Народна українська академія українська мова



Сторінка4/17
Дата конвертації18.02.2016
Розмір3.78 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17

Тема 1.3 Орфографічні норми української мови



Питання, що виносяться на розгляд
1. Позначення м’якості приголосних. Уживання апострофа. Літера Ґ .

2. Подвоєння та подовження приголосних.

3. Правопис слів іншомовного походження

4. Правопис власних назв.

5. Правопис складних слів.

6. Правопис прислівників.

7. Утворення, правопис імен та по батькові. Передавання українською мовою іншомовних прізвищ.

Література
1. Зубков М. Г. Сучасна українська ділова мова. – Х., 2009. – С. 135–139.

2. Іванова І. Б. Українське ділове мовлення: навч. пос. / І. Б. Іванова – Х., 2007 – С. 269.

3. Українська мова за професійним спрямуванням: практикум: Навч. пос. / За ред. Т.В. Симоненко. – К., 2010. – С. 106–113.

4. Український орфографічний словник: близько 165 тис. слів. – 5-те вид., переробл. і доп. – К: Довіра, 2005. – 940 с.

5. Український правопис. – К.: Наук. думка, 2008. – 288 с.

6. Ющук І.П. Практикум з правопису української мови. – К.: Освіта, 2002. – 254 с.



Матеріали для самостійного вивчення
ПРАВИЛА ВЖИВАННЯ М’ЯКОГО ЗНАКА

Правила

Приклади

1. М’який знак (ь) пишеться в українських словах:

  • після букв на позначення м’яких [д], [т], [з], [с], [дз], [ц], [л], [н], що закінчують склад;

  • після букв на позначення м’яких приголосних перед о у середині складу;

  • у суфіксах -зьк-, -цьк-, -ськ-;



  • у суфіксах -еньк-, -оньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-;




  • після л перед буквами на позначення приголосних;




  • у родовому відмінку множини іменників ж. роду м’якої групи І відміни та іменників с. роду на -нн(я), -ц(е) II відміни;

  • у 3 особі однини і множини дійсного та у 2 особі однини і множини наказового способів дієслів, а також у стягнених формах інфінітива та зворотної частки.


2. Ь пишеться в іншомовних словах:

  • після д, т, з, с, л, н перед я, ю, є, ї, якими позначаються два звуки;

  • після л, н перед йо;

  • відповідно до вимови після л перед буквами на позначення приголосних, а також у кінці слова.


3. Ь не пишеться:

  • після б, п, в, м, ф;

  • після ж, ч, ш, щ:

  • після н перед ж, ч, ш, щ і суфіксами -ств-, -ськ-;



  • після р у кінці складу;




  • після букв, що позначають м’які приголосні, крім л, якщо за ними ідуть інші букви на позначення м’яких приголосних;

  • між буквами, що позначають подвоєні (подовжені) м’які приголосні.



заздалегідь, нежить, мазь, просьба, ґедзь, місяць, сіль, промінь
третьокласниця, учотирьох, льох

запорізький, козацький, по-українському, але: баский, боязкий, різкий, ковзкий (зк, ск не суфікси,)

синенький, дівчинонька, малесенький, білісінький, малюсінький

більший, пральня, учительство, але: балка – балці, галка – галченя (лц, лч походять від лк)

перукарень, житниць, творінь, креслень, кілець, сердець

дивиться, дивляться, дивись, дивіться, дивиться
мільярд, Ньютон, гондольєр, в ескадрильї, але: малярія, ревю, резюме, нюанс

медальйон, сеньйорита

альтернатива, катапульта, але: алгоритм, катафалк; акварель, Булонь, але: ритуал, еталон

дріб, степ, кров, сім, верф ріжте, піч, робиш, дощ

інжир, конче (потрібно), інший, панщина, громадянство, просвітянський, але: доньчин (донька), няньчити (нянька)

перевірте, Харків, гіркий, але: М.Горький

пізнє, танцювати, гордість, але: різьбяр, тьмяний і похідні від них

віддячити, осінній, заміжжя, свавілля


ПРАВИЛА ВЖИВАННЯ АПОСТРОФА

Правила

Приклади

Апостроф уживається для позначення роздільної вимови перед я, ю, є, ї:

1) в українських словах

  • після б, п, в, м, ф, якщо перед ними немає інших букв на позначення приголосних (крім р), які належать до кореня;

  • після р у кінці складу;

  • після б, п, в, м, ф, р, к у власних назвах;




  • після префіксів та першої частини складних слів, які закінчуються буквами на позначення приголосних;

2) в іншомовних словах після б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш та після р у кінці складу, а також після префіксів, які закінчуються буквами на позначення приголосних.


Апостроф не вживається

1) перед я, ю, є в українських й іншомовних словах:



  • після б, п, в, м, ф, коли перед ними стоять інші букви на позначення приголосних (крім р), які належать до кореня;

  • після б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш та після р на початку складу, якщо я, ю, є позначають м’якість попередніх приголосних;

2) перед йо.


голуб’я, п’ють, на верхів’ї, сім’єю, мереф’янський

довір’я, сузір’я, бур’ян

Аляб’єв, Куп’янськ, В’яземський, В’ячеслав, Пом’яловський, Прокоф’єв, Захар’їн, Лук’ян

під’їхати, роз’яснення, з’юрмитися, дит’ясла, пів’яблука, але: пів-Європи (власна назва)

об’єкт, комп’ютер, інтерв’ю, прем’єра, верф’ю, к’янті, Х’юстон, Руж’є, миш’як, екстер’єр, ад’юнктура, ін’єкція, кон’юнктивіт, кон’юнктура

мавпячий, морквяний, духмяний, але: торф’яний, верб’я, черв’як

бязь, дебют, пюре, гравюра, Мюнхен, фюзеляж, Гюго, кюре, манікюр, кювет, брязкіт, рюмсати, Рєпін
Соловйов, серйозний, курйозний


ПОДВОЄННЯ БУКВ НА ПОЗНАЧЕННЯ ПОДОВЖЕНИХ М’ЯКИХ ПРИГОЛОСНИХ І ЗБІГУ ОДНАКОВИХ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ

1. Дві букви для передачі подвоєння приголосних пишемо при збігу однакових приголосних:

  • префікса і кореня слів

беззахисний, відділ, оббити, ввечері, віддалік; інновація (новація), іррегулярний (регулярний)

АЛЕ: анотація, конотація (у слова нотація інше значення) отой, отут, отак, отам, отепер, отоді, оцей

  • на межі частин складноскорочених слів

заввідділом, юннат, військкомат, страйкком





  • кореня або основи на -н(-нь) і суфіксів

-н-, -ник, -ниц(я). Подвоєння зберігається в іменниках та прислівниках, утворених від таких прикметників

туманний, денний, кінний, щоденник письменниця,

туманно, безвинність, безвинно, законність, законно


АЛЕ: глиняний, водяний, солов'їний


  • основи дієслова минулого часу на і постфікса -ся

пронісся, розрісся, трясся, пасся




2. Подвоєння приголосних передається на письмі:

  • у наголошених прикметникових суфіксах -енн-, -анн-(-янн-) зі значенням збільшення, підсилення, у суфіксі -енн- слів старослов’янського походження, а також у похідних іменниках із суфіксом -ість і прислівниках

силенний, здоровенний, старанний, старанність, старанно, здійсненність, численність, численно

благословенний, блаженний, огненний, священний

АЛЕ: дієприкметники та прикметники дієприкметникового походження: вивершений, написаний, печений, сказаний, зроблений

бовван, Ганна, лляний, овва, ссати та похідних

3. Подовження приголосних [д, т, з, с, ц, л, н] та [ж, ч, ш] після букв на позначення голосних та перед буквами я, ю, є, і, е

  • в усіх відмінках іменників середньго роду ІІ відміни, крім Р.в. мн. із нульовим закінченням

багаття, багаттю, багаттям, у багатті; почуттів, відкриттів


АЛЕ: багать, відкрить


  • в усіх відмінках деяких іменників І відм., крім родового множини із закінченням -ей

стаття, статті, статтею, суддя, судді, суддю, суддею, суддів, суддям, суддями


АЛЕ: статей



  • в О.в. одн. іменників ІІІ відм., основа яких у Н.в. закінчується на один м'який чи шиплячий приголосний

мить – миттю, височінь – височінню, ніч – ніччю


АЛЕ: радість – радістю, щирість – щирістю, любов – любов’ю


  • у деяких прислівниках

Зрання, спросоння, навмання, попідтинню, попідвіконню

Ллю, ллєш, ллється, виллємо, переллються

4. У словах іншомовного походження – власних назвах та утворених від них, а також словах-винятках

Голландія, голландський, Мекка, меккський, Ватт (але ват), Ганна, Геннадій;

Аннали, бонна, брутто, пенні, ванна, мадонна, манна, нетто, панна, тонна, білль, булла, вілла, мулла, мірра.

АЛЕ: Росія (слов’янське), агресія, акумуляція, сесія, клас, група, апарат, атестат, бароко, сума, белетристика, бравісимо, інтелектуал, інтелігент, колектив, комісія, фін тощо.

ПРАВОПИС ВЕЛИКОЇ ЛІТЕРИ

1. З великої літери пишуться:

  • Імена, по батькові, прізвища, псевдоніми, прізвиська людей




  • Прізвища людей, уживані в загальному значенні, але які не втратили свого індивідуального значення (не стали загальними назвами)

Ярослав Мудрий, Леся Українка, Кобзар, Каменяр
Нам потрібні нові Гоголі, Пушкіни, Шевченки...

але: донжуан, меценат, рентген (загальні назви).
прізвища (імена), що вживаються зневажливо, пишуться з малої літери: Світові не потрібні нові гітлери, піночети.

  • Індивідуальні назви божеств, міфологічних істот

Господь, Бог, Мати Божа, Ісус Христос, Син Божий, Святий Дух, Будда, Артеміда, Кий, Перун

але родові назви: русалка, лісовик, водяник, німфа, муза, титан, демон, ангел; міфологічні назви, що перетворилися на загальні: молох війни.

  • Клички тварин, назви персонажів художніх творів

Зима, Мавка, Гнідко, Дід Мороз, Щука, Лісовик, Бичок-Третячок, Курочка Ряба

назви персонажів, що не виступають дійовими особами, а використовуються як загальні: дід-мороз, баба-яга

  • Назви найвищих державних українських та міжнародних установ і посад

Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Конституційний Суд України, Президент України, Генеральний секретар ООН, Голова Верховної Ради України, Генеральний прокурор України, Прем'єр-міністр

  • Астрономічні назви, крім родових позначень (зірка, комета, сузір’я)

Чумацький Шлях, сузір'я Малої Ведмедиці, комета Галлея

слова земля, сонце, місяць пишуться з великої літери, коли є астрономічними назв.

  • Назви сортів рослин у спеціальній літературі

Антонівка, Білий налив, Сніговий кальвіль

у загальному вжитку антонівка, угорка

  • Географічні назви, крім родових позначень (річка, море, мис, півострів, озеро тощо)

  • Коли означуване слово, що входить до географічної назви, не виражає родового поняття, воно пишеться з великої літери

  • З великої літери пишуться й складові частини географічних назв, що означають титули, посади, звання тощо

Чорне море, мис Айя, Панамський перешийок, Перська затока, гора Говерла

Біловезька Пуща (заповідник), Зелений Гай (місто), Булонський Ліс (парк)


мис Капітана Джеральда, затока Святого Лаврентія

  • Назви вулиць, проспектів, майданів, парків, залізничних і под. шляхів, крім родових позначень

  • Якщо в назвах вулиць, проспектів, населених пунктів тощо слова брід, вал, ворота, вал, міст і т. ін. вже не сприймаються як родові позначення, то вони пишуться з великої літери

вул. 23 Серпня, просп. Перемоги, Сімферопольська автострада, Молодіжний парк, Андріївський узвіз, Байкало-Амурська магістраль

Кузнецький Міст, Ярославів Вал (вулиці), Сухий Яр (село)

  • У назвах груп або союзів держав і найвищих міжнародних організацій усі слова, крім родових позначень, пишуться з великої літери

Співдружність Незалежних Держав, Європейське Економічне Співтовариство, Організація Об'єднаних Націй, Міжнародний комітет Червоного Хреста, Троїстий союз, Рада безпеки

  • Назви держав та автономних адміністративно-територіальних одиниць (всі слова), автономних областей та округів, країв, областей, районів (1-ше слово)

  • Неофіційні назви держав, одиниць територіального поділу та образні назви географічних об’єктів пишуться з великої літери

Російська Федерація, Республіка Біларусь, Сполучені Штати Америки, Харківська область, Київський район, Слобожанщина, Батьківщина (= країна)

Буковина, Вінниччина, Золотоверхий (Київ), Славута (Дніпро)


2. З великої букви пишеться тільки перше слово:

У назвах державних, партійних, громадських, профспілкових та інших установ і організацій України та інших держав, а також найважливіших документів

Національна гвардія, Збройні сили України, Національний банк і Міністерство фінансів України, Демократична партія України, Акт проголошення незалежності України

У назвах установ місцевого значення

Харківський міський відділ народної освіти

У повних назвах заводів, виробничих об'єднань, підприємств, наукових і навчальних закладів, кінотеатрів, парків, клубів, і т. ін.(символічна назва ще й у лапках)

Харківський завод "Світло шахтаря", Книжкова, стадіон "Металіст"



У назвах художніх, наукових та інших творів, газет, журналів (лапки!)

роман "Людина і зброя"

назви релігійних книг пишуться без лапок: Апостол, Біблія, Євангліє, Часослов, Коран, Псалтир

У назвах пам`яток архітектури, храмів, історичних епох, подій, знаменних дат, релігійних свят і постів

Києво-Печерський монастир, Лавра, Києво-Могилянська академія, Вітчизняна війна, День незалежності України, Благовіщення, Великдень, Покрова, Різдво, Успіння, Великий піст, Масниця, Петрівка, Спасівка, Ренесанс

Восьме березня

але


8 Березня

У назвах орденів, відзнак

орден "Дружби народів"




Скорочені назви одиничних установ, організацій

Укртелеком, Держкомнафтогазпром

але сільгоспінститут, житлкооператив


3. З великої букви пишуться прикметники, утворені від власних особових імен (імен людей, прізвищ, кличок людей і тварин):

із суфіксами -ів, -їв, -ов, -ев, -ин, -їн із значенням належності чогось цій особі

Грінченків словник, Шевченкова проза, Миколині діти, Мурчикова лапа, Тетянина книжка

але дамоклів меч, базедова хвороба (фразеологічні сполуки).


утворені за допомогою суфіксів -івськ, -евськ, -инськ, -інськ у значенні «імені, пам'яті, на честь когось»

Шевченківська конференція, Пушкінські читання

але пушкінський рукопис, шевченківські вірші

НАПИСАННЯ СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка