Національної академії мистецтв



Сторінка1/16
Дата конвертації09.03.2016
Розмір3.77 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16


НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МИСТЕЦТВ УКРАЇНИ


ВІСНИК

НАЦІОНАЛЬНОЇ

АКАДЕМІЇ МИСТЕЦТВ

УКРАЇНИ




Випуск дев’ятий

Київ 2013

ББК 71.4 (4УКР) я5

В 38


Видається згідно з постановою

Президії Національної академії мистецтв України

від 20 жовтня 2005 року

РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ:

А.В. Чебикін (голова), І.Д. Безгін, Ю.П. Богуцький, А.А. Бокотей, М.П. Мащенко, М.Ю. Рєзнікович, В.Д. Сидоренко, М.А. Стороженко, О.К. Федорук, М.І. Яковлєв

Матеріали підготували:

В.М. Бабієнко, В.А. Бітаєв, М.К. Васюк, Н.В. Владимирова, С.М. Волков, І.Б. Зубавіна, Ю.О. Іванченко, Л.В. Кодакова, Р.Г. Коломієць, Т.В. Лєнкова, О.М. Міщенко, О.І. Мовчан, В.І. Петрашик, А.О. Пучков, О.В. Сіткарьова, Л.В. Смирна, Р.Є. Станкович-Спольська, Л.В. Утюжнікова, П.В. Харченко

ISBN № 966-8259-20-3 Ó Національна академія мистецтв України, 2013



Зміст
Звітна доповідь Президії НАМ України

ХVІІ сесії Загальних зборів 14–15 березня 2013 року.......................................

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАУКОВОЇ І ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ЗА 2012 РІК............................................................................................................

Відділення образотворчого мистецтва................................................................

Відділення музичного мистецтва.........................................................................

Відділення театрального мистецтва.....................................................................

Відділення кіномистецтва.....................................................................................

Відділення теорії та історії мистецтв...................................................................

Відділення синтезу пластичних мистецтв

та секція естетики і культурології........................................................................

Інститут проблем сучасного мистецтва...............................................................

Інститут культурології...........................................................................................

Загальні збори НАМ України. Робота Президії..................................................

Науково-організаційне управління

Науково-інформаційний відділ.............................................................................

Організаційно-методичний відділ........................................................................

Відділ міжнародних наукових зв’язків................................................................

Кадрова робота.......................................................................................................

Фінансово-економічна діяльність НАМ України...............................................

Відділ технічної експлуатації

та матеріального забезпечення.............................................................................

Основні творчі акції, здійснені НАМ України,

та заходи, в яких брали участь члени НАМ України.........................................

Основні науково-практичні конференції,

в яких брали участь члени НАМ України...........................................................

Основні наукові видання,

де опубліковані матеріали досліджень,

авторами яких є члени НАМ України..................................................................
ЗВІТНА ДОПОВІДЬ ПРЕЗИДІЇ НАМ УКРАЇНИ

XVІІ СЕСІЇ ЗАГАЛЬНИХ ЗБОРІВ

14–15 березня 2013 року
Шановне товариство, члени Національної академії мистецтв України,

наші гості, представники творчих спілок, закладів мистецької освіти

та журналісти!
Минув рік після XVІ сесії Загальних зборів Академії, і сьогодні, як того й вимагає наш Статут, Президія звітує про діяльність Академії, всіх її структур та підпорядкованих їй інститутів. Тож матимемо нагоду спільно проаналізувати й підбити підсумки виконання поставлених торік завдань, розібратись у причинах недоліків і невирішених проблем, визначити, що і як ми будемо разом робити в подальшому для розвитку всіх видів мистецтва, мистецтвознавчої науки та мистецької освіти з урахуванням наших фінансових можливостей, гуманітарних викликів часу і вимог суспільства та держави щодо піднесення ролі творчості митця, праці науковця, діяльності наукових і творчих інституцій і, власне, усієї Академії за непростих сучасних реалій життя.

Та насамперед мушу згадати, що минулого року відійшли в інший світ видатні діячі нашої культури, народний артист України, академік, Герой України Б. Ступка, член-кореспондент Академії, Герой України Б. Возницький, член-кореспондент, народний артист України В. Бєліков, член-кореспондент, народний артист України А. Кушніренко. Світла пам’ять про них, про їхню діяльність хай залишиться навічно в наших серцях.

Підкреслю, що протягом звітного періоду вся організаційна, наукова, творча і методична діяльність Президії, відділень, Інституту проблем сучасного мистецтва та Інституту культурології спрямовувалась на розв’язання актуальних питань, визначених постановою минулої сесії Загальних зборів, і диктувалась характером проблем, що мали місце в розвиткові всіх галузей сучасної культури і мистецтва, науки й мистецької освіти. І насамперед вони вимагали ефективного використання всього науково-творчого потенціалу Академії, активізації зусиль кожного відділення й наших інститутів для практичного вирішення проблем, зосередження уваги на стратегічних питаннях, визначених постановою ХVІ сесії Загальних зборів щодо втілення державної стратегії розвитку культури. Передусім це поглиблення наукової діяльності й пов’язаного з нею видавничого процесу, напрацювання і реалізація галузевих програм розвитку художньої творчості, концепції програми фундаментальних і прикладних досліджень у галузі традиційної і сучасної культури, поглиблення змісту мистецької освіти.

Для України 2012 рік був періодом певної політичної та економічної напруженості й нестабільності, пов’язаної з економічними негараздами, перипетіями навколо прийняття закону «Про засади державної мовної політики», виборами до Верховної Ради та конфліктами в суспільстві через руйнацію незаконними забудовами історичних пам’яток історії та культури. Усе це деякою мірою впливало на продукування в українському культурному просторі якісного мистецького та наукового контенту. Однак, незважаючи на це, питання розвитку мистецтва і культури залишалися на першому плані діяльності Президії Академії мистецтв. А вони вимагали ефективного використання всього нашого науково-творчого потенціалу, активізації зусиль кожного відділення й наших інститутів для зосередження уваги на стратегічних питаннях творення по-справжньому сучасної європейської національної культури, здатної задовольнити духовні потреби суспільства, слугувати інструментом для утвердження національної ідентичності й водночас утверджуватися на своєму неповторному місці серед інших національних культур у складному глобалізованому світі, що несе із собою поряд із культурною взаємодією, досвідом і прогресом нерідко й руйнівні процеси в питаннях справжньої майстерності та мистецької освіти. Чітко усвідомлюючи це, Президія скеровувала свою діяльність саме на вирішення першочергових завдань збереження і розвитку наших національних традицій, активізацію виставкової діяльності, поглиблення тематики наукових досліджень і пов’язаного з нею видавничого процесу, напрацювання і реалізацію галузевих програм розвитку художньої творчості, концепції програми фундаментальних і прикладних досліджень у галузі традиційної і сучасної культури, поглиблення змісту мистецької освіти. Упродовж року вдосконалювалася структура Академії, здійснювалося комплектування та оптимізація розкладу наукових установ і формування наукового складу з метою підвищення ефективності його діяльності.

У 2012 році було проведено 11 засідань Президії, на яких розглянуто 75 питань, прийнято 55 постанов щодо вирішення проблем наукової, творчої, освітньої, видавничої, організаційної, фінансово-економічної діяльності, кадрової роботи. Затверджено тематичні плани фундаментальних наукових досліджень Інституту проблем сучасного мистецтва та Інституту культурології.

Президія приділяла увагу питанням співпраці із зарубіжними науковими установами, творчими організаціями та окремими діячами культури з метою влаштування виставок, займалася питанням підготовки наукових кадрів, тримала на контролі виконання Інститутом проблем сучасного мистецтва державного замовлення щодо підготовки аспірантів; систематично поповнювався науковий архів та сайт Академії.

Розглядалися клопотання про відзначення урядовими нагородами та медалями Національної академії мистецтв. Прийнято шість постанов про нагородження Золотою і Срібною медалями НАМ України членів Академії, відомих діячів науки і мистецтва, громадських діячів країни, співробітників підвідомчих установ, закладів культури і мистецтва.

Значна увага приділялась питанням фінансово-економічної діяльності Академії. Ухвалено постанову щодо нових умов оплати праці працівників Президії та підвідомчих установ Академії.

Затверджено плани і тематику видавничої діяльності Інститутів проблем сучасного мистецтва та культурології, підготовки наукових видань, зокрема збірника наукових праць «Мистецтвознавство України», альманаху «Актуальні проблеми мистецької практики і мистецтвознавчої науки (Мистецькі обрії)». Як і в попередні роки, велика увага приділялась питанням освіти і виховання мистецької молоді, виявлення талановитих особистостей, підтримки їх у навчанні, творчому і науковому зростанні, підготовки наукових кадрів у стаціонарній аспірантурі зі спеціальності «теорія та історія культури та мистецтва». У минулому році проведено близько двох сотень виставок творів образотворчого та декоративного мистецтва, фестивалів мистецтв, оглядів і конкурсів творчої молоді, всеукраїнських та міжнародних наукових та науково-практичних конференцій, круглих столів. Членами Академії та нашими інститутами оприлюднено в ЗМІ близько трьохсот публікацій, видано багато наукових та науково-популярних видань з проблем сучасного мистецтва та культурології. У повному обсязі матеріали про нашу діяльність вміщено в черговому «Віснику Національної академії мистецтв України», що вийшов напередодні нашого зібрання.

Можливо, в умовах нинішньої реальності, коли українське суспільство зусібіч оточене різнокультурною мозаїкою, глобалізаційними викликами і, ніде правди діти, залишками культурної свідомості колоніального минулого, нам багато що не вдалося. Переконаний, що нам поступово слід долати постколоніальні синдроми й наполегливо будувати нову, українську полікультурну реальність, яка враховуватиме і українську ідентичність, і запити культур багатьох національностей, що населяють територію нашої країни. Тобто таким чином утверджувати свою культурну приналежність до західноєвропейської цивілізації.

Враховуючи це, ми, однак, будували свою діяльність не на руйнуванні старих традицій і беззастережній абсолютизації західних стандартів, а на збереженні кращого з минулого нашої культури і водночас на розвитку мистецтва в річищі його сучасних соціальних завдань.

Головні здобутки нашої Академії насамперед пов’язані з діяльністю відділень. Так, відділення образотворчого мистецтва, коригуючи свою роботу з Міністерством культури України, Національною спілкою художників України та її регіональними відділеннями, а також з вищими мистецькими навчальними закладами, брало активну участь в організації різноманітних художніх виставок. Зокрема, в залах НАМ України та Інституті проблем сучасного мистецтва були проведені такі знакові імпрези: виставки ректора Краківської академії мистецтв ім. Яна Матейка, професора Адама Всьолковського, народної художниці України В. Виродової-Готьє, плакатна акція «Родченко 120», «Харківська школа фотографії. Українська фотографія 1980–2010 рр.», виставка творів китайського художника Хе Шуйфа, масштабна виставка до 95-річчя Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, «Майстерня вільної графіки: творчість і школа», Всеукраїнська виставка книжкової графіки та ряд інших акцій. Наші художники, члени Академії, створили понад 350 творів у різних жанрах образотворчого мистецтва, взяли участь у роботі 130-ти творчих комісій, журі виставок, фестивалів, у 13-ти конференціях, наукових семінарах, круглих столах. Як позитив відзначу, що, на відміну від попередніх років, художники – члени Академії активно брали участь у суто наукових акціях, науково-практичних конференціях, фестивалях, круглих столах, де розглядалися питання ефективності системи підготовки мистецьких кадрів. Відділення підготувало доповідь на актуальну для сучасного мистецького процесу тему «Пленер як один із факторів удосконалення майстерності у післядипломній освіті. Критичний аналіз пленерної практики за останні 3 роки». Члени відділення як керівники багатьох дипломних проектів виховали цілу плеяду талановитих молодих живописців, графіків та скульпторів, брали участь у підготовці та проведенні «Фестивалю науки – 2012», який ушосте відбувся під егідою НАН України і був традиційно приурочений до Дня науки.



Надзвичайно важливою у плані розвитку міжнародних культурних відносин була участь членів відділення у Конгресі Міжнародної конфедерації спілок художників (Москва), де було обговорено перспективи розвитку подальших відносин у сфері образотворчого мистецтва.

Відділення синтезу пластичних мистецтв та секції культурології з метою виконання довгострокових програм, спрямованих на підтримку і розвиток вітчизняного мистецтва, керувалося насамперед постановою Загальних зборів, прийнятою на минулорічній сесії, та поточними постановами Президії, насамперед спрямованими на вирішення актуальних викликів часу. Серед найпомітніших акцій відділення варто назвати всеукраїнські виставки «Новітні спрямування», творів сценографів України, плакатну акцію Асоціації дизайнерів-графіків «4-й Блок», що презентувала в Харкові та Києві серії творів VII Міжнародного триєнале екологічного плаката. Відділення брало участь у проведенні всеукраїнських та регіональних заходів, присвячених професійним святам в Україні. Активно пропагувались наукові та творчі здобутки членів відділення в ЗМІ, у наукових та періодичних українських і зарубіжних виданнях. Зокрема, за редакцією академіка М. Яковлєва й за участю організаційно-методичного відділу було видано «Термінологічний словник з дизайну», підготовлено до друку збірник наукових праць, присвячених історії дизайну в Україні. Відділення провадило науково-творчі конференції, семінари, майстер-класи спільно з вищими закладами мистецької освіти. Разом з Інститутом проблем сучасного мистецтва було організовано науково-практичну конференцію «Проблеми ефективності та цілісності системи підготовки кадрів в умовах сучасної інноваційної моделі мистецької освіти», на якій прийнято рішення виступати на захист таланту митця від некерованих процесів комерціалізації, дати ґрунтовний аналіз найважливіших тенденцій розвитку сучасних спрямувань і давати виважену критичну оцінку їхнім суперечливим тенденціям. У листопаді 2012 року відбулось виїзне засідання Президії НАМ України у Львові, де розглядалось питання ролі синтезу мистецтв у національному культурному просторі та проблеми регіональної мистецької освіти в Західному та Східному регіональних науково-мистецьких центрах, створених Академією. Діяльність подібних центрів дозволить скоординувати найважливіші культурно-мистецькі акції, що провадяться мистецькими, науковими, педагогічним установами та організаціями регіонів, узгоджувати дослідження та вивчення проблем художньої культури, теорії та історії образотворчого і музичного мистецтва, архітектури та дизайну, впроваджувати інноваційні технології та глобальний науковий синтез, що дасть змогу узгодити традиційні поняття і нові віяння в умовах глобалізації. Зауважу, що рівень забезпечення інноваційними технологіями наших навчальних закладів ще надто низький і особливо це відчувається в міжнародних контактах. Справді, наш диплом відповідає міжнародному рівню, однак існує багато проблем щодо адаптації системи вітчизняної освіти до європейських стандартів з урахуванням збереження кращих національних здобутків у галузі мистецької майстерності та освіти. Слід акцентувати і наявні великі прогалини у викладанні історії мистецтва ХХ – початку ХХІ століть, оскільки відсутні ґрунтовні дослідження та підручники з цього питання.

Більше уваги вимагає питання вивчення та збереження національних пам’яток культури, зокрема архітектури. Ми є свідками зниження загального рівня освіти і культури внаслідок неконтрольованого інтернетного ресурсу, інших електронних ЗМІ, цифрової техніки, нехтування національними традиціями, наявності еклектики в архітектурі, пропагування цинізму і несмаку в засобах масової інформації. Це спричиняє ерозію національної культури і духовності. Треба шукати ефективні шляхи поглибленого вивчення та аналізу цих явищ і влаштовувати науково обґрунтоване активне протистояння цим викликам. В сучасних умовах глобалізації, поглибленої інтеграції ми відчуваємо такі небезпечні фактори, як: руйнування освіти, нав’язаний Україні культ суспільства-споживача з обожненням матеріальних благ, падіння інтересу до духовності і знань. Тому дуже потрібна активізація роботи наших теоретиків та істориків мистецтва і культурологів для невідкладного вирішення питань щодо створення нових пошукових теоретичних моделей розвитку мистецтва з урахуванням комплексу розгалуженої мережі мистецьких напрямів. Особливої уваги вимагають дослідження найоптимальнішої на теперішній час синтетичної моделі тлумачення мистецького життя, яку вимагає посткласична естетика синтезу мистецтв ХХІ століття, задля цього започаткувавши нові методологічні критерії оцінок сучасних явищ теорії та практики науки про мистецтво. Тому члени відділення синтезу пластичних мистецтв, особливо секції естетики та культурології, мають активно займатись цим питанням і втілювати теми фундаментальних досліджень Інституту культурології «Самоорганізація й динаміка культури та їх особливості в Україні», «Нова соціокультурна реальність в Україні: методологія і наукова практика її дослідження» у збірниках «Культурологічна думка», «Українська художня культура: історія та сучасні проблеми» та ін.

Музичне життя в Україні у 2012 році – як у композиторській, так і в концертно-виконавській творчості – позначене особливим піднесенням. Ми були не лише свідками втілення нових масштабних проектів, що отримали широке визнання, а й учасниками багатьох подій високого мистецького рівня. Збільшився діапазон жанрових і стильових напрямів творчості, активним і яскравим став міжнародний мистецький обмін, поширення народної і класичної музики. За звітний період спільно з творчими спілками та науковими установами організовано та проведено три міжнародні та всеукраїнські науково-практичні конференції і три круглі столи, зокрема міжнародні науково-практичні конференції «Сучасний музичний театр: проблеми інтерпретації оперної класики. До 170-річчя від дня народження основоположника української класичної музики Миколи Лисенка», «Композитори і музикознавці Київської консерваторії: роки війни та відбудови (1941–1960-ті)» до 100-річчя Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського. Також відділення брало участь в організації ХХІI Міжнародного фестивалю «Музичні прем’єри сезону», Міжнародного фестивалю української сучасної музики «Контрасти 2012» у Львові та урочистого концерту хорової музики з нагоди Міжнародних Днів науки і Дня Києва.

До святкування Міжнародного Дня музики з успіхом пройшов концерт відомого піаніста Є. Громова, присвячений цьогорічним композиторам-ювілярам: І. Стравінському, Є. Станковичу, В. Сильвестрову, В. Польовій. В залі Академії відбулись оригінальні проекти: вечір комп’ютерної музики «Електроакустика – 2012», концерти хорової музики «Травневе різнобарв’я», Академічного камерного хору «Хрещатик», хору студентів диригентсько-хорової кафедри Київського національного університету культури і мистецтв, Ансамблю солістів «Благовіст» та ін. Ще один із наймасштабніших і найповажніших фестивалів в Україні – ХХІІI Міжнародний фестиваль «Київ Музик Фест» – пройшов восени цього року. Вже традиційним став електроакустичний проект «ЕМ-Візія» в залі Академії. Плідною була співпраця відділення з V Міжнародним хоровим фестивалем «Музичні зустрічі»: було проведено концерт хорової музики за участю провідних хорових колективів України та Росії.

Надзвичайно цікавим та насиченим був цикл концертних імпрез, проведений відділенням спільно з Національним ансамблем солістів «Київська камерата», серед яких – авторський вечір канадського композитора О. Левковича, що відбувся в НАМ України, та багато інших. Успіх мав мистецький проект «Уїкенд Ювілярів», запропонований Національним порталом академічної музики «Music-review Ukraine» і підтриманий музичним відділенням. Цей проект було присвячено ювілеям двох видатних композиторів – Є. Станковича та В. Сильвестрова.

Національна академія мистецтв України та Національна музична академія України ім. П.І. Чайковського під патронатом Посольства України в Швейцарії та Посольства Швейцарії в Україні провели ряд заходів до 80-річчя від дня народження академіка-засновника Національної академії мистецтв України, академіка-секретаря музичного відділення НАМ України, професора О. Тимошенка. Зокрема відбулось відкриття меморіальної дошки на фасаді Київської консерваторії; концерт у Національній філармонії України за участю Національного народного хору України ім. Г.Г. Верьовки (генеральний директор – художній керівник – академік А. Авдієвський), Національної заслуженої академічної капели «Думка» (керівник – академік Є. Савчук), хору студентів НМАУ ім. П.І. Чайковського (художній керівник – завідувач кафедри хорового диригування НМАУ, академік Є. Савчук).

Важливим напрямком діяльності відділення завжди була робота з молодими музикантами. Їх вихованню віддають багато сил і часу член-кореспондент Ж. Колодуб, академік А. Авдієвський, академік М. Вантух, член-кореспондент А. Кушніренко, Д. Гнатюк, академік Є. Станкович, член-коренспондент П. Чуприна, академік М. Чембержі. З цією метою було влаштовано конкурс «Українські композитори – дітям», Всеукраїнський конкурс юних композиторів «Жива музика» і 1-й Міжнародний конкурс молодих виконавців під орудою Є. Станковича, головою журі яких був академік М. Чембержі.

Під орудою А. Авдієвського Національним заслуженим академічним українським народним хором України ім. Г.Г. Верьовки підготовлено та проведено понад 50 виступів до визначних урочистостей та ювілейних державних свят України; Національний заслужений академічний ансамбль танцю України ім. П.П. Вірського (керівник – М. Вантух) провів 115 концертів і виступів; Національна заслужена академічна капела «Думка» (керівник – Є. Савчук) провела десятки концертів; Державним заслуженим академічним Буковинським ансамблем пісні і танцю України підготовлено багато цікавих концертних програм, зокрема звітний концерт до 50-річчя керівництва ансамблем члена-кореспондента А. Кушніренка, який, на превеликий жаль, нещодавно відійшов в інший світ. В Оперній студії Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського здійснив прем’єру опери Дж. Верді «Травіата» головний режисер-постановник – академік Д. Гнатюк. У Національному театрі опери та балету України ім. Т.Г. Шевченка відбулася прем’єра балету «Перехрестя» на музику М. Скорика (керівник творчого проекту зі здійснення постановки на сцені Національної опери України – член-кореспондент П. Чуприна). У Баку (Азербайджан) проведено вечір, присвячений творчості українських композиторів за участю творів Л. Дичко, М. Скорика, Є. Станковича. Член-кореспондент І.-Я. Гамкало в залі Львівської обласної філармонії з великим успіхом виконав літературно-музичну композицію за поемою Т. Шевченка «Гайдамаки». За рік створено значну кількість музичних опусів як симфонічної, так і камерної та хорової музики. А в музичній літературі подією стали монографія члена-кореспондента В. Апатського «Історія духового музично-виконавського мистецтва», ґрунтовні дослідження у сфері музикознавства І.-Я. Гамкала, Л. Дичко, І. Пилатюка, М. Чембержі та ін. Непересічним є здобуток членів відділення на педагогічний ниві. Вихованці академіків та членів-кореспондентів стають справжньою окрасою багатьох національних та світових театральних і музичних колективів, переймаючи досвід видатних діячів української культури. Показовими були творчо-педагогічні звіти, такі як: концерт класу Ж. Колодуб «До 100-річчя Київської консерваторії ім. П.І. Чайковського», де прозвучали твори членів відділення Л. Колодуба, М. Скорика, Ж. Колодуб, М. Чембержі; творчий вечір Л. Дичко та її учнів з циклу «Мистецький діалог України»; 24 концертні програми В. Апатського зі студентами та асистентами-стажерами НМАУ ім. П.І. Чайковського, які прозвучали в багатьох концертних залах Києва та інших міст України. Високо оцінюючи роботу відділення, слід наголосити на тому, що необхідно активізувати концертну діяльність у залі Академії за участю творчих колективів з регіонів України, провадити спільні акції і творчі зустрічі разом з художниками, театральними колективами, учасниками різноманітних фестивалів, наукових та науково-практичних конференцій, круглих столів з метою популяризації української музики в світі.

Як і в попередній період, у звітному році вчені та митці відділення кіномистецтва НАМ України спрямовували свої зусилля на розробку фундаментальних і прикладних проблем розвитку екранного мистецтва, мови кіно, мистецтвознавства, культурології. Робота відділення кіномистецтва традиційно велась у трьох магістральних напрямах: творча практика фільмування, запровадження наукових досліджень, організаційні заходи. Узагальнені результати участі членів відділення в кінематографічних подіях 2012 року виглядають досить переконливо. Насамперед за рахунок участі в міжнародних та вітчизняних кінофестивалях, у роботі журі та селекційних комісій (32), участі в конференціях, наукових семінарах та круглих столах (18). Ними надруковано 117 газетних та журнальних публікацій, у т. ч. 26 колективних та індивідуальних праць на сторінках авторитетних наукових збірників з питань мистецтвознавства й культурології. Видано «Ліки від фантомного болю» Михайла Іллєнка, і ще кілька видань перебувають у роботі, в т. ч. – «Незабутні» Миколи Мащенка; підготовлено 6 кіносценаріїв, завершено 3 фільми: «Про нього» Вячеслава Криштофовича, «ТойХтоПройшовКрізьВогонь» Михайла Іллєнка та «Вічне повернення» Кіри Муратової. Окрім того, в Театрі оперети здійснено театральну виставу за п’єсою Давида Черкаського «Острів скарбів». До науково-творчого доробку слід віднести також рецензування наукових і художніх творів, включно з рецензуванням сценаріїв, дипломних та аспірантських робіт, участь у роботі редколегій видань мистецького профілю, а також роботу в експертних радах, спеціалізованих комітетах, міжвідомчих, екзаменаційних та селекційних комісіях, журі виставок, фестивалів тощо.

Однією з центральних планових науково-творчих подій 2012 року стала акція «Мистецтво молодих», у рамках якої відбулись перегляди кращих дипломних фільмів, відкрилась виставка дипломних робіт художників-сценографів НАОМА, пройшла наукова конференція «Сучасні стратегії екранної освіти: українська версія». Найкращі дипломні роботи відзначені медалями та Почесними дипломами Національної академії мистецтв України. Активну участь у підготовці та проведенні заходу, в роботі селекційної комісії та журі, а також у проведенні наукової конференції взяли члени відділення Г. Чміль, В. Скуратівський, О. Фіалко, Д. Черкаський та ін. Результати досліджень учених кіновідділення Г. Чміль та В. Скуратівського стали вагомим внеском у розвиток сучасної теорії кіно і культурології.

Як безсумнівний позитивний підсумок звітного періоду слід відзначити подальшу інтеграцію Академії у світову науково-творчу спільноту, багатосторонні й двосторонні зв’язки із зарубіжними культурними й науковими центрами. У роботі відділення кіномистецтва пріоритетна увага приділялась участі українських кінематографістів у міжнародних конференціях, кінофестивалях та інших європейських науково-творчих програмах. Фільм Кіри Маратової «Вічне повернення» був оцінений як один з кращих фільмів програми Римського міжнародного кінофестивалю, а «ТойХтоПройшовКрізьВогонь» Михайла Іллєнка взяв участь у кількох фестивалях СНД, був поданий Українським оскарівським комітетом від України на премію Американської кіноакадемії «Оскар» у номінації «найкращий фільм іноземною мовою».

Важливе значення має, серед іншого, розпочата позаминулого року спільна з Міністерством освіти і науки України робота з підготовки медіаосвітнього проекту та науково-творча діяльність у рамках Державної програми інтеграції науки, освіти і кіновиробництва.

Більшість членів відділення, зокрема В. Скуратівський, В. Іллєнко, М. Іллєнко, О. Коваль, О. Фіалко, викладають у вищих навчальних закладах, друкують наукові та публіцистичні статі у вітчизняних та зарубіжних виданнях, зокрема у 2012 році на сторінках збірників наукових праць НАМ України «Мистецькі обрії» та «Мистецтвознавство України» публікувалися статті М. Мащенка, В. Скуратівського, Г. Чміль та ін. Члени відділення активно виступають у пресі, на радіо й телебаченні, працюють у селекційних комісіях, журі та оргкомітетах кінофестивалів. Наголошу, що, враховуючи економічні можливості держави й відсутність великих державних замовлень, слід спрямувати діяльність відділення на максимальне використання потенціалу міжнародного кінофестивального руху, активніше шукати меценатів та спонсорів і заохочувати участь молодих кіномитців у міжнародних кінофестивалях, що відбуваються в Україні та за кордоном, таких як, зокрема, «Молодість», «Крок», у кінофорумах світу – Берлінському, Московському, Каннському, Венеційському. Також слід заохочувати молодих науковців до створення як наукових праць, так і публікацій у ЗМІ з метою оприлюднення в суспільстві болючих проблем розвитку вітчизняного кінематографа, яких хоч відбавляй.

Відділення театрального мистецтва виконало завдання, накреслені в плані роботи відділення на 2012 рік. Зокрема, усі питання, поставлені на засідання Президії НАМ України, опрацьовані якісно і, головне, знайшли практичний вихід у театральне життя. Насамперед питання «Досягнення і проблеми українського театру ляльок» було проаналізоване на науково-практичних конференціях у рамках Міжнародних фестивалів театрів ляльок у Вінниці та Хмельницькому за участі директорів і головних режисерів театрів ляльок України, Росії, Румунії, Польщі, Болгарії. За результатами аналізу комісія Мінкультури, в якій брали участь члени відділення, надала Вінницькому і Хмельницькому театрам ляльок статус «академічних». Член-кореспондент Р. Коломієць, на підставі цього аналізу, написав і видав дві монографії «Золотий ключик» і «Спокуса лялькою», завдяки чому ці театри вводяться до історії сучасного українського театру. Досягнення членів відділення театрального мистецтва засвідчили, що творчість видатних майстрів української сцени, театральної педагогіки і науки виходять далеко за межі індивідуальних успіхів і становлять цінність для всієї національної художньої культури. На підставі багаторічного вивчення творчості членів відділення театрального мистецтва член-кореспондент відділення Р. Коломієць видав ряд монографій із серії «Вибрані сторінки сучасного українського театру», присвячених творчості С. Данченка, Б. Ступки, А. Новікова, М. Рєзніковича. Зусиллями членів відділення М. Рєзніковича, Т. Назарової, О. Безгіна, Р. Коломійця як авторів-упорядників було видано тритомник (у п’яти книгах) антології «Українська драматургія», куди увійшли кращі українські п’єси від «Наталки Полтавки» Івана Котляревського до драматургічних опусів найпопулярнішого сьогодні українського драматурга Андрія Куркова. У 2012 році підготовлено до видання ще один том, складений з останніх за часом написання драматичних творів молодих українських авторів

За ініативи академіка М. Рєзніковича у Національному академічному театрі російської драми ім. Лесі Українки відкрилася й працює Мала сцена з оригінальним репертуаром і нетрадиційними сценічними вирішеннями. Сам М. Рєзнікович здійснив уперше в Україні постановку п’єси Ж.-Ф. Реньяра «Шаленство кохання».

Академіки, члени відділення М. Рєзнікович і Т. Назарова брали участь в обговоренні вистав, які йшли у рамках Міжнародного фестивалю сучасної німецької драматургії, присвяченому проблемі тероризму в сучасному світі у м. Зальцбурзі (Австрія). Постановки М. Рєзніковича, де сценографом виступає член-кореспондент М. Левитська, а композитором член-кореспондент Ю. Шевченко, стали помітним явищем театрального життя в Україні. Викликає повагу творча діяльність А. Новікова, який розгорнув творчість Кримського російського драматичного театру ім. М. Горького на шести сценічних майданчиках, що працюють з постійними аншлагами. Великим внеском в українську культуру є видання «Життя і творчість Леся Курбаса», здійснене членом відділення Б. Козаком за участі Р. Пилипчука, де уперше побачили світ унікальні документальні дані про життя і творчість видатного реформатора української сцени.

Серія «Вибрані сторінки історії сучасного українського театру», започаткована Р. Коломійцем, поповнилася двома монографіями «Практика неймовірностей» (видання доповнене, збагачене новими документальними матеріалами) про Коломийський академічний театр ім. І. Озаркевича і «Злети і падіння. Свята і будні» про Закарпатський російський драматичний театр. Цікава деталь, що характеризує міжнародну діяльність: національні бібліотеки Великобританії, Німеччини і Норвегії надіслали вдячні листи відділенню за надіслані переклади Р. Коломійцем «Гамлета» Шекспіра, «Фауста» Гете і «Пер Гюнта» Ібсена (вперше в Україні). «Гамлет» у цьому перекладі вже поставлений у Коломийському академічному театрі ім. І. Озаркевича. Репетиції «Пер Гюнта», де Богдан Ступка мав зіграти Гюнта – рефлексуючого, а Остап Ступка – Гюнта – діючого, перервалися з трагічної причини, смерті Богдана Ступки, й поки йдуть пошуки йому заміни.

У 2012 році робота відділення теорії та історії мистецтв здійснювалась відповідно до загального плану роботи НАМ України та плану заходів з виконання постанови Загальних зборів Академії. Вже традиційно у травні 2012 року до Дня науки члени відділення брали активну участь у заходах, що супроводжували проведення Фестивалю науки; була також організована виставка наукових робіт членів відділення, що репрезентувала найвагоміші досягнення вітчизняного мистецтвознавства. Зазначимо, що у 2012 році вийшли такі ґрунтовні монографічні праці, як дослідження академіка, доктора мистецтвознавства Н. Герасимової-Персидської «Музыка. Время. Пространство», члена-кореспондента, доктора мистецтвознавства О. Зінькевич «О настоящем, о былом размышляет Евгений Станкович в беседах с Еленой Зинькевич». «Музей Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури» – автор проекту цього каталогу та вступної статті до нього – академік, доктор мистецтвознавства О. Федорук.

Підготовлено до друку монографії докторів мистецтвознавства В. Овсійчука про художника М. Мороза, В. Гайдабури про діяльність українського театру «Заграва» у Канаді, С. Грици «Леся Дичко в житті і творчості».

За участю членів відділення видано альманах «Актуальні проблеми мистецтвознавчої науки і мистецької практики (Мистецькі обрії)», вип. 3 (12–13) та збірник наукових праць «Мистецтвознавство України» (вип. 11), членами редакційної колегії яких виступають академіки відділення І. Безгін, О. Федорук, М. Криволапов, Л. Міляєва, члени-кореспонденти О. Сокол, В. Рубан, В. Гайдабура.

Протягом року члени відділення брали активну участь у заходах до 125-річчя Леся Курбаса. Академік Н. Корнієнко як координатор проекту «Лесь Курбас і світовий контекст» зробила ґрунтовну доповідь на засіданні Президії НАМ України. Члени відділення взяли активну участь в організації та проведенні наукової конференції «Постать митця у процесі національного культуротворення» (до 80-річчя з дня народження О. Тимошенка), у виконанні планових фундаментальних наукових і прикладних досліджень, галузевих програм, спрямованих на збереження і розвиток національних традицій, сучасного мистецтва та інтеграції його здобутків у світовий культурний простір, у підготовці та експертизі проектів законів України і підзаконних актів з питань культури, мистецтва, мистецтвознавчої науки і мистецької освіти та в міжнародних і всеукраїнських наукових конференціях, творчих проектах, мистецьких акціях, сприяючи культурному взаємообміну та інтеграції національної науки та мистецтва у світовий культурний простір.

Високою оцінкою діяльності членів відділення вважаємо й ті нагороди, що були присуджені у 2012 році. Так, доктор мистецтвознавства, член-кореспондент НАМ України Т. Кара-Васильєва була удостоєна Національної премії України ім. Т.Г. Шевченка; академік Л. Міляєва була нагороджена орденом «За заслуги» ІІІ ступеня; академік, доктор мистецтвознавства О. Федорук – медаллю «20 років незалежності України» Міжнародної академії рейтингових технологій і соціології «Золота фортуна»; у грудні 2012 року згідно з рішенням Президії НАМ України члена-кореспондента С. Грицу (Поріцьку) було нагороджено Золотою медаллю НАМ України.

Як і в попередній період, наші науково-дослідні інститути здійснювали фундаментальні дослідження мистецьких процесів і явищ національної культури, охорони та реставрації культурної спадщини, концептуальних засад мистецтвознавства, культурології, напрямів та стану їх розвитку, закономірностей їх еволюції та функціонування. Інститут проблем сучасного мистецтва та Інститут культурології були ініціаторами й організаторами багатьох всеукраїнських та міжнародних мистецьких заходів, науково-теоретичних і науково-практичних проектів.

Інститут проблем сучасного мистецтва продовжує виконання дванадцяти наукових тем, зареєстрованих в Українському інституті науково-технічної та економічної інформації, що пов’язані з історико-культурним функціонуванням різних видів мистецтва, зокрема новітнього, охороною та реставрацією культурної спадщини, історією та практикою сучасного дизайну, урбаністикою та ін.

Отримані Інститутом результати досліджень у галузі новітніх технологій не лише закладають підвалини низки ультрасучасних напрямів українського модерного мистецтва, а й відповідним чином входять у контекст осмислення світового мистецтва як такого, визначаючи чимале місце в цьому процесі творів українських митців.

Науковці Інституту взяли участь у проведенні понад тридцяти міжнародних та всеукраїнських наукових конференцій, у більш ніж ста двадцяти мистецьких заходах в Україні та за кордоном, опублікували у спеціалізованих мистецьких виданнях України, Росії, Франції, Греції понад вісімдесят науково-дослідних матеріалів з проблем візуального, музичного, театрального та кіномистецтва, з архітектури.

Другий рік продовжує в Інституті функціонувати аспірантура за спеціальністю «теорія та історія культури» (мистецтвознавство), в якій здійснюється підготовка дев’ятьох аспірантів очної форми навчання.

Значну увагу приділяє Інститут співпраці з іншими установами. Так, відбулося виконання фундаментальних досліджень за договорами з Державним агентством з питань науки, інновацій та інформатизації України та Благодійним фондом «Розвиток України». Співробітники виконали дослідження та розробки, у результаті яких створено документальні відеофільми «Перша столиця наукового майбутнього» та «Вернадський: у пошуках живої речовини» – до 150-річчя від дня народження видатного вченого. Відповідно до договору з Фондом «Розвиток України» здійснене видання колективної монографії «Український театр ХХ століття: Антологія вистав». Слід вітати прагнення Інституту до розширення творчих і наукових контактів з вітчизняними та спорідненими зарубіжними інституціями – Інститутом Кеннана при Міжнародному центрі підтримки науковців імені Вудро Вільсона та Програмою академічних обмінів імені Фулбрайта у Вашингтоні, Фундацією культурної допомоги в Амстердамі, Фондом Ромуальдо дель Бьянко у Флоренції.

Протягом 2012 року в Інституті культурології розроблялися такі теми: «Формування художньої культури в Україні: історія, естетика, семіотика, напрямки, перспективи»; «Самоорганізація й динаміка культури та їх особливості в Україні»; «Нова соціально-культурна реальність в Україні: методологія і наукова практика її дослідження»; «Українська національна культура як цілісність: регулювання її регіональних відмінностей»; «Культура України: історико-культурологічні виміри»; «Українська культура і світ: організаційні проблеми художньої культури»; «Інтегративні процеси як перспектива культурного розвитку України: методологічні, семіотичні, комунікативні, інтерактивні, регіональні аспекти»; «Категоріальний та методологічний апарат культурної антропології як знаряддя дослідження культурного розвитку». Протягом 2012 року результати досліджень Інституту оприлюднено в 66-ти наукових публікаціях, зокрема: збірниках наукових праць «Об’єктивізація культуротворення в добу цивілізаційної глобалізації» за ред. Ю. Богуцького; «Українська художня культура: історія та сучасні проблеми» (авторський колектив – С. Оляніна та інші); «Національна культура: єдність у різноманітності» (відповідальний – В. Щербина); монографіях Я. Левчук «Традиційна українська дитяча субкультура у висвітленні когнітивної культурології»; О. Безгіна «Культурна політика і фахові проблеми артменеджменту»; О. Берегової «Інтегративні процеси в музичній культурі ХХ–ХХІ століть»; Т. Гаєвської «Традиційна звичаєвість українців кінця ХІХ – початку ХХІ ст.»; Г. Чміль «Візуалізація сучасного культурного простору»; в електронному виданні «Золоті сторінки української культури», вип. 5.

Не менш важливі завдання в розвитку культурологічної науки розв’язує Інститут культурології в контексті процесів глобалізації та інтеграції національної української культури до світової; вивчаються концептуальні проблеми взаємовідносин між особистістю, суспільством та культурою, національної самоідентифікації та місця культури, проблеми історичної культурології в аспекті збереження національних традицій та самобутності.

Як координаційний центр Інститут визначив пріоритетні теми фундаментальних та прикладних досліджень. Розпочато наукові дослідження концептуальних засад культурології, напрямів та етапів її розвитку, конкретно-історичних явищ культури, закономірностей їх виникнення, еволюції та функціонування. Триває активна науково-дослідницька, методологічна та науково-практична праця колективу над згаданими вище шістьма фундаментальними темами, що фінансуються за рахунок Державного бюджету. Значна увага приділяється вивченню об’єктивних закономірностей розвитку світових і національних культурних процесів засобами музеєзнавства, а також створення, збереження й трансформації культурних надбань наших музеїв та пам’яткоохоронної діяльності. Протягом звітного року Інститутом видано три монографії – академіка Ю. Богуцького, членів-кореспондентів В. Шейка та І. Юдкіна. Вчені Інституту здійснювали наукове керівництво підготовкою докторських та кандидатських дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук за спеціальностями «філософія», «теорія культури», «реставрація пам’яток архітектури», «теорія та історія культури», «спеціальні та галузеві соціології». Розгортання діяльності Інституту культурології сприятиме активізації фундаментальних досліджень, створенню концептуальних галузевих програм збереження і розвитку вітчизняної культури, втіленню державної стратегії розвитку всіх галузей, підготовці та експертизі проектів законодавчих актів з питань культури, мистецтва, науки та освіти.

Значну роботу згідно з планом, затвердженим Президією Академії, здійснювали інші відділи, зокрема науково-інформаційний відділ співпрацював із засобами масової інформації з метою інформаційного супроводження мистецьких акцій, що їх проводить Президія Академії: активну підтримку цих заходів забезпечили Державні телерадіокомпанії «Культура» та «Всесвітня служба «УТР»; Національна радіокомпанія України, радіо «Свобода», «Ера»; інформаційні агенції «Укрінформ», «Українські новини», УНІАН; журнал Верховної Ради України «Віче», «Образотворче мистецтво»; газети «День», «Україна молода» та інші. Упродовж року відділ опікувався формуванням електронної інформаційної бази даних Академії, яка 2012 року була поповнена файлами загальним об’ємом п’ять гігабайт інформації; внесено фотоматеріали у кількості одна тисяча сімсот тринадцять файлів; більше двадцяти відеосюжетів про заходи, що були проведені у виставковій залі Академії, продовжено збір газетних та журнальних публікацій про діяльність НАМ України у звітному році.

Окрім того, систематично здійснювалася робота з оновлення змісту веб-сайту НАМ України, розміщувалися актуальні фото та текстові матеріали щодо новин Академії та її структурних підрозділів. На сьогодні веб-сайт НАМ України має близько 27 тисяч відвідувань з України і привернув увагу громадян 85-ти країн світу. На 34 нові справи збільшився зміст наукового архіву Президії Академії, чим опікувався відділ у тісній співпраці з іншими структурними підрозділами та науковими установами, віднесеними до відання НАМ України, продовжено роботу зі збору й каталогізації примірників монографій, збірників, художніх альбомів, авторами яких є члени НАМ України.

Відділ міжнародних наукових зв’язків науково-організаційного управління протягом минулого року працював у річищі стратегічної Державної концепції розвитку української культури, головним завданням якої є системна присутність нашого мистецтва у світі на рівні держави, інституції, особистості. На етапі становлення Української держави пріоритетною була її політична й економічна стабілізація. Про культурні взаємини йшлося на рівні індивідуальних мистецьких ініціатив, а також у сфері відзначення днів української культури у різних країнах світу – мистецькі акції в Австрії (2003–2004), Німеччині (2004), Італії (2010), Польщі (2012). Річище, у яке спрямовувалася міжнародна діяльність НАМ України, мало два конструктивні напрямки – пріоритети національної художньої культури та мистецькі позитиви європейського і світового рівня, у контексті яких стверджувався науково-творчий потенціал Академії. Перший напрям репрезентував взаємозв’язки із зарубіжним мистецтвом, а також результати мистецького досвіду Заходу у науково-творчому вимірі діяльності НАМ України. Другий відбивав успішну й результативну роботу в напрямку встановлення партнерських зв’язків із зарубіжними мистецькими інституціями.

На сьогодні зарубіжними партнерами НАМ України є Посольство Республіки Італія в Україні та Італійський інститут культури, Польський інститут у Києві, Посольство Швейцарії в Україні, Посольство Франції в Україні та Французький інститут в Україні, Посольство США в Україні, Російський центр науки і культури. Підписані договори про двостороннє співробітництво НАМ України з Угорською академією мистецтв та Академією мистецтв Узбекистану. Упродовж 2012 року в Академії відбулися резонансні виставки творів видатного польського маляра і графіка, ректора Краківської академії мистецтв імені Яна Матейка, професора Адама Всьолковського, майстра традиційного китайського живопису Хе Шуйфа, італійського фотохудожника Луки Бракалі, польських митців Тадеуша Рольке, Кріса Ніденталя, Ельжбети Яблонської. Деякі з цих виставок супроводжувалися майстер-класами та лекціями для студентів мистецьких навчальних закладів. Цього року нашу Академію відвідали Посол Італії в Україні Фабріціо Романо та Посол Швейцарії Крістіан Шьоненбергер. Завдяки співпраці Академії з Посольством Республіки Італія в Україні група студентів мистецьких навчальних закладів отримала можливість на безкоштовне навчання в Сієні (Італія). Сьогодні партнером цієї стипендіальної програми стала Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури. Щоквартально на сторінці сайту Академії в рубриці «Новини» поновлюється інформація про «Міжнародні конгреси, конференції, проекти, гранти», то ж слідкуйте за нашими академічними анонсами.

Отже, завдання, визначені постановою минулої сесії Загальних зборів, у цілому вдалося виконати. За участю всіх відділень, багатьох членів Академії проведено численні творчі і наукові акції – фестивалі мистецтв, виставки творів образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, огляди і конкурси творчої молоді, наукові й науково-практичні конференції, круглі столи, форуми, семінари і майстер-класи. Фундаментальні праці наших науковців О. Федорука, І. Безгіна, М. Яковлєва, Н. Персидської, М. Губаренко, Л. Міляєвої, Н. Корнієнко, В. Овсійчука, В. Шейка, М. Дьоміна, В. Рубан, О. Мусієнко, Т. Кари-Васильєвої та інших членів Академії, наукові праці ряду молодих мистецтвознавців унаочнюють здобутки мистецтвознавчої науки і вселяють оптимізм, що наше мистецтвознавство й надалі відіграватиме свою важливу роль у збагаченні духовної культури, подоланні морально-етичних проблем, що хвилюють українське суспільство.

Не буде перебільшенням стверджувати, що наші здобутки стали значним внеском у розвиток і збагачення духовної скарбниці України. Та слід пам’ятати, що завтрашній день поставить нові, значно вищі вимоги і завдання. Найголовніше, щоб ми не лише зберегли, а й примножили здобуте у майбутніх мистецьких і наукових проектах, виконавській і педагогічній діяльності. Серед першочергових завдань протягом наступного періоду назву продовження встановлення контактів і співпраці із зарубіжними науковими і творчими установами з метою активізації наукового і культурного взаємообміну та інтеграції в світовий культурний простір. Інституту проблем сучасного мистецтва та Інституту культурології, всім відділенням слід продовжити виконання довгострокової програми спільних мистецьких акцій з Міністерством культури України з плану на 2013–2015 роки. Удосконалювати проведення творчих акцій, виставок, публічних презентацій в НАМ України та в інших закладах мистецтва та мистецької освіти з метою піднесення рівня національної культури в умовах глобалізаційних викликів. З цією метою активніше пропагувати наукові й творчі здобутки членів академії в ЗМІ, на офіційному сайті Академії, у наукових, періодичних українських та зарубіжних виданнях. Сприяти створенню якісного українського кіно, яке б підносило позитивний імідж сучасної української культури в світі. В цьому контексті активізувати організацію культурологічних акцій для українців, які компактно проживають за кордоном, надавати рекомендації українським театрам для участі у Міжнародних театральних фестивалях та інших акціях. Наголошу на одному з важливих аспектів. Театрально-мистецький простір України в добу активізації ЗМІ, зокрема телебачення, рухається в бік так званого смарт-ТВ, що зменшує кількість прихильників якісного театрального мистецтва. Та й контекстне середовище сьогодні формують організації, які були створені в епоху Радянського Союзу. Тому сучасне суспільно-громадське та культурне життя вимагає значно мобільніших і різноманітніших форм існування театрів, створення новітніх комерційних проектів, які б більш гнучко й своєчасно реагували на різні суспільні запити. У цьому плані зауважу, що за кордоном цікавляться нашою студійно-експериментальною роботою, прикладом якої є, зокрема, студія «А.К.Т.» Олега Драча, що скоро стане міжнародною театральною майстернею. У галузі театру слід далі розвивати форму майстер-класу як активний засіб руйнування меж між закритими професійними спільнотами в напрямку їх розширення, обміну досвідом, інформацією, професійними навичками в інтересах соціуму.

В одному зі своїх виступів Остап Вишня сказав: «...А що Європа? Європа чекає на нашу велику українську культуру». Нагадаю, що це сподівання видатний письменник висловив у доволі скрутний для розвитку української культури час, коли тоталітарний сталінський режим головним своїм завданням вбачав нищення національних культур. Але і за умов незалежності України не слід забувати, що присутність української культури у світі визначається її присутністю в сучасній Українській державі.


А.В. Чебикін, президент НАМ України, академік,

народний художник України, професор
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка