Національна академія аграрних наук україни державна установа інститут сільського господарства степової зони на правах рукопису гирка анатолій дмитрович «324»/.«321»: 631. 5



Сторінка31/46
Дата конвертації09.03.2016
Розмір6.06 Mb.
1   ...   27   28   29   30   31   32   33   34   ...   46

Знищення саме цих видів бур’янів повинно було б з економічної точки зору окупити хімічний захист посівів цієї культури. Поряд із цим зауважимо, що по варіантах досліду рясність бур´янів була практично однаковою (45,5-49,7 шт./м²). Це свідчить, що вона формувалась переважно під впливом потенційної засміченості ґрунту, а також погодних умов весни поточного року (дефіцит активних температур повітря, зокрема в нічні часи, і продуктивної вологи в ґрунті через відсутність опадів у квітні місяці). В подальшому (перша декада травня) випали рясні дощі. Вони сприяли активному росту й кущінню рослин пшениці. Її посіви на цей час мали оптично щільний стеблостій (500-600 продуктивних стебел на 1м² поля з енергоємністю освітленості нижнього ярусу посівів на рівні 0,25-0,30 калорії на 1см²).

За цих умов освітленості, а також наступної травнево-червневої посухи переважна більшість весняних сходів малорічних бур’янів загинула, внаслідок пересихання верхнього 0-10 см шару ґрунту та дефіциту ФАР. Інша частина їх знаходилась у пригніченому стані: не квітувала й не утворювала життєздатного насіння.

З урахуванням позначених вище обставин було прийнято рішення не проводити хімічного захисту посівів від бур’янів. Підкреслимо окремо, що в умовах 2009 р. досліджувані способи обробітку ґрунту (мілкий, “No-Till”), а також посіву (АТД-6.35; СЗ-3,6) практично однаково впливали на забур’яненість культури. Із 19 видів бур’янів, які засмічували посіви пшениці в фазі кущіння – на початку виходу в трубку найбільш витривалими (стійкими) виявилися, за даними другого обліку, проведеного перед збиранням врожаю, шість: березка польова – 0,8 шт./м², бромус (стоколос покрівельний) – 0,1; дескуренія Софії – 0,2; Злинка канадська – 0,7; латук дикий (компасний) – 0,4 та осот рожевий польовий – 0,2 шт./м² (табл. 9.7).



Таблиця 9.7

Забур’яненість посівів пшениці озимої перед збиранням урожаю

Варіанти обробітку й сівби

Показники


шт./м²

г/м² (ц/га)

Нульовий (сівба АТД-6.35)

2,6

8,8 (0,88)

Мілкий (сівба АТД-6.35)

2,5

7,7(0,77)

Мілкий (сівба – СЗ-3,6)

3,4

8,2(0,82)

Лише поодинокі рослини на ділянках цього досліду (березка польова, латук дикий, злинка канадська) вийшли до середнього та верхнього ярусів стеблостою пшениці. Вони сформували незначну надземну біомасу і кількість насіння.

За цих умов врожайність зерна пшениці по варіантах досліду відрізнялась від контролю на 0,07-0,16 т/га, тобто знаходилась у межах похибки досліду.

Одержані в досліді дані по вивченню кількісно-видового складу і шкодочинності бур’янів дозволяють зробити наступні висновки. При надходженні за вегетаційний період пшениці озимої у 2008-2009 рр. атмосферних ресурсів (волога, світло, тепло) на рівні, наближеному до багаторічної норми, рослини добре розкущились і сформували оптично щільний стеблостій, який забезпечив впродовж фаз розвитку вихід в трубку – колосіння цієї культури достатньо ефективне затінення і біологічне пригнічення бур´янів на ділянках як при мілкому, так і нульовому обробітку ґрунту без внесення гербіцидів.

Посівам пшениці озимої в 2009 р. шкодили, головним чином, злакові мухи, рослини уражувались борошнистою росою, кореневими гнилями та септоріозом (табл. 9.8).

Таблиця 9.8

Ураженість пшениці озимої хворобами і пошкодженість шкідниками

Фаза розвитку

Хвороби,

шкідники


Предмет обліку

Технологія обробітку ґрунту й сівби

Нульовий (сівба АТД-6.35)

Мілкий (сівба АТД-6.35)

Мілкий (сівба СЗ-3,6)

Кущіння

злакові мухи

пошкоджено рослин, %

1,4

1,9

6,3

Цвітіння

борошниста роса

уражено рослин, %

6,8

6,7

8,1

ступінь ураження, %

0,1

0,1

0,3

Молочно-воскова стиглість

кореневі гнилі

уражено рослин, %

28,7

30,2

33,7

ступінь ураження, %

8,3

8,2

9,3

септоріоз

ступінь ураження, %

4,4

4,2

5,4

Встановлено, що пошкодженість рослин у фазі кущіння злаковими мухами (пшеничною, шведською, гесенською) за мілкого обробітку ґрунту і сівби СЗ-3,6 була на 4,4-4,9% вищою, ніж за використання сівалки прямої дії АТД-6.35, що пояснюється меншою глибиною заробки насіння і більшою привабливістю рослин для заселення шкідником. Тенденція до зростання ураженості посівів борошнистою росою і кореневими гнилями на контролі (мілке розпушування скиби, сівба звичайною сівалкою СЗ-3,6) обумовлена, відповідно, густішим розміщенням рослин у рядках і більшим пошкодженням їх злаковими мухами.

Загалом, в умовах 2009 р. розвиток хвороб і шкідників у посівах пшениці озимої не набув загрозливого характеру, виявлені розбіжності в показниках їх шкодочинності за різних технологій обробітку ґрунту і сівби були несуттєвими і не можуть розглядатись як визначальний чинник з точки зору можливого впливу на формування продуктивності зернової культури.
9.4. Ріст, розвиток і продуктивність пшениці озимої

В науково-виробничому досліді висівали пшеницю озиму сорту Куяльник, що внесений до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні з 2003 р. і відноситься до сильних пшениць.

На час проведення сівби пшениці озимої (01.10) запаси продуктивної вологи в посівному шарі ґрунту (0-10 см) були достатніми для появи сходів. Середньодобова температура повітря першої декади жовтня становила +13,8°С, другої +11,0 і третьої +8,0°С, тобто перевищувала середні багаторічні дані за цим показником відповідно на 3,0°С, 2,2 і 2,2°С. Це сприяло отриманню своєчасних і дружніх сходів рослин.

Фаза повних сходів рослин на ділянках, де сівбу пшениці озимої проводили по нульовому обробітку сівалкою АТД-6.35 (варіант 1) була відмічена на 7-у добу (8 жовтня), а на ділянках, де сівбу здійснювали по мілкому обробітку сівалками АТД-6.35 (варіант 2) і СЗ-3,6 (варіант 3) на 2 доби пізніше, тобто на 9-у добу (10 жовтня).



Фаза кущіння рослин пшениці озимої у 1 варіанті була відмічена 27 жовтня, а у 2 і 3 варіантах – 28 жовтня. Осіння вегетація пшениці озимої відбувалася за помірних умов волого- та теплозабезпечення. З 1 по 31 жовтня випало 34,7 мм продуктивних опадів, що на 3,7 мм перевищує середньобагаторічну норму для цього місяця. Стрімке зниження середньодобових температур повітря 7 листопада 2008 р. призвело до тимчасового ПОВ. Проте вже за 4 доби (11 листопада) підвищення середньодобових температур повітря сприяло відновленню фізіологічних і ростових процесів у рослин. Коливання середньодобових температур на межі +5°С продовжувалося аж до 9 грудня 2008 р., коли було зафіксовано остаточне ПОВ. Результати лабораторних аналізів свідчать, що рослини пшениці озимої в цей час знаходилися в доброму фізіологічному стані. Вони накопичили достатню кількість цукрів як у листках (24,62-24,70%), так і вузлах кущіння (31,97-32,98%). Аналіз даних біометричних показників засвідчив незначне відставання у рості і розвитку рослин у варіанті 3, де сівбу проводили сівалкою СЗ-3,6 порівняно з варіантами 1 і 2 (сівба сівалкою АТД-6.35). При цьому застосування АТД-6.35 сприяло формуванню вузла кущіння у рослин пшениці озимої в 2009 р. на 0,12-0,30 см глибше ніж за використання звичайної сівалки по мілкому обробітку ґрунту (табл. 9.9).

Таблиця 9.9

Біометричні показники рослин пшениці озимої та вміст у їх тканинах вуглеводів на час ВВВ, залежно від системи обробітку ґрунту і сівби

Варіант обробітку й сівби

Ви-сота росл., см

К-ть, шт./росл.

Глибина заля-гання вузла кущіння, см

Площа лист- ків 1 росл., см2

Маса 100 абс. с. росл., г

Вміст вугле-водів, %

стебел

листків

коренів

у листках

у вузлах кущіння

Нульовий (сівба ATД-6.35)

21,0

3,6

11,2

8,8

2,26

6,13

47,0

24,70

31,97

Мілкий (сівба ATД-6.35)

22,0

4,0

10,8

8,0

2,44

5,60

46,0

24,65

32,98

Мілкий (сівба СЗ-3,6)

19,9

3,6

11,2

7,4

2,14

5,16

41,0

24,62

31,97

ВВВ рослин пшениці озимої було відмічено 30 березня в строк близький до середньобагаторічної дати. Погодні умови зимового періоду сприяли добрій перезимівлі пшениці озимої. Загальний фізіологічний стан рослин і пагонів на час відновлення весняної вегетації оцінювався як добрий. Це підтверджується і результатами відрощування озимини в монолітах.

Аналіз відібраних проб показав, що за період зимового спокою кількість ушкоджених і загиблих рослин, у 1 варіанті становила 2,1%, а в 2 і 3 варіантах відповідно – 1,9 та 1,4%. Короткочасне зниження температури повітря в третій декаді лютого (до -10…-12°С) не призвело до негативних наслідків і суттєво не вплинуло на життєздатність рослин пшениці озимої.

Слід відмітити, що впродовж осіннього та ранньовесняного періоду вегетації відмічалося деяке відставання у рості і розвитку рослин пшениці озимої у варіантах 2 і 3 досліду порівняно з варіантом 1. Це, викликано пізнішою появою сходів у варіанті з мілким обробітком ґрунту і сівбою сівалками ATД-6.35 і СЗ-3,6 і, очевидно, пояснюється проведенням обробітку ґрунту, який, на відміну від прямої сівби (по нульовому обробітку), ускладнював безпосередній контакт висіяного насіння з поверхнею ґрунту насіннєвого ложе.

Фаза виходу рослин в трубку у всіх варіантах досліду була відмічена 10 травня. З цього часу поступово нівелюється різниця в початковому індивідуальному розвитку рослин у варіантах, що досліджувались. В цей період спостерігається вирівнювання рослин по габітусу у варіантах різних систем обробітку ґрунту та сівби.

Фаза колосіння у всіх варіантах досліду була відмічена 3 червня, а повна стиглість – 7 липня. Аналіз структурних елементів продуктивності рослин пшениці озимої, які визначали шляхом відбору пробних снопів у передзбиральний період показав, що у варіанті з використанням сівалки АТД-6.35 по нульовому обробітку ґрунту спостерігалася тенденція до збільшення кількості продуктивних стебел на одиниці площі, коефіцієнта продуктивного кущіння та видовження колоса (табл. 9.10).



Таблиця 9.10

Основні елементи структури та врожайність зерна рослин пшениці озимої залежно від технології обробітку ґрунту і сівби

Варіант обробітку й сівби

Ви-сота росл., см

К-ть

прод. стебел,

шт./м2


Коеф. прод. кущіння

Дов-жина колоса, см

К-ть зерен з колоса, шт.

Маса зерна з колоса, г

Маса 1000 зерен, г

Уро-жай-ність,

т/га


Нульовий (сівба ATД-6.35)

93,3

518,9

1,7

7,2

29,2

1,06

37,1

5,50

Мілкий (сівба ATД-6.35)

92,4

480,3

1,6

7,1

29,3

1,17

39,9

5,62

Мілкий (сівба СЗ-3,6)

95,5

410,5

1,4

7,1

31,8

1,33

41,8

5,46

Натомість, за використання мілкого обробітку ґрунту і сівби сівалками ATД-6.35 і СЗ-3,6 спостерігалося зменшення значень вищезазначених показників і разом з тим суттєве зростання маси зерна з колоса та маси 1000 зерен. Поєднання та співвідношення цих показників і визначає рівень сформованого врожаю.

Отже, проведення прямої сівби пшениці озимої сівалкою ATД-6.35 сприяло збільшенню значень показників щільності продуктивного стеблостою на 7,4 і 20,9% та зменшенню маси зерна з колоса на 0,11-0,27 г, а маси 1000 зерен на 2,8-4,7 г порівняно з використанням мілкого обробітку ґрунту і сівби сівалками ATД-6.35 і СЗ-3,6.

Найбільша врожайність зерна пшениці озимої сформована у варіанті, що передбачав мілкий обробіток ґрунту і сівбу сівалкою ATД-6.35 і становила 5,62 т/га, що на 0,12 та 0,16 т/га перевищує варіанти з використанням сівалки ATД-6.35 по нульовому обробітку і сівалки СЗ-3,6 по мілкому обробітку ґрунту.

Якщо перенести отримані показники елементів структури врожайності пшениці в програму математичної обробки то отримаємо графічну модель, в якій відповідні значення будуть показані в кожному з 3 рядків – варіантів застосування обробітку ґрунту і сівби, де: суцільною тонкою лінією відображено нульовий (сівба ATД-6.35), суцільною жирною – мілкий (сівба ATД-6.35), а штрихованою лінією – мілкий (сівба СЗ-3,6). Величина кожної з 8 змінних відкладена по одній зі спиць, щоб краще порівняти випадки з багатовимірної точки зору.

Аналізуючи графічну модель, варто відзначити, що за нульового обробітку ґрунту й сівби ATД-6.35 спостерігався найбільший прояв 3 елементів структури (кількість продуктивних стебел на одиниці площі, коефіцієнт продуктивного кущіння та довжина колоса), а за мілкого обробітку ґрунту й сівби СЗ-3,6 – 4 інших (висота рослин, кількість та маса зерна з колоса, маса 1000 зерен).

Лише за мілкого обробітку ґрунту й сівби ATД-6.35 відмічали майже рівноцінний прояв 5 елементів структури, які, навіть за суттєвого зниження висоти рослин та зменшення кількості зерен в колосі, забезпечили формування найбільшої в досліді врожайності зерна – 5,62 т/га (рис. 9.1).

c:\documents and settings\admin\рабочий стол\павук.tif

Рис. 9.1. Графічне відображення елементів структури та врожайності зерна пшениці озимої залежно від технології обробітку ґрунту і сівби


Застосування технології на основі нульового обробітку ґрунту і прямої сівби АТД-6.35 обумовило збільшення в зерні вмісту білка до 13,29% і клейковини до 25,3%, що відповідає вимогам 2 класу (табл. 9.11).

Таблиця 9.11

Якість зерна пшениці озимої залежно від способу обробітку ґрунту й сівби

Технологія обробітку ґрунту і сівби

Натура зерна, г/л

Вміст в зерні, %

ІДК, о.п.

Клас зерна

білка

клейковини

Нульовий обробіток (сівба АТД – 6.35)

785

13,29

25,3

62

2

Мілкий обробіток (сівба АТД – 6.35)

800

12,74

24,0

68

2

Мілкий обробіток (сівба СЗ – 3,6)

810

11,71

22,9

56

3

На контролі (мілке розпушування ґрунту + сівба СЗ-3,6) ці показники були на рівні 3 класу (відповідно 11,71 та 22,9%). Покращання параметрів якості основної продукції за прямої сівби пшениці озимої в умовах 2009 р. пояснюється формуванням у цьому варіанті дрібного зерна, тобто за меншої натурної маси його пропорційно зростає частка білків по відношенню до вуглеводів (крохмалю).

Таким чином, за результатами проведених досліджень ефективності технологічних систем вирощування озимої пшениці можна зробити наступні висновки. Застосування технології нульового обробітку і прямої сівби АТД-6.35 в діапазоні зволоження орного шару 20-25% не приводить до погіршення агрофізичних властивостей чорнозему. При сівбі та у фазі весняного кущіння рослин об’ємна маса і твердість необробленого ґрунту дещо збільшується порівняно з мілким його розпушуванням, однак ці показники в усіх випадках не виходять за межі допустимих величин (1,30 г/см³ та 25 кг/см²).

Перед сівбою пшениці озимої запаси продуктивної вологи в шарі 0-10 см за нульового обробітку ґрунту на 4,6-4,9 мм перевищували мілкий обробіток (9,9-10,2 мм) за рахунок мульчі післяжнивних решток, яка краще утримує атмосферні опади, що в умовах Степу є визначальним в одержанні повноцінних сходів та укорінення і розвитку рослин на початку вегетації. Стосовно метрового шару ґрунту як при першому (сівба), так і наступних (відновлення вегетації весною, фаза повної стиглості зерна) строках визначення, суттєвої різниці в запасах вологи по варіантах досліду не виявлено.

У порівнянні з контролем (мілкий обробіток ґрунту + сівба СЗ-3,6) застосування технології нульового обробітку ґрунту не приводить до погіршення ефективної родючості чорнозему. Зміни поживного режиму в період вегетації рослин по варіантах досліду були несуттєвими, а оптимальний вміст рухомих форм азоту, фосфору і калію в ґрунті свідчить про збалансоване живлення рослин цими елементами. Краще співвідношення N:P в основній продукції за прямої сівби ATD-6.35 створило передумови для формування якіснішого зерна пшениці.

За сприятливих гідротермічних умов пшениця озима, незалежно від технологічних систем обробітку ґрунту і сівби, сформувала оптично щільний стеблостій і навіть без внесення страхових гербіцидів забезпечила ефективне затінення і пригнічення бур’янів, кількість яких перед збиранням урожаю становила 2,5-3,4 шт./м² (7,7-8,8 г/м²).

У 2009 р. розвиток хвороб і шкідників у посівах пшениці озимої не набув загрозливого характеру, розбіжності в показниках їх шкодочинності за різних технологій обробітку ґрунту і сівби були несуттєвими і не є визначальним фактором з точки зору можливого впливу на формування урожайності зернової культури по варіантах досліду.

Відмічена тенденція до підвищення урожайності і покращання якості зерна пшениці озимої на тлі застосування комплексу АТД-6.35 за рахунок рівномірної (по площі і глибині) заробки насіння у вологий ґрунт, більшої густоти стеблостою а також оптимального поєднання та співвідношення структурних елементів продуктивності рослин.
9.5. Економічна та біоенергетична ефективність вирощування пшениці озимої

Аналіз економічної ефективності використання різних способів обробітку та сівби свідчить, що незважаючи на економію палива і зниження затрат праці за прямої сівби пшениці озимої в необроблений ґрунт комплексом АТД-6.35, порівняно із загальноприйнятою технологією вирощування, відмічається суттєве зростання виробничих витрат та затрат сукупної енергії (табл. 9.12).



Таблиця 9.12

Економічна та біоенергетична ефективність вирощування пшениці озимої після гороху за різних способів обробітку ґрунту та сівби

Показники

Спосіб обробітку ґрунту та сівби

Нульовий обробіток (сівба АТД-6.35)

Мілкий обробіток (сівба АТД-6.35)

Мілкий обробіток (сівба СЗ-3,6)

Урожайність, т/га

5,50

5,62

5,46

Виробничі витрати на 1 га, грн

6082

5518

5143

Собівартість 1 т зерна, грн

1106

982

942

Рентабельність, %

207,5

246,3

261,0

Затрати сукупної енергії на 1 га, МДж

10948

9802

9521

Енергоємність 1 т зерна, МДж

1991

1744

1744

Коеф. енергетичної ефективності

8,26

9,43

9,44

Разом з тим, за нульового обробітку суттєво збільшуються загальні виробничі витрати коштів на придбання та внесення гербіцидів, а також застосування енергонасиченого (дорогого в придбанні та обслуговуванні) посівного комплексу машин, які не окупаються відповідним зростанням урожайності, що й приводить до здорожчання продукції. Тому, навіть незважаючи на спрощення виробничого циклу, за прямої сівби зростає собівартість 1 т зерна, знижується рівень рентабельності та коефіцієнт енергетичної ефективності порівняно з мілким обробітком ґрунту і сівбою АТД-6.35 відповідно на 124 грн, 38,8% та 1,17, а за сівби СЗ-3,6 – на 164 грн, 53,5% та 1,18.

Таким чином, пряма сівба пшениці озимої сівалкою ATД-6.35 сприяла збільшенню значень показників щільності продуктивного стеблостою на 7,4 і 20,9% та зменшенню маси зерна з колоса на 0,11-0,27 г, а маси 1000 зерен – на 2,8-4,7 г порівняно з використанням мілкого обробітку ґрунту і сівби сівалками ATД-6.35 і СЗ-3,6.

Найбільша врожайність зерна пшениці озимої сформована у варіанті, що передбачав мілкий обробіток ґрунту і сівбу сівалкою ATД-6.35 і становила 5,62 т/га, що на 0,12 та 0,16 т/га перевищує варіанти з використанням сівалки ATД-6.35 по нульовому обробітку і сівалки СЗ-3,6 по мілкому обробітку ґрунту.

Застосування технології на основі нульового обробітку ґрунту і прямої сівби АТД-6.35 обумовило збільшення в зерні вмісту білка до 13,29% і клейковини до 25,3%, що відповідає вимогам 2 класу. На контролі (мілке розпушування скиби + сівба СЗ-3,6) ці показники були на рівні 3 класу (відповідно 11,71 та 22,9%).

Незважаючи на спрощення виробничого циклу, за прямої сівби пшениці озимої відмічали зростання собівартості 1 т зерна, зниження рівня рентабельності та коефіцієнта енергетичної ефективності порівняно з мілким обробітком ґрунту і сівбою АТД-6.35 відповідно на 124 грн, 38,8% та 1,17, а за сівби СЗ-3,6 – на 164 грн, 53,5% та 1,18.

1   ...   27   28   29   30   31   32   33   34   ...   46


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка