Національна академія педагогічних наук україни інститут вищої освіти на правах рукопису пригодій миикола анатолійович



Сторінка2/5
Дата конвертації08.03.2016
Розмір1.01 Mb.
1   2   3   4   5

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що:

– підготовлено методичні рекомендації для науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів щодо застосування освітніх технологій при підготовці майбутніх учителів технологій;

– розроблено навчально-методичні матеріали для поточного й підсумкового контролю сформованості рівня готовності бакалаврів та магістрів технологічної освіти до профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів у єдності трьох структурних компонентів (мотиваційному, діяльнісно-орієнтаційному, рефлексивному);

– авторську концепцію покладено в основу підготовки бакалаврів та магістрів технологічної освіти до профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів, у вищих навчальних закладах, що брали участь у експериментальному дослідженні.



Результати дослідження впроваджено в навчальний процес Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (довідка від 19 вересня 2011 р., № 07-10/358), Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка (довідка від 21 вересня 2011 р., № 04-11/214), Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка (довідка від 26 вересня 2011 р., № 0542/01-30/09), Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К.Д. Ушинського (довідка від 29 вересня 2011 р., № 178), Слов’янського державного педагогічного університету (довідка від 04 листопада 2011 р., № 68-11-236), ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди" (довідка від 07 листопада 2011 р., № 987), Комунального вищого навчального закладу "Херсонська академія неперервної освіти" (довідка від 29 грудня 2011 р., № 01-08/881).

Особистий внесок здобувача. У монографії з А.В. Пригодій дисертантом розкриті психолого-педагогічні основи творчої діяльності людини, визначені особливості розвитку творчих здібностей учнів у процесі навчання та проаналізовані можливості формування готовності майбутнього вчителя технологій до розвитку творчих здібностей учнів у процесі навчання. У монографії з Х.В. Процко здобувачу належить концептуальні ідеї підготовки майбутніх учителів технологій до профорієнтаційної роботи в умовах профільної школи.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні та практичні аспекти дослідження висвітлювались на науково-практичних конференціях:

міжнародних: "Вища освіта України в контексті інтеграції до європейського освітнього простору" (Київ, 2009), "Педагогіка вищої школи: методологія, теорія, технології" (Тернопіль, 2009; Рівне, 2010; Переяслав-Хмельницький, 2011), "Сучасні тенденції розвитку технологічної та професійної освіти в Україні в контексті європейської інтеграції" (Умань, 2010), "Сучасне та майбутнє в тенденціях підготовки студентів ВНЗ" (Чернігів, 2010), "Технологічний підхід у підготовці майбутніх учителів" (Умань, 2011), "Актуальні проблеми дошкільної та початкової освіти" (Херсон, 2011);

всеукраїнських: "Актуальні проблеми трудової й професійної підготовки учнів та студентів" (Чернігів, 2002), "Активізація пізнавальної діяльності учнів та студентів у процесі трудового навчання" (Чернігів, 2005), "Актуальні питання переходу трудової підготовки учнів на новий зміст навчання" (Чернігів, 2006), "Актуальні проблеми трудової та професійної підготовки в умовах переходу на новий зміст навчання" (Чернігів, 2007), "Перспективні шляхи розвитку теорії і практики трудового навчання та виховання" (Чернігів, 2008), "Сучасні пріоритети розвитку та виховання особистості" (Херсон, 2008), "Шляхи гармонізації знань і якостей особистості в професійній підготовці майбутнього вчителя" (Кривий Ріг, 2009), "Освітня галузь "Технологія": реалії та перспективи" (Київ, 2010), "Сучасні проблеми підготовки вчителя і його професійного удосконалення" (Чернігів, 2010), "Психолого-педагогічні основи формування професійної компетентності майбутніх учителів" (Кривий Ріг, 2010), "Роль національної рамки кваліфікації у забезпеченні якості підготовки фахівців з вищою освітою" (Київ, 2011);

регіональних: "Творчі зустрічі науковців, освітян Чернігівської області та студентів індустріально-педагогічного факультету Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка з педагогічним колективом Тростянецької ЗОШ" (Тростянець, 2008); "Світовий досвід підготовки вчених та роль у їх становленні університетів світового класу" (Київ, 2011);

звітних: відділу педагогіки і психології вищої освіти Інституту вищої освіти НАПН України, кафедри професійної освіти та безпеки життєдіяльності Чернігівського національного університету імені Т.Г. Шевченка, кафедри менеджменту освіти Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К.Д. Ушинського.

Результати дослідження апробовано також під час керівництва дипломними, магістерськими роботами та трьома кандидатськими дисертаціями.



Публікації. Основні положення дисертаційної роботи відображено у 39 публікаціях, у тому числі: 2 одноосібні й 2 колективні монографії; 28 одноосібних статей у фахових наукових виданнях з педагогічних наук; 5 статей в матеріалах і тезах науково-практичних конференцій, 2 методичні рекомендації.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, шести розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (641 найменування, з них – 19 іноземними мовами), 12 додатків. Загальний обсяг роботи становить 520 сторінок, основний зміст – 409. Робота проілюстрована 31 таблицею та 7 рисунками.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення й запропоноване нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в обґрунтуванні теоретичних основ підготовки вчителів технологій до профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів, розробці й експериментальній перевірці методики та педагогічних умов її реалізації у професійній підготовці студентів. Здобуті результати підтвердили правомірність вихідних положень, покладених в основу дослідження, а реалізація мети і завдань дали підстави зробити такі загальні висновки та рекомендації.

1. На основі аналізу психолого-педагогічних досліджень з проблеми підготовки майбутніх учителів технологій до профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів встановлено, що підготовка майбутнього вчителя до роботи зі школярами повинна являти собою систему перетворення цільових, змістових, процесуальних параметрів педагогічної освіти та спеціальної організації освітнього середовища вищого навчального закладу, спрямованих на формування в майбутніх учителів готовності до роботи зі школярами. Становлення професійно-особистісної позиції майбутніх учителів технологій, заснованого на гуманістичній цінності та професійній компетенції; вироблення у студентів функції самовизначення щодо свого людського, професійного, громадського призначення; включення особистісного досвіду майбутніх фахівців (досвід людиноорієнтованої проектної діяльності, самовизначення відносно цілей освіти, етичні аспекти професійної діяльності тощо); організацію навчально-виховної роботи, яка передбачає спеціальні технології викладання циклу психолого-педагогічних дисциплін, концентруючи якісно новий тип навчальної діяльності, що характеризується суб’єктною позицією студентів, їх здатністю сприймати підготовку школярів до вибору індивідуальної траєкторії професійного розвитку як актуальної освітньої проблеми; позанавчальної роботи, орієнто­ваної на реалізацію духовних, моральних та інших спрямувань студентів.

Оновлення змісту технологічної освіти пов’язано не тільки зі зміною соціально-економічних умов у країні, але відображає і загальні тенденції розвитку освіти в усьому світі. Ці тенденції зумовлені тим, що в умовах революційних темпів оновлення знань, техніки і технологій, форм організації праці, швидкість їх змін стала випереджати динаміку зміни поколінь людей. Це призвело до необхідності постійної зміни змісту, спрямованості, характеру професійної діяльності. Ось чому важливо встигнути принципово змінити парадигму технологічної освіти, завершальним і найважливішим етапом якої стає профільне навчання учнів старших класів.

Аналіз дисертаційних досліджень дає підстави визначити чотири основні проблеми, що вирішуються в процесі модернізації освіти з питань профілізації навчання: удосконалення підготовки вчителя до профільного навчання учнів на основі компетентнісного підходу; здійснення підготовки майбутніх учителів до профільного навчання через запровадження нових курсів, спецкурсів та освітніх програм; використання нових методичних прийомів при викладанні курсів відповідно до освітньо-професійної програми підготовки майбутніх учителів, актуалізація підготовки майбутніх учителів до профорієнтаційної роботи з учнями в умовах загальноосвітнього навчального закладу.

Нові вимоги до вчителя в умовах переходу до профільного навчання диктують необхідність подальшої модернізації педагогічної освіти та підвищення кваліфікації діючих педагогічних кадрів.

Для реалізації даного завдання необхідно розробити моделі структури та змісту підготовки фахівців для профільної школи на основі сучасних підходів до організації педагогічної освіти. Проблематичним залишаються питання визначення змісту підготовки майбутніх учителі до профільного навчання на рівні бакалавра та магістра, а також визначення ефективної методики підготовки майбутніх учителів технологій.

2. У розвинених країнах сучасна система підготовки до зайнятості (частиною якої є система початкової професійної освіти) передбачає розвиток і становлення особистості людини як професіонала протягом усього життя, і тому серед її завдань визначені наступні: надати окремій особистості свободу у виборі освітніх траєкторій відповідно до її здібностей, запитів та можливостей; враховувати потреби замовників професійних кадрів у підготовці мобільних, орієнтованих на ринкові відносини фахівців; сприяти розвитку демократичних свобод у діяльності професійних освітніх установ, що розробляють власні оригінальні програми навчання й виховання.

В усіх країнах змінюються вимоги до викладачів системи початкової професійної освіти. Це пов’язано з низкою об’єктивних причин: необхід­ністю формування в учнів академічних навичок і ключових соціальних компетентностей; зміною методики навчання в зв’язку з об’єднанням професій в широкі області; часто мінливим змістом професій і, відповідно, змістом навчання; входженням у систему початкової професійної освіти учнів групи ризику і, навпаки, випускників вищих навчальних закладів.

Компетентне професійне навчання відбувається в тому випадку, якщо професійні педагоги: самостійно планують, виконують та контролюють свою навчальну діяльність (це відповідає новому розумінню поняття "кваліфікація навчального персоналу", зафіксованому в прийнятих Положеннях про організацію професійної підготовки); на прикладі своєї діяльності показують приклад плідної взаємодії самостійної й групової дій; володіють педагогічними та методичними вміннями, щоб вимагати від учнів самостійності, здібностей до колективної навчальної діяльності.

Розвиток профільного навчання в українській школі, з одного боку, є природним розвитком процесів диференціації та індивідуалізації освіти, що реалізуються протягом останніх десятиліть, а з іншого – є своєрідною відповіддю на виклик часу, на ті зміни які відбуваються у світовому відкритому освітньому просторі. Для забезпечення ефективної роботи загальноосвітніх навчальних закладів у сучасних умовах, необхідні висококваліфіковані фахівці, підготовка яких повинна здійснюватись з урахуванням світових тенденцій та вітчизняних передумов розвитку освіти.

3. Для проведення модернізації підготовки майбутніх учителів технологій для роботи в системі профільного навчання учнів, необхідно використовувати нові положення, принципи та ідеї, керуючись якими можна будувати теорію й вдосконалювати практику підготовки вчителів різних спеціалізацій та профілів для роботи в системі профільної освіти старшокласників. Обґрунтовані специфічні принципи підготовки вчителів технологій до профільного навчання учнів: вільної траєкторії в процесі підготовки; наступності підготовки; відповідності сформованих професійно значущих властивостей і характеристик студента обраному рівню підготовки; відкритості підготовки; розвивального потенціалу підготовки; узгодженості компонентів підготовки; взаємозв’язку та взаємодоповнення методів, прийомів, засобів і форм підготовки.

Здійснення підготовки майбутніх учителів технологій до профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів є результативним завдяки створенню адекватних поставленій меті педагогічних умов, що розподілені на три групи.

Організаційно-методичний компонент: створення можливостей кожному студенту для виявлення і розвитку особистісних творчих якостей за профілем підготовки, шляхом використання методів активізації навчання, комбінування теоретичного навчання, практичних видів роботи та навчальної практики; наявність спеціально розробленого для майбутніх учителів технологій методичного забезпечення, співвідносного з діяльністю в профільних класах, що містить тематичний план, навчальну програму, навчальні посібники та методичні рекомендації з організації та проведення профільного навчання; забезпечення реалізації принципів підготовки майбутніх учителів до профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів; наявність творчої групи студентів (залучення до вивчення спецкурсів за вибором), об’єднаної спільними цілями, інтересами, цінностями.

Мотиваційно-цільовий компонент: актуалізація потреби студентів у реалізації профільного навчання учнів в загальноосвітніх навчальних закладах; стимулювання та мотивація студентів для отримання особистісно-значущого освітнього продукту в галузі профільного навчання учнів.

Змістовий компонент: визначення обсягу знань, необхідних для реалізації профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів; відбір і структурування змісту психолого-педагогічних та професійних дисциплін на основі інтегративності й міждисциплінарності з акцентом на діяльність майбутнього вчителя технологій в умовах профільного навчання учнів.

4. Підготовка майбутніх учителів технологій до профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється відповідно до вимог національної рамки кваліфікації в межах двоетапної педагогічної системи.

На першому етапі при підготовці бакалаврів технологічної освіти здійснюється початкова профільна підготовка, в межах якої студенти набуватимуть єдиного мінімуму знань та умінь з організації допрофільної підготовки в загальноосвітніх навчальних закладах, а на другому етапі при підготовці магістрів вже відбувається безпосередньо профільна підготовка майбутніх учителів, які отримують знання та вміння за певним профілем підготовки та з урахуванням обраної спеціалізації. Особливістю розробленої педагогічної системи є її гнучкість: при переході з першого рівня на другий студент має право змінити профіль та спеціалізацію підготовки, що дозволяє оперативно реагувати на зміни вимог ринку праці.

Підготовка фахівців технологічної освіти до профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів з урахуванням освітніх, освітньо-кваліфікаційних рівнів та кваліфікації матиме наступну структуру:

Освітній рівень: базова вища освіта; освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр; кваліфікація: вчитель технологій і креслення; сфера діяльності: допрофільна підготовка учнів 8-9 класів.

Освітній рівень: повна вища освіта; освітньо-кваліфікаційний рівень: магістр; кваліфікація: викладач загально-технічних дисциплін, методики навчання технологій і профільного навчання; сфера діяльності: профільна підготовка учнів 10-11 класів.

5. Визначено три напрями удосконалення змісту підготовки майбутніх учителів технологій у контексті профільного навчання учнів: формування професійної компетентності вчителя технологій (технологічної, інформаційної, профорієнтаційної компетентності та компетентності в галузі педагогічного проектування); використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі навчання та викладання (підготовка майбутніх учителів до дистанційного профільного навчання); удосконалення методичної підготовки майбутнього вчителя технологій.

В умовах оновлення змісту шкільної освіти в освітній галузі "Технологія" визначаються нові цілі методичної підготовки майбутнього вчителя технологій – це підготовка вчителя як суб’єкта професійної діяльності, соціального життя, суб’єкта особистісної самореалізації, самоактуалізації і самоорганізації.

Переорієнтація методичної підготовки майбутнього вчителя технологій визначає необхідність нової якості сформованих в її процесі професійно-особистісних характеристик педагога: це професійна самоорганізація, володіння ключовими компетенціями й педагогічною творчістю (майстерністю) сучасного вчителя. Сучасний вчитель технологій повинен уміти координувати інтереси учня, бути тьютором, експертом, керівником проектної та дослідницької діяльності, організовувати навчання у співпраці.

У структурну частину змісту методичної підготовки майбутнього вчителя технологій до профільного навчання учнів необхідно внести: практико-орієнтовані семінари та майстер класи з вивчення особливостей організації профільного навчання за технологічним напрямком; підготовку й проведення під час педагогічної практики відкритих уроків для вчителів з організації профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів; аналіз передового педагогічного досвіду з організації занять у профільних класах.

Така схема й зміст навчання дозволяє майбутньому вчителю технологій, створити власну методичну систему роботи, стати конкурентоспроможним на сучасному ринку праці.

6. Готовність майбутніх учителів технологій до профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів оцінювалась за чотирма рівнями (низький, достатній, середній та високий) у межах структурних компонентів за наступними критеріями (показниками):

Мотиваційний компонент – ступінь позитивного ставлення до професії вчителя технологій (інтерес до майбутньої педагогічної діяльності); ступінь розуміння необхідності здійснення профілізації навчання в загальноосвітніх навчальних закладах (усвідомлення необхідності здійснення профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів); ступінь актуалізації потреби у неперервному саморозвитку та самоосвіті для успішної педагогічної діяльності (зацікавленість у збільшенні знань з профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів).

Діяльнісно-орієнтаційний компонент – обізнаність про особливості, умови діяльності та вимоги до вчителя профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів (знання особливостей, умов діяльності та вимог до вчителя профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів); ступінь володіння методикою допрофільного та профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів (уміння планувати та проводити уроки на етапі допрофільного та профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів); ступінь володіння основами організації профорієнтаційної роботи з учнями загальноосвітніх навчальних закладів (уміння організовувати проф­орієнтаційну роботу з учнями на етапі допрофільної та профільної підготовки).

Рефлексивний компонент – здатність до самоорганізації та контролю професійної діяльності майбутнім учителем технологій (уміння керувати власною професійною діяльністю); здатність до самооцінки майбутнім учителем технологій власного рівня професійної підготовки (уміння оцінювати відповідність обраних навчально-виховних заходів завданням, що виникають у процесі профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів).

Методика діагностики рівня готовності майбутніх учителів технологій до профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів ґрунтується на таких загальних положеннях: дослідження готовності до профільного навчання здійснюється покомпонентно, воно спрямовано на діагностику рівня розвитку мотиваційної, діяльнісно-орієнтаційної та рефлексивної складових; для дослідження мотиваційного та рефлексивного компонентів слід використовувати такі методи дослідження як анкетування та тестування; при аналізі діяльнісно-орієнтаційного компонента необхідно користуватись комплексом, що складається з тестів, завдань практичного характеру та експертної оцінки результатів праці; передбачено окреме визначення рівня прояву кожного з критеріїв готовності студентів до профільного навчання за технологічним напрямком, такий підхід дозволяє виокремити компоненти з найменшим проявом у структурі готовності та оперативно здійснити їх кореляцію.

7. Експериментальна перевірка ефективності підготовки вчителів технологій до профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів підтвердила всі основні теоретико-методичні положення дисертаційного дослідження. У результаті формувального впливу відбулися статистично значущі зміни в рівнях сформованості компонентів готовності студентів експериментальних груп. Статистичний аналіз даних експериментального дослідження підтвердив об’єктивність змін, що сталися в рівні готовності учителів технологій під впливом обґрунтованої методики.

Удосконаленню професійної підготовки майбутніх учителів технологій сприятиме використання потенційних можливостей двоетапної педагогічної системи, що виявлені в результаті проведення науково-дослідної роботи та відображені у методичних рекомендаціях щодо формування готовності студентів, які здобувають освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр чи магістр до профільного навчання учнів загальноосвітнього навчального закладу.

Результати педагогічного експерименту, впровадження їх у навчально-виховний процес вищих навчальних закладів, дають підстави стверджувати, що поставлені в роботі завдання виконано. Це вможливлює формулювання низки пропозицій щодо їх практичного використання:

– урахувати вимоги національної рамки кваліфікацій при підготовці вчителів технологій до профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів;

– уточнити зміст Галузевих стандартів вищої освіти, освітньо-кваліфікаційних характеристик бакалавра та магістра зі спеціальностей за напрямами "Технологічна освіта", з урахуванням важливої ролі підготовки вчителів до профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів;

– модернізувати навчальні плани підготовки бакалаврів і магістрів технологічної освіти шляхом оптимізації переліку дисциплін та удосконалення їх змісту, які забезпечують найбільші потенційні можливості для підготовки студентів до профільного навчання учнів, з урахуванням європейського та світового досвіду;

– запровадити моніторинг готовності майбутніх учителів технологій на всіх курсах з метою контролю й коригування знань та вмінь, поведінкових якостей, особистісних характеристик, мотиваційних чинників та здібностей, які визначають ефективність підготовки студентів до профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів;

– розробити програму підвищення кваліфікації науково-педагогічного складу вищого навчального закладу відповідно до теоретико-методичних положень дисертаційного дослідження

– матеріали дослідження, монографії, методичні рекомендації, можуть бути використані у професійній підготовці майбутніх учителів технологій, а також під час викладання курсів фахових дисциплін, у науково-дослідній роботі студентів, магістрантів, аспірантів та в системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми. Перспективним є дослідження підготовки студентів різних спеціальностей до профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів, здійснити пошук ефективних форм підвищення кваліфікації вчителів у контексті профільного навчання, дослідити проблему наступності підготовки вчителів технологій в умовах запровадження національної рамки кваліфікацій, обґрунтувати підготовку вчителів технологій за різними профілями та спеціалізаціями на рівні стандартів.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


  1. Абдуллина О.А. Общепедагогическая подготовка учителя в системе высшего педагогического образования: [для пед. спец. высш. уч. заведений] / О.А. Абдуллина. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М.: Просвещение, 1990. – 141 с.
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка