Національна академія аграрних наук україни державна установа інститут сільського господарства степової зони на правах рукопису гирка анатолій дмитрович «324»/.«321»: 631. 5



Сторінка9/46
Дата конвертації09.03.2016
Розмір6.06 Mb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   46

Висновки до розділу 3

Встановлено, що на продуктивність зерновиробництва значний вплив мають три пов’язаних із кліматом фактори – зволоженість, теплозабезпечення, а також тривалість теплого та холодного періоду року, що визначає континентальність клімату. Зміни клімату ведуть до переоцінки впливу всіх цих пов’язаних між собою факторів. За критеріями основних метеорологічних показників (температура повітря, кількість опадів, а також їх відхилення від середніх багаторічних величин в межах календарного року чи теплого/холодного його періоду) найсприятливішою з-поміж трьох областей північного Степу України є Кіровоградська, менш сприятлива – Донецька, а за надмірною температурою повітря та недостатньою кількістю опадів – Дніпропетровська область.

У північному Степу України протягом 2000-2015 рр. спостерігається істотне зростання числа випадків прояву несприятливих погодних умов, які викликані низькими температурами (чи навпаки – відлигами) взимку та високими – влітку, що свідчить про існування тенденції певної зміни кліматичних характеристик у бік потепління і більшої посушливості. Найбільша загальна кількість випадків прояву несприятливих погодних умов припадає на квітень місяць і співпадає з проростанням насіння ярих зернових культур і визначає інтенсивність ростових процесів на початкових етапах їх розвитку.

У Кіровоградській, Дніпропетровській та Донецькій областях північного Степу України визначальними у формуванні пшениці і ячменю озимих є гідрготермічні умови жовтня - березня (зимостійкість), а також червня - липня (формування, ріст і розвиток генеративних органів рослин). Рослини ячменю і пшениці ярих, а також вівса найуразливішими є у квітн - червні (формування вторинної кореневої системи, ріст і розвиток генеративних органів, налив зернівки).

У світовому аспекті зміна кліматичних факторів, які супроводжують антропогенні зміни клімату (від збільшення вмісту вуглекислого газу в атмосфері, який підвищує фотосинтез, до збільшення тривалості вегетаційного періоду), найбільш сприятливо позначаться на зерновиробництві України, яка має великий потенціал для нарощування обсягів виробництва та експорту цього виду продукції.

Глобальне потепління призведе до значного збільшення можливостей аграрного сектора економіки за рахунок погодних та кліматичних умов. Це можливо лише в разі кардинальної адаптації АПК до кліматичних умов, синхронізованим з темпами їх зміни. В іншому випадку потепління клімату може призвести до зростання нестабільності с.-г. виробництва в цілому і зерна зокрема. Для адаптації сільського господарства до мінливих умов погоди необхідні оцінка умов, які склалися, і моделювання агрокліматичних ресурсів та технологій вирощування на перспективу. Одним із шляхів адаптації сільського господарства до майбутніх змін клімату, які не потребують додаткових витрат, є оптимізація строків сівби, розміщення с.-г культур і спеціалізація агровиробництва.

Незважаючи на тимчасову окупацію російсько-терористичними військами АР Крим і частини Донецької та Луганської областей, АПК України не тільки не знизив, а й зберіг свої позиції та наростив обсяги виробництва й експорту зернової продукції.

З метою підвищення ефективності зерновиробництва, необхідно оптимізувати пропорцію експорт : внутрішнє споживання як 1 : 4, паралельно нарощувати виробничі потужності з переробки зернової продукції, що активізує внутрішнє споживання і сприятиме розвитку харчової промисловості, тваринництва, насіннєвого фонду. Це дозволить створити додану вартість зерновій продукції та збільшенню кількості робочих місць у с.-г. виробництві та суміжних з АПВ галузях економіки.



РОЗДІЛ 4
БІОЛОГІЧНІ Й АГРОТЕХНІЧНІ ОСНОВИ ПІДВИЩННЯ ВРОЖАЙНОСТІ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ТА ЯРОЇ
У підвищенні продуктивності с.-г. культур важлива роль належить прийомам, що розроблені на основі концепції отримання високих врожаїв. Найвища врожайність та якість зерна пшениці озимої та ярої формується під впливом складного комплексу як природно-кліматичних, так і агротехнічних умов. Покращуючи умови росту рослини – водний, поживний, світловий та інші необхідні фактори, а також змінюючи час впливу цих факторів на рослини, можна формувати кількісні та якісні ознаки їх продуктивності за рахунок коригування різних елементів структури врожаю.

В даному розділі викладені результати досліджень з вивчення впливу як окремих елементів так і цілісного комплексу удосконалених та розроблених агротехнічних прийомів вирощування рослин різних сортів пшениці озимої та ярої за мінливих гідротермічних умов місць проведення досліджень.


4.1. Особливості реалізації потенціалу продуктивності сортів пшениці озимої та ярої

В результаті співпраці Мінагрополітики з Державною ветеринарною та фітосанітарною службою України (до реорганізації – Український інститут експертизи сортів рослин) щорічно готується офіційне друковане видання – Реєстр (Державний реєстр сортів рослин придатних до поширення в Україні). За результатами державного сортовипробування до реєстру вноситься велика кількість сортів і гібридів с.-г. культур, рекомендованих для вирощування в господарствах усіх регіонів України. Виробникам різних форм власності пропонуються високоінтенсивні, інтенсивні і пластичні сорти та гібриди зернових та олійних культур, які мають високий потенціал урожайності та адаптовані до конкретних ґрунтово-кліматичних умов.

Агрокліматичні ресурси України і степової зони зокрема, в цілому сприятливі для вирощування пшениці озимої та ярої, хоча й досить мінливі впродовж вегетаційного періоду. Нерівномірний, а іноді аномальний прояв таких кліматичних факторів, як температура повітря та опади, досить часто (2007, 2010 і 2012 рр.) негативно впливають на ріст, розвиток і продуктивність культур.

Погодні умови, які детально були розглянуті нами у 2 розділі, були різними, що дало змогу всебічно оцінити їх вплив на реалізацію потенціалу зернової продуктивності рослин різних сортів пшениці озимої та ярої.

Вибір сортів пшениці досить широкий і з кожним роком поповнюється значною кількістю перспективних новинок (рис. 4.1).
Рис. 4.1 Кількість сортів пшениці озимої та ярої, внесених до Реєстру

(2000-2015 рр.)


Графічне зображення переконливо свідчить про щорічне стійке збільшення кількості зареєстрованих сортів пшениці озимої м’якої на 32,7% та твердої – на 18,1%. В цілому ж за останні 15 років кількість сортів пшениці озимої у Реєстрі зросла в 4,7 разів. Так, якщо в 2000 р. у Реєстрі налічувалось 79 сортів пшениці озимої (64 сорти м’якої і 7 – твердої), у 2005 р. їх було вже – 112 (відповідно 102 і 10), у 2010 р. – 205 (відповідно 192 і 13), то на 2015 р. до Реєстру внесено аж 333 сорти пшениці озимої (314 сорти м’якої і 19 – твердої).

Стосовно пшениці ярої, то тут варто відмітити, що позитивна динаміка у створенні і реєстрації сортів спостерігалася лише до 2010 р. Впродовж останніх 5 років відмічається незначний спад у кількості зареєстрованих сортів, що, очевидно, пояснюється поступовою втратою зацікавленості зерновиробників у вирощуванні цієї культури, а відповідно – й зменшенням попиту на насіння.

Тож можна з впевненістю стверджувати, що в Україні створено багато цінних сортів пшениці озимої та ярої, які повністю можуть забезпечити потреби держави продовольчим та фуражним зерном, а переробну галузь – сировиною. Сучасні сорти здатні формувати вагомі врожаї, а при чіткому дотриманні технології вирощування середні врожаї пшениці озимої в Україні можуть сягати 8,0-10,0 т/га, а ярої – 4,0-6,0 т/га як це є в Європейських державах. Характерною рисою виробництва зерна пшениці озимої та ярої в Україні завжди були варіювання рівня врожаїв і валових зборів зерна через несталість умов вирощування. Тому, в центрі уваги селекційних і технологічних програм по культурі пшениці завжди переважали завдання, спрямовані на підвищення і стабілізацію врожаїв. Важливого значення при цьому набувають демонстраційні полігони пшениці, які закладаються щорічно.

Для вивчення сукупного впливу факторів зовнішнього середовища і виявлення кращих сортів, занесених до Реєстру, ми впродовж 4 років проводили екологічне випробування 51 сорту пшениці озимої селекції провідних селекційних центрів (рис. 4.2, дод. Н).

В середньому за роки досліджень найбільший рівень урожайності зерна забезпечили сорти пшениці озимої: Вдала, Годувальниця одеська, Господиня, Дельфін, Заможність, Землячка одеська, Золотоколоса, Зразкова, Литанівка, Подяка, Служниця одеська, Співанка, Супутниця та Українка одеська – врожайність становить 6,50-8,15 т/га.

Як свідчать дані рисунка, серед найпродуктивніших слід виділити сорти пшениці озимої м’якої, які демонструють мінімальні варіювання показника врожайності за роками – Вдала, Годувальниця, Господиня, Литанівка, тобто характеризуються стабільним проявом цієї ознаки.


Рис. 4.2 Діапазон варіювання врожайності зерна найбільш продуктивних сортів пшениці озимої, т/га (середнє за 2007-2010 рр.)
Досить високий рівень врожайності зерна забезпечив також сорт пшениці озимої твердої Дельфін (6,68 т/га). Навіть вкрай посушливі умови весняно-літнього періоду вегетації 2007 р. не призвели до суттєвого зниження врожайності зерна цього сорту (4,85 т/га).

Таким чином, урожайність пшениці озимої значно варіювала залежно від умов року проведення випробувань та сортових особливостей культури.

З метою вивчення сукупного впливу факторів зовнішнього середовища ми впродовж 2011-2015 рр. також проводили екологічне випробування 8 сортів пшениці ярої селекції провідних селекційних центрів (рис. 4.3).

Як видно з отриманих даних, урожайність пшениці ярої значно варіювала залежно від умов року проведення досліджень та сортових особливостей культури. В середньому ж за роки випробувань найбільшу продуктивність і комплексну стійкість до посушливих умов Степу забезпечили сорти Нащадок, Спадщина, Улюблена, Харківська 30 та Чадо – врожайність становила 1,68- 1,90 т/га. Разом з тим варто відмітити, що такий рівень врожайності пшениці ярої свідчить про низьку адаптаційну здатність рослин цієї культури, яка в 3-4 рази поступається кращим сортам пшениці озимої в умовах північного Степу України.


Рис. 4.3 Діапазон варіювання врожайності зерна сортів пшениці ярої, т/га (середнє за 2011-2015 рр.)
Тому, на основі результатів досліджень, отриманих у демонстраційних полігонах з екологічного випробування сортів пшениці озимої та ярої варто відзначити наступне. Рівень зернової продуктивності пшениці ярої в північному Степу України свідчить про недостатню реалізацію потенціалу продуктивності рослинами цієї культури, не сприяє зацікавленості аграріїв у вирощуванні цього виду продукції, а отже тільки посилюватиме темпи стрімкого щорічного зменшення площ, зайнятих під посівами пшениці ярої та валових зборів її зерна. Це вимагає, з одного боку, удосконалення існуючих та розробки нових ефективних агробіологічних заходів (із невідкладним впровадженням їх у виробництво) з метою підвищення адаптаційних можливостей рослин, а з іншого – заміни низьковрожайних ярих форм пшениці більш продуктивними озимими.

4.2. Продуктивність пшениці ярої залежно від строку сівби, глибини загортання насіння та фону мінерального живлення

Серед агротехнічних заходів при вирощуванні пшениці ярої важливе місце займає строк сівби. Досліди проведені в різних кліматичних зонах країни показали, що кращий розвиток рослин спостерігався у посівах більш раннього строку сівби.



Як свідчать результати наших досліджень, польова схожість насіння пшениці ярої була вищою за ранніх строків сівби. При цьому рослини краще розвивалися, у них збільшувалася кількість вторинних коренів (залежно від сорту в середньому на 12,9-22,7%) та кущіння (на 7,3-10,0%), порівняно з більш пізніми строками сівби (табл. 4.1).

Таблиця 4.1

Вплив строків сівби, глибини загортання насіння та режиму живлення на утворення вузлових коренів та пагонів кущення різних сортів пшениці ярої (середнє за 2009-2011 рр.)

Фон живлення

Глибина загортання насіння, см

Строк сівби

ранній (25.03-9.04)

через 5 діб після раннього

к-ть вузл. коренів, шт.

к-ть пагонів кущіння, шт.

к-ть вузл. коренів, шт.

к-ть пагонів кущіння, шт.

Спадщина

Без добрив

3-4

2,7

1,08

2,4

1,23

5-6

2,6

1,09

2,5

1,20

7-8

2,7

1,09

2,4

1,07

N40P20K20

3-4

3,1

1,20

2,6

1,19

5-6

3,0

1,19

2,6

1,22

7-8

3,1

1,17

2,4

1,23

Харківська 30

Без добрив

3-4

3,4

1,27

2,9

1,28

5-6

3,3

1,25

2,8

1,45

7-8

2,9

1,15

2,6

1,24

N40P20K20

3-4

4,4

1,37

3,6

1,49

5-6

4,2

1,36

3,4

1,48

7-8

3,3

1,19

3,4

1,36

Отримані дані свідчать про те, що рослини пшениці ярої за раннього строку сівби є продуктивнішими і краще реагують на внесення мінеральних добрив. Так, урожайність зерна сорту Спадщина при сівбі в ранній строк збільшувалась в залежності від фону добрив у середньому на 4,1-5,3% і Харківської 30 – на 8,8-10,2%. Розрив між раннім і оптимальним строками не повинен перевищувати 7 діб, так як посівний шар ґрунту з наростанням температури швидко втрачає вологу, що суттєво знижує утворення вузлових коренів та пагонів кущіння.



Відомо, що розміри асиміляційного апарату та тривалість його функціонування є вирішальним фактором продуктивності фотосинтезу, який визначає величину врожаю. Існує думка про пряму залежність між площею листків у посівах та величиною врожайності. При збільшенні площі листкової поверхні врожайність підвищується, перш за все, за рахунок поглинання більшої кількості сонячної радіації. Однак вона має бути оптимальною залежно від умов вирощування різних культур. Надмірне збільшення площі листків може призвести до затінення і погіршення умов для проходження процесу фотосинтезу, знизити його продуктивність, а отже – й врожайність. Результати наших спостережень і досліджень викладені в табл. 4.2.

Таблиця 4.2

Фотосинтетичні показники посіву пшениці ярої сорту Харківська 30 залежно від строку сівби, глибини загортання насіння та удобрення (середнє за 2009-2011 рр.)

Фон живлення

Глибина загортання насіння, см

Площа листків, тис. м2/га

Поглинута ФАР, %

Освітленість, люкс

ЧПФ, г/м2·добу

ранній строк сівби (25.03-9.04)

Без добрив

3-4

15,2

61,3

11,9

5,1

5-6

17,4

68,9

8,6

4,8

7-8

14,3

52,1

12,1

5,3

N40P20K20

3-4

18,4

72,6

8,3

4,5

5-6

19,9

78,8

7,7

4,3

7-8

16,3

67,3

9,0

5,0

сівба через 5 діб після раннього

Без добрив

3-4

13,8

52,3

12,2

5,4

5-6

15,0

60,1

10,4

4,9

7-8

12,7

48,4

13,6

5,7

N40P20K20

3-4

15,6

55,7

10,8

5,0

5-6

18,2

69,4

9,2

4,5

7-8

14,0

51,3

10,2

5,3

Як свідчать наведені дані, у посівах пшениці ярої сорту Харківська 30 за ранньої сівби, де вологозабезпеченість була кращою, формувалася на 9,3-17,9% більша площа листків порівняно з пізнішим строком. Це сприяло збільшенню кількості поглинутої ФАР (на 3,7-16,9%), але погіршувало освітленість листків у посівах (на 2,5-30,1%) та призводило до зменшення кількості сухої речовини (на 0,1-0,5 г/м2·добу), що формується 1 м2 листкової поверхні (ЧПФ). Більшу площу листків і меншу ЧПФ формували також рослини за сівби на глибину 5-6 см, при внесенні N40P20K20. Тобто, розмір показників продуктивності фотосинтезу знаходився у зворотній залежності від розмірів листкової поверхні і не завжди визначав рівень сформованого врожаю – накопичення більшої сухої маси на одиницю площі посіву.

Встановлено, що розмір фотосинтезуючої поверхні посіву і ЧПФ, як основні показники фотосинтетичної діяльності рослин в агроценозах, визначають в підсумку інтенсивність та розмір накопичення сухої речовини, а питома вага насіння – фактичну врожайність культури.

При сівбі на глибину 5-6 см у посівах пшениці ярої створюються кращі умови забезпечення та споживання вологи і поживних речовин, що сприяє формуванню вищої урожайності зерна (табл. 4.3).



Таблиця 4.3

Урожайність пшениці ярої (т/га) залежно від строку сівби, глибини загортання насіння та режиму живлення (середнє за 2009-2011 рр.)

Фон живлення

Глибина загортання насіння, см

Строк сівби

ранній (25.03-9.04)

через 5 діб після раннього

Спадщина

Без добрив

3-4

2,33

2,06

5-6

2,43

2,39

7-8

2,25

2,20

N40P20K20

3-4

2,60

2,31

5-6

2,77

2,41

7-8

2,67

2,34

Харківська 30

Без добрив

3-4

2,48

2,34

5-6

3,07

2,58

7-8

2,72

2,59

N40P20K20

3-4

3,12

2,86

5-6

3,27

2,95

7-8

2,79

2,63

НІР05, т/га

0,07-0,09

0,06-0,08

Таким чином, отримані результати експериментальних досліджень дають змогу зробити висновки про те, що польова схожість насіння пшениці ярої залежить від посівних якостей, строку сівби, сортових особливостей та глибини загортання. Вищу польову схожість отримано за раннього строку сівби на глибину 3-4 см, а за несприятливих умов – на глибину 5-6 см. Сходи при сівбі на глибину 3-4 см з’являються на 3 доби раніше, ніж при глибині загортання на 8-9 см. Рослини пшениці ярої були продуктивнішими при загортанні насіння на глибину 5-6 см незалежно від строку сівби. Покращення поживного режиму суттєво підвищує врожайність.

За результатами регресійного аналізу одержаних експериментальних даних нами виявлено зростаючу залежність рівня врожайності від збільшення глибини заробки насіння пшениці ярої при застосуванні добрив (дод. П).

Встановлено, що у пшениці ярої твердої сорту Спадщина показник достовірності апроксимації (R²) зі зміщенням строку сівби у бік пізнього зростає від 0,122 до 0,532, а у пшениці ярої м’якої сорту Харківська 30 – навпаки, зменшується від 0,477 до 0,143, що свідчить про різний ступінь реакції рослин на строки сівби.

Таким чином, в умовах Північного Степу України пшеницю яру слід висівати в ранній строк із внесенням помірної дози мінеральних добрив (N40P20K20), що забезпечує одержання урожайності зерна на рівні 2,77-3,27 т/га.

1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   46


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка