Національна академія аграрних наук україни державна установа інститут сільського господарства степової зони на правах рукопису гирка анатолій дмитрович «324»/.«321»: 631. 5



Сторінка30/46
Дата конвертації09.03.2016
Розмір6.06 Mb.
1   ...   26   27   28   29   30   31   32   33   ...   46

Тобто необроблений агрофон краще утримував атмосферні опади саме у верхньому шарі 0-10 см, що є визначальним з точки зору одержання повноцінних сходів, укорінення і розвитку рослин пшениці озимої на початку вегетації. В метровому шарі вміст вологи мало різнився по варіантах досліду і становив 71-72 мм (близько 60% багаторічної норми).

За ХПР, незалежно від способів підготовки ґрунту і сівби, відбулось поповнення запасів продуктивної вологи в шарі 0-100 см до рівня 119-120 мм. Рясні дощі у травні суттєво покращили водний режим чорнозему, тому посіви були добре забезпечені водою майже до кінця червня. На час достигання зернова культура повністю використала наявну ґрунтову вологу, що пояснюється формуванням значної вегетативної маси і порівняно високого врожаю зерна.

9.2. Поживний режим

Результати аналізів ґрунтових зразків відібраних перед сівбою озимини свідчать про достатній рівень забезпечення ґрунту основними елементами живлення (табл. 9.2).



Таблиця 9.2

Середньозважений вміст елементів живлення у ґрунті перед сівбою пшениці озимої, мг/кг

Шар ґрунту,

см


N-NО3

Р2О5

К2О

без компостування

після компостування

енергія нітрифікації

за Чириковим

0-10

22,0

37,3

15,3

142

134

10-20

15,4

33,6

18,2

126

113

20-30

12,7

18,0

5,3

91

92

0-30

16,7

29,6

12,9

120

113

Фоновий середньозважений вміст азоту нітратів в орному шарі ґрунту становив 16,7, рухомих форм фосфору – 120, калію – 113 мг/кг і характеризувався як середній та підвищений. Слід відзначити і більш високі значення N-NО3 і К2О (22,0 і 134 мг/кг) у верхньому горизонті (0-10 см), згідно яким рівень забезпечення даними елементами відповідає підвищеному та високому. Ґрунт має і достатні потенційні можливості поповнення запасів доступного рослинам азоту за рахунок процесу нітрифікації, про що свідчать показники її енергії в орному шарі на рівні 12,9 мг/кг. Це дозволить при сприятливих умовах додатково мобілізувати близько 50 кг/га азоту.

В цілому, розрахунки показують, що наявні запаси азоту нітратів у шарі 0-30 см перед сівбою були на рівні 62 кг/га, а з урахуванням шару 30-60 см – досягали 120 кг/га. Такої кількості даного елементу у ґрунті цілком достатньо для росту і розвитку рослин в осінній період вегетації. Опади осінньо-зимового періоду спричинили перерозподіл вмісту нітратного азоту по профілю ґрунту внаслідок його міграції з вологою. Навесні на всіх варіантах досліду в зоні активного функціонування кореневої системи пшениці озимої (0-60 см) вміст нітратів був низьким (6,3-8,3 мг/кг) (табл. 9.3).

Таблиця 9.3

Розподіл вмісту азоту нітратів по профілю ґрунту під посівами пшениці озимої навесні


Шар

ґрунту,


см

Нульовий обробіток (сівба АТД-6.35)

Мілкий обробіток

(сівба АТД-6.35)



Мілкий обробіток

(сівба – СЗ-3,6)



мг/кг

кг/га

мг/кг

кг/га

мг/кг

кг/га

0-20

8,2

20

8,0

19

8,3

20

20-40

7,8

20

7,0

18

8,0

20

40-60

7,3

18

6,3

16

7,3

18

60-80

8,9

24

9,2

25

10,0

27

80-100

12,3

34

11,0

30

13,2

37

0-60

-

58

-

53

-

58

60-100

-

58

-

55

-

64

0-100

-

116

-

108

-

122

Починаючи з шару 60-80 см спостерігалась тенденція підвищення їх вмісту, а в шарі 80-100 см кількість нітратів зростала до 11,0-13,2 мг/кг, що відповідає середньому рівню забезпечення. Очевидно, нітрати були промиті за межу 100 см. Їх запаси у шарі 0-60 см складали 53-58 кг/га, 60-100 см – 55-64 кг/га, або відповідно 48-50 та 50-52% відносно шару 0-100 см.

Дослідження поживного режиму ґрунту впродовж весняно-літнього періоду вегетації озимини дозволили констатувати деякі його зміни, що в більшій мірі пов’язано як з особливостями живлення культури та потреби в тому чи іншому елементі у певній фазі розвитку, так і з специфікою їх поведінки в ґрунті. При цьому, суттєвих розбіжностей між варіантами обробітку ґрунту не зафіксовано, а відмічені тенденції проявлялись практично в однаковій мірі.

Спостереження за азотним режимом свідчать, що найменша кількість N-NО3 була зафіксована у фазі виходу в трубку, на яку припадає пік споживання елементу. Вміст азоту в орному шарі становив 7,7-8,1 мг/кг ґрунту і класифікувався як низький (табл. 9.4).

Вже у фазі колосіння відбувається незначне підвищення вмісту азоту нітратів у ґрунті до 8,1-8,8 мг/кг, а у фазу повної стиглості зерна – до 9,5-9,9 мг/кг. Слід відзначити, що у горизонті 0-10 см його значення знаходились на рівні 11,2-12,5 мг/кг і відповідали середньому забезпеченню.

Таблиця 9.4

Динаміка вмісту основних елементів живлення в ґрунті за вегетаційний період озимої пшениці, мг/кг


Варіант

Шар ґрунту,

см


Фаза розвитку

вихід у трубку

колосіння

повна стиглість

Нітратний азот

Нульовий обробіток

(сівба АТД-6.35)



0-10

8,6

9,3

11,2

10-20

7,8

8,7

9,3

20-30

8,0

8,3

9,0

0-30

8,1

8,8

9,8

Мілкий обробіток

(сівба АТД-6.35)



0-10

7,8

8,4

11,3

10-20

8,2

8,2

9,3

20-30

7,1

8,0

9,1

0-30

7,7

8,2

9,9

Мілкий обробіток

(сівба СЗ-3,6)



0-10

8,7

8,5

12,5

10-20

7,9

7,9

8,7

20-30

7,6

8,0

7,4

0-30

8,1

8,1

9,5

Рухомий фосфор

Нульовий обробіток

(сівба АТД-6.35)



0-10

143

131

116

10-20

120

121

114

20-30

110

107

114

0-30

124

120

115

Мілкий обробіток

(сівба АТД-6.35)



0-10

133

127

122

10-20

126

116

119

20-30

120

108

110

0-30

126

117

120

Мілкий обробіток

(сівба СЗ-3,6)



0-10

130

126

121

10-20

118

111

117

20-30

108

111

111

0-30

119

116

116

Обмінний калій

Нульовий обробіток

(сівба АТД-6.35)



0-10

131

131

116

10-20

125

116

97

20-30

110

100

91

0-30

125

117

101

Мілкий обробіток

(сівба АТД-6.35)



0-10

122

122

112

10-20

122

109

100

20-30

106

94

91

0-30

120

108

101

Мілкий обробіток

(сівба СЗ-3,6)



0-10

125

122

118

10-20

112

106

97

20-30

106

91

85

0-30

114

106

100

За вегетаційний період пшениці озимої також відбувались зміни фосфатного та калійного режимів ґрунту.

Проявлялась тенденція зниження рухомих форм фосфору та калію, але в межах певної градації забезпечення ними орного шару. Так, вміст доступних рослинам Р2О5 та К2О знижувався відповідно від 119-124 та 114-125 мг/кг у фазі виходу в трубку до 115-120 та 100-101 мг/кг у фазі повної стиглості. Таку динаміку цих елементів у ґрунті можна пояснити як їх активним споживанням рослинами, так і частковим переходом у фіксовані та необмінні форми при дефіциті вологи.

Відомо, що рослини є своєрідним індикатором і чутливо реагують як на дефіцит, так і надлишок будь якого фактору життєдіяльності. В свою чергу, їх хімічний склад у повній мірі характеризує умови живлення. Так, за результатами листкової діагностики, проведеної у фазі колосіння, вміст азоту (3,75-3,85%) і фосфору (0,79-0,82%) відповідав високому рівню, калію (0,35-0,36%) – знаходився на межі середнього-підвищеного. Оптимальне співвідношення між азотом і фосфором свідчить про збалансоване живлення пшениці і створення передумов для формування високоякісного зерна (табл. 9.5).



Таблиця 9.5
Хімічний склад рослин і зерна пшениці озимої, %

Варіант

Рослини (фаза колосіння)

Зерно

N

Р2О5

К2О

N

Р2О5

К2О

Нульовий обробіток (сівба АТД-6.35)

3,85

0,82

2,41

2,52

1,02

0,55

Мілкий обробіток (сівба АТД-6.35)

3,85

0,82

2,44

2,73

1,00

0,55

Мілкий обробіток (сівба СЗ-3,6)

3,75

0,79

2,41

2,30

1,01

0,45

Аналіз зерна пшениці озимої у фазі повної стиглості показав, що вміст азоту у зразках варіантів 1 і 2 був висщим порівняно з варіантом 3 і становив відповідно 2,52-2,73 та 2,30%. Вміст фосфору і калію не зазнав суттєвих змін та знаходився в межах 1,0-1,02 та 0,45-0,55%.

В умовах року пшениця озима сформувала врожай зерна на рівні 5,46-5,62 т/га. Відповідно такій кількості зерна винос азоту досягав 164-169, фосфору – 66-67, а калію – 153-157 кг/га.

Таким чином, за результатами досліджень, суттєвих змін між варіантами досліду по вивченню впливу технологій обробітку на ефективну родючість ґрунту та хімічний склад рослин не встановлено. Окремі тенденції, які вдалось зафіксувати, мають загальний характер.


9.3. Фітосанітарний стан посівів

За методикою лабораторії боротьби з бур´янами ІЗГ здійснювалося вивчення впливу мінімального обробітку ґрунту на розвиток і поширення бур’янів у посівах пшениці озимої. Результати першого обліку забур’яненості, проведеного наприкінці фази кущіння – початку виходу в трубку (17.04.09 р.) свідчить, що на цей час у посівах пшениці було виявлено 19 видів бур’янів при гірчаково-дескуренієво-щирицевому агротипі та еколого-економічному порозі засміченості, який утворювали шість видів (табл. 9.6).



Таблиця 9.6

Забур’яненість посівів пшениці озимої у фазі кущіння

Бур’яни

К-ть бур’янів (шт./м²) по варіантах обробітку і сівби

Нульовий (сівба АТД-6.35)

Мілкий (сівба АТД-6.35)

Мілкий (сівба – СЗ-3,6)

Амброзія полинолиста

0,3

0,7

3,9

Гірчак (фалопія) березковидний

20,7

27,7

21,6

Грицики звичайні

2,0

1,4

5,3

Дескуренія Софії

4,8

8,1

6,0

Злинка канадська

1,3

0,2

0,7

Кульбаба лікарська і пізня

1,3

2,2

1,8

Молокан татарський, березка польова, осот рожевий польовий

1,1

1,0

2,2

Підмареник чіпкий

0,1

0,2

0,0

Сокирки польові

0,2

0,1

0,1

Стоколос покрівельний

1,1

0,1

0,2

Талабан польовий

2,1

4,0

3,3

Щириця (види)

10,2

2,7

4,5

Інші (горобейник польовий,

глуха кропива стеблообгортна)



0,3

0,0

0,1

Всього

45,5

48,4

49,7
1   ...   26   27   28   29   30   31   32   33   ...   46


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка