Наукова думка



Сторінка46/48
Дата конвертації19.02.2016
Розмір8.49 Mb.
1   ...   40   41   42   43   44   45   46   47   48

К и ї в [с ь к а] видавнича спілка – книговидавниче товариство “Вік”, створене 1894 р. з ініціативи О. Кониського. Одним з найактивніших організаторів його був В. Доманицький. Діяльність видавництва спрямовувалася ліберально-буржуазними українськими письменниками і публіцистами. Головними серіями видавництва були “Українська бібліотека” і “Селянська бібліотека”. Значне місце займають і товсті книжки – збірки творів класиків української літератури, художні і ювілейні альманахи (зокрема, “На вічну пам’ять Котляревському”, 1904). За період 1900–1905 pp. “Вік” надрукував

91 книжку тиражем близько 325 тис. прим.

...книжечку д. Г р у ш е в с ь к о г о...– Йдеться про “Оповідання”^. Грушевського (К., “Вік”, 1904).

...М аксимовичевої правопис і. – М. О. Максимович (1804–1873) в питанні про правопис обстоював традиційне написання в українській мові і виступав проти фонетичного правопису.

556


Нестор-лїтописець – видатний давньоруський письменник і літописець (рік народження невідомий – помер після 1113 p.). імовірний автор і упорядник “Повісті временних літ”.

...в казках Рудченка. – Йдеться про видання: “Народные южнорусские сказки”, вып. 1–2, К., изд. И. Рудченка, 1869–1870.

Дикаре в Митрофан Олексійович (псевдонім М. Крамаренко; 1864–1899) – російський і український етнограф.

Левицький Орест Іванович (1848–1922) – український історик, академік АН УРСР (з 1919 р.) і письменник (псевдоніми – Л. Орленко, І. Беркут та ін.). Дотримувався ліберально-буржуазних поглядів.

“Сіра кобила” – оповідання П. Куліша, надруковане вперше в “Хаті” (Петербург, 1860).

...Ваш лист і вирізку за біблі ю...– Очевидно, П. Стебницький надіслав І. Нечую-Левицькому вирізку з газети “Биржевые ведомости”, де повідомлялося про те, що Академія наук подала на розгляд синоду переклад “Біблії” українською мовою, здійснений П. С. Морачевським. Це повідомлення передруковано в “Киевлянине” 24 січня 1905 р. Цей лист І. Нечуя-Левицького, між іншим, спростовує вигадки про нього, ніби письменник читав газети з великим запізненням після їх виходу.

...п оздоровлення з юбілеєм. – 35-річчя літературної діяльності І. Нечуя-Левицького відзначалося 19 грудня 1904 р. З цієї нагоди письменник дістав багато поздоровлень, вітальних адресів, телеграм тощо. Частина з них зберігається у рукописних відділах ЦНБ та ІЛ.

118


Вперше – в “Літературному архіві”, 1931, № 1-2, стор. 152. Подається за автографом (ІЛ, відділ рукописів, ф. 60, № 205).

...п исала до мене д. Кулішева. – Йдеться про лист Ганни Барвінок від 25 січня 1905 р. (ЦНБ, відділ рукописів, ф. І, № 27922).

...В аш молитовни к...– І. Нечуй-Левицький має на увазі таке місце з уже цитованого листа І. Пулюя: “Коли 1869-го року, якщо добре пригадую собі, я переложив Молитовник нашою мовою і попросив митрополита Сембратовича о його апробату, то він обіцяв мені її дати, “як не буде нічого проти католицької віри”. Коли ж той самий митрополит, що буцім прихилявся до народовців і шукав їх ласки, вернув з Відня до Львова, то послухав попів москвофілів і їх ватажка Малиновського і дозволив консисторії знищити мою рукопись “по праву каноніческому” (ЦНБ, відділ рукописів, ф. I, Ne 30858).

119


Подається вперше за автографом (ЦДІА УРСР у Києві, ф. 1235, оп. 1, од. зб. 594, арк. 40–41).

...Г алицьке видання “X мар” і “Г у м о р е с о к”.– Повість “Хмари” і “Гуморески” І. С. Нечуя-Левицького видані у Львові 1904 р.

“Руська хата” – ілюстрований літературно-художній і науково-громадський журнал. Виходив у Львові в 1905–1906 pp.

557


Г улак-Артемовський Олекса Львович – небіж українського поета П. П. Гулака-Артемовського (1790–1865).

•*.Д ругий, полтавець, ще й досі живе. – Особа не встановлена.

120

Подається вперше за автографом (ЦНБ, відділ рукописів, ф. III, Nq 38350.



“К ругова діаграма” – “Кругова діаграма генераторів для перемінних прудів. Подає д-р І. Пулюй”, вирізка із “Збірника секції математично-природничо-лікарської Товариства імені Шевченка”, т. 9, Львів, 1905.

Відкритий лист: “В городе. Гоголевская улица № 8. Его высокоблагородию Борису Дмитриевичу Гринченку”.

121

Вперше в “Літературному архіві”, 1931, Nq 1-2, стор. 143. Подається за автографом (ІЛ, відділ рукописів, ф. 60, Nq 206).



...н а запитання Британського біблійного товариства...– У листі від 6 квітня 1905 p. І. П. Пулюй писав до І. С. Нечуя-Левицького: “Англицьке біблійне товариство питається $ мене, з якого тексту Куліш і Ви перекладали Старий Завіт, з єврейського чи з якого іншого, та які переклади були у Вас ще під руками. Відпишіть, будьте ласкаві, чим скоріше про свій переклад, а коли що знаєте про те, з якого тексту Куліш перекладав, то напишіть і про його переклад” (ЦНБ, відділ рукописів, ф. І, № 27976).

...з горів в Мотронівці. – Під час пожежі на хуторі Мотронівці 1885 р. згоріли рукописи багатьох поетичних творів Куліша.

122

Подається вперше за автографом (ЦНБ, відділ рукописів, ф. III, Nq 63766).



Стешенко Іван Матвійович (1873–1918) – український літературознавець і письменник буржуазно-ліберального напряму.

“Кельти й їх письменство”–стаття І. С. Нечуя-Левицького не була надрукована. Автограф зберігається у відділі рукописів ЦНБ (І, 27837; І, 27788).

Листівка має адресу: “В Киев, Караваевская ул. № 43, четвертый этаж, милостивому государю Ивану Матфеевичу Стешенку. 1905 г. 31 марта”.

123


Вперше у вид.: “Іван Левицький Нечуй”, “Слово”, К., 1924, стор. 166–170. Подається за автографом (ЦНБ, відділ рукописі ф. І, № 27946).

Я о це таки обрушусь статтею в “К иїв[ській] с [т а р и н і]”.– Ця стаття під назвою “Сьогочасна часописна мова

558

на Україні” була надрукована 1907 р. “в журналі “Україна” (т. 1, кн. З, стор. 280–331).



В і лан д Христоф Мартин (1733–1813) – німецький письменник.

124


Подається вперше за автографом (ЦДІА УРСР у Києві, ф. 1235, оп. 1, од. зб. 594. арк 42).

...в иписка з “Трудів експ[едиції] Чубинськог о...– Мається на увазі семитомне видання “Труды этнографическостатистической экспедиции в Юго-Русский край”, підготовлене українським етцографом П. П. Чубинським (1839–1884).

Р е к л ю Жан-Жак-Елізе (1830–1905) – французький географ та соціолог.

На конверті адреса: “Австрія. Галиція, г. Львов. Ostereich Galizien. Lemberg.

Его высокоблагородию профессору Грушевскому Михаилу Сергеевичу.

Ан. Н. Hv Professor М. Hruschewskij, улица Чарнецкого № 26,

Киев”.

125


Подається вперше за автографом (ЦДІА УРСР у Києві, ф. 1235, оп. 1, од. зб. 594, арк. 44).

У листі висловлені помилкові погляди письменника на перепис народів Росії 1897 р.

126

Подається вперше за автографом (ЦНБ, відділ рукописів, ф. І,



№ 27947).

...я к і оце ви пишет е.– Зауваження до правопису І. Нечуя-Левицького висловлені в листі П. Стебницького від 12. V

1905 р.

...н апитавши собі видавц я... – Йдеться, очевидно, про Г. Л. Фронцкевича, який 1887 р. випустив твори І. Нечуя-Левицького “Дві московки”, “На кожум’яках”, “Маруся Богуславка”, “Баба Параска та баба Палажка”, “Голодному й опеньки – м’ясо”, “Кайдашева сім'я”, “Приятелі”.



...книжок 1 90 5 року...– 1905 р. вийшли твори І. НечуяЛевицького “Над Чорним морем. Повість”, вид. 2, К., изд. Е. П. Череповского; “Повісті й оповідання”, т. 2, вид. З, К., тип. І. І. Чоколова; “Повісті й оповідання”, т. 4, К., изд. Е. П. Череповского; “Старосвітські батюшки та матушки. Повість-хроніка”, вид. З, К., тип. І. І. Чоколова.

...с ловарь спілк и... – “Словарь російсько-український” М. Уманця і А. Спілки, виданий М. Комаровим у Львові в чотирьох томах у 1893–1896 pp.

559

...в идавець “Драмованої трилогії”. – “Драмована трилогія” П. Куліша, 3 частини, видана 1900 р. печатнею “Печатно* дело” у Харкові, ч. 1. – “Байда, князь Вишневецький, староруська драма, 1553–1564; ч. 2 – “Петро Сагайдачний, староруська драма”, 1621; “Цар Наливай, староруська драма”, 1596.



...г ох-дойтш – нова форма літературної німецької мови, що розвинулася протягом XIV–XVIII ст. з верхньонімецьких діалектів.

“Ходімо за ним” (За Г. Сенкевичем. Переповів О. Кониський), СПб., 1905 – видання “благотворительного общества”.

127

Подається вперше за автографом (ЦНБ, ф. III, № 38349).



“Д освітні огні” – збірка поезії й прози до читання й декламації. Упорядкував Б. Грінченко, вид. Є. Череповського, К., 1906. Тут уміщено оповідання І. Нечуя-Левицького “Благословіть бабі Палажці скоропостижно вмерти”.

Мирославський – Мирославський-Винников К. П. – український драматург і театральний діяч.

128

Подається вперше за автографом (ІЛ, відділ рукописів, ф. 11, № 14).



“Рідний край” – український щотижневий громадський і літературно-науковий журнал буржуазно-ліберального напряму. Виходив у Полтаві (1905–1907), Києві (1908–1914) і Гадячі (1915– 1916).

...д. Чикаленко теж думає видавать український журнал. – Йдеться про літературно-мистецький журнал “Нова громада”, що виходив у Києві в 1906 р.

Ш е м е т Володимир Михайлович (1873–1933) – український громадсько-політичний діяч буржуазно-націоналістичного напрямку. Редагував газету “Хлібороб”, що виходила у Лубнах в 1905–1906 pp.

129


Подається вперше за автографом (ЦНБ, ф. І, № 27948).

Грім ми – брати Якоб (1785–1863) та Вільгельм (1786– 1859) – німецькі філологи, автори 16-томного “Німецького словника” і чотиритомного зібрання “Дитячих та сімейних казок”.

Б о н і в а р де Франсуа (1493–1570) – національний герой Швейцарії, автор хроніки м. Женеви. З наказу герцога Савойського Карла III був ув'язнений кілька років у Шильйонському замку. Герой поеми Д. Байрона “Шильйонський в’язень”.

...п опсованого празьког о... – “Кобзарь”, т. 1,2, Прага, 1876. Т. 1 – з додатком споминок про Шевченка писателів Тургенева, і Полонського; т. 2 – з додатком споминок про Шевченка Костомарова і Микешина”.

Р у с о в Олександр Олександрович (1847–-1915) – український етнограф, фольклорист, статистик і громадський діяч прогресивного спрямування.

560


130

Подається вперше за автографом ЩНБ, відділ рукописів, ф. І, № 30858). Лист дописано на листі 1. Пулюя до І. Нечуя-Левицького без дати.

...д. Пулюй одпису є... – Цей лист І. Пулюя зберігається у відділі рукописів ЦНБ, ф. І, № 30858.

131


Подається вперше за автографом (ЦДІА УРСР у Києві, ф. 1235, оп. 1, од. зб. 594, арк. 44).

132


Подається вперше за копією Ю. О. Меженка.

...н адрукувать так, як було написано в рукопису.– 2(15) грудня 1904 p. М. Коцюбинський писав до І. НечуяЛевицького: “Конче пришлю Вам коректуру та уважатиму своїм обов’язком зберегти всі особливості Вашого письма” (М ихайло Коцюбинський, Твори в шести томах, т. 5, стор. 388).

“П ерша ластівка” – альманах молодих українських письменників. Упорядкував Микола Чернявський. Херсон, 1905.

“Громадська думка” – буржуазно-ліберальна газета, що виходила в Києві з 31 грудня ст. ст. 1905 р. до 15 вересня 1906 р. Продовженням її була газета “Рада” (виходила до липня 1914 p.).

Петербуржці вже писали докори. – Йдеться, зокрема, про лист П. Стебницького до І. Нечуя-Левицького від 12 травня 1905 р. (ЦНБ, відділ рукописів, ф. І, № 27981).

“Н ова громада” – ліберально-буржуазний літературно-науковий місячник, який видавав 1906 р. В. Леонтович.

133

Подається вперше за автографом (ЦНБ, відділ рукописів, XI, 2).



“З потоку життя” – альманах, виданий у 1905 р. в Херсоні, де було вміщено оповідання І. С. Нечуя-Левицького “Гастролі”.

Смоленський Леонід Анастасійович – український культурно-освітній діяч, іґерекладач, один з керівників Одеської громади.

134

Подається вперше за автографом (ЦНБ, відділ рукописів, ф. І, № 49619).



Листівка з адресою: “В Киев, Андреевский спуск, дом Андр[ея] И[вановича] Слинка, в флигеле, дом. № 34, квартира № 29, Его высокородию Павлу Игнатьевичу Житецкому”.

135


Подається вперше за автографом (ЦНБ, відділ рукописів, ф. XI, Ия 3).

3674 – І: Нечуй-Левицький, т* 10*

561

“П ро Одеський альманах ні слуху, ні віст і”. – Мається на увазі альманах “Багаття”. Тут оповідання “На гастролях в Микитянах” ие було вміщене. Вперше воно надруковане у 1912 р. в книзі “Нові повісті й оповідання” (т. 8).



136

Лободовський Михайло Федотович (1874–1913)–український письменник-клерикал, редактор-видавець “газети для крестян і міщан хліборобів” “Порада”, що виходила 1906 р. в Харкові. Перекладав українською мовою “Біблію” і “Тарас Бульба” М. Гоголя. У відділі рукописів ЦНБ збереглося два його листи до І. НечуяЛевицького (ф. І, № 27802 і 27961). Відомо сім листів І. НечуяЛевицького до М. Лободовського, автографи яких зберігаються у відділі рукописів ІЛ (ф. 11, №№ 7–13).

Подаються вперше. Цей лист – за автографом № 7.

...р ецензент в “Раді” – М. П-ський – Павловський Мефодій Іванович, автор статті “З українських журналів. Науковий та літературно-публіцистичний місячник “Україна” № 1 та № 2 за январь та февраль 1907 року” у газеті “Рада” від 9 березня 1907 р.

...в своєму “докладі” в Академію наук. – 6 січня

1907 р. українська комісія при Академії наук у Петербурзі в складі

О. Лотоцького, О. Русова, П. Саладилова, П. Стебницького і О. Шахматова обговорила повідомлення П. Стебницького про український правопис і прийняла постанову, в якій було, між іншим, зазначено: “Протокол і доклад П. Стебницького вислати на розгляд відомих знавців української мови: Б. Грінченка, М. Грушевського, В. Доманицького, П. Житецького, А. Кримського, С. Кульбакина, М. Лободовського, Б. Ляпунова, К. Михальчука і В. Науменка, просячи їх свої уваги подати якомога скоріше” (“Рада”, 1907, 9 лютого).

“Світова зірниця” – український тижневик для селян. Видавався в 1906–1914 pp. в Могилеві-Подільському, с. Псмькіоці та у Києві. Редактор Й. Волошиновський.

137

Подається вперше за автографом (ІЛ, ф. 11, № 8).



...с таттю про ф. Сумцова. – “Современный украинский литературный язык”. Надруковано в газеті “Южный край”, 1907 р., № 9063.

“Ю жный край” – газета “общественная, политическая и литературная”. Виходила в 1881–1915 pp. у Харкові. Редакторвидаведь – А. А. Йозефович.

“Тя жким шляхом” – стаття Б. Грінченка, надрукована

1906 р. у “Раді” (№Nfi 26–69) і окремим виданням. Має підзаголовок “Про українську пресу”.

...в ін родом з Черкаського повіт у.– П. П. Артемопський-Гулак народився в селі Городище Київської губернії, нині райцентр Черкаської області.

“Рідна справа” – українська газета, видавалася 1907 р. у Пете^урзі двічі на тиждень. Редактор-видавець – С. Нечитайло, ній* яіше – М. Хотовицький.

...м і й сват – очевидно, М. Хотовицький,

562


...т ри галицькі граматики. – Йдеться, очевидно, про граматики української мови Й. І. Лозииського, І. Могильницького та І. Огоновського.

Могильницький Іван (1777–1831)–культурно-освітній і церковний діяч на західноукраїнських землях, автор першої в Галичині граматики української мови (1829).

Огоновський Іларій Михайлович (1854–1929) – український філолог і педагог. У співавторстві з В. Коцовським написав “Методичну граматику...” (1894).

...н езнайомим мені добродіє м.– Цей лист нам не відомий.

138

Лист до “Британського та іноземного біблійного товариства” надісланий Нечуєм-Левицьким 30(17) жовтня 1907 р. Автограф його нам не відомий. Дату встановлено на підставі листа директора середньо-європейської агентури товариства М. Моріссона до І. НечуяЛевицького 12 грудня 1907 р. Збереглася чернетка листа (у копії Ю. Меженка), яка вперше друкується в нашому виданні.



...перевод Евангелия на украинский язык.– Йдеться про переклад П. Морачевського.

139


Радзієвський Олексій Іванович – небіж І. Нечуя-Левицького, приват-доцент Київського університету. Це єдиний відомий нам лист І. Нечуя-Левицького до О. Радзієвського. Подається вперше за копією Ю. Меженка.

140


Уривок з листа подається за публікацією В. Данилова “Материалы для биографии Н. И Костомарова”, вміщеною в журналі “Україна” (1907 p., № 11–12, стор. 239).

Данилов Володимир Валеріанович (нар. 1881 р.) – український і російський фольклорист, літературознавець і педагог. Листування І. С. Нечуя-Левицького з В. В. Даниловим охоплює період 1907–1909 pp., коли останній проживав в Одесі. Цей уривок листа стосується висловленого М. І. Костомаровим у квітні 1882 р. невдоволення, що Ф. Г. Лебединцев не хотів вміщувати у “Киевской старине” повісті І. С. Нечуя-Левицького “Старосвітські батюшки та матушки”. Названа повість друкувалась в “Киевской старине” протягом 1884–1885 pp.

141

Подається вперше за автографом (ЦНБ, відділ рукописів, ф. III, № 51781).



Лист І. С. Нечуя-Левицького є привітанням М. К. Заньковецькій з нагоди 25-ліття її діяльності на українській сцені.

361/з – Нечуй-Левицький, т. 10. 563

142

JSffi ^вда€ТЬся вп®РШе за автографом (ІЛ, відділ рукописів, ф. 11,



“X арьковские губернские ведомости” – громадсько-політична і літературна газета, що виходила в Харкові у 1838 –

1916 pp. Мала офіційну і неофіційну частини. З 1910 до 1916 р. “часть официальная” виходила окремо.

Полтавець – псевдонім Віктора Ілляшевича, священика з Полтавщини, дописувача “Киевской старины”, “Ради” тощо.

“М олода Україна” – журнал для дітей старшого та молодшого віку, що виходив як місячний додаток до “Рідного краю” у Києві в 1906, 1908–1914 pp. Редактор-видавець – Олена Пчілка. Вийшло 43 номери.

І дзиковський Владислав Леонович – київський книгопродавець і видавець, власник книжково-нотної крамниці.

R а м’я нецький єпіскоп – Парфеній. Під його наглядом друкувався за постановою синоду український переклад “Біблії* П. Морачевського.

143

Подається вперше за автографом (ІЛ, відділ рукописів, ф. 11, N9 10).



144

Подається вперше за автографом (ІЛ, відділ рукописів, ф. 60, JST2 193).

145

Подається вперше за автографом (ЦНБ, відділ рукописів, ф. І,



№ 35553).

Датується за змістом листа.

Лист містить зауваження і пропозиції щодо мовного оформлення газети “Рада”, яка видавалась коштом €. X. Чикаленка.

146


Відомий тільки один лист І. Нечуя-Левицького до Марії Миколаївни Грінченко (М. Загірньої, 1863–1928)–української письменниці, дружини Б. Грінченка. Автограф зберігається у відділі рукописіи ЦНБ, ф. Ill, № 43037. Писаний після смерті Бориса Дмитровича, що сталася 6 травня 1910 р. Листи М. Загірньої до І. НечуяЛевицького не відомі.

Подається вперше за автографом.

147

Шдається вперше. Автограф у відділі рукописів Львівської державної наукової бібліотеки Міністерства культури УРСР, ф. В. М. Гнатюка, № 101/п. 18.



,564

В кінці листа дописка В. Гнатюка, адресована Т. Шрагові:

“Високоповажний добродію І

Посилаю Вам копію листа д. Івана Левицького, якого я запитував також у сій справі як одного з посередників так, як д. Лисенка. Робіть із тим, що уважаєте за потрібне.

З правдивим поважанням

Волод. Гнатюк”.

Видавнича спілка – Українсько-руська видавнича спілка, кооперативне товариство, засноване у Львові 1899 р. з ініціативи М. С. Грушевського.

148


Вперше – в журн. “Радянське літературознавство”, 1968, № 4, стор. 76–77. Автограф у відділі рукописів Львівської державної наукової бібліотеки Міністерства культури УРСР, ф. HTIJLI, спр. 1950, стор. З–4. Подається за першодруком.

В е н г ж и н Микола – викладач української мови і літератури в Рогатинській гімназії у Галичині, видавець журналів.

“Ж ивцем поховані” – надруковано в збірнику “Привіт д-ру Ів. Франку в 25-літній ювілей літературної його діяльності”.

Афонський пройдисвіт” – надрукований у журналі “Правда”, 1890, № 1–3. Ввійшов у VIII т. “Нових повістей і оповідань” (К., 1911, на обкладинці–1912).

“Скривджені й н е скр ивджені” – надруковано в газеті “Діло”, 1892, № 4–6, 8–12. У березні 1912 р. ця індуська легенда була переписана й вислана письменникові в Київ.

Зайдіть в “П росвіту”, візьміть цей адрес і привезете мені. – Мовиться про адрес, яким ушанувала львівська “Просвіта” І. С. Нечуя-Левицького в деиь його 35-літнього ювілею. М. Венгжин привіз його письменникові в Київ у серпні

1912 р.

149


Подається вперше за автографом (ІЛ, відділ рукописів, ф. 11, N9 11).

“Т а в р и ч а н и н” – громадська, економічна, літературна і політична газета. Виходила в Сімферополі в 1905–1914 pp. один-два рази на тиждень, з № 361 – щоденно. Видавець – Д. В. Коломийцев.

150

Подається вперше за копією Б. М. Комарова, зробленою 1927 р. для Ю. О. Меженка (зберігається в його особистому архіві).



Коваленко Григорій Олексійович (1868–1937) – український письменник, автор книг з історії України.

Іловайський Дмитро Іванович (1832–1920) – російський історик і публіцист дворянсько-монархічного напряму.

“Час”–кооперативне видавництво у Києві, засноване 1908 р.

565


151

Лист писано в Лук’янівську тюрму. Подається вперше за автографом, що зберігається у Ю. Меженка.

Заклинський Ростислав – український письменник, автор розвідок про І. Франка та інших праць.

Ваш оте ц... – Роман Заклинський (1852–1931), галицькоукраїнський письменник, дослідник Ю. Федьковича, автор популярних книжок.

152

1 Іодається вперше за копією Ю. О. Меженка.



...з вістка про слабість – М. Коцюбинський у цей час лежав у клініці О. Образцова у Києві.

...т абль-д от – франц. table d’hdte, загальний обідній стіл в пансіонах, курортних їдальнях і ресторанах.

І частку “української граматики” – “Г раматика українського язика” І. Нечуя-Левицького (ч. 1 – Етимологія, ч. 2 – Синтаксис) надрукована 1914 р. у Києві.

...IX том а.– Дев’ятий том “Повістей й оповідань” І. НечуяЛевицького (вид. 2) так само вийшов 1914 р. у Києві.

153

Подається вперше за автографом (ІЛ, відділ рукописів, ф. 11,



NЬ 12).

“Світло” – педагогічно-освітній місячник, що видавався

В. Лозинським, видавцем журналу “Шершень”, у Києві в 1910–

1914 pp. Авторами його були С. Васильченко, А. Тесленко, Л. Па* харевський, П. Тичина.

“Ю жная заря” – громадсько-політична і літературна гаїета, що виходила в 1906–1915 pp. у Катеринославі.

154


Подається вперше за автографом (ЦНБ, відділ рукописів, ф. III, Nq 63767).

Кононенко Мусій Степанович (1864–1922) – український поет.

Листівка має адресу: “Киев, Бульвар № 31 (возле Арестантской...]), флигель, Его высокородию Елисею Киприановичу Трегубову”.

155


Подається вперше за автографом (ЦНБ, відділ рукописів, ф. III,

Nq 63768).

Напйсано у зв’язку з підготовкою Українським науковим товариством у Києві “Словника української мови”.

Листівка має адресу: “Киев, Большая Подвальная, № 36, кв. 8, В “Українське научне товариство”.

566

156


Вперше – в “Записках”, 1927, XXVI, стор. 133. Автограф в ІЛ, ф. З, № 1632/97. Подається за першодруком.

“Граматика українського язика” І. С. Нечуя-Левицького вийшла у вересні 1914

Студинський Кирило Йосипович (1868–1941) – громадсько-культурний діяч, літературознавець, академік АН УРСР (з

1929 p.).

Сікорський М. А. – автор книги “Всеобщая психология с физиогномикой”. 3-є видання його книги не вийшло.

Французький словар Літтре. – Мова йде про “Словник французької мови” (1863–1872) французького філософа, філолога, лікаря і політичного діяча Літтре Поля-Еміля (1801–1881). У словнику простежена історія кожного слова.

“Богдан Хмельницький” – Твір І. Нечуя “Український гетьман Богдан Хмельницький і козаччина” видано заходом М. Павлика у Львові 1878 р.

Рукописи моїх статті в... манускрипти “Великої Руїни на Україні”. – Де знаходяться ці рукописи – невідомо.

1   ...   40   41   42   43   44   45   46   47   48


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка