Національна академія аграрних наук україни державна установа інститут сільського господарства степової зони на правах рукопису гирка анатолій дмитрович «324»/.«321»: 631. 5



Сторінка22/46
Дата конвертації09.03.2016
Розмір6.06 Mb.
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   ...   46

Динаміка запасів продуктивної вологи під посівами ячменю ярого у фазі повної стиглості зерна залежно від мульчування та мінерального живлення (середнє за 2012-2014 рр.), мм

Ширина міжрядь, см

Варіант мульчування

Шари ґрунту, см

0-10

10-30

30-60

60-100

0-100

Фон – N30P30K30

15

без мульчування

4,8

17,9

13,6

19,7

56,0

з мульчуванням

7,0

25,0

23,5

28,2

83,7

30

без мульчування

5,1

19,2

15,0

20,0

59,3

з мульчуванням

8,2

28,4

27,3

30,6

94,5

Фон – N60P60K60

15

без мульчування

3,4

12,7

12,9

12,4

41,4

з мульчуванням

7,0

22,7

21,4

26,5

77,6

30

без мульчування

4,3

14,3

15,2

14,0

47,8

з мульчуванням

8,8

26,4

26,7

27,8

89,7

Фонові запаси під час сівби

16,8

46,3

36,8

48,2

148,1

Відмічено, що збільшення дози внесених добрив сприяло підвищенню інтенсивності використання ґрунтової вологи. Так, залишкові запаси продуктивної вологи у шарі 0-100 см у посівах ярого ячменю на фоні внесення N60P60K60, порівняно з фоном N30P30K30, були нижчими як на ділянках з використанням мульчі, так і без неї – відповідно на 4,8-6,1 та 11,5-14,6 мм.

Нашими дослідженнями також встановлено, що на фоні N30P30K30, за ширини міжрядь 30 см у 0-100 см шарі ґрунту під посівами ячменю ярого на момент збирання врожаю залишалося від 5,9% (без мульчування) до 12,9% (з мульчуванням) води більше ніж у посівах з 15-см міжряддями, а на фоні N60P60K60 відповідно – від 15,5% до 15,6%.

Аналіз використання вологи посівами ярого ячменю свідчить, що на фоні удобрення N30P30K30, посіви використовували за вегетацію 1492-1877 м3/га води, що на 3,2-7,8% менше ніж на фоні N60P60K60, де рослини до повної стиглості зерна споживали 1540-2023 м3/га води (табл. 7.8).



Таблиця 7.8

Використання вологи посівами ячменю ярого залежно від мульчування та мінерального живлення (середнє за 2012-2014 рр.)

Ширина міжрядь, см

Варіант мульчування

Баланс вологи (0-100 см), м3/га

Сумарне водо-споживання за вегетацію, м3/га

вихідні запаси

опади за вегетацію

залишок

Фон – N30P30K30

15

без мульчування

1481

956

560

1877

з мульчуванням

837

1600

30

без мульчування

593

1844

з мульчуванням

945

1492

Фон – N60P60K60

15

без мульчування

1481

956

414

2023

з мульчуванням

776

1661

30

без мульчування

478

1959

з мульчуванням

897

1540

Відмічено зниження об’єму спожитої посівами ячменю ярого води при збільшенні ширини міжрядь та застосуванні мульчування.

За результатами досліджень було встановлено, що використання різної ширини міжрядь, внесення мінеральних добрив та мульчування значно впливало на коефіцієнт водоспоживання. Так, на основі існуючих даних запасів вологи в метровому шарі ґрунту на початку (1481 м3) та наприкінці (414-945 м3) вегетації ярих колосових культур, а також приймаючи до уваги той факт, що від сівби до збирання випало 956 м3 опадів, нами було вирахувано коефіцієнт водоспоживання посівів.

Так, найменші витрати води на формування врожаю зерна ячменю ярого (452,9-590,4 м3/т) були при застосуванні мульчування соломою і перевищували варіанти без мульчування на 22,3-32,7%. Застосування підвищених доз внесення мінеральних добрив (N60P60K60) сприяло ефективнішому (на 2,0-46,0 м3/т) використанню води посівами порівняно з дозою N30P30K30 лише в посівах з міжряддями 15 см. Натомість у посівах з 30-см міжряддями менший коефіцієнт водоспоживання ячменю ярого відмічено за мульчування на фоні внесення N30P30K30, (598,7 м3/т), а без мульчі – на фоні N60P60K60 – 452,9 м3/т (рис. 7.4).


Рис 7.4. Коефіцієнт водоспоживання ячменю ярого залежно від мульчування, ширини міжрядь та мінерального живлення (середнє за 2012-2014 рр.), м3
Дані, що були отримані в результаті аналізу структури врожаю ячменю ярого вказують на залежність розвитку рослин цієї культури від умов, які створювалися при різній ширині міжрядь, мульчуванні та внесенні добрив. Так, якщо висота рослин ярого ячменю залежно від мульчування збільшувалась лише на 1,3-1,9 см, то залежно від ширини міжрядь та фону удобрення – на 5,5-6,0 та 3,3-3,6 см. Довжина колосу ячменю ярого на фоні удобрення N60P60K60 при ширині міжрядь 15 см, залежно від мульчування, збільшилася на 5%, на фоні N30P30K30 – на 5,5%. У посівах з шириною міжрядь 30 см на фоні N60P60K60 довжина колосу при застосуванні мульчування збільшилась на 23,2%, а на фоні N30P30K30 – на 25,5% (табл. 7.9).

Таблиця 7.9

Структура урожайності ячменю ярого залежно від мульчування, ширини міжрядь та мінерального живлення (середнє за 2012-2014 рр.)

Ширина міжрядь, см

Варіант мульчування

Висота росл., см

Довжина колоса, см

К-ть зерен в колосі, шт.

Коеф. прод. кущіння

Маса 1000 зерен, г

Фон – N30P30K30

15

без мульчування

58,6

5,5

15,3

1,28

62,2

з мульчуванням

60,2

5,8

16,0

1,52

63,7

30

без мульчування

64,2

5,1

16,0

1,26

63,5

з мульчуванням

66,1

6,4

18,6

1,51

65,3

Фон – N60P60K60

15

без мульчування

62,2

6,0

19,2

1,05

61,4

з мульчуванням

63,5

6,3

23,7

1,45

63,1

30

без мульчування

67,7

5,6

18,7

1,31

62,1

з мульчуванням

69,5

6,9

20,3

1,52

66,3

Кількість зерен у колосі на фоні живлення N60P60K60 у ділянках з шириною міжрядь 15 см при мульчуванні їх соломою збільшилася на 23,4%, а на фоні N30P30K30 – на 4,5%. У варіантах з шириною міжрядь 30 см на фоні N60P60K60 мульчування соломою підвищило даний показник на 8,6%, а на фоні N30P30K30 – на 16,3%.

Коефіцієнт продуктивного кущіння у рослин ячменю ярого залежно від мульчування, ширини міжрядь та фону мінерального живлення значно змінювався. Так, найбільшим він був у варіантах із шириною міжрядь 30 см та при застосуванні мульчування на обох фонах живлення і становив відповідно 1,52 та 1,51.

Маса 1000 зерен відображає здатність рослин в певних умовах формувати виповнене зерно. Найбільшим цей показник був у варіантах із використанням мульчування за ширини міжрядь 30 см на обох фонах живлення (N30P30K30 та N60P60K60) і становив 66,3 та 65,3 г відповідно.

Результати кореляційно-регресійного аналізу показали, що модель множинної лінійної регресії для опису взаємозв’язку між показником маси 1000 зерен і 4 незалежних змінних (висота рослин, довжина колосу, кількість зерен у колосі та коефіцієнт продуктивного кущіння) і, залежно від мульчування, ширини міжрядь та мінерального живлення має вигляд згенерованого програмою рівняння:

Маса 1000 зерен = 42,4028 + 0,166506*Col_1 + 1,42566*Col_2 - 0,269917*Col_3 + 5,06047*Col_4

де Col_1 – висота рослини, см; Col_2 – довжина колосу, см; Col_3 – кількість зерен у колосі, шт.; Col_4 – коефіцієнт продуктивного кущіння.

Згідно R2 статистики модель має 85,69% вірогідність множинної регресії між показником маси 1000 зерен і 4 незалежними змінними (Col_1-4). Скоригований R2 статистики, становить 66,62%. Стандартна помилка свідчить, що стандартне відхилення залишків складає 0,95.

Таким чином, проаналізувавши математичну модель взаємозв’язку елементів структури ячменю ярого слід відмітити, що у маси 1000 зерен відмічена кореляція з показником довжини колосу, а найтісніша – з коефіцієнтом продуктивного кущіння – (Col_2) та (Col_4) відповідно порядку їх знаходження у файлі внесених в базу даних.

Урожайність ярого ячменю при проведенні мульчування його посівів соломою, підвищувалась порівняно із варіантами, де цей захід не проводився на 0,07-0,23 т/га. При збільшенні дози добрив від N30P30K30 до N60P60K60, урожайність зерна підвищувалась на ділянках без мульчування на 0,18-0,21, а з його використанням – на 0,25-0,33 т/га залежно від ширини міжрядь.

Продуктивність посівів ячменю ярого при ширині міжрядь 15 см на фоні N60P60K60, залежно від мульчування, збільшувалася на 8,1%, а на фоні N30P30K30 – на 4,2% (рис. 7.5).
Рис. 7.5. Урожайність ячменю ярого залежно від мульчування, ширини міжрядь та мінерального живлення (середнє за 2012-2014 рр.), т/га
За ширини міжрядь 30 см, прибавка урожайності зерна, завдяки мульчуванню, на фоні живлення N60P60K60 становила 4,9%, а на фоні N30P30K30 – 2,3%.

Таким чином, підсумовуючи викладений матеріал варто відзначити, що мульчування – достатньо ефективний захід підвищення стійкості рослин в посушливих умовах степової зони України.


Висновки до розділу 7

У результаті проведених експериментальних досліджень встановлено, що за використання елементів ресурсозаощадження в технологіях вирощування ярих колосових культур, найбільш позитивних змін, незалежно від умов років досліджень, зазнають величини індивідуальної продуктивності рослин, що пов’язано з цілеспрямованим впливом на оптимізацію режиму живлення, температури та умов вологозабезпечення.

Коефіцієнт водоспоживання посівів ячменю ярого при внесенні безводного аміаку був нижчим за аналогічний показник у варіанті застосування аміачної селітри на 1,9%, біогумусу – на 4,5% та на 27,2% був меншим за контрольний варіант, а у посівах пшениці ярої – на 7,9; 10,3 та 21,2% відповідно.

Оптимальний ріст, розвиток та поєднання елементів структури врожайності, що забезпечують формування найбільшого рівня зернової продуктивності ячменю ярого (3,57 т/га) і пшениці (2,41 т/га) відмічали при внесенні безводного аміаку. У варіанті внесення аміачної селітри та біогумусу у ячменю ярого була отримана прибавка врожаю до контролю 0,59 та 0,41 т/га, а у пшениці ярої – 0,29 та 0,23 т/га відповідно. Найвищий вміст білка в зерні ячменю ярого відмічали при внесенні біогумусу (10,71%), що на 0,75% вище ніж у контрольному варіанті та на 0,40-0,46% – ніж на за використання мінеральних добрив.

Застосування азоту у вигляді аміачної селітри призводило до збільшення (від 0,3 до 4,3% порівняно з контролем) розвитку хвороб, як у посівах ячменю ярого, так і пшениці ярої, а розповсюдженість кореневих гнилів у посівах пшениці ярої сягало 42,3% (+7,3% до контролю). Найнижчий рівень забур’яненості спостерігали у посівах ячменю ярого у варіанті без внесення добрив (19,4 шт./м2), який змінювався залежно від внесення добрив від 23,1 (при внесенні аміачної селітри) до 24,4 шт./м2 (при застосуванні біогумусу). Відмічено збільшення кількості злакових мух (9,1-11,2 шт./100 помахів сачком), попелиць (3,1-4,0 екз./колос), клопа шкідливої черепашки (0,1-0,4 шт./м2), а в окремі роки – також хлібних блішок та п’явиць, а також їх личинок при застосуванні органічних та мінеральних добрив, що пов’язано із покращенням умов азотного живлення рослин.

Найменші витрати води на формування врожаю зерна ячменю ярого (452,9-590,4 м3/т) були відмічені при застосуванні мульчування соломою і перевищували варіанти без мульчування на 22,3-32,7%. Застосування підвищених доз внесення мінеральних добрив (N60P60K60) сприяло ефективнішому (на 2,0-46,0 м3/т) використанню води посівами порівняно з дозою N30P30K30 лише в посівах з міжряддями 15 см. Натомість у посівах 30-см міжряддями менший коефіцієнт водоспоживання ячменю ярого відмічено за мульчування на фоні внесення N30P30K30, (598,7 м3/т), а без мульчі – на фоні N60P60K60 – 452,9 м3/т.

Затінення, яке створювалось завдяки наявності соломи на поверхні ґрунту, призводило до зниження температури. Так, різниця між температурою на глибині залягання вузла кущіння у варіанті із застосуванням мульчі та без неї о 8.00 знаходилася в межах 0,2-0,9ºС. По мірі прогрівання, температура повітря зростала, тож варіювання термічного режиму ставало помітнішим і о 13.00 сягало 0,3-1,5ºС, а о 18.00 – 0,4-1,8ºС.

Урожайність ярого ячменю при проведенні мульчування його посівів соломою, підвищувалась порівняно із варіантами, де цей захід не проводився на 0,07-0,23 т/га. При збільшенні дози добрив від N30P30K30 до N60P60K60, урожайність зерна зростала на ділянках без мульчування на 0,18-0,21, а з його використанням – на 0,25-0,33 т/га залежно від ширини міжрядь.

Продуктивність посівів ячменю ярого при ширині міжрядь 15 см на фоні N60P60K60, залежно від мульчування, збільшувалася на 8,1%, а на фоні N30P30K30 – на 4,2%. За ширини міжрядь 30 см, прибавка урожайності зерна, завдяки мульчуванню, на фоні живлення N60P60K60 становила 4,9%, а на фоні N30P30K30 – 2,3%.

РОЗДІЛ 8
ЕКОНОМІЧНА ТА ЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ ОЗИМИХ ТА ЯРИХ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР
Підвищення ефективності с.-г. виробництва – одна з найважливіших економічних проблем. Від успішного її вирішення великою мірою залежить прискорення темпів розвитку сільського господарства, створення потужного конкурентоспроможного виробництва.

Як показує практика, будь агротехнічний прийом заслуговує лише тоді визнання, коли його застосування у виробничих умовах буде давати економічний ефект.

1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   ...   46


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка