Національна академія педагогічних наук україни інститут вищої освіти на правах рукопису пригодій миикола анатолійович



Сторінка1/5
Дата конвертації08.03.2016
Розмір1.01 Mb.
  1   2   3   4   5

Для заказа доставки данной работы воспользуйтесь поиском на сайте по ссылке: http://www.mydisser.com/search.html


НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ВИЩОЇ ОСВІТИ

На правах рукопису
ПРИГОДІЙ МИИКОЛА АНАТОЛІЙОВИЧ
УДК 378:[37.016:331]

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПІДГОТОВКИ


МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТЕХНОЛОГІЙ ДО ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ УЧНІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

Дисертація на здобуття наукового ступеня


доктора педагогічних наук

Науковий консультант

НОСКО МИКОЛА ОЛЕКСІЙОВИЧ

доктор педагогічних наук, професор,

член-кореспондент НАПН України

КИЇВ – 2011

ЗМІСТ


ВСТУП ………………………………………………………………………

…7

РОЗДІЛ 1. ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ДО ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ УЧНІВ ЯК НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА …………………………..……………….

…17


1.1. Ретроспективний аналіз проблеми підготовки вчителів до профільного навчання учнів ……………………………………..……...

…17


1.1.1. Історичний досвід становлення системи трудового навчання та виховання (Х ст. до 20-х років ХХ ст.) ……...………………………….

…17


1.1.2. Підготовка вчителів для роботи у єдиній трудовій школі у 20–30-х роках ХХ ст. …………..…………………………………………….

…20


1.1.3. Особливості підготовки фахівців для шкіл під час Другої світової війни та у повоєнний період (40 – середина 50-х років ХХ ст.)

…23


1.1.4. Проблеми підготовки вчителів для системи виробничого та трудового навчання (кінець 50-х – середина 60-х років ХХ ст.) ...……

…25


1.1.5. Організація підготовки майбутніх учителів праці для десятирічної середньої загальноосвітньої школи (середина 60-х – середина 80-х років ХХ ст.) ……………………………………………..

…30


1.1.6. Реформування системи підготовки майбутніх учителів праці з середини 80-х до початку 90-х років ХХ ст. …………………..……….

…45


1.2. Сучасний стан вирішення проблеми підготовки вчителів технологій до профільного навчання в психолого-педагогічних дослідженнях …………………...………………………………………...

…51


1.2.1. Особливості становлення системи підготовки майбутніх учителів трудового навчання (технологій) в незалежній Україні ….....

…51


1.2.2. Використання компетентнісного підходу при підготовці майбутніх учителів до профільного навчання учнів …...……………...

…55





1.2.3. Підготовка майбутніх учителів до профільного навчання через запровадження нових курсів, спецкурсів, освітніх програм та використання нових методик їх викладання ……………...……………

…63


1.2.4. Актуалізація підготовки майбутніх учителів до профорієнтаційної роботи з учнями в умовах загальноосвітнього навчального закладу ………………………………………………….….

…69


Висновки до першого розділу ………………………………...…………

…78

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ ТЕХНОЛОГІЙ ДО ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ УЧНІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІ …………………...

…82


2.1. Загальна методика проведення дисертаційного дослідження .....

…82

2.2. Емпіричні методи дослідження ………...………………………...

…90

2.3. Теоретичні методи дослідження ………...………………………..

…98

Висновки до другого розділу ………...………………………………….

…101

РОЗДІЛ 3. СВІТОВИЙ ДОСВІД ТА СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ УЧНІВ ………...………

…106


3.1. Організація допрофесійної підготовки молоді в економічно розвинутих країнах світу ……………...…………………………………

…106


3.1.1. Характеристика організаційно-педагогічних систем підготовки учнівської молоді до зайнятості …………..…………………………….

…106


3.1.2. Організація підготовки учнівської молоді до праці в інституційній системі освіти ...…………………………………………..

…109


3.1.3. Особливості організації допрофесійної та професійної підготовки молоді в умовах дуальної системи …………………………

…124


3.1.4. Аналіз досвіду змішаної системи професійної підготовки молоді до входження в ринок праці ………..…………………………...

…130


3.2. Визначення особливостей підготовки педагогічних кадрів для систем допрофесійної та професійної освіти учнівської молоді …...…

…135


3.2.1. Організація педагогічної підготовки фахівців допрофесійної та професійної освіти в економічно-розвинутих країнах ……………...…

…135


3.2.2. Підвищення кваліфікації та перепідготовка педагогічних працівників систем допрофесійної та професійної освіти молоді …....

…146


3.3. Відповідність профільного навчання сучасним потребам розвитку економіки України …………………………...………………..

…154


3.3.1. Аналіз сучасного стану та потреб національної економіки у фахівцях різних професій ……………………………...………………...

…154


3.3.2. Необхідність запровадження профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах …………………...……………..

…173


Висновки до третього розділу ……………………...……………………

…184

РОЗДІЛ 4. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ТЕХНОЛОГІЙ ДО ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ ….……………………………………….

…188


4.1. Аналіз проблем ступеневої підготовки фахівців технологічної освіти …………………………………...…………………………………

…188


4.1.1. Визначення актуальних проблем ступеневої підготовки майбутніх учителів технологій ………………………………………….

…188


4.1.2. Відповідність змісту підготовки майбутніх учителів технологій змісту профільного навчання учнів у старших класах ………………...

…202


4.2. Принципи та педагогічні умови організації підготовки майбутніх учителів технологій до профільного навчання учнів ……...

…213


4.2.1. Визначення принципів підготовки майбутніх учителів технологій для роботи в профільних класах загальноосвітніх закладів

…213


4.2.2. Педагогічні умови підготовки майбутніх учителів технологій в контексті профільного навчання учнів …………………………............

…225


4.3. Система підготовки майбутніх учителів до технологічного напрямку профільного навчання учнів …………………………………

…244


4.3.1. Моделювання педагогічної системи підготовки майбутніх учителів до технологічного напрямку профільного навчання учнів …

…244


4.3.2. Аналіз факторів, що впливають на спеціалізацію підготовки майбутніх учителів технологій до профільного навчання учнів ……...

…254


4.4. Концепція підготовки вчителів технологій до профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів …………….......

…264


Висновки до четвертого розділу ………………………………………...

…278

РОЗДІЛ 5. МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТЕХНОЛОГІЙ ДО ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ …………………….

…282


5.1. Визначення змісту підготовки вчителя технологій до здійснення профільного навчання учнів ………………………………..

…282


5.1.1. Проблеми і перспективи оновлення змісту підготовки майбутніх учителів технологій ………………………………………….

…282


5.1.2. Зміст і структура підготовки майбутніх вчителів технологій до здійснення профільного навчання учнів ………………………………..

…290


5.2. Форми і методи підготовки студентів педагогічних ВНЗ до технологічного напряму профільного навчання ……………………….

…305


5.2.1. Аналіз організаційних форм навчання майбутніх учителів технологій …………………………...……………………………………

…305


5.2.2. Методи навчання майбутніх вчителів технологій ………………

…315

5.3. Освітні технології в системі професійної підготовки майбутніх учителів технологій ……………………………...……………………….

…334


5.3.1. Загальна характеристика освітніх технологій …………………...

…334

5.3.2. Аналіз основних видів освітніх технологій ……………………...

…343

5.3.3. Використання освітніх технологій при підготовці вчителів технологій ……………………...…………………………………………

…348


Висновки до пятого розділу ………………………………...…………...

…366

РОЗДІЛ 6. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ТЕХНОЛОГІЙ ДО ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ ………………………...………………...

…372


6.1. Розробка критеріїв та рівні оцінювання готовності майбутніх учителів до профільного навчання учнів ………………………...……..

…372


6.2. Визначення готовності майбутніх учителів технологій до профільного навчання старшокласників ……………………..………...

…382


6.3. Результати формувального експерименту підготовки майбутніх учителів технологій до профільного навчання та їх аналіз ……..…….

…400


Висновки до шостого розділу …………...……………………………....

…404

ВИСНОВКИ ……………..……………………………………………….

…407

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………...…………...

…416

ДОДАТКИ ……………………..…………………………………………

…482

ВСТУП



Актуальність теми. Людство досягло такого значного технологічного розвитку завдяки тому, що з покоління в покоління передавало накопичений досвід у вигляді понять, законів, прикладів дії. Основну роль у передачі накопиченого людством досвіду відіграє система освіти, яка повинна будуватись та функціонувати з урахуванням двох рівнозначних чинників: запиту суспільства до рівня теоретичної та практичної підготовки з урахуванням майбутньої трудової діяльності молодої людини; нахилів та бажання останньої займатися певним видом трудової діяльності.

Розв’язати проблеми забезпечення новими кадрами галузей матеріального виробництва національної економіки та удосконалення підготовки молоді до дорослого життя покликана Концепція профільного навчання в старшій школі. Старша школа має функціонувати як профільна. Тобто створити умови для врахування індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів при формуванні орієнтації на певний вид майбутньої професійної діяльності.

Аналіз інформації з проблеми упровадження профільного навчання в старшій школі вказує на наявність певного кола проблем.

Якість організації профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах у великій мірі залежить від професійної підготовки вчителів, які викладають профільні предмети та спецкурси. Учитель в системі профільного навчання – це ключова фігура. На нього покладається величезна відповідальність, оскільки саме особистість учителя часто виступає основою "любові чи нелюбові" учня до певної шкільної дисципліни, саме вчитель проводить діагностування здібностей учня і обирає силу та способи впливу на учня з метою їх розвитку і, нарешті, вчитель має право складати авторські програми викладання дисциплін.

Даний аспект, дійсно, є достатньо важливим, оскільки саме авторська програма враховує конкретне освітньо-виробниче регіональне оточення учня, зорієнтована на задоволення пізнавальних інтересів, виявлення та розвиток практичних здібностей старшокласників, аналізує їх орієнтири й подальші життєві плани, та, по можливості, корегує їх відповідно до запиту суспільства.

Розробкою наукових основ вищої професійно-педагогічної освіти в Україні займаються І.С. Волощук, Н.М. Дем’яненко [143], М.Б. Євтух [168], Б.І. Корольов [255], В.Г. Кремень [259], В.І. Луговий [294], Е.В. Лузік [296], В.К. Майборода, В.М. Манько, В.К. Сидоренко, О.В. Сухомлинська, С.М. Філоненко та інші. Науковий інтерес становлять дослідження, пов’язані зі становленням і розвитком професійно-педагогічної освіти, підготовкою кадрів різного профілю. Це дослідження К.Б. Авраменко, О.В. Аніщенко [17], В.Є. Береки, В.І. Бобрицької, В.Д. Будака, І.В. Важинського, І.Б. Васильєва [81], О.В. Велемець, Б.В. Года, А.Г. Грітченка [128], І.М. Грищенка, Г.О. Козлакової [236], Т.І. Левченко, Н.С. Матвійчук, С.О. Нікітчиної, М.О. Носка [343], В.В. Омельчук, Л.А. Онищук, Н.О. Падун, Н.С. Побірченко, І.О. Пометуна, В.С. Прокопчук, В.В. Радула, А.І. Сиротенка, Б.В. Струганець, О.Т. Шпак [362] та інших.

Проблема удосконалення підготовки майбутніх учителів до профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів на основі дослідження різних аспектів компетентнісного підходу розглянута в роботах І.М. Анісімова [16], Н.А. Артеменко [22], М.В. Афоніної [31], С.В. Ільченко [209], Т.М. Нечипорука [336], М.А. Пайкуш [363], О.М. Сіланова [493], І.І. Сотніченко [515], Ж.В. Таланової [295] та ін.

Проведений нами аналіз стану підготовки майбутніх учителів технологій до профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів дозволив виявити ряд суперечностей між: вимогами сучасного суспільства до формування особистості, яка здатна активно, творчо включатись у продуктивну діяльність та недостатньою кількістю професійно підготовлених учителів технологій, здатних ефективно реалізувати дану мету в загальноосвітній школі; вимогами, що висуваються національною рамкою кваліфікації та застарілою системою підготовки майбутніх учителів технологій; традиційною системою підготовки майбутніх учителів та необхідністю запровадження новітніх технологій навчання з урахуванням процесів інтеграції навчальних закладів України до європейського освітнього простору.

Актуальність проблеми й необхідність її розв’язання на теоретичному та методичному рівнях зумовили вибір теми дисертаційного дослідження "Теоретико-методичні засади підготовки майбутніх учителів технологій до профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів".

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною комплексної теми відділу педагогіки і психології вищої освіти Інституту вищої освіти НАПН України "Психолого-педагогічне проектування особистісно зорієнтованих технологій навчання у вищих навчальних закладах" (№ 0103U000963).

Тему дисертації затверджено Вченою радою Інституту вищої освіти Національної академії педагогічних наук України (протокол від 23 листопада 2009 р., № 10/7-1) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол від 30 березня 2010 р., № 2).



Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні теоретико-методичних основ підготовки майбутніх учителів технологій до профіль­ного навчання учнів та експериментальній перевірці їх педагогічної ефективності.

Реалізація поставленої мети передбачає вирішення наступних завдань:

– здійснити аналіз наукової літератури з проблеми підготовки вчителів до профільного навчання в школі й визначити напрями, що потребують подальших досліджень;

– проаналізувати сучасний стан та виявити тенденції підготовки фахівців у економічно розвинутих країнах зарубіжжя та в Україні;

– розкрити принципи та педагогічні умови підготовки вчителів техно­логій до профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів;

– розробити двоетапну педагогічну систему підготовки вчителів до технологічного напрямку профільного навчання учнів;

– охарактеризувати особливості методики підготовки вчителів технологій до профільного навчання учнів;

– визначити компоненти, критерії, показники та рівні готовності майбутніх учителів технологій до профільного навчання учнів, розробити методику їх діагностики;

– експериментально перевірити ефективність підготовки вчителів технологій до профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів.

Об’єкт дослідження – професійна підготовка майбутніх учителів технологій.

Предмет дослідження – теоретико-методичні засади підготовки майбутніх учителів технологій до здійснення профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів.

Методи дослідження. Для реалізації основних завдань дослідження на різних його етапах використано такі теоретичні й емпіричні методи:

– теоретичний аналіз, синтез, порівняння та зіставлення – для визначення стану розкриття проблеми дослідження у філософській та психолого-педагогічній науковій літературі, вивчення нормативно-правових документів у сфері освіти, словників, енциклопедій, авторефератів, дисертацій, Інтернет-ресурсів, досвіду роботи науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів України;

– моделювання та проектування – для виокремлення змісту, педагогічних умов, створення педагогічної системи та відповідної процедури формування готовності студентів до профільного навчання учнів у навчально-виховному процесі вищого навчального закладу;

– порівняння, класифікація, узагальнення – для визначення спільних характеристик об’єктів на основі опрацювання та інтерпретації теоретичних джерел з проблеми профільного навчання у вищому та загальноосвітньому навчальних закладах, державних стандартів вищої та загальної освіти, освітньо-кваліфікаційних характеристик бакалавра, спеціаліста та магістра технологічної освіти, університетської документації (навчальні плани, робочі програми, навчально-методичні комплекси з курсів), результатів діяльності студентів, визначення закономірностей фахової підготовки, формулювання висновків та рекомендацій;

– діагностування (опитування – анкетування, інтерв’ювання, бесіда, тестування; спостереження – педагогічне спостереження, самоспостереження; експертне оцінювання) – для визначення рівня готовності майбутніх учителів технологій до профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів, динаміки зміни окремих структурних компонентів та визначення їх вагових коефіцієнтів у загальній структурі готовності;

– педагогічний експеримент – для перевірки ефективності розробленої педагогічної системи та методики формування готовності студентів до профільного навчання учнів, визначення кількісних і якісних показників готовності та динаміки її зміни на кожному етапі дослідження;

– математичної статистики – для опрацювання отриманих експеримен­тальних даних й обчислення статистичних показників з метою перевірки ефективності впровадження у навчально-виховний процес вищого навчального закладу педагогічних умов, педагогічної системи та методики формування готовності майбутніх учителів технологій до профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів (використання статистики критерію хі-квадрат);

– графічні – для ілюстрації та порівняння результатів експерименту в графічних формах та таблицях.



Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше:

– розроблена двоетапна педагогічна система підготовки майбутніх учителів технологій до профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: на першому етапі, при підготовці бакалаврів (початкова профільна підготовка), студенти набуватимуть єдиного мінімуму знань та вмінь з організації допрофільної підготовки в загальноосвітніх навчальних закладах; на другому етапі, при підготовці магістрів (профільна підготовка), вчителі отримують знання та вміння за певним профілем з урахуванням обраної спеціалізації;

– обґрунтовано педагогічні умови успішного формування готовності майбутніх учителів технологій до профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів, що виражено в трьохкомпонентній структурі (організаційно-методичний, мотиваційно-цільовий, змістовий);

– визначено критерії (ступінь позитивного ставлення до професії вчителя технологій, ступінь розуміння необхідності здійснення профілізації навчання в загальноосвітніх навчальних закладах, ступінь актуалізації потреби в неперервному саморозвитку та самоосвіті для успішної педагогічної діяльності, обізнаність про особливості, умови діяльності та вимоги до вчителя профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів, ступінь володіння методикою допрофільного та профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів, ступінь володіння основами організації профорієнтаційної роботи з учнями загальноосвітніх навчальних закладів, здатність до самоорганізації та контролю професійної діяльності майбутнім учителем технологій, здатність до самооцінки майбутнім учителем технологій власного рівня професійної підготовки) та показники готовності майбутніх учителів технологій до профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів, на основі аналізу якісних і кількісних проявів визначено чотири рівні її сформованості: низький, достатній, середній та високий;



удосконалено:

– систему специфічних принципів підготовки вчителів технологій до профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: вільної траєкторії в процесі підготовки; наступності підготовки; відповідності сформованих професійно значущих властивостей і характеристик студента обраному рівню підготовки; відкритості підготовки; розвивального потенціалу підготовки; узгодженості компонентів підготовки; взаємозв’язку та взаємодоповнення методів, прийомів, засобів і форм підготовки;

– концепцію підготовки майбутніх учителів технологій до профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів;

– методику підготовки вчителів технологій до профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів, яка передбачає практико-орієнтовані семінари та майстер класи з вивчення особливостей організації профільного навчання за технологічним напрямком; підготовку й проведення під час педагогічної практики відкритих уроків з організації профільного навчання учнів; аналіз передового педагогічного досвіду з організації занять у профільних класах; формування професійної самоорганізації, ключових компетенцій і педагогічної творчості;

– методику діагностики готовності майбутніх учителів технологій до профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів, яка полягає в визначенні рівнів сформованості її структурних складових, оцінюванні їх, та на основі аналізу яких і здійснюється висновок про загальний рівень готовності;

дістали подальшого розвитку:

– основні положення професійної підготовки майбутніх учителів техно­логій, як відкритої, динамічної системи, однією з складових якої є формування готовності студентів до профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів;

– теоретичні положення фундаменталізації освіти (впровадження дисциплін загально професійного спрямування для розвиток у вчителя узагальнених способів мислення й діяльності та формування
системи загальнонаукових знань і професійно важливих умінь і навичок), реалізація яких забезпечує широкопрофільну підготовку вчителів
технологій.

  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка