Налагодження системи самоврядування



Сторінка1/5
Дата конвертації18.03.2016
Розмір0.72 Mb.
  1   2   3   4   5
КОМУНАЛЬНА УСТАНОВА

«СОЛОНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

СОЛОНЯНСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ»

МОНІТОРИНГ

НАЛАГОДЖЕННЯ СИСТЕМИ САМОВРЯДУВАННЯ

В КЛАСНОМУ КОЛЕКТИВІ

ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ СОЛОНЯНСЬКОГО РАЙОНУ

d:\виховна робота\сам\самаi.jpg

Солоне, 2014

ЗМІСТ

Передмова……………………………………………………………………………3-4

I. Загальна характеристика дослідження………………………………………4-8

II. Аналіз результатів моніторингу…………………………………………….9-16

III. Методичні рекомендації щодо удосконалення роботи з організації учнівського самоврядування в класних колективах …………………………...17-26

Література …………………………………………………………………………27-28

Додатки:

Наш класний парламент…………………………………………………………..29-30

Структура учнівського самоврядування в класі (схема) …………………………30 

Класне самоврядування: розподіл доручень……………………………………….31

Програма учнівського самоврядування ___ класу …………………………….32-38

Анкети для вивчення питання налагодження системи самоврядування в класному (шкільному) колективі….…………………………………………………………39-43



ПЕРЕДМОВА

Держава будується не в будучині,

Держава будується нині.

(Євген Маланюк)

Одним із основних завдань органів управління системою загальної середньої освіти (ст.36 Закону України «Про загальну середню освіту») є сприяння розвитку самоврядування у загальноосвітніх навчальних закладах. Актуальність учнівського самоврядування зумовлена необхідністю виховання особистості, яка володіє не тільки певною сумою знань, умінь та навичок, але й має здатність активно включатися у демократичні процеси, що відбуваються в нашій країні. Елементи свідомої активної участі в суспільному житті держави моделюються в загальноосвітньому навчальному закладі засобами учнівського самоврядування, яке має діяти на основі демократичних цінностей.

Чому в одних школах самоврядування так і лишається словом ( існує формально), а в інших – створює атмосферу творчості та взаєморозуміння? Це визначається насамперед тим, до чого прагнуть, започатковуючи учнівське самоврядування, директор, педагоги та учні, залучені до цього процессу.

Учнівське самоврядування доцільно розглядати як форму творчої співдружності вчителів і учнів, як спосіб вияву організаторських і виконавських здібностей та можливостей школярів у різних видах діяльності, спілкування та відносин, як засіб вироблення управлінських навичок і вмінь. Організація учнівського самоврядування в загальноосвітньому навчальному закладі є важливою умовою оптимізації управління шкільним життям на основі якнайширшого залучення учнів до цього процесу. Ідеться про конкретне залучення учнів до справ навчального закладу, громади, суспільства, про розвиток лідерського потенціалу юнаків і дівчат у процесі навчання в школі.

Самоврядування у шкільному (класному) колективі – це самостійні чи спільні з дорослими членами шкільного співтовариства (батьками, педагогами) дії дітей з планування, організації та аналізу життєдіяльності у школі (класі), спрямовані на створення сприятливих умов для спілкування і розвитку учнівського загалу, вирішення інших соціально важливих педагогічних завдань.

«Моніторинг налагодження системи самоврядування в класному колективі» був проведений у січні - лютому 2014 року серед учнів 6 -10 класів загальноосвітніх навчальних закладів Солонянського району.

Під час аналізу порівнювалися показники таких груп респондентів як хлопці, дівчата; учні сільських шкіл та тих, які розташовані у селищах міського типу. Отримані дані свідчать про те, що існуюча у загальноосвітніх навчальних закладах система організації учнівського самоврядування є досить ефективною, але потрібно вживати організаційні, педагогічні, виховні методи та методи психологічного консультування в роботі з учнями середніх та старших класів.

Найбільш помітні тенденції та закономірності, виявлені у ході моніторингу, знайшли своє відображення у запропонованих автором методичних рекомендаціях. Сподіваємося, що наведені у таблицях другого розділу статистичні дані спонукатимуть педагогічних працівників до власного аналізу означеної проблеми, допоможуть їм знайти відповіді на власні запитання та сприятимуть у визначенні шляхів удосконалення виховної та організаційної роботи у школі.

Також цей звіт адресований учням, батьківській громадськості, представникам громадських організацій, спеціалістам позашкільних установ, засобів масової інформації, усім небайдужим до подальшої долі України та формування громадянської позиції учнів – майбутніх будівників нашої держави.

d:\виховна робота\сам\iсам.jpg

І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОСЛІДЖЕННЯ

Обгрунтування питання моніторингу

Процеси відновлення, що відбуваються в країні, все міцніше переконують нас у тому, що сформувати правову державу, підвищити правову і політичну культуру всього суспільства, налагодити реальне суспільне самоврядування неможливо без підготовки підростаючих поколінь до життя у правовому, демократичному, гуманному суспільстві, без виховання працьовитості, самостійності, відповідальності за свої справи і вчинки.

Активну роль у підготовці сьогоднішніх школярів до реального суспільного самоврядування і формування в них готовності виконувати свій громадянський обов'язок покликане відіграти учнівське самоврядування загальноосвітньої середньої школи.[3, c.232-250]

Однак сформована на сьогодні система організації діяльності учнівського самоврядування в школі, відсутність відповідного соціального замовлення на практичну діяльність учнів, законодавства в державному масштабі про трудову діяльність підлітків і учнівської молоді призвели до того, що, по суті, учнівське самоврядування зі способу залучення учнів до життя суспільства, до реальної праці і здорового дозвілля перетворився на засіб посилення командних функцій невеликої групи учнів, на метод адміністративно-командного впливу на своєрідний придаток авторитарно-наказової педагогіки, на орган при директорі школи, що значно звузило сферу його соціальної дії, а багатьох учнів позбавило можливості набути досвіду самостійного входження в трудове і громадське життя суспільства, проникнення в людські відносини, співробітництво і товариську турботу, що викликало в цілому негативне ставлення школярів до праці, навчання, школи.

Виходячи з загальнонаукових тверджень про те, що соціальні перетворення супроводжуються крутим ламанням старих, віджилих форм життя, переоцінкою цінностей і ідеалів, утратою звичних переконань і уявлень, пошуками нових життєвих установок, що тільки в діяльності людина виступає як суб'єкт і активний носій своєї соціальної сутності, як діяч і перетворювач дійсності, як організатор і виконавець соціальних функцій і ролей, що розвиток особистості і її здібностей відбувається у певних умовах життєдіяльності, у спілкуванні, у різноманітних суспільних відносинах, що самоврядування як процес відбувається поетапно, циклічно, суперечливо, що оволодіння функціями управління залежить не тільки від наявності їх, але і від певних можливостей і здібностей особистості, її інтересів, потреб, схильностей, вихідну концепцію школа визначила так: знання наукових засад учнівського самоврядування загальноосвітньої середньої школи — закономірна необхідність, що випливає з вимог суспільства на сучасному етапі його розвитку, зміни предмета і змісту діяльності учнівського самоврядування, нових ціннісних орієнтацій і потреб учнів.[1,243]

Щоб учнівське самоврядування було діючим, воно повинно:


  • вирішувати проблеми розвитку діловитості, дбайливості, самостійності, відповідальності, задовольняти потреби учнів у самостійності, індивідуальній та колективній діяльності;

  • ставити учнів у позицію організаторів і виконавців прийнятих ними самостійних рішень;

  • активізувати самостійність і відповідальність учнів не тільки по лінії включення їх в управлінську діяльність, але й за рахунок ускладнення розв'язуваних ними завдань;

  • бути не тільки умовою, але й результатом діяльності;

  • підсилювати роль особистісного фактора в розвитку управлінської культури, цивільної відповідальності за свої дії, справи і вчинки. Усе це вимагає чіткого тлумачення і розуміння сутності учнівського самоврядування, закономірностей розвитку і принципів організації діяльності, функцій суб'єкта та об'єкта самоврядування, знання мотивів участі школярів у діяльності самоврядування, способів формування співдружностей та ін.

Діяльність учнівського самоврядування — це реальний процес, що складається із сукупності дій і функцій. Цей процес керований. Управління діяльністю учнівського самоврядування здійснюється за допомогою конкретизації цілей, розширення провідних видів діяльності, педагогічного забезпечення коригування і відносин співробітництва, взаємодії з плюралістичним дитячим рухом.

Розгляд учнівського самоврядування як об'єкта і предмета науки й соціально-педагогічного явища і відкриває перспективи дослідження проблеми відповідно до вимог нового педагогічного мислення.

У зв'язку з тим, що учнівське самоврядування і школа — різні управлінські системи, необхідне чітке визначення і розмежування таких понять, як «управління школою», «шкільне самоврядування» і «учнівське самоврядування».

Закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту» [1, 240] визначають два принципи управління загальноосвітньою установою: єдиноначальність і самоврядування. І надає право на участь в управлінні освітньою установою (тобто право на самоврядування) педагогам, батькам і учням. Далі Закон пропонує відкритий перелік форм шкільного самоврядування і відносить визначення компетенції органів самоврядування до питань, що мають бути відображені у статуті школи.

Таким чином, самоврядування — форма управління школою. Поряд із владою директора (єдиноначальність) у школі повинна існувати влада учнів, педагогів і батьків (самоврядування). Межі влади суб'єктів шкільного управління визначаються статутом школи і відповідними йому локальними активами. Форми цієї влади — конкретні органи самоврядування — може обрати сам навчальний заклад.

Учнівське самоврядування — це не орган управління школою як соціальним інститутом і не «дні самоврядування». Скільки б разів на рік учні не сиділи в директорському кріслі і не вели уроки замість або разом із учителем,— усе це не можна назвати реальним учнівським самоврядуванням.


Визначення понять. Учнівське самоврядування – це спосіб організації життя колективу [4, 78-88]. Учнівське самоврядування — це не наглядова структура, а спосіб організації життя колективу.

Його мета:

  1. Через широко розвинену систему органів самоврядування забезпечити залучення учнів до діяльності колективу, суспільства;

  2. Зробити мету і завдання реформування виховної роботи особисто значущим для кожного з них;

  3. Сформувати в учнів високі моральні якості, вміння співпрацювати на принципах рівності, гласності, демократизму;

  4. Сформувати толерантне ставлення до різних світоглядів, політичних доктрин, релігійних переконань;

  5. Сформувати почуття патріотизму, національної гідності, поваги до рідної мови;

  6. Ознайомити учнів з різними демократичними здобутками, особливостями становлення демократії в Україні.


Предмет дослідження: налагодження системи самоврядування в класних колективах (6 -10 класи) загальноосвітніх навчальних закладів Солонянського району.

Мета дослідження полягає у вимірюванні рівня самоврядування колективу класу, та рівня розвитку самоврядування всього навчального закладу.

Основні завдання моніторингу:

  1. Виявити різні аспекти самоврядування:
    1) участь учнів у діяльності з самоуправління;
    2) організованість класного колективу;
    3) відповідальність членів первинного колективу за його справи;
    4) участь класу в справах загальношкільного колективу;
    5) відносини класу з іншими учнівськими групами;
    6) відповідальність учнів класу за справи загальношкільного колективу.

  2. Визначити та проаналізувати особливості розвитку схильності до девіантної поведінки для різних за віком, статтю (хлопці, дівчата) та місцем проживання (село, селище міського типу) груп респондентів.

  3. Посилити інформаційне забезпечення діяльності освітянських організацій щодо урізноманітнення форм організації системи самоуправління в класних колективах.

Основні етапи роботи:

  • Визначення порядку проведення анкетування та формування вибірки учасників дослідження.

  • Розробка анкети для учнів 6-10 класів ЗНЗ від «Моніторинг налагодження системи самоврядування в класному колективі» (див. додатки).

  • Проведення анкетування у визначених класах та навчальних закладах Солонянського району.

  • Обробка та узагальнення первинних даних.

  • Аналіз результатів, формулювання на їх основі методичних рекомендацій педагогічним працівникам.

  • Оформлення аналітичного звіту, оприлюднення та поширення результатів моніторингу.

Цільовою групою дослідження є учні віком від 11 до 16 років загальноосвітніх навчальних закладів Солонянського району. Виходячи з цього анкетування проводилося у 6 -10-х класах. Було опитано 1205 респондентів.

Тест виявляє рівень налагодження системи самоврядування в класному та шкільному колективі.



Особливості вибіркової сукупності за гендерною, віковою ознаками,

місцем проживання

Таблиця 1




Вікова категорія учнів

Стать

Всього

хлопці

дівчата

село

СМТ



Діти від 11 до 16 років

осіб

612

593

871

334

%

51

49

62

38
  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка