Наукові засади сучасних виховних технологій Аналіз наукової літератури, періодичних педагогічних видань свідчить, що останнім часом все рідше вживається поняття



Скачати 60.18 Kb.
Дата конвертації24.03.2016
Розмір60.18 Kb.
Наукові засади сучасних виховних технологій
Аналіз наукової літератури, періодичних педагогічних видань свідчить, що останнім часом все рідше вживається поняття «методика», натомість частіше вживається поняття «технологія» – педагогічна, освітня, виховна, навчальна…Складається враження, що це те саме. Але це не так. Тому нам насамперед потрібно визначитись з поняттями.

Поняття «технологія» (з грецької techne – майстерність, мистецтво і logos – вчення, поняття) в педагогіку прийшло ще в 20-ті роки ХХ століття. Зустрічається у працях А. Ухтомського, С. Шацького, В. Бехтєрєва, І. Павлова. Вже тоді воно трактувалося по різному. В одному разі – як сукупність прийомів і засобів, спрямованих на чітку й ефективну організацію навчально-виховних занять, що нагадує виробничу технологію; в іншому – як уміння оперувати навчальним і лабораторним обладнанням, використовувати наочні посібники.

Потім сутність поняття досліджували Т. Ільїна, С. Шаповаленко, О. Філатов, Ф. Фрадкін, І. Лернер, В. Беспалько., І. Прокопенко., Т. Назарова, І. Якиманська, О. Пєхота та інші. Тому є сенс говорити, що воно отримало еволюційний розвиток в науці. Щоправда, сьогодні розуміється не так однозначно, як на початку ХХ століття. Досі немає єдиного визначення поняття «педагогічні технології» – їх існує понад 300.

Науковий термін «технологія виховання» вперше ввів в педагогічну науку А. С. Макаренко, а Я. А. Коменський бачив технології в ідеалі як досконалий метод виховання.




  • Освітні технології відбивають загальну стратегію розвитку освіти;

  • Педагогічні – втілюють тактику реалізації стратегії освіти шляхом впровадження моделей управління цим процесом;

  • Навчальна технологія – відбиває шлях освоєння конкретного навчального матеріалу в межах відповідного предмета, теми, питання;

  • Виховні технології – відбивають систему конкретних засобів впливу на школяра, учнівський колектив на науковій основі і спрямовані на досягнення виховної мети та удосконалення педагогічної діяльності.

Вибір як навчальної, так і виховної технології починається з усвідомлення мети та основних завдань виховної роботи закладу, які спрямовані на:

1.     Формування в учнів національної свідомості, патріотизму, любові до свого народу, до України, активної громадянської позиції, готовність до участі в процесах державотворення, відданості у служінні Батьківщині.

2.    Формування політичної та правової культури, виховання поваги до Конституції України, законодавства, державної мови та державних символів України.

3.    Забезпечення духовно-морального розвитку учнів, запобігання негативному впливу на свідомість учнів інформації, що містять бездуховність.

4.    Впровадження в суспільну свідомість переваг здорового способу життя, формування національного культу соціально активної, фізично здорової та духовно багатої особистості.

5.    Формування в учнів екологічної культури, виховання причетності й відповідальності за збереження і примноження природних багатств.

6.    Формування в учнів основ естетичної культури, організації дозвілля учнів, пошук його нових форм.

7.    Задоволення потреб учнів у професійному самовизначенні; розвиток здатності до самостійного життєвого вибору.

8.    Активізація роботи учнівського самоврядування, залучення учнів до усвідомленої і систематичної участі у вирішенні важливих питань життя класу та школи.

 

Розуміючи, що нічого стабільного не буває, особливо в роботі з дітьми, необхідно постійно вдосконалюють існуючу систему виховної роботи, вносити щось нове, а від чогось відмовлятися. Але найголовніше завдання вчителя – зробити шкільне життя дітей насиченим, змістовним, цікавим. 

Зміст виховної діяльності розкривається через виховні орієнтири:

1. Ціннісне ставлення до себе.

2. Ціннісне ставлення до сім'ї, родини, людей.

3. Ціннісне ставлення до праці.

4. Ціннісне ставлення до природи.

5. Ціннісне ставлення до мистецтва.

6. Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави.
Відповідно до змісту (орієнтирів) виховної роботи учень сучасної школи, щоб мати можливість знайти своє місце в житті, повинен володіти певними якостями:


  • гнучко адаптуватися у мінливих життєвих ситуаціях;

  • самостійно і критично мислити;

  • уміти бачити та формулювати проблему, знаходити шляхи раціонального її вирішення;

  • усвідомлювати, де і яким чином здобуті знання можуть бути використані в оточуючий дійсності;

  • бути здатним генерувати нові ідеї, творчо мислити;

  • грамотно працювати з інформацією;

  • бути комунікабельним, контактним у різних соціальних групах, уміти працювати в колективі;

  • вміти працювати над розвитком особистої моральності, інтелекту, культурного рівня…

Науковцями визначені основні недоліки сучасної освітньої системи:

  1. Середня тривалість навчального дня учнів 9-11 класів сягає 14-16 годин.

  2. Тільки 10 % учнів можна вважати відносно здоровими, кожен третій має психологічні та нервові відхилення [4; С.10].

  3. Провідним мотивом навчальної діяльності у 70 % є страх отримати погану оцінку, виявити себе нездібним в очах товаришів.

  4. Пізнавальний мотив та мотив самореалізації особистості відзначається тільки у 4 % учнів.

Упродовж останніх років значно зростає інтерес до особистісного підходу саме у педагогічній психології та практичній педагогіці, що утвердився як ключовий психолого-педагогічний принцип організації навчально-виховного процесу. За словами О. М. Пєхоти, існує тільки один спосіб реалізувати особистісний підхід у навчально-виховному процесі – актуалізувати сили особистості і створити можливості для її самоствердження.

Академік І. Д. Бех вважає, що саме особистісно зорієнтовані виховні технології започатковують і підтримують уявлення вихованця про себе як особистість, що перш за все проявляється в інших людях – і настільки, наскільки він змінює їх духовне життя. За такого підходу вихованець усвідомлює, що він може стати розвиненою особистістю лише через свої добродійні вчинки.

Найпростішою ланкою, з яких складається ця технологія, є особистісно орієнтована педагогічна ситуація, опинившись в якій дитина повинна шукати сенс, пристосовувати її до своїх інтересів, побудувати образ чи модель свого життя, вибирати творчий момент, дати критичну оцінку. Таке завдання не можливо вирішити тільки на рівні знань та репродукції, тут немає простих відповідей… Проживання та вихід з таких ситуацій – не минуле та майбутнє учня, а його сучасне. (І. С. Якиманська)

Особистісно орієнтовані технології охоплюють ідеї Вальдорфської педагогіки, методику Марії Монтессорі, систему розвивального навчання і виховання, роботу над проектами, технології колективного творчого виховання та «створення ситуації успіху».



Педагогічна виховна технологія будується на знанні закономірностей функціонування системи «педагог-середовище-учень» у визначених навчально-виховних умовах, і може містити в собі інші спеціалізовані технології, застосовувані в інших галузях науки і практики – електронні і нові інформаційні технології, поліграфічні, валеологічні тощо.

Отже, предмет технологій виховної роботи – це конструювання системи виховного процесу, виходячи із заданих виховних установок (виховні орієнтири, цілі і зміст виховання).

Система виховної роботи в школах різного типу повинна базуватись на ідеях гуманізму, демократичності і передбачає ряд основних аспектів:

- вплив на вихованців у трьох напрямках: на свідомість, на почуття, на поведінку;

- позитивний результат досягається при органічному з’єднанні виховання (зовнішнього педагогічного впливу) і самовиховання особистості;

- координація зусиль школи, сім’ї, соціального середовища;



- позитивні якості особистості формуються через систему конкретних виховних заходів, справ, ігор, тренінгів, самоврядної діяльності.
Пам’ятаймо:

  • Якщо діти живуть в умовах постійної критики, вони навчаються засуджувати;

  • Якщо діти живуть в умовах ворожнечі, вони навчаються насильства;

  • Якщо дитину постійно висміювати, вона навчається зневажати себе;

  • Якщо дітей постійно соромлять, вони навчаються відчувати постійну провину

  • Якщо діти живуть в умовах толерантності, вони навчаються терпимості;

  • Якщо дітей підтримують, вони навчаються впевненості в собі;

  • Якщо дітей хвалять, вони навчаються самоповаги;

  • Якщо діти живуть в умовах справедливості, вони навчаються бути справедливими;

  • Якщо діти живуть у безпеці, вони навчаються довіряти;

  • Якщо діти живуть з визнанням, вони навчаються дружелюбності.

  • Вони навчаються знаходити любов до землі


Література:

    1. Беспалько В.П.Слагаемые педагогической технологии. М.: Педагогика,1989. – 192с.

    2. Давыдов В.В. Теория развивающего обучения. - М., 1996. -324с.

    3. Кларин М.В. Педагогическая технология в учебном процес­се. - М., 1989. - 225 с.

    4. Освітні технології: Навч.-метод. посібник / О.М.Пєхота, А.З.Кіктенко, О.М.Любарська та ін., за ред.. О.М.Пєхоти. – К.: А.С.К., 2004. – 256с.



Підготувала: методист ММЦ О. О. Заставнюк


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка