Національна академія аграрних наук україни державна установа інститут сільського господарства степової зони на правах рукопису гирка анатолій дмитрович «324»/.«321»: 631. 5



Сторінка16/46
Дата конвертації09.03.2016
Розмір6.06 Mb.
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   46

Вплив попередників та норми висіву насіння на масу 1000 зерен та натуру зерна ячменю ярого (середнє за 2011-2013 рр.)

Норма висіву, млн сх. зерен на 1 га

Попередники

соя

соняшник

пшениця озима

1

2

1

2

1

2

плівчастий

4,0

45,4

651

44,0

627

44,3

638

4,5

45,7

652

44,5

654

44,0

647

5,0

45,8

652

43,0

646

43,9

649

5,5

45,0

644

43,8

643

44,5

648

6,0

44,6

649

42,5

626

43,9

650

голозерний

4,0

42,9

737

43,1

709

42,9

719

4,5

44,1

744

42,9

732

42,2

732

5,0

44,1

740

42,7

735

42,5

741

5,5

43,0

738

43,1

735

42,7

743

6,0

43,4

738

42,1

705

41,2

732

Примітка: 1 – маса 1000 зерен, г; 2 – натурна маса зерна, г/л
При вирощуванні ячменю ярого після сої більша маса 1000 зерен була при нормах висіву 4,5-5,0 млн сх. зерен на 1 га – 45,7-45,8 г, а при збільшенні до 5,5 та 6,0 млн/га відмічено зниження на 0,4 та 0,8  г. Після попередника соняшник зниження маси 1000 зерен встановлено при нормах висіву 5,0-6,0 млн/га на 0,2-1,5 г, а за сівби 4,0 та 4,5 млн/га вона становила 44,0 та 44,5 г відповідно. Після пшениці озимої зниження цього показника на 0,3-0,4 г порівняно з нормою висіву 4,0 млн сх. зерен на 1 га (44,3 г) було відмічено у всіх варіантах досліду за виключенням норми 5,5 млн/га, де маса 1000 зерен склала 44,5 г.

При вирощуванні ячменю ярого голозерного середня маса 1000 зерен після сої становила 43,5 г, а після соняшнику знизилася на 0,7 г, а після пшениці озимої – на 1,2 г.

Після попередника соя з нормою висіву 4,0 млн сх. зерен на 1 га маса 1000 зерен становила 42,9 г. Більша маса 1000 зерен (44,1 г) була у варіантах з нормою 4,5 і 5,0 млн сх. зерен на 1 га. Після соняшника збільшення норми висіву з 4,0 до 6,0 млн сх. зерен на 1 га призводило до зниження маси 1000 зерен на 0,2-1,0 г, порівняно із 4,0 млн – 43,1 г. Після пшениці озимої висів вище 4,0 млн сх. зерен на 1 га (42,9 г) призводив до зменшення маси 1000 зерен на 0,2-1,7 г.

Вирощування ячменю ярого плівчастого за різних норм висіву та попередників впливало на натуру зерна. Порівняно з нормою висіву 4,0 млн сх. зерен на 1 га (639 г/л) підвищення її до від 4,5 до 5,5 млн сприяло зростанню натури зерна в середньому тільки на 3-12 г/л (див. табл. 5.11).

Найбільша натура зерна була отримана при вирощуванні ярого ячменю після сої – 650 г/л, причому збільшення норми висіву не сприяло суттєвій зміні натури зерна. Після попередника соняшник за норми висіву 4,0 млн натура становила 627 г/л, при збільшенні норми висіву (4,5-5,5 млн) зростала і натура зерна на 16-27 г/л, а при 6,0 млн відмічено її зниження. Вищу натуру зерна 654 г/л отримано за сівби нормою 4,5 млн. За вирощування по озимій пшениці збільшення натури зерна на 9-12 г/л відмічено із загущенням посівів, порівняно з нормою 4,0 млн сх. зерен на 1 га (638 г/л). Вищий показник 650 г/л був отриманий за норма висіву 6,0 млн сх. зерен на 1 га.

Натура зерна ячменю ярого голозерного залежала від норми висіву та попередника. При зміні норми висіву вона в середньому становила 722-739 г/л, тоді як по попередниках вона змінювалася в межах 723-739 г/л. Вирощування голозерного ячменю по сої при нормі висіву 4,0 млн/га натура становила 737 г/л, при загущенні посівів до 4,5 млн/га відбувалось найбільше її підвищення – на 7 г/л, до 744 г/л. При сівбі ячменю ярого після соняшника та пшениці озимої зміна норми висіву сприяла підвищенню показника натури на 23-26 і 13-24 г/л порівняно з 4,0 млн сх. зерен на 1 га, де вона була 709 та 719 г/л відповідно. Після соняшнику за сівби нормою 6,0 млн/га натура була меншою порівняно із висівом 4,0 млн на 4 г/л – 705 г/л.



За результатами кореляційного аналізу виявлено різний вплив сортових особливостей, норм висіву насіння і попередників на взаємозв’язок елементів структури врожайності ячменю ярого плівчастого та голозерного (табл. 5.12).

Таблиця 5.12

Взаємозв’язки елементів структури врожайності ячменю ярого плівчастого та голозерного залежно від норми висіву та попередників

Ячмінь ярий

Попе-редник

Рівняння регресії



плівчастий

соя

довжина головного колоса = -0,0001a2 + 0,1287a - 29,337

0,95

кількість зерен з рослини = -3,4509b2 + 147,14b - 1532,3

0,84

маса зерна з рослини = -3,3545с2 + 7,2525с - 2,2937

0,50

натурна маса зерна = 9,5385d2 - 858,07d + 19944

0,63

соняшник

довжина головного колоса = 0,0001a2 - 0,1381a + 45,162

0,19

кількість зерен з рослини = 2,5605b2 - 102,4b + 1056,5

0,99

маса зерна з рослини = 12,594с2 - 21,857с + 10,874

0,94

натурна маса зерна = 2,003d2 - 166,52d + 4091,3

0,25

пшениця озима

довжина головного колоса = -7E-06a2 + 0,0166a + 0,5584

0,92

кількість зерен з рослини = 1,4511b2 - 58,211b + 616,05

0,43

маса зерна з рослини = -12,803с2 + 28,5с - 14,152

0,95

натурна маса зерна = 108,77d2 – 9620d + 213351

0,87

голозерний

соя

довжина головного колоса = -0,0005a2 + 0,586a - 151,82

0,37

кількість зерен з рослини = -0,1813b2 + 9,5238b - 85,879

0,78

маса зерна з рослини = -2,6388с2 + 6,5114с - 2,2795

0,85

натурна маса зерна = 3,2622d2 - 280d + 6745,6

0,72

соняшник

довжина головного колоса = 0,0001a2 - 0,1258a + 44,066

0,28

кількість зерен з рослини = 0,9848b2 - 41,189b + 463,39

0,02

маса зерна з рослини = 1,1899с2 - 1,1802с + 1,5777

0,92

натурна маса зерна = -82,813d2 + 7072,7d - 150276

0,61

пшениця озима

довжина головного колоса = -8E-05a2 + 0,0972a - 21,203

0,53

кількість зерен з рослини = 0,7671b2 - 32,146b + 371,1

0,09

маса зерна з рослини = -67,692с2 + 142,34с - 73,188

0,87

натурна маса зерна = -15,975d2 + 1341,2d - 27410

0,26

Примітка: a – щільність стебел, шт./м2; b – кількість зерен з головного колоса, шт.; c – маса зерна з головного колоса, г; d – маса 1000 зерен, г
Побудовані нами регресійні моделі свідчать, що парний взаємозв’язок окремих елементів структури врожайності перебував на значному рівні. Так, найтісніший кореляційний зв’язок у ячменю ярого плівчастого виявлено між парами наступних показників: довжина головного колоса - щільність стебел та кількість зерен з рослини - кількість зерен з головного колоса, а у голозерного – маса зерна з рослини - маса зерна з головного колоса.

Встановлення оптимальної норми висіву при вирощуванні сільськогосподарських культур після різних попередників є однією із складових при розробці сортової агротехніки. За оптимальної норми висіву створюються сприятливі умови для росту та розвитку рослин і вони більш ефективно використовують елементи живлення та воду, а отже здатні формувати вищий рівень врожаю. У середньому за 2011-2013 рр. при сівбі ячменю ярого плівчастого після сої вища урожайність 4,19 т/га формувалась за сівби нормою 5,0 млн сх. зерен на 1 га, соняшнику – 3,59 т/га (4,5 млн/га), пшениці озимої – 3,93 т/га (5,5 млн/га). При підвищенні норми висіву більше наведеної норми встановлено зниження продуктивності посівів (табл. 5.13).



Таблиця 5.13

Вплив попередників та норм висіву на урожайність зерна ячменю ярого (середнє за 2011-2013 рр.), т/га

Норма висіву, млн сх. зерен на 1 га (фактор В)

Попередники (фактор А)

соя

соняшник

пшениця озима

плівчастий

4,0

3,89

3,35

3,54

4,5

4,05

3,59

3,64

5,0

4,19

3,55

3,68

5,5

4,16

3,56

3,93

6,0

4,00

3,57

3,92

НІР05, дя факторів: А – 0,05-0,09; В – 0,06-0,10; АВ – 0,10-0,20

голозерний

4,0

2,97

2,79

2,62

4,5

2,93

2,93

2,66

5,0

3,29

2,97

2,76

5,5

3,17

2,99

2,72

6,0

3,14

3,01

2,69

НІР05, дя факторів: А – 0,04-0,08; В – 0,05-0,09; АВ – 0,08-0,19

Отже, урожайність ячменю ярого визначалася агротехнічними факторами та погодними умовами в період формування врожаю культури. Залежно від умов зволоження у період вегетації частка впливу попередника на урожайність плівчастого ячменю змінювалася від 54,0 до 82,4%, а голозерного була на рівні 58,0-76,6 %. Норма висіву впливала на зміну врожайності відповідно на 4,9-26,0 та 11,7-15,0%.


5.4. Вплив регуляторів росту та мікродобрив на формування врожайності та якості зерна ячменю ярого на різних фонах удобрення

Відомо, що при підвищенні дози внесення азотних добрив, як правило, знижується якість зерна пивоварного ячменю за рахунок збільшення вмісту білка в зерні. Існує також думка, що на врожайність і якість зерна ячменю найбільш істотно впливають (близько 88% від загального рівня чинників) погодні умови періоду вегетації рослин. Так, у роки з підвищеним вологозабезпеченням ґрунту, азотні добрива більше впливають на рівень продуктивності ячменю і значно менше – на вміст білка у зерні. Це явище пояснюється тим, що при підвищеному температурному режимі повітря спостерігається дефіцит вологи у ґрунті, який стимулює збагачення зерна азотом і, навпаки, у прохолодну погоду, при достатній вологості ґрунту, в зерні накопичується більше вуглеводів. Доведено значний вплив регуляторів росту рослин та мікродобрив на рівень врожайності та формування показників якості зерна ячменю ярого.

Таким чином, одним із головних резервів стабілізації рівня врожайності і поліпшення якості зерна ячменю пивоварного напрямку є оптимальний перебіг метеорологічних умов, що складаються в окремі роки, а також вдосконалення агротехнічних заходів, спрямованих на оптимізацію та коригування умов живлення рослин за рахунок використання ефективних доз мінеральних добрив, рістрегулюючих та мікроелементних препаратів.

За результатами фенологічних спостережень за ростом і розвитком ячменю ярого сорту Галактик впродовж років досліджень нами не виявлено впливу препаратів, що вивчались, на строки настання фаз розвитку рослин.так, сходи ячменю ярого на всіх варіантах досліду з’являлись на 9-12 добу (лише в екстремальному 2015 р. – через 17 діб) після сівби. Фазу кущіння у рослин відмічали на 15-17 добу після появи сходів, фазу виходу в трубку – на 26-29 добу, колосіння – на 45-48 добу, а повну стиглість – на 86-89 добу після появи сходів. Істотної різниці між варіантами досліду за показником польової схожості виявлено не було, вона знаходилася на рівні 92,4-94,2%.



Аналіз рослин на початку фази колосіння, показав позитивний вплив обробки насіння й обприскування рослин на ріст і розвиток надземної та підземної маси рослин (табл. 5.14).

Таблиця 5.14

Біометричні показники рослин ячменю ярого сорту Галактик залежно від застосування РРР та удобрення (середнє за 2013-2015 рр.)

Варіанти досліду

Висота росл., см

К-ть вузл. коренів, шт./росл.

Абс.с. маса 1 росл., г

Коеф. ку-щіння

Фон – N30P30K30

1 – контроль (без обробки насіння та обприскування посівів)

65,7

5,1

1,21

1,4

2 - обробка насіння препаратами Вимпел-К (500 г/т) + Оракул насіння (1 л/т)

66,6

5,3

1,63

1,5

3 – варіант 2 + обприскування посівів у фазі кущіння препара-тами Вимпел (500 г/га) + Оракул мультикомплекс (1 л/га)

67,2

5,6

1,87

1,6

4 – варіант 3 + обприскування посівів у фазі кущіння препаратом Оракул халат міді (1 л/га)

67,9

5,8

1,84

1,7

5 – варіант 2 + обприскування посівів у фазі виходу в трубку препаратом Вимпел (500 г/га)

70,5

6,5

1,94

1,7

6 – варіант 3 + обприскування посівів у фазі виходу в трубку препаратом Вимпел (500 г/га)

70,7

7,2

1,82

1,8

7 – варіант 6 + обприскування посівів у фазі виходу в трубку препаратом Оракул мультикомплекс (1 л/га)

69,1

5,2

1,78

1,7

8 – варіант 4 + обприскування посівів у фазі виходу в трубку препаратами Вимпел (500 г/га) + Оракул мультикомплекс (1 л/га) + Оракул біомарганець (2 л/га)

69,3

5,6

1,70

1,6

Фон – N60P60K60

1 – контроль (без обробки насіння та обприскування посівів)

66,4

5,3

1,69

1,4

2 - обробка насіння препаратами Вимпел-К (500 г/т) + Оракул насіння (1 л/т)

67,9

5,5

1,89

1,6

3 – варіант 2 + обприскування посівів у фазі кущіння препара-тами Вимпел (500 г/га) + Оракул мультикомплекс (1 л/га)

68,8

5,4

1,94

1,8

4 – варіант 3 + обприскування посівів у фазі кущіння препаратом Оракул халат міді (1 л/га)

71,6

5,7

2,01

1,8

5 – варіант 2 + обприскування посівів у фазі виходу в трубку препаратом Вимпел (500 г/га)

74,0

6,8

2,16

2,0

6 – варіант 3 + обприскування посівів у фазі виходу в трубку препаратом Вимпел (500 г/га)

74,7

7,5

2,32

2,2

7 – варіант 6 + обприскування посівів у фазі виходу в трубку препаратом Оракул мультикомплекс (1 л/га)

73,8

6,7

2,34

2,1

8 – варіант 4 + обприскування посівів у фазі виходу в трубку препаратами Вимпел (500 г/га) + Оракул мультикомплекс (1 л/га) + Оракул біомарганець (2 л/га)

72,1

6,7

2,19

1,9

Але найбільш ефективним виявилося комплексне застосування цих препаратів. На фоні удобрення N30P30K30 та обробки насіння Вимпелом К і Оракулом обприскування рослин у фазі кущіння препаратами Вимпел і Оракул мультикомплекс або у фазі виходу в трубку Вимпелом сприяло зростанню надземної маси однієї рослини, порівняно з контролем, на 0,66 та 0,73 г відповідно. В цих варіантах також спостерігалось збільшення кількості вузлових коренів – на 0,5 і 5,1 шт./росл. відповідно та підвищення інтенсивності кущіння. Аналогічна тенденція спостерігалася й на фоні N60P60K60.

В досліді були проведені також дослідження впливу препаратів на схожість та виживаність рослин ячменю ярого в період вегетації (табл. 5.15).



Таблиця 5.15
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   46


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка