Національна академія педагогічних наук україни університет менеджменту освіти всеукраїнська школа новаторства керівних, науково-педагогічних І педагогічних працівників



Сторінка5/12
Дата конвертації08.03.2016
Розмір1.9 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

1. Поняття тезауруса

У Древній Греції тезаурусом (thésaurós) називали скарб, скарбницю, запас. І в науковій термінології нашого часу – в лінгвістиці, семіотиці, інформатиці, теорії штучного інтелекту та інших галузях знання – тезаурус позначає деяке особливим чином оформлене накопичення. В інформатиці та теорії штучного інтелекту звертається увага на систематизацію даних, що становлять тезаурус, і на їх. орієнтаційний характер. Саме така характеристика тезауруса лягла в основу змісту цього поняття в загальногуманітарному тезаурусному підході: тезаурус – це структуроване подання і загальний образ тієї частини світової культури, яку освоює суб'єкт.

Тезаурус як спосіб систематизованого представлення знань і різновид ідеографічного словника розглядається Н. Гендіною як багатозначне слово, що має, як мінімум, два значення:

1) тезаурус як ідеальний об'єкт – це «сукупність знань, накопичених людиною або деяким колективом». Це упорядкований і відбитий у свідомості людини «лексикон», «світ» окремої особистості, «світ знань та інтересів». У теорії інформації тезаурусом називають запас знань (понять, суджень), розміщених у пам'яті суб'єкта, що сприймає інформацію, як структуроване знання у вигляді понять і смислових відношень між ними.

2) тезаурус як матеріально існуючий об'єкт – словник. Тезаурус – це словник особливого типу або ідеографічний словник, в якому слова розташовуються за ступенем смислової близькості. Лексика мови представлена в них у вигляді систематизованих груп слів, тою чи іншою мірою близьких у смисловому відношенні (синоніми, гіпероніми, гіпоніми, антоніми, пароніми та ін.). Тезаурус являє собою упорядковану сукупність лексичних одиниць, в якій в явному вигляді за допомогою спеціальних міток відображено смислові відношення (синонімічні, родовидові і асоціативні) між ними. Іншими словами, впорядкування лексики в тезаурусі здійснюється не за алфавітною або іншою формальною ознакою, а за смисловою (семантичною).

В основі побудови ідеографічних словників лежить логічна класифікація всього понятійного змісту лексики. Систематизація слів у таких словниках заснована на психологічних асоціаціях предметів і понять. Лексичні одиниці групуються в поля, в центрі кожного з яких стоїть слово, яке об'єднує інші слова, певною мірою близькі йому за значенням чи асоціюються з ним за змістом (наприклад : комаха – муха, бджола, мураха, метелик; повзати, літати, стрибати...). Як правило, слова і словосполучення всередині поля коротко тлумачаться таким чином, щоб було видно, чим кожне з них відрізняється від усіх інших членів поля.



Приклад: Тезаурус ЮНЕСКО

Прикладом є Тезаурус ЮНЕСКО, список термінів, що використовуються для тематичного аналізу і пошуку документів і публікацій у галузях освіти, культури, природничих, соціальних і гуманітарних наук, комунікації та інформації передусім за ієрархічною класифікацією (7000 термінів англійською мовою). Тезаурус ЮНЕСКО складається з семи основних тематичних галузей або полів з розбивкою на мікротезауруси, які дають змогу швидко знайомитися з темою. У мікротезаурусі вказуються змінні номери термінів, що перебувають на вищому рівні ієрархії, тобто описи без яких-небудь посилань на більш загальний термін (BT = Broader Term); кожен термін вищого рівня, якщо необхідно, супроводжується посиланням UF (= Used For) і спадною ієрархією описів, перед кожним з яких ставиться символ NT (= Narrower Term, вужчий термін). Для розкриття кожного терміну використовуються такі умовні позначки:

SN – зміст терміна: роз'яснення, що допомагає правильно використати даний опис;

MT – мікротезаурус: вказівка номера і найменування мікротезауруса, до якого належить даний опис;

UF – синонім: посилання на одну або кілька позицій, що не є описом і синонімічних або майже синонімічних даному опису;

BT – ширший термін: посилання на один або трохи родових або елементів, що породжують, що є описом і розташований одним рівнем вище в структурі тезауруса;

NT – вужчий термін: посилання на одне або декілька конкретних чи похідних описів, що перебувають одним рівнем нижче в структурі тезауруса;

RT – родинний термін: посилання на одне або кілька супутніх описів.

Наприклад, у Тезаурусі ЮНЕСКО поняття «розвиток сфери освіти» (Educatіonal development) визначено так: «позитивні еволюційні зміни одного або декількох змінних показників системи освіти убік установленого критерію. У необхідних випадках використовуйте більш точний дескриптор». Це поняття належить до мікротезауруса «політика в галузі освіти». Його синонім – «прогрес у галузі освіти». Більш вузькими термінами є «розвиток навчального плану», «диверсифікованість освіти», а родинними термінами – «планування в галузі освіти». Перебувають одним рівнем нижче за поняття «розвиток освіти» в структурі тезауруса такі вужчі стосовно нього поняття як «інновації в освіті» (експерименти в галузі освіти, інновації в навчальній методології), «реформа освіти», «тенденції в сфері освіти» (тенденції в зарахуванні учнів). У свою чергу, поняття «реформа освіти» (educatіonal reform), що також належить до мікротезауруса «політика в галузі освіти», тлумачиться як «заплановані або реалізовані зміни відносно основної частини національної системи освіти» є поняттям вужчим за поняття «розвиток сфери освіти». Його синоніми – «зміни в галузі освіти», «процес відновлення в галузі освіти». Родинними термінами є поняття «розвиток навчального плану»; «демократизація освіти», «диверсифікованість освіти», «інновації в освіті», «планування в галузі освіти» [5]. Останнє поняття, «планування в галузі освіти» розкривається термінами «розподіл шкіл», «розташування шкіл», «освітні проекти», «чисельність учнів у класі», «чисельність учнів у школі», «регіональні пріоритети в освіті», «статистика в галузі освіти», і зокрема, «визначення місця розташування школи» (school mappіng), що тлумачиться як «планування діяльності освітніх установ з урахуванням демографічних і географічних факторів».

Необхідність створення україномовної версії Європейського освітнього тезауруса вичерпно пояснює К. Корсак [6].



Стан дослідження поняття тезауруса

У найновішій книзі «Тезаурус: огляд, ренесанс і перегляд» Сандра К. Роу і Алан Р. Томас розкривають походження і розвиток тезаурусів, розглядають історичний розвиток тезаурусів і стандартів, що використовуються для побудови тезауруса; знайомлять із сучасними і новими функціями тезаурусів, у тому числі міжнародних і багатомовних; зміну визначень, характеристик, функцій і застосувань тезаурусів; мультикультурні питання відображення і взаємодії при створенні тезаурусів, їх роль в освіті і навчанні [7]. Загальні дослідження поняття тезауруса в інформаційній картині світу здійснює М. Чурсін [8]. М. Епштейн зауважує, що тезаурус – це мова, що демонструє свою власну мову, ту концептуальну модель, що кладеться автором в основу його світогляду і самоопису. На думку філософа, у міру рефлексивного зростання людства на перший план виходить тезаурусність – прошарок особистої самосвідомості, який поки ще недостатньо вимовлений, пророблений і підтриманий культурою. Тезаурусність починає знаходити суспільний престиж, чому сприяє Інтернет зі своїми пошуковими системами, каталогами і гіпертекстами, масовий читацький успіх словників і енциклопедій.

Тезаурусний підхід проголошений новою парадигмою гуманітарного знання [9]. У найбільш загальному вигляді тезаурус визначено як повний систематизований звід освоєних соціальним суб'єктом знань, істотних для нього як засіб орієнтації в навколишньому середовищі, а понад це також знань, які безпосередньо не пов'язані з орієнтаційною функцією, але розширюють розуміння суб'єктом себе і світу [10, с.67]. Тезаурус став символом організації знання взагалі.

Він показав свою евристичність у культурології, у рамках якої формується тезаурологія – свого роду суб'єктна культурологія. Найбільш повний і узагальнений виклад тезаурусної концепції гуманітарного знання, що лежить в основі суб'єктно орієнтованих напрямків досліджень у галузі соціальної філософії, культурології, соціології, антропології, філології, а також таких прикладних галузей діяльності, як соціальне і соціокультурне проектування, дизайн, гуманітарна експертиза, методологія тезаурусного підходу, що відкриває нові можливості в гуманітарному розумінні людини та її світу, представлено в монографіях Вал. Лукова і Вол. Лукова [11]

Питання розробки інформаційно-пошукових тезаурусів (далі – ІПТ), як вказує О. Збанацька, досліджувалися І. Безбородовою, Д. Варгою, Т. Вилегжаніною, С. Жмайло, О. Кедровою, О. Лаврьоновою, Р. Мдівані, Л. Пшеничною, Ю. Шемакіним. Дескрипторні ІПМ у 1970–1990-ті рр. досліджували Г. Валейка, Р. Єфименко, Т. Омарова, Є. Розаускас, А. Соколов, на початку XXI ст. – А. Антопольський. У 1970-х рр. активно розробляються тематичні, галузеві і багатогалузеві ІПТ. Методику підготовки ІПТ було викладено А. Чорним (1968), Д. Варгою (1970), Ю. Шемакіним (1974), О. Кедровою (1987), О. Лаврьоновою (2002), Р. Мдівані (2004), С. Жмайло (2004; 2006); семіотичні аспекти інформаційного пошуку та ІПТ – Ю. Шрейдером (1965; 1971), І. Веслером (1976), Л. Пшеничною (1977), Б. Якушиним (1976; 1978), C. Нікітіною (1978; 1987). В незалежній Україні практичною реалізацією ІПТ став універсальний «Інформаційно-пошуковий тезаурус» (2004) (розробники: Т. Вилегжаніна, О. Збанацька) [12].

Розгляд еволюції і галузей застосування ІПТ провела Н. Гендіна [13]. Автор зазначає, що, незважаючи на тимчасове зниження інтересу до ІПТ, у даний час, з появою повнотекстових баз даних природних мов і, особливо, з розвитком мережі Інтернет, з'явилася тенденція до нового осмислення логіко-семантичної функції тезаурусів у сучасних АІС, розширення галузей застосування ІПТ. Досвід показав, що необхідне «повернення» до ідеї використання ІПМ з контрольованою лексикою, зокрема ІПТ, для забезпечення пошуку інформації, насамперед, у контрольованій частині Інтернету – в електронних бібліотеках.

Зокрема, політематичний, галузеві та проблемні тезауруси можуть бути використані у царині термінознавства та опису систем знань таким чином:


  • Як засіб опису – інвентаризації існуючого рівня знань у певній галузі, оскільки кожен термін являє собою «згусток знань», який може бути розгорнутий у визначення (дефініцію);

  • Як засіб систематизації термінології, а отже, і знань у певній галузі науки. Це обумовлено тим, що першим елементом більшості наукових дефініцій термінів є вказівка на безпосередньо поняття. Отже, і в тезаурусі, де система понять експліцитна, тобто явно виражена, ієрархія понять завжди представлена наочно;

  • Як засіб стимулювання розвитку знань. Тезаурусне подання термінології, крім встановлення однакового розуміння основних понять, дає змогу виявити прогалини (пропуски, лакуни), маловивчені поняття і «точки згущення» в термінологічних і понятійних системах. Це може слугувати орієнтиром у подальших дослідженнях, дозволяє виявити аналогії підсистем понять, а також визначити тенденції виділення підсистем понять і рубежі знань, від яких можливий подальший розвиток цієї галузі;

  • Як засіб опису історії розвитку спеціальних знань у певній предметній галузі. Тезаурусне подання термінології дає можливість проводити дослідження особливостей розвитку галузевих знань, включаючи кількісне дослідження внеску окремих вчених і наукових шкіл у розвиток загальної теорії з урахуванням як кількості, так і новизни (залежно від статусу вводиться терміна – основний термін або синонім вже існуючого найменування заняття) та ієрархічного статусу понять, що вводяться відповідним терміном.

  • Одне з найважливіших питань: наскільки тезаурусний підхід може бути продуктивним? Які методологічні і педагогічні процедури можуть вести до зростання тезаурусної свідомості не тільки окремих особистостей, але і у цілому у суспільстві, щоб міг бути артикульований найглибший його історичний досвід, незвідний до «історій»? [14].



Підготовка тезауруса з навчальної дисципліни як засіб активізації навчального процесу

Актуальною проблемою є аналіз і проектування тезаурусів навчальних дисциплін, застосування для цього методів штучного інтелекту[15]. О. М. Збанацька ініціювала постановку питання про підготовку тезауруса з навчальної дисципліни як засобу активізації навчального процесу [16]. Для школи таких тезаурусів розроблено вкрай мало [17]. Ю.М. Філіппович, А.В. Прохоров проаналізували досвід словарно-тезаурусних описів семантики інформаційних технологій [18]. Словник термінів Ю. Рождественського вперше у російській культурі інтегрує і систематизує основний склад понять, що визначають устрій і функціонування різних сторін суспільного життя і призначений для самоосвіти учнів, педагогів, батьків і навіть громадських діячів [19]. У «Тезаурусі саморуху учнів до здорового способу життя в процесі навчання» приділено увагу основним термінам здорового способу життя учнів в процесі навчання, що допоможе учням активно включитися в процес саморуху до здорового способу життя [20]. Розроблено тезаурус педагога з фізичного виховання як навчальний посібник [21].

Т. Маркарова розцінює тезаурус з педагогіки як репрезентатор галузевої терміносистеми і як один із способів подання освітньої інформації (2008) [22]. Спроби укласти тезауруси з педагогіки зробила Н. Якса [23, 24]. Як посібник з педагогіки створено педагогічний тезаурус (словник) з досить повною смисловою інформацією з основних аспектів педагогічної науки для студентів університетів, педагогічних інститутів, аспірантів, вчителів шкіл, викладачів педагогічних технікумів в Курганському державному університеті [25]. О. Шилова дослідила теоретичні основи становлення інформаційно-педагогічного тезауруса та його функції в системі професійної підготовки фахівця освіти [26]. Є. Огарьов уклав тезаурус безперервної освіти [27]. Тезаурус наукового дослідження з проблем неперервної професійної освіти розробила і аналізує С. Сисоєва [28].

Ступінь відповідності між тезаурусом учня і тезаурусом навчального контенту досліджується як метрика процесу засвоєння дистанційного навчального курсу [29]. Парадигми виховання розглядаються у континуумі: від «війни тезаурусів» до «діалогу тезаурусів» [30], і взагалі тезауруси визнані інструментами викладача [31]. Актуалізується проблема індивідуального тезауруса як системи знань та співвідношення понять «індивідуальний тезаурус» і «мовна особистість» [32].



Створення тезаурусів у системі післядипломної освіти

Є поодинокі спроби створення тезаурусів і у системі післядипломної освіти. Більше 500 термінів містить Тезаурус методичного працівника на допомогу методичним, науково-методичним працівникам інститутів післядипломної педагогічної освіти, районних (міських) методичних кабінетів (центрів), керівникам методичних об’єднань, методичних шкіл, постійно діючих семінарів, творчих груп та інших структурних підрозділів методичної роботи, розроблений у м. Рівне [33]. Словник психолого-педагогічних термінів і понять на допомогу працівнику сільської школи, укладений Ю.В. Буганом, В.І. Уруським у Тернополі, розкриває зміст 1350 найбільш уживаних психолого-педагогічних термінів, понять та категорій, які зустрічаються в практичній роботі працівників освіти [34]. До словника введено також терміни і поняття, які входять в систему інших суміжних наук (філософії, соціології, політології, економіки, медицини). Словник розрахований на вчителів, практичних психологів, працівників методичних служб, слухачів системи перепідготовки і підвищення кваліфікації, післядипломної освіти педагогічних працівників, студентів педагогічних навчальних закладів, широке коло читачів.

Проте ці спроби здійснено без використання Державних стандартів України з методики розроблення тезаурусів [35], Британського стандарту BS 5723:1987 «Створення та ведення одномовних тезаурусів», ідентичний Міжнародному стандарту ISO 2788:1986 «Документування – Методичні поради зі створення та введення одномовних тезаурусів», а також Державного стандарту України ДСТУ 2398-94 «Інформатизація та документація. Інформаційні мови. Терміни та визначення», Міжнародного стандарту ГОСТ 7:74-96 «Информационно-поисковые языки. Термины и определения», Державного стандарту України ДСТУ 3966-2000 «Засади і правила розроблення стандартів на терміни та визначення понять» [36].

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка