Національна академія аграрних наук україни державна установа інститут сільського господарства степової зони на правах рукопису гирка анатолій дмитрович «324»/.«321»: 631. 5



Сторінка15/46
Дата конвертації09.03.2016
Розмір6.06 Mb.
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   46

Щільність стеблостою та довжина головного колоса ячменю ярого залежно від попередників та норми висіву (середнє за 2011-2013 рр.)

Норма висіву, млн сх. зерен на 1 га

Попередники

соя

соняшник

пшениця озима

1

2

1

2

1

2

плівчастий

4,0

531

8,0

524

7,7

567

7,8

4,5

626

8,1

571

8,3

611

8,1

5,0

604

8,3

587

8,1

603

8,2

5,5

623

8,2

557

7,9

635

8,4

6,0

579

8,3

516

8,2

612

8,2






















голозерний

4,0

579

8,2

504

8,3

550

8,4

4,5

577

8,5

496

9,3

619

9,0

5,0

578

8,8

542

8,4

611

8,8

5,5

579

8,8

600

8,5

621

9,1

6,0

557

9,0

528

8,8

557

8,9

Примітка: 1 – щільність стеблостою, шт./м2; 2 – довжина головного колоса, см
При поступовому збільшенні норми висіву з 4,5 до 6,0 млн сх. зерен на 1 га спостерігалось зростання показника на 9,0-17,9%; 6,3-12,0% та 6,3-12,0% по попередниках відповідно. Після соняшнику при сівбі нормою 6,0 млн сх. зерен на 1 га. кількість стебел на час збирання була найменшою (516 шт./м2) і знижувалась навіть порівняно із нормою 4,0 млн на 8 шт./м2.

Зміна норми висіву значно впливала на кількість стебел ячменю ярого голозерного після всіх попередників. В середньому вища густота стеблостою 600 шт./м2 була отримана при сівбі нормою висіву 5,5 млн сх. зерен на 1 га, що більше на 56 шт./м2 або на 10,3 % порівняно з нормою 4,0 млн. При вирощуванні ячменю ярого голозерного після попередника соя густота стеблостою за норми висіву 4,0 млн сх. зерен на 1 га становила 579 шт./м2, соняшнику – 504 шт./м2 та пшениці озимої – 550 шт./м2. Після соняшнику при підвищенні норми висіву до 5,0-5,5 млн кількість стебел збільшувалась на 38-96 шт./м2 (7,5-19,1%), після пшениці озимої – на 61-71 шт./м2 (11,1-12,9 %), а після сої спостерігалось зниження густоти стеблостою на 1-22 шт./м2.

Більша густота стеблостою після соняшнику і пшениці озимої (600 і 621 шт./м2) одержана у варіанті, де сівбу проводили нормою 5,5 млн сх. зерен на 1 га, після сої – 579 шт./м2 при нормі 4,0 і 5,5 млн.

Таким чином, при сівбі ярого голозерного та плівчастого ярого ячменю після різних попередників на густоту стеблостою значний вплив мала норма висіву, оскільки дозволяє закласти певний стеблостій для формування продуктивності культури.

Вирощування ячменю ярого плівчастого і голозерного з неоднаковою нормою висіву після різних попередників впливало на формування окремих елементів структури врожайності. Так, довжина головного колоса ячменю ярого плівчастого при збільшенні норми висіву зростала в середньому від 7,8 до 8,2 см. Після попередників соя, соняшник та пшениця озима довжина головного колоса в середньому була 8,2; 8,0 та 8,1 см відповідно (див. табл. 5.8).

При вирощуванні ячменю ярого плівчастого після сої довжина головного колоса при нормі висіву 4,0 млн становила 8,0 см, а при збільшенні її до 4,5–6,0 млн сх. зерен на 1 га, відмічено зростання даного показника на 0,1–0,3 см. Після соняшника та пшениці озимої довжина колоса збільшувалась при підвищенні норми висіву з 4,5 до 6,0 млн сх. зерен на 1 га на 0,2–0,6 та 0,3–0,6 см. Більша довжина головного колоса 8,3 см після соняшника була встановлена у варіанті, де сівбу ячменю ярого проводили нормою 4,5 млн, після пшениці озимої – 8,4 см при 5,5 млн сх. зерен на 1 га.

Норма висіву та попередники аналогічним чином впливали також і на довжину головного колоса ячменю ярого голозерного. Так, за норми висіву 4,0 млн сх. зерен на 1 га його довжина становила 8,3 см, а при її зміні у бік підвищення встановлено збільшення довжини головного колоса на 0,4-0,6 см і була 8,7-8,9 см. Середня довжина головного колоса ярого голозерного ячменю після попередника соя і соняшник становила 8,7 см, пшениці озимої – 8,8 см.

При вирощуванні ярого голозерного ячменю після всіх попередників спостерігалось збільшення довжини головного колоса із підвищенням норми висіву порівняно до 4,0 млн сх. зерен на 1 га, що обумовлюється меншою кущистістю рослин у загущених посівах, де головний колос забезпечений кращим живленням за рахунок меншої кількості споживачів. Так, при вирощуванні після сої зростання показника було 0,3-0,8 см, після соняшнику – 0,1-1,0 см, а після пшениці озимої – 0,4-0,7 см. Після сої більша довжина колоса 9,0 см була при вирощуванні ячменю за норми висіву 6,0 млн сх. зерен на 1 га, після соняшнику – 9,3 см при сівбі 4,5 млн, після пшениці озимої – 9,1 см за норми 5,5 млн сх. зерен на 1 га.



Попередники та норма висіву впливали також на кількість зерен, як з головного колоса, так із усієї рослини ячменю ярого плівчастого. В середньому вона становила 20,0-21,2 шт. та 32,9-35,0 шт. (табл. 5.9).

Таблиця 5.9

Озерненість колоса і рослини ячменю ярого залежно від попередників та норми висіву (середнє за 2011-2013 рр.), шт.

Норма висіву, млн сх. зерен на 1 га

Попередники

соя

соняшник

пшениця озима

1

2

1

2

1

2

плівчастий

4,0

20,5

33,8

19,6

33,0

19,9

32,0

4,5

21,3

36,1

20,4

33,0

20,4

31,7

5,0

21,5

36,6

20,4

33,0

21,0

32,4

5,5

21,4

35,6

20,8

34,3

21,3

35,1

6,0

20,9

35,9

20,0

32,7

20,4

34,0

голозерний

4,0

20,3

32,6

20,3

33,1

20,4

34,5

4,5

21,3

34,7

21,6

33,3

21,0

34,9

5,0

22,1

36,3

21,4

32,2

21,4

34,0

5,5

21,5

34,2

21,7

35,3

21,6

34,9

6,0

21,1

35,2

21,8

32,0

21,0

34,0

Примітка: 1 – кількість зерен з головного колоса, 2 – кількість зерен з рослини
За сівби нормою 4,0 млн сх. зерен на 1 га після попередника соя кількість зерен в головному колосі становила 20,5 шт., після соняшника – 19,6 шт. і пшениці озимої – 19,9 шт.; з рослини – 33,8; 33,0 та 32,0 шт. відповідно. Більша кількість зерен з головного колоса та з рослини (21,5 і 36,6 шт.) при вирощуванні ячменю ярого після сої була при висіві нормою 5,0 млн; після соняшнику та пшениці озимої – 20,8 і 21,3 та 34,3 і 35,1 шт. при 5,5 млн сх. зерен на 1 га.

При зміні норми висіву ячменю ярого голозерного кількість зерен з головного колоса становила 20,3-21,6 шт., а з рослини – 33,4-34,8 шт. Кількість зерен із головного колоса у ячменю ярого після сої коливалася від 20,3 до 22,1 шт., а з рослини – від 32,6 до 36,3 шт., соняшнику – в межах 20,3-21,8 шт. та 32,0-35,3 шт., пшениці озимої – 20,4-21,6 шт. та 34,0-34,9 шт. Найнижча озерненість головного колоса була після попередників соя, соняшник та пшениця озима при нормі висіву 4,0 млн, а найвища – за сівби 5,0 млн (соя); 6,0 млн (соняшник) та 5,5 млн (пшениця озима) відповідно. Найменша кількість зерен із рослини була після попередника соя при нормі висіву 4,0 млн, соняшник – 6,0 млн, пшениця озима – 5,0 і 6,0 млн, а вища – при 5,0 млн (соя) та 5,5 млн (соняшник).

Встановлено, що маса зерна з колосу мала пряму залежність від кількості зерен і довжини колосу. Так, за нашими даними маса зерна ячменю ярого плівчастого при нормі висіву 4,0 млн сх. зерен на 1 га в середньому становила 0,92 г, при підвищенні її з 4,5 до 6,0 вона зростала на 0,07-0,12 г (або на 7,6-13,0%).

При сівбі ячменю нормою 4,0 млн сх. зерен на 1 га маса зерен із головного колоса після сої становила 0,93 г, соняшнику – 0,87 г та пшениці озимої – 0,97 г. За підвищення норми висіву з 4,5 до 6,0 млн маса зерна зростала на 0,03-0,12; 0,11-0,15 та 0,02-0,11 г по попередниках відповідно. І вищою після сої вона була за норми висіву 5,0 млн (1,05 г), соняшнику – 4,5 млн (1,02 г), пшениці озимої – 5,5 млн (1,08 г) (табл. 5.10).

Маса зерна з рослини ячменю ярого плівчастого при збільшенні норми висіву з 4,5 до 5,5 млн зростала на 0,13-0,18 г або 8,9-12,3%, а за сівби нормою 4,0 млн вона становила 1,46 г. За даної норми висіву після попередника соя маса зерна була 1,55 г, соняшнику – 1,39 г, пшениці озимої – 1,43 г.

При вирощуванні ячменю після сої та пшениці озимої вищу масу зерна з рослини 1,67 і 1,70 г забезпечувала сівба нормою 5,5 млн сх. зерен на 1 га, після соняшнику – 1,69 г (4,5 млн), що менше на 0,12; 0,30; 0,27 г або 7,7; 21,6 та 18,9 % відповідно.



Таблиця 5.10

Вплив попередників та норми висіву на масу зерна з головного колоса та рослини ячменю ярого (середнє за 2011-2013 рр.), г

Норма висіву, млн сх. зерен на 1 га

Попередники

соя

соняшник

пшениця озима

1

2

1

2

1

2

плівчастий

4,0

0,93

1,55

0,87

1,39

0,97

1,43

4,5

0,96

1,58

1,02

1,69

0,99

1,55

5,0

1,05

1,59

0,98

1,58

1,02

1,59

5,5

1,04

1,67

0,99

1,54

1,08

1,70

6,0

1,01

1,59

0,99

1,58

1,03

1,61

голозерний

4,0

0,94

1,47

0,89

1,47

1,00

1,46

4,5

0,94

1,55

1,03

1,59

1,03

1,60

5,0

1,07

1,65

1,04

1,65

1,08

1,58

5,5

1,06

1,68

1,03

1,65

1,05

1,68

6,0

1,02

1,61

1,06

1,66

1,05

1,60

Примітка: 1 – маса зерна з головного колоса, 2 – маса зерна з рослини
Зміна норми висіву та попередника при вирощуванні ячменю ярого голозерного впливало на масу зерна з головного колоса. Встановлено, що при поступовому підвищенні норми висіву з 4,5 до 6,0 млн сх. зерен на 1 га маса зерна в середньому зростала на 0,06–0,12 г або 6,4–12,8 %. При сівбі нормою висіву 4,0 млн сх. зерен на 1 га маса зерен із головного колоса становила 0,94; 0,89 та 1,00 г після попередників соя, соняшник і пшениця озима. Вища продуктивність головного колоса голозерного ячменю після сої та пшениці озимої встановлена за сівби нормою 5,0 млн (1,07 і 1,08 г), соняшнику – 6,0 млн сх. зерен на 1 га.

Маса зерен з рослини по варіантах досліду становила 1,47-1,67 г. При розміщенні після сої середня маса зерна з рослин становила 1,59 г, після соняшнику та пшениці озимої – відповідно 1,60 та 1,58 г. При сівбі нормою 4,0 млн сх. зерен на 1 га даний показник становив 1,47; 1,47 та 1,46 г відповідно після сої, соняшнику та пшениці озимої. Із загущенням посівів відмічено зростання маси зерна з рослини на 0,08-0,21; 0,12-0,19 та 0,12-0,22 г по попередниках відповідно, що пов’язано із зменшенням кількості бокових, менш продуктивних пагонів, та збільшенням виповненості зерна головного колоса. Після сої та пшениці озимої вищий показник (1,68 г) отримано при сівбі нормою 5,5 млн/га, а після соняшнику – за 6,0 млн/га – 1,66 г.



Норми висіву і попередники впливали також на крупність зерна. Так, при загущенні посівів ячменю ярого плівчастого відмічено зниження маси 1000 зерен – за норми висіву 4,0 та 4,5 млн сх. зерен на 1 га вона була на рівні 44,6 та 44,7 г відповідно. При підвищенні її від 5,0 до 6,0 млн спостерігалось зниження даного показника на 0,4-0,9 г (табл. 5.11).

Таблиця 5.11
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   46


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка