Національної академії мистецтв



Сторінка7/16
Дата конвертації09.03.2016
Розмір3.77 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   16

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ СУЧАСНОГО МИСТЕЦТВА

Інститут здійснював роботу відповідно до плану фундаментальних досліджень на 2012 р., затвердженому постановою Президії НАМ України від 28.12.2011 № 9/59-09. Співробітники Інституту упродовж звітного періоду виконували заплановану роботу та в основному її виконали.



Хід виконання наукових програм обговорювався на засіданнях Вченої ради, створеної відповідно до наказу директора від 5.11.2002 № 41-р та затвердженої Президією НАМ України, зі змінами згідно з наказом від 22.11.2010 № 17-р. Значна увага у роботі Інституту приділялася вирішенню організаційних питань.

Організаційно-господарська робота: Кошти, заплановані у кошторисі на 2012 р. на оплату комунальних послуг, зв’язку, утримання автотранспорту, господарчі та канцелярські потреби, використано повністю. За результатами весняного та осіннього оглядів будівлі Інституту був складений план необхідних робіт з поточного ремонту будівлі у 2013 р. Упродовж року господарський відділ (завідувач Н. Чубенко) здійснював технічне забезпечення проведення в Інституті наукових конференцій, семінарів, наукового та науково-художнього обговорювання творів сучасних митців із репрезентацією візуальних матеріалів. Згідно з договорами упродовж року здійснювалися планово-попереджувальні роботи та огляд систем кондиціювання, вентиляції, пожежної та охоронної сигналізації. У зв’язку з недостатнім фінансуванням закупка необхідного обладнання, меблів, діяльність у сфері закупівлі товарів і послуг, а також заплановані на 2012 р. заходи з поточного ремонту будівлі не проводилися. Згідно з «Положенням про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 № 921 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2008 № 1017), проведено процедуру запиту цільових пропозицій на поліграфічні послуги з видання семи збірників наукових праць та чотирьох монографій на суму 99,9 тис. грн.

Наукова діяльність: Пріоритетним у плані робіт Інституту 2012 року було дослідження питань і проблем, пов’язаних з процесом становлення різних видів сучасного мистецтва, нових мистецьких технологій і матеріалів, сучасних проблем дослідження, охорони та реставрації культурної спадщини, культурологічних студій. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок визначення обсягів базового фінансування фундаментальних наукових досліджень за рахунок коштів державного бюджету» від 1.03.1999 № 304 теми наукових досліджень Інституту вчасно зареєстровані в Українському інституті науково-технічної та економічної інформації (УкрІНТЕІ). Виконання наукових тем було розподілено між відповідними науковими підрозділами Інституту з метою залучення до роботи провідних науковців та більш ефективного наукового використання кадрового потенціалу Інституту. Діяльність Інституту здійснювалася за принципом створення науково-творчих колективів, які складаються з провідних учених у галузі мистецтвознавства, культурології, архітектурознавства, естетики та філософії. Створені в такий спосіб наукові колективи спрямували зусилля на здійснення фундаментальних досліджень за різними напрямами гуманітарної науки, зокрема:

а) Відділ науково-творчих досліджень, інформації та аналізу (завідувач відділу – д-р мистецтвознав., проф. Г. Веселовська, з 3.12.2012 д-р мистецтвознав., проф. О. Клековкін). До кола наукових зацікавлень співробітників відділу належать переважно фундаментальні проблеми сучасного мистецтвознавства, зокрема теоретичні аспекти функціонування культурного-мистецьких процесів у соціумі та питання методології дослідження мистецтва. Опрацьовувати ці важливі наукові питання співробітникам підрозділу дозволяє їхній високий фаховий потенціал: у відділі два доктори та п’ять кандидатів наук, які крім наукових ступенів мають вчені звання професорів, доцентів, старших наукових співробітників. Фундаментальний характер більшості досліджень обумовив те, що співробітники відділу віддають перевагу жанрам наукових монографій та розвідок.

Д-р мистецтвознав., проф. О. Клековкін за позабюджетні кошти підготував і видав чотири індивідуальні монографії: «Theatrica: Антитеатр. Ідеї. Винаходи. Форми: Хронолексикон», «Даниил Лидер: Человек и его пространство. Из воскресных бесед с Даниилом Данииловичем Лидером, записанных в его белой мастерской в 1994–1999 годах Александром Клековкиным», «Theatrica / Архітектура драми: Історико-термінологічний конспект», «Mise en scène / Марко Кропивницький: Режисерські лейтмотиви. Практичний коментар», а також за науковою темою «Система термінів і понять сучасного театру» підготував і видав словник «Theatrica: Лексикон».

Канд. мистецтвознав., доц. Н. Єрмакова за позабюджетні кошти підготувала і видала індивідуальну монографію «Березільська культура: Історія, досвід».

Канд. мистецтвознав., старш. наук. співроб. О. Кашуба-Вольвач за позабюджетні кошти підготувала і видала індивідуальну монографію «Олександр Богомазов. Автопортрет».

Слід відзначити особливі якості вчених-архівістів, притаманні співробітникам відділу (О. Кашуба-Вольвач, О. Ковальчук, О. Сторчай), – дослідникам, які працюють із джерельною базою, вивчають історико-культурну складову сучасних мистецьких процесів.

Мистецтвознавчі студії співробітників відділу оприлюднені на сторінках численних наукових видань (зокрема фахових), що висвітлюють забуті й маловідомі постаті української культури, відзначаються неординарною фаховою прискіпливістю та глибиною опанування проблематики. Зосередженість на проблематиці й тематиці вітчизняних культурних процесів не обмежує науковців відділу в активній інтеграції в загальноєвропейський мистецтвознавчий струм.

Участь співробітників у міжнародних конференціях та проектах, серед яких активна робота канд. мистецтвознав., доц. О. Ковальчук над темою українсько-французьких мистецьких зв’язків, публікація наукових праць у закордонних виданнях, доводить, що доробок українських вчених є цікавим і корисним широкому зарубіжному науковому загалу.

Наукові роботи співробітників відділу друкувались іноземними мовами. Постійна участь у численних наукових та мистецьких заходах, як-от конференції: Міжнародна науково-практична конференція «Сучасний музичний театр: проблеми інтерпретації оперної класики», присвячена 170-річчю від дня народження видатного українського композитора, основоположника української класичної музики М.В. Лисенка (Київ, 21–23.02.2012); Міжнародна науково-практична конференція «Митець – Влада – Публіка» (Київ, 23.02.2012); Міжнародна наукова конференція до 125-річчя від дня народження Леся Курбаса «Лесь Курбас в контексті світової та вітчизняної культури» (Харків, 14–15.03.2012); Міжнародна наукова конференція «Міжкультурний діалог слов’янських спільнот Центральної і Східної Європи» (Київ, 24–25.05.2012); ХV Міжнародна конференція «Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур» (Дніпропетровськ, Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 24–25.04.2012); Міжнародна наукова конференція «Українська професійна та етнічна культура: Нові ракурси дослідження, інтеграція у світовий цивілізаційний процес» (Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України, 22.10.2012), а також фестивалях, не лише вказує на високий науково-творчий потенціал співробітників відділу, а й свідчить про них як про відомих у науці особистостей, запитуваних вчених-мистецтвознавців, чиї знання є впливовими і дієвими в сучасному культурному середовищі.



б) Відділ театру та музичної культури (завідувач відділу – д-р мистецтвознав., старш. наук. співроб. М. Гринишина). У відділі упродовж року тривала робота над фундаментальними науковими темами, пов’язаними з новітньою історією та сьогоденням мистецтва сцени та музики. Це, зокрема, питання інонаціонального театру в Україні XX ст., організаційних інновацій у театральній сфері початку XX ст., сучасних способів сценічно-драматичної комунікації, новітнього синтезу в українській камерній музиці тощо. Одним з вагомих досягнень відділу стала цьогорічна публікація колективної монографії «Український театр ХХ століття: Антологія вистав» (за редакцією М. Гринишиної), виданої за фінансової підтримки Благодійного фонду Ріната Ахметова «Розвиток України».

Інший напрям роботи відділу пов’язаний із сучасною проблематикою театрального та музичного мистецтва, з фаховим аналізом та теоретичним обґрунтуванням поточного мистецького процесу, з осмисленням нових художніх форм, жанрів і технологій. Професійний доробок співробітників відділу із зазначених питань оприлюднений у наукових статтях, які передані до друку до періодичних видань ІПСМ, а також надруковані у виданнях інших наукових та освітніх інституцій.

Практичне значення здійсненних досліджень передусім полягає в застосуванні їхніх підсумків при викладанні провідних фахових дисциплін у вишах. Окрім того, науковці відділу постійно заангажовані біжучим театральним та музичним процесами як представники критичного цеху, учасники обговорень вистав, круглих столів з актуальних питань художнього сьогодення, члени і голови журі всеукраїнських та міжнародних театральних і музичних фестивалів. Ця робота, а також популярність фундаментальних праць багаторазово доводили актуальність проблематики, широку контекстуальність і суспільну вагу планових тем відділу.

Зокрема, 23.04.2012 відбувся круглий стіл з теми «Російський театр в Україні: історія та сьогодення», у якому взяли участь співробітники Інституту М. Гринишина, А. Липківська, Ю. Раєвська (матеріали круглого столу оприлюднені на офіційному сайті Інституту).



в) Відділ кураторської виставкової діяльності та культурних обмінів (завідувач відділу – канд. філол. наук, старш. наук. співроб. Л. Дрофань). Дослідження відділу ґрунтуються на осмисленні новаторських тенденцій у сучасному арт-просторі, де панує багатство не тільки технік і засобів, а й смислів, де художник працює на пограниччі різних видів мистецтва. Рецепція сучасного мистецтва – надзвичайно складний і суперечливий процес. Тому в полі зору науковців – об’єктивні потреби сучасного культурно-мистецького процесу, осягнення яких неможливе без застосування новітньої філософсько-естетичної думки, без застосування аналізу та комплексного осмислення національного і світового мистецького буття останніх десятиріч.

Мистецтвознавчий доробок співробітників відділу 2012 року присвячений складним теоретико-практичним питанням візуального мистецтва в контексті модерністських, постмодерністських і пост-постмодерністських культурно-мистецьких практик, а також синтезу різних видів мистецтв. Не зайвим буде наголосити, що наукові інтереси спеціалістів відділу не оминають надскладних для аналітичного препарування арт-подій і фактів, що відбуваються у форматі «тут і зараз». Ефективність такого моніторингу й синхронність аналізу новітніх структур і форм робить ці рефлексії надзвичайно важливими для розуміння майбутніх перспектив сучасного мистецтва України в системі глобалізованого світового арт-простору. Теми наукових розвідок канд. мистецтвознав., старш. наук. співроб. М. Протас, канд. філол. наук, старш. наук. співроб. Л. Дрофань, акад. НАМ України О. Федорука, акад. НАМ України М. Криволапова стосуються таких імен, як Юрик Степанян – відомий майстер станкових композицій та монументальних скульптур, Валентина Давиденко – популярна поетеса, журналіст і художник, а також грона митців – Г. Нарбута, Х. О’Ніл, В. Косарєва, А. Всьолковського, Д. Бурлюка, Ф. Кричевського.

Перцептивні та реалізаційні засади у вивченні та систематизації творів, які надаються до понятійного виокремлення, дають змогу певною мірою окреслити мистецький потенціал, що міститься у творчості молодих, знайти коди у прочитанні візуальної мови новітніх проектів. Тож, як випливає з назви відділу, діяльність співробітників не обмежується фундаментальними розробками і – відповідно до специфіки Інституту – поєднується з практичним досвідом, що реалізується через організацію і впровадження різноманітних виставкових моделей, експозиційних форм, кураторських проектів, котрі створюють потужне інформаційне поле, окреслюють художній контекст, який уможливлює як фахівцям, так і широкому загалові ознайомлюватися з актуальними явищами візуального мистецтва і культури України. Так, наукові співробітники відділу А. Сидоренко та І. Яцик як куратори здійснили проект «Соціальна ейфорія» в рамках Всеукраїнської виставки «Новітні спрямування», використавши для цього експозиційне приміщення Інституту, де в одному мистецькому просторі поєдналися живопис, фотографія, комп’ютерна графіка, інсталяція та відео. Метою кураторського експерименту було створити динамічну візуально-образну дискусію, учасниками якої є не тільки молоді чи вже знані у світі митці, а й самі глядачі. Знаковою для всього Інституту є участь у колективних та персональних виставках, а також фестивалях художників – співробітників відділу О. Клименка та А. Сидоренка.

Важливою подією відділу є захист у Національній академії керівних кадрів культури та мистецтв дисертації провідного наук. співроб., акад. НАМ України М. Криволапова на тему «Українське мистецтво ХХ століття в художній критиці» на здобуття наукового ступеня доктора мистецтвознавства зі спеціальності 26.00.01 – теорія та історія культури.



Активізація наукових досліджень і формування цілісного інформаційно-культурного сьогодення України неможливі без залучення вітчизняних теоретиків і практиків до світового формату мистецької комунікації. Тому однією з важливих засад діяльності відділу є налагодження контактів із науковцями і художниками різних споріднених міжнародних інституцій (М. Протас), обмін досвідом, підвищення рівня компетентності українських спеціалістів шляхом відвідування найважливіших світових арт-форумів (О. Клименко, О. Федорук), конференцій тощо.

г) Лабораторія візуальних практик (завідувач лабораторії –канд. мистецтвознав., старш. наук. співроб. О. Авраменко). Коло проблем, яким займаються співробітники лабораторії, неподільно пов’язане зі створенням у руслі художнього життя країни й інтеграції його в міжнародний простір прецедентів практичного характеру. Йдеться про створення концепцій та втілення їх у життя у вигляді різноманітних художніх проектів – персональних або групових виставок; пошукових, творчих живописних і скульптурних пленерів; організації та проведення конференцій, професійного аналізу цих процесів та їхніх творчих результатів. Науковці лабораторії протягом року активно не лише розхитували і руйнували застарілі стереотипи, а й створювали нові зв’язки, напрямки дії, будували відповідні й співмірні сучасним культурним і художнім творчим процесам, що відбуваються у світі, ситуації, явища та художні продукти. Діяльність співробітників лабораторії активно легітимізувала прогресивний досвід сучасного експериментального мистецтва, наповнюючи культурну дійсність України новими пошуками та моделями функціонування сучасного мистецтва. Вони практично налагоджували стосунки й співпрацю з міжнародним «креативним ресурсом», набували й поширювали серед колег досвід участі у глобальній арт-системі. Лабораторія виконувала роботу зі створення експериментально-пошукових теоретичних моделей розвитку мистецтва, враховуючи комплекс розгалуженої мережі мистецьких напрямів, приділяючи належну увагу дослідженню найоптимальнішої на теперішній час синтетичної моделі тлумачення мистецького життя, проведенню міждисциплінарних науково-теоретичних проектів (виставок, конференцій, акцій), що налагоджують необхідні контакти, працюючи на майбутнє теорії та практики наук про мистецтво, формують нові методологічні критерії оцінок. У доробку співробітників, окрім публікацій у наукових збірниках та науково-популярній мистецькій періодиці, – фундаментальні студії акад. НАМ України В. Сидоренка, сконцентровані у персональній виставці «Відображення у невідомому», представленій у грудні 2012 р. у ЄрміловАртЦентрі (Харків), а також велика аналітична стаття В. Сидоренка разом з акад. НАМ України О. Федоруком «Візуальне мистецтво пострадянської доби (1990-ті – початок ХХІ ст.)» до фундаментального багатотомного видання «Історія української культури» (т. 4); фундаментальні студії канд. мистецтвознав., старш. наук. співроб. О. Авраменко «Алхімія чистого кольору Анатолія Криволапа» та мол. наук. співроб. М. Лабінського – документальна повість «Не зречуся імені твого… (Лесь Курбас)» (2 авт. арк.) у книзі М. Шудрі «Любов небесна. Любов земна: Збірка нарисів» (Харків, 2012), «Прапрем’єра «Гайдамаків», «Лесь Курбас – перекладач», «Трагічна доля митця. Справа № 3168» у науковому збірнику «Життя і творчість Леся Курбаса» за редакцією акад. НАМ України Б. Козака (Львів, 2012).

Лабораторія збирає і систематизує інформацію з новітніх світових розробок і досліджень у сфері актуального мистецтва, аналізує їх результати. В активі лабораторії – проведення художніх виставок, пленерів, майстер-класів, конференцій з питань фундаментальних досліджень у галузі сучасного мистецтва, участь у міжнародних арт-форумах.



д) Лабораторія мистецтва новітніх технологій (завідувач лабораторії канд. мистецтвознав., старш. наук. спрівроб. О. Ременяка). Упродовж 2012 pоку лабораторія досліджувала можливості та перспективи розвитку сучасних технологій мистецтва, зокрема: Інтернет-технологій, відеопроекцій, відеоінсталяцій, комп’ютерного мистецтва.

Співробітники лабораторії вивчали взаємодії між мистецтвом та технологіями останніх років, які змушують замислитись про взаємозв’язок між духовними та психологічними проблемами людства, займались пошуками нових шляхів комп’ютерного керування інсталяціями, механізмів впливу нових технологій на почуття, аудіовізуальне середовище, створене за допомогою відеопроекцій та звуку, вивчали взаємодію і непередбачувані зіткнення між природним і штучним, фігуральним і абстрактним, старим і новим, напруженням і рівновагою.

Наукові працівники лабораторії опановували нові алгоритми, трансформації образів світу у взаємодії різних форм сучасного мистецтва з новітніми технологіями в процесі створення візуальних і віртуальних форм образотворчого мистецтва, а також провадили відповідні культурологічні, мистецтвознавчі дослідження, які в тому числі торкалися й глибинного психоаналізу в новітньому мистецтві як супроводу у формуванні концептуальних рішень сучасного мистецтва.

Теоретичні розвідки лабораторії підкріплені практичним втіленням, що дозволило виявити основні спрямування та певною мірою прогнозувати тенденції подальшого розвитку ультрасучасних течій українського модерного мистецтва, а також зрозуміти принципи, які сприятимуть процесу входження цих форм у контекст новітніх мистецьких технологій Європи. Вивчення напрямів, які існують сьогодні в сучасному українському мистецтві як складовій загальносвітових мистецьких процесів, є засадничим для подальших студій зі створення та розвитку новітніх форм образотворчого мистецтва, розуміння інтенсивності прогресу новітніх технологій у світовому мистецтві і місця серед них доробку українських митців. Наукові студії, виконані співробітниками лабораторії упродовж 2012 року, дають підстави твердити, що теоретичне осмислення різних аспектів сучасного мистецтва, його фіксація в наукових виданнях та апробація на наукових конференціях, круглих столах, семінарах тощо рівнозначні зі створенням самих мистецьких творів і дають можливість суспільству на належному рівні, з урахуванням базового історичного контексту сприймати та давати естетичну оцінку процесам, що відбуваються у вітчизняному та світовому сучасному мистецтві.

Упродовж року в лабораторії канд. мистецтвознав., старш. наук. співроб. О. Ременякою, канд. архітектури, старш. наук. співроб. О. Чепелик, старш. наук. співроб. О. Сидором, наук. співроб. О. Горшковим здійснювалися наукові дослідження з тематики фундаментальних досліджень за плановими темами Інституту: «Сучасне мистецтво», «Сучасні проблеми дослідження, реставрації та збереження культурної спадщини», «Художня культура. Актуальні проблеми», «Сучасні проблеми художньої освіти в Україні», «Мистецтвознавство України», «Актуальні проблеми мистецької практики і мистецтвознавчої науки», «Мистецтво України 30–80-х років XX століття: Мистецтво, історія, сучасність, теорія (МІСТ)».

е) Лабораторія культурних стратегій, ініціатив та технологій (завідувач лабораторії доц. С. Васильєв). Окрім проведення планових наукових досліджень, зокрема присвячених вивченню та аналізу творчості художників-нонконформистів (Віктора Зарецького, Анатолія Сумара, Федора Тетянича), а також сучасного арт-середовища, зокрема київського, співробітники лабораторії відповідно до своєї стратегії як ініціатора, збудника та здійснювача програм на перетині мистецької та соціальної практики намагалися започатковувати та долучатися до проектів, що мають безпосередній вплив на суспільний простір. Цьому, зокрема, сприяли цикл задуманих та проведених мол. наук. співроб. В. Сахаруком спільно з Національним центром народної культури «Музей Івана Гончара» виставок; кураторство канд. філос. наук, старш. наук. співроб. Н. Мусієнко в міжнародному проекті «Глокалізація в США та Україні через сучасне мистецтво музично-танцювального артперформансу» та її активна діяльність в акціях, пов’язаних із захистом архітектурного середовища Києва; ініційована доц. С. Васильєвим програма експозицій сучасної української сценографії, а також його консультаційна та практична допомога у здійсненні кількох проектів Британської Ради та Гете-Інституту в Україні та участь в ряді експертних рад Міністерства культури України. Наук. співроб. В. Гаптар підготував та видав художньо-публіцистичне видання-альбом «І Тиса з горами говорить…», де оприлюднив живописні твори А. Кашшая, А. Ерделі, Ю. Герца, В. Габди, А. Коцки, В. Бердара, З. Шолтеса, В. Микити, Ф. Манайла та Й. Бокшая, присвячені темі річки у візуальному мистецтві.

Поряд із цим співробітники лабораторії упродовж року постійно брали участь у розробці сценаріїв різноманітних публічних акцій та мистецьких подій, скажімо, створенні концепцій театральних фестивалів, формуванні програм мистецьких форумів (зокрема «GogolФест»), працювали в журі міжнародних та національних конкурсів та фестивалів, вели публічні дискусії на актуальні суспільні та мистецькі теми і виступали в телевізійних та радіопередачах.



є) Лабораторія естетики і культурології (завідувач лабораторії канд. філос. наук, старш. наук. співроб. О. Босенко). Упродовж року співробітники лабораторії працювали згідно з планом робіт. Продовжувалась робота над фундаментальними, унікальними проблемами сучасної трансцендентальної естетики в її відношенні до прояву мистецтва в часі та просторі, що самопороджуються. Отримані наукові результати, зафіксовані в різноманітних статтях зі значними обсягами текстів, без перебільшення відкривають нові обрії досліджень новітньої естетики, з відкриттям нових проблем, які тільки-но поставлені, й несподівані ракурси сучасного мистецтва сьогодення. При тому в різноманітних галузях мистецтва: від музики до візуальних практик, які співробітники впроваджували в численних експериментах у безпосередньо практичній діяльності, в численних мистецьких заходах і апробаціях, у лекціях для фахівців певного профілю. Мається на увазі не просвітницька робота щодо популяризації певних ідей, а робота саме з професіоналами. Те, що співробітники лабораторії мислять неформально, дозволило компенсувати малий склад колективу низкою оригінальних ідей. Специфіка відділу полягає в тому, що ці ідеї не повторюються, не дублюються і при тому зберігають, репрезентують певну магістральну єдність.

З-поміж співробітників лабораторії канд. філос. наук, старш. наук. співроб. О. Босенко написав статті про творчість В. Сидоренка «Ирония как «ideatum» времени», «Мистецтво забувати», продовжував студіювання теми «Діалектика і метафізика трансцендентальної естетики»; канд. мистецтвознав., старш. наук. співроб. І. Савчук працював над підготовкою до видання романсів класика українського музичного модерністського мистецтва ХХ ст. Б. Лятошинського 1920-х з детальними коментарями авторського тексту та виявленням особливостей сценічної інтерпретації цих творів (10 авт. арк.); наук. співроб. Г. Вишеславський проводив дослідження з теми «Українське візуальне мистецтво кінця 1980-х – початку 1990-х» (підготовлено загальний огляд літератури з зазначеної тематики), готував тексти та здійснював редагування книги Леоніда Вишеславського «Стежки історії: Збірка вибраних рецензій» (К., 2012), працював над статтею до каталогу виставки «Комунікація ХХІ», брав участь у численних мистецьких заходах, затвердив тему дисертації «Зрушення у візуальному мистецтві України кінця 1980-х – першої половини 1990-х років» на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства зі спеціальності 26.00.01. Наук. співроб. С. Дзюбенко протягом року проводив науково-організаційну роботу з влаштування наукових конференцій, семінарів, наукових обговорень з наданням візуальних матеріалів до репрезентаційних заходів Інституту, вступних іспитів тощо, згідно з наказом; брав участь в організації Всеукраїнської виставки «Мрії театральних художників: Театр без театру: Ідеї, задуми, мрії українських сценографів» (23.03–7.04.2012), готував матеріали для каталогу, як один з упорядників проводив уніфікацію біографічних матеріалів. Мол. наук. співроб. А. Метльовим подано до друку статтю «Спогад–Занурення» до проекту В. Сидоренка в галереї «Боттега» «Занурення», продовжував працювати над розробкою планової теми відділу «Проблеми трансцендентальної естетики», брав участь у Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми космології і космонавтики» в НТУУ «КПІ» (видано тези доповіді «Космічна алетейя»), брав участь у проекті «Траєкторія» (Байдарська долина, виставка у Ялті, куратор О. Авраменко), організував та подав до друку в тематичному номері журналу «Project SEASONS» інтерв’ю з художниками пленеру в Гурзуфі (куратор В. Бурлака) та есе на тему пленеру поета С. Соловйова; завершив роботу над сценарієм та зняв відеофільм до 95-річного ювілею Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (про відділення вільної графіки та виставку «Андрій Чебикін: Майстер і школа» в ІПСМ).



ж) Лабораторія екранних мистецтв (завідувач лабораторії чл.-кор. НАМ України
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   16


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка