Національна академія аграрних наук україни державна установа інститут сільського господарства степової зони на правах рукопису гирка анатолій дмитрович «324»/.«321»: 631. 5



Сторінка32/46
Дата конвертації09.03.2016
Розмір6.06 Mb.
1   ...   28   29   30   31   32   33   34   35   ...   46

ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування та нове вирішення актуальної наукової проблеми, що полягає у розробці агробіологічних і теоретичних основ підвищення адаптивності та продуктивності озимих і ярих форм пшениці, ячменю, а також вівса у Північному Степу України з урахуванням варіювання погодних факторів, морфобіологічних особливостей нових сортів, їх реакції на строки, способи сівби, норми висіву та глибину заробки насіння, попередники, застосування ріст регулюючих препаратів, біологічно активних речовин, засобів захисту рослин, макро- та мікродобрив з метою збільшення врожайності, підвищення ефективності вирощування та стабілізації валових зборів зерна.

  1. Встановлено, що в зоні Північного Степу України визначальними у формуванні продуктивності пшениці і ячменю озимих є гідротермічні умови жовтня - березня, а також червня - липня. Рослини ячменю і пшениці ярих, а також вівса найуразливішими є у квітні - червні, коли відбувається формування вторинної кореневої системи, активний ріст і розвиток генеративних органів.

  2. За стабільністю прояву генетично обумовленого адаптивного потенціалу сортів рослин по відношенню до впливу агроекологічних умов на процеси росту, розвитку і формування врожайності зерна на першому місці знаходиться пшениця озима, на другому – ячмінь озимий, на третьому – овес, потім – ячмінь ярий, а на останньому – пшениця яра.

  3. Оптимальний ріст, розвиток та формування найбільшого рівня зернової продуктивності відмічено у сортів пшениці озимої – Вдала, Годувальниця одеська, Господиня, Заможність, Землячка одеська, Зразкова, Литанівка, Подяка, Служниця одеська, Співанка, Супутниця, Українка одеська та Дельфін (6,56- 8,15 т/га), а також пшениці ярої – Нащадок, Спадщина, Улюблена, Харківська 30 та Чадо (1,68-1,90 т/га).

  4. Найбільший рівень урожайності зерна та адаптивності до посушливих умов забезпечили сорти ячменю типово озимої форми – Борисфен, Зимовий, Селена стар, Трудівник, сорти-дворучки – Достойний та Майстер (5,12-5,70 т/га), а також ячменю ярого – Виклик, Водограй, Всесвіт, Галактик, Доказ, Донецький 15, Еней, Крок, Созонівський, Сталкер та Статок (3,21-3,41 т/га) та вівса – Бусол, Ірен, Спурт, Стерно, Скарб України та Самуель (2,53-3,27 т/га).

  5. Встановлено, що сівба пшениці ярої на початку весняно-польових робіт (25.03-9.04) із загортанням насіння на глибину 5-6 см сприяла кращому розвитку рослин. Кількість вторинних коренів збільшувалася на 12,9-22,7%, продуктивне кущіння – на 7,3-10,0%, порівняно з більш пізнім строком сівби (30.03-14.04). За ранньої сівби у посівах формувалася на 9,3-17,9% більша площа листків, що сприяло збільшенню кількості поглинутої ФАР (на 3,7-16,9%), але погіршувало освітленість листків у посівах (на 2,5-30,1%) та на 0,1-0,5 г/м2·добу зменшувало ЧПФ.

  6. Експериментально доведено, що використання в посівах пшениці ярої комплексної системи захисту (фунгіцид тілт 250 ЕС, біофунгіцид агат 25-К та гербіцид гранстар 75) забезпечило приріст врожайності сорту Спадщина на рівні 26,3%, а Харківська 30 – на 28,6%, порівняно з варіантом без застосування захисту рослин.

  7. Врожайність зерна пшениці ярої більшою мірою обумовлювалася кількістю продуктивних стебел на площі та масою зерна з колосу. Рання сівба (27.03-12.04) забезпечила вищу врожайність (1,51-2,04 т/га), порівняно з сівбою через 5 діб (1,45-1,97 т/га). Норма висіву насіння 5,0 млн сх. насінин/га при внесенні N40P20К20 була оптимальною за сівби в ранній строк, а в більш пізній – зі збільшенням норми висіву до 6 млн сх. насінин/га.

  8. Обробка насіння та позакореневе підживлення посівів пшениці ярої препаратом Е.К.О. Стим Premium, забезпечило прибавку врожайності зерна пшениці ярої сорту Спадщина на фоні внесення N20P20K20 від обробки насіння 0,10 т/га, від позакореневого підживлення – 0,14 т/га, а за комплексного їх використання – 0,20 т/га, порівняно з контролем, а на фоні N40P40K40 – 0,11; 0,24 та 0,26 т/га, відповідно.

  9. Встановлено, що урожайність ячменю озимого за весняного строку сівби порівняно з осінньою сівбою зменшувалась на 0,95-1,54 т/га або на 33,6-51,5% залежно від мінерального живлення та обробки насіння. Вищий врожай зерна ячменю озимого за весняного строку сівби сформовано за внесення N60P60K60 та використання інкрустації насіння. Збільшення зернової продуктивності рослин одержано від застосування препаратів реаком та антистрес. Приріст урожайності зерна ячменю ярого без внесення добрив склав 0,23 та 0,26 т/га, за дози N30P30K30 – 0,22 та 0,27 т/га, N60P60K60 – 0,18 та 0,03 т/га відповідно.

  10. Доведено, що вищий рівень величин основних елементів структури врожайності (щільність стеблестою, довжина головного колоса, кількість зерен з колоса й рослини, маса зерна з головного колоса й рослини, а також маса 1000 зерен та натурна маса зерна) ячменю ярого плівчастого при вирощуванні після сої забезпечив урожайність зерна – 4,19 т/га, за сівби 5,0 млн сх. насінин/га, після соняшнику – 3,59 т/га – 4,5 млн, а після пшениці озимої – 3,93 т/га за норми 5,5 млн сх. насінин/га. За вирощування ячменю ярого голозерного після сої та пшениці озимої отримано врожайність зерна 3,29 і 2,76 т/га за норми висіву 5,0 млн сх. насінин/га, тоді як після соняшника вона був майже на одному рівні – 2,93-3,01 т/га при 4,5-6,0 млн сх. насінин/га.

  11. Найвищий рівень зернової продуктивності ячменю ярого забезпечило комплексне використання препаратів Вимпел К і Оракул для обробки насіння та Вимпел і Оракул мультикомплекс (біомарганець) для позакореневого підживлення рослин у фазах кущіння та трубкування – приріст врожайності зерна при внесенні N30P30K30 склав 0,35-0,38 т/га, а N60P60K60 – 0,26-0,39 т/га.

  12. Найбільша врожайність зерна вівса голозерного була отримана після пшениці озимої у варіанті N40P40K40+N30 із обприскуванням реакомом (3,29 т/га), після кукурудзи – у варіанті N20P20K20+N30+реаком (3,24 т/га), дещо більшою вона була при застосуванні N40P40K40+N30 із обприскуванням реакомом (3,39 т/га), а після соняшника (3,25 т/га) за внесення N40P40K40+N30.

  13. Встановлено, що попередники суттєво впливали на фітосанітарний стан посівів вівса голозерного. Чисельність п’явиці після пшениці озимої збільшувалася на 12,1%, а після кукурудзи та соняшника – на 15,2 та 12,5% відповідно. Вищий ступінь ураження септоріозом спостерігався у посівах після пшениці озимої (2,3-3,8%), а найменший – після соняшника (1,9-3,0%). Кількість бур’янів після попередника соняшник сягала 25,3 шт./м2, в той час як у посівах після пшениці озимої та кукурудзи не перевищувала 16,5 та 19,3 шт./м2 відповідно.

  14. Коефіцієнт водоспоживання посівів ячменю ярого при внесенні безводного аміаку був нижчим ніж при використанні аміачної селітри на 1,9%, а біогумусу – на 4,5% та на 27,2% був меншим за контрольний варіант, а у посівах пшениці ярої – на 7,9; 10,3 та 21,2% відповідно.

  15. Вищий рівень зернової продуктивності ячменю (3,57 т/га) і пшениці (2,41 т/га) ярих був отриманий при внесенні безводного аміаку. Застосування аміачної селітри та біогумусу для удобрення ячменю ярого забезпечило прибавку врожаю 0,59 та 0,41 т/га, а у пшениці ярої – 0,29 та 0,23 т/га відповідно.

  16. Доведено, що найменші витрати води на формування врожаю зерна ячменю ярого (452,9-590,4 м3/т) були при мульчуванні ґрунту рослинними рештками попередніх культур і перевищували контроль на 22,3-32,7%. Наявність соломи знижувала температуру ґрунту на 0,2-1,8ºС. Передпосівне внесення N60P60K60 сприяло ефективнішому (до 46,0 м3/т) використанню води порівняно з дозою N30P30K30 у посівах з міжряддями 15 см, а з міжряддями 30 см менший коефіцієнт водоспоживання ячменю ярого був за мульчування на фоні внесення N30P30K30 (598,7 м3/т), а без нього – за дози N60P60K60 – 452,9 м3/т.

  17. Урожайність зерна ячменю ярого, за мульчування ґрунту рослинними рештками, підвищувалась на 0,23 т/га, а при збільшенні дози внесення добрив до N60P60K60, залежно від ширини міжрядь, вона зростала без мульчування на 0,21 т/га, а з мульчуванням – на 0,33 т/га. Зернова продуктивність ячменю ярого при сівбі з міжряддям 15 см та внесенні N60P60K60, збільшувалася на 8,1%, а на фоні N30P30K30 – на 4,2%. За збільшення ширини міжрядь до 30 см, приріст врожайності зерна становив 4,9 та 2,3% відповідно.

  18. Найбільший економічний та енергетичний ефект було отримано за вирощування сортів пшениці озимої: Супутниця, Співанка, Заможність, Подяка, Господиня, Вдала, Годувальниця одеська та Литанівка; пшениці ярої: Нащадок, Харківська 30 та Спадщина; ячменю озимого: Трудівник, Зимовий, Селена стар, Борисфен, Майстер та Достойний; ячменю ярого: Лука, Алегро, Аватар, Аграрій, Статок, Сталкер, Крок, Всесвіт та Доказ; вівса: Бусол, Ірен, Спурт та Стерно.

  19. Ранні строки сівби пшениці ярої (25.03-9.04) забезпечили найнижчу собівартість 1 т зерна та найвищий рівень рентабельності виробництва і коефіцієнт енергетичної ефективності, які у сорту Спадщина (тверда) становили: 2287 грн; 74,9% та 4,73, а у сорту Харківська 30 (м’яка) – 1632 грн; 145,0% та 5,22 відповідно.

  20. Встановлено, що при використанні безводного аміаку (N30) собівартість 1 т зерна пшениці ярої була на 187-249 грн меншою, а рівень рентабельності на 15,1-19,6% вищий ніж за внесення аміачної селітри та біогумусу. При використанні безводного аміаку (N30) собівартість 1 т зерна ячменю ярого була на 17 грн меншою ніж на контролі. При внесенні аміачної селітри та безводного аміаку (N30) коефіцієнт енергетичної ефективності був меншим за контроль на 0,79 та 0,71 відповідно.

  21. Найменшу собівартість 1 т зерна та найвищий рівень рентабельності, які становили 1205; 1337; 1272 грн/т та 153,7; 131,8; 143,8% було отримано за вирощування ячменю ярого плівчастого після сої за норми висіву 4,0 млн сх. насінин/га, соняшника – 4,5 млн/га, а після пшениці озимої – за норми 5,5 млн сх. насінин/га відповідно. Вирощування ячменю ярого голозерного найефективнішим було за норми 5,0 млн сх. насінин/га.

  22. При використанні стимуляторів росту рослин ячменю ярого найнижча собівартість 1 т зерна (2030 грн) та найвищий рівень рентабельності (52,7%) і коефіцієнт енергетичної ефективності (4,54) були отримані у варіанті з обробкою насіння сумішшю препаратів Вимпел-К (500 г/т) та Оракул насіння (1 л/т) і обприскуванням посівів у фазі виходу рослин в трубку препаратом Вимпел (500 г/га) на фоні внесення N30P30K30.

  23. Зниження собівартості та енергоємності 1 т зерна за внесення N30P30K30 на 258-386 грн та 440-4523 МДж, а на фоні N60P60K60 – на 294-320 грн та 437- 3111 МДж відповідно забезпечила сівба ячменю ярого з міжряддями 30 см.

  24. За вирощування вівса голозерного без застосування добрив отримали найнижчу собівартість 1 т зерна (1410-1701) та найвищий рівень рентабельності (41,1-70,2%) і коефіцієнт енергетичної ефективності (4,36-5,34).


РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
При визначенні обсягів товарного виробництва зернових колосових культур та площ їх розміщення в структурі посівів Північного Степу України перевагу слід надавати регіонам найсприятливішого їх вирощування, до яких за градієнтами температурних факторів та умов зволоження вегетаційного і зимового періодів для озимих форм пшениці та ячменю відносяться Кіровоградська, Дніпропетровська і Донецька області, а за температурними факторами і умовами зволоження вегетації ячменю ярого та вівса – Кіровоградська область.

В умовах недостатнього зволоження Північного Степу України для найповнішої реалізації потенційної продуктивності озимих та ярих зернових культур застосовувати такі технології і прийоми їх вирощування:

- висівати високоврожайні та пластичні сорти пшениці озимої – Вдала, Годувальниця одеська, Господиня, Литанівка та Подяка; пшениці ярої – Нащадок, Спадщина, Улюблена та Харківська 30; ячменю озимого – Достойний, Борисфен, Зимовий, Селена стар та Трудівник; ячменю ярого – Виклик, Водограй, Всесвіт, Крок та Статок, а також вівса – Ірен, Спурт, Стерно та Скарб України;

- здійснювати передпосівну обробку насіння ячменю озимого (дворучки) препаратом антистрес або реаком, вносити під передпосівну культивацію мінеральні добрива (N60P60K60) та проводити сівбу в оптимальний строк восени або рано навесні;

- насіння ячменю ярого плівчастого перед сівбою обробляти препаратом антистрес чи реаком або препаратами Вимпел К (500 г/т) і Оракул (1 л/т), вносити восени рідкий безводний аміак дозою N30, під передпосівну культивацію мінеральні добрива (N30P30K30), сіяти на початку весняно-польових робіт після попередника соя з нормою висіву 5,0 млн сх. насінин/га, після соняшнику – 4,5 млн/га, а після пшениці озимої – 5,5 млн сх. насінин/га, проводити позакореневе підживлення рослин у фазі виходу в трубку препаратом Вимпел (500 г/га). Ячмінь ярий голозерний сіяти в ранній строк після попередників соя та пшениця озима з нормою висіву 5,0 млн, а після соняшника – 4,5-6,0 млн сх. насінин/га;

- овес голозерний сіяти в ранній строк після попередника пшениця озима або кукурудза, проводити підживлення рослин N30 локально у фазі кущіння та обприскування посівів реакомом (3 л/га) наприкінці фази кущіння;



- застосовувати передпосівну обробку насіння пшениці ярої препаратом Е.К.О. Стим Premium (1 л/т), вносити восени рідкий безводний аміак дозою N30, під передпосівну культивацію – N20P20K20, сіяти на початку весняно-польових робіт, застосовувати у фазі кущіння рослин комплексну систему захисту посівів (бакова суміш препаратів: тілт 250 ЕС + агат 25-К + гранстар 75), позакореневе підживлення рослин препаратом Е.К.О. Стим Premium (1 л/га).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


  1. Наукові основи агропромислового виробництва в зоні Степу України / ред. М. В. Зубець (голова) та ін. – К. : Аграрна наука, 2010. – 986 с.

  2. Система ведення сільського господарства Дніпропетровської області. – Дніпропетровськ, 2005. – 432 с.

  3. Рослинництво з основами програмування врожаю / О .Г. Жатов, Л. Т. Глущенко, Г. О. Жатова [та ін.]; за ред. О. Г. Жатова. – К. : Урожай, 1995. – 256 с.

  4. Зінченко О. І. Рослинництво : [підручник] / О. І. Зінченко, В. Н. Салатенко, М. А. Білоножко ; за ред. О. І. Зінченка. – К. : Аграрна освіта, 2001. – 591 с. : іл.

  5. Зінченко О. І. Кормовиробництво : [навчальне видання] / О. І. Зінченко. – [2-е вид., доп. і перероб.] – К. : Вища освіта, 2005. – 448 с.: іл.

  6. Каленська С. М. Рослинництво / [Каленська С. М, Шевчук О. Я., Дмитришак М. Я. та ін.] – К. : НАУ, 2005, – 502 с.

  7. Зубець М. В. Проблема використання меліоративних земель в Україні / М. В. Зубець, П. І. Коваленко, Ю. О. Михайлов // Меліорація і водне господарство. – К. : Аграрна наука, 2008. – № 96. – С. 3-13.

  8. Сайко В. Ф. Наукові основи землеробства в контексті змін клімату / В. Ф. Сайко // Вісник аграрної науки. – 2008. – № 11. – С. 5-10.

  9. Дмитренко В. П. Сільськогосподарська метеорологія: термінологічний довідник / В. П. Дмитренко, Л. В. Щербак, В. В. Бібік. – К. : Наукова думка, 2009. – 272 с.

  10. Ліпінський В. М. Клімат України / В. М. Ліпінський, В. М. Бабіченко. – К. : Вид-во Раєвського, 2003. – 343 с.

  11. Медведев В. В. Просторовий і часовий дефіцити зволоження сільськогосподарських культур на орних землях України / В. В. Медведев, Т. М. Лактіонова, Л. В. Донцова // Вісник аграрної науки. – 2011. – № 3. – С. 9-13.

  12. Адаменко Т. І. Зміна агрокліматичних умов і їх вплив на зернове господарство України / Т. І. Адаменко // Погода і зернове господарство України : матеріали наради-семінару. – Дніпропетровськ, 2004. – С. 3-6.

  13. Адаменко Т. И. Влияние почвенно-климатических и погодных условий на формирование качества зерна / Т. И. Адаменко // Хранение и переработка зерна. – 2006. – № 5. – С. 39-42.

  14. Іващенко, О. О. Напрями адаптації аграрного виробництва до змін клімату / О. О. Іващенко, О. І. Рудник-Іващенко // Вісник аграрної науки. – 2011. – № 8. – С. 10-12.

  15. Дідух Я. П. Екологічні аспекти глобальних змін клімату: причини, наслідки, дії / Я. П. Дідух // Вісник НАН України. – 2009. – № 2. – С. 34-44.

  16. Клімат України / за ред. Ліпінського В. М., Дячука В. А., Бабіченко В. М. – К. : Вид-во Раєвського, 2003. – 356 с.

  17. Зернові, зернобобові, круп’яні культури і кукурудза в агроекосистемах // Наукові основи ведення зернового господарства / О. І. Різник В. Ф. Сайко, М. Г. Лобас, І. [та ін.] ; за ред. В. Ф. Сайка. – К. : Урожай, 1994. – С. 41-54.

  18. Носенко Ю. Внедрение энергосберегающих технологий в растениеводстве / Ю. Носенко // Агровісник. – 2007. – № 4. – С. 35-37.

  19. Пащенко Ю. М. Інтенсифікація зерновиробництва. Агроекологічна та соціально-економічна сутність / Ю. М. Пащенко, В. С. Рибка, М. С. Шевченко // Эксклюзивные технологии. – 2010. – № 3(8). – С. 22-27.

  20. Современные технологии возделывания зерновых за рубежом / Н. А. Ламан, А. М. Певнев, Н. А. Макарова[и др.] // Зерновые культуры. – 1991. – №1. – С. 37-38; № 2. – С. 43-44; № 3. – С. 46-47; № 4. – С. 41-43.

  21. Морфология, биология, хозяйственная ценность пшеницы / [Шелепов В. В., Маласай В. М., Пензев А. Ф. и др.] ; под ред. В. В. Шелепова. – Мироновка, 2004. – 526 с.

  22. Задонцев А. И. Повышение зимостойкости и продуктивности озимой пшеницы // Сб. научн. тр. ВНИИ кукурузы. – Днепропетровск, 1974. – 284с.

  23. Задонцев А. И., Бондаренко В. И. Зимостойкость и продуктивность разновозрастных побегов озимой пшеницы и ржи в зависимости от условий произрастания / А. И. Задонцев, В. И. Бондаренко // Агробіологія. – 1963. – №1. – С. 32-35.

  24. Борисоник З. Б. Ячмень яровой / З. Б. Борисоник. – М. : Колос, 1974. – 179 с.

  25. Залежність зимостійкості та врожайності озимої пшениці в Степу України від агротехнічних заходів / В. І. Бондаренко, Г. Р. Пікуш, М. М. Повзик [та ін.] // Степове землеробство, 1975. – Вип. 9. – С. 41-43.

  26. Созинов А. А. Селекция пшеницы на качество зерна // Селекция и сортовая агротехника озимой пшеницы : сб. науч. тр. – М. : Колос, 1979. – С. 42-57.

  27. Созинов А. А., Жемела Г. П. Улучшение качества зерна озимой пшеницы и кукурузы. – М. : Колос, 1983. – 270 с.

  28. Кудрявицька А. М. Агрохімічне обгрунтування використання добрив під озиму та яру пшеницю в сівозміні на лучно-чорноземному грунті північної частини Лісостепу України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук : спец. : 06.01.04 / А. М. Кудрявицька. – Національний аграрний університет. – К., 2005. – 18 с.

  29. Куперман Ф. М. Біологічні особливості розвитку, росту й органогенезу пшениці // Озима пшениця / Ф. М Куперман ; під ред. С. М. Бугая. – К. : Урожай, 1969. – С. 41-60.

  30. Куперман Ф. М. Методические указания по определению потенциальной и реальной продуктивности пшеницы / Куперман Ф. М., Мурашев В. В., Ананьева Л. В. – М. : ВАСХНИЛ, 1978. – 46 с.

  31. Бондаренко В. И. Качество зерна озимой пшеницы в зависимости от условий минерального питания / Бондаренко В. И., Артюх А. Д., Косенко Г. И. // Агротехнические приемы повышения качества зерна : сб. ст. изд. ВНИИ кукурузы. – Днепропетровск : ВНИИ кукурузы, 1978. – 128 с.

  32. Бондаренко В. И. Влияние элементов минерального питания на формирование корневой системы, транспирацию и продуктивность озимой пшеницы / В. И. Бондаренко, И. Д. Ткалич // Агрохимия. – 1978. – №11. – С. 53-57.

  33. Ткалич И. Д. Биологические и технологические основы возделывания озимой пшеницы с промежуточными культурами на орошаемых землях Степи Украины : дис. … доктора с.-х. наук : 06.01.09 / И. Д. Ткалич – Днепропетровск, 1989. – 352 с.

  34. Нестерець В. Г. Агроекологічні та біологічні основи вирощування середньо- і низькорослих сортів озимої пшениці в південно-східному Степу України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора с.-г. наук : спец. 06.01.09 / В. Г. Нестерець. – Дніпропетровськ, 1996. – 56 с.

  35. Ярчук И. И. Агробиологические основы повышения зимостойкости и урожайности озимой пшеницы в условиях северной Степи Украины: дис. … доктора с.-г. наук : 06.01.09 / И. И. Ярчук. – Днепропетровск, 2005. – 390 с.

  36. Нестерец В. Г. Агроэкологические и биологические основы выращивания средне и низкорослых сортов озимой пшеницы в юго-восточной Степи Украины : дис. … доктора с.-г. наук : 06.01.09 / В. Г. Нестерец. – Днепропетровск, 1978. – С. 49-51.

  37. Гузь В. Г. Підвищення стійкості та продуктивності рослин озимої пшениці в Степу України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд.. с.-г. наук : спец. 06.01.09 «Рослинництво» / В. Г. Гузь. – Дніпропетровськ, 1998. – 17 с.

  38. Демішев Л. Ф. Оптимізація агротехнічних заходів підвищення продутив-ності озимої пшениці на зрошуваних землях у північних регіонах Степу України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора. с.-г. наук : 06.01.09 / Демішев Леонід Феофанович. – Дніпропетровськ, 1994. – 39 с.

  39. Лихочвор В. В. Шляхи підвищення якості зерна озимої пшениці в умовах Лісостепу західної України / В. В. Лихочвор // Вісник Львівського державного аграрного університету. Агрономія. – Львів. – 2001. – № 5. – С. 170-177.

  40. Доспехов Б. А. Методика опытного дела / Б. А. Доспехов. – М. : Колос, 1985. – 336 с.

  41. Методические рекомендации по проведению полевых опытов с зерновыми, зернобобовыми и кормовыми культурами ; под редакцией В. С. Цыкова и Г. Р. Пикуша. – Днепропетровск, 1983. – 46 с.

  42. Жемела Г. П. Удосконалення технології вирощування екологічно чистого і якісного зерна озимої пшениці / Г. П. Жемела, П. В. Писаренко // Зб. наукових праць Уманського держ. агр. ун-ту (Спец. випуск. Біологічні науки і проблеми рослинництва). – Умань, 2003. – С. 702-707.

  43. Вирощування озимої пшениці в зв’язку з регіональними змінами погодних умов в Степу України / А. В. Черенков, В. Г. Нестерець, М. М. Солодушко [та ін.] // Бюлетень Інституту зернового господарств УААН. – Дніпропетровськ, 2010. – № 38. – С. 9-16.

  44. Нестерець В. Г. Технологічні заходи вирощування озимої пшениці та економічна ефективність її виробництва у південно-східній частині Степу / В. Г. Нестерець, В. О. Компанієць, О. О. Кулешов // Бюлетень Інституту зернового господарства УААН. Дніпропетровськ, 2008. – № 35. – С. 44-48.

  45. Савранчук В. В. Агробіологічне обґрунтування процесів формування урожайності та якості зерна різних сортів озимої пшениці в північному Степу України : дис. … канд. с.- г. наук : спец. 06.01.09 / В. В. Савранчук – Дніпропетровськ, 2004. – 193 с.

  46. Пшеница / [Животков Л. А., Бирюков С. В., Степаненко О. Я. и др.]. – К. : Урожай, 1989. – 320 с.

  47. Ярчук І. І. Вміст вологи в ґрунті та строки сівби озимої пшениці / І. І. Ярчук // Бюлетень Інституту зернового господарства УААН. – Дніпропетровськ, 2001. – № 17. – С. 59-62.

  48. Шевніков М. Я. Світові агротехнології : навчальний посібник / М. Я. Шевніков. – Полтава, 2005. – 192 с.

  49. Гирка А. Д. Формування врожайності та якості зерна озимої пшениці залежно від підживлення і засобів захисту в умовах північного Степу України : дис. … канд. с.- г. наук : спец. 06.01.09 / А. Д. Гирка. – Дніпропетровськ, 2007. – 177 с.
1   ...   28   29   30   31   32   33   34   35   ...   46


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка