого сорту Ілот у фазі колосіння, залежно від обробки насіння та рівня мінерального живлення (середнє за 2013-2015 рр.)

Доза добрив

Варіанти

Висота росл., см

Коеф. кущіння

Абс.с. маса 1 росл., г

Листковий індекс, м22

К-ть вузл. коренів, шт./росл.

Без добрив (контроль)

контроль

46,8

1,1

0,9

1,55

3,2

реаком

50,0

1,3

1,0

1,60

3,9

антистрес

49,6

1,3

0,9

1,77

4,0

деймос

48,6

1,3

0,9

1,80

3,6

N30P30K30

контроль

49,9

1,4

1,0

1,61

3,9

реаком

53,6

1,6

1,2

1,70

4,1

антистрес

56,7

1,7

1,2

1,85

4,6

деймос

52,8

1,6

1,1

1,94

4,4

N60P60K60

контроль

53,8

1,6

1,2

1,75

4,3

реаком

58,8

2,0

1,3

1,80

4,7

антистрес

59,1

2,1

1,3

1,96

5,0

деймос

57,2

2,0

1,2

2,18

4,8

Отримані дані свідчать, що без внесення добрив у рослин помітно знижувались процеси кущіння, формування кореневої системи та надземної маси. Інкрустація посівного матеріалу сприяла помітному покращенню біометричних показників рослин, незалежно від насичення варіантів мінеральними добривами. В середньому висота рослин ячменю ярого збільшувалась від обробки насіння на неудобреному фоні на 3,8-6,8%, на фоні N30P30K30 – на 5,8-13,6 і при внесенні N60P60K60 – на 6,3-9,9%. Інкрустація насіння на всіх фонах удобрення сприяла накопиченню більшої надземної маси рослин та їх листко- та стеблеутворенню.

Порівняльний аналіз рослинних зразків ячменю ярого з ячменем-дворучкою у фазі колосіння показав, що на неудобреному фоні рослини ячменю ярого були в середньому на 5,1-6,9 см вищими за ячмінь озимий, а на фоні N30P30K30 – різниця у висоті скоротилася до 0,6-3,3 см. На фоні N60P60K60 рослини ячменю ярого були нижчими за ячмінь озимий весняної сівби на 0,4-1,6 см. За масою абсолютно сухої надземної частини рослини ячменю ярого і озимого на контрольних варіантах були практично рівними на всіх фонах мінерального живлення. При обробці насіння препаратами більша надземна маса була у ячменю озимого. Коефіцієнт кущіння у рослин ячменю ярого, порівняно з озимим, був нижчим тільки на неудобреному фоні, а у варіантах, де добрива вносили, він перевищував по кущистості ячмінь озимий, висіяний навесні.

Проведені дослідження по вивченню впливу інкрустації насіння ячменю озимого мікродобривами в хелатній формі та рістстимулюючими препаратами на різних фонах мінерального живлення показали ефективну їх дію і на формування структурних елементів продуктивності. Так, висота рослин при внесенні добрив дозою N30P30K30 збільшувалась на 9,8-11,1%, а при підвищенні дози добрив до N60P60K60 – на 12,4-13,2% порівняно з варіантами без внесення добрив (табл. 5.5).

Обробка насіння препаратами Реаком та Антистрес сприяла збільшенню висоти рослин, залежно від фону удобрення на 4,5-5,9%, в той час як Деймос – лише на 0,7-2,3%, порівняно з контрольними варіантами.

Довжина колосу при внесенні мінеральних добрив дозою N30P30K30 збільшувалась на 3,8-12,2%, а на фоні N60P60K60 – на 15,4-26,5% порівняно з неудобреним фоном. Найбільшим (6,2 см) цей показник був у варіантах з внесенням N60P60K60 при обробці мікродобривом реаком.



Як показали результати досліджень вплив препаратів на довжину колосу залежав від доз внесених добрив. Так, на фоні без добрив, найбільшу довжину колосу (5,2 см) забезпечила обробка насіння препаратом антистрес, що порівняно з варіантом без обробки складало 13,0%.

Таблиця 5.5

Вплив обробки насіння та мінеральних добрив на структуру врожаю ячменю озимого сорту Достойний за осінньої сівби (середнє за 2013-2015 рр.)

Доза добрив (фактор А)

Варіант обробки (фактор В)

Висота росл., см

Дов-жина колоса, см

К-ть зерен в колосі, шт.

Маса зерна з 1 росл., г

Абс.с. маса 1 росл., г

Коеф. прод. кущіння

Маса 1000 зерен, г

Урожай-ність, т/га

Без добрив (контроль)

контроль

73,4

4,6

24,0

1,06

1,26

1,3

36,1

3,35

реаком

77,3

4,9

25,0

1,26

1,19

1,4

37,4

3,70

антистрес

77,7

5,2

25,4

1,25

1,32

1,5

38,0

3,71

деймос

74,9

4,8

25,1

1,19

1,16

1,4

36,9

3,53

N30P30K30

контроль

84,1

5,0

25,7

1,20

1,29

1,4

38,0

4,06

реаком

87,9

5,5

28,6

1,36

1,47

1,5

39,1

4,40

антистрес

88,8

5,4

30,2

1,36

1,50

1,5

39,8

4,43

деймос

84,7

5,2

28,0

1,25

1,40

1,5

40,0

4,30

N60P60K60

контроль

85,8

5,7

29,7

1,30

1,38

1,5

38,8

4,53

реаком

90,3

6,2

31,7

1,40

1,49

1,7

39,9

4,67

антистрес

90,9

6,0

32,4

1,37

1,58

1,7

39,9

4,61

деймос

87,8

5,8

31,2

1,31

1,42

1,7

39,4

4,55

НІР05, т/га, для факторів: А – 0,06-0,08; В – 0,05-0,06; АВ – 0,10-0,12

На фоні внесення мінеральних добрив дозою N30P30K30 та N60P60K60, обробка насіння препаратами збільшувала довжину колосу відповідно на 4,0-10,0 та 1,8-8,8%. Кращі результати на цих фонах забезпечувало застосування препаратів реаком та антистрес.

Маса зерна з рослини є важливим показником, що відображає індивідуальну її продуктивність у конкретних умовах вирощування і визначає рівень врожайності культури. Отримані нами дані показали, що при збільшенні дози добрив до N30P30K30, маса зерна з рослини підвищувалась на 5,0-13,2%, а за внесення N60P60K60 – на 0,7-8,3%, порівняно з фоном без внесення добрив.

Як показали наші дослідження, вплив обробки насіння згаданими препаратами, суттєво залежав від норми насичення ділянок мінеральними добривами. Так, на фоні без внесення добрив, маса зерна з рослини під дією препаратів зростала на 12,3-18,9%, а на фоні N30P30K30 – на 4,1-13,3%. Відмічено, що з підвищенням доз мінеральних добрив вихід зерна з рослини зменшувався і за дози N60P60K60 становив 0,7-7,7%, порівняно з контрольним варіантом.

Слід відзначити, що найбільше впливали на зміну даного показника препарати реаком та антистрес, які з покращенням мінерального живлення підвищували загальну врожайність зерна. При цьому змінювалося співвідношення між масою зерна і соломи.

Так, на фоні без внесення мінеральних добрив найбільшу масу соломи (1,32 г) мали рослини у варіанті з обробкою насіння препаратом антистрес, що співвідносилося до маси зерна з рослини як 1,06:1,0. За внесення N30P30K30 це співвідношення становило 1,08-1,12:1,0. На фоні внесення дози добрив N60P60K60, найбільшу масу соломи формували рослини у варіанті з обробкою насіння препаратом антистрес, де вона дорівнювала 1,58 г, а вказане співвідношення у цьому варіанті становило 1,15:1,0.

Аналогічний вплив мали препарати і на формування продуктивного кущіння рослин та масу 1000 зерен. Остання збільшувалася, залежно від різних доз добрив, в середньому на 1,7-3,1 г, порівняно з контролем, проте різниця між препаратами була невеликою (лише 1,5-5,2%).

Зміни показників продуктивності рослин відповідно позначились і на рівні врожайності ячменю озимого. На фоні без добрив вона за інкрустації насіння склала 3,53-3,70 т/га, що на 0,18-0,36 т/га більше, ніж без обробки насіння препаратами. Внесення мінеральних добрив, як показали дослідження, значно покращило формування елементів структури рослин та забезпечило приріст врожайності зерна ячменю в цілому на фоні N30P30K30 – до 0,77 т/га, а на фоні N60P60K60 – до 1,18 т/га. Обробка насіння препаратами підвищувала зернову продуктивність лише на 0,14-0,37 т/га. По своїй ефективності кращі результати на ріст, розвиток та формування урожайності зерна, із препаратів які вивчали, мали реаком та антистрес.



Весняна сівба озимого ячменю-дворучки сорту Достойний значно змінила структуру врожаю, порівняно з сівбою цього сорту восени. Так, у фазі повної стиглості висота рослин ячменю у посівах весняного строку була нижчою на 45,2-60,9%, а довжина колосу – на 0,0-7,4%, проте, у деяких варіантах цей показник перевищував аналогічний при сівбі ячменю восени на 1,9-15,3% і найбільше це спостерігалося на фоні живлення N30P30K30. Озерненість колоса ячменю озимого за весняної сівби зменшувалася в середньому на 6,4-26,9%, вихід зерна з однієї рослини – на 21,5-55,6%, маса соломи – на 0,8-56,4%, а коефіцієнт продуктивного кущіння – на 8,3-36,4%. Що стосується маси 1000 зерен ячменю озимого за весняної сівби, то вона зростала зі збільшенням доз добрив і перевищувала відповідний показник за осінньої сівби (залежно від варіанту обробки насіння, на 0,3-3,9%) лише на фоні N60P60K60. Урожайність ячменю озимого за весняної сівби порівняно з відповідними варіантами осінньої сівби зменшувалась на 0,95-1,54 т/га або на 33,6-51,5% (табл. 5.6).

Таблиця 5.6
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   46


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка