Навчальний посібник для підготовки до ліцензійного іспиту Крок-2 Загальна лікарська підготовка



Сторінка10/35
Дата конвертації08.03.2016
Розмір7.22 Mb.
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   35

313. Тест має декілька правильних відповідей, оскільки, окрім світлового клімату місцевості, який залежить від погодних умов, зокрема хмарності, опадів, забруднення атмосфери, природну освітленість приміщень визначає орієнтація вікон [2,590; 3,202; 9,74,84].

315. Правильна відповідь відсутня, оскільки єдиним офіційно нормованим показником природного освітлення є КПО [2,590-591; 9,85].

322. Тест не коректний, оскільки для визначення штучної освітленості розрахунковим методом [9,96; 18,351] необхідно знати тип світильника та напругу в мережі. Наближений метод розрахунку [18,351-352] не придатний, оскільки площа приміщення більше ніж 50 м2.

328. Відповідь не правильна, оскільки за температури оточуючих поверхонь, яка наближається до температури тіла людини, випромінювання істотно зменшується, а єдиним можливим шляхом тепловіддачі за високої температури повітря залишається потовиділення (правильні відповіді Б і Д), яке за високої вологості та низької швидкості руху повітря теж істотно зменшується, що призводить до виникнення симптомів перегрівання [9,7].

330. Тест має декілька правильних відповідей, оскільки допустимий вертикальний градієнт температури не повинен перевищувати 2-3°С [2,581].

334. Відповідь правильна за умови помірного клімату, проте у холодному кліматі або холодної пори року, коли теплопродукція організму підвищується, для досягнення теплового комфорту (рівноваги з тепловіддачею) температура повітря у приміщенні має бути дещо нижчою, а теплове самопочуття за температури 18-20оС оцінюватиметься людиною як тепло; в умовах гарячого клімату та в теплу пору року – навпаки, як прохолодно [9,15].

335. Відповідь правильна за умови помірного клімату [9,15].
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. Гігієна та екологія / За ред. В.Г. Бардова. – Вінниця: Нова Книга, 2006.

2. Комунальна гігієна / За ред. Є.Г. Гончарука. – К.: Здоров’я, 2003.

3. Загальна гігієна: Пропедевтика гігієни / За ред. Є.Г. Гончарука. – К.: Вища школа, 1995.

4. Гигиена / Под ред. Г.И. Румянцева. – М.: ГЭОТАР-МЕД, 2001.

5. Соціальна медицина та організація охорони здоров’я / Під ред. Ю.В. Вороненка, В.Ф. Москаленка. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000.

6. Общая и частная эпидемиология (руководство для врачей) / Под ред. И.И. Елкина. – М.: медицина, 1973. – Т.1.

7. БМЭ: [в 30-ти т. / АМН СССР]. Гл. ред. Б.В. Петровский. – 3-е изд. – М.: Сов. энциклопедия, 1974-1989.

8. Інфекційні хвороби / За ред. М.Б. Тітова. – К.: Вища школа, 1995.

9. Загальна гігієна: Посібник для практичних занять / За ред. І.І. Даценко. – Львів: Світ, 2001.

10. Руководство по контролю качества питьевой воды. – Женева, 1994. – Т.1.

11. Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання. ДержСанПіН, затв. наказом МОЗ України № 383 від 23.12.1996 р.

12. Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною. ДержСанПіН 2.2.4-171-10, затв. наказом МОЗ України № 400 від 12.05.2010 р.

13. Гігієна харчування з основами нутриціології / За ред В.І. Ципріяна. К.: Медицина, 2007.

14. Влаштування та утримання колодязів і каптажів джерел, що використовуються для нецентралізованого господарсько-питного водопостачання. ДержСанПіН, затв. наказом МОЗ України № 384 від 23.12.1996 р.

15. Вода питьевая. Методы санитарно-бактериологического анализа. ГОСТ 18963-73.

16. Беляков В.Д., Жук Е.Г. Военная гигиена и эпидемиология. – М., Медицина, 1988.

17. Охрана поверхностных вод от загрязнения. СанПиН № 4630-88.

18. Руководство к лабораторным занятиям по коммунальной гигиене / Под ред. Е.И. Гончарука. – М.: Медицина, 1990.

19. Руководство к практическим занятиям по коммунальной гигиене / Под ред. Е.И. Гончарука. – М.: Медицина, 1977.

20. Водный фактор в передаче инфекций / Хотько Н.И., Дмитриев А.П. – Пенза, 2002.

21. Микробиология загрязненных вод / Под ред. Р. Митчелла. – М.: Медицина, 1976.

22. Санитарные правила и нормы охраны прибрежных вод морей от загрязнения в местах водопользования населения. СанПиН 4631-88.

23. Перелік речовин, продуктів, виробничих процесів, побутових та природних факторів, канцерогенних для людини, затв. наказом МОЗ України № 25 від 07.02.1997 р.

24. Справочник по пестицидам / Под ред. Л.И. Медведя. – К.: Урожай, 1977.

25. Руководство по гигиене атмосферного воздуха / Под ред. К.А. Буштуевой. – М.: Медицина, 1976.

26. Коммунальная гигиена / Под ред. К.А. Буштуевой. – М.: Медицина, 1986.

27. Габович Р.Д., Познанский С.С., Шахбазян Г.Х. Гигиена. – К.: Вища школа, 1983.

28. Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць. ДСП 201-97.

29. Санитарные правила устройства, оборудования и эксплуатации больниц, родильных домов и других лечебных стационаров” № 5179-90.

30. Заклади охорони здоров’я. ДБН В.2.2-10-2001.

31. Никберг И.И. Гигиена больниц. – К.: Здоров’я, 1995.

32. Про організацію профілактики внутрішньолікарняних інфекцій в акушерських стаціонарах. Наказ МОЗ України № 234 від 10.05.2007 р.

33. Інструкція з лабораторного контролю якості проведення профілактичних заходів та сте-ження за внутрішньолікарняними інфекціями в акушерських стаціонарах, затв. наказом МОЗ України № 59 від 10.02.2003 р. “Про удосконалення заходів щодо профілактики внутрішньолікарняних інфекцій в пологових будинках (акушерських стаціонарах)”.

34. Внутренний водопровод и канализация зданий. СНиП 2.04.01-85.

35. Инструкция по организации и проведению санитарно-гигиенических мероприятий по профилактике внутрибольничных инфекций в лечебно-профилактических учреждениях (отделениях хирургического профиля, в палатах и отделениях реанимации и интенсивной терапии)”, утв. приказом МЗ СССР № 720 от 31.07.1978 г. “Об улучшении медицинской помощи больным с гнойными хирургическими заболеваниями и усилении мероприятий по борьбе с внутрибольничной инфекцией”.

36. Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань, затв. наказом МОЗ України № 239 від 01.08.1996 р.

37. Гігієна праці / За ред. А.М. Шевченка. – К.: Вища школа, 1993.

38. Тец. В.И. Санитарная бактериология. – Ленинград: Медгиз, 1953.

3. ГІГІЄНА ПРАЦІ

Фізіологія праці, режими праці та відпочинку. Гігієнічна класифікація праці.

1. Робітник, зайнятий на обробці литва, утримує шліфувальний інструмент масою 10 кг упродовж 260 хв на зміну. Робота супроводжується тривалим скороченням м’язів, при якому в руховий центр безперервно надходить потік імпульсів, що швидко викликає виснаження функціонального потенціалу і розвиток втоми. Яку роботу виконує робітник?

А. Статичну. Б. Позитивну динамічну. В. Негативну динамічну. Г. Напружену. Д. Важку. [Коментар]

2. Робота операторів хімічного виробництва потребує спостереження за технологічним про-цесом з пульта керування упродовж 65% тривалості зміни. Оператор вимушений за годину обробляти понад 300 сигналів і повідомлень та запам’ятовувати протягом зміни понад 5 по-казників. Робота операторів характеризується монотонністю, нервово-емоційним напружен-ням, гіподинамією. До якої форми організації трудової діяльності належить праця?

А. Праця з дистанційним керуванням. Б. Праця, яка потребує значної м’язової активності. В. Праця, пов’язана з напівавтоматичною роботою. Г. Групова праця. Д. Механізована праця. [1,32]

3. Робота операторів хімічного виробництва вимагає спостереження за технологічним процесом з пульта керування протягом 80% робочого часу. Робота виконується в положенні сидячи. За годину оператор переробляє більше 200 сигналів і повідомлень. До якої форми трудової діяльності належить праця оператора?

А. Механізована праця. Б. Праця, яка потребує значної м’язової активності. В. Напівавтома-тизована праця. Г. Праці з дистанційним керуванням. Д. Групова праця. [1,32]

4. У механічному цеху машинобудівного підприємства проводиться холодна обробка металу на токарних верстатах. Токарі працюють в положенні стоячи з нахилом тулуба вперед під кутом 20о, робота характеризується монотонністю. Навантаження лягає переважно на дис-тальні відділи рук. Енерговитрати становлять 3000-3500 ккал/добу. До якої форми трудової діяльності належить праця робітників цієї професії?

A. Механізована праця. Б. Праця, яка потребує значної м’язової активності. В. Напівавтома-тизована праця. (В іншій редакціїВ. Автоматизована праця). Г. Праця з дистанційним керуванням. Д. Групова праця. [1,31; коментар]

5.@* Заготівельниці автокамер працюють стоячи, 300 разів на зміну нахиляються під кутом 32˚, одночасно спостерігають за п’ятьма об’єктами. Тривалість робочих операцій 2-4 с. Ак-тивні дії займають 87% від тривалості зміни. Який показник визначає монотонність праці?

А. Робоча поза. Б. Відсоток активних дій. В. Кількість нахилів. Г. Тривалість виконання операції. Д. Кількість об’єктів спостереження. [2,п.4.11; коментар]

6.* У процесі роботи на конвеєрі робітниця пакує дитячі іграшки у картонні коробки. Тривалість однієї операції, яка налічує 5 різноманітних елементів, складає 20 с. Робота проводиться сидячи. Суттєве зменшення рівня працездатності пакувальниці реєструється вже на початку 3-ої години праці. Чим можна пояснити швидкий розвиток втоми?

А. Вимушеною робочою позою. Б. Гіподинамією. В. Монотонністю праці. Г. Впливом вібрації. Д. Впливом шуму. [1,54-57; 2,п.4.11; коментар]

7. Трудова діяльність робітника характеризується високою щільністю робочого дня та потребує зосередження уваги, емоційного напруження, високої швидкості зоро- і слухомоторних реакцій. Цю працю слід оцінювати з точки зору:

А. Фізичної важкості. Б. Кількості енерговитрат. В. Нервового напруження. Г. Статичного навантаження. Д. Споживання кисню. [1,59]

8. У шахті проходження штреків виконується шляхом буропідривних робіт і ручного навантаження зруйнованої породи. Під час буріння шпурів використовується ручний інструмент. Якому ступеню механізації відповідають умови праці?

А. І Б. ІІ В. ІІІ Г. ІV Д. V [1,475]

9. У залі оброблення інформації проводяться роботи з використанням електронно-обчислювальних машин. Робота пов’язана з обліком інформації, одержаної з візуального дисплейного терміналу за попереднім запитом, виконується у вільному темпі та супроводжується перервами різної тривалості, виконанням іншої роботи. Робота характеризується напруженням органу зору та нервовим напруженням середнього ступеня. До якої професійної групи належить ця робота?

А. Оператори електронно-обчислювальних машин. Б. Оператори комп’ютерного набору. В. Оператори комп’ютерного верстання. Г. Розробники програм (інженери-програмісти). Д. –. [5;350]

10.@ Частота пульсу в операторів дисплеїв до кінця робочої зміни зростає на 19%, систолічний артеріальний тиск збільшується на 22%, мінімальний артеріальний тиск характеризується феноменом “безкінцевого тону”, пульсовий тиск значно підвищується. Праця операторів дисплеїв пов’язана з необхідністю підтримування високого темпу роботи, тривалого зберігання вимушеної робочої пози і ускладнюється значною кількістю перероблюваної інформації та одноманітними рухами м’язів передпліччя і кисті. Який тип серцево-судинної реакції в операторів дисплеїв у відповідь на виробниче навантаження?

А. Нормотонічний. Б. Гіпертонічний. В. Гіпотонічний. Г. Дистонічний. Д. Ступінчас-тий. [3,13-14; 5,35]

11. При фізіологічному дослідженні стану серцево-судинної системи під час роботи муляра на будівництві багатоповерхової споруди встановлено зростання хвилинного об’єму крові до 9 л/хв наприкінці роботи у порівнянні з доробочим станом (4 л/хв). Їжу приймав за 40 хв до другого дослідження. Яка головна причина зростання підсумкового показника діяльності серцево-судинної системи – хвилинного об’єму крові під час роботи?

А. Результат судинно-розширювальної дії продуктів м’язового скорочення (молочної кислоти). Б. Зниження насиченості артеріальної крові киснем. В. За рахунок зростання частоти пульсу. Г. Емоційне напруження під час роботи на висоті. Д. Як результат прийому їжі за 40 хв до дослідження. [Коментар]

12. Робочий день оператора ЕОМ становить 8 годин з однією 30-хвилинною перервою для прийняття їжі та двома 5-хвилинними – для особистих потреб. Параметри мікроклімату, рівні шуму, освітленості відповідають санітарно-гігієнічним вимогам. Оцініть режим праці і, за необхідності, дайте рекомендації щодо його оптимізації.

А. Режим праці відповідає гігієнічним вимогам. Б. Необхідно робити 15-хвилинні перерви через кожні дві години роботи. В. Необхідно продовжити обідню перерву до одної години. Г. Необхідно ввести дві додаткові 10-хвилинні перерви. Д. Необхідно робити 15-хвилинні перерви через кожну годину роботи. [5,365]

13. Для скорочення періоду входження в роботу перед початком робочої зміни проводять:

А. Гімнастику з елементами фізичних вправ, які відтворюють майбутні робочі рухи. Б. Гім-настику з фізичним навантаженням на м’язи верхніх кінцівок. В. Гімнастику з довільними елементами фізичних вправ. Г. Гімнастику з фізичним навантаженням на м’язи нижніх кінцівок. Д. Гімнастику з музичним супроводом. [1,46-47; коментар]

14. Нераціональна організація трудового процесу, виконання робіт, що супроводжуються ви-соким нервово-психічним напруженням, значними енерговитратами та потребують інтенсив-ної роботи окремих груп м’язів або вимушеної робочої пози, найчастіше призводять до:

А. Монотонії. Б. Переважання процесів збудження над гальмуванням. В. Врівноваження нер-вових процесів. Г. Втоми або перевтоми. Д. Незадоволення працею. [1,41-44; коментар]

15.* Хронометражні спостереження за працею каменяра, який протягом робочого дня займається викладанням цегли на будівництві житлового будинку, свідчать, що час праці займає 80%, а нерегламентовані перерви – 20% робочої зміни. Яка найбільш вагома причина швидкого розвитку втоми і низької працездатності каменяра?

А. Потужний потік імпульсів у центральну нервову систему. Б. Велика концентрація молоч-ної кислоти у м’язах. В. Дефіцит кисню у м’язах. Г. Накопичення в м’язах СО2. Д. Виснажен-ня енергетичних ресурсів. [Коментар]

16.* При дослідженні працездатності програміста встановлено, що час простої зорово-моторної реакції збільшився у середині зміни на 30% порівняно з рівнем наприкінці першої години праці. Зміни в якій системі організму свідчать про розвиток втоми?

А. М’язовій. Б. Центральній нервовій. В. Дихальній. Г. Серцево-судинній. Д. Периферичній нервовій. [5,18]

17. Під час виконання будь-якої фізичної роботи рано чи пізно розвивається втома, яка призводить до зниження працездатності. Довгострокового підтримання високого рівня працездатності можна досягти шляхом:

А. Раціонального харчування. Б. Вживання комплексу вітамінів. В. Занять спортом у вільний час. Г. Вживання тонізуючих речовин. Д. Раціональної організації режиму праці та відпочин-ку. [1,44; коментар]

18. Ткаля-багатоверстатниця повинна в разі необхідності швидко ліквідувати обрив нитки і запустити верстат. Яка форма мислення використовується робітницею при цій операції?

А. Наочно-діюче. Б. Ймовірне. В. Абстрактно-логічне. Г. Оперативне. Д. Ніякого. [1,81-82]

19. Праця оператора машинного набору вимагає запам’ятовування на короткий проміжок часу великої кількості послідовних елементів роботи. Який вид пам’яті характеризує працю?

А. Оперативна. Б. Довгострокова. В. Короткострокова. Г. Логічна. Д. Рухова. [Коментар]

20. Визначити важкість та напруженість праці швачки, якщо середньозмінна частота серцевих скорочень у неї становить 98 уд./хв, рівень м’язової витривалості за зміну зменшується на 34%, об’єм оперативної пам’яті на 28%, латентний період простої зорово-моторної реакції збільшується на 31%, час концентрації уваги на 29%.

А. Праця дуже важка, дуже напружена. Б. Праця дуже важка, малонапружена. В. Праця важка, напружена. Г. Праця легка, напружена. Д. Праця середньої важкості, напруже-на. [Коментар]

21. Потужність зовнішньої роботи працівника машинобудівного заводу становить 80 Вт. Він перебуває у вимушеному положенні 40% від тривалості зміни. Кількість елементів в опера-ції, яку він виконує, становить 5. До якої категорії важкості та напруженості належить ця праця?

А. Дуже важка, дуже напружена. Б. Легка, ненапружена. В. Середня, малонапружена. Г. Ва-жка, напружена. Д. Екстремальна. [Коментар]

22. Робітник промірювального верстату розкрійного цеху упродовж робочої зміни 110 разів піднімає паку тканини вагою 15 кг, переносить її на відстань 15 м і опускає на 0,5 м, кожного разу нахиляючись, кут нахилу до 30˚. Праця робітника належить до середньої важкості. Який критерій є визначальним при визначенні ступеня важкості праці?

А. Потужність зовнішньої роботи. Б. Робоча поза. В. Число об’єктів одночасного спостереження. Г. Емоційна напруженість. Д. Об’єм оперативної пам’яті. [Коментар]

23. При ремонті тракторів слюсар-механік виконує роботу потужністю 45 Вт, здійснює при цьому за зміну 256 нахилів тулуба під кутом більше ніж 30˚. Робота потребує зосередженості уваги упродовж 89% тривалості зміни. Наприкінці роботи частота серцевих скорочень у слюсаря сягає 115 уд./хв, функція уваги послаблюється на 18%. Який показник характеризує напруженість праці і належить до ергономічних?

А. Потужність зовнішньої роботи. Б. Тривалість зосередження уваги. В. Нахили тулуба. Г. Частота пульсу. Д. Функція уваги. [2,п.4.11; 3,32-35; 4; коментар]

24. У шахтарів при виконанні деяких операцій (ручне буріння шпурів перфораторами, навантаження породи лопатою у відро) частота пульсу коливається в межах 108-124 уд./хв, що характеризує роботу як дуже важку (ІІІ-ІV ступінь важкості). За яким критерієм гігієнічної класифікації найбільш доцільно оцінювати працю цих робітників?

А. Потужність зовнішньої роботи, Вт. Б. Емоційне напруження. В. Інтелектуальна напруже-ність. Г. Монотонність. Д. Об’єм оперативної пам’яті. [Коментар]

25. У ковальсько-пресовому цеху машинобудівного заводу проводиться нагрів сталевих заго-товок. Коваль-пресувальник працює стоячи, за зміну здійснює 80 нахилів тулуба. Маса заго-товок, які він переносить, складає 20 кг. Енерговитрати під час виконання роботи становлять 260 Вт. Пульс прискорюється до 102 уд./хв. Робітник висловлює скарги на зниження пам’яті, втомлюваність. Який показник найбільш інформативний при визначенні важкості праці?

А. Енерговитрати. Б. Частота пульсу. В. Робоча поза. Г. Зниження пам’яті. Д. Втомлюва-ність. [Коментар]

26.@* Оператор автокамерної лінії шинного заводу працює стоячи, нахиляючись 400 разів за зміну під кутом понад 30˚, енерговитрати при цьому становлять 25 Вт. Під час праці пульс в оператора підвищується до 106 уд./хв. Наприкінці зміни зменшується увага, знижується витривалість. Який показник найімовірніше свідчить про важкість праці?

А. Нахили корпусу. Б. Частота пульсу. В. Витрати енергії. Г. Робоча поза. Д. Зниження витривалості. [Коментар]

27.@* На залізничній станції проводиться розвантаження вагонів з пеком. Під час фізіолого-гігієнічного дослідження характеру роботи вантажників, які лопатою розбивають запечену масу та перевалюють її, встановлено, що їхня праця належить до ІІІ-го ступеня важкості. За яким з критерієм проведена оцінка праці вантажників?

А. Максимальна маса вантажу, що переміщується. Б. Величина статичного навантаження за зміну. В. Час активних дій, у % від тривалості зміни. Г. Час пасивного спостереження, у % від тривалості зміни. Д. Інтелектуальна напруженість. [2,п.4.11; коментар]

28. Робітник вугільної шахти працює в одну зміну, навантажує вугілля вручну на транспортер, виконуючи роботу потужністю 35 Вт за участю м’язів плечового поясу, перебуває 40% робочого часу з нахиленим корпусом під кутом 30о. За нахилом корпусу, потужністю роботи та вмістом пилу у повітрі праця належить до ІІІ-го класу І-го ступеня шкідливості, за інтенсивністю шуму – до ІІІ-го класу ІІ-го ступеня. Який зі шкідливих чинників або показників характеру праці є вирішальним для оцінки праці в цілому?

А. Змінність роботи. Б. Нахили корпусу. В. Потужність роботи. Г. Концентрація пилу. Д. Ін-тенсивність шуму. [2,п.4.11]

29. В бактеріологічній лабораторії працюють з холерним вібріоном за умов дотримання всіх необхідних профілактичних заходів. До якого класу слід віднести умови праці лаборантів?

А. Важкі та напружені (5-й клас). Б. Небезпечні (4-й клас). В. Шкідливі (3-й клас). Г. Допустимі (2-й клас). Д. Оптимальні (1-й клас). [2,п.4.11]

30. Лікар вірусологічної лабораторії виконує дослідження з особливо небезпечними патоген-ними мікроорганізмами під витяжкою, використовуючи засоби індивідуального захисту. Параметри мікроклімату, рівень шуму, освітленість, ергономічне забезпечення робочого місця відповідають гігієнічним вимогам. До якого класу належать умови праці лікаря?

А. Особливо небезпечні. Б. Небезпечні (4-й клас). В. Шкідливі (3-й клас). Г. Допустимі (2-й клас). Д. Оптимальні (1-й клас). [2,п.4.11]

31.* На робочому місці сталевара виявлено чотири хімічні виробничі чинники І-го ступеня, два психофізіологічні фактори II-го ступеня, один фізичний чинник III-го ступеня шкідливості та небезпеки. Дайте комплексну оцінку умов і характеру праці.

А. Допустимі. Б. Шкідливі та небезпечні І-го ступеня. В. Шкідливі та небезпечні II-го ступеня. Г. Шкідливі та небезпечні III-го ступеня. Д. Екстремальні. [Коментар]

32.* У ковальсько-пресовому цеху машинобудівного заводу еквівалентний рівень звуку перевищує ГДР на 12 дБА (II ступінь шкідливості та небезпеки), температура повітря перевищує допустимі значення на 6°С (II ступінь шкідливості та небезпеки), вміст оксиду вуглецю й оксиду заліза перевищує ГДК у 1,5 рази (І ступінь шкідливості та небезпеки). Дайте комплексну оцінку умов і характеру праці.
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   35


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка