Навчальний посібник для підготовки до ліцензійного іспиту Крок-2 Загальна лікарська підготовка



Сторінка19/35
Дата конвертації08.03.2016
Розмір7.22 Mb.
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   ...   35

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ



1. Гігієна праці / За ред. А.М. Шевченка. – К.: Вища школа, 1993.

2. Гігієнічна класифікація праці. Гігієнічні нормативи ГН 3.3.5-3.3.8; 6.6.1-083-2001.

3. Руководство к практическим занятиям по гигиене труда / Под ред. А.М. Шевченко. – К.: Вища школа, 1986.

4. Гигиеническая классификация труда (по показателям вредности и опасности факторов производственной среды, тяжести и напряженности трудового процесса) № 4137-86.

5. Гігієна праці (методи досліджень та санітарно-епідеміологічний нагляд) / За ред. А.М. Шевченка, О.П. Яворовського. – Вінниця: Нова Книга, 2005.

6. Перелік професійних захворювань, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2000 р. № 1662.

7. Лекции по профессиональным болезням / Под ред. В.М. Макотченко. – К.: Выща школа, 1991.

8. Профессиональные болезни (Руководство для врачей) / А.А. Летавет и др. – М.: Медицина, 1973.

9. Загальна гігієна: Посібник для практичних занять / За ред. І.І. Даценко. – Львів: Світ, 2001.

10. Костюк І.Ф., Капустник В.А. Професійні хвороби. – К.: Здоров’я, 2003.

11. Габович Р.Д., Познанский С.С., Шахбазян Г.Х. Гигиена. – К.: Вища школа, 1983.

12. Алексеев С.В., Усенко В.Р. Гигиена труда. – М.: Медицина, 1988.

13. Навроцкий В.К. Гигиена труда. – М.: Медицина, 1974.

14. Вредные вещества в промышленности / Под ред. Н.В. Лазарева и И.Д. Гадаскиной. – Л.: Химия, 1976-1977. – Т. 1,2,3.

15. Внутрішні хвороби: посібник у 10 ч. / Упоряд. О.О. Абрагамович. – Львів: ВАТ “Львівська книжкова фабрика “Атлас”, 2004.

16. Вредные химические вещества. Углеводороды. Галогенпроизводные углеводородов / Под ред. В.А. Филова. – Л.: Химия, 1990.

17. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров’я, 1999.

18. Вредные химические вещества. Неорганические соединения элементов І-ІV групп / Под

ред. В.А. Филова. – Л.: Химия, 1988.



19. Комунальна гігієна / За ред. Є.Г. Гончарука. – К.: Здоров’я, 2003.

20. БМЭ: [в 30-ти т. / АМН СССР]. Гл. ред. Б.В. Петровский. – 3-е изд. – М.: Сов. энциклопедия, 1974-1989.

21. Гігієна харчування з основами нутриціології / За ред В.І. Ципріяна. К.: Медицина, 2007.

22. Вредные химические вещества. Азотсодержащие органические соединения / Под ред. Б.А. Курляндского, В.А. Филова. – С-Пб.: Химия. – 1992.

23. Перелік речовин, продуктів, виробничих процесів, побутових та природних факторів, канцерогенних для людини, затв. наказом МОЗ України № 25 від 07.02.1997 р.

24. Гігієна харчування з основами нутриціології / За ред. В.І. Ципріяна. – К.: Здоров’я, 1999.

25. Гигиена / Под ред. Г.И. Румянцева. – М.: ГЭОТАР-МЕД, 2001.

26. Соціальна медицина та організація охорони здоров’я / Під ред. Ю.В. Вороненка, В.Ф.Мо-

скаленка. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000.



27. Загальна гігієна праці / За ред. Г.Х. Шахбазяна. – К.: Вища школа, 1970.

28. Руководство по гигиене труда / Отв. ред. Ф.Г. Кротков. – М.: Медгиз, 1963.

29. Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку. ДСН 3.3.6.037-99.

30. Паранько Н.М., Мадатова Р.Б. Вибрация, шум, ультра- и инфразвук и их гигиеническое значение. – Днепропетровск, 1990.

31. Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень. ДСН 3.3.6.042-99.

32. Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації. ДСП 3.3.6.039-99.

33. Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин. ДСанПіН 3.3.2.007-98.

34. Інфекційні хвороби / За ред. М.Б. Тітова. – К.: Вища школа, 1995.

35. Про затвердження переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого дня. Постанова Кабінету Міністрів України № 163 від 21.02.2001 р.

36. Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій. Наказ МОЗ України від 21.05.2007 р. № 246.

37. Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, профе-сійних захворювань і аварій на виробництві”, затв. постановою Кабінету Міністрів України № 1094 від 21.08.2001 р.

38. Вайсман А.И. Гигиена труда водителей автомобилей. – М.: Медицина, 1988.
4. РАДІАЦІЙНА ГІГІЄНА

Фізичні основи та нормування іонізуючих випромінювань

1. На державному іспиті студент довів екзаменатору, що найбільшим проникненням в організм людини характеризується α-випромінювання. Правильною відповіддю є:

A. β-випромінювання. Б. Нейтронне випромінювання. В. α-випромінювання. Г. Протонне випромінювання. Д. γ-випромінювання. [1,51]

2. До практичної діяльності людини, що пов’язана з використанням джерел іонізуючого випромінювання, належать:

A. Зберігання, транспортування джерел іонізуючого випромінювання та радіоактивних відходів. Б. Виробництво джерел випромінювання. В. Використання джерел випромінювання в медицині, промисловості, сільському господарстві тощо. Г. Виробництво ядерної енергії. Д. Усі перераховані види діяльності. [2,п.1.6]

3. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97) поширюються на ситуації опромінення людини джерелами іонізуючого випромінювання в умовах:

A. Опромінення техногенно-підсиленими джерелами природного походження. Б. Нормаль-ної експлуатації індустріальних джерел іонізуючого випромінювання. В. Медичної практики. Г. Радіаційних аварій. Д. Усіх перерахованих ситуацій. [2,п.4.1]

4. До СЕС звернувся громадянин, який працює на об’єкті з радіаційно-ядерною технологію, з проханням роз’яснити принцип розрахунку ліміту дози для осіб категорії А. Завідувач радіологічним відділенням відповів, що ліміт дози розраховується за сумою ефективних доз опромінення від усіх індустріальних джерел випромінювання. До цієї суми не включають:

A. Дозу опромінення від техногенно-підсилених джерел природного походження. Б. Дозу, яку одержують при медичному обстеженні або лікуванні. В. Дозу опромінення від при-родних джерел випромінювання. Г. Дозу, що пов’язана з аварійним опроміненням населення. Д. Усі перераховані дози. [2,п.5.1.3]

5.* Вкажіть ліміт ефективної дози в мЗв/рік (бер/рік) для осіб категорії А (постійно або тимчасово працюють безпосередньо з джерелами іонізуючих випромінювань) відповідно до норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97).

A. 2 (0,2) Б. 5 (0,5) В. 10 (1) Г. 20 (2) Д. 40 (4) [1,114; 2,табл.5.1]

6. Співробітники радіологічних відділень постійно працюють із закритими джерелами іонізуючого випромінювання, при виконанні радіопроцедур дотримуються принципів захис-ту часом, відстанню й екраном. Який ліміт ефективної дози (мЗ/рік) для цієї категорії осіб?

A. 1 Б. 2 В. 20 Г. 150 Д. 500 [1,114; 2,п.4.3,табл.5.1; коментар]

7. Будь-яка точка робочого місця персоналу рентгенівського кабінету повинна мати захист, який забезпечує послаблення рентгенівського випромінювання, щоб потужність дози зовнішнього опромінення (мЗв) не перевищувала за тиждень:

A. 0,1 Б. 0,2 В. 0,3 Г. 0,4 Д. 0,5 [1,120; 3,513; коментар]

8.* Індивідуальна ефективна доза опромінення лікаря-рентгенолога складає 30 мЗв/рік (3 бер/рік). Для гігієнічної оцінки оберіть ліміт річної дози індивідуального опромінення в мЗв (берах), встановлений для цієї категорії осіб.

A. 50 (5) Б. 100 (10) В. 200 (20) Г. 300 (30) Д. 400 (40) [1,114; 2,табл.5.1; коментар]

9. Вкажіть ліміт ефективної дози в мЗв/рік (бер/рік) для осіб категорії Б (безпосередньо не зайнятих роботою з джерелами іонізуючих випромінювань, але у зв’язку з розташуванням робочих місць у приміщеннях і на промислових майданчиках об’єктів з радіаційно-ядерними технологіями можуть отримувати додаткове опромінювання) згідно з нормами радіаційної безпеки (НРБУ – 97).

A. 2 (0,2) Б. 5 (0,5) В. 10 (1) Г. 40 (4) Д. 20 (0,2) [1,114; 2,табл.5.1]

10. У лікувально-профілактичному закладі терапевтичний кабінет розміщений поряд з рентгенологічним. Унаслідок недосконалого екранування лікар-терапевт протягом року отримав дозу 10 мЗв. Яким має бути ліміт ефективної дози (мЗв/рік) для цієї категорії осіб?

A. 1 Б. 2 В. 4 Г. 6 Д. 8 [1,114; 2,п.4.3,табл.5.1; коментар]

11. Заходи, спрямовані на зниження дози опромінення населення за рахунок джерел іонізую-чих випромінювань, передбачають охорону довкілля від забруднення радіонуклідами і відхо-дами атомної промисловості, а також зниження рентгенодіагностичного навантаження на населення. Які джерела іонізуючих випромінювань найбільш вагомі для всього населення?

А. Космічне опромінення. Б. Природний радіаційний фон. В. Радіоактивні відходи. Г. Могильники радіоактивних відходів. Д. Діагностичні та лікувальні рентгенівські процедури. [1,220-221,225; 4,Т.2,535]

12. При проведенні рентгенівських і радіонуклідних діагностичних досліджень до пацієнтів категорії АД відносять:

A. Осіб, які досліджуються в ургентній практиці за життєвими показаннями. Б. Хворих, яким діагностовано онкологічні захворювання. В. Осіб з виявленими передраковими захворюван-нями. Г. Хворих, яких досліджують з метою диференціальної діагностики вродженої серце-во-судинної патології. Д. Усі перераховані категорії. [1,120; 3,529-530]

13. Хвору, бухгалтера за фахом, госпіталізовано у терапевтичне відділення районної лікарні з попереднім діагнозом: виразкова хвороба шлунка. Для уточнення діагнозу та тактики ліку-вання хворій призначено рентгеноскопію шлунка. Яка доза опромінення в мЗв (берах) не призведе до перевищення річного ліміту дози для осіб з хворобами неонкологічної природи?

A. 100 (10) Б. 20 (2) В. 2 (0,2) Г. 1 (0,1) Д. 0,5 (0,05) [1,120; 3,529]

14.@ Яким групам пацієнтів протипоказані радіонуклідні дослідження, що супроводжуються введенням радіофармпрепаратів в організм пацієнта?

А. Дітям до року, вагітним і жінкам в період лактації. Б. Пацієнтам з гіперфункцією щитопо-дібної залози. В. Жінкам під час профілактичного огляду. Г. Пацієнтам із захворюваннями нирок. Д. Пацієнтам з захворюваннями серцево-судинної системи. [2,п.6.10; коментар]

15. Працівники γ-дефектоскопічної лабораторії, що обслуговує будівельно-монтажне управ-ління, в результаті надзвичайної ситуації в процесі роботи зазнали опромінення, ефективна доза якого склала 40 мЗв (4 бер). Потерпілі скеровані до спеціалізованої медичної установи для обстеження. Чи перевищує отримана доза ліміт дози, встановлений для персоналу в умовах радіаційної аварії?

A. Не перевищує. Б. Не перевищує, якщо доза була отримана протягом 4-х годин. В. Не перевищує, якщо доза була отримана протягом доби. Г. Не перевищує, якщо доза була отримана протягом 12-ти годин. Д. Не перевищує, якщо доза була отримана протягом 6-ти годин. [2,п.7.17; коментар]

16. Інженер служби радіаційного контролю радіаційно-ядерного об’єкта приймав участь у ліквідації наслідків радіаційної аварії, зазнав опромінення, ефективна доза якого становила 100 мЗв (10 бер) і був скерований до лікувального закладу для медичного обстеження. Який відсоток від допустимого ліміту дози одержав інженер?

A. 100 Б. 90 В. 80 Г. 70 Д. 60 [2,п.7.17; коментар]

17. Майстер зміни, який працює на радіаційно-ядерному об’єкті, під час радіаційної аварії локального характеру одержав індивідуальну ефективну дозу, що відповідає двом лімітам аварійної дози, і був скерований на медичну комісію для вирішення питання про можливість подальшої роботи. Скарги на стан здоров’я відсутні. Фахівці, які проводили обстеження, вважають пацієнта практично здоровим. Зробіть висновок про можливість подальшої роботи працівника з джерелами іонізуючих випромінювань.

A. Допускається без обмежень. Б. Допускається умовно з обмеженням дози опромінення. В. Допускається умовно з обмеженням часу опромінення. Г. Допускається умовно з обме-женням роботи з відкритими джерелами. Д. Допускається до роботи лише із закритими джерелами. [2,п.7.17,7.19,7,20; коментар]

18. Класи робіт з використанням відкритих джерел іонізуючого випромінювання встановлюються з урахуванням:

A. Групи радіаційної небезпеки радіонукліду та його активності на робочому місці. Б. Групи радіаційної небезпеки радіонукліду та його мінімально значущої активності. В. Активності радіонукліду на робочому місці. Г. Групи радіаційної небезпеки радіонукліду. Д. Сумарної активності радіонукліду на робочому місці. [1,170-171; 3,533; 6,п.12.1.3]

19. У радіологічному відділенні, де проводиться лікування відкритими джерелами іонізуючо-го випромінювання, радіаційну обстановку характеризує основна дозиметрична величина:

A. Рівень радіоактивного забруднення поверхонь. Б. Експозиційна доза. В. Поглинена доза. Г. Еквівалентна доза. Д. Гранично допустимий рівень. [Коментар]

20. Під час контролю радіаційної обстановки у відділенні лікування відкритими джерелами іонізуючих випромінювань працівниками служби радіаційної безпеки визначено, що рівень радіоактивного забруднення робочих поверхонь β-активними нуклідами становив 900 част./хв·см2, спецодягу – 420 част./хв·см2. Робота персоналу за цих умов можлива:

A. Протягом усього робочого дня. Б. Протягом 2-х годин за робочу зміну. В. Протягом 4-х годин за робочу зміну. Г. Протягом одної години за робочу зміну. Д. Лише за умови прийому радіопротекторних препаратів. [2,дод.3.4; 3, С.505]

21.* У приміщенні терапевтичного стаціонару, що будується, потужність дози зовнішнього γ-випромінювання дорівнюватиме 0,6 мкЗв/год (60 мкР/год). Оцініть рівень опромінювання у порівнянні з допустимим для приміщень з постійним перебуванням людей.

А. Перевищує у 6 разів. Б. Перевищує у 4 рази. В. Перевищує у 3 рази. Г. Перевищує у 2 ра-зи. Д. Не перевищує. [2,п.8.6.2; коментар]

Біологічна дія іонізуючого випромінювання

22. Вкажіть ступінь чутливості різних тканин і органів людини до іонізуючого випроміню-вання у порядку зменшення їх чутливості.

A. Лімфоїдна тканина, лімфатичні вузли, селезінка, вилочкова залоза, кістковий мозок, за-родкові клітини. Б. М’язи, колагенові волокна, хрящі, шкіра. В. Зародкові клітини, кістковий мозок, м’язи, головний мозок, селезінка. Г. Кришталик, печінка, нирки, підшлункова залоза, червоний кістковий мозок. Д. Кістковий мозок, селезінка, зародкові клітини, м’язи.[Коментар]

23. Фізик, який працює на лінійному прискорювачі часток, під час радіаційної аварії одержав незаплановане опромінення у дозі 3 Зв. Розвилася клініка гострої променевої хвороби. До якої групи ефектів належить ця патологія?

A. Соматичні. Б. Соматостохастичні. В. Генетичні. Г. Недетерміновані. Д. Горме-зис. [2,дод.11; 8,262; коментар]

24.* В результаті аварії на АЕС, яка супроводжувалася викидом радіаційного палива в атмо-сферу, відбулося забруднення великої території радіонуклідами, що призвело до підвищення радіаційного фону. Збільшення частоти яких захворювань слід очікувати у населення?

A. Очні хвороби. Б. Захворювання шлунково-кишкового тракту. В. Серцево-судинні захворювання. Г. ЛОР-захворювання. Д. Новоутворення злоякісні. [8,267; коментар]

25. Хворий 48-ми років брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Знаходиться на стаціонарному лікуванні з діагнозом: прогресуюча вегетативна недостатність. До якої групи ефектів іонізуючої радіації можна віднести це захворювання?

A. Соматостохастичні. Б. Соматичні. В. Генетичні. Г. Гормезис. Д. Гетерозис. [Коментар]

26.@ Хворий 45-ти років скаржиться на напади кашлю, дряпання в носоглотці. Перебував у зоні радіаційного забруднення після аварії на ЧАЕС упродовж 10-ти днів. Риноскопічно значне подразнення слизової носоглотки. Який радіонуклід спричинив подразнення?

A. Кобальт. Б. Цезій. В. Плутоній. Г. Стронцій. Д. Йод. [1,335,344; коментар]

27. Назвіть найбільш імовірний радіоіндукований первинний ефект у крові людини при еквівалентній дозі 1-30 Зв (100-3000 бер).

A. Погіршення фагоцитозу. Б. Зростання швидкості зсідання еритроцитів. В. Активізація фагоцитозу. Г. Стимулювання гемопоезу. Д. Абсолютний лейкоцитоз. [8,262; коментар]

28. Чоловік 42-х років доставлений у лікарню через годину після загального зовнішнього опромінення дозою 38 сГр. Під час обстеження потерпілого протягом 8-ми діб суттєвих відхилень від норми не виявлено. Чи можна в майбутньому очікувати ознак гострого радіаційного ураження?

A. Ні. Б. Так, протягом тижня. B. Так, протягом місяця. Г. Так, протягом півроку. Д. Так, протягом року. [1,322; коментар]

29.@ У працівника 4-го блоку ЧАЕС через три години після аварії з’явилися загальна слаб-

кість, нудота й одноразове блювання. Через добу відзначалися швидка втомлюваність при фізичному навантаженні, зниження здатності до концентрації уваги. Визначте ступінь важкості гострої променевої хвороби.



A. Легкий. Б. Середній. В. Важкий. Г. Дуже важкий. Д. Ураження відсут-нє. [1,323,359; 4,Т.2,538]

30. Ліквідатор аварії на 4-му блоці ЧАЕС одержав дозу опромінення 3 Гр. Через 3 тижні піс-ля зникнення симптомів первинної реакції гострої променевої хвороби виникли дрібноточко-ві крововиливи на слизових оболонках і шкірі, температура підвищилася до 39оС. Аналіз крові: еритроцити 3,2·1012/л, гемоглобін 101 г/л, кольоровий показник 0,8, лейкоцити 1,2·109/л, тромбоцити 48·106/л, швидкість зсідання еритроцитів 30 мм/год. Визначте ступінь важкості гострої променевої хвороби.

A. Легкий. Б. Середній. В. Важкий. Г. Дуже важкий. Д. –. [4,Т.2,536-539; 7,92]

31. Працівник 4-го блоку ЧАЕС під час аварії отримав нерівномірне опромінення з переважним опроміненням ділянки живота в дозі понад 6 Гр. Коли в потерпілого можуть виникнути ознаки ентероколіту?

A. Через 1-2 години. Б. Через 1-2 дні. В. Через тиждень. Г. Через 3 тижні. Д. Через 1-2 міся-ці. [1,359-360; 4,Т.2,538]

32.@ Військовослужбовець 30-ти років одержав на радіоактивно забрудненій території одноразову дозу випромінювання 15 Гр. Об’єктивно: скарги на стискаючий головний біль, підвищення температури тіла до 38оС, нудота, дворазове блювання. Клініка якої форми гострої променевої хвороби розвинеться у цієї людини?

A. Токсемічна. Б. Кістково-мозкова. В. Церебральна. Г. Кишкова. Д. –. [1,322,360; 4,Т.2,536]

33. Через порушення техніки безпеки при роботі з джерелами іонізуючого випромінювання робітник отримав загальне опромінення протягом години в дозі близько 8 Р. Яка форма променевої хвороби розвинеться у хворого?

A. Гостра променева хвороба, кістковомозкова форма. Б. Гостра променева хвороба, токсе-мічна форма. В. Гостра променева хвороба, церебральна форма. Г. Гостра променева хворо-ба, кишкова форма. Д. Хронічна променева хвороба, кістковомозкова форма. [Коментар]

34. У потерпілого в перші 2 години після опромінення розвинулися симптоми первинної реакції: нудота, часте блювання, оніміння шкіри лівої половини тулуба, температура тіла 38оС. Через 2 тижні у хворого відзначалися множинні пухирці на шкірі, ерозії, дрібноточкові крововиливи, запалення повік, епіляція, різка втрата маси тіла. За результатами дозиметрії потерпілий отримав середню дозу γ-нейтронного опромінення 6,4 Зв, середньотканинна доза для лівої половини тіла становила 8 Зв, для правої 2,4 Зв. У периферичній крові наявний нейтрофільний лейкоцитоз, виражена лімфопенія. Попередній діагноз?

А. Гостра променева хвороба легкого ступеня. Б. Гостра променева хвороба від зовнішнього нерівномірного γ-нейтронного опромінення. В. Хронічна променева хвороба від зовнішнього опромінення, П ступінь. Г. Вегето-судинна дистонія за гіпотонічним типом. Д. Нейроцирку-ляторна дистонія. [1,323,360-361; коментар]

35. Працівник АЕС зі стажем роботи 15 років звернувся до лікаря зі скаргами на загальну слабкість, підвищену втомлюваність, біль голови, поганий сон і апетит. Об’єктивно: анізорефлексія сухожилкових і черевних рефлексів, незначна атаксія у позі Ромберга, напади пароксизмальної тахікардії з підвищенням температури та похолодінням кінцівок. На ЕКГ знижений вольтаж зубців Р і Т, знижений АТ. У крові: лейкоцити 1,5 г/л, нейтропенія, лімфоцитопенія. Зі сторони шлунково-кишкового тракту кислотність шлункового вмісту знижена, спостерігаються диспепсичні розлади. Попередній діагноз?

А. Хронічна променева хвороба від зовнішнього опромінення, П ступінь. Б. Астенічний синдром. В. Вегето-судинна дистонія за гіпотонічним типом. Г. Нейроциркуляторна дисто-нія. Д. –. [4,Т.2,542-544; 7,116-117; 11,381-382; коментар]

36. Хворий 42-х років, ліквідатор аварії на ЧАЕС, звернувся до лікаря зі скаргами на біль в гомілкових м’язах під час ходи та у спокої, швидку втомлюваність. При пальпації спостерігається незначне збільшення печінки та селезінки. Попередній діагноз?

А. Хронічна променева хвороба від інкорпорованої дії 137Cs. Б. Хронічна променева хвороба І-го ступеня. В. Гостра променева хвороба І-го ступеня. Г. Гостра променева хвороба, кістково-мозкова форма, середній ступінь. Д. Вегето-судинна дистонія за гіпотонічним типом. [7,167; 12,64; коментар]

37. До клініки поступив працівник радіонуклідного виробництва 35-ти років у важкому стані. Зі слів хворого три тижні тому виникли болі в порожнині рота, дрібноточкові крововиливи на грудях і животі, погіршився апетит. Об’єктивно: загальмований, адинамічний, шкірні покриви сіруватого кольору, гнильний запах з рота, температура тілі 39оС, пульс 120 уд./хв, АТ 140/100 мм рт.ст. У периферичній крові: гемоглобін 120 г/л, еритроцити 4·1012/л, лейкоцити 0,2·109/л, анізоцитоз, швидкість зсідання еритроцитів 50 мм/год. У стернальному пунктаті панцитопенія. Діагноз?

А. Хронічна променева хвороба від інкорпорованої дії тритію. Б. Хронічна променева хвороба І-го ступеня. В. Гостра променева хвороба ІІІ-го ступеня. Г. Алергічний дерматит. Д. Променева хвороба від внутрішнього опромінення. [7,152; коментар]

38.@ Унаслідок грубого порушення правил експлуатації установки для стерилізації матеріалів (закрите джерело радіоактивного кобальту-60) відбулося зовнішнє гостре опромінення двох операторів. Потерпілі доставлені до стаціонару через 3 год після аварії. Які першочергові заходи необхідно провести у стаціонарі?

A. Гемотрансфузія. Б. Антидотна терапія. В. Симптоматична терапія. Г. Йодна профілакти-ка. Д. Дезактивація. [4,Т.2,540-542; коментар]

39.@ Чоловік 28-ми років, оператор системи енергозабезпечення, під час аварії на АЕС перебував на своєму робочому місці. В результаті пароповітряного вибуху в атмосферу надійшло біля 30 кг радіоактивного 131І. Який з радіопротекторів доцільно використати?

А. Йодид калію. Б. Цистамін. В. Валін. Г. Лейцин. Д. Тіосечовина. [1,347; 7,182; 12,342]

40. На АЕС стався викид радіоактивного аерозолю зі значним вмістом ізотопів йоду. Яку дозу стабільного йоду (у перерахунку на йодид калію, г) рекомендовано для здійснення профілактики ушкодження щитоподібної залози для дорослого населення?

A. 0,05 Б. 0,1 В. 0,25 Г. 0,5 Д. 1,0 [12,342]

Планування та експлуатація радіаційних об’єктів

41. Рентгенологічний кабінет міської клінічної лікарні розташований на другому поверсі, має площу 40 м2. Пульт керування винесений за екрановану ширму. Суміжні з кабінетом по вертикалі та горизонталі палати відсутні. Яка мінімальна кількість приміщень повинна входити до складу рентгенкабінету?

A. 1 Б. 2 В. 3 Г. 4 Д. 5 [1,184; 13,295; коментар]

42.* Для створення радіаційної безпеки медичного персоналу рентгенодіагностичного кабінету використані захисні засоби типу екранів: просвинцьоване скло на екрані рентгенапарата, велика і мала пересувні захисні ширми, запона та захисні рукавиці з просвинцьованої гуми. Які додаткові засоби екранування необхідні?

A. Нагрудний фартух з просвинцьованої гуми. Б. Гумові чоботи з додатком свинцю. В. Об-меження тривалості робочого дня. Г. Дистанційне управління рентгенапаратом. Д. Вказаних заходів достатньо. [1,183; 6,розд.12; 14,144]

43. У рентгенодіагностичному кабінеті для забезпечення радіаційної безпеки медичного персоналу використовуються захисні засоби типу екранів: просвинцьоване скло на екрані рентгенівського апарата, велика і мала пересувні захисні ширми, нагрудний фартух з просвинцьованого матеріалу. Які додаткові засоби екранування необхідні?

А. Запона та захисні рукавиці з просвинцьованої гуми. Б. Гумові чоботи з додатком свинцю. В. Обмеження тривалості робочого дня. Г. Дистанційне керування рентгенапаратом. Д. До-статньо вказаних засобів. [1,183; 6,розд.12; 14,144]

44.* У радіологічному відділенні для внутрішньопорожнинної терапії використовують γ-установку типу “Агат” з джерелом випромінювання – ізотопом кобальту, який знаходиться в сталевій ампулі. Який з перелічених способів захисту персоналу від іонізуючого випромінювання необхідно використовувати в першу чергу з урахуванням типу джерела?

A. Герметизація установки. Б. Екранування джерела. В. Заходи планувального характеру (зо-нування приміщення). Г. Обладнання приміщень ефективною вентиляцією. Д. Використання засобів індивідуального захисту та санітарна обробка персоналу. [1,168,201-203; 6,розд.11]

45.@* У радіологічному відділенні лікарні для лікування злоякісних новоутворень викори-стовують γ-установки променевої терапії типу “Агат” та інші закриті джерела іонізуючих ви-промінювань (В іншій редакції – У радіологічному відділенні лікарні для лікування злоякіс-них новоутворень використовують закриті джерела іонізуючих випромінювань). Які з перелі-чених заходів необхідно використовувати для захисту персоналу під час роботи?

A. Скорочення часу роботи та екранування джерела. Б. Герметизація установок та організа-ція вентиляції приміщення. В. Екранування джерела та використання засобів індивідуально-го захисту органів дихання. Г. Збільшення відстані до джерела та дотримання правил особис-тої гігієни. Д. Систематичне очищення поверхонь від радіоактивних забруднень і скорочення часу роботи. [1,168,201-203; 6,розд.11]

Дозиметрія та радіометрія

46. Студент має прилади: лічильник Гейгера, лічильник Ебера, апарат Кротова, прилад Міщука, прилад Ебера. Який прилад він має використати для визначення радіоактивності?

A. Прилад Міщука. Б. Лічильник Ебера. В. Прилад Ебера. Г. Лічильник Гейгера. Д. Апарат Кротова. [1,60-61]

47. До радіологічної лабораторії молокопереробного заводу надійшли проби молока, до-ставленого з акціонерного сільськогосподарського підприємства. Результати аналізу показа-ли, що вміст радіонуклідів цезію-137 знаходиться на рівні 55 Бк/кг, стронцію-90 – 15 Бк/кг. Визначити найбільш правильний варіант висновку про придатність молока.

A. Придатне для виготовлення твердого сиру. Б. Придатне для переробки на сухе молоко. В. Придатне для виготовлення згущеного молока. Г. Придатне для виготовлення кефіру. Д. Може вживатися без обмежень. [15,295]

48.* Під час дослідження вмісту радіонуклідів цезію-137 і стронцію-90 у молоці та картоплі місцевого виробництва виявлено перевищення тимчасово допустимого рівня активності цезію-137 у молоці. Який технологічний прийом переробки молока сприятиме більш істотному зменшенню вмісту радіонуклідів?

A. Пастеризація молока. Б. Переробка молока на топлене масло. В. Переробка молока на м’я-кий сир. Г. Переробка молока на твердий сир. Д. Переробка молока на сметану. [Коментар]

49. До радіологічного відділу міської СЕС звернувся фермер з проханням провести аналіз картоплі на вміст радіонуклідів і видати гігієнічний висновок про можливість реалізації готової продукції. Результати аналізу показали, що вміст радіонуклідів цезію-137 у картоплі дорівнює 40 Бк/кг, стронцію-90 – 8 Бк/кг. Визначте найбільш правильний варіант висновку.

A. Використати для виробництва чіпсів. Б. Використати на корм худобі. В. Використати для виробництва етилового спирту. Г. Використати для виробництва крохмалю. Д. Може вживатися без обмежень. [15,296]

50. У селищі, яке знаходиться в зоні добровільного відселення, проведено радіометричний аналіз питної води з криниці. Встановлено, що вміст радіонуклідів 90Sr становить 3,7 Бк/л. Чи дозволяється використання цієї питної води?

А. Дозволяється. Б. Дозволяється вживати лише дорослому населенню. В. Дозволяється вживати протягом місяця. Г. Дозволяється вживати в обмеженій кількості. Д. Забороняється. [Коментар]

51. Будівельна організація звернулася до радіологічного відділу міської СЕС з проханням провести аналіз цегли на вміст природних радіонуклідів і дати висновок про можливість її використання. Аналіз показав, що сумарна величина ефективної питомої активності природ-них радіонуклідів радію-226, торію-232 та калію-40 становить 320 Бк/кг. Визначити най-більш правильний варіант висновку про можливість використання цегли.

A. Для всіх видів будівництва без обмежень. Б. Для промислового будівництва. В. Для будів-ництва підземних споруд. Г. Для спорудження складських приміщень. Д. Для спорудження нежитлових приміщень поза населеним пунктом. [2,п.8.6.1]

52. Величина ефективної питомої активності природних радіонуклідів у повнотілій цеглі не

перевищує 370 Бк/кг. Таку цеглу можна використовувати для:



A. Спорудження об’єктів з малою тривалістю перебування людей. Б. Промислового будівництва. В. Будівництва шляхів. Г. Спорудження гребель. Д. Усіх видів будівництва без обмежень. [2,п.8.6.1]

Статус територій, що потерпіли внаслідок аварії на ЧАЕС

53. Згідно із Законом України “Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій проведено з урахуванням:

A. Щільності забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію, стронцію, плу-тонію та величини розрахункової ефективної або еквівалентної дози опромінення людини. Б. Щільності забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію, стронцію, плу-тонію. В. Щільності забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію. Г. Щіль-ності забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами стронцію. Д. Величини розра-хункової ефективної або еквівалентної дози опромінення людини. [18,368; 19]

54. Молоде подружжя, яке мешкає в населеному пункті Житомирській області, що знахо-диться в зоні гарантованого добровільного відселення, звернулося до юриста з проханням дати роз’яснення щодо гарантованих заходів зі зниження ризику негативного впливу іоні-зуючого випромінювання на організм. Який з варіантів, запропонованих юристом, найбільш повно відповідає вимогам Закону України “Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи”?

A. Постійний дозиметричний контроль. Б. Добровільне переселення на інші території. В. За-безпечення в необхідній кількості чистими продуктами харчування. Г. Проведення газифіка-ції будинку. Д. Усі перераховані заходи. [2,п.7.42,7.44,7.45; 19; 20]

55. Для збирання врожаю картоплі у сільськогосподарському підприємстві, яке знаходиться в зоні гарантованого добровільного відселення, планується залучити школярів 10-11-х класів. Яке рішення повинна прийняти дирекція школи з цього питання?

A. Заборонити роботу школярів. Б. Заборонити роботу школярів тривалістю понад 2 години. В. Заборонити роботу школярів тривалістю понад 6 годин. Г. Заборонити залучення до роботи дівчат. Д. Заборонити залучення до роботи школярів 10-го класу.[2,п.7.48; коментар]

56. Сім’я пенсіонерів, яка була евакуйована після аварії на ЧАЕС до Харківської області, вирішила повернутися для постійного проживання до села, що знаходиться в зоні обов’язкового відселення. Які рекомендації є найбільш правильними в цьому випадку?

A. Заборонено проживання без прийняття додаткових профілактичних заходів. Б. Забороне-но проживання більше одного року. В. Заборонено проживання більше 3-х років. Г. Заборо-нено проживання більше 5-ти років. Д. Постійне проживання категорично заборонено. [19; 20]

57.@ Слюсар-сантехнік віком 40 років, мешканець Києва, звернувся до дільничного терапевта за порадою з приводу працевлаштування. Від 1986 до 1992 р. мешкав у Київській області на радіаційно забрудненій території в зоні обов’язкового відселення. Після переїзду до Києва працював за фахом на механізованій фабриці-пральні. Центр працевлаштування запропонував йому кілька місць роботи за фахом, з яких треба обрати найбільш оптимальне з урахуванням раніше отриманого променевого навантаження.

A. М’ясокомбінат. Б. Хіміко-фармацевтичний завод. В. Завод штучних шкір і плівкових матеріалів. Г. Завод хімікатів. Д. Завод будівельних конструкцій. [8,411; коментар]

58. До Києва з радіоактивно забрудненої території (зона безумовного обов’язкового відсе-лення) переїхав чоловік віком 40 років, електрик за фахом. Дайте рекомендації щодо працевлаштування, враховуючи несприятливі чинники виробничого середовища.

A. Завод хімволокна. Б. Асфальтобетонний завод. В. Хіміко-фармацевтичний завод. Г. Завод штучних шкір і плівкових матеріалів. Д. Радіозавод. [8,411; коментар]

59. Молоде подружжя (електрик віком 23 роки і медсестра 20-ти років), яке проживає на ра-діаційно забрудненій території в Житомирській області в зоні гарантованого добровільного відселення і працює в автотранспортному підприємстві, звернулося до дільничного терапев-та за порадою відносно зміни місця проживання. Вважають себе цілком здоровими. Існує де-

кілька варіантів зміни місця проживання, з яких треба вибрати найбільш оптимальний.



A. Полтавська обл., Миргород. Б. Рівненська обл., Сарни. В. Київська обл., Іванків. Г. Черні-гівська обл., Корюківка. Д. Черкаська обл., Канів. [8,271; коментар]
КОДИ ВІДПОВІДЕЙ

(* – тести, до яких наведені коментарі; ** – некоректні тести)


Тест

Код

Тест

Код


Тест

Код

Тест

Код

Тест

Код

Тест

Код

1

Д

11

Д

21

Г*

31

В

41

В*

51

А

2

Д

12

Д

22

А**

32

Г

42

А

52

Д

3

Д

13

Б

23

А*

33

А**

43

А

53

А

4

Д

14

А*

24

Д*

34

Б*

44

Б

54

Д

5

Г

15

А*

25

А**

35

А*

45

А

55

А*

6

В*

16

А*

26

Д*

36

А*

46

Г

56

Д

7

Г*

17

А*

27

Д*

37

А*

47

Д

57

А*

8

А*

18

А

28

А*

38

В*

48

Б**

58

Д*

9

А

19

А**

29

А

39

А

49

Д

59
А*

10

Б*

20

А

30

Б

40

В

50

А**






1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   ...   35


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка