«наукова думка»



Сторінка23/25
Дата конвертації19.02.2016
Розмір5.01 Mb.
1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   25

95. ДО О. П. КОСАЧ (матері). 4 березня 1900 р. Тарту

Вперше надруковано в російському перекладі у вид.: Собр. соч. в 3-х томах, т. З, с. 213—215. Українською мовою вперше опубліковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 299—300.

Подається за автографом (ф. 2, № 198).

...с ам редактор мені каза в...— У той час редактором журналу «Жизнь» був Володимир Олександрович Поссе (1864— 1940) — російський журналіст, видавець і громадський діяч, друг О. М. Горького.

...у мовити Ігпатьєв а...— редактора «Иллюстрированного сборника Киевского литературно-артистического общества»,

«Над морем» — оповідання Лесі Українки (1900).

...х аіт почекає реферату про Гейн е...— 23 березня

1900 р. поетеса прочитала у Київському літературно-артистичному товаристві доповідь про творчість Г. Гейне з нагоди 100-ліття з дня його народження. Доповідь не була надрукована, текст її не знайдено, але виклад змісту доповіді друкувався, зокрема, в газеті «Киевское слово» від 25 березня 1900 р. (замітка «Вечер в память Гейне»),

...х ай обмежиться віршами і «Струнам и»...— Ні пірші, ні оповідання Лесі Українки «Голосні струни» в «Иллюстри-рованном сборнике Киевского литературно-артистического обще-стза» не були надруковані.

Кістяківські — Богдан Олександрович Кістяківсышй (1868—1920), київський знайомий поетеси, один з перших пропагандистів марксизму, та його дружина.

Карташевські — відома па Волині родина, з якою дружили Косачі. Ще раніше у цій сім’ї бував Т. Г. Шевченко.

Френкелі — брати Сергій Григорович, Яків Григорович — один з найстаріших членів Київського комітету РСДРП — і Захар Григорович (1869—1970), однокурсник Михайла Косача, згодом лікар, член Академії медичних наук СРСР.

Цвітковський Юрій Юрійович (1843—1913) — український громадсько-культурний діяч ліберально-буржуазного напряму, київський знайомий поетеси.

Сластьон — Опанас Георгійович Сластіон (1855—1933), український художник, мистецтвознавець і етнограф.

Ф о т я — Красицький.

Струве Петро Бернгардович (1870—1944) — російський бур-;куазний економіст і публіцист, головний представник «легального марксизму», співробітник і редактор журналів «Новое слово» (1897), «Начало» (1899) і «Жизнь» (1900), пізніше один з лідерів кадетської партії, білоемігрант.

...д ума ю про вечі р...— про вечір Г. Гейне, на якому Леся Українка повинна була читати свій реферат.

Д ом б ерг — гора в Дерпті (Тарту), де був розташований парк з руїнами стародавнього собору. Там же знаходилась бібліотека Дерптського (Тартуського) університету.

96. ДО О. П. КОСАЧ (сестри). 13 березня 1900 р. Тарту

Вперше скорочено надруковано в російському перекладі у вид.: Собр. соч. в 3-х т., т. З, с. 215—216. Українською мовою повністю вперше опубліковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 301—302.

Подається за автографом (ф. 2, № 298).

Спасибі за пересилку коректури...— В. Гнатюк надіслав Ользі Косач для Лесі Українки коректуру окремої книжки її перекладів з Гейне.

Тут твій лист чимало завдав роботи Миші...— За дорученням Ольги М. Косач збирав серед громадськості кошти на допомогу бідним студенткам-медичкам.

Бах Йоганн-Себастьян (1685—1750) — німецький композитор

і органіст.

Гендель Георг-Фрідріх (1685—1759) — німецький композитор, майстер опери, творець ораторій класичного типу.

...п опала я тут на роковини Шевченк а...— Мова йде про Шевченківський вечір, влаштований студентами Дерпта (Тарту) 26 лютого (ст. ст.) 1900 p., на якому Леся Українка прочитала свої вірші, захоплено зустрінуті присутніми.

Бачила «О р е с т и щ а»...— тобто Орсста Івановича Оетро-градського (1868 — ?)—приват-доцента фінансового права Дерпт-ського (Тартуського) університету.

...о дпого (Срезпевського) чула па публічній л е к ц і ї...— Йдеться про Всеволода Ізмайловича Срезпевського (1867—1936), російського літературознавця, з 1907 p.—члена-коре-спондєнта Петербурзької академії наук.

Хоч би вже та війна кінчалас ь...— Мається на увазі англо-бурська війна 1899—1902 pp.

97. ДО В. М. ГНАТЮКА. 16 березня 1900 р. Рига

Вперше надруковано в журн. «Вітчизна», 1964, № 11, с. 175—176.

Подається за автографом, який зберігається у відділі рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника АН УРСР (фонд В. Гнатюка, № 34, од. зб. 566, арк. 7—8).

98. ДО В. О. ПОССЕ. Березень — квітень 1900 р. Київ

Вперше опубліковано в жури. «Вопросы литературы», 1975, № 1, с. 315-316.

Подається за автографом, який зберігається в Центральному партійному архіві Інституту марксизму-ленінізму при ЦК КПРС у Москві (ф. 170r on. 1, од. зб. 2, арк. 11—12).

Лист пе має початку.

Датується за змістом.

Две мои, уже известные Вам, стать и...— Взимку 1900 р. Леся Українка була в Петербурзі і віднесла до редакції журналу «Жизнь» рекомендаційного листа від Є. Чирикова. Редактор журналу В. О. Поссе ознайомився з її статтями «Два направлення в новейшей итальянской литературе» та «Малорусские писатели на Буковине», прийняв їх до публікації в «Жизни» і домовився про постійне співробітництво поетеси в журналі.

Ближайшая моя статья будет о немецких поэтах-модернистах...— Такої статті Леся Українка не написала.

...какая судьба постигла переводы из О. К о -былянско й...— Йдеться про переклади, зроблені Ольгою Косач. Вони були вміщені в «Жизни» — у тому ж номері, де й стаття Лесі Українки «Малорусские писатели на Буковине» (1900, № 9, с. 132— 142), за винятком перекладу оповідання «Valse melancolique», надрукованого пізніше («Жизнь», 1900, № 12, с. 24—276).

99. ДО О. П. КОСАЧ (сестри). 10, 13 квітня 1900 р. Київ

Вперше скорочено надруковано в російському перекладі у вид.: Собр. соч. в 3-х т., т. З, с. 218—219. Українською мовою повністю вперше опубліковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 302-304.

Подається за автографом (ф. 2, № 299).

Спасибі за поздоровленпя...—13 (25 лютого за н. ст.) був день народження поетеси.

23 - г о ми з дядиною обидві виступал и...— На вечорі Г. Гейне Леся Українка виступала разом з Людмилою Михайлівною Драгомановою.

Гольденвейзер А. С.— київський літератор, член Літературно-артистичного товариства. Докладніших відомостей немає.

Малює тепер з мене один галичанин портрет а...— Йдеться про українського художника і художнього критика Івана Івановича Труша (1809—1941), який малював портрет Лесі Українки на замовлення Наукового товариства ім. Шевченка у Львові. Цей портрет зберігається у Львівському державному музеї українського мистецтва.

...сидить він аж у новому музеї...— Мається на увазі Київський художньо-промисловий і науковий музей, заснований 1899 р. на кошти громадськості. Тепер в його приміщенні Державний музей українського образотворчого мистецтва УРСР (вул. Кірова, 6).

«Б о р ь б а за жизнь» — драма «Боротьба за існування» французького письменника Альфонса Доде (1840—1897).

...ся компанія має грати «Р а т к л і ф а»...— постановка цієї драми Г. Гейне не відбулась.

100. ДО О. П. КОСАЧ (сестри). 26, 27 пвітня 1900 р. Київ

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 304—307.

Подається за автографом (ф. 2, № 300).

«О д и н о к и е люди» — п єса Г. Гауптмана*

101. ДО В. М. ГНАТЮКА. ЗО травня 1900 р. Гадяч

Вперше надруковано у вид.: «Наукові записки Львівського державного університету ім. І. Франка», т. 19, вип. 1, с. 47—48.

Подається за автографом (ф. 2, № 925).

Посилаю оце для «Вісника» два свої віршик и...— «Як Ізраїль дістався ворогам у полон», «Єреміє, зловісний пророче» (надруковані 1900 р. в кн. 8 «Літературно-наукового вісника»).

...п ришлю свій переклад одноактної драми Ме-терлінка «L’ і n t г u s е»...— Крім цього твору (надрукованого

1900 р. в кн. 9 «Літературно-наукового вісника»), поетеса переклала ще філософсько-моралізаторське есе М. Метерлінка «Оливне гілля» (ф. 2, № 908).

Метерлінк Моріс (1862—1949) — бельгійський письменник, один з основоположників символізму, декадентства в європейській драматургії.

102. ДО О. П. КОСАЧ (сестри). 6 червня 1900 р. Гадяч Друкується вперше за автографом (ф. 2, № 301).

103. ДО О. П. КОСАЧ (сестри). 14 веремія 1900 р. Гадяч

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 1, с. 308. Подається за автографом (ф. 2, № 302).

Пересилаю тобі листа Е л і а с б е р г а...— У листі мінського лікаря С. С. Еліасберга йшлося про погіршепня стану здоров’я С. К. Мержипського.

104. ДО О. П. КОСАЧ (сестри). ЗО вересня 1900 р. Мінськ

Вперше надруковано в російському перекладі у вид.: Собр. соч. в 3-х т., т. З, с. 218—219. Українською мовою вперше опубліковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 308—309.

Подається за автографом (ф. 2, № 303).

...окрім філософії Купер'яна нічого не видумає ш...— Купер’яп — герой жартівливої народної пісні — у складних обставинах потішає себе й інших приповідкою: «Якось воно буде».

105. ДО М. І. ПАШТИКА. 17 жовтил 1900 р. Київ

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 309—310.

Подається за автографом (ф. 101, № 356).

...р о с [і й с ь к и й] к о р о с и о и д о її т...— В. Водовозов, який у той час був у Берліні.

Eppnr si muovel (А все-таки крутиться!) — слова Галілео Галілея (1564—1642) після його вимушеного зречепня від учення Коперніка про рух землі навколо сонця.

...п ри шліть мен і... оповідання Мартович а...—

1900 р. «Українсько-руська видавнича спілка» видала збірку оповідань «Нечитальпик» Леся Мартовича (1871—1916), українського письменника і громадського діяча.

Бердяєва Олена Григорівна — російська письменниця, знайома Лесі Українки, дружина С. О. Бердяєва.

Коли побачите Ф р [а н к а], передайте йому моє вітання і мій великий жал ь...— Мається на увазі тяжка хвороба дружини І. Франка. В липні 1900 р. Франко писав

А. Кримському: «Моя жінка тяжко недужа. У пеї літом була руптура (запалення сліпої кишки.— Ред.), яку оперовано щасливо, а тепер проявилося божевілля...»

106. ДО О. П. КОСАЧ (сестри). 17 жовтня 1900 р. Київ

Вперше скорочено надруковано в російському перекладі у вид.: Собр. соч. в 3-х т., т. З, с. 220. Українською мовою повністю вперше опубліковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 310—313.

Подається за автографом (ф. 2, № 304).

...книжки Федьковича і Нечуя...— Очевидно, Оксана мала намір перекласти твори цих письменників російською мовою.

...як стоїть справа з Кр[ивипюко м].— Після повернення із заслання М. Кривипюк мав намір виїхати за кордон для продовженпя навчання, бо в Росії його в жоден учбовий заклад не приймали як «політично неблагонадійного». Поетеса пропонувала Кривинюкові грошову допомогу для виїзду за кордон.

...н а цілковите написаппя статті маю тільки три тпжпі...— В цей час Леся Українка почала працювати над статтею «Новые перспективи и старые тени» (надрукована в журналі «Жизнь», 1900, № 12).

Маня — Биковська (Бєляєва).

107. ДО О. П. КОСАЧ (сестри). 31 жовтня 1900 р. Київ

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 313—315.

Подається за автографом (ф. 2, № 305).

Є в г.— очевидно, якась близька Кривинюкові людина.

Часто пишу я тепер тільки С[ергію] Костянтинович у]...— Листів поетеси до Мержинського не знайдено.

Льоня Б[орецький] — син київського знайомого Лесі Українки.

108. ДО В. О. ПОССЕ. 10 листопада 1900 р. Київ

Вперше надруковано в журн. «Вопросы литературы», 1975, № 1, с. 316-317.

Подається за автографом, який зберігається у Центральному партійному архіві Інституту марксизму-ленінізму при ЦК КПРС у Москві (ф. 170, on. 1, од. зб. 2, арк. 7—8).

Тема статьи — «новая женщин а...» — Повна назва статті — «Новые перспективы и старые тени («Новая женщина» западноевропейской беллетристики)». Надрукована в журналі «Жизнь», 1900, № 12.

...в очерках г-жи Гуреви ч...— В журналі «Жизнь» (1900, № 1, 2, 4, 5, відділ «ІІовости иностраішой литературы») публікувався цикл статей Любові Яківни Гуревич (1866—1940) —російської журналістки, редактора-видавця журналу «Северный вест-ник» (з № 6 1891 р. по 1898 p.).

...д рама Ібсен а...— «Лялькова хатка, або Нора».

Следующая моя статья будет о польской ли-т е р а т у р е...— «Заметки о новейшей польской литературе» (надрукована в журналі «Жизнь», 1901, № 1).

109. ДО О. П. КОСАЧ (сестри). 26 листопада 1900 р. Київ

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 315—316.

Подається за автографом (ф. 2, № 306).

Д а в о с — курортне місто в Швейцарії, поблизу австрійського кордону.

110. ДО О. ІО. КОБИЛЯНСЬКОЇ. 26 листопада 1900 р. Київ

Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. 1, с. 96—97.

Подається за автографом (ф. 14, № 875).

...свою подоріж на північ описувала...— Цей лист не знайдений.

Розсердив мене «Вісник»...— В «Літературно-науковому віснику» були надруковані лише короткі уривки з статті Лесі Українки «Малорусские писатели на Буковине» під назвою «Письменпики-русиии на Буковині» (1900, кн. 11, с. 127).

«Під голим небом» — оповідання О. ІО. Кобиляпської, надруковапе в «Літературно-науковому віснику» (1900, кн. 9, с. 225-267).

...в ідбитки моїх «буковинці в...» — тобто статті «Ма-лорусские писатели на Буковине».

...о ригінали її «Соловьиной песн и»...— оповіданпя Олени Пчілки «Соловйовий спів» (1888).

111. ДО О. П. КОСАЧ (сестри). 17 грудня 1900 р. Київ

Вперше надруковано в російському перекладі у вид.: Собр. соч. в З-Хо т., т. З, с. 224. Українською мовою вперше опубліковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 318.

Подається за автографом (ф. 2, № 307).

112. ДО В. О. ПОССЕ. 21 грудня 1900 р. Київ

Вперше надруковано в журн. «Вопросы литературы», 1975, № 1, с. 317-319.

Подається за автографом, який зберігається у Центральному партійному архіві Інституту марксизму-ленінізму при ЦК КПРС у Москві (ф. 170, on. 1, од. зб. 2, арк. 9—10).

...з а п о з д а л а со своей статьей о польской ли-т е р а т у р е...— «Заметки о повейшей польской литературе» («Шизнь», 1901, № 1).

Спасович Володимир Данилович (1829—1906) — російський буржуазний юрист і літературознавець. У листі згадується, очевидно, його огляд історії польської літератури, що увійшов до «Історії слов’янських літератур» (1881), написаній у співавторстві з О. М. Пипіним.

...очень типичной вещи Ст. Пшибышевского...— вірша в прозі «Памяти Юлия Словацкого». Переклад має таку назву: «Апострофа к Королю-Духу на пороге Нового Столетия. (Поэма в прозе Станислава Пшибышевского). Памяти Юлия Словацкого».

Пшибышевский Станислав (1868—1927) — польський критик і письменник-декадент. Для його творчості характерний іпди-відуалізм, ворожість до демократичних ідей.

Перевод сделан не мно й...— Під перекладом, текст якого зберігся у фонді редакції журналу «Жизпь», стоїть підпис «М. К.». Можливо, що автор перекладу — М. Кривинюк. Переклад має редакторські поправки, зроблені рукою поетеси, та її примітку до заголовка: «Это заглавие имеет отношепие к известной поэме Юлия Словацкого под заглавием «Король-Дух» (Krol-Duch), в ко-торой отразилась идеалистическая теория о поочередном призвании разных рас и народов к выполнению предназначений Духа — Идеи; на этой теории, между прочим, основьтвались в своє время славяно-филы, потом отделившееся от них направление Герцена, а теперь основываются итальянские мессианисты вроде д’Аннунцио.

Внешним образом иастоящая поэма Пшибышевского приурочена была к пятидесятилетпей годовщине смерти Словацкого, ко-торая пришлась на 1899 год. JI. У.» (Центральний партійний архів Інституту марксизму-ленінізму при ЦК КПРС у Москві, ф. 170, on. 1, од. зб. 299, арк. 1).

...м ой автограф па юбилейпом подарке Ми-хайловском у...— В листопаді 1900 р. мипуло сорокаліття літературної діяльності Миколи Костянтиновича Михайловського (1842—1904)—російського публіциста, соціолога, літературного критика, одного з теоретиків народництва. Який це був подарунок — не встановлено.

113. ДО О. Ю. КОБИЛЯНСЬКОЇ. 26 грудня 1900 p., 2 січня 1901 р. Київ

Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. 1, с. 95—97.

Подається за автографом (ф. 14, № 876).

...с мутну новину написали...— О. Ю. Кобилянська сповістила про смерть Л. Якобовського.

...про долю того нещасливого збірника українських] нове л...— Йдеться про збірник, який мав видати Л. Якобовський.

Оце хочу зладити: видання своїх віршів...— збірку «На крилах пісень», яка вийшла в Києві тільки 1904 р. і була спотворена цензурою.

...якось чудно виходить, що я поет тільки за кордоном, а на Україні — російський журналіст...— Три збірки поезій, видані Лесею Українкою у Львові та Чернівцях малими тиражами («На крилах пісень», «Думи і мрії», «Відгуки»), були майже невідомі на Наддніпрянській Україні. Вони не могли сюди потрапити через царську цензуру.

Чи там вже вийшло моє «Над море м»? — Оповідання надруковане в «Літературно-науковому віснику», 1900, кн. 1, 2.

Дуже шкода, що справи д. Стефаника так зле с т о я т ь...— В. Стефаник за браком коштів мусив залишити навчання в університеті.

Якось була на новій драмі Кропивницького «Зайдиголова» та й дуже лиха вернулася...— Суб’єктивна оцінка Лесею Українкою твору Кропивницького пояснюється, очевидно, тим, что поетеса висувала перед українським театром дуже високі вимоги. Крім того, вона не любила побутових п’єс, віддаючи перевагу історичним і романтичним сюжетам.

«La dame aux camelias» («Дама з камеліями») — роман і п’єса французького письменника Олександра Дюма-сина (1824— 1895).

...«декадентську» повість Л е в [и ц ь к о г о]...— твір І. С. Нечуя-Левицького «Без пуття (Оповідання по-декадентсько-му)», надрукований в «Літературно-науковому віснику» (1900, кн. 11, 12).

...в ишліть мені нову книжечку Стефаника і ту брошуру Франк а...— В. Стефаник. Камінний хрест. Студії і образки. Львів. Накладом М. Яцкова і С-ки, 1900; /. Франко. Русько-українська література. Накладом редакції «Буковини». Чернівці, 1898.

...м аго тему — «Нова соціальна драм а»...— Йдеться про статтю «Новейшая общественная драма». (Цервісна назва — «Современная общественная драма»). Вперше була надрукована у вид.: Українка Л. Твори, т. 12. [Київ — Харків], «Книгоспілка», [1930].

114. ДО О. ІО. КОБИЛЯНСЬКОЇ. 22 січня 1901 р. Мінськ

Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. 1, с. 100—101.

Подається за автографом (ф. 14, № 877).

Датується за поштовим штемпелем (9 січня 1901 p.).

Снішуся Вам скоріше в і д п о в і с т и...—О. Ю. Кобилянська просила дізнатись, чи можна опублікувати в журналі «Киевская старина» її повість «Земля».

Чого я тут, про се напишу згодо м.— Поетеса приїхала в Мінськ доглядати тяжко хворого С. К. Мержинського.

115. ДО О. П. та ГІ. А. КОСАЧІВ. 28 січня 1901 р. Мінськ

Вперше надруковано в російському перекладі у вид.: Собр. соч. в 3-х т., т. З, с. 225—228. Українською мовою вперше опубліковано у вид.: Твори в 10-ти т., т. 10, с. 7—10.

Подається за автографом (ф. 2, № 108).

...м о є лих о...— хвороба С. К. Мержинського.

...с пішилась кінчати свою статт ю...— «Новсйшая общественная драма».

Брокгауз — німецька видавнича і книготорговельна фірма, заснована 1805 р. в м. Амстердамі Фрідріхом Брокгаузом. Задумавши писати статтю про народництво в Німеччині, поетеса замовила у Брокгауза цілий ряд німецьких книжок і чекала на них.

116. ДО О. ІО. КОБИЛЯНСЬКОЇ. Р.9 січня 1901 р. Мінськ

Вперше надруковано в російському перекладі у вид.: Собр. соч. в 3-х т., т. З, с. 228—229. Українською мовою вперше опубліковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 324—325.

Подається за автографом (ф. 14, № 878).

117. ДО А. ІО. КРИМСЬКОГО. 8 лютого 1901 р. Мінськ

Вперше надруковано в російському перекладі у вид.: Собр. соч. в 3-х т., т. З, с. 229—331. Українською мовою вперше опубліковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 325—326.

Подається за автографом (ф. 2, № 447).

Кримський Агатангел Юхимович (1871—1942) — український радянський учений-філолог, сходознавець, академік АН УРСР.

Черняхівська — Л. М. Старицька-Черняхівська.

118. ДО В. Г. КРИЖАНІВСЬКОЇ-ТУЧАПСЬКОЇ. 11 лютого 1901 р. Мінськ

Вперше надруковано у вид.: Собр. соч. в 3-х т., т. З, с. 232—234.

Подається за автографом (ф. 2, № 445).

Листу передує записка С. К. Мержинського, яку він продиктував Лесі Українці:

«Мой друг Вера Григорьевна! Как видите, я пишу рукой другого человека, а именно Л[арисы] Щетровны], которая в опасное

и тяжелое для меня время не оставила меня и неотлучно проводит время у моей постели. Лично я так ослаб после шестимесячного лежанья при высокой температуре, не оставляющсй меня и теперь, что в данный момент почти не могу слова начертать. Мссяца три тому назад я лишился окончательгіо голоса, и хотя врачи го-ворят о излечении, но ведь это их profession de foi, поживем, увидим. Меня преследует какая-то неудача в переписне с Вами. Вашего большого письма, о котором Вьі пишете в письме при кар-точке, я до сих пор не получил. В сентябре я Вам писал, но также не получил ответа. Доходили до меня слухи, что Вы мне писали,— ничего не получил! Выражаясь Вашим же символиче-ским языком, я могу сказать, что розы дружеского отношения к Вам никогда у меня не увядали, а потому им нечего воскресать. Очень хотел бы, чтобы Вы не замедлили ответом на моє письмо.

Дружески жму Вашу руку Сергей Мержинский

P. S. Мой поклон Павлу Лукичу».

Крижанівська-Тучапська Віра Григорівна (1866— ?) — учасниця революційного руху, член Російської соціал-демо-кратичної робітничої партії, друг С. К. Мержинського.

Павло Лукич — Тучапський (1869—1922), чоловік В. Г. Кри-жанівської, член Російської соціал-демократичпої робітничої партії, знайомий Лесі Українки ще з юнацьких років. Після 1905 р. П. Л. Тучапський відійшов від революційного руху.

119. ДО О. 10. КОБИЛЯНСЬКОЇ. 11 лютого 1901 р. Мінськ

Вперше скорочено надруковано в російському перекладі у вид.: Собр. соч. в 3-х т., т. З, с. 231—232. Українською мовою повністю вперше опубліковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 328—329.

Подається за автографом (ф. 14, № 879).

Не давайте свого товариша на поталу н е д у -

з і.— Йдеться про українського письменника Осипа Маковея (1867—1925).

120. ДО В. О. ПОССЕ. 27 лютого 1901 р. Мінськ

Вперше падруковано в журн. «Вісник АН УРСР», 1954, № 6, с. 23.

Подається за автографом (ф. 2, № 1420).

Зверху частина автографа відірвана. Відновлені за контекстом слова подаються в квадратних дужках.

...я решительпо пе в состоянии в ы слать в о -время работ у...— статтю про народництво в німецькій літературі.

Материалов я набрала с собою сюда на две статьи впере д...— Маються на увазі статті про народництво в німецькій літературі та про драму Г. Гауптмана «Михаель Кра-мер». Перша, можливо, не була написана, другу відшукано тільки в 1974 р. серед матеріалів редактора журналу «Жизнь» В. Поссе і надруковано вперше в журналі «Всесвіт» (1976, № 3) в перекладі українською мовою, зробленому М. Шумилом. У російському оригіналі вперше надруковано в даному виданні, т. 8.

Вперше надруковано у вид.: Собр. соч. в 3-х т., т. З, с. 234—237.

Подається за автографом (ф. 2, № 1531).

122. ДО О. П. КОСАЧ (матері). 4 березня 1901 р. Мінськ

Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, внп. З, с. 45.

Подається за автографом (ф. 2, № 199).

Датується за поштовим штемпелем (19 лютого 1901 p.).

123. ДО О. 10. КОБИЛЯИСЬКОЇ. 25 березня 1901 р. Київ

Вперше надруковано скорочоло в російському перекладі у вид.: Собр. соч. в 3-х т., т. З, с. 238. Українською мовою повністю вперше опубліковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 33.

Подається за автографом (ф. 14, № 880).

Сьогодні якраз дев’ятий день по смерті мого друга...—С. К. Мержипський помер 3 (16) березпя 1901 р.

124. ДО О. П. КОСАЧ (сестри). 8 квітня 1901 р. Київ

Друкується вперше за автографом, (ф. 2, № 308).

...старий Мержинський...— очевидно, батько С. К. Мер-жинського.

125. ДО О. П. КОСАЧ (сестри). 11 квітня 1901 р. Київ

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 334.

Подається за автографом (ф. 2, № 309).

126. ДО С. М. ЧИРИКОВА. 12 квітня 1901 р. Київ

Вперше надруковано у вид.: Собр. соч. в 3-х т., т. З, с. 238—239.

Подається за автографом, який зберігається у відділі рукописів бібліотеки ім. М. Є. Салтикова-Щедріпа в Ленінграді (ф. 248, од. зб. 391).

. ...в то у ж а C II о е врем я...— в дні смерті і похорону С. К. Мержинського.

Вот прошу Константина Васильевич а...— батька С. К. Мержинського. Він мав передати фото, на якому зображені Леся Українка з родиною і С. К. Мержинським (ф. 2, № 1442).

...рукопись забракованной статьи...— Йдеться про статтю «Иовейшая общественная драма», заборонену цензурою. Цю статтю В. Поссе повернув Лесі Українці (див. т. 8 даного видання) .

Я'бьі хотела все-таки напечатать эту работу п о - м а л о р у с с к и...—Збереглась частипа авторського перекладу цієї статті під назвою «Європейська соціальна драма в кінці XIX ст.» (див. т. 8 даного видання).

...известпой Вам «темы»...— Є. М. Чириков, очевидно, використовував для своїх фейлетопів «Провинциальные картинки», які постійно друкувалися в журналі «Жизнь», факти, що їх повідомляв йому М. В. Кривипюк.

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 336. Подається за автографом (ф. 2, N° 200).

«Урядження» п. Т р у ш а...— художня майстерня І. І. Труша.

128. ДО РОДИНИ КОСАЧІВ. 28 квітня 1901 р. Чернівці

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 336—338.

Подається за автографом (ф. 2, № 102).

А[нтоніна] Ф[едорівна] — Трегубова, сестра О. Ф. Франко.

Житецький Павло Гнатович (1837—1911)—український філолог, автор праць з мовознавства, літератури і фольклору, член-кореспондент Петербурзької академії наук з 1898 р.

...ч ому Ж[итецький] так пізно оглядівс я...— У розмові з І. Франком Леся Українка передала йому, що П. Житецький висловив незгоду з рецензією І. Франка на свою працю «Энеида» И. II. Котляревского и древнейший список ее» («Киевская старина», 1899, т. 10—12; 1900, т. 1—3). Ця рецензія надрукована в «Записках Наукового товариства ім. Шевченка», 1900, т. 38, кн. 6.

Про свої переклади з Гейне довідалас ь...— про переклад поеми «Атта Троль».

...с вій портрет, мальований в Києв і...— портрет роботи І. І. Труша.

Шухевич Володимир Осипович (1850—1915)—український етнограф, фольклорист та культурно-громадський діяч ліберально-буржуазного напряму, засновпик і редактор журналу «Дзвінок», ілюстрованого журналу для дітей і молоді (виходив у Львові в 1890—1914 pp.).

п [а н н а] Ольга — О. Кобилянська.

...н аписав оце драм у...— Йдеться про драму «Палій», написану В. Стефаником на основі однойменного оповідання. Драма до нас не дійшла.

...т ут тепер трупа Гриневецьког о...— театральна трупа, організована Іваном Гриневецьким (1862—1929), знайомим Лесі Українки з 1891 р. по Відню, за фахом лікарем.

Макове й... багато розказував з своєї редакторської практики...— О. Маковей працював у редакції львівського журналу «Зоря» (1894—1895), редагував чернівецьку газету «Буковина» (1895—1897) і був одним з редакторів «Літературно-наукового вісника» (1898—1899).

Білінський — співак, знайомий Лесі Українки.

Івасюк Микола Іванович (1865—1930)—український художник, організатор першої художньої школи в Чернівцях (1899— 1908).

...п овість п. Ольг и...— «Земля».

129. ДО О. П. КОСАЧ (сестри). 11 травня 1901 р, Чернівці

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 339—341. Подається за автографом (ф. 2, № 310).

...о статні події в Росі ї...— Можливо, маються па увазі

революційні виступи в березні 1901 р. у Петербурзі, зокрема демонстрація молоді біля Казанського собору.

Старший брат, учител ь...— Юліан Юліапович Кобилян-ський (1859—1922), викладач класичних мов у гімназії, автор першого «Латинсько-українського словника» (1912) та кількох підручників з латинської мови.

...молодший б р а т...— Володимир Юліапович (1877—1909).

«С о ю з» — найстаріше просвітянське студентське товариство в Чернівцях, яке існувало в 1875—1922 pp., з перервою у 1902 р. Заходами товариства вийшли деякі альманахи і збірники.

Євгепія Пігуляківна — донька Юстина Григоровича Пігуляка (1845—1919), українського художника, викладача малювання у Вищій реальній школі в Чернівцях, з якою Леся Українка познайомилась у Кобилянських.

К и м п о л у н г — містечко на Буковині (тепер у Румунії). В Кимполунзькому повіті, в м. Гура-Гуморі народилася О. Ю. Коби-лянська.

...повість п. Ольги...— «Земля» О. Кобилянської.

130. ДО М. М. КОЦЮБИНСЬКОГО. 11 травня 1901 р. Чернівці

Вперше надруковано в журн. «Україна», 1924, кн. 1-2, с. 169. Подається за автографом, який зберігається в Чернігівському літбратурно-меморіальному музеї М. М. Коцюбинського (№А—2278).

...о тримала я від п. Чернявського запросини до участі в Вашому Чернігівському збірник у...— Микола Федорович Чернявський (1868—1946), український. письменник і перекладач, був одним із упорядників літературно-художнього збірника «Дубове листя», який вийшов 1903 р. у Києві. Леся Українка вмістила в ньому два вірші «Сфінкс» і «Ра-Менеїс» (під спільним заголовком «Єгипетські фантазії») і поему «Роберт Брюс, король шотландський».

...треба вже помалу братись до переписування для того видаппя віршів мої х...— Йдеться про друге, доповнене видаппя збірки «На крилах пісень» (1904).

131. ДО М. П. КОСАЧА. 11 травня 1901 р. Чернівці

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 312. Подається за автографом (ф. 2, № 82).

132. ДО П. А. КОСАЧА. 21 травня 1901 р. Чернівці

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 342—343.

Подається за автографом (ф. 2, № 123).

Не дуже се добра звістка...— Лист П. А. Косача не зберігся. Відомо, що батько сповістив Лесю Українку про загрозу закриття журналу «Жизнь». І дійсно, незабаром, 8 червня 1901 p., він був заборонений. Формальним приводом для заборони послужив арешт редакторів і співробітників «Жизни» за вміщення «Пісні про Буревісника» М. Горького.

Венгерова Зінаїда Опапасівна (1867—1941) — російський літературний критик, літературознавець, перекладач, автор статей із зарубіжної літератури XIX—XX ст.

Johanna Niesner (Йоганна Нізнер) — насправді хазяйку пансіону в Кимполунзі, сестру лікаря Нізнера, звали Сусапна.

133. ДО О. Ю. КОБИЛЯНСЬКОЇ. 6 червня 1901 р. Кимполунг

Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. 1, с. 105—106.

Подається за автографом (ф. 14, № 882).

...х тось бродив по Магур і...— У листуванні з

О. Ю. Кобилянською Леся Українка називала себе і свою подругу «хтось» («хтось біленький» — тобто сама поетеса і «хтось чорненький» — Ольга Кобилянська).

Магур а, Рунг — гірські шпилі в Карпатах біля Кимпо-лунга.

Vale S а с а (Суха Долина) — провалля між горами, в 7 км від Кимполунга.

Р е в п а — село поблизу Чернівців, куди Леся Українка з

О. Кобилянською 11(23) травня 1901 р. приїздила до старшої сестри

О. Кобилянської — Євгенії Урицької (?—1917). Через два дні, 14(27) травня, обидві письменниці відвідали село Стрілецький Кут і гостювали там у священика С. Федоровича. Вчитель І. Карбулицький згодом писав про це у своїх «Споминах про Лесю Українку з її побуту на Буковині в 1901 р.» (Див.: Спогади про Лесю Українку. Вид. 2-е, доп. К., 1971, с. 182—184).

татарчатко — Євгенія Пігуляк.

134. ДО А. М. ДРАГОМАНОВОЇ. 7 червня 1901 р. Кимполунг

Подається вперше за автографом (ф. 2, № 1602).

Р а р е в — гора в Карпатах біля Кимполунга.

135. ДО О. П. КОСАЧ (сестри). 9 червня 1901 р. Кимполунг

Вперше надруковано в російському перекладі у вид.: Собр. соч. в 3-х т., т. З, с. 240—243. Українською мовою вперше опубліковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 344—347.

Подається за автографом (ф. 2, № 311).

...я б зважила вчинити так, як т и.— Ольга Косач врешті вирішила вийти заміж за М. В. Кривинюка.

...часи, що ми вкупі з ним пережили в Мінськ у...— М. В. Кривинюк приїздив до Мінська і разом з Лесею доглядав С. К. Мержинського.

А спитай лишень там мого братик а...— Леся Українка жартівливо натякає на те, що М. В. Кривинюк один час збирався емігрувати в Америку, думаючи, що Ольга байдужа до нього.

Юрко — Юрій Петрович Тесленко-Приходько (1884—?), двоюрідний брат Лесі Українки.

Галя К[омарова] (1877—1938) — дочка М. Ф. Комарова, українська поетеса, подруга Лесі та Ольги.

...т р е б а... покінчити деяку літературну роботу...— В цей час поетеса закінчувала статтю «Михаэль Крамер». Последняя драма Г. Гауптмана» і український переклад драми Г. Гауптмана «Ткачі». (Драму вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 4. К., 1954, с. 210—259. Зберігся неповний автограф — ф. 2, № 90).

...в початку іюля (ніяк не пізніше 1-го) буду в Колодяжному. Скорішусьогобуду після 20 і ю -н я...— Оскільки весілля Ольги відклали, поетеса виїхала з Буковини до Києва тільки 20 вересня, проживши перед цим деякий час у Буркуті.

...в ід рання до вечора писала вірш і...— 7 червня

1901 р. Леся Українка написала три вірші, присвячені пам’яті С. К. Мержинського: «Ти не хтів мене взять», «Квіток, квіток, як можна більше квітів», «Уста говорять: «він навіки згинув!».

George Sand (Жорж Санд або Занд, справжнє прізвище та ім’я Дюдеван Аврора, 1804—1876) — французька письменниця, авторка творів, у яких порушується так зване жіноче питання, активний громадський діяч періоду революції 1848 р.

136. ДО В. Г. КРИЖАНІВСЬКОЇ-ТУЧАПСЬКОЇ. 10 червня 1901 р.

Кимполунг

Вперше надруковано у вид.: Собр. соч. в 3-х т., т. З, с. 243—246.

Подається за автографом (ф. 2, № 446).

...к одной своей приятельниц е...— до О. Ю. Кобилянської.

...о сенью у меня будет большой портре т...— І. Труш збирався зробити з фотографії портрет С. К. Мержинського, але не виконав своєї обіцяпки.

...доктор (его приятель)...— С. С. Еліасберг.

...о дин мой приятель из Киев а...— М. В. Кривинюк.

137. ДО О. ІО. КОБИЛЯНСЬКОЇ. 11 червня 1901 р. Кимполунг

Вперше скорочено надруковано в російському перекладі у вид.: Собр. соч. в 3-х т., т. З, с. 106—107. Українською мовою повністю вперше опубліковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 350.

Подається за автографом (ф. 14, № 881).

Звістки не сумні і по страшні, навпак и...— Йдеться про заручини Ольги Косач і М. В. Кривинюка.

Нехай би мені хтось добренький прислав книжки і рукопис і...— У О. Кобилянської в Чернівцях лишились рукописи творів і статей поетеси, зокрема рукопис «Одержимої».

...н е може описати рухів своїх ру к...— тобто гіпнотичних рухів — пасів.

Дами Нізне р...— Мальвіна і Сусапна, дружипа і сестра лікаря Нізнера.

138. ДО І. Я. ФРАНКА. 11 червня 1901 р. Кимполунг

Вперше надруковапо у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. 1, с. 47.

Подається за автографом (ф. З, № 1635).

...як стоїть справа з нашим каталогом? — Леся Українка мала намір скласти каталог перекладів на українську мову кращих творів світової літератури. Франко мав його доповнити і переглянути. Каталог пе зберігся. -

Мої твори, призначені до «Віс[ник а]»...— окремі поетичні цикли творів Лесі Українки — «Ритми», «Хвилини», «Легенди». Перші два були надруковані в «Літературно-науковому віснику» (1901, кн. 9; 1902, кн. 1)., третій там не публікувався.

139. ДО О. 10. КОБИЛЯНСЬКОЇ. 17 червня 1001 р. Кимполунг

Вперше скорочено надруковано в російському перекладі у вид.: Собр. соч. в 3-х т., т. З, с. 247. Українською мовою повністю вперше опубліковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 351. Подається за автографом (ф. 14, № 883).

...с таттю для «Ж и з н ю>...— «Михаэль Крамер». Послед-няя драма Г. Гауптмапа».

...ч ужий манускрип т...— рукопис драматичної поеми «Одержима», яку переписала О. Кобиляиська для «Літературно-наукового вісника». Леся Українка виправляла цей рукопис, готуючи до друку.

...п рийдеться «просити помочі згор ш>...— тобто у батьків.

...ц єн зурні каприз и...— Мова йде про заборону цензурою в 1901 р. статті «Новейшая обществепная драма».

Фотографій замовте, будьте ласкаві, б...— Маються на увазі фотографії Лесі Українки і О. Кобилянської, зроблені в Чернівцях. Пізніше коломийський видавець Яків Орен-штейн на основі цих фотографій випустив поштові картки.

...м из фрейліціко ю...— з Мальвіною Нізнер.

Св[ятій] Анні цілую ручки...— тобто матері Ольги Кобилянської, Марії.

140. ДО О. Ю. КОБИЛЯНСЬКОЇ. 23 червня 1901 р. Кимполунг

Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. 1, с. 109.

Подається за автографом (ф. 14, № 804).

«М і р і а м» не п р и ї х а л а...— Так Леся Українка називала свою поему «Одержима» (за іменем головної героїні твору).

Г а т н а — залізнична станція між Кимполунгом і Чернівцями.

П у т н а — місцевість у Румунії, де знаходиться монастир.

...в едмідь з Рунг у...— жартівливе прозвисько О. Маковея.

...с импатизуючий йому професо р...— Йдеться про Степана Осиповича Смаль-Стоцького (1859—1938), професора Чернівецького університету, філолога, культурно-громадського діяча на Буковині буржуазно-націоналістичного спрямування.

141. ДО О. П. КОСАЧ (сестри). 26 червня 1901 р. Кимполунг

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 352.

Подається за автографом (ф. 2, № 312).

В и ж н и ц я — місто над Черемошем (тепер Чернівецька область).

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 353.

Подається за автографом (ф. 101, № 357).

Спомини Ков[алевського]...— Йдеться про мемуарні згадки М. В. Ковалевського «Зі споминів засланого без суду» («Літературно-науковий вісник», 1901, кн. 11-12).

Лозинський Михайло (1880—1941)—український публіцист і громадський діяч, професор міжнародного права Празького університету. З 20-х років жив і працював на Радянській Україні.

Про листи Кон[ись кого] відповіді ще пе ма ю...— Очевидно, йдеться про листи О. Кониського до Драгоманова, які розшукував М. Павлик.

Кониський Олександр Якович (псевдоніми Жук, Дрозд та ін.; 1836—1900)—український письменник-публіцист, громадський діяч і педагог ліберально-буржуазного напряму. В окремих публіцистичних творах виявилися буржуазно-націоналістичні тенденції.

Я лишила Гапкевичу скілька рукописів моїх товариші в...— Маються па увазі переклади па українську мову марксистських творів.

Ганкевич Микола (1869—1931) — публіцист, один з лідерів дрібнобуржуазної Української соціал-демократичної партії націоналістичного напряму в Східній Галичині, редактор газети «Воля». Він обіцяв сприяти надрукуванню перекладів марксистських творів, але зволікав виконання своєї обіцянки.

143. ДО М. П. КОСАЧА і О. П. КОСАЧ (сестри). 5 липня 1901 р. Чернівці

Друкується вперше за автографом (ф. 2, № 313).

Квітка Климент Васильович (1880—1953) — український радянський музикознавець і фольклорист, професор Московської консерваторії. З 1907 р. чоловік Лесі Українки.

...т ема остатнього лист а...— У цьому листі Ольга сповіщала про свій памір одружитися з Кривинюком.

...о дне місце в руській Буковин і...— Буркут, курортна місцевість Жаб’ївського (тепер Верховинського) району нинішньої Івано-Франківської області.

144. ДО М. І. ПАВЛИКА. 6 липня 1901 р. Чернівці

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 353—355.

Подається за автографом (ф. 101, № 358).

...с е була страшпа трагеді я...— Мова йде про хворобу і смерть С. К. Мержинського.

145. ДО О. 10. КОБИЛЯНСЬКОЇ. 14 липня 1901 р. Вижниця

Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. 1, с. 110.

Подається за автографом (ф. 14, № 885).

[...] — Тут опущено риски і хвилясті ліпії, якими Леся Українка жартівливо зображувала гіпнотичні паси.

Друкується вперте за автографом (ф. 2, № 314).

Я це тут на перепутті...— Леся Українка зупинилась у Вижниці, їдучи до Буркута.

147. ДО П. А. КОСАЧА, 14 липня 1901 р. Вижпиця

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т.7 т. 5, с. 355—357*

Подається за автографом (ф. 2, № 124).

О л ь г а — О. Кобилянська.

п. Москва — Ганна Москва (? — 1928), жителька Вижниці, гостинністю якої користувалося багато українських письменників. Леся Українка присвятила її чотиривірш «В інші гори я полину» (див. т. 1 даного видання, с. 273).

...є сть ще якась друга Вижниц я...— Можливо, мається на увазі Верхня Вижниця (с. Виженка), за 3 км від Вижниці*

Яворів — село недалеко від Криворівні (нинішня Івано-Франківська область).

Окуневські — родина Іполита Даниловича Окуневського (1834—1902), священика в Яворові, в якого було два сини — Ярослав (1860—1929), лікар, і Теофіл (1858—1937), адвокат, посол галицького сейму, та дві дочки — Ольга (1875—1960^, піаністка, учениця М. Лисенка, педагог, і Наталя (?—1935).

148. ДО І. Я. ФРАНКА. 20 липня 1901 р. Вижниця

Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. 1, с. 47.

Подається за автографом (ф. З, № 1635).

Криворівня — село в Івано-Франківській області, куди приїздили на літо І. Франко, В. Гнатюк та інші письменники. У Криворівні бували й письменники з Наддніпрянської України: Леся Українка, М. Коцюбинський, Г. Хоткевич та ін.

149. ДО П. А. КОСАЧА. 20 липня 1901 р. Виоісниця

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 358. Подається за автографом (ф. 2, № 125).

Ж а б’ є — село на березі Чорного Черемошу (тепер с. Верховина Івано-Франківської області).

150. ДО А. МОСКВИ. 22 липня 1901 р. Криворівня Друкується вперше за автографом (ф. 2, № 460).

151. ДО О. Ю. КОБИЛЯНСЬКОЇ. 23 липня 1901 р. Жаб’е

Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. 1, с. 110—111.

Подається за автографом (ф. 14, № 886). п. Ольга — Ольга Окуневська.

,..п ередмову до німецького] видання у к р [а ї н -

ських] п о в [е л]...— Йдеться про видапня, яке мав здійсниш Л. Якобовський. Передмову Фрапко не паписав.

...п. Волод[имирові] і чорненькому посилає при-в і т...— тобто брату Кобилянської та Свгепії Пігуляк.

152. ДО И. Л. КОСАЧА. 25 липня 1901 р. Буркут

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 159—360.

Подається за автографом (ф. 2, № 126).

Е р і к л і к — гірська місцевість у Криму, вкрита сосновим лісом, з якої відкривається чудовий краєвид Ялти.

153. ДО О. П. КОСАЧ (сестри). Між 25 і 30 липня 1901 р. Буркут

Друкується вперше за автографом (ф. 2, N° 316). '

Листівка, на якій зображено двох буковинських селянок в на-

ціональному одязі з підписом «Rumanische Bauerinen». Примітка рукою Лесі Українки: «Тобі вже куплений такий костюм».

154. ДО О. ІО. КОБИЛЯНСЬКОЇ. 29 липня 1901 р. Буркут

Друкується вперше за автографом (ф. 14, № 887).

...п обрати мов і...— очевидно, брату Кобиляпської, Володимиру.

[...] — Тут опущено риски і хвилясті лінії, якими Леся Українка жартівливо зображувала гіпнотичні паси.

155. ДО І. Я. ФРАНКА. 29 липня 1901 р. Буркут

Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. 1, с. 48.

Подається за автографом (ф. З, N° 1624).

«Одержиму» все-таки ще при т рима ю...— Ця поема була опублікована в «Літературпо-пауковому віснику» тільки у 1902 р. (т. 17, кн. З, с. 167-178).

...розправа про драм и...— Мається на увазі стаття «Но-вейшая общественпая драма», яку поетеса мала намір перекласти на українську мову для «Літературно-наукового вісника». Переклала тільки початок, відомий під назвою «Європейська соціальна драма в кінці XIX ст.» (див. т. 8 даного видапня).

...п. Квітка нагадує про брідську адрес у...— Йдеться про Броди, прикордонне місто між Росією і Австро-Угорщиною, яке було конспіративною адресою для пересилки книжок у Росію. Тут Леся Українка одержувала книжкові посилки.

Волянські — родина Олекси Волянського (1862—1941), священика с. Криворівня, в будинку якого зупинялись І. Франко та інші українські письменники, а також і Леся Українка.

156. ДО О. ІО. КОБИЛЯНСЬКОЇ. 1 серпня 1901 р. Буркут

Вперше скорочено надруковано в російському перекладі у вид.: Собр. соч. в 3-х т., т. З, с. 247—248. Українською мовою повністю вперше опубліковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 361—364.

Подається за автографом (ф. 14, № 888).

Н і м ч и ч — гора поблизу Вижпиці.

Розтоки — село поблизу Вижпиці, на березі Черемошу (тепер Чернівецької області).

Б о б н к е в и ч і — родина вижницького священика Олекси Христофоровича Бобикевича (1865—1902), українського иисьмон-ника-«народовця».

Д у н ь ц я — Клавдія Миколаївна Бобикевич (1896 — ?), онука Миколи Устияновича, писала художаі твори. Згодом переїхала до Румунії, де й померла вкінці 50-х років.

Кути — місто над Черемошем поблизу Косова.

К о с і в — місто на річці Рибниці (тепер Івано-Франківської області).

Ясенів Горішній (або Верхній) — село над Черемошем (тепер Іваио-Фрапківської області).

М а р к е с — лісник у Криворівиі.

...з буслят бачили тільки оди о.,.— Буслятами Леся називала синів Марксса.

«Під голим небом» — оповідання О. Кобилянської, надруковане в «Літературно-науковому віснику» (1900, кн. 9).

...«с лов’ янофіли» галицької формаці ї...— тобто

«москвофіли».

Ко брянський Володимир Васильович (1873—1958) — лікар, український культурно-громадський діяч, організатор музею «Гуцульщина» в м. Коломиї.

Куль чи ц ь ки и — Лесь (Олександр) Кульчицький (1858— 1938), український громадський діяч, економіст.

Драми скульптурної теж не з а ч і п а в.— Йдеться про драматичну поему «У пущі», яка спочатку мала назву «Скульптор». Робота над нею, що почалася в 1898 p., була скінчена лише 1909 р.

157. ДО II. А. КОСАЧА. 2 серпня 1901 р. Буркут

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 364.

Подається за автографом (ф. 2, № 315).

158. ДО І. Я. ФРАНКА. Між 4 і 14 серпня 1901 р. Буркут

Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. 1, с. 49.

Подається за автографом (ф. З, № 1635).

Датується за змістом і зіставленням з листами до О. Кобилянської та від неї.

Пересилаю Вам спис повел...— Лист написано на рукописі О. Кобилянської: «Спис українських новел, переложений па німецьке О. Кобилянською». В списку (німецькою мовою) нараховується 9 новел: «Мільйонер (Яць Зелепуга)» І. Франка; «Камінний хрест» і «Сама саміська» В. Стефаника; «Клопоти Сав-чихи» О. Маковея; «Мужицька смерть» Л. Мартовича; «Чудовище»

Н. Кобринської; «Пісня без слів» («Голосні струни») Лесі Українки; «Соловйовий спів» Олени Пчілки; «Битва» О. Кобилянської.

...один з трьох знаменитих туристів...— І.Франко приїхав разом з Міхновським і Кульчицьким.

...В аших пстругі в...— І. Франко був завзятим рибалкою і під час перебування на Гуцульщині ловив форель (народна назва — пструги).

Кобринські — родина лікаря Кобрпнського.

Рибаки — знайомі Лесі Українки, які разом з нею відпочивали в Бурку ті.

159. ДО О. 10. КОБИЛЯНСЬКОЇ. 15 серпня 1901 р. Буркут

Вперше скорочено падруковапо в російському перекладі у вид.: Собр. соч. в 3-х т., т. З, с. 248—249. Українською мовою повністю вперше опубліковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 365—367.

Подається за автографом (ф. 14, № 889).

...щоб хто женився з досади...— Тут і далі йдеться про наступне одруження О. Маковея з Ольгою Кордубівною та його взаємини з О. Кобилянською.

160. ДО А. МОСКВИ. 21 серпня 1901 р. Буркут

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 367—368.

Подається за автографом (ф. 2, № 461).

Може, шановні краяни будуть ласкаві відсунути концер т...— Гапна Москва запрошувала поетесу па концерт, який влаштовували на її честь громадяни Вижниці. Концерт відбувся 12 (25) серпня. Доход з нього пішов па будівництво бурси у Вижниці.

161. ДО В. М. ГНАТЮКА. 27 серпня 1901 р. Буркут

Вперше надруковано в журн. «Вітчизна», 1964, № 11, с. 176.

Подається за автографом, який зберігається у відділі рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника АІІ УРСР (фонд

В. Гнатюка, № 34, од. зб. 566, арк. 9—10).

...п одаю список книжо к...— Цього списка пе виявлено, про які книжки йде мова — невідомо.

Довгополе (Довгопілля) — село нинішнього Путилівського району Чернівецької області.

...до о. П о п е л я...—Йдеться про Івана Йосиповича Попеля (1850—1921), священика у Довгопіллі, знайомого Лесі Українки, І. Франка, В. Стефаника, О. Маковея.

162. ДО О. Ю. КОБИЛЯНСЬКОЇ. 27 серпня 1901 р. Буркут

Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. 1, с. 119.

Подається за автографом (ф. 14, № 890).

163. ДО В. С. СТЕФАНИКА. 27 серпня 1901 р. Буркут

Вперше надруковапо у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 369.

Подається за автографом (ф. 2, № 1036).

164. ДО О. Ю. КОБИЛЯНСЬКОЇ. 6 вересня 1901 р. Довгопілля

Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. 1, с. 119—122.

Подається за автографом (ф. 14, № 891).

Грипява — село в Карпатах па берегах Білого Черемошу і Пробійнівки (тепер Івано-Франківської області).

...м ушу зложити візиту п. Стефанопичеві й.— Йдеться про дружину кутського священика Володимира Стефано-вича. Леся Українка особливо заприятелювала з 12-літньою донькою Стефановичів, Стефанією, яка пізніше тепло згадувала про поетесу.

...в они вряджували «в честь» когось вечеро к...— тобто концерт, що відбувся у Вижниці 12(25) серпня.

[...] — Тут опущено риски і хвилясті лінії, якими Леся Українка жартівливо зображувала гіпнотичні паси.

165. ДО О. Ю. КОБИЛЯНСЬКОЇ. 11 вересня 1901 р. Виоісниця

Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. 1, с. 122—123.

Подається за автографом (ф. 14, № 892).

166. ДО І. Я. ФРАНКА. 14 вересня 1901 р. Чернівці

Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. 1, с. 50.

Подається за автографом (ф. З, № 1635).

Новоселиця — прикордонний населений пункт за 36 км від Чернівців, де проходить залізниця.

167. ДО М. І. ПАВЛИКА. 15 вересня 1901 р. Чернівці

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 372—373.

Подається за автографом (ф. 101, № 359),

...к аза в, що переписки пошук а є...— Йдеться про листи М. Драгоманова, які Леся Українка розшукувала.

...м ожу й через «прірву» листуватис я...— тобто через кордон, який розділяв Східну й Західну Україну.

168. ДО О. П. КОСАЧ (сестри). 15 вересня 1901 р. Чернівці

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 372.

Подається за автографом (ф. 2, № 319).

...л агоджу новий збірник вірші в...— «Відгуки» (Чернівці, 1902).

Се ті г о р и...— На листівці зображено буковинський гірський пейзаж (Устє-Путилів).

...с ама федьковичівщип а...— тобто батьківщина

ІО. Федьковича, який народився у с. Сторонець-Путилів (нині селище Путила Чернівецької області) та місцевості, змальовані в ного творах.

169. ДО І. Я. ФРАНКА. 16 вересня 1901 р. Чернівці

Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. 1, с. 51.

Подається за автографом (ф. З, № 1635).

Грушевський Михайло Сергійович (1866—1934) — український буржуазний історик, один з лідерів і ідеологів буржуазно-націоналістичної контрреволюції.

Ольга — Кобиляпська.

170. ДО М. І. ПАВЛИК А. 18 вересня 1901 р. Чернгвг^і

Вїгерше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. З, с. 87—88.

Подається за автографом (ф. 101, № 360).

Посилаю вам те, що здобула від Буч[инсь-к о г о]...— тобто листування М. Драгоманова.

Бучинський Мелітон Йосипович (1847—1903) — український етнограф, громадський діяч ліберально-буржуазного напряму, «народовець», один з кореспондентів М. Драгоманова.

Купчапко Григорій Іванович (1849—1902)—український буржуазний етнограф і фольклорист, «москвофіл», один з кореспондентів М. Драгомапова.

...п ро справу з М а л [и ц ь к о ю]...— Можливо, мається на увазі Костянтина Іванівна Малицька (псевдонім Віра Лебедова; 1872—1947), українська письменниця демократичного напряму, перекладачка і видавець, педагог за професією. Про яку справу йдеться — не встановлено.

171. ДО І. Я. ФРАНКА. 20 вересня 1901 р. Чернівці

Вперше надруковапо в російському перекладі у вид.: Собр. соч. в 3-х т., т. З, с. 250—252. Українською мовою вперше опубліковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 373—374.

Подається за автографом (ф. З, № 427/VIII).

«В о л я» — суспільно-політична газета, орган дрібнобуржуазної Української соціал-демократичної партії у Східній Галичині. Виходила у Львові в 1900—1907 pp. 1901 р. в № 13—19 тут був надрукований переклад брошури III. Дікштсйна «Хто з чого жиє», яка через рік вийшла окремою відбиткою за підписом «С. Д.» («Соціал-демократ»).

Лабріола Антоніо (1843—1904) — літератор і філософ, пропагандист марксизму, активний діяч італійського і міжнародного робітничого руху. Перекладена була, очевидно, одна з його най-популярніших праць «Нариси матеріалістичного розуміння історії».

Решту перекладі в... Енгельс а...— Йдеться про переклад твору Ф. Енгельса «Розвиток соціалізму від утопії до науки». 1902 р. у Львові цей твір вийшов українською мовою (в перекладі С. Будовою).

Сімович Василь Семенович (1880—1943) — український мовознавець, у той час був студентом, видав третю збірку поезій Лесі Українки «Відгуки».

Уваги з поводу Ваших статей у «Віснику»...— «З останніх десятиліть XIX в.» («Літературно-науковий вісник», 1901, кн. 7, 8, 9). Цих уваг Леся Українка Франкові не надіслала.

Вперше частина листа, датована 11 вересня ст. ст., скорочено надрукована в російському перекладі у вид.: Собр. соч. в 3-х т., т. З, с. 249—250. Українською мовою повністю вперше опубліковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 374—377.

Подається за автографом (ф. 2, № 317).

...в одного попа-радикал а...— у І. Попеля.

...т ри вечори в мою честь дал и...— У Чернівцях

4 травня (за н. ст.) відбувся вечір студентського товариства «Союз», 22-го— вечір у Народному домі; 25 серпня у Вижниці — концерт на честь поетеси, організований Анною Москвою (див. газ. «Діло», 6 травня 1901 p.; «Буковина», 26 травня 1901 p., 23 серпня 1901 p.).

...с писуватись з тітко ю...— з Оленою Антонівною, яка теж виїздила до Сан-Ремо і мала намір по дорозі зустрітись з Лесею Українкою.

...т а к мене вкупі з «Ж изнью» посадил и...— закриття царським урядом журналу «Жизнь» позбавило Лесю Українку постійного заробітку.

«Мир божий» — російський щомісячний літературний та науково-популярний журнал ліберального напряму. Виходив у Петербурзі в 1892—1906 pp. Друкуватись у ньому поетесі не довелось: редакція повернула їй статтю про польську демократичну письменницю М. Конопніцьку (1842—1910), яка нібито не відповідала напрямові журналу.

...й ого матер і...— К. Квітка виховувався в сім’ї Карпових. Коли вчився в університеті, Карпов вийшов па пенсію, а його дружина відкрила пансіон для гімназистів. Заборона тримати цей пансіон була тяжким ударом для всієї сім’ї, оскільки подружжя Карпових допомагало ще й рідній матері Квітки.

173. ДО М. І. ПАВЛИКА. 28 вересня 1901 р. Київ

Друкується вперше за автографом (ф. 101, N° 361).

174. ДО І. Я. ФРАНКА. 28 вересня 1901 р. Київ

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 378. Подається за автографом (ф. З, № 1624).

...слухача львівської або празької... політехнік и...— М. Кривинюк мав намір вступити до Львівського або Празького політехнічного інституту, і Леся Українка просила

І. Я. Франка та М. І. Павлика допомогти йому в цьому.

175. ДО О. П. КОСАЧ (сестри). 7 жовтня 1901 р. Київ

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 377—378. Подається за автографом (ф. 2, № 320).

...т ам будуть читати мій рефера т...— «Новейшая общественная драма».

...м аю до нього доточити новий хвости к...— Кінець автографа реферату не зберігся, тому невідомо, які твори аналізувала поетеса.

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 378.

Подається за автографом (ф. 2, № 321).

Датується за змістом, а також па основі попередніх листів.

Вечір одложил и...— Йдеться про вечір, який мав відбутися 9 жовтня 1901 р.

177. ДО О. П. КОСАЧ (матері). 14 жовтня 1901 р. Київ

Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. З, с. 46—47.

Подається за автографом (ф. 2, № 201).

...діло відложене з 6-го десь па 19 - т е...—Про яке «діло» мовиться — невідомо.

Невже справді над тими малярами конечне треба самій сидіти? — У цей час Косачі ремоптували дім у Зеленому Гаю і Олена Пчілка особисто наглядала за роботою майстрів.

...з Общества раз у раз допитуються...— тобто з «Общества драматических писатслеії».

...і з статті, тобі відомо ї...— «Новейшая общсствепная драма».

478. ДО О. П. КОСАЧ (сестри). 28 жовтня 1901 рґ Київ

Вперше скорочено надруковано в російському перекладі у вид.: Собр. соч. в 3-х т., т. З, с. 252—254. Українською мовою повністю вперше опубліковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 379—381.

Подається за автографом (ф. 2, № 322).

«Вестник всемирной истории» — щомісячпий журнал історії літератури і пауки. З № 7 — нової літератури та історичної науки. Виходив у Петербурзі в 1899—1902 pp., у 1903— 1908 pp.— під назвою «Всемирный вестник». Займав об’єктивістські позиції.

«Ж изнь» вос кресла в обложці «В е с т н [и к а] всемірно й] истори и».— Ці відомості виявилися невірними.

...коли я неможу дати просто гроші на справу, мені дорогу...— Кошти, які збирались під час подібних вечорів з рефератами, часто йшли на поліпшення становища політичних в’язнів. Завдяки участі громадськості, що зібрала значну суму грошей, була, наприклад, влаштована втеча десяти револю-ціонерів-іскрівців з київської тюрми, заарештованих у Києві в ніч з 8 на 9 лютого 1902 р.

la Mascotte (Маскотта) — героїня однойменної опери Ші-во та Дюрю, музика д’Одрана. Маскотта приносить щастя всім, хто з нею зустрічається.

Яновський Федір Гаврилович (1860—1928)—український радянський терапевт, професор, з 1927 p.— дійсний члеп АН УРСР.

179. ДО О. П. КОСАЧ (сестри). З листопада 1901 р. Київ

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 382.

Подається за автографом (ф. 2, № 323).

Лист написаний на звороті листа П. А. Косача до Ольги, датованого 21 жовтня (3 листопада) 1901 р.

180. ДО О. 10. КОБИЛЯНСЬКОЇ. 12, 18 листопада 1901 р. Київ

Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. 1, с. 123—126.

Подається за автографом (ф. 14, № 893).

...довідався від українця...— Можливо, йдеться про М. І. Павлика.

...старша сестра таткова...— Олена Антонівна.

...м ій старший бра т...— Михайло Косач тоді вже працював у Харкові.

Маслеников (Масляников) Віктор Леонідович (1877— 1944) — український художник-нейзажист.

М і р і а м — героїня драми Лесі Українки «Одержима».

[...] — Тут опущено риски і хвилясті лінії, якими Леся Українка жартівливо зображувала гіпнотичні паси.

...щ о там робиться з моїм збірником вірші в.— Йдеться про збірку «Відгуки».

...м ій товариш зі Львов а...— очевидно, М. В. Кривинюк.

181. ДО О. Ю. КОБИЛЯНСЬКОЇ. 27 листопада 1901 р. Київ

Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. 1, с. 126—127.

Подається за автографом (ф. 14, № 894).

182. ДО О. П. КОСАЧ (матері). 29 листопада 1901 р. Львів

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 383.

Подається за автографом (ф. 2, № 202).

...в Ольги Фед[орівни]щенебула...— у О. Ф. Франко.

183. ДО О. П. КОСАЧ (сестри). ЗО листопада 1901 р. Львів

Друкується вперше за автографом (ф. 2, № 324).

184. ДО М. І. ПАВЛИКА. 24 грудня 1901 р. Сан-Ремо

Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. З, с. 88.

Подається за автографом (ф. 101, № 362).

Посилаю ті листи, які тут ма ю...— Поетеса продовжувала збирати листування М. П. Драгоманова для М. Павлика.

185. ДО О. П. КОСАЧ (матері). 28 грудня 1901 р. Сан-Ремо

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 383—385.

Подається за автографом (ф. 2, № 203).

V ...ти дуже «ся розірвала», тільки не в галицькому значенні сього с л о в а...— Галицьке «розривна» означає розвагу, а поетеса, навпаки, дорікає матері за те, що вопа багато працює і має безліч клопоту.

Нестроєва Поліна Миколаївна — знайома JI. М. Драгоманової.

Садовські — далекі родичі Косачів, в домі яких жила поетеса в Сан-Ремо.

...наші «м а л ю т ки»...— Микось і Дора Косачі.

...н айдовшу малютк у...— Микося.

186. ДО А. МОСКВИ. 28 грудня 1901 р. Сан-Ремо

Друкується вперше за автографом (ф. 2, № 462).

...о сь у які пальмові ліс и...— На листівці зображено куточок Сап-Ремо з пальмовим лісом.

1902


187. ДО О. ІО. КОБИЛЯНСЬКОЇ. 1, 2 січня 1902 р. Сан-Ремо

Вперше скорочено надруковано в російському перекладі у вид.: Собр. соч. в 3-х т., т. З, с. 254—255. Українською мовою повністю вперше опубліковано у вид: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 386—389. Подається за автографом (ф. 14, № 895).

Молода господиня...— Наталя Садовська (з роду Бай-даківських).

...с мерть дорогих люде й...— спогад про смерть

С. К. Мержинського.

...р о б о т у про італьянську літератур у...— Цієї праці Леся Українка, очевидно, не здійснила.

...п ознайомився з одною італьянською літера т к о ю...— з Альбіною Бізі.

Чи там друкується чиясь велика повість? — «Земля» О. Кобилянської була надрукована 1902 р. в «Літературно-науковому віснику» (кн. 1, 2).

...щ е один маленький драматичний етю д...— драматична поема «Вавілонський полон».

188. ДО О. П. КОСАЧ (сестри). 2 січня 1902 р. Сан-Ремо Друкується вперше за автографом (ф. 2, N° 325).

189. ДО Л. М. ДРАГОМАНОВОЇ-ШИШМАНОВОЇ. 4 січня 1902 р. Сан-Ремо

Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. 2, с. 217—220.

Подається за машинописною копією (ф. 2, № 1548).

...я кий був для мене сей недавно минулий р і к...— Леся Українка згадує хворобу і смерть С. К. Мержинського у 1901 р.

...в се жалує, що «Людмилочки» нем а...— тобто Л. М. Драгоманової.

...що б ти помістила папер и...— документи і матеріали М. П. Драгоманова.

190. ДО А. ІО. КРИМСЬКОГО. 5 січня 1902 р. Сан-Ремо

Подається вперше за автографом (ф. 2, № 1579).

...В аші товариські дарунк и...— можливо, збірка поезій: Пальмове гілля. Екзотичні поезії (1898—1901). Львів, 1901.

...писала до Вас раз ще зимою з Міпська...— лист від 26 січня (за ст. ст.) 1901 р.

...р аз уже літом з Буковин и...— Цього листа не знайдено.

...н едавно минулий рік приніс мені стільки л и х а...—Мається на увазі хвороба і смерть С. К. Мержинського.

...ч ас агітації в справі українського] університет у.— 1901 р. прогресивна студентська молодь західноукраїнських земель вела боротьбу за перетворення Львівського університету у вищий учбовий заклад з викладанням українською мовою.

191. ДО О. П. КОСАЧ (сестри). 10 січня 1902 р. Сан-Ремо

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 389—391.

Подається за автографом (ф. 2, № 326).

П у т я — жартівливе прозвисько доньки Садовських, па той час школярки.

Живеться тут, як в раю Котляревського: «не холодно й не душно, не весело й не скушно»...— Перефразовані рядки з третьої частини поеми «Енеїда» І. П. Котляревського:

Ні холодно було, ні душно,

А саме так, як в сіряках,

І весело, і так не скучно,

На великодніх як святках.

...ч асом не вадить «людина з паличко ю»...— У третій частині «Мандрів Гулівера» англійського письменника-сатирика Джонатана Свіфта (1667—1745) «Подорож до Лапути» зображені люди, настільки заглиблені у свої думки, що їх треба бити паличкою з пухирцем по роту або по вухах, щоб вони говорили чи слухали.

192. ДО І. П. КОСАЧ. 17 січня 1902 р. Сан-Ремо

Друкується вперше за автографом (ф. 2, № 71).

193. ДО К. ГОЛОТИ. 19 січня 1902 р. Сан-Ремо

Друкується вперше за автографом (ф. 2, № ЗО).

Голота Катерина (1878—1953)—рідна сестра буковинської знайомої Лесі Українки Анни Москви.

194. ДО М. І. ПАВЛИКА. 19 січня 1902 р. Сан-Ремо

Подається вперше за автографом (ф. 101, № 363).

З G [о ф і ї] мала я тільки маленьку картк у...— М. І. Павлик через Лесю Українку чекав звісток від Л. М. Драго-манової-Шишманової, яка лишилась у Болгарії, а Я. М. Драгоманова шила вже в Києві, на Сирці.

Мій побратим...— очевидно, М. В. Кривинюк.

195. ДО М. І. ПАВЛИКА. 29 січня 1902 р. Сан-Ремо

Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. З, с. 88—90.

Подається за автографом (ф. 101, «№ 364).

«Фатальная вдова» — стаття М. П. Драгоманова «Фатальная вдова в украинских народных песнях» (1888).

196. ДО О. П. КОСАЧ (матері). З лютого 1902 р. Сан-Ремо

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 391—392.

Подається за автографом (ф. 2, № 204).

...б уло вам «не до солі» за тими концертам и...^ Олена Пчілка брала участь у «добродійних» концертах у Києві.

...«ж ечь сердца люде й»...— перефразована цитата з вірша О. С. Пушкіна «Пророк» (1826):

...и, обходя моря и земли, глаголом жги сердца людей.

...хоч матеріальна користь для інституту ви-йшла.— Гроші за концерти відраховувались на допомогу студентам медінституту.

...р еферату для галицького вечор а...— в Київському літературно-артистичному товаристві мав відбутися вечір, присвячений творчості українських письменників з Галичини. Але доповідь про них доручили зробити комусь іншому.

«Левад а» — тут відбиток літературної частини «Літературно-наукового вісника», який вийшов 1902 р. під такою назвою. В «Леваді» (1901, т. 9, с. 233—237) були надруковані перші шість віршів з циклу «Ритми» Лесі Українки.

...б уде надрукована моя «Одержим а»...— Драматич-па поема надрукована в «Літературно-науковому віснику» (1902, кн. 3).

. Яцків Михайло Юрійович (1873—1961)—український радянський письменник.

... галицького журналу для молодеж і...— Йдеться про «Молоду Україну», український студентський журнал ліберально-буржуазного напряму, який видавався у Львові в 1900—

1902 pp. Леся Українка надрукувала в ньому кілька своїх творів і перекладів, зокрема вірші «Епілог» (1901, № 5-6) та «Віче» (1901, № 8-9).

...ю вілей Комаров а...— 40-ліття громадської та літературно-наукової діяльності М. Ф. Комарова.

197. ДО О. ІО. КОБИЛЯНСЬКОЇ. 10 лютого 1902 р. Сан-Ремо

Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. 1, с. 132.

Подається за автографом (ф. 14, N° 897).

Хтось читав в «Ділі» про «Т о в [а р и с т в о] руських] дівчат в Ч е р н [і в ц ях]»...— власне, «Кружок українських дівчат в Чернівцях», відкритий 9 лютого 1902 р. Гурток мав на меті організацію жінок для самоосвіти і боротьби за національні права. Головою гуртка була обрана О. Кобилянська. Про це сповіщалося в газеті «Діло» 14 лютого 1902 р. (рубрика «Рух в руських товариствах») в замітці «Перші загальні збори товари с т в] а «Кружок українських дівчат в Чернівцях».

«Д і л о» — газета ліберально-буржуазного, згодом буржуазно-націоналістичного напряму. Виходила у Львові з 1880 до 1939 р.

...ч ерез нашу дитинку передав приві т...— очевидно, в листі Є. Пігуляк.

198. ДО М. І. ПАВЛИКА. 15 лютого 1902 р. Сан-Ремо

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 393—394. Подається за автографом (ф. 101, № 365).

...п атріотичні цензор и...— У листі до Лесі Українки від. 25 січня 1902 р. Павлик писав: «Треба конче роздобути такі статті Михайла Петровича, знищені урядом і «патріотичною» цензурою! Куди подітись від патріотичних цензорів...» Тут маються па увазі буржуазно-націоналістичні видавці, які виправляли, скорочували і загалом фальсифікували твори М. П. Драгоманова.

...буду писати обіцяні мемуари...— очевидно, спогади про М. П. Драгоманова і М. В. Ковалевського.

199. ДО О. ІО. КОБИЛЯНСЬКОЇ. 26 лютого 1902 р. Сан-Ремо

Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. 1, с. 132—137.

Подається за автографом (ф. 14, № 898).

п. Могильницька — чернівецька знайома О. Кобилянської і Лесі Українки.

...вірю ж я тільки в одного духа, того, що про нього співав Heine в своїй «В е r g і d у 11 е»...—Йдеться про вірш Г. Гейне, перекладений Лесею Українкою, в якому є такі слова:

Я в святого духа віру Щирим серденьком прийняв.

Цей «святий дух» — насправді дух Свободи.

...н е читав чиєїсь повістк и...— очевидно, повісті Кобилянської «Земля».

сестриця — Є. Ю. Урицька.

200. ДО Є. ІО. УРИЦЬКОЇ. 26 лютого 1902 р. Сан-Ремо

Друкується вперше за автографом (ф. 14, № 899).

Листівка репродукує картину італійського художника Гвідо Тьєполо «Свята Віргінія». Адресовано листівку О. Ю. Кобилян-ській — «для в[исоко]п[оважаної] пані Євгенії Урицької». .

...аби Ви, пані, не давали Ользі дуже займатись спіритизмом...— У листі до О. Кобилянської від того ж числа (26 лютого 1902 р.) поетеса рішуче заперечувала проти захоплення Ольги Юліанівни спіритизмом.

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 398—401.

Подається за автографом (ф. 2, № 328).

...в газетах тривожні звістки з Москв и...— звістки про арешти серед студентів Московського університету, що були учасниками революційних заворушень.

«Книга» твоя — тобто довгий лист Ольги Косач.

Квіточка — К. В. Квітка.

...п риїду в маю в Боярк у...— Ліля жила тоді в Боярці під Києвом.

X о м’ я ч о к — А. Хом’якова.

202. ДО І. П. КОСАЧ. 15 березня 1902 р. Сан-Ремо

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 401—403. Подається за автографом (ф. 2, N° 72).

Н а т а ш а — Садовська.

...ї х військо з Метуеном бури розбил и...— Йдеться про один з епізодів англо-бурської війни 1899—1902 pp.

203. ДО В. Д. АЛЕКСАНДРОВОЇ. 16 берез)ія 1902 р. Сан-Ремо

Вперше надруковано в українському перекладі в журн. «Вітчизна», 1970, № 9, с. 177—179. Російською мовою вперше опубліковано у вид.: Леся Украинка в воспоминаниях современников. Пер. с укр. М., 1971, с. 471—473.

Подається за автографом, який зберігається в Державному літературно-меморіальному музеї Лесі Українки у Києві (кн. 1338, арк. 264).

Александрова Віра Данилівна (1855—1933) — дочка письменника Д. Л. Мордовцева (1830—1905), приятелька С. К. Мер-жипського. Будучи членом «Общества изящных искусств» у Мінську, вона влаштовувала лекції з мистецтва, організовувала вечори, на яких обговорювалися новини політичного життя, мистецтва і літератури, виступала на аматорській сцені.

...с обственно, годовщин а...— поетеса одержала лист від Александрової саме в річницю смерті G. К. Мержинського.

204. ДО О. П. КОСАЧ (сестри). 16 березня 1902 р. Сан-Ремо

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти тм т. 5, с. 404. Подається за автографом (ф. 2, N° 327).

Маня — Биковська (Бєляєва).

205. ДО О. Ю. КОБИЛЯНСЬКОЇ. 19 березня 1902 р. Сан-Ремо

Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. 1, с. 137—138.

Подається за автографом (ф. 14, N° 900).

...ч июсь повість в трьох книжках «Вісник а».—« «Земля» О. Ю. Кобилянської.

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 404—403.

Подається за автографом (ф. 2, № 205).

...«м а л о, душечка, одного Гогол я»...— Леся Українка згадує улюблений вислів своєї бабусі Є. J. Драгоманової про різні події в житті, гідні гоголівського сатиричного пера.

...коли мені було 16 літ...— насправді у 1886 р. Лесі було 15 років.

П а с я (Параска) — племінниця Панаса Мирного, дочка

І. О. Рудченка (Білика).

«Герцог» — жартівливе прізвисько троюрідного брата П. А. Косача — Миколи Олексійовича, який займався генеалогією роду Косачів і запевняв, що їх предки були герцогами з Герцеговини (Сербія).

207. ДО Л. М. ДРАГОМАНОВОЇ-ШИШМАНОВОЇ.

21 березня 1902 р. Сан-Ремо

Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. 2, с. 220—222.

Подається за машинописною копією (ф. 2, № 1548).

П[ан] Труш збирається в апрілі в Італі ю...—

І. Труш побував у Римі, але в Сан-Ремо не заїхав.

...ї х інститут ще поки що бог милува в...— Згадка про студентські заворушення, які відбувалися у всій Росії в 1902 р. і жорстоко придушувалися царським урядом.

208. ДО В. Д. АЛЕКСАНДРОВОЇ. 2 квітня 1902 р. Сан-Ремо

Вперше надруковано в українському перекладі в журн. «Вітчизна», 1970, № 9, с. 179. Російською мовою вперше опубліковано у вид.: Леся Украинка в воспоминаниях современников, с. 471—473.

Подається за автографом, який зберігається в Державному літературно-меморіальному музеї Лесі Українки у Києві (кн. 1399, арк. 265).

209. ДО О. ІО. КОБИЛЯНСЬКОЇ. 2 квітня 1902 р. Сан-Ремо

Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. 1, с. 138—139.

Подається за автографом (ф. 14, № 901).

...і печічо було зовсім...— тобто недобре.

210. ДО О. П. КОСАЧ (сестри). 11 квітня 1902 р. Сан-Ремо

Друкується вперше за автографом (ф. 2, № 329).

Спасибі за повіпшуванн я...— очевидно, за поздоровлення з днем народження.

Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. 1, с. 193—140.

Подається за автографом (ф. 14, № 902).

...ч иїхсь нарисів пе міг прочитат и...— рукописів нарисів О. Кобилянської «Через море», «Сліпець» («Літературио-науковий вісник», 1903, кн. 10, с. 109—110).

...х вил і, «що гонять все вдал ь»...— Це місце в па-рисі «Через море» О. Кобилянська виправила.

...видно з того нэрису-pendant...— з психологічного етюду, створеного Лесею Українкою як своєрідний відгук на твір

О. Кобилянської. Цей етюд був надісланий Кобилянській разом з листом від 14 квітня 1902 р. Вперше надрукований 1938 р. у львівському журналі «Життя і знання» (№ 10, с. 303—304). Вміщений у т. 7 даного видання.

Картку з Шевченківського] вечора отрима-л а.— У березні 1902 р. у Чернівцях відбувся черговий Шевченківський вечір, деякі його учасники надіслали вітання Лесі Українці.

212. ДО М. І. ПАВЛИКА. 15 квітня 1902 р. Сан-Ремо

Вперше надруковано у вид.: Леся Україпка. Публікації, статті, дослідження, вип. З, с. 90—91.

Подається за автографом (ф. 101, № 366).

213. ДО О. П. КОСАЧ (сестри). 27 квітня 1902 р. Сан-Ремо

Друкується вперше за автографом (ф. 2, № 330).

214. ДО М. П. КОСАЧА. 27 квітня 1902 р. Сан-Ремо

Друкується вперше за автографом (ф. 2, № 83).

Queen М а b [королева Маб] — героїня однойменної поеми англійського поета П.-Б. Шеллі (1792—1822). її іменем жартома називали доньку М. П. Косача Євцю.

«Письма пишут только аптекаря» — слова Попри-щіна, персонажа твору М. В. Гоголя «Записки божевільного».

215. ДО О. Ю. КОБИЛЯНСЬКОЇ. 2 травня 1902 р. Сан-Ремо

Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. 1, с. 140—141.

Подається за автографом (ф. 14, № 896).

Хтось читав в «Ділі», що «Відгуки» його в и -й ш л и.— В газеті «Діло» 26 квітня 1902 р. була вміщена бібліографічна замітка про вихід збірки віршів Лесі Українки «Відгуки».

216. ДО О. П. КОСАЧ (матері). 6, 7 травня 1902 р. Сан-Ремо

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 408—409,

Подається за автографом (ф. 2, № 206).

Нотнагель Карл (1841—1905) — віденський лікар.

Коли вже хто винен, то тільки я сам а...— Олена Пчілка вважала, що Леся захворіла внаслідок перебування біля тяжко хворого на туберкульоз С. К. Мержинського.

217. ДО П. А. КОСАЧА. 12 травня 1902 р. Сан-Ремо

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 409—411. Подається за автографом (ф. 2, № 127).

Sal і — Герман Салі (1856—1933), відомий швейцарський лі-кар-клініцист, професор Бернського університету.

218. ДО Л. М. ДРАГОМАНОВОЇ-ШИШМАНОВОЇ.

14 травня 1902 р. Сан-Ремо

Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. 2, с. 222—224.

Подається за копією (ф. 2, № 1548).

Пиши мені хоч на адресу Кузьм и...— тобто на адресу А. Ляхоцького в Женеву.

Кланяйся приятелю - гост ю...— Певно, йдеться про М. Павлика, який саме в той час виїхав до Софії.

219. ДО БРАТА МИКОСЯ і СЕСТЕР ОКСАНИ та ІСИДОРИ.

20 травня 1902 р. Сампірдарена

Друкується вперше за автографом (ф. 2, № 440).

Лист написано на звороті фотокартки, яка зображує поетесу на весь зріст.

Сампірдарена — залізнична станція поблизу Генуї в Італії.

220. ДО О. П. КОСАЧ (сестри). 20 травня 1902 р. Сампірдарена

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 411.

Подається за автографом (ф. 2, № 331).

221. ДО М. ГАНКЕВИЧА.

5 червня 1902 р. Середземне море, пароплав «Ентелла»

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 411—412.

Подається за автографом (ф. 2, № 921).

Розенбаум Моріс (Мендель) Абрамович (1872 — ?)—київський знайомий М. В. Кривинюка і Лесі Українки, згодом політичний емігрант. Його новела «Великдень у тюрмі» була надрукована в журналі «Молода Україна» (1902, № 4) без підпису перекладача. Цей переклад Лесі Українки вміщено в т. 7 даного видання.

Де Амічіс Едмондо (1846—1908) — італійський письменник, учасник національно-визвольної війни 1866 р. проти Австрії. Леся Українка переклала його ранні твори, пройняті патріотичними ідеями, зокрема уривок з прозового твору «Першого мая» («Воля», 1902, № 10-12).

222. ДО РОДИНИ КОСАЧІВ. 7, 8 червня 1902 р. Палермо

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 412—414.

Подається за автографом (ф. 2, № 103).

Ж е в а к і н — персонаж п’єси М. В. Гоголя «Одруження» (1842).

223. ДО О. П. КОСАЧ (сестри). 11 червня 1902 р. Натапья

Друкується вперше за автографом (ф. 2, № 332).

...н е поздоровила тебе з імопипам и...— 7 червня був день народження Ольги Косач.

224. ДО О. 10. КОБИЛЯНСЬКОЇ. ,3 липня 1902 р. Гадяч

Вперше надруковано уривок з листа н російському перекладі у вид.: Собр. роч. в 3-х т., т. З, с. 250. Українською мовою повністю вперше опубліковано у вид.: Лося Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. 1, с. 141 — 143?

Подається за автографом (ф. 14, № 903).

Акрополь а т с и с ь к и й (афіпський) — укріплепа части-па стародавніх Афін, де знаходились най важливіші будівлі і храми, в тому числі Парфепон — визначний архітектурний пам’ятник, споруджений у 447—432 pp. до н. о.

...с уровий огляд и а границ і...— На вимогу начальника Київського жандармського управління генерал-майора Нови-цького поетесу на кордоні затримали й обшукали.

...б ачила Матушевськог о...— Йдеться про Федора Павловича Матушевського (1871—1919), співробітника «Киевской ста-рины», українського літератора, який очолював заснований восени 1898 р. нелегальний гурток українських студентів «Українська громада». Пізніше Ф. Матушевський став діячем буржуазно-націоналістичного напряму.

...ч и ї с ь парис и...— «Через море» і «Сліпець» О. Кобилянської, надіслані до «Киевской старииы» з рекомендаційним листом Лесі Українки.

братова — О. Судовщикова-Косач.

якісь учительки найняли помешканн я...— учительки Полтавської ткацької школи Селіхова і Коляновська.

225. ДО О. 10. КОБИЛЯНСЬКОЇ. 16 жовтня 1902 р. Київ

Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. 1, с. 143—145.

Подається за автографом (ф. 14, № 904).

...н аша старша тітк а...— О. А. Тесленко-Приходько, яка жила тоді у селі Запруддя поблизу Ковеля на Волині.

...п исатиму статті у великий російський] журнал «Мир бо ж и й»...— Цей намір не здійснився.

«За г о т а р» — парис О. 10. Кобилянської. Вперше надрукований 1903 р. в журналі «Киевская старина» (т. LXXX, кн. 1).

Товариство — Наукове товариство ім. Шевчепка.

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 417—418. Подається за автографом (ф. 2, № 207).

227. ДО О. П. КОСАЧ (сестри). 24 жовтня 1902 р. Львів

Друкується вперше за автографом (ф. 2, № 333).

До листа додано приписку рукою Богдана Комарова: «Вітаю дорогу Ділю. Богдан».

Богдан — Комаров Богдан Михайлович (1882—1975), син українського бібліографа М. Ф. Комарова, вчений-біолог і ботанік.

Маю охоту до Праги...— у Празі тоді жив М. В. Криви-пюк, який запрошував поетесу відвідати його.

228. ДО РОДИНИ КОСАЧІВ. 2 листопада 1902 р. Сан-Ремо

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 418—419.

Подається за автографом (ф. 2, № 104).

...ж ила у брата і братової Кобилянсько ї...— у Степана Юліановича Кобилянського (1866—1940), офіцера австрійської армії, художника.

«Die Z е і t» — громадсько-політичний і науково-мистецький тижневик ліберально-буржуазного напряму. Видавався у Відні у 1894—1904 pp.

Delle Gracie — Марія-бвгенія Делле Граціє (1864—1931), австрійська письменниця демократичного напряму, про яку Леся Українка позитивно відгукнулась у своїй статті «Новейшая обще-ственная драма». Письменниці були особисто знайомі, листувалися, але доля цих листів невідома.

229. ДО О. П. КОСАЧ (сестри). 4 листопада 1902 р. Сан-Ремо

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 420—421.

Подається за автографом (ф. 2, № 334).

Жила у дід а...— Так поетеса називала з конспіративних міркувань М. І. Павлика.

Я надіюсь перетягти знов на його сторону дядин у...— JI. М. Драгоманова, підбурювана ідейними противниками М. І. Павлика, була проти наміру М. Павлика перевезти архів М. Драгоманова до Львова, де він знаходився б у більшій безпеці,

і обмежила його в користуванні архівом свого чоловіка, творчу спадщину і листування якого М. Павлик заходився видавати. В силу цих несприятливих обставин М. І. Павлик зміг видати лише частину цієї спадщини — «Розвідки про українську народну словесність і письменство», т. 1—4 (Львів, 1899—1907) та «Переписка Михайла Драгоманова з Михайлом Павликом», т. 1—8 (Чернівці, 1901-1912).

Гриць — Гарматій, український громадсько-культурний діяч, знайомий Лесі Українки.

Богдап — Б. М. Комаров.

Л іо б [о в] Б о л [е с л а в і в н а] — Комарова-Грабовська (1854— 1924), мати Богдана, дружина М. Ф. Комарова.

Маргарита — Комарова-Сидоренко.

Віра — Комарова, молодша сестра Маргарити.

230. ДО О. Ю. КОБИЛЯНСЬКОЇ. 14 листопада 1902 р. Сап-Ремо

Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. 1, с. 145—146.

Подається за автографом (ф. 14, № 905).

...м оя торішня сусідк а...— А. Ф. Гассель.

231. ДО М. М. КОМАРОВОЇ-СИДОРЕНКО. 16 листопада 1902 р. Сап-Ремо

Уривок листа вперше надруковано у вид.: Музичка А. Леся Українка, її життя, громадська діяльність і поетична творчість. К., 1925, с. 43.

Подається за першодруком.

232. ДО В. М. ГНАТІОКА. 17 листопада 1902 р. Сап-Ремо

Вперше надруковано у вид.: «Наукові записки Львівського державного університету ім. І. Франка», т. 19, вип. 1, с. 50—51. Подається за автографом (ф. 2, № 926).

...п ос-илаю обіцяні вірш і.— Цикл поезій «Осінні співи» (надрукований 1903 р. у «Літературно-науковому віснику», кн. 1).

233. ДО О. П. КОСАЧ (сестри). З грудня 1902 р. Сан-Ремо Друкується вперше за автографом (ф. 2, № 335).

234 ДО О. П. КОСАЧ (сестри). 17 грудня 1902 р. Сап-Ремо

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 423. Подається за автографом (ф. 2, № 336).

...к інчаю статтю для «М[ира] б о ж [ь е г о]»...— статтю про польську демократичну письменницю Марію Конопніцьку.

235. ДО І. Я. ФРАНКА. 23 грудня 1902 р. Сан-Ремо

Вперше надруковано в російському перекладі у вид.: Собр. соч. в 3-х т., т. З, с. 256—257. Українського мовою вперше опубліковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 423—424.

Подається за автографом (ф. З, № 427/VIII).

«З дневп и к а» — дві поезії І. Франка: «Опівніч. Глухо. Зимно. Вітер виє» та «Як голова болить», що були надруковані в «Літературно-науковому віснику» (1902, кп. 11). Згодом вони увійшли до збірки «Semper tiro» (Львів, 1906).

Будьте здорові з європейськими святам и...— тобто з різдвом.

Вперше скорочено надруковано в російському перекладі у вид.: Собр. соч. в 3-х т., т. З, с. 257—259. Українською мовою повністю вперше опубліковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 424—427.

Подається за автографом (ф. 2, № 337).

...моєї статті in spe про поетесу Делле Г р а -ц і є...— Стаття, очевидно, не була написана.

...се ж робота данаїд! — тобто тяжка і марна праця. За грецькою міфологією, дочки царя Даная наповнюють у пеклі діряві діжки, спокутуючи свій злочин — вбивство женихів.

...що з тими перекладами для фірми Малих? — Марія Олександрівна Малих (1879—1967) —видавець революційної літератури в царській Росії. Створене нею в 1901 р. видавництво випускало окремі праці К. Маркса, Ф. Енгельса, В. І. Леніна. Малих зазнавала переслідувань царських властей, багато її видань конфісковувалось. 1909 р. вона була засуджена до тюремного ув’язнення. Втікши за кордон, продовжувала видавничу діяльність у Цюріху (Швейцарія), видавала атеїстичний журнал «Авангард» (1911—1913) для розповсюдження в Росії. Після Жовтня брала участь у роботі радянських видавництв. Леся Українка підтримувала через сестру Ольгу зв’язки з «фірмою Малих», діяльність якої була схвалена В. І. Леніним.

Кльоня — К. В. Квітка.

Справи його в Тифліс і...— В пошуках заробітку К. В. Квітка виїхав у Тифліс (Тбілісі) і там влаштувався на роботу.

Максим Іванович — Мережинський, лікар, учасник революційного соціал-демократичного руху 900-х років, добрий знайомий Косачів.

М и х а л ь — очевидно, М. В. Кривинюк.

Френкель — Сергій Григорович.

237. ДО О. Ю. КОБИЛЯНСЬКОЇ. ЗО грудня 1902 р. Сан-Ремо

Вперше надруковано скорочено в російському перекладі у вид.: Собр. соч. в 3-х т., т. З, с. 259—260. Українською мовою повністю вперше опубліковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. 1, с. 147—149.

Подається за автографом (ф. 14, № 406).

...ф отографію для карто к...— Видавництво Я. Орен-штейна в Коломиї випустило фотографію Лесі Українки з Ольгою Кобилянською як поштову картку.

Якось я читала в «Ділі» про депутацію чернівецьких русинів до о. Воробкевич а...— Група чернівецьких інтелігентів, серед яких були й письменники, привітала Є. Воробкевича з нагородою — цісарським орденом.

Воробкевич Сидір Іванович (псевдонім Данило Млака; 1836—1903) — український письменник і композитор, що жив на Буковині.

...у нас порядні писателі не дуже-то й отримують ордери.— Можливо, натяк на те, що 1902 р. цар Микола II скасував ухвалу Російської академії на^к про обрання

М. Горького її почесним членом. На знак протесту А. Чехов і

В. Короленко склали з себе звання почесних академіків.

...в «К[иевской] с т [а р и н е]» була «критика»...— У кн. 10—12 цього журналу за 1902 р. була надруковапа наклепницька стаття С. бфремова «В поисках повой красоты», в якій А. Кримського і Г. Хоткевича звинувачено в декадентстві. Єфре-мов намагався дискредитувати також творчість О. ІО. Кобиляп-ської та Лесі Українки.

Єфремов G. О. (1876—1937) — український громадсько-політичний діяч, літератор буржуазно-націоналістичного напряму. У 1917—1919 р.— один з ватажків контрреволюційної Центральної ради і Директорії. В 1926 р. очолив націоналістичну «Спілку визволення України». Автор публіцистичних праць, монографій про українських письменників та «Історії українського письменства» (1911), написаних з буржуазно-націоналістичних позицій.

Хоткевич Гнат Мартинович (1877—1938)—український радянський письменник, критик, історик театру, композитор.

Моя мама збирається щось відповідати в чиюсь оборон у...— Такої відповіді па статтю бфремова Олена Пчілка не написала.

Хтось послав с кілька поезій до «Вісник а»...— цикл віршів «Осінні співи» (надруковано 1903 р. в «Літературно-науковому віснику», кп. 1, с. 1—3).

[...] — Тут опущено риски і хвилясті лінії, якими Леся Українка жартівливо зображувала гіпнотичні паси.

238. ДО О. П. КОСАЧ (сестри). Осінь 1902 р. Сан-Ремо

Друкується вперше за автографом (ф. 2, N° 435).

Датується за біографічними даними.

Що ти не переводишся до Львівського університету, се, звісно, так і елі д...— 1902 р. частина українських студентів на знак протесту проти політики австро-угорського уряду демонстративно залишила Львівський університет і виїхала на навчання за кордон (так звана «сецесія»).



1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   25


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка