Національна академія педагогічних наук україни університет менеджменту освіти всеукраїнська школа новаторства керівних, науково-педагогічних І педагогічних працівників



Сторінка1/12
Дата конвертації08.03.2016
Розмір1.9 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

УНІВЕРСИТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ ОСВІТИ


Всеукраїнська школа новаторства керівних, науково-педагогічних і педагогічних працівників як форма дисемінації інноваційного досвіду регіональних закладів післядипломної

педагогічної освіти: калейдоскоп творчих здобутків,

перспективи розвитку
Матеріали

ІІ Всеукраїнської

Інтернет - конференції


КИЇВ 2013

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

УНІВЕРСИТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ ОСВІТИ

Науково-методичний центр координації

закладів післядипломної педагогічної освіти,

регіональних та міжнародних зв’язків

Всеукраїнська школа новаторства керівних, науково-педагогічних

і педагогічних працівників як форма дисемінації інноваційного досвіду регіональних закладів післядипломної педагогічної освіти: калейдоскоп творчих здобутків, перспективи розвитку

Збірник матеріалів

ІІ Всеукраїнської

Інтернет-конференції



7 листопада 2013 р.

КИЇВ 2013

УДК 378.046.-021.68:001.895

ББК 74.04р

В85

Рецензенти:



Бондарчук О. І. –

доктор психологічних наук, професор, завідувачка кафедри психології управління Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України;

Гавлітіна Т. М. –

кандидат педагогічних наук, доцент, проректор з наукової роботи Рівненського ОІППО

Упорядник:

Любченко Н. В., кандидат педагогічних наук, директор Науково-методичного центру координації закладів післядипломної педагогічної освіти, регіональних та міжнародних зв’язків ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України;

Шумська О. Ю., начальник ресурсного центру (відділу) Науково-методичного центру координації закладів післядипломної педагогічної освіти, регіональних та міжнародних зв’язків ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України.
Всеукраїнська школа новаторства керівних, науково-педагогічних і педагогічних працівників як форма дисемінації інноваційного досвіду регіональних закладів післядипломної педагогічної освіти: калейдоскоп творчих здобутків, перспективи розвитку: / зб. матеріалів ІІ Всеукр. Інтернет-конф. (7 листоп. 2013 р.) / упоряд. Н. В. Любченко, О. Ю. Шумська; за ред. Є. Р. Чернишової / К.: Ун-т менедж. освіти НАПН України, 2013. — 136 с.
Збірник містить матеріали ІІ Всеукраїнської Інтернет-конференції в межах діяльності Всеукраїнської школи новаторства керівних, науково-

педагогічних і педагогічних працівників, заснованої державним вищим навчальним закладом «Університет менеджменту освіти» НАПН України. Авторами висвітлено власні погляди, ідеї, здобутки з питань використання інноваційних форм науково-методичної роботи з підвищення фахового рівня педагогічних працівників, упровадження інноваційних педагогічних технологій у практичну діяльність, дисемінації інноваційного досвіду закладів системи ППО як технології вивчення та впровадження передового педагогічного досвіду. До того ж подано пропозиції й рекомендації щодо подальшого розвитку Всеукраїнської школи новаторства через створення Регіональних та Зональних шкіл новаторства як дієвої форми підвищення інноваційного потенціалу керівних, науково-педагогічних і педагогічних працівників навчальних закладів України.

Збірник стане в нагоді науково-педагогічним, педагогічним працівникам, керівникам регіональних закладів післядипломної педагогічної освіти, експериментально-дослідницьких лабораторій, творчих груп, Р(М)МК(Ц), навчальних закладів різних типів.



Схвалено науково-методичною радою

ДВНЗ «Університет менеджменту освіти»

(протокол № 6 від 12.12.2013 р.)

© ДВНЗ «Університет менеджменту освіти», 2013



ЗМІСТ

Чернишова Є. Р. Вступне слово




Білик Н.І. Дисемінація досвіду педагогів-новаторів через регіональні та зональні школи новаторства




Войцях Т. В. Віртуальна спільнота як форма розвитку професійної компетентності соціального педагога у міжкурсовий період: експериментальна модель




Замулко О. І. Методичні сесії завідувачів районних, міських методичних кабінетів як складова професійного розвитку керівників методичних служб




Кірішко Л. М. Регіональний підхід до організації та змісту науково-методичної роботи з педагогічними кадрами в освітньому окрузі




Колесникова Л. В. Авторські творчі майстерні як інноваційна форма підвищення кваліфікації вчителів математики




Колосова Л. М. Співпраця науково-методичних установ у системі післядипломної педагогічної освіти в рамках всеукраїнської школи новаторства як один із шляхів трансформації наукових ідей в педагогічну практику




Кравченко Г. Ю., Ставицький С. Б. Авторські творчі майстерні як інноваційна форма підвищення кваліфікації вчителів




Клепко С. Ф. Тезаурусний підхід до навчання в системі підвищення кваліфікації




Любченко Н. В. Дисемінація інноваційного досвіду роботи закладів ППО як технологія координаційної діяльності Університету менеджменту освіти. Рекомендації Всеукраїнського «круглого столу» «Проектування процесу навчання педагогічних працівників з андрагогічних позицій Регіональної школи новаторства»




Мазуренко Л. М. З досвіду роботи обласної Школи новаторства методичних кадрів




Макаренко С. І. Обласна Школа новаторства дошкільної освіти: перспективи розвитку




Мельник Н. А. Регіональні та Зональні школи новаторства керівних, науково-педагогічних і педагогічних працівників як важлива умова створення інноваційного освітнього середовища регіону




Наумчук Т. В. Кроки науково-методичного супроводу та реалізації інноваційного досвіду педагогів Житомирщини




Норкіна О. В. Досвід використання інформаційно-комунікаційних технологій для розвитку дослідницької компетентності вчителів математики у міжкурсовий період




Прокопенко О. А. Формування професійної Я-концепції в процесі науково-методичної діяльності відділу в межах Всеукраїнської школи новаторства




Харагірло В. Є. Інновації в профтехосвіті: методичний супровід




Шумська О. Ю. Інформаційне ресурсне забезпечення діяльності Всеукраїнської школи новаторства керівних, науково-педагогічних і педагогічних працівників




Ястребова В. Я. Інформаційні технології як засіб підвищення якості післядипломної педагогічної освіти




Додатки




Відомості про авторів





ВСТУПНЕ СЛОВО

Шановні керівники! Шановні науково-педагогічні

і педагогічні працівники!

Реалізація нової життєствердної парадигми розвитку людини неможлива без формування сучасного простору її соціокультурного буття, сповненого суперечностями та проблемами у контексті особистої самореалізації. Глобалізація, швидка зміна технологій, утвердження пріоритетів сталого розвитку суспільства зумовлюють зростання ролі освіти та її радикальної модернізації. Розвиток освітньої сфери не можливий без урахування специфічності соціокультурних та історичних умов її формування. Професійна компетентність, культура здоров’я, накопичення духовного та інтелектуального капіталів, добробут – усе це стає орієнтирами розвитку особистості в умовах швидкоплинних змін і реалізації суспільно значущих стратегій, проектів, програм. Кожен освітянин сприймає світ через призму власного професійного досвіду, певних соціокультурних і професійних стереотипів. Здобуття такого досвіду виходить саме на глобальну філософську проблематику, що відображає реалії сучасного світу як тріумфальної самореалізації особистості.

Актуалізація гуманістичних тенденцій розвитку особистості, відхід від раціоналізованих прагматичних імперативів, об’єктивна логіка розгортання сучасного соціально-політичного і культурного життя перетворює гуманізм і філософську антропологію на новий тип світогляду – людиноцентризм. На думку Президента НАПН України В. Г. Кременя, терміном «людиноцентризм» позначаються різноманітні й водночас концептуально спрямовані відтінки філософської думки, об’єктом яких є людина. Із розширенням знань про людину з’являється потреба конкретизувати вчення про людину в контексті її розвитку (особистісної самореалізації) за допомогою рефлексії, що передбачає самовдосконалення й саморозкриття особистісних якостей, спрямованих на самоаналіз, саморозвиток і самоактуалізацію індивіда. У контексті тріумфу особистості саме завдяки рефлексії є можливим розкриття внутрішнього потенціалу кожної людини, кожного фахівця. З огляду на викладене, актуалізується увага на тенденціях сучасного суспільного розвитку, зокрема тенденції «тріумфу особистості». Саме через призму перспектив тріумфальної самореалізації особистості нами проведено у жовтні 2013 р. Всеукраїнський «круглий стіл» за темою «Проектування процесу навчання педагогічних працівників з андрагогічних позицій регіональної школи новаторства» на базі Полтавського ОІППО ім. М. Остроградського. У процесі спільної роботи науково-педагогічних і педагогічних працівників Університету менеджменту освіти, регіональних закладів післядипломної педагогічної освіти, педагогічних вищих навчальних закладів, Р(М)МК(Ц) ми отримали підтвердження того, що Всеукраїнська школа новаторства є сучасною педагогічною майстернею, яка об’єднала всіх учасників на шляху підвищення рівня професійної майстерності. Важливим аспектом цього заходу є визначення траєкторії розвитку Всеукраїнської школи новаторства через створення Регіональних та Зональних шкіл новаторства.

Вже вдруге Університетом менеджменту освіти проведено Інтернет-конференцію з питань розвитку Всеукраїнської школи новаторства керівних, науково-педагогічних і педагогічних працівників, яка активно та цілеспрямовано у 2013 р. здійснювала свою діяльність в межах Консорціуму закладів післядипломної освіти. За її підсумками ми представляємо низку матеріалів учасників, які можуть стати в нагоді керівникам, науково-педагогічним і педагогічним працівникам навчальних закладів різних типів, працівникам науково-методичних установ.

Дякуємо всім, хто сьогодні не байдужий до питань, які ми хотіли б обговорити в нашій педагогічній спільноті, якою є Всеукраїнська школа новаторства в межах Консорціуму закладів післядипломної освіти.

З повагою



Євгенія Родіонівна Чернишова,

перший проректор – проректор з наукової та

науково-методичної роботи ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України, доктор педагогічних наук, професор.
Н. І. Білик,

Полтавський обласний інститут

післядипломної педагогічної

освіти ім. М. В. Остроградського


ДИСЕМІНАЦІЯ ДОСВІДУ ПЕДАГОГІВ-НОВАТОРІВ

ЧЕРЕЗ РЕГІОНАЛЬНІ ТА ЗОНАЛЬНІ ШКОЛИ НОВАТОРСТВА
Однією з найактуальніших проблем системи загальної середньої освіти України є проблема підвищення якості й ефективності інноваційної діяльності на всіх її рівнях. Уже в самій суті поняття «інновація» закладено такі процеси, як поширення і тиражування нового. Технологічний цикл роботи з інноваційним педагогічним досвідом може вважатися завершеним тільки тоді, коли в нього включено модель освоєння цього досвіду професійно-педагогічним співтовариством. Із процесом освоєння досвіду пов'язані такі процеси, як «упровадження», «трансляція», «поширення», «обмін». У цьому понятійному полі сьогодні з'явився ще один термін – «дисемінація».

Цей термін має ширше поняття (від лат. – disseminatio, dissemino – розсіваю), запозичений у педагогіку з медичної галузі; дослівно він означає «поширення мікробів або пухлинних клітин з первинного вогнища по організму людини й тварин; відбувається по кровоносних або лімфатичних судинах» [10].

Це процес, спрямований на поширення ідей, методів здійснення, кінцевих продуктів або результатів досвіду діяльності серед цільової аудиторії, в результаті якого забезпечується досягнення системних позитивних ефектів в освітній установі й підвищення якості освіти.

Інновації в освіті – створення нових зразків педагогічної діяльності, що сприяють підвищенню якості навчання й виховання школярів. Зважаючи на визначення поняття «інновація», варто уточнити, що поширенню підлягає досвід, який вносить в освітній простір цілеспрямовані зміни.

Останнім часом усе більше в науково-педагогічній літературі з’являється публікацій, присвячених проблемам дисемінації в педагогіці, приміром: І. І. Букіна розглядає дисемінацію інноваційного досвіду в системі освіти як ресурс розвитку вчительського потенціалу [4]; Ю. І. Бутова подає муніципальний ресурсний центр як нову інституційну форму дисемінації інноваційного досвіду [5]; В. Б. Гаргай розповідає про дисемінацію досвіду інноваційної діяльності вчителя [6]; С. В. Ковальова досліджує питання про поняття «дисемінація» у контексті освоєння педагогічного досвіду [7]; Н. В. Любченко розглядає дисемінацію інноваційного досвіду науково-методичної діяльності закладів ППО як шлях до формування конкурентоспроможного фахівця в умовах післядипломної педагогічної освіти [8]; Л.Г. Нікітіна налаштовує на тому, що дисемінація педагогічного досвіду можлива за допомогою банку педагогічної інформації [9].

Поняттям «дисемінації» позначається особливий спосіб поширення й освоєння досвіду, адекватний конкретним потребам його реципієнтів і має властивість «вирощування». Дисемінація дає змогу поширити інноваційну практику на найширші маси, адаптуючи, редукуючи, а іноді й розвиваючи різні елементи інноваційного розроблення або інноваційну систему в цілому.

Стан сучасної освіти і тенденції розвитку суспільства потребують нових системно-організуючих підходів до розвитку освітнього простору. Тому дисемінація допомагає поширити теоретичний і практичний досвід діяльності педагогів, адаптуючи, редукуючи і розвиваючи елементи інноваційного розроблення, що приводить до доступності інноваційного продукту й забезпечує розвиток системи освіти. Як наслідок – можливе створення й розроблення нових проектів на основі вже наявних робіт.

Таким чином, дисемінація позитивних зразків і результатів освітньої діяльності покликана сприяти:



  • розширенню банку інноваційних продуктів й інтенсивності їхнього впровадження;

  • експансії партнерських зв'язків в освіті;

  • стимулюванню й поглибленню інноваційної діяльності;

  • досягненню високої якості освіти.

Формами дисемінації інноваційного управлінського і педагогічного досвіду на будь-яких рівнях (шкільному, районному, регіональному тощо) можуть бути:

  • випуск тематичної літератури;

  • створення лабораторій і банку інноваційного педагогічного досвіду, організація і проведення майстер-класів, «круглих столів», семінарів-практикумів, педагогічних студій, аукціону «педагогічних ідей»;

  • загальнодоступні презентації діяльності кращих педагогів і оформлення їхнього портфоліо;

  • оцінювання і підтримка учасників процесу дисемінації, а також здійснення педагогічного наставництва;

  • створення персональних сторінок на освітніх Інтернет-сайтах, розміщення навчально-методичних ресурсів в Інтернет-проектах, організація особистих блогів і сайтів педагогів;

  • організація Інтернет-педрад, форумів і тому подібне;

  • створення єдиної шкільної мережі поширення інноваційного педагогічного й управлінського досвіду.

На сучасному етапі розвитку освіти необхідно постійно вдосконалювати вищезазначені форми дисемінації інноваційного педагогічного досвіду з урахуванням актуальних новітніх розробок у сфері можливості організації й поширення інформації, зорієнтованих на масовість.

Основними принципами побудови регіональної моделі поширення інноваційного досвіду мають стати добровільність, доступність і відкритість. Однак практика реалізації дисемінації дає змогу виокремити низку серйозних проблем:



  • недостатній рівень системності і динамічності роботи щодо поширення інноваційного досвіду педагогів освітніх установ;

  • недостатній рівень обізнаності педагогічних кадрів, унаслідок рідкісної участі в проектах, спрямованих на представлення і поширення досвіду;

  • низький рівень мотивації потенційних користувачів поширюваних продуктів;

  • дещо формальний підхід до системної організації процесів дисемінації інноваційного досвід;

  • недостатнє вдосконалення системи науково-методичного супроводу педагогів;

  • недостатнє використання засобів мультимедіа і ІКТ-технології як для формування банку інноваційного педагогічного досвіду, так і для його просування;

  • недостатнє інформування, експансивне просування розповсюджувачами своїх продуктів до інших освітніх установ на регіональному рівні;

  • відсутність спільної дистанційної роботи над проектами та ідеями, що ґрунтується на досвіді, який представляється;

  • відсутність кваліфікованої громадської експертизи запропонованого досвіду (нововведень).

Для успішної дисемінації інноваційних педагогічних систем і педагогічного досвіду потрібне формування професійного експертного співтовариства. Вважаємо, що в Україні таким професійним експертним співтовариством може бути Всеукраїнська школа новаторства (ВШН) керівних, науково-педагогічних і педагогічних працівників, яка протягом 2011–2013 рр. щорічно на базі Рівненського ОІППО проводить червневі студії для координаторів із різних регіонів. Саме звідси виникла ідея започаткування Полтавської регіональної школи новаторства (РШН) керівних, науково-педагогічних і педагогічних працівників і відповідних одинадцяти зональних шкіл новаторства (ЗШН) в області, що водночас спонукало до створення подібних РШН і ЗШН в інших областях, приміром Донецькій [1; 2].

Припускаємо, що в майбутньому можливе виникнення міжрегіональних шкіл новаторства (МРШН), а також міжнародних шкіл новаторства (МШН) як різних професійних співтовариств, які є засобом широкої комунікації та поширення інноваційного педагогічного досвіду (рисунок.1):





Рис. 1. Освітній простір шкіл новаторства

Н. В. Любченко підкреслює, що дисемінація передового педагогічного досвіду як напрям науково-методичної роботи дала поштовх до застосування її як технології координаційної роботи, бо обласні заклади ППО, відіграючи важливу роль у формуванні єдиного науково-методичного простору в регіонах, висловили під час різних форм вивчення досвіду їхньої науково-методичної діяльності запит щодо здійснення Університетом менеджменту освіти координування науково-методичної діяльності на всеукраїнському рівні. Результатом реагування на такий запит стали започатковані НМЦК Університету менеджменту освіти Ярмарок педагогічних інновацій у системі післядипломної педагогічної освіти, Всеукраїнська школа новаторства, Методичний турнір «Моє покликання – методист», Всеукраїнський науково-практичний семінар «Координація науково-методичної діяльності закладів післядипломної педагогічної освіти в умовах єдиного інформаційно-освітнього середовища», започаткування пересувної виставки «Вернісаж закладів ППО», тематичних виставок про діяльність ОІППО в межах Консорціуму закладів післядипломної освіти, запровадження серії науково-методичних видань «Бібліотечка ВШН» [8].

Вищезазначені школи новаторства мають виконувати такі функції:


  • локалізацію досвіду – опис досвіду у форматі, що дає змогу зняти інформацію про інноваційні ідеї та способи зміни педагогічної практики;

  • мультиплікацію досвіду – заходи і дії з проектування і конструювання мережі пілотних і стажувальних майданчиків для адаптації досвіду і його передавання в масову практику;

  • координацію, у тому числі мережевої, взаємодії;

  • консультування і навчання суб'єктів інноваційного досвіду – надання їм методичної допомоги щодо технологізації узагальнення і представлення досвіду;

  • оцінка якості результатів дисемінаційної діяльності.

Для здійснення переліченого вище слід:

  • створити універсальні й ефективні механізми дисемінації інноваційного управлінського і педагогічного досвіду;

  • розробити сучасні моделі дисемінації, що дадуть змогу зробити інноваційний досвід надбанням педагогів;

  • створити систему, яка надаватиме можливість будь-якому членові професійного співтовариства виносити на обговорення свої розробки в уніфікованому й доступному виді для подальшого освоєння і локалізації;

  • організувати впровадження нових ідей, освітніх технологій, освітніх моделей у масову практику;

  • забезпечити освоєння керівними і педагогічними працівниками сучасних освітніх ресурсів;

  • організувати моніторинг використання інноваційних ресурсів і отриманих системних позитивних ефектів;

  • забезпечити прозорість в ухваленні управлінських рішень в області дисемінації педагогічного досвіду і можливість професійного співтовариства впливати на ухвалення цих рішень, тобто врегулювати взаємовідносини «адміністративний персонал – професійне експертне співтовариство», що дасть змогу виключити формалізм у процесі інноваційної діяльності в освіті;

  • урегулювати правові взаємовідносини в частині збереження авторського права на продукти індивідуальної інтелектуальної праці, якими і є інновації.

Успішність дисемінації інноваційного досвіду педагогів багато в чому визначається способом нормативного оформлення (опису) цього досвіду.

Наприклад, у рамках програми модернізації російської освіти вже є певні напрацювання щодо дисемінації досвіду визнаної педагогічної та управлінської діяльності. Модельно зроблено опис діяльності ресурсних центрів у процесі формування дисемінаційної мережі [3].

Таким чином, одним із найінформативніших способів і в той же час такий, що має високий ступінь узагальненості способів подання такого досвіду професійно-педагогічному співтовариству, є банк інноваційного педагогічного досвіду, який будується на основі інформаційних карт. Такий банк є цілісним описом актуального для розвитку регіональної системи освіти ресурсу, що включає такі обов'язкові компоненти:


  • тему;

  • джерело змін;

  • ідею змін і її зміст;

  • концепцію змін;

  • новизну педагогічного досвіду;

  • трудомісткість, ризики та обмеження;

  • умови реалізації змін;

  • результат змін (продуктний і суб'єктний);

  • експертний висновок.

Узагальнення досвіду – завжди вихід на конкретного споживача. Адресна спрямованість досвіду передбачає відповіді на питання: кому? коли? де? як його використовувати? У цьому контексті виникає питання про освітню місію інноваційного педагогічного досвіду – який аксіологічний (ціннісний) статус обговорюваного банку даних?

Отже, банк інноваційного педагогічного досвіду вирішує дуже важливе мотиваційне завдання. Творчо працюють учителі, досвід яких представлений у ньому, отримують суспільно значиме оцінювання своєї діяльності. Підтримка експертів педагогічної спільноти, якою, на нашу думку, є будь-яка школа новаторства (всеукраїнська, регіональна, зональна), допомагає педагогам-новаторам усвідомити соціальну та професійну значущість своїх розробок, стимулює їхню подальшу інноваційну діяльність, наповнює особистісним змістом творчі пошуки.

Банк можна вважати найоптимальнішим способом оформлення педагогічних знахідок із метою презентації досвіду в школах новаторства, ініціювання авторських розробок.

Література

1. Білик Н. І. Андрагогічна позиція Регіональної школи новаторства / В. В. Зелюк, Н. І. Білик // Імідж сучасного педагога. – 2013. – № 8–9. – С. 9–14.

2. Білик Н. І. Регіональна школа новаторства як школа вирощування вчителя-новатора / Н. І. Білик // Всеукраїнська школа новаторства керівних, науково-педагогічних і педагогічних працівників післядипломної педагогічної освіти в системі післядипломної педагогічної освіти як форма підвищення фахової майстерності: проблеми, перспективи розвитку: зб. матеріалів І Всеукр. Інтернет-конф. (13 гр. 2012 р.) / упоряд. Н. В. Любченко, О. А. Прокопенко; за ред. Є. Р. Чернишової; Ун-т мендж. освіти НАПН України. – К., 2013. – С. 35–42.

3. Боронилова И. Г. Становление и развитие теории изучения и обобщения передового педагогического опыта: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. пед. наук / И. Г. Боронилова; Башк. гос. пед. ин-т. – Уфа, 1999. – 20 с.

4. Букина И. И. Диссеминация инновационного опыта в системе образования как ресурс развития учительского потенциала

/ И. И. Букина // Методист. – 2010. – №4. – С. 19–21.

5. Бутова Ю. И. Муниципальный ресурсный центр – новая институциональная форма диссеминации инновационного опыта

/ Ю. И. Бутова, И. А. Штенгауэр // Методист. – 2008. – №5. – С. 16–19.

6. Гаргай В. Б. Диссеминация опыта инновационной деятельности учителя [Электронный ресурс] / В. Б. Гаргай, К. А. Кипа, Н. Б. Наприенко // Школьный сайт «Плюс». – Режим доступа: http://vanino-3.ucoz.ru/load/o_pedagogicheskom_ opyte/disseminacija_pedagogicheskogo_opyta/11-1-0-14.

7. Ковальова С. В. До питання про поняття «дисемінація» у контексті освоєння педагогічного досвіду: http://archive.nbuv.gov.ua/e-journals/NarOsv/2011-1/11ksvopd.htm

8. Любченко Н. В. Дисемінація інноваційного досвіду науково-методичної діяльності закладів ППО як шлях до формування конкурентоспроможного фахівця в умовах післядипломної педагогічної освіти / Н. В. Любченко // Оновлення змісту і форм діяльності науково-методичних установ в умовах сучасних перетворень і перспектив сталого розвитку України: тематич. зб. пр.; / упоряд. А. А. Волосюк, Т. А. Ніколайчук ; за заг. ред. В. В. Олійника. – Рівне : РОІППО, 2013. – С. 16–32.

9. Никитина Л. Г. Диссеминация педагогического опыта с помощью банка педагогической информации [Электронный ресурс]

/ Л. Г. Никитина. – Режим доступа : archive.nbuv.gov.ua›e-journals/NarOsv/2011-1…

10. Що таке ДИСЕМІНАЦІЯ // Словник іншомовних слів Мельничука... [Електронний ресурс]. – Режим доступу: slovopedia.org.ua›42/53396/281410.html

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка