Національна академія аграрних наук україни державна установа інститут сільського господарства степової зони на правах рукопису гирка анатолій дмитрович «324»/.«321»: 631. 5



Сторінка28/46
Дата конвертації09.03.2016
Розмір6.06 Mb.
1   ...   24   25   26   27   28   29   30   31   ...   46

Економічна та біоенергетична ефективність вирощування ячменю ярого сорту Галактик залежно від удобрення та використання стимуляторів росту рослин (середнє за 2013-2015 р.)

Показники

Варіанти досліду

1

2

3

4

5

6

7

8

N30P30K30

Урожайність, т/га

2,39

2,51

2,56

2,61

2,74

2,77

2,50

2,67

Виробничі витрати на 1 га, грн

5096

5339

5470

5653

5562

5685

5703

6084

Собівартість 1 т, грн

2132

2127

2137

2166

2030

2052

2281

2279

Рівень рентабельності, %

45,4

45,7

45,1

43,1

52,7

51,0

35,9

36,0

Затрати сукупної енергії на 1 га, МДж

9164

9536

9784

10033

9924

10157

10155

10916

Енергоємкість 1 т зерна, МДж

3834

3799

3822

3844

3622

3667

4062

4088

Коеф. енергетичної ефективності

4,29

4,33

4,30

4,28

4,54

4,49

4,05

4,02

N60P60K60

Урожайність, т/га

3,30

3,42

3,44

3,37

3,56

3,69

3,58

3,57

Виробничі витрати на 1 га, грн

7092

7336

7456

7596

7526

7685

7759

8077

Собівартість 1 т, грн

2149

2145

2167

2254

2114

2083

2167

2262

Рівень рентабельності, %

44,2

44,5

43,0

37,5

46,6

48,8

43,0

37,0

Затрати сукупної енергії на 1 га, МДж

11431

11803

12028

12182

12121

12432

12555

13175

Енергоємкість 1 т зерна, МДж

3464

3451

3496

3615

3405

3369

3507

3690

Коеф. енергетичної ефективності

4,75

4,77

4,71

4,55

4,83

4,88

4,69

4,46

Примітка: 1 – контроль (без обробки насіння та обприскування посівів); 2 – обробка насіння препаратами Вимпел-К (500 г/т) + Оракул насіння (1 л/т); 3 – варіант 2 + обприскування посівів у фазі кущіння препаратами Вимпел (500 г/га) + Оракул мультикомплекс (1 л/га); 4 – варіант 3 + обприскування посівів у фазі кущіння препаратом Оракул халат міді (1 л/га); 5 – варіант 2 + обприскування посівів у фазі виходу в трубку препаратом Вимпел (500 г/га); 6 – варіант 3 + обприскування посівів у фазі виходу в трубку препаратом Вимпел (500 г/га); 7 – варіант 6 + обприскування посівів у фазі виходу в трубку препаратом Оракул мультикомплекс (1 л/га); 8 – варіант 4 + обприскування посівів у фазі виходу в трубку препаратами Вимпел (500 г/га) + Оракул мультикомплекс (1 л/га) + Оракул біомарганець (2 л/га).
На фоні внесення N60P60K60 найбільша врожайність та ефективність застосування стимуляторів росту рослин виявлена у вар. 6, який передбачав обробку насіння сумішшю препаратів Вимпел-К (500 г/т) та Оракул насіння (1 л/т), а також обприскування посівів у фазі кущіння препаратами Вимпел (500 г/га) та Оракул мультикомплекс (1 л/га), а у фазі виходу в трубку – препаратом Вимпел (500 г/га). За цих умов отримували найнижчу собівартість 1 т зерна (2083 грн), а також найвищий рівень рентабельності (48,8%) та коефіцієнт енергетичної ефективності (4,88). Встановлено, що найефективнішим виявилося вирощування ячменю ярого на фоні N30P30K30, де згадані вище показники перевищували значення кращого варіанту на фоні N60P60K60 на 53 грн, 3,9% та 0,66 відповідно.

Аналіз ефективності вирощування ячменю ярого залежно від комплексної дії мінерального живлення, ширини міжрядь та мульчування ґрунту пожнивними рештками свідчить про переваги проектів з меншим рівнем енергонавантаження, які за незначних коливань кількості отриманої енергії забезпечували зростання величин коефіцієнта енергетичної ефективності та зниження енергоємності виробництва (табл. 8.13).



Таблиця 8.13

Економічна та біоенергетична ефективність вирощування ячменю ярого сорту Галактик залежно від мінерального живлення, ширини міжрядь та мульчування пожнивними рештками (середнє за 2012-2014 рр.)

Показники

Ширина міжрядь, см

15

30

без мульчу-вання

з мульчу-ванням

без мульчу-вання

з мульчу-ванням

N30P30K30

Урожайність, т/га

2,60

2,71

3,08

3,15

Виробничі витрати на 1 га, грн

5366

8605

5562

8785

Собівартість 1 т зерна, грн

2064

3175

1806

2789

Рентабельність, %

50,2

17,2

71,7

33,0

Затрати сукупної енергії на 1 га, МДж

9567

90079

9977

90455

Енергоємкість 1 т зерна, МДж

3679

33239

3239

28716

Коеф. енергетичної ефективності

4,47

0,49

5,08

0,57

N60P60K60

Урожайність, т/га

2,81

3,04

3,26

3,40

Виробничі витрати на 1 га, грн

7127

10415

7310

10562

Собівартість 1 т зерна, грн

2536

3426

2242

3106

Рентабельність, %

22,2

5,0

38,2

15,5

Затрати сукупної енергії на 1 га, МДж

11299

91914

11684

92222

Енергоємкість 1 т зерна, МДж

4021

30235

3584

27124

Коеф. енергетичної ефективності

4,09

0,54

4,59

0,61

Так, сівба ячменю з міжряддями 30 см порівняно з 15 см, сприяла не тільки суттєвому збільшенню врожайності, а й забезпечила зниження собівартості та енергоємності 1 т зерна за внесення N30P30K30 на 258-386 грн та 440-4523 МДж, а на фоні N60P60K60 – на 294-320 грн та 437-3111 МДж відповідно, залежно від варіанту мульчування ґрунту.

Встановлено, що застосування покриття поверхні ґрунту рослинними рештками попередника (пшениці озимої) призводило до суттєвого зростання матеріальних та енергетичних витрат в результаті чого рівень рентабельності та коефіцієнт енергетичної ефективності за сівби ячменю з міжряддями 15 і 30 см за внесення N30P30K30 поступався аналогічним величинам показника у варіанті без використання соломи на 2,9% та 9,1 МДж і 2,2% та 8,9 МДж, а на фоні N60P60K60 – на 4,5% та 7,6 МДж і 2,5% та 7,5 МДж.

Таким чином застосування добрив і мульчування у технології вирощування відзначалися позитивною дією лише на зміну загального стану рослин у посівах та врожайності їх зерна. Що стосується величини витрат коштів та енергії у згаданих елементів технології позитивного впливу порівняно з контролем на ці показники не мали, істотно поступаючись проектам без застосування засобів інтенсифікації та ресурсозаощадження, що пояснюється високою вартістю їх використання.

Аналіз ефективності вирощування ячменю ярого свідчить, що економічні та енергетичні показники залежали від продуктивності посівів і системи їх живлення. Так, внесення мінеральних та органічних добрив поряд зі збільшенням врожайності зерна, виробничих витрат (на 803-870 грн), собівартості (на 35-91 грн/т) затрат сукупної енергії (на 823-3231 МДж/га) забезпечило також зростання коефіцієнта енергетичної ефективності (на 0,21 при удобренні біогумусом) порівняно з варіантом без застосування добрив (табл. 8.14).



Розрахунковим шляхом також було встановлено, що при використанні безводного аміаку (N30) собівартість 1 т зерна виявилася навіть на 17 грн меншою ніж на контролі, а енергоємність 1 т зерна при застосуванні біогумусу, які вивчали в досліді виявилася меншою (на 95 МДж) за варіант без добрив.

Таблиця 8.14

Економічна та біоенергетична ефективність вирощування ячменю ярого (сорт Донецький 14) залежно від застосування органічних та мінеральних добрив (середнє за 2012-2014 рр.)

Показники

Варіанти досліду

без добрив

аміачна селітра (N30)

аміак без-водний (N30)

біогумус (250 кг/га)

Урожайність, т/га

2,89

3,48

3,57

3,30

Виробничі витрати на 1 га, грн

3661

4531

4464

4481

Собівартість 1 т зерна, грн

1267

1302

1250

1358

Рентабельність, %

144,7

138,1

147,9

128,3

Затрати сукупної енергії на 1 га, МДж

8017

11137

11248

8840

Енергоємкість 1 т зерна, МДж

2774

3200

3151

2679

Коефіцієнт енергетичної ефективності

5,93

5,14

5,22

6,14

За внесення аміачної селітри та безводного аміаку дозою N30 коефіцієнт енергетичної ефективності був меншим за контроль на 0,79 та 0,71 відповідно.

Порівняльна оцінка ефективності комплексної дії досліджуваних факторів у проектах технологій вирощування ячменю підтвердило встановлені в попередніх дослідженнях закономірності ефективності варіантів технології, а також виявило тенденцію переваги комплексного їх застосування.
8.4 Економічна та біоенергетична ефективність вирощування вівса

Удосконалення сучасних технологій вирощування вівса базується на покращенні таких їх складових, які б незалежно від рівня використання матеріальних ресурсів та енергетичних витрат забезпечували таке зростання величини прибутку та отриманої енергії, і давало б змогу забезпечувати високорентабельне його виробництво незалежно від умов вирощування і кон’юнктури ринку зерна, завдяки оптимізації структури витрат і збільшенню валових зборів зернової продукції, перш за все, шляхом якнайповнішого розкриття адаптивності сучасних сортів.



Проведений аналіз ефективності вирощування різних сортів вівса з метою виявлення потенціалу продуктивності рослин різних морфотипів, показав певні відмінності економічних та енергетичних характеристик (табл. 8.15).

Таблиця 8.15

Економічна та біоенергетична ефективність вирощування різних сортів вівса (середнє за 2011-2015 рр.)

Сорт

Уро-жай- ність, т/га

Вироб-ничі вит-рати на 1 га, грн

Собівар- тість 1 т зерна, грн

Рівень рента- бель-ності, %

Затрати сукупної енергії на 1 га, МДж

Енерго- ємкість 1 т зерна, МДж

Коеф. енер-гетичної ефек- тивності

Бусол

3,27

4795

1466

63,7

9066

2773

5,83

Ірен

3,26

4791

1470

63,3

9058

2779

5,82

Самуель

2,53

4534

1792

33,9

8480

3352

4,82

Синельниківський 1321

2,94

4679

1591

50,8

8805

2995

5,40

Скарб України

2,74

4608

1682

42,7

8647

3156

5,12

Скакун

2,97

4689

1579

52,0

8829

2973

5,44

Спурт

3,21

4774

1487

61,4

9019

2810

5,75

Стерно

3,10

4735

1527

57,1

8932

2881

5,61

Як свідчать отримані результати аналізу економічної ефективності за однакових умов рівень виробничих витрат при вирощуванні вівса варіював від 4534-4608 грн/га у сортів: Скарб України та Самуель (голозерні) з огляду на найнижчу їх врожайність (2,53-2,74 т/га) до 4735-4795 грн/га у сортів: Бусол, Ірен, Спурт та Стерно, які забезпечили за роки досліджень найвищий рівень врожайності зерна – 3,10-3,27 т/га. Відмічено, що попри значні виробничі витрати на вирощування у останніх сортів вівса собівартість 1 т зерна була найнижчою (1466-1527 грн), що забезпечило найвищий рівень рентабельності виробництва – 57,1-63,7%.

Що стосується енергетичної ефективності, то тут варто відзначити наступне. Виробничі витрати відповідним чином вплинули на показники затрат сукупної енергії, які найбільших значень набували у вже згаданих (найбільш врожайних) сортів і варіювали від 8932 до 9066 МДж/га, знижуючи енергоємність 1 т зерна до 2773-2881 МДж. Коефіцієнт енергетичної ефективності при цьому знаходився на рівні 5,61-5,83 і в 1,10-1,21 разів перевищував відповідний показник, розрахований для сортів з найменшою в досліді врожайністю зерна.

Аналіз ефективності вирощування вівса голозерного свідчить, що вона залежала від його врожайності, попередників та удобрення (табл. 8.16).



Таблиця 8.16

Економічна та біоенергетична ефективність вирощування вівса голозерного сорту Скарб України залежно від попередників та удобрення (2013-2015 рр.)

Варіант досліду

Уро-жай- ність, т/га

Вироб-ничі витрати на 1 га, грн

Собі- вар- тість 1 т зерна, грн

Рівень рента- бель-ності, %

Затрати сукупної енергії на 1 га, МДж

Енерго- ємкість 1 т зерна, МДж

Коеф. енерге- тичної ефек- тивності

Попередник – пшениця озима

Без добрив (контроль)

2,62

3694

1410

70,2

7936

3029

5,34

N20P20K20

2,85

4921

1727

39,0

9211

3232

5,00

N40P40K40

2,96

6083

2055

16,8

10344

3495

4,63

N30

2,98

4603

1545

55,4

11112

3729

4,34

N20P20K20+ N30

3,06

5770

1886

27,3

12256

4005

4,04

N40P40K40+N30

3,24

6960

2148

11,7

13451

4151

3,89

Реаком

2,74

3986

1455

65,0

8982

3278

4,93

N20P20K20+ реаком

2,90

5186

1788

34,2

10196

3516

4,60

N40P40K40+ реаком

2,97

6331

2132

12,6

11294

3803

4,25

N30+ реаком

3,04

4872

1603

49,8

12106

3982

4,06

N20P20K20+N30+ реаком

3,17

6059

1911

25,6

13294

4194

3,86

N40P40K40+N30+ реаком

3,29

7225

2196

9,3

14436

4388

3,68

Попередник – кукурудза

Без добрив (контроль)

2,37

3800

1603

49,7

8124

3428

4,72

N20P20K20

2,81

5119

1822

31,8

9594

3414

4,74

N40P40K40

2,92

6282

2151

11,6

10729

3674

4,40

N30

2,81

4748

1690

42,0

11381

4050

3,99

N20P20K20+ N30

3,11

6008

1932

24,2

12724

4091

3,95

N40P40K40+N30

3,28

7197

2194

9,4

13913

4242

3,81

Реаком

2,57

4128

1606

49,4

9245

3597

4,49

N20P20K20+ реаком

2,87

5388

1877

27,8

10589

3689

4,38

N40P40K40+ реаком

3,00

6560

2187

9,8

11742

3914

4,13

N30+ реаком

2,86

5013

1753

36,9

12367

4324

3,74

N20P20K20+N30+ реаком

3,24

6307

1946

23,3

13782

4254

3,80

N40P40K40+N30+ реаком

3,39

7487

2208

8,7

14953

4411

3,67

Попередник – соняшник

Без добрив (контроль)

2,15

3730

1735

38,4

7973

3708

4,36

N20P20K20

2,38

4963

2086

15,1

9258

3890

4,16

N40P40K40

2,67

6206

2324

3,3

10562

3956

4,09

N30

2,50

4645

1858

29,2

11156

4462

3,62

N20P20K20+ N30

2,68

5857

2185

9,8

12395

4625

3,50

N40P40K40+N30

3,25

7221

2222

8,0

13956

4294

3,77

Реаком

2,40

4082

1701

41,1

9144

3810

4,24

N20P20K20+ реаком

2,49

5255

2111

13,7

10300

4137

3,91

N40P40K40+ реаком

2,68

6455

2408

-0,4

11512

4295

3,76

N30+ реаком

2,68

4967

1853

29,5

12262

4576

3,53

N20P20K20+N30+ реаком

2,79

6149

2204

8,9

13437

4816

3,36

N40P40K40+N30+ реаком

3,05

7378

2419

-0,8

14713

4824

3,35
1   ...   24   25   26   27   28   29   30   31   ...   46


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка