Національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова на правах рукопису будас анна Пилипівна



Скачати 435.87 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації10.03.2016
Розмір435.87 Kb.
  1   2

Для заказа доставки данной работы воспользуйтесь поиском на сайте по ссылке: http://www.mydisser.com/search.html


rectangle 48

прямоугольник 3 НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА

На правах рукопису

БУДАС Анна Пилипівна

УДК 378.016 : 34 (043.5)



МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ПРАВОЗНАВСТВА

СТУДЕНТІВ ЕКОНОМІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

13.00.02 – теорія та методика навчання

(історія та суспільствознавчі дисципліни)


ДИСЕРТАЦІЯ

на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук




Науковий керівник – В.В. Ладиченко, доктор юридичних наук, професор

Київ – 2012

ЗМІСТ


Вступ............................................................................................................

3







РОЗДІЛ І. НАВЧАННЯ ПРАВОЗНАВСТВА СТУДЕНТІВ ЕКОНОМІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ У ПЕДАГОГІЧНІЙ ТЕОРІЇ Й ПРАКТИЦІ…...........................................................................



13

1.1 Навчання правознавства студентів неюридичних спеціальностей як предмет дослідження.................................................

13


1.2 Правова освіта у структурі професійної підготовки студентів економічних спеціальностей......................................................................

31


1.3 Методичні умови ефективності навчання правознавства студентів економічних спеціальностей....................................................

52


Висновки до розділу І..................................................................................

74







  • РОЗДІЛ ІІ. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ ПРАВОЗНАВСТВА СТУДЕНТІВ ЕКОНОМІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ........................


77

2.1 Аналіз масової практики навчання правознавства студентів економічних спеціальностей …………………………………………….

77


2.2 Експериментальна методика навчання правознавства студентів економічних спеціальностей....................................................

97

2.3 Хід і результати експерименту............................................................

127

Висновки до розділу ІІ.................................................................................

149







Висновки...................................................................................................

152







Список використаних джерел..................................................

156







Додатки......................................................................................................

179


ВСТУП
Актуальність дослідження. Розбудова України як демократичної правової держави, становлення й розвиток громадянського суспільства потребують якісної цілеспрямованої підготовки молоді до життя й діяльності в такому суспільстві. Важливу роль у виконанні поставлених сьогоденням завдань виконує правова освіта, мета якої – виховання громадян у дусі поваги до права, закону та прав людини, дотримання ними вимог правових норм. Без глибоких знань прав і свобод людини та громадянина, положень чинного законодавства еволюційний розвиток жодного суспільства не можливий, адже від уваги держави до виховання молоді залежить, чи стане людина компетентним громадянином. У Національній програмі правової освіти населення наголошено, що правова освіта, зокрема майбутніх фахівців, є складовою частиною освітньої системи й має на меті формування високого рівня правової культури та правосвідомості особи, її ціннісних орієнтирів і активної позиції як члена громадянського суспільства.

Утім, сучасне українське суспільство виявилося не готовим сприйняти демократичні перетворення, зокрема в правовій сфері. Крім того, українське законодавство постійно оновлюють, особливо в галузі господарювання, що впливає як на процес утвердження ринкових відносин, рівень забезпечення соціально-економічних прав громадян, так і на якість та ефективність правової освіти населення.

Названі процеси висувають нові вимоги до підготовки фахівців економічних спеціальностей – формування професійно мобільних, конкурентоздатних людей, які спроможні вчитися впродовж життя, самовдосконалюватися, швидко перебудовувати свою професійну діяльність відповідно до векторів економічної політики держави, змін на ринку праці та трансформації національного правового поля.

Орієнтування на сучасну модель підготовки спеціалістів економічних спеціальностей, що відповідає вимогам і перспективам розвитку ринкової економіки, соціальної сфери й регіональним потребам, насамперед потребує підвищення рівня правової компетентності фахівців сфери господарювання. Натомість аналіз масової практики навчально-виховного процесу вищих навчальних закладах, які готують майбутніх економістів, свідчить про недостатню увагу до правового компоненту їхньої підготовки. Дедалі гострішою стає суперечність між підвищенням рівня вимог ринку праці до компетентних у правовій сфері економістів і відсутністю методичного, теоретичного й технологічного забезпечення цих потреб сучасною правовою освітою студентів.



Стан розроблення проблеми. Економічна освіта й підготовка спеціалістів для сфери економіки є предметом дослідження широкого кола науковців. Зокрема загальні положення й педагогічні умови навчального процесу в економічних навчальних закладах розглядали Л. Борисенко, Н. Житник, Т. Красікова, М. Левочко, В. Стрельніков та ін. Компетентнісний підхід у вищій економічній освіті досліджували М. Вачевський, Т. Ганніченко, О. Гончарова, Л. Дибкова та ін. Методичні засади викладання навчальних дисциплін вивчено у працях таких фахівців, як Л. Грущенко, Л. Гусак, Н. Костриця, О. Літікова, Л. Нічуговська, Г. Пастушок та ін. У працях Л. Бондарєвої, Г. Ковальчук, І. Полєщук та ін. висвітлено використання інноваційних методів і технологій у підготовці майбутніх економістів.

Організації самостійної роботи студентів присвятили свої праці О. Керекеша, С. Кустовський, Г. Романова, Л. Онучак та ін.; інтерактивному навчанню економістів - В. Скороходов, О. Шевчук, С. Шевчук та ін.

Власне розбудову правового компонента в системі підготовки економістів досліджували Н. Внукова, Я. Крупка, В. Успаленко та ін.

Загальні положення методики викладання, педагогіки, психології вищої школи розробили А. Алексюк, С. Вітвицька, І. Дичківська, З. Курлянд, В. Нагаєв, З. Слєпкань, Т. Туркот та ін. Упровадження інноваційних методів і технологій навчання у навчальний процес розглянули С. Мухіна, Є. Полат, О. Пометун, Г. Селевко, Л. Турик та ін.

Для нашого дослідження є важливими праці Н. Артикуци, В. Бігуна, А. Галая, В. Ладиченка, М. Савчина, І. Сенюти та ін., у яких розкрито використання інноваційних технологій навчання правознавства у вищій школі й підходи до праворозуміння, уміщено методичні рекомендації з викладання окремих галузей права України.

Формування правової компетентності тих, хто навчається, є об’єктом досліджень таких учених, як М. Горбушина, Я. Кічук, О. Овчарук, М. Рябенко, Л. Твердохліб та ін.

Проте огляд джерел із проблеми дослідження засвідчує відсутність праць, у яких методику навчання правознавства майбутніх економістів було б розглянуто цілісно та комплексно.

Актуальність, важливе практичне значення проблеми й недостатня розробленість її теоретичних аспектів зумовили вибір теми дослідження «Методика навчання правознавства студентів економічних спеціальностей».



Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконано в Інституті історичної освіти Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова згідно з комплексним Тематичним планом наукових досліджень університету, науковий напрям «Теорія та технологія навчання і виховання в системі освіти» за темою кафедри методики навчання суспільних дисциплін і гендерної освіти Інституту історичної освіти НПУ ім. М.П. Драгоманова «Проблеми змісту та методів навчання історії та суспільствознавчих дисциплін». Тему дисертації затверджено вченою радою Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова (протокол № 7 від 18 лютого 2010 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології НАПН України (протокол № 3 від 27 квітня 2010 р.).



Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні, розробленні й експериментальній перевірці методики навчання правознавства студентів економічних спеціальностей.

Відповідно до мети визначено основні завдання дослідження:



  1. на основі аналізу психолого-педагогічної, методичної та юридичної літератури висвітлити підходи до методики навчання правознавства студентів-економістів і з’ясувати її структурні елементи;

  2. проаналізувати значення правового компонента в структурі професійної підготовки студентів економічних спеціальностей і визначити складові елементи правової компетентності майбутнього фахівця сфери економіки;

  3. визначити й теоретично обґрунтувати методичні умови навчання правознавства студентів економічних спеціальностей;

  4. проаналізувати навчання правознавства студентів-економістів у практиці вищих навчальних закладів, визначити критерії, показники та рівні сформованості компонентів правової компетентності майбутніх економістів;

  5. розробити й експериментально перевірити методику навчання правознавства студентів економічних спеціальностей.

Об'єктом дослідження є процес навчання правознавства студентів економічних спеціальностей у вищих навчальних закладах.

Предметом дослідження є методика навчання правознавства студентів економічних спеціальностей у ВНЗ.

Методологічну основу дослідження становлять концептуальні положення про взаємозв’язок, взаємообумовленість і взаємозалежність педагогічних явищ і процесів; філософські положення про діяльність та її соціальну природу, єдність діяльності та свідомості особистості, її розвиток і саморозвиток, особистісно-діяльнісний, системний і компетентнісний підходи до аналізу педагогічних явищ і процесів у сучасній освіті (К. Баханов, О. Овчарук, О. Пометун, О. Савченко та ін.); фундаментальні положення психології (Б. Ананьєв, Л. Виготський, П. Гальперін, О. Леонтьєв та ін.) і педагогіки (Ю. Бабанський, В. Сухомлинський та ін.) щодо розвитку особистості, взаємозв’язку навчання, виховання й розвитку, активності в діяльності, закономірностей формування знань, навичок, умінь, ставлень і цінностей; концепції й положення філософії освіти та права (І. Зязюн, В. Кузнєцов та ін.); дослідження в галузі навчання правознавства студентів неюридичних спеціальностей (Д. Грубіч, Г. Дегтярьова, Я. Кічук, М. Рябенко та ін.); результати досліджень методики навчання суспільствознавчих дисциплін (О. Пометун, Т. Ремех, Г. Фрейман та ін.); положення методики щодо теоретичних засад викладання правових дисциплін та окремих галузей права у вищій школі (Н. Артикуца, В. Бігун, А. Галай, В. Ладиченко, І. Сенюта та ін.)

Для досягнення мети дослідження та виконання поставлених завдань використано такі методи дослідження:



- теоретичні: аналіз психолого-педагогічної, історико-педагогічної, методичної літератури, що дозволив уточнити сутність вихідних понять дослідження; теоретичне моделювання для обґрунтування методичних умов ефективності навчання правознавства майбутніх економістів і визначення структурних елементів методики навчання правознавства студентів економічних спеціальностей; порівняння, систематизація, узагальнення теоретичних та емпіричних положень, що дали змогу визначити стан формування правової компетентності студентів економічних спеціальностей у масовій практиці ВНЗ України;

- емпіричні: діагностичні (анкетування викладачів, студентів і фахівців економічної сфери, бесіда, аналіз результатів контрольних робіт); обсерваційні (педагогічне спостереження), соціометричні та прогностичні (підсумування отриманих характеристик досліджуваного явища), за допомогою яких вивчено вплив експериментальної методики на ефективність навчання правознавства студентів економічних спеціальностей;

- педагогічний експеримент використано для перевірки ефективності розробленої методики навчання правознавства студентів економічних спеціальностей;

- методи математичної статистики застосовано для опрацювання отриманих даних і встановлення кількісних залежностей між досліджуваними явищами та процесами.

Експериментальною базою дослідження стали Білоцерківський національний аграрний університет, Вінницький кооперативний інститут, Запорізький національний університет. Експериментом на різних етапах було охоплено 602 особи – студенти економічних спеціальностей ВНЗ України.

Дослідження проведено протягом 2007–2012 років поетапно.



На першому етапі (2007–2008 роки) було проведено історичний аналіз становлення правової освіти в Україні; визначено складові елементи методики навчання правознавства; досліджено особливості економічної освіти та її правову складову; проаналізовано моделі економічної освіти й зроблено висновки про переваги компетентнісного підходу в навчанні правознавства студентів економічних спеціальностей; окреслено ключові проблеми в навчанні правознавства студентів економічних спеціальностей. Визначено концептуальні засади, мету й завдання роботи, об’єкт і предмет, сформульовано понятійний апарат. Розроблено методику констатувального експерименту.

На другому етапі (2009–2010 роки) проведено формувальний експеримент на базі Білоцерківського національного аграрного університету, Вінницького кооперативного інституту, Запорізького національного університету. Експериментально апробовано основні положення дослідження, обґрунтовано ефективність методики навчання правознавства студентів економічних спеціальностей.

На третьому етапі (2011–2012 роки) оброблено, узагальнено й систематизовано результати експериментальної роботи, сформульовано висновки, остаточно оформлено дисертацію.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:

  • вперше навчання правознавства студентів економічних спеціальностей досліджено як особливу методичну проблему та засіб підвищення рівня правової компетентності майбутніх фахівців;

визначено сутність і компоненти правової компетентності студентів економічних спеціальностей: когнітивного, діяльнісно-процесуального та ціннісно-мотиваційного;

теоретично обґрунтовано методичні умови навчання правознавства студентів економічних спеціальностей, серед яких: формування у студентів пізнавальної потреби в оволодінні високим рівнем правової компетентності як складової їхнього професійного становлення; урахування принципів комплексності, професійної спрямованості й варіативності, наступності, динамічності, цілісності, науковості в доборі та структуруванні змісту дисципліни «Правознавство» для студентів економічних спеціальностей; застосування комплексу практико-орієнтованих та професійно спрямованих педагогічних технологій, що перетворюють студентів на активних суб’єктів навчального процесу; запровадження в навчання правознавства системи моніторингу за сформованістю рівня правової компетентності студентів – майбутніх економістів;

сформульовано критерії, показники та рівні сформованості компонентів правової компетентності студентів економічних спеціальностей;

розроблено й експериментально перевірено методику навчання правознавства студентів економічних спеціальностей;



  • удосконалено поняттєво-категоріальний апарат досліджуваної проблеми, зокрема уточнено поняття «методика навчання правознавства студентів економічних спеціальності», «ефективність навчання правознавства студентів економічних спеціальностей» у контексті компетентнісного підходу до навчання;

  • дістали подальшого розвитку положення щодо форм, методів і засобів навчання правознавства студентів економічних спеціальностей, що враховують специфіку майбутньої роботи фахівців-економістів, базові засади компетентнісно спрямованої вищої освіти, підходи до застосування практико-орієнтованих технологій навчання у ВНЗ, можливості дисципліни «Правознавство» у формуванні компетентних у правових питаннях фахівців сфери господарювання у контексті досліджуваної проблеми.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що його методичні рекомендації, теоретичні положення та висновки можуть бути використані в процесі навчання правознавства студентів економічних спеціальностей, підготовці навчальної літератури, присвяченої проблемам упровадження інноваційних технологій у навчання правознавства, у наукових розробках з методики викладання правознавства у ВНЗ, у професійній підготовці та підвищенні кваліфікації педагогів ВНЗ, а також як теоретичне підґрунтя для подальших наукових досліджень окресленої проблеми. Результати дослідження впроваджено в навчальний процес Білоцерківського національного аграрного університету (акт про впровадження № 01-12/560 від 21.06.2012 р.), Вінницького кооперативного інституту (акт про впровадження № 277 від 19.06.2012 р.), Запорізького національного університету (акт про впровадження № 1-12/453 від 20.06.2012 р.),

Особистий внесок здобувача. Наведені в роботі наукові матеріали та дані є самостійним внеском автора у розв’язання досліджуваної проблеми. У публікаціях, підготовлених у співавторстві, особистим внеском здобувача є:

- у статті «Правова компетентність студентів економічних спеціальностей: поняття, компоненти і критерії», підготовленій у співавторстві з В. Ладиченком, автором визначено поняття «правова компетентність студентів економічних спеціальностей» і схарактеризовано компоненти правової компетентності майбутніх фахівців сфери господарювання;



- у навчальному виданні «Основи правознавства: плани семінарських і завдання для практичних занять для студентів кооперативних технікумів і коледжів», укладеному в співавторстві з О. Дигало, С. Кулик, Н. Михайловською, автором розроблено методичні рекомендації для практичних занять із трудового й кримінального права та плани семінарських занять з конституційного й сімейного права.

Вірогідність результатів дослідження забезпечено методологічним та теоретичним обґрунтуванням його вихідних положень; комплексним використанням різних методів дослідження, адекватних об’єкту, предмету, меті, завданням; дослідно-експериментальною перевіркою гіпотези дослідження; поєднанням кількісного та якісного аналізу експериментальних даних.

Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати дослідження було представлено в доповідях на міжвузівській науково-методичній конференції «Методика використання досягнень науки та практики у підготовці фахівців для галузей економіки» (Вінниця, 2009 р.), міжвузівській науково-методичній конференції «Методичні аспекти вдосконалення організації навчального процесу у вищих навчальних закладах» (Вінниця, 2010 р.), міжнародній науково-практичній конференції «Освіта та наука в умовах глобальних викликів» (Судак, 2010 р.), міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні тенденції розвитку освіти в Україні та за кордоном» (Горлівка, 2010 р.), міжнародній науково-практичній конференції «Honors high school – 2010» (Софія, 2010 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми формування законотворчості на етапі економічної стабілізації української державності» (Вінниця, 2011 р.), міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні тенденції розвитку освіти в Україні та за кордоном» (Горлівка, 2011 р.), всеукраїнській науково-методичній конференції «Методичні основи впровадження інноваційних методів навчання у ВНЗ України» (Вінниця, 2011 р.), міжнародній науково-практичній конференції «Держави світу та Україна у нових реаліях: соціальні, економічні, екологічні та правові орієнтири розвитку» (Вінниця, 2012 р).

Публікації. Зміст і результати дослідження відображено в десяти працях автора, серед них чотири статті у фахових виданнях України (одна стаття в співавторстві).
ВИСНОВКИ
1. Методика навчання правознавства є предметною методикою, що досліджує процес викладання й вивчення правознавства, розробляє зміст, організацію, методи та форми правового навчання. Особливості методики навчання правознавства студентів неюридичних спеціальностей зумовлені непрофільним характером дисципліни «Правознавство» й водночас необхідністю її опанування студентами для становлення їх як компетентних у правовій сфері спеціалістів. Ця специфіка має бути відображена в компонуванні елементів методики навчання правознавства студентів неюридичних спеціальностей відповідно до майбутньої професійної діяльності студента, а саме в постановці навчальних цілей, відборі та структуруванні змісту навчальної дисципліни, виборі відповідних методів, засобів і форм організації навчання правознавства у вищій школі.

2. Національна програма правової освіти населення передбачає надання правової освіти в усіх дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах, що закладає фундамент загальної ступеневої правової підготовки. До 2009 року правознавство у ВНЗ викладалося студентам усіх спеціальностей; сьогодні ситуація змінилася, і ця дисципліна набула статусу вибіркової. При цьому реалії сьогодення, сучасний ринок праці, вимоги до підготовки фахівців, зокрема нормативні (Кваліфікаційні характеристики професій), передбачають необхідність й обов’язковість правового компонента в системі вищої освіти, у тому числі й у системі вищої економічної освіти, що потребує надання дисципліні «Правознавство» у ВНЗ статусу нормативної як основи для становлення компетентного в правовій сфері випускника з економічною освітою.

«Правознавство» як навчальна дисципліна має на меті забезпечити студентів економічних спеціальностей ефективним інструментарієм для майбутньої професійної діяльності: правовими знаннями з основних галузей права, у тому числі знанням юридичних понять; уміннями розв’язувати правові ситуації, добирати й аналізувати нормативно-правові акти; навичками застосування легітимних способів розв’язання конфліктів у сфері господарювання; уміннями роботи з інформаційно-правовими пошуковими системами, складання юридичних документів; досвідом участі у правових заходах тощо.

Для реалізації поставлених завдань методика навчання правознавства має ґрунтуватися на компетентнісній моделі організації навчального процесу. Правову компетентність студента економічної спеціальності розуміємо як сукупність якостей, що відображають ступінь кваліфікації фахівця-економіста, рівень його правових знань, умінь, навичок, усвідомлене сприйняття соціально-правового досвіду та здатність до їх ефективної реалізації в своїй практичній діяльності у сфері господарювання. Як інтегрований результат індивідуальної навчальної діяльності правова компетентність формується на основі оволодіння студентом змістовною, мотиваційною та процесуальною складовими. У її структурі виділяють когнітивний (пізнавальний), ціннісно-мотиваційний і діяльнісно-процесуальний компоненти.

3. Ефективне формування правової компетентності студентів економічних спеціальностей можливе за дотримання в процесі навчання правознавства визначених методичних умов, а саме:


  • формування у студентів пізнавальної потреби в оволодінні високим рівнем правової компетентності як складової їхнього професійного становлення;

  • урахування принципів комплексності, професійної спрямованості і варіативності, наступності, динамічності, цілісності, науковості в доборі й структуруванні змісту дисципліни «Правознавство» для студентів економічних спеціальностей;

  • застосування комплексу практико-орієнтованих і професійно спрямованих педагогічних технологій, що перетворюють студентів на активних суб’єктів навчального процесу;

  • запровадження в навчання правознавства системи моніторингу рівня сформованості правової компетентності студентів – майбутніх економістів.

4. Констатувальні дослідження засвідчили, що в масовій практиці навчання недостатньо реалізований потенціал дисципліни «Правознавство» у формуванні правової компетентності студентів економічних спеціальностей. Традиційна методика викладання правознавства переважно ґрунтується на знаннєвому підході до навчання правознавства, який не здатний забезпечити майбутнього економіста необхідними для роботи за фахом правовими здатностями, сформувати та підтримувати належний рівень мотивації до вивчення правознавства.

З метою діагностики стану сформованості компонентів правової компетентності, ураховуючи результати аналізу масової практики навчання правознавства майбутніх економістів, ми виокремили відповідні критерії та показники сформованості кожного з компонентів і рівні навчальних досягнень і навчальної мотивації студентів економічних спеціальностей.

5. Метою експериментальної частини дослідження було визначення ефективності розробленої методики формування правової компетентності студентів економічних спеціальностей. При цьому ефективність методики навчання правознавства визначалася співвідношенням цілі й результату навчальної діяльності, тому перевірка її ефективності зводилася до порівняння досягнутого рівня правової компетентності студентів економічних спеціальностей з тим, що проектувався.

Експериментальна методика передбачала реалізацію визначених нами методичних умов ефективності навчання правознавства студентів економічних спеціальностей, і, зрештою, внесення змін до структури змісту дисципліни «Правознавство» та форм організації навчання; використання практико-орієнтованих і професійно спрямованих педагогічних технологій поряд із традиційними для вищої освіти; застосування різноманітних засобів для мотивації навчальної діяльності студентів на заняттях із правознавства; запровадження системи моніторингу навчання правознавства майбутніх економістів.

Перевірка експериментальної методики навчання правознавства студентів економічних спеціальностей Білоцерківського національного аграрного університету, Вінницького кооперативного інституту, Запорізького національного університету засвідчила її переваги над традиційним навчанням у якісних показниках навчальних досягнень і навчальної мотивації студентів-економістів. Рівень навчальних досягнень студентів охоплював когнітивну й діяльнісно-процесуальну складову правової компетентності. Окремо було здійснено експериментальну перевірку динаміки показників навчальної мотивації студентів економічних спеціальностей, які вивчали курс правознавства.

Результати експериментального дослідження свідчать, що запропонована нами методика навчання правознавства є ефективною, тобто такою, що підвищує рівень правової компетентності майбутніх економістів, адже вона визначає не лише позитивну динаміку навчальних досягнень студентів із правознавства (когнітивний і діяльнісно-процесуальний компонент), а й здатна підвищувати рівень їхньої навчальної мотивації, що свідчить про розвиток ціннісно-мотиваційного компонента правової компетентності.



Дисертація не вичерпує всіх аспектів досліджуваної проблеми. Зокрема потребує подальшого вивчення вплив інших правознавчих дисциплін, передбачених навчальним планом підготовки економістів, на процес формування правової компетентності майбутніх економістів; аналіз значення самостійної та позааудиторної роботи студентів із правознавства в процесі формування їхньої правової компетентності; розробка засобів моніторингу навчальних досягнень студентів з правознавства із використанням інформаційно-комунікаційних технологій.
  1   2


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка