Національна академія аграрних наук україни державна установа інститут сільського господарства степової зони на правах рукопису гирка анатолій дмитрович «324»/.«321»: 631. 5



Сторінка14/46
Дата конвертації09.03.2016
Розмір6.06 Mb.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   46

Структура врожаю ячменю озимого сорту Достойний залежно від обробки насіння та мінеральних добрив, за весняної сівби (середнє за 2013-2015 рр.)

Доза добрив (фактор А)

Варіант обробки (фактор В)

Висота росл., см

Дов-жина колоса, см

К-ть зерен в колосі, шт.

Маса зерна з 1 росл., г

Абс.с. маса 1 росл., г

Коеф. прод. кущіння

Маса 1000 зерен, г

Урожай-ність, т/га

Без добрив (контроль)

контроль

48,8

4,3

20,7

0,83

0,87

1,2

34,6

2,40

реаком

48,9

4,9

21,9

0,81

0,91

1,2

36,1

2,49

антистрес

52,2

5,1

22,4

0,99

0,96

1,1

36,2

2,66

деймос

48,8

4,8

22,1

0,80

0,87

1,1

35,3

2,56

N30P30K30

контроль

54,6

5,0

22,7

0,91

0,89

1,2

36,5

2,74

реаком

57,1

5,4

26,8

0,99

0,94

1,2

38,5

2,99

антистрес

55,2

5,2

23,8

1,00

0,98

1,2

39,0

3,02

деймос

56,0

5,3

25,3

0,94

0,90

1,2

38,3

2,94

N60P60K60

контроль

59,1

5,5

27,1

1,07

1,05

1,3

39,3

2,99

реаком

61,4

5,8

29,8

1,11

1,08

1,3

40,9

3,44

антистрес

60,8

5,9

27,7

1,09

1,10

1,3

41,5

3,45

деймос

60,0

5,4

27,0

1,07

1,20

1,3

39,5

3,18

НІР05, т/га, для факторів: А – 0,05-0,07; В – 0,03-0,04; АВ – 0,06-0,09

Як показали дослідження, у весняних посівах ячменю-дворучки, структура врожаю помітно змінювалася залежно від дози внесених добрив. Так, при збільшенні дози добрив до N30P30K30 та N60P60K60, порівняно з фоном без добрив, висота рослин збільшувалась на 5,7-16,8 та 16,4-25,6%, довжина колоса на 2,0-37,2 та 12,5-27,9%, кількість зерен в колосі – на 6,3-22,4 та 22,2-36,1%, вихід зерна – на1,0-22,2 та 10,1-37,0%.

Абсолютно суха маса надземної частини рослин збільшувалась при підвищенні фону живлення до N30P30K30 – на 2,1-47,1%, а до N60P60K60 – на 14,6-37,9%, коефіцієнт продуктивного кущіння відповідно – на 0,0-9,1 та 8,3-18,2%, маса 1000 зерен – на 5,5-8,5 та 11,9-14,6%, урожайність – на 0,34-0,50 та 0,59-0,85 т/га або на 13,5-20,1 та 24,2-34,1%, відповідно порівняно з варіантом без добрив.

Залежно від інкрустації насіння препаратами у ячменю-дворучки весняної сівби на фонах без добрив і з внесенням N30P30K30 та N60P60K60 висота рослин збільшувалась на 0,1-7,0; 1,1-4,6 та 1,5-3,9%, довжина колосу – на 11,6-14,0; 4,0-8,0 та 0,1-7,3%; кількість зерен в колосі – на 5,8-8,2; 4,8-18,1% та 0,1-10,0% по фонах відповідно. Маса зерна з рослини на фоні без добрив збільшувалась залежно від обробки насіння на 14,7-17,6%, на фоні N30P30K30 цей показник від застосування препаратів становив 7,1-14,3%, а на фоні N60P60K60 всі препарати збільшували його на 4,2-7,6%. Утворення пагонів у рослин залежно від препаратів, якими обробляли насіння перед сівбою, на фонах удобрення підвищувалось на 1,9-13,1%, 0,9-5,5%, 1,6-9,4% відповідно. При цьому на фоні без внесення добрив збільшенню кількості продуктивних пагонів сприяло мікродобриво реаком, а на фонах з внесенням N30P30K30 та N60P60K60 – реаком та антистрес.

Обробка насіння препаратами збільшувала масу 1000 зерен на фоні без внесення добрив на 2,0-4,6%, на фоні N30P30K30 – на 4,9-6,8%, а на фоні N60P60K60 – на 0,5-5,6%.

Аналіз зернової продуктивності ячменю озимого, висіяного навесні, показав, що на фоні без внесення мінеральних добрив обробка препаратами підвищувала урожайність зерна у середньому на 0,09-0,26 т/га або 4,9-16,3%. На фоні внесення мінеральних добрив дозою N30P30K30 прибавка урожаю від обробки насіння препаратами становила 0,20-0,28 т/га або 3,8-10,8%, на фоні внесення N60P60K60 урожайність зерна підвищувалася на 7,3-10,2% або на 0,19-0,46 т/га порівняно з контролем. Вищий врожай зерна ячменю озимого при весняній сівбі сформувався на ділянках із внесенням добрив дозою N60P60K60 та інкрустацією насіння мікродобривом реаком та антистрес – 3,44 і 3,45 т/га відповідно, при урожайності зерна на контрольному варіанті – 2,40 т/га.



Як показали результати досліджень застосування препаратів для інкрустації насіння ячменю ярого позитивно вплинуло на ріст надземної маси рослин незалежно від рівня забезпечення мінеральними добривами: висота рослин на фоні без добрив збільшилась на 1,7-2,1 см, на фоні N30P30K30 – на 2,3-4,0 см, а на фоні N60P60K60 – на 2,5-3,3 см порівняно з контрольними варіантами (табл. 5.7).

Таблиця 5.7

Структура врожаю ячменю ярого сорту Ілот залежно від обробки насіння та доз мінеральних добрив (середнє за 2013-2015 рр.)

Доза добрив (фактор А)

Варіант обробки (фактор В)

Висота росл., см

Довжина колоса, см

К-ть зерен в колосі, шт.

Маса зерна з 1 росл., г

Абс.с. маса 1 росл., г

Коеф. прод. кущіння

Маса 1000 зерен, г

Урожай-ність, т/га

Без добрив (контроль)

контроль

49,5

5,3

14,0

0,72

0,72

1,2

47,5

2,36

реаком

51,6

5,6

14,4

0,77

0,76

1,5

48,8

2,59

антистрес

51,2

5,5

15,3

0,72

0,77

1,2

48,2

2,62

деймос

51,2

5,4

15,7

0,75

0,72

1,2

48,3

2,57

N30P30K30

контроль

55,6

5,9

17,2

0,89

0,84

1,2

52,1

2,84

реаком

57,9

6,2

18,9

0,93

0,99

1,3

50,0

3,06

антистрес

60,0

6,7

20,0

0,94

1,03

1,3

53,3

3,11

деймос

59,6

6,6

20,3

1,08

1,08

1,3

52,7

2,97

N60P60K60

контроль

61,7

6,6

19,3

1,09

1,03

1,4

55,5

3,62

реаком

64,8

7,1

22,2

1,08

1,19

1,5

51,6

3,78

антистрес

65,0

7,1

23,9

1,29

1,25

1,5

53,4

3,65

деймос

64,2

7,0

23,0

1,20

1,14

1,5

52,8

3,79

НІР05, т/га, для факторів: А – 0,05-0,06; В – 0,02-0,03; АВ – 0,06-0,08

Як свідчать отримані дані, обробка насіння вплинула і на покращення показників структури врожаю ячменю ярого: довжина колосу на неудобреному фоні збільшилась при застосуванні мікродобрива реаком на 5,9%, антистресу – на 9,8, а на фоні – N30P30K30 підвищення цього показника становило 12,7-16,4%, за внесення N60P60K60 – на 4,8-6,5% порівняно з варіантами, де насіння не оброблялось. Під впливом препаратів збільшилась кількість зерен в колосі та його маса, що відповідним чином позначилось на урожайності зерна. Прибавка урожайності ячменю від інкрустації насіння на фоні без добрив склала: реакомом – 0,23 т/га, антистресом – 0,26 і деймосом – 0,21 т/га, на фоні N30P30K30 – 0,22; 0,27 та 0,13 т/га, а на фоні N60P60K60 – 0,18; 0,03 та 0,17 т/га відповідно.

Результати кореляційно-регресійного аналізу показали, що модель множинної лінійної регресії для опису взаємозв’язку між показником врожайності зерна ячменю озимого та ярого і 6 незалежних змінних (довжина колосу, кількість зерен у колосі, маса зерна з рослини, абсолютно суха маса 1 рослини, коефіцієнт продуктивного кущіння та маса 1000 зерен) і, залежно від строку сівби, доз внесених добрив та застосування стимуляторів росту мають вигляд 3 згенерованих програмою рівнянь:

1. Урожайність зерна ячменю озимого за осінньої сівби = -5,32442 + 0,643689*Col_1 + 0,0810479*Col_2 - 0,510268*Col_3 - 0,719666*Col_4 - 1,92005*Col_5 + 0,214638*Col_6;

2. Урожайність зерна ячменю озимого за весняної сівби = -2,20909 - 0,170251*Col_1 + 0,0314576*Col_2 + 0,0914376*Col_3 + 0,209413*Col_4 - 0,884821*Col_5 + 0,158154*Col_6;

3. Урожайність зерна ячменю ярого = -3,11353 + 0,0323985*Col_1 + 0,132231*Col_2 - 0,615151*Col_3 - 0,512324*Col_4 + 1,23932*Col_5 + 0,0573833*Col_6;

де Col_1 – довжина колосу, см; ; Col_2 – кількість зерен у колосі, шт.; Col_3 – маса зерна з рослини, г; Col_4 – абсолютно суха маса 1 рослини, г; Col_5 – коефіцієнт продуктивного кущіння; Col_6 – маса 1000 зерен, г.

Згідно R2 статистики модель 1 рівняння має 97,10% вірогідність множинної регресії між показником врожайності зерна і 6 незалежними змінними (Col_1-6), а 2 і 3 рівняння – 97,30 і 91,07%, а скоригований R2 статистики, становить відповідно 93,63; 94,07 і 80,37%. Стандартна помилка свідчить, що стандартне відхилення залишків складає 0,11; 0,08 і 0,22.

Отже, проаналізувавши математичну модель взаємозв’язку елементів структури врожайності ячменю озимого та ярого, незалежно від строку сівби, слід відмітити, що у показника врожайності зерна відмічена найбільша кореляція з показником коефіцієнта продуктивного кущіння – (Col_5).

Таким чином, одержаний на основі польових досліджень експериментальний матеріал, дає змогу стверджувати, що застосування передпосівної інкрустації насіння ярих колосових культур водними розчинами рістстимулюючих та мікроелементних препаратів в хелатній формі в комплексі з протруйником забезпечує необхідний стартовий ефект на початковому етапі розвитку рослин, сприяє підвищенню продуктивності та урожайності ячменю ярого та озимого.


5.3. Вплив попередників і норми висіву насіння на продуктивність ячменю ярого плівчастого та голозерного

Одним із основних чинників формування оптимальної густоти стеблостою є норма висіву, яка для ячменю залежить від кліматичних і ґрунтових умов, рівня культури землеробства, попередників, способів сівби, якості насіння, особливостей сорту та інших факторів. Результати дослідів, проведених нами в попередні роки свідчать про достатню обґрунтованість окремих технологічних заходів вирощування (мінеральних добрив, біопрепаратів, регуляторів росту та мікродобрив) новостворених сортів ячменю ярого плівчастого (Статок) та голозерного (Ґатунок). Впродовж 2011-2013 рр. вивчали вплив норм висіву насіння та попередників на ріст, розвиток і формування врожайності та якості зерна згаданих ячменів.

Встановлено, що попередники та норми висіву насіння суттєво впливали на густоту стеблостою ячменю ярого плівчастого та голозерного. Так, ячмінь ярий плівчастий після пшениці озимої в середньому по варіантах досліду на час збирання забезпечував густоту стеблостою у кількості 606 шт./м2, після сої та соняшнику вона була меншою на 13 та 55 шт./м2 або на 2,1 та 9,1% відповідно. Більшу кількість стебел по сої забезпечувала сівба ярого плівчастого ячменю нормою 4,5 млн сх. зерен на 1 га, вона становила 626  шт./м2, а після соняшнику у варіанті з нормою висіву 5,0 млн (587 шт./м2), після пшениці озимої – 635 шт./м2 за висіву 5,5 млн сх. зерен на 1 га (табл. 5.8).

При вирощуванні ячменю плівчастого після сої густота стеблостою була в межах 531-626 шт./м2, соняшнику – 516-687 шт./м2 пшениці озимої – 567-635 шт./м2, що пояснюється кращими умовами живлення та структури ґрунту після попередників соя та пшениця озима.



Таблиця 5.8
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   46


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка