Національна академія аграрних наук україни державна установа інститут сільського господарства степової зони на правах рукопису гирка анатолій дмитрович «324»/.«321»: 631. 5



Сторінка25/46
Дата конвертації09.03.2016
Розмір6.06 Mb.
1   ...   21   22   23   24   25   26   27   28   ...   46

Економічна та біоенергетична ефективність вирощування пшениці ярої сорту Спадщина залежно від строків сівби, норми висіву насіння та режиму живлення (середнє за 2013-2015 рр.)

Показники

Режим живлення

Без добрив

N40P20K20

Норма висіву насіння, млн/га

4

5

6

4

5

6

I строк (27.03-12.04)

Урожайність, т/га

1,51

1,59

1,53

1,96

2,04

1,94

Виробничі витрати на 1 га, грн

4389

4533

4599

6195

6339

6383

Собівартість 1 т, грн

2907

2851

3006

3161

3107

3290

Рівень рентабельності, %

37,6

40,3

33,1

26,6

28,7

21,6

Затрати сукупної енергії на 1 га, МДж

6901

7602

8156

10186

10888

11400

Енергоємкість 1 т зерна, МДж

4570

4781

5331

5197

5337

5876

Коеф. енергетичної ефективності

3,65

3,49

3,13

3,21

3,13

2,84

II строк (3.04-17.04)

Урожайність, т/га

1,48

1,53

1,45

1,91

1,97

1,97

Виробничі витрати на 1 га, грн

4372

4500

4554

6167

6300

6399

Собівартість 1 т, грн

2954

2941

3141

3229

3198

3248

Рівень рентабельності, %

35,4

36,0

27,4

23,9

25,1

23,1

Затрати сукупної енергії на 1 га, МДж

6869

7539

8072

10133

10814

11431

Енергоємкість 1 т зерна, МДж

4641

4928

5567

5305

5489

5803

Коеф. енергетичної ефективності

3,59

3,39

3,00

3,14

3,04

2,88

Незважаючи на те, що найбільша врожайність пшениці ярої була за ранньої сівби з нормою висіву 5 млн сх., насінин/га, а сівби в ІІ строк на фоні N40P20K20 – також за норми 6 млн/га, все ж найменші виробничі витрати та затрати сукупної енергії відмічали за норми висіву 4 млн/га, що знизило енергоємність 1 т зерна (до 4570-5305 МДж) та збільшило коефіцієнт енергетичної ефективності (до 3,14-3,65). Разом з тим, найнижча собівартість (2851-3198 грн/т) та найвищий рівень рентабельності (25,1-40,3) відмічали за норми 5 млн сх. насінин/га.



Ефективність вирощування пшениці ярої залежала також від застосування стимуляторів росту та мінеральних добрив (табл. 8.6).


Таблиця 8.6

Економічна та біоенергетична ефективність вирощування пшениці ярої сорту Спадщина залежно від застосування стимуляторів росту та мінеральних добрив (середнє за 2013-2015 рр.)

Варіант досліду

Урожай-ність, т/га

Виробничі витрати, грн/га,

Собівартість 1 т зерна, грн

Рента-бель-ність, %

Затрати суку-пної енергії, МДж/га

Енерго- ємкість 1 т зерна, МДж

Коеф. енергетичної ефективності

N20P20K20

Контроль - без обробки

1,72

5494

3194

25,2

8395

4881

3,42

Обробка насіння препаратом Е.К.О. Стим Premium (1 л/т)

1,82

5584

3068

30,4

8551

4698

3,55

Обприскування посівів Е.К.О. Стим Premium (1 л/га)

1,86

5776

3105

28,8

8905

4788

3,48

Обробка насіння Е.К.О. Стим Premium (1 л/т) + обприскування посівів Е.К.О. Стим Premium у фазі кущіння (1 л/га)

1,92

5845

3045

31,4

9023

4699

3,55

N40P40K40

Контроль - без обробки

1,94

6679

3443

16,2

9567

4931

3,38

Обробка насіння препаратом Е.К.О. Стим Premium (1 л/т)

2,05

6773

3304

21,1

9733

4748

3,51

Обприскування посівів Е.К.О. Стим Premium (1 л/га)

2,18

7010

3216

24,4

10174

4667

3,58

Обробка насіння Е.К.О. Стим Premium (1 л/т) + обприскування посівів Е.К.О. Стим Premium у фазі кущіння (1 л/га)

2,20

7060

3209

24,6

10253

4660

3,58



241

Так, дослідженнями встановлено, що комплексне застосування препарату Е.К.О. Стим Premium для обробки насіння (1 л/т) та обприскування посівів у фазі кущіння (1 л/га) поряд зі збільшенням врожайності, а отже й виробничих витрат та затрат сукупної енергії, забезпечило зменшення собівартості та енергоємності 1 т зерна на фоні N20P20K20 на 149 грн та 182 МДж, а також зростання рівня рентабельності та коефіцієнта енергетичної ефективності на 6,2% та 0,13, а на фоні N40P40K40 – відповідно на 234 грн та 271МДж, а також 8,4% та 0,20 порівняно з контрольним варіантом (без застосування Е.К.О. Стим Premium). Близькими за ефективністю використання згаданого стимулятору росту був варіант, який передбачав лише обробку насіння на фоні N20P20K20, а на фоні N40P40K40 – лише обприскування посівів у фазі кущіння. При цьому вищий економічний ефект все ж отримано за внесення N20P20K20.



Аналіз ефективності вирощування пшениці ярої свідчить, що економічні та енергетичні показники залежали від продуктивності посівів і системи їх живлення. Так, застосування мінеральних та органічних добрив поряд зі збільшенням врожайності, виробничих витрат (на 726-758 грн), собівартості (на 43-105 грн/т) затрат сукупної енергії (на 245-679 МДж) та забезпечило зростання коефіцієнта енергетичної ефективності (на 0,11-0,47) порівняно з контрольним варіантом (без застосування добрив) (табл. 8.7).

Таблиця 8.7

Економічна та біоенергетична ефективність вирощування пшениці ярої (сорт Харківська 23) залежно від застосування органічних та мінеральних добрив (середнє за 2012-2014 рр.)

Показники

Варіанти досліду

без добрив

аміачна селітра (N30)

аміак без-водний (N30)

біогумус (250 кг/га)

Урожайність, т/га

1,94

2,23

2,41

2,17

Виробничі витрати на 1 га, грн

4427

5185

5153

5181

Собівартість 1 т зерна, грн

2282

2325

2138

2387

Рентабельність, %

75,3

72,0

87,1

67,5

Затрати сукупної енергії на 1 га, МДж

7406

7681

7865

8085

Енергоємкість 1 т зерна, МДж

3817

3445

3263

3726

Коеф. енергетичної ефективності

4,31

4,78

5,04

4,42

Розрахунковим шляхом також було встановлено, що при використанні безводного аміаку (N30) собівартість 1 т зерна виявилася навіть на 144 грн меншою ніж на контролі, а енергоємність 1 т зерна на фоні застосування всіх без виключення добрив, які вивчали в досліді перевищила варіант без застосування добрив на 91-554 МДж. Розглянуті приклади визначення ефективності різних форм добрив підтверджують, що рідкий аміак є найекономічнішим азотним добривом. Зважаючи на можливість повної механізації робіт використання рідкого аміаку в сільському господарстві дозволяє в рази скоротити витрати ручної праці порівняно з твердими добривами. До головної переваги застосування безводного аміаку слід віднести оперативність, з якою можна організувати внесення необхідної кількості азоту відразу ж після ухвалення рішення про використання цього добрива.

Аналіз результатів розрахунку дозволяє зробити висновок, що застосування елементів біологізації та ресурсозаощадження за вирощування пшениці озимої та ярої сприяє підвищенню економічних та енергетичних показників. Комплексна взаємодія факторів (мінеральне живлення, строки сівби на норми висіву, застосування системи захисту рослин) забезпечувала істотне зростання виходу енергії з урожаєм, проте через збільшення витрат на його формування, перш за все обумовлених високою енергоємністю добрив, не сприяла зростанню показника коефіцієнта енергетичної ефективності.
8.3 Економічна та біоенергетична ефективність вирощування ячменю озимого та ярого

В основі економічного та енергетичного аналізів технологій вирощування ячменю озимого та ярого (2007-2015 рр.) лежить вирішення проблеми виявлення адаптивного потенціалу рослин різних морфотипів, закладений в процесі селекційної роботи та показав певні відмінності економічних та енергетичних характеристик залежно від особливостей сортів.



Аналіз економічної ефективності свідчать, що за однакових умов рівень виробничих витрат при вирощуванні ячменю озимого варіював у значних межах – від грн/га у сортів: Основа, Ларець, Ковчег та Росава з огляду на найнижчу їх врожайність (3,32-4,33 т/га) до 5216-5404 грн/га у сортів: Трудівник, Зимовий, Селенастар, Борисфен, Майстер та Достойний, які забезпечили за роки досліджень найвищу врожайність зерна (5,12-5,70 т/га) (табл. 8.8).

Таблиця 8.8

Економічна та біоенергетична ефективність вирощування різних сортів ячменю озимого (середнє за 2007-2010 рр.)

Сорт

Уро-жай- ність, т/га

Вироб-ничі витрати на 1 га, грн

Собі-вар- тість 1 т зерна, грн

Рівень рента- бель-ності, %

Затрати сукупної енергії на 1 га, МДж

Енерго- ємкість 1 т зерна, МДж

Коеф. енерге- тичної ефек- тивності

Абориген

4,43

4991

1127

192,9

9060

2045

8,04

Борисфен

5,23

5252

1004

228,6

9640

1843

8,93

Достойний

5,12

5216

1019

223,9

9560

1867

8,81

Зимовий

5,52

5346

968

240,7

9849

1784

9,22

Ковчег

4,06

4871

1200

175,1

8792

2166

7,60

Ларець

4,21

4920

1169

182,4

8901

2114

7,78

Майстер

5,13

5219

1017

224,4

9567

1865

8,82

Метелиця

4,55

5030

1106

198,5

9147

2010

8,18

Основа

4,33

4959

1145

188,2

8988

2076

7,93

Росава

3,32

4630

1395

136,6

8257

2487

6,62

Сейм

4,37

4972

1138

190,1

9017

2063

7,97

Селенастар

5,31

5278

994

232,0

9697

1826

9,01

Тамань

4,67

5069

1086

204,0

9234

1977

8,32

Трудівник

5,70

5404

948

248,0

9980

1751

9,40

Тутанхамон

4,87

5134

1054

213,0

9379

1926

8,54

Встановлено, що попри значні виробничі витрати на вирощування, у згаданих сортів ячменю озимого, собівартість 1 т зерна була найнижчою (948-1019 грн), що забезпечило найвищий рівень рентабельності виробництва – 223,9-248,0%. Виробничі витрати відповідним чином вплинули й на показники затрат сукупної енергії, які найбільших значень набували у вже згаданих (найбільш врожайних) сортів і варіювали від 9560 до 9980 МДж/га, знижуючи енергоємність 1 т зерна до 1751-1865 МДж. Коефіцієнт енергетичної ефективності при цьому знаходився на рівні 8,82-9,40 і в 1,11-1,42 разів перевищував відповідний показник, розрахований для сортів з найменшою врожайністю зерна.



Аналіз ефективності вирощування ячменю озимого та ярого свідчить, що відмічені основні закономірності при визначенні економічних та біоенергетичних показників для озимої форми культури спостерігалися також і в ярої форми та напряму залежали від їх зернової продуктивності (табл. 8.9).

Таблиця 8.9
1   ...   21   22   23   24   25   26   27   28   ...   46


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка