«наукова думка»



Сторінка26/26
Дата конвертації19.02.2016
Розмір5.65 Mb.
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   26

1

Добридень! (франц.).— Ред.



2

Не церемонячись (Франц.).— Ред,



3

Дрібничок (фраЩ-)-—Ред.



4

3 доброго товариства (франц.).— Ред.



5

Як міщанка (Фращ.).— Ред.



6

Як мансарду (франц.).— Ред.



7

Отже, цей бідний князь розорився (Франц.) — Ред.



8

Такий світ (франц.).— Ред.



9

Він яе був багатієм (франц.).—' Ред.



10

Треба було бути ощаднішими (франц.).— Ред.



11

Ото дурна сцена! (франц.).— Ред.



12

Якщо ваше становище таке скрутпе (франц.).— Ред.



13

Ви до цього не підготовлені за вашим вихованням (франц.).—



14

Моя люба! (франц.).— Ред.



15

Я тепер така неуважна! (франц.).-— Ред.



16

Ні дотепності, ні величі!'(фракії.).— Ред.



17

У цьому я пізнаю французький дух (франц.).— Ред,



18

Промінь (франц.).— Ред.



19

На баронесі С. було вбрання кольору сонячного проміння (франц.).— Ред.



20

Туалет був справді гармонійний. Графиня К. була в чорному оксамиті з розсипаними по ньому золотими зорями. Вона була зовсім як богиня ночі (франц.).— Ред.



21

Вона була як сама богиня ночі (франц.).— Ред.



22

Яке багатство відтінків сірого кольору: сірий перлистий, сірий, із блакиттю (франц.).— Ред.



23

3 ласки (франц.).'— Ред.



24

Подивись-но!.. (нім.).— Ред.



25

«Пригоди трьох парижан» (франц,).— Ред.



26

Боже мій! (франц.).— Ред.



27

«Пригоди трьох парижанок». Парижанок! Ви нестерпні, пані! Це недбайливість... (франц.) — Ред.



28

І не знаю що іще (франц.) — Ред.



29

Ану скиньте швиденько всі ці брязкотельця! (франц,).—Ред.



30

За ложею (франц.).— Ред.



31

І що вони скажуть? (франц.).— Ред.



32

Читайте ж! (франц.).— Ред.



33

Та читайте ж! (франц.).— Ред.



34

Розділ четвертий (франц.).— Ред.



35

Ранок був чудовий. Від ранкового вітерця переливалось легкими хвилями море, що блищало, як розтоплене золото, під пекучим промінням тропічного сонця... (франц.).— Ред.



36

Вона була чиста й прекрасна, як лебідь, і свіжа, як роса (франц.).— Ред.



37

Ви страждаєте? — О, як я страждаю (франц.).—Ред.



38

Нечисті її споганили, діва Марія вмерла... (франц.).—Ред.



39

В блакить (чім.).— Ред.



40


6 «Великий полонез» (франц.).— Ред.

41

Розсудливого божевілля (франц.).— Ред.



42

Еротична манія (лат.).— Ред.



43

Квіти, що народились в моєму серці, вірші, що їх я придумав, але не написав, слова кохання, що їх не сказав тобі. Стек-кетті * (італ.).— Ред.



44

JI і в а д і я — резиденція царська біля міста Ялти в Криму.



45

Нахабний, напрасник.



46

Що в мені єсть щось чортівське.



47

«Иверская» — чудотворний образ матері божої в Москві. Побожні москвичі спроваджують її часами до себе в господу, служать молебень і роблять обід духовенству, се зветься «подымать Иверскую».



48

Тільки в білому! (франц.).— Ред.



49

Цнотлива (франц-).— Ред.



50

Просто й елегантно (франц.).— Ред.



51

Панночкою.



52

Діло панське, панам так і слід.



53

Порядні пани.



54

Не варта шкірка за виправку.



55

М о л — мур, виведений в море для захисту пристані.



56

Яйла — гірський кряж, що оточує Ялту і відділяє її високою площиною від степу.



57

Учан-Су — гірський потік з водопадом в околицях Ялти,



58

Паровий байдак.



59

Нетіпанкою.



60

Минула втіха, зламана забавка! (франц.).



61

Ваша міна сестри милосердя (франц.)»



62

Міс Форстер (англ.).— Ред.



63

Турецькі кораблі.



64

Юзя! Юзя! Куди ви йдете? (нім.).— Ред.



65

Дуже цікавої (нім.).— Ред.



66

Ісус та Марія! (полъсък.).— Ред,



67

Юзя! Юзя! Але де ж ви? Боже миліш! (нім.) —Ред,



68

Сяк-так (польськ.).— Ред.



69

Опіка очі випікає (польськ.).— Ред.



70

Бідна, нещасна! (польськ.)—Ред.



71

Незвичайне (польськ.).— Ред,



72


Б Дитя (польськ.).— Ред.

73

Але ж, люба Качкосю, господь бог ніколи не забуває про сиріт (польськ.),— Ред.



74

Як визволення (польськ.).— Ред.



75

Кошенятко (польськ.).— Ред.



76

Я холостяк, а ти вдова (польськ.).— Ред.



77

Паппи Люсі (франц.) — Ред.



78

Занадто ізольоване (франц.).— Ред.



79

Заміжні жінки (польськ.).— Ред.



80

«З троянд, лілей та тим’яну»... (польськ.).— Ред.



81

Мовчіть, пане! (польськ.).— Ред.



82

Люба княгине! (франц.).— Ред.



83

О, не потрібно плакати, милий друже! (франц,).— Ред.



84

Наша свята релігія (франц.).— Ред.



85

Співчутливого (франц.).— Ред.



86

Гаразд! (франц-)— Ред.



87

Який сумний цей дедь, чи не так! (франц.).— Ред.



88

Нерівного шлюбу (франц.).— Ред, ’



89

Дякую (франц.).—Ред.



90

Змінювати відносини (франц.).— Ред.



91

Добрий день! (франц.).— Ред.



92

Мій бідний Борис (франц.).— Ред.



93

А, так! ви знаете! (франц.).— Ред,



94

Годі (франц.).—Ред,



95

Прикростей (франц.).—Ред.



96

Ради бога (франц.).— Ред.



97

Люба (франц.).—Ред.



98

Фіаско, поразку (італ.).— Ред.



99

Інакше (лат.).— Ред,



100

Бірюза, що вважається талісманом проти «уроків».



101

Барбаріно, хитрий, хитрий, їж свинину, пий вино! (італ.).—



102

Крейцер — 127Д копейки.



103

X а л у п н и к — крестьянин безземельний, владеющий только



104

Стражница — отделение для приема арестантов.



105

Староство — окружное правление; староста — начальник округа.



106

Ц ю п а с — этап.



107

Гальба — кружка в полштофа.



108

П а р и и — отверженные, презираемые, бесправные люди в Индии, не принадлежащие ни к какому сословию.



109

Майдан — рынок, тюремный кабак,



110

По-польски — дед, а также нищий,



111

Мальчик из бойков; бойками называют крестьян-русинов в одном из восточных округов Галиции.



112

Бургер — гражданин.



113

У подножия восточных Карпатских гор.



114

На равнине.



115

Инструмент, который мог бы показывать душевное настрое-

пие.

116

Напряженности.



117

Крейцер — 128Д копейки.



118

В 1848 году был голодный бунт ередії польских крестьян



119

Обичное дриветствие галицких крестьян.



120

В Австрии по закону требуется обучеяие всех детей с семи-летнсго возраста, за уклонение от этого без уважительных причин взимается штраф.



121

Гульден — 80 код,



122

Мелкиѳ мягкотелыѳ морские ЖИВОТНЫѲ.



123

Трефняк— тот, которыйест «трефное», т. е. запрещенную еврейской религией пищу* '



124

На воровском жаргоне «клапач» значит солдат.



125

«Та стій-бо, зараз розкажу. Я прийшов,—хазяїна не було вдома, я спитався у якогось робітника за канапку, той сказав, що не знає нічого...

— Ну, а ти з тим і пішов?!—перебила Софія.

— Та ні. пожди! Я сів і почав дожидати хазяїна. Лихо його знає, куди він подівся, я зовсім зголоднів, дожидаючи.

— Ну? та й що? Господи, як ти нудно розказуєш!

— Та чого там нудно? От, нарешті, прийшов хазяїн, я зараз і спитав у нього, чи готова канапка»,



126

Велика улита (франц.).— Ред.



127

усадьбой.



128


(мазуров) в западпой Галиции со мпогими кровавыми расправамп над помещиками.
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   26


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка