Наукова думка



Сторінка44/48
Дата конвертації19.02.2016
Розмір8.49 Mb.
1   ...   40   41   42   43   44   45   46   47   48

45

Вперше–в “Записках”, 1927, XXVI, стор. 116–118. Автограф в ІЛ, ф. 100, № 2306. Подається за першодруком.

46

Впершев “Записках”, 1927, XXVI, ст р. 118. Автограф в ІЛ, ф. 61, № 668. Подається за першодруком.



Василь Лукич (літературний псевдонім Левицького Володимира Лукича; 1856–1938)–галицький культурно-освітній діяч, видавець та літературний критик. У 1890–1897 pp. – редактор журналу “Зоря”. Видавав твори І. С. Нечуя-Левицького. Листування з ним (одинадцять листів з 5 квітня 1890 р. до 17 листопада 1894 р.) і стосується різних видавничих справ: друкування в журн. “Зоря” оповідань і повістей та статей (“Навіжена”, “Поміж ворогами”, “Марія Заньковецька, українська артистка”), поправок до цих творів тощо.

Ваш лист з Станіславова. – Йдеться про лист Василя Лукича від 8 квітня 1890 р.

В вашому ділі видання літератури ог о збірника. – У листі Василь Лукич просив прислати матеріал для збірника, що вийшов 1890 р. і мав розсилатись членам товариства “Просвіта” з календарем на рік 1891. Назва збірника–“Квітка” (Львів, 1890).

“Ватра” – літературно-науковий збірник, що його видав Василь Лукич у Стрию 1887 р. Тут була надрукована казка І. С. Нечуя-Левицького “Два брати”.

47

Вперше – в журн. “Життя і мистецтво” 1920, № 2, стор. 67–



69. Подається за першодруком.

Обидва листи до О. Огоновського є відповіддю на його листи, в яких автор “Історії літератури руської” просив прислати автобіографію, доповнивши ту, що була надрукована в журналі

“Світ”, 1881.

У своєму останньому листі О. Огоновський просив уточнити деякі неясні місця в автобіографії.

В “Д звінок” послав я два невеличкі переклади.– Ці переклади були надруковані 1890 р. в “Дзвінку”: в

JNfi 12 – “Вдячний лев”, у № 13 – “Малпа злодюжка”.

48

Вперше – в журн. “Життя і мистецтво”, 1920, № 2 стор. 69. Подається за першодруком.



“Рибалка Панас Круть” – в російському перекладі повість була надрукована в газ. “Киевлянин”, 1874, № 8–10.

“Баба Параска” – по-українськи надрукована в гал.

536

“Киевлянин”, 1874, № 11. У львівській “Правді” оповідання надруковане того ж 1874 р. Тоді ж вийшло в Києві окремою книжкою і в збірці “Повісті Івана Левицького”, К., 1874.



49

Вперше – в “Записках”, 1927, XXVI, стор. 118–119. Автограф в ІЛ, ф. 61, № 669. Подається за першодруком.

...з астав Ваш лист. – Йдеться про лист Василя Лукича від 13 серпня 1890 p., в якому він сповіщав, що за дорученням товариства ім. Шевченка з 2 вересня обійме посаду редактора журналу “Зоря”, і просив присилати матеріал для надрукування.

Повість “Н а в і ж е н а” – надрукована в журналі “Зоря”, 1891, № 1–4, 6–10. Того ж року вийшла у Львові окремим виданням.

“Вітрогон” – надруковано 1891 р. в львівському журналі “Дзвінок”.

Прошу печатати повість фонетичною правописсю – тобто удосконаленою “кулішівкою”.

50

Подається вперше за автографом (ЦНБ, відділ рукописів, ф. III, № 9754).



Ківлицький Євген Олександрович – співробітник редакції журналу “Киевская старина”.

Радзієвський Ігнат Григорович – небіж І. С. Нечуя-Левицького.

В листі йдеться про надсилку номерів журналу “Киевская старина” (№№ 9–12 за 1890 p.), де вміщено етнографічний нарис І. С. Нечуя-Левицького “Українські гумористи та штукарі”.

51


Вперше – в “Записках”, 1927, XXVI, стор. 119. Автограф в ІЛ, ф. 100, № 2307. Подається за першодруком.

Оповідання Маляренка. – Очевидно, мова йде про оповідання Катерини Маляренко “Понад Дніпром. Картини”, яке було вміщене в журн. “Зоря”, 1892, №№ 8–9.

52

Вперше – в “Записках”, 1927, XXVI, стор. 119. Автограф в ІЛ, ф. 61, № 670. Подається за першодруком.



Цей лист є відповіддю на лист Василя Лукича від 11 травня

1892 p., в якому він просив І. С. Нечуя-Левицького прислати фото для “Зорі” і доповнити біографічні дані. Портрет вміщено в журн. “Зоря”, 1892, № 16, стор. 301. Біографії в цьому журналі не надруковано, а зроблено посилання на “Зорю”, 1890, №№ 18–24, і 1891, №№ 1–2, де вміщено розділ про письменника з книги О. Огоновського “Історія літератури руської”.

537

53'


Вперше – в “Записках”, 1927, XXVI, стор. 119–120. Автограф в ІЛ, ф. 61, Mb 671. Подається за першодруком-

“Вороги” – один із заголовків повісті “Поміж ворогами”, що

була надрукована в журн. “Зоря”, 1893, NqNq 7–21. Того ж року

у Львові вийшла окремим виданням.

“Н и в а” – російський щотижневий популярний ілюстрований журнал буржуазно-ліберального напряму. Виходив у Петербурзі з 1870 до 1917 р.

“Ж ивописное обозрение” – російський щотижневий ілюстрований ліберально-буржуазний журнал, призначений для “семейного чтения”. Видавався в Петербурзі з 1872 до 1905 р.

54

Вперше – в “Записках”, 1927, XXVI, стор. 120. Автограф в ІЛ, ф. 61, № 672. Подається за першодруком.



...н е встигну скінчити свою повість. – Мовиться про повість “Поміж ворогами”.

55

Вперше–в “Записках”, 1927, XXVI, стор. 120–121. Автограф в ІЛ, ф. 61, № 673. Подається за першодруком.



Це відповідь на лист Василя Лукича від 23 лютого 1893 p., в якому він сповіщав, що повість “Поміж ворогами” одержав, і просив пояснити деякі незрозумілі в ній слова.

56

Вперше – в “Записках”, 1927, XXVI, стор. 122. Подається за першодруком.



Чотири листи до Наталії Кобринської від 31 березня 1893 р. до 13 вересня 1900 р. порушують справи літературної мови, громадського характеру роботи митця, містять оцінку окремих творів письменниці, розповідають про новинки російської літератури.

Був зайнятий писанням повісті для “Зорі” – повісті “Поміж ворогами”.

Прочитав я Вашу “Ядзю та Катрус ю”. – Це оповідання Н. Кобринської вміщене в журн. “Зоря”, 1893, № 1–4, 6.

57

Вперше – в “Записках”, 1927, XXVI, стор. 123. Автограф її ІЛ, ф. 61, Nq 674. Подається за першодруком.



...статтю про д. З а н ь к о в е ц ь к у. – Стаття “Марі и Заньковецька, українська артистка” надрукована в журналі “Зори”,

1893, Nq 10.

538

58

Вперше – в “Записках”, 1927, XXVI, стор. 123–124. Автограф в ІЛ, ф. 61, Nfi 675. Подається за першодруком.



У листі йдеться про поправки до повісті “Поміж ворогами”, що друкувалася в журналі “Зоря”.

Пришліть етнографічну карту Укр. Русі. – Карта ця вийшла 1893 р. у Львові. Видало її Руське товариство педагогічне.

59

Вперше – в “Записках”, 1927, XXVI, стор. 124. Автограф в ІЛ, ф. 61, JSfe 676. Подається за першодруком.



“Ж итє і слово” – демократичний літературно-науковий і громадсько-політичний журнал. Видавець – Ольга Франко. Редактор– Іван Франко. Виходив у Львові 1894– 1897 pp.

“Не той став” – оповідання було надруковане в журналі “Зоря”, 1896, № 11–20. Того ж року у Львові і Києві вийшло окремими виданнями.

60

Вперше–в “Записках”, 1927, XXVI, стор. 124–125. Автограф в ІЛ, ф. 61, № 677. Подається за першодруком.



“Російсько-український словник” – словник М. Уманця і А. Спілки, що вийшов у Львові в 1893–1896 pp.

Тр[уди] екс[п едиції] Чуб[инського] – “П. Чубинский. Труды экспедиции в Юго-Западный край, т. VII, приложение: Карта южнорусских наречий и говоров. Сост. в 1871 году”.

“О черки Днестра и Днепра”. – Мовиться про працю

О. С. Афанасьєва-Чужбинського “Поездка в Южную Россию”, 1863, два томи.

Р і т т і х. – Йдеться про “Этнографическую карту Европейской России”, СПб., 1875, автор якої А. Ф. Ріттіх.

Опис м у з°е я – “Каталог предметов малорусской старины и редкостей. Коллекция В. В. Тарновского. Выпуск I. Шевченко”, К., 1893.

До листа Василь Лукич дав примітку: “В справі карти вислав докладну копію з листу проф. Іляр. Огоновському 29. І–1894 до ужитку при вид[анні] карти “Просвіти”.

Ця народописна карта. Г. Величка вийшла у Львові 1896 р.

61

Подається вперше за автографом (ЦДІА УРСР у Києві, ф. 1235, оп. 1, од. зб. 594, арк. 19).



“Н акидав загальний огляд літерату р и найновішого період у”.– Йдеться про статтю, надіслану для

О. Г. Барвіиського. Подається у нашому виданні.

539

62

Вперше – в “Записках”, 1927, XXVI, стор. 125. Автограф ■ ІЛ, ф. 61, № 678. Подається за першодруком.



“П о дяка поздоровляльникам”-– була надрукована в журн. “Зоря”, 1894, Nfl 23, стор. 508.

63


Подається вперше за копією Б. М. Комарова, зробленою 1927 р. для Ю. О. Меженка (зберігається в його особистому архіві).

Внесіть, будьте ласкаві, в слова р.– Мається на увазі “Словар російсько-український”, який готував М. Ф. Комаров у співавторстві з іншими (видано в чотирьох томах протягом

1893-1896 pp.).

64


Подається вперше за автографом (ЦНБ, відділ рукописів, ф. III, № 38362).

...з премією за ваш і... “Ясні з о р і”.– П’єсу Б. Г рінченка “Ясні зорі” І. Нечуй-Левицький відзначив другою премією згідно з оголошеним ним 1893 р. конкурсом на кращий драматичний твір українською мовою. Перша премія, яку одержав М. Старицький, складала 250 крб. (див. М. В. Лисенко, Листи, стор. 223).

65

Подається вперше за автографом (ЦНБ, відділ рукописів, ф. III, № 38361).



...п о скільки примірників кожної книжки висилати.– У листі до І. Нечуя-Левицького 12(24) квітня 1897 р. Б. Грінченко писав: “Випадком якось не позначив я, якої книжки скільки прислати. Простіть. Роблю це тепер. Усіх книжок Ваших, які тільки є, пришліть по сто примірників кожної, коли вона коштує не дорожче, як 25 коп., а коли дорожче яка, так тієї тільки 50 примірників. Зовсім не присилайте “Кайдашевої сім'ї”, бо у нас її багато в харковському виданні. Посилати треба на склад: “Книжному складу Черниговского губернского земства”. В своєму листі до складу напишіть, що скидаєте стільки-то процентів за комісію. Відібравши Ваші книжки, склад вишле Вам квиток, а гроші заплате згодом або за частку, яка до того часу продається, або за все. Колн посилатимете залізницею, то треба посилати на ст. “Чернигов – город” (ЦНБ, відділ рукописів, ф. I, Mb 27858).

“Г етьман-шляхтич” – первісна назва повісті “Український гетьман Іван Виговський та Юрій Хмельницький”.

Білиловський Кесар (Цезар) Олександрович (1859– 1934)–український поет і перекладач, видавець альманаху “Складка” (Харків, 1896, і Петербург, 1897). За освітою – медик. В перші рокн радянської влади працював у Народному комісаріаті закордонних справ.

“Одступник” – повість, пізніше названа “Князь Єремія Вишневецький”.

540

66

Подається вперше за автографом (ЦДІА УРСР у Києві, ф. 1235, оп. 1, од. зб. 594, арк. 20).



“Жизнь и искусство” – літературна, політична і художня газета буржуазно-ліберального напряму, що виходила в Києві з

1893 по 1900 р.

Для збірника юбілейного зготую дещицю. – Мається на увазі збірник “Привіт Івану Франку...”, присвячений 25-річчю творчості І. Франка, що вийшов у Львові в 1898 р. Там І. С. Нечуй-Левицький вмістив оповідання “Живцем поховані”.

67


Подається вперше за автографом (ЦДІА УРСР у Києві, ф. 1235, оп. 1, од. зб. 594, арк. 21–22).

“Русская мысль” – щомісячний літературно-політичний журнал ліберально-буржуазного напряму, що виходив у Москві в 1880–1918 pp.

“Складка” – Випуск, про який пише І. С. Нечуй-Левицький, вийшов у Петербурзі 1897 р. Там вміщено його оповідання “Старі гультяї”.

68


Вперше – в “Записках”, 1927, XXVI, стор. 126–127. Подається за першодруком.

...л ист з Вашою промово ю...– Йдеться про промову, виголошену Н. Кобринською у Львові 2 листопада 1898 р. з нагоди столітнього ювілею нової української літератури. Промова була надрукована в газеті “Діло” від 5 листопада 1898 p., № 238. Вирізку з цієї газети і одержав І. С. Нечуй-Левицький.

Ваші публіцистичні статті мені дуже до вподоби. – Н. Кобринська була авторкою публіцистичних статей про жіночий рух, про тогочасне життя. Вона ж написала некролог “Фрідріх Енгельс”.

Крашевський Юзеф Ігнаци (1812–1887) – польський письменник. Його повісті реалістично зображують дійсні події. Писав повісті з життя і українських селян. Відзначався великою працездатністю.

Потапенко Ігнатій Миколайович (1856–1929) – російський письменник. У своїх творах “На действительной службе” (1890) і “Живая жизиь” (1897) змальовуваа життя духовенства на Україні та життя і побут студентів-анахоретів.

Ці сутінки... найправдивіше обмальовує Б оборикін. – Боборикін Петро Дмитрович (1836–1922) – російський письменник. Нечуй-Левицький, очевидно, має иа увазі його романи “По-другому” (“Вестник Европы”, 1897” кн. 1–4), де зображено боротьбу народників і марксистів, і “Тяга” (“Вестник Европы”, 1898, кн. 1–5), роман з життя робітників-ткачів.

541

69

Подається вперше за автографом (ЦДІА УРСР у Києві, ф. 1235, оп. 1, од. зб. 594, арк. 23–24).



Левицький Орест Іванович (1848–1922) – український історик буржуазно-ліберального напряму.

Ваша промова на столітніх роковинах... – Мається на увазі 100-річчя з часу першого видання “Енеїди” І. П. Котляревського.

Бо Ломоносов цілком присвої в... – Заслуги

М. В. Ломоносова у реформі російської літературної мови тут розглядаються спрощено. Ломоносов, справді, використав із старокнижних російської і української літературних мов всі корисні для стилю нової літературної мови елементи. Реформа Ломоносова, який, створивши теорію трьох стилів, узаконив проникнення народнорозмовних елементів і в вищі стилі, тобто санкціонував змішування стилів, мала позитивне значення також і для розвитку української літературної мови на шляху її демократизації.

70

Відомі нам листи до П. Стебницького, які вперше друкуються в даному виданні, написані І. Нечуєм-Левицьким у 1899–1905 pp. Автографи їх зберігаються у відділі рукописів ЦНБ (ф. І, №№ 27942–27948, 27803). Цей лист подається за рукописом № 27942.



Стебницький Петро Януарійович (1862–1923) – український письменник (псевдонім – Павло Смуток) і громадський діяч ліберально-буржуазного напряму, один з провідних діячів Петербурзької української громади. Відомі три його листи до І. С. НечуяЛевицького (автографи зберігаються у відділі рукописів ЦНБ, ф. І, №№ 27981–27983).

...перший том моїх утворів. – Йдеться про видання: Іван Левицький, Повісті й оповідання, т. 1.3 портретом автора. С.-Петербург, 1891. Зміст: “Микола Джеря”, “Запорожці”, “Бурлачка”, “Баба Параска та баба Палажка”, “В концерті”, “Два брати”, “Вітрогон”, “Приятелі”, “Рибалка Панас Круть”, “Невинна”, “Бідний думкою багатіє”, “Попались”, “Поміж ворогами”. Другий том цього видання вийшов наступного,

1900 р. в Києві.

...н а книжках Чехова. – Мається на увазі, очевидно, десятитомне видання творів А. П. Чехова (“Сочинения”, СПб., Изд. и тип. А. Ф. Маркса, 1899–1901).

_ Морачевський Пилип Семенович (14. XI 1806–1879) – автор низки маловідомих віршів російською та українською мовами, кільком драм, перекладу українською мовою “Нового завіту”. Працював над “Словарем малороссийского языка”. Переклад “симтого письма” за життя Морачевського не друкувався. Частково пидрукований вперше 1906 р.

...коли й надруковані – тобто 1891 і 1892 р.

542

71

Подається вперше за автографом (ЦНБ, відділ рукописів, ф. І. № 27943).



...о стаинього видання утворів Л. Толстого. – Йдеться, очевидно, про десятитомне видання “Сочинения графа Л. Н. Толстого”, изд. 10, Типография М. Н. Кушнеревачи К°, М., 1897.

...в идавати книжку з портретом. – У першому томі “Повістей й оповідань”, виданому П. Стебницьким, уміщено портрет І. Нечуя-Левицького роботи О. Сластіона.

72

Подається вперше за автографом (ЦДІА УРСР у Києві, ф. 1235, оп. 1, од. зб. 594, арк. 25–26).



73

Подається вперше за автографом (ЦНБ, відділ рукописів, ф. І, № 27944).

...в “Раді”.– Йдеться про видання “Рада”. Український альманах за 1883 рік. Частина перша, Видання М. Старицького, К., 1883. Тут на стор. 397–458 вміщено “Бібліографічний покажчик нової української літератури (1798–1883)” М. Комарова.

Гомолінський І. І. – київський книговидавець.

74

Подається вперше за автографом (ЦДІА УРСР у Києві, ф. 1235, оп. 1, од. зб. 594, арк. 27–28).



Т а л м у д – збірка догматичних релігійно-етичних та правових законоположень іудаїзму.

75

Подається вперше за автографом (ЦДІА УРСР у Києві, ф. 1235, оп. 1, од. зб. 594, арк. 29–ЗО).



Тарновський Василь Васильович (1837–1899) – поміщик. Зібрав значну колекцію археологічних знахідок і творів мистецтва, яку подарував музею Чернігівського губернського земства.

76

Вперше–в “Записках”, 1927, XXVI, стор .127–129. Подається за першодруком .



...н е подякував з а... презент – за прислану Н. Кобринськоїр книжку “Дух часу”, Львів [1899].

Лаштую до нового видання III том своїх утворів– III том “Повістей і оповідань” вийшов у Києві 1901 р.

В “Сыне отечества” був зміщений критичний погляд на Ваші утвор и... такий самий, як і в “Київській старині”. – У журн. “Киевская старина”, 1900, лютий,

543


згадується про вихід у Львові книги Н. Кобринської “Дух часу”

[1899].


Das Ewig-Weibliche – вічне жіноче (нш.), слова з 5 акту II частини “Фауста” Гете.

Оржешко–Ожешко Еліза (1842–1910)–польська

письменниця.

Та й сам Л. Толстой...– Автор листа недооцінює твори Л. М. Толстого, обстоюючи свій суб’єктивний хибний погляд, висловлений ще 1884 р. Пізніше він позитивно оцінив твори Толстого, зокрема роман “Воскресение”.

77

Вперше – в “Записках”, 1927, XXVI, стор. 129–131. Подається за першодруком.



...д якую Вам за прислані Вами презентик и...–

Н. Кобринська 10. IX 1900 р. прислала оповідання “Перша вчителька” і “Про “Нору” Ібсена”. На останній брошурі автограф: “Вп. добр. Нечуєві на доказ високого поваження – авторка”.

“Роман Рожі” Жана де Лоріса – Мовиться про французьку дидактичну і алегоричну поему середньовіччя “Роман про Троянду”, першу частину якої написав близько 1235 р. Гійом де Лорріс, а другу (пізніше) Жан де Мен.

78

Подається вперше за автографом (ЦДІА УРСР у Києві, ф. 1235, on. 1, од. зб. 594, арк. 31–32).



79

Подається вперше за автографом (ЦНБ, відділ рукописів, ф. III, № 38360).

...в идати альмана х...– Задумавши видати альманах на честь П. О. Куліша (вийшов 1903 р. у Чернігові під назвою “Дубове листе”), Б. Грінченко, М. Коцюбинський та М. Чернявський на початку 1901 р. звернулися до багатьох українських письменників з проханням подати до нього свої твори (див., напр.: Михайло Коцюбинський, Твори в шести томах, т. 5, Вид-во АН УРСР, К., 1961, стор. 309). Лист Б. Грінченка до І. Нечуя-Левицького з цього приводу писаний 8 березня ст. ст. 1901 р. і зберігається нині у відділі рукописів ЦНБ (ф. III, № 40972).

...к ритик Карпов – див. Геннадий Карпов, В защиту Богдана Хмельницкого. Историко-критические объяснения по поводу сочинения П. А. Кулиша “Отпадение Малороссии от Польши”, М., 1890.

...к иївський альманах. – Йдеться, очевидно, про “Літературний збірник” зложений иа спомин Олександра Кониського (1836–1900)”, К., 1903. Тут надруковано повість І. Нечуя-Левицького “Пропащі”.

Біблію... я перекладав... – Далі І. Нечуй-Левицький відповідає на таке місце з листа Б. Грінченка від 8 березня (ст. ст.)

1901 p.: “Саме тепер я виготовую до друку (коли то він буде!) копію

544


перекладу біблії, і мені дуже треба знати: з якого саме тексту перекладали біблію Ви, високоповажний добродію. Чи се був текст, близький до російського] синодального видання і якого: великоруського чи з слов’янського?”.

...м узей В. В. Тарновського – Музей українських старожитностей, відкритий у Чернігові 1902 р. Зібраний протягом 40 років В. В. Тарновським і подарований ним 1897 р. Чернігівському губернському земству. Складався з великої колекції археологічних знахідок, козацької зброї, рукописів, книжок, творів мистецтва XVI– XIX ст.; туди ж входила найбільша на той час збірка рукописів, листів, малюнків та документів Т. Г. Шевченка (див. “Каталог музея украинских древностей В. В. Тарновского. Том 2. Составил Б. Д. Гринченко. Приложение к № 7 “Земского сборника Черниговской губеЪнии 1900 г.”, Чернигов, 1900). 1925 р. влитий у новоутворений Чернігівський державний історичний музей. Тут зберігаються автографи перекладу “Біблії” Куліша та Нечуя-Левицького.

У м а н е ц ь Федір Михайлович (1841–1908) – відомий український юрист, земський діяч на Поділлі і на Чернігівщині, автор праць “Образовательные силы России, СПб., 1871; “Колонизация свободных земель России”, СПб., 1884; “Из моих наблюдений по крестьянскому делу”; “Князь Константин Василий Острожский”.– “Русский архив”, 1904, № 4, стор. 625–634. У 1897–1904 pp. – голова Чернігівської губернської земської управи.

М а ці є в и ч Лев Степанович (1843–1915) –український історик та археолог, товариш І. Нечуя ще з Кишинівської гімназії, друкувався в “Киевской старине”, в “Историческом вестнике”, в “Трудах Бессарабского церковно-археологического общества”.

80

Листування I. С. Нечуя-Левицького з I. П. Пулюєм охоплює період з 14 травня 1901 р. до 9 квітня 1905 р. і стосується видання українського перекладу “Біблії” 1903–1904 pp. І. П. Пулюй (1845– 1918)–український учений фізик і електротехнік, один з перекладачів “Четвероевангелія” (Відень, 1871), “Нового завіту” (Львів, 1880), “Старого завіту” (Відень, 1903), перекладач “Псалтиря” українською' мовою здавньоєврейської. Відомо 13 листів І. С. НечуяЛевицького до І. ГГ. Пулюя, автографи яких зберігаються у відділі рукописів ІЛ (ф. 60, №№ 194–206). 10 з них опублікував М. Возняк у статті “До зносин Ів. Нечуя-Левицького з галичанами (Десять його листів до Ів. Пулюя)” (“Літературний архів”, 1931, кн. 1-2, стор. 142–153). Подаються за автографами, цей лист–за автографом № 194. У відділі рукописів ЦНБ зберігається 8 листів І. Пулюя до І. Нечуя-Левицького 1901–1904 pp. (ф. І, № 27804, 27970–27976).



“Л ондонське біблійне товариство” – “The British and Foreign Bible Society” (“Британське та іноземне біблійне товариство”), засноване в Лондоні 1804 р. з метою перекладати “Біблію” на нові мови і розповсюджувати переклади серед усіх народів земної кулі” У свій час найвпливовіше серед біблійних товариств.

Сегет Михайло Людвигович (1840–10. І 1904), у якого квартирував І. С. Нечуй-Левицький, був управляючим “Киевским обществом взаимного кредита”, гласним київської міської думи.

35 – І* Нечуй-Левицький, т. 10.

545


81

Вперше – в “Літературному архіві”, 1931, № 1–2, стор. 144– 145. Подається за автографом (ІД відділ рукописів, ф. 60, № 195).

...с повістили мене листом. – Йдеться про лист І. П. Пулюя до І. С. Нечуя-Левицького від 21 травня 1901 р. (ЦНБ, відділ рукописів, ф. І, № 27970).

Переписувались рукописи в горницях небіжчика. – О. М. Куліш писала до І. С. Нечуя-Левицького 7 липня (24 червня) 1901 p.: “Я і сама переписала дві частини “Біблії”, третю і четверту частину, а перші дві частини В. В. Тарновський мав посадити (як він мовляв) у себе якусь пані для переписки...” (ЦНБ, відділ рукописів, ф. І, № 27904).

82

Цей лист є відповіддю на лист І. П. Пулюя до І. С. Нечуя-Левицького від 30 травня 1901 р. (ЦНБ, відділ рукописів, ф. І, № 27791). Вперше – в “Літературному архіві”, 1931, № 1-2, стор.



145. Подається за автографом (ІЛ, відділ рукописів, ф. 60, № 196).

...в чотирьох духовних академіях. – Йдеться про переклади “Біблії” 1860–1862 pp., здійснені професорами та викладачами Київської, Петербурзької, Московської та Казанської духовних академій згідно з постановою синоду від 20 березня (ст. ст.) 1858 р. Головну роль відіграли тут Київська та Петербурзька академії. Переклади супроводжувалися філологічними та історичними коментарями.

83

Подається вперше за автографом (ІЛ, ф. 60, № 197).



...в хутір Мотронівку. – Нині село Мотронівка Борзнянського району Чернігівської області.

84

Подається вперше за автографом (ІЛ, відділ рукописів, ф. 60, № 198).

1   ...   40   41   42   43   44   45   46   47   48


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка