Навчальний посібник для підготовки до ліцензійного іспиту Крок-2 Загальна лікарська підготовка



Сторінка2/35
Дата конвертації08.03.2016
Розмір7.22 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   35

A. Варіаційне. Б. Атрибутивне. В. Комбінаційне. Г. Кількісне. Д. Якісне. [4,38]

24.@ Заступник головного лікаря поліклініки з лікувальної роботи провів дослідження поширеності хвороб серед населення, яке обслуговувалося за останні 5 років. За допомогою яких статистичних величин можна обчислити її рівні?

А. Відносних величин. Б. Історичних величин. В. Середніх величин. Г. Абсолютних вели-чин. Д. Величин динамічного ряду. [4,43-44,141]

25.* Поширеність захворювань серед населення району становила 1156 випадків на 1000 населення. Який показник її характеризує?

А. Екстенсивний. Б. Інтенсивний. В. Співвідношення. Г. Наочності. Д. Стандартизований. [4,44]

26.* Упродовж року в поліклініці зареєстровано 11600 випадків захворювань, серед яких на грип і гострі респіраторні захворювання припадало 5800, захворювання системи кровообігу – 3480, захворювання органів травлення – 1300, інші захворювання – 1020 випадків. Який відносний показник можна розрахувати за цими даними?

А. Наочності. Б. Інтенсивний. В. Екстенсивний. Г. Співвідношення. Д. Відносної інтенсив-ності. [4,45]

27.@* Серед населення міста зареєстровано 500 випадків сечокам’яної хвороби на 10000 мешканців. Який статистичний показник дозволяє відобразити цю захворюваність?

A. Відповідності. Б. Наочності. В. Екстенсивний. Г. Інтенсивний. Д. Співвідношення. [4,44]

28.@ У місті з населенням 400000 мешканців зареєстровано за рік 5600 випадків смерті, у тому числі 3300 випадків від хвороб системи кровообігу та 730 випадків від новоутворень. Який показник дозволить характеризувати смертність від хвороб системи кровообігу?

A. Наочності. Б. Відносної інтенсивності. В. Співвідношення. Г. Екстенсивний. Д. Інтенсив-ний. [4,44]

29. У місті з населенням 400000 мешканців за рік зареєстровано 5600 випадків смерті, у тому числі 3300 від хвороб системи кровообігу та 730 від новоутворень. Який показник дозволить характеризувати питому вагу хвороб системи кровообігу серед усіх причин смерті?

A. Екстенсивний. Б. Інтенсивний. В. Відносної інтенсивності. Г. Наочності. Д. Співвідно-шення. [4,45]

30. За результатами масового профілактичного огляду (скринінгу) 5000 жінок у 25-ти виявлено рак молочної залози. Протягом наступних двох років ще в 10-ти жінок цієї групи виявлено випадки раку молочної залози. Який показник характеризує захворюваність?

A. Інтенсивний. Б. Екстенсивний. В. Наочності. Г. Співвідношення. Д. Відносної інтенсив-ності. [4,44-46]

31. У районному центрі з населенням 10500 жителів у 2004 р. зареєстровано 12000 первинних звертань за медичною допомогою з приводу хвороб, госпіталізовано 1440 хворих. Які показники характеризують загальну та госпітальну захворюваність?

A. Екстенсивні. Б. Інтенсивні. В. Відносної інтенсивності. Г. Наочності. Д. Співвідношен-ня. [4,44,141,143-144]

32. При вивченні структури причин смертності міського населення хвороби системи кровообігу складали 55% усіх випадків смерті. За допомогою якого статистичного показника віддзеркалений одержаний результат?

А. Екстенсивності. Б. Інтенсивності. В. Наочності. Г. Співвідношення. Д. Відповідності. [4,45]

33.* Із усієї кількості зареєстрованих захворювань у населення міста хвороби органів кровообігу склали 23%. Який статистичний показник наведений?

A. Екстенсивний. Б. Інтенсивний. В. Наочності. Г. Співвідношення. Д. Середня величина. [4,45]

34.* При вивченні структури захворюваності населення міста хвороби органів дихання склали 45%. Який статистичний показник наведений?

А. Співвідношення. Б. Інтенсивний. В. Наочності. Г. Екстенсивний. Д. Відносної інтенсив-ності. [4,45]

35. У населеному пункті мешкає “Х” людей, в яких у поточному році виявлено “У” випадків захворювань. Назвіть показник, який можна розрахувати з наведеної умови.

А. Інтенсивний. Б. Наочності. В. Співвідношення. Г. Екстенсивний. Д. –. [4,44]

36.* У місті мешкає 100000 населення. Із 160 випадків інфекційних захворювань, зареєстрованих протягом року, 75 припадає на грип. Який показник дозволить характеризувати місце грипу в структурі інфекційних хвороб?

A. Екстенсивний. Б. Інтенсивний. В. Наочності. Г. Співвідношення. Д. Відносної інтенсив-ності. [4,45]

37.* З метою аналізу здоров’я населення та рівня медичної допомоги в кардіологічному диспансері розраховані показники первинної (62‰) та загальної захворюваності на хвороби системи кровообігу (484‰), смертності (11‰) та первинної інвалідності (16,2 на 10 тис. населення), а також питома вага випадків смерті від цих хвороб серед усіх причин смерті (67%). Який з наведених показників є екстенсивним?

А. Первинна захворюваність. Б. Загальна захворюваність. В. Смертність. Г. Первинна інвалідність. Д. Питома вага випадків смерті. [4,45]

38.* За результатами звіту про роботу поліклініки одержана інформація про розподіл захворювань за класами хвороб, питому вагу та рівні окремих захворювань, а також про зниження загальної захворюваності на 5%. Які показники є інтенсивними?

А. Розподіл захворювань за класами. Б. Питома вага окремих захворювань. В. Рівні окремих захворювань. Г. Зниження загальної захворюваності. Д. Структура захворюваності. [4,44]

39. Дільничний лікар встановив, що у порівнянні з минулим роком рівень захворюваності на грип збільшився на 30%. Яким відносним показником скористався лікар?

A. Наочності. Б. Інтенсивним. В. Екстенсивним. Г. Співвідношення. Д. Відносної інтенсив-ності. [4,46]

40.* Якщо прийняти частоту інфекційного гепатиту в районі у 1998 р. за 100%, то в наступні роки цей показник буде мати такий вигляд: 1999 р. – збільшення на 62,5%, 2000 р. – збільшення на 25%. Який показник використаний при аналізі наведених результатів?

А. Екстенсивний. Б. Наочності. В. Інтенсивний. Г. Співвідношення. Д. Темп росту. [4,46]

41.* У місті рівень захворюваності на туберкульоз порівняно з минулим роком збільшився на 12%. Який показник використано для аналізу?

А. Стандартизований. Б. Інтенсивний. В. Екстенсивний. Г. Співвідношення. Д. Наочності. [4,44]

42.* Концентрація альбуміну (г/л) в сироватці крові 10-ти одночасно обстежених жінок склала 42, 41, 44, 47, 38, 40, 35, 38, 43, 41 відповідно. Які статистичні величини (показники) узагальнюють ці результати?

А. Динамічного ряду. Б. Екстенсивні. В. Інтенсивні. Г. Наочності. Д. Середні. [4,52]

43. Середній зріст новонароджених хлопчиків становить 50,9 см (σ=1,66), маса тіла 3,43 кг (σ=5,00). За яким критерієм можна порівняти ступінь варіабельності ознак?

А. Амплітуда. Б. Сигма. В. Ліміт. Г. Коефіцієнт варіації. Д. Коефіцієнт асоціації. [4,61]

44. Середній зріст хлопчиків 6-ти років становить 116,9±4,2 см, маса тіла 22,2±3,4 кг. За до-помогою якого показника можна порівняти ступінь варіабельності ознак?

А. Амплітуди рядів. Б. Дисперсії. В. Коефіцієнта варіації. Г. Коефіцієнта кореляції. Д. Серед-нього квадратичного відхилення. [4,61]

45. На вибірковій сукупності обстежених осіб вивчали середній рівень і характер різноманітності наступних лабораторних показників: рівня загального білка сироватки крові, швидкості зсідання еритроцитів, кількості еритроцитів і лейкоцитів. Який статистичний критерій вказує на найбільш різноманітний лабораторний показник?

А. Критерій Стьюдента. Б. Коефіцієнт варіації. В. Середня арифметична зважена. Г. Середнє квадратичне відхилення. Д. Середня арифметична проста. [4,61]

46.* При вивченні середнього рівня та характеру різноманітності деяких лабораторних показників отримано наступні результати: загальний білок крові – середнє квадратичне відхилення ±4 г/л, коефіцієнт варіації 6%; швидкість зсідання еритроцитів – відповідно ±2 мм/год і 23%. Яка з ознак, що вивчались, є найбільш різноманітною?

А. Відмінності ознак відсутні. Б. Загальний білок. В. Швидкість зсідання еритроцитів. Г. По-трібні додаткові розрахунки. Д. Потрібні додаткові дослідження. [4,61-62]

47. У районі Б. показник смертності немовлят становив 13,8%, у районі Г. 12,4%. Який статистичний метод необхідно застосувати для порівняння цих показників?

А. Динамічний аналіз. Б. Визначення вірогідності різниці показників. В. Кореляційний ана-ліз. Г. Стандартизація показників. Д. Нормування інтенсивних показників. [4,65]

48. У медико-біологічних дослідженнях часто виникають ситуації, коли необхідно визначити вірогідність розбіжностей між окремими показниками з використанням критерію Стьюдента t. Яка величина критерію t підтверджує вірогідність розбіжностей показників?

А. Більше 1,5. Б. Більше 2,0. В. Більше 2,5. Г. Більше 3,0. Д. Більше 3,5. [4,65]

49.@* На 100 пологів у жінок, які мають фактори ризику, 30 передчасних, в жінок, які не мають факторів ризику, – 5 передчасних. Який метод статистичної обробки результатів необхідно використати лікарю для оцінки вірогідності виявлених розбіжностей?

A. Критерій Стьюдента. Б. Відносні величини. В. Середні величини. Г. Кореляційний аналіз. Д. Метод стандартизації. (В іншій редакціїВ. Критерій Фішера. Г. Коефіцієнт кореляції. Д. Стандартизовані показники.) [4,65]

50. У місті у 2003 р. спостерігалася висока захворюваність мешканців на зоб. Проведено санітарно-освітні заходи серед населення щодо обов’язкового вживання йодованої солі та призначення дітям антиструміну. У 2004 р. захворюваність на зоб суттєво зменшилася. Яким методом статистичного аналізу можна перевірити, чи зменшення захворюваності спричинене проведеними заходами, чи воно випадкове?

A. Стандартизації. Б. Визначення граничних меж коливань показника. В. Коефіцієнтом пар-ної кореляції. Г. Визначення достовірності різниці показників. Д. Коефіцієнтом відповіднос-ті. [4,65]

51. У населеному пункті вивчали поширеність злоякісних новоутворів. Отримано результат P ± 2m. Вкажіть ступінь імовірності прогнозу (%) для отриманого результату.

А. 100,0 Б. 99,7 В. 95,5 Г. 68,0 Д. 27,8 [4,64]

52.* Проведено клініко-статистичне дослідження дії нового фармакологічного препарату на хворих з ішемічною хворобою серця. Який параметричний критерій (коефіцієнт) може бути використано для оцінки вірогідності результатів?

А. Коефіцієнт Стьюдента t. Б. Критерій знаків. В. Коефіцієнт відповідності. Г. T-критерій Вілкоксона. Д. Критерій Колмогорова – Смирнова. [4,65,69-72]

53.* У лікувально-профілактичному закладі вивчали терапевтичну ефективність нового методу лікування ГРВІ. В експериментальній групі (10 осіб) середня тривалість лікування становила 5 днів, в контрольній групі (10 осіб) – 7 днів. Назвіть найбільш імовірну причину того, що отримані відмінності після розрахунку середніх величин виявилися статистично невірогідними (р>0,05).

А. Незначна відносна різниця показників. Б. Невелика тривалість лікування. В. Незначна абсолютна різниця показників. Г. Мале число спостережень. Д. Неоднорідні групи. [4,66]

54. Яка вихідна інформація необхідна для проведення оцінки вірогідності результатів вивчення ефективності щеплень проти грипу у робітників?

А. Число ускладнень щеплень. Б. Кількість щеплених робітників. В. Кількість нещеплених робітників. Г. Кількість захворювань серед щеплених і нещеплених на 100 робітників, за-гальна кількість робітників. Д. Кількість робітників, які захворіли, серед щеплених і нещеп-лених на 100 робітників. [Коментар]

55.@ Упродовж тривалого часу проводиться вивчення тенденцій у змінах показників загаль-ної смертності різних груп населення, які проживають на різних адміністративних територіях. Який статистичний метод можна використати з цією метою?

A. Оцінка вірогідності різниці показників. Б. Аналіз рівнів відносних величин. В. Аналіз динамічних рядів. Г. Кореляційно-регресійний аналіз. Д. Аналіз стандартизованих показників. [4,73]

56.@* При вивченні захворюваності в місті встановлено, що населення різних адміністративних районів відрізняється за своїм віковим складом. Який статистичний метод дозволяє виключити вплив цього чинника на показники захворюваності?

A. Стандартизація. Б. Кореляційно-реґресійний аналіз. В. Обчислення середніх величин. Г. Т-критерій Вілкоксона. Д. Аналіз динамічних рядів. [4,78-79]

57.* Показник загальної смертності в районі А. становить 11,9‰, в районі Б. 15,9‰. У віковій структурі населення району А. частка осіб віком 50 років і старше складає 30%, в районі Б. 40%. Яким методом медичної статистики найдоречніше перевірити, чи вплинула вікова структура населення на різницю показників смертності?

A. Стандартизації. Б. Кореляції. В. Розрахунком довірчого коефіцієнта Стьюдента. Г. Розра-хунком середніх величин. Д. Розрахунком відносних величин. [4,78-79]

58.* На підприємстві в першому півріччі з 2000 працюючих чоловіків мали травми 320, з 4000 працюючих жінок – 280. У другому півріччі з 6000 чоловіків травмовано 720, з 2000 жінок – 160. Який метод статистичної обробки результатів є оптимальним для усунення розбіжностей у складі працюючих за статтю та різною частотою травм?

А. Розрахунок відносин величин. Б. Метод стандартизації. В. Регресійний аналіз. Г. Кореля-ційний аналіз. Д. Розрахунок середніх величин. [4,78-81]

59.@* За результатами п’ятирічного моніторингу оцінювали міру впливу чинників довкілля на показники здоров’я населення. Який статистичний метод треба обрати для цього?

A. Обчислення коефіцієнта вірогідності відмінностей. Б. Обчислення коефіцієнта відпо-відності. В. Обчислення коефіцієнта кореляції. Г. Обчислення показників динамічного ряду. Д. Обчислення коефіцієнта регресії. (В інших редакціяхД. Обчислення стандартизованого коефіцієнта. Обчислення відносних і середніх величин.) [2,58; 4,82]

60. За результатами п’ятирічного моніторингу одержана інформація про вплив забруднення атмосферного повітря на захворюваність населення великого міста на хвороби органів дихання. Який метод статистичної обробки результатів дозволяє встановити цей зв’язок?

A. Розрахунок середніх величин. Б. Метод стандартизації. В. Розрахунок довірчого коефі-цієнта Стьюдента. Г. Регресійний аналіз. Д. Кореляційний аналіз. [2,58; 4,82]

61.@* У 200 хворих на гіпертонічну хворобу вивчали артеріальний тиск і вік. Якою статистичною величиною потрібно скористатися, щоб виміряти силу зв’язку між ознаками?

А. Коефіцієнтом варіації. Б. Коефіцієнтом кореляції. В. Коефіцієнтом Стьюдента. Г. Сиг-мальним відхиленням. Д. Похибкою репрезентативності. [4,82]

62.* При вивченні захворюваності на туберкульоз легень отримана інформація про соціально-економічні умови життя та шкідливі звички хворих. Обчислення якого показника дозволяє оцінити зв’язок між зазначеними чинниками і захворюваністю на туберкульоз? (В іншій редакції – Який з перелічених методів дозволяє оцінити міру впливу чинників на захворюваність на туберкульоз?)

A. Коефіцієнт кореляції. Б. Коефіцієнт відповідності. (В іншій редакціїБ. Показники динамічного ряду.). В. Коефіцієнт регресії. Г. Стандартизований показник. Д. Коефіцієнт вірогідності. [2,58; 4,82]

63.* На репрезентативній сукупності хворих на грип проведено вивчення зв’язку між температурою тіла і частотою пульсу. Розрахований коефіцієнт кореляції дорівнює +0,5. Оцініть силу і напрямок зв’язку між цими ознаками.

A. Середній прямий. Б. Середній зворотний. В. Сильний прямий. Г. Сильний зворотний. Д. Слабкий прямий. [4,83]

64. На репрезентативній сукупності хворих на пневмонію проведено вивчення зв’язку між температурою тіла та частотою пульсу. Розрахований коефіцієнт кореляції дорівнює +0,7. Визначте направленість і силу між ознаками, що вивчаються.

А. Прямий слабкий зв’язок. Б. Прямий середній зв’язок. В. Прямий сильний зв’язок. Г. Пов-ний зв’язок. Д. Взаємозв’язок не вірогідний. [4,83]

65.* При вивченні залежності між рівнем забруднення атмосферного повітря та поширеністю захворювань органів дихання встановлено, що коефіцієнт парної кореляції r дорівнює +0,82. Оцініть силу і напрямок зв’язку.

A. Середній зворотний. Б. Середній прямий. В. Сильний зворотний. Г. Сильний прямий. Д. Слабкий прямий. [4,83]

66. Між захворюваністю на ГРЗ та середньомісячною температурою повітря розрахований коефіцієнт кореляції, якій становив –0,67. Визначте направленість зв’язку між ознаками.

А. Прямий. Б. Зворотний. В. Сильний. Г. Середній. Д. Слабкий. [4,83]

67. При вивченні залежності між захворюваністю на черевний тиф та охопленням населення відповідними щепленнями встановлено, що між цими ознаками наявний середньої сили зворотний зв’язок, коефіцієнт кореляції дорівнює –0,6. Як змінюватиметься захворюваність на черевний тиф при збільшенні охоплення населення щепленнями?

А. Не зміниться. Б. Збільшуватиметься. В. Зменшуватиметься. Г. Зросте на 40%. Д. Змен-шиться на 40%. [4,83]

68. В осінню пору проводилось вивчення впливу температури повітря на захворюваність гострими респіраторними інфекціями. Розрахований коефіцієнт кореляції дорівнює –0,75. Як змінюватиметься захворюваність на ці інфекції при зниженні температури повітря?

А. Збільшуватиметься. Б. Зменшуватиметься. В. Зросте на 25%. Г. Зменшиться на 25%. Д. Не зміниться. [4,83]

69. Значення коефіцієнта кореляції в межах 0,3-0,7 говорить про:

А. Зв’язок середньої сили між ознаками, що вивчалися. Б. Статистично вірогідні розбіжності між показниками, що вивчалися. В. Низький рівень варіабельності ознак варіаційного ряду. Г. Відповідність величини ознаки, що вивчалася, анатомо-фізіологічним нормам. Д. Типо-вість середньої арифметичної для відповідного варіаційного ряду. [4,83]

70. При вивченні залежності захворюваності на черевний тиф від охоплення населення відповідними щепленнями встановлено, що між цими ознаками наявний середньої сили зворотний зв’язок. В якому з цифрових діапазонів знаходиться коефіцієнт кореляції?

А. –0,30...–0,69 Б. –0,70...–0,99 В. +0,01...+0,29 Г. +0,30...+0,69 Д. +0,70...+0,99 [4,83]

71. За результатами епідеміологічного дослідження, в якому брали участь 34000 осіб, встановлено, що ступінь ризику смерті від ішемічної хвороби серця в чоловіків і жінок, що викурюють 15 і більше сигарет на добу, порівняно з тими, що не палять, становить 2 і вище. Який показник ризику розраховувався?

A. Кумулятивний. Б. Атрибутивний. В. Популяційний. Г. Додатковий. Д. Відносний.[1,701; 4,88]

72. Лікар-ендокринолог, вивчаючи статистичну інформацію про захворюваність населення на цукровий діабет в окремих вікових групах, відзначив, що рівень захворюваності в осіб до 45-ти років складав 7,2%, в осіб віком 75 років і старше 85,7%. Яким видом ризику можна виразити кількісну залежність між показниками, що вивчалися?

A. Атрибутивним. Б. Відносним. В. Додатковим. Г. Кумулятивним. Д. Популяційним. [4,83]

73. Під час епідеміологічних досліджень у районах міста встановлено, що захворюваність на рак легень у чоловіків складає 51, а в жінок 17 випадків на 100000 населення. Визначити відносний ризик захворюваності на рак легень залежно від статі?

A. 3 Б. 13 В. 23 Г. 33 Д. 69 [4,83]

74. Відомий вплив індивідуальних особливостей фізичного розвитку на формування патології. Зокрема, захворюваність на неврози у жінок, які мають дефіцит маси тіла, складає 24‰, у жінок, які мають надлишок маси тіла, 11‰. Визначити додатковий ризик виникнення неврозів у жінок з різним рівнем фізичного розвитку?

A. 13 Б. 18 В. 23 Г. 28 Д. 35 [1,701; коментар]

75. Проведено дослідження з метою порівняння частоти рецидивів виразкової хвороби в контрольній групі хворих, які в період ремісії отримували плацебо, та в групі хворих, які в цей період отримували профілактичну терапію. В кінці дослідження рецидиви виразкової хвороби спостерігалися у 30% хворих контрольної групи та в 5% хворих, які отримували профілактичну терапію. Відносний ризик рецидиву виразкової хвороби становить:

А. 0,17 Б. 0,6 В. 1 Г. 6 Д. 60 [4,88]

76. Якими за визначенням експертів ВООЗ повинні бути витрати від валового внутрішнього продукту для вирішення основних проблем охорони здоров’я (у %)?

А. Не менше 3-5. Б. Не менше 5-7. В. Не менше 6-9. Г. Не менше 10-12. Д. Не менше 10-14. [4,101; коментар]

77.@* Лікарю-терапевту доручено провести аналіз стану здоров’я дорослого населення на підпорядкованій дільниці. Які групи показників будуть залучені до цього аналізу?

А. Способу життя, захворюваності, фізичного розвитку. Б. Демографічні, захворюваності, ін-валідності. В. Захворюваності, інвалідності, смертності немовлят. Г. Народжуваності, захво-рюваності, способу життя. Д. Захворюваності, летальності, фізичного розвитку. (В іншій ре-дакціїA. Захворюваності, смертності, фізичного розвитку. В. Захворюваності, інвалідності, смертності. Г. Демографічні, захворюваності, фізичного розвитку. Д. Народжуваності, захво-рюваності, інвалідності.) [4,97]

78.@* Дільничний лікар аналізує стан здоров’я населення території обслуговування. Які медичні показники здоров’я населення він повинен використати?

А. Способу життя, забруднення довкілля. Б. Соціального добробуту, задоволення якістю життя. В. Середньої тривалості лікування хворого, питомої ваги ускладнень. Г. Захворюва-ності, інвалідності, демографічні, фізичного розвитку. Д. Середньої тривалості життя. [4,97]

79. Які з перерахованих показників є інтегрованими для оцінки здоров’я населення та системи охорони здоров’я згідно критеріїв ВООЗ?

А. Середня тривалість життя, смертність немовлят. Б. Захворюваність, смертність немовлят. В. Народжуваність, середня тривалість імовірного життя. Г. Інвалідність, смертність осіб працездатного віку. Д. Захворюваність, травматизм, фізичний розвиток. [4,99,101]

80.* Здоров’я населення характеризує група демографічних показників. Які з нижченаведених показників належать до цієї групи?

А. Летальність. Б. Загальна смертність. (В іншій редакціїБ. Народжуваність.). В. Інвалід-ність. Г. Захворюваність. Д. Фізичний розвиток. [4,96-97,109]

81.* До показників, що характеризують здоров’я населення, належать демографічні показники. Що з нижченаведеного є середовищем для розрахунку цих показників?

А. Кількість населення. Б. Кількість працюючих. В. Число госпіталізованих. Г. Кількість хворих. Д. Кількість населення, яке підлягає профілактичним оглядам. [4,111,118]

82.@ Кількість народжень життєздатних плодів на 1000 жінок від 15 до 44 років визначає:

A. Рівень народжуваності. Б. Показник дітородності. В. Репродуктивний рівень. Г. Акушер-ський рівень. Д. Перинатальний рівень. [Коментар]

83. Від 90-х років в Україні реєструється від’ємний приріст населення. Який його зміст?

А. Переважання показника народжуваності над показником смертності. Б. Переважання по-казника смертності над показником народжуваності. В. Показник народжуваності відповідає показникові смертності. Г. Зменшення кількості населення дитячого віку. Д. Збільшення демографічного навантаження. [4,107]

84. Однією з характерних рис сучасної демографічної ситуації в Україні є зростання показника демографічного навантаження. Що розуміють під цим показником?

А. Відношення числа дітей до осіб пенсійного віку. Б. Відношення числа дітей і осіб пенсій-ного віку до чисельності працездатного населення. В. Відношення числа дітей і осіб пенсій-ного віку до загальної чисельності населення. Г. Відношення числа працюючих до числа пенсіонерів. Д. Відношення числа працюючих до чисельності дітей і пенсіонерів. [4,105]

85.* Населення міста має наступну вікову структуру: 0-14 років – 30%; 15-44 років – 50%; 50 років і більше – 20%. Який тип вікової структури населення цього міста?

А. Уповільнений. Б. Стаціонарний. В. Прискорений. Г. Регресивний. Д. Прогресивний. (В іншій редакціїА. Депопуляційний. В. Визначити важко.) [4,106]

86.* У структурі населення регіону питома вага осіб віком 0-14 років складає 25% і є однаковою з питомою вагою населення віком 50 років і старше. Яке поняття характеризує цю демографічну ситуацію?

А. Прогресивний склад населення. Б. Регресивний склад населення. В. Стаціонарний склад населення. Г. Імміграція населення. Д. Еміграція населення. [4,106]

87.* У структурі населення регіону питома вага осіб у віці 0-14 років склала 15%, а питома вага осіб віком 50 років і старше 30%. Оцініть тип вікової структури населення.

A. Регресивний. Б. Стаціонарний. В. Прогресивний. Г. Прискорений. Д. Уповільнений. [4,106]

88.* Вікова структура населення району розподіляється наступним чином: частка дітей 0-14 років складає 15%, частка населення у віці 15-49 років 50%, у віці 50 років і старше 35%. Оцініть тип вікової структури населення.

А. Стаціонарний. Б. Регресивний. В. Прогресивний. Г. Уповільнений. Д. Прискорений. [4,106]

89.* У структурі населення регіону питома вага осіб у віці 0-14 років склала 31%, питома вага осіб віком 50 років і старше 20%. Оцініть склад населення.

А. Еміграція. Б. Імміграція. В. Регресивний. Г. Стаціонарний. Д. Прогресивний. [4,106]

90.* Оргметодкабінету ЦРЛ доручено вивчити народжуваність на території району. Яким документом повинен скористатися лікар-статистик?

А. Картка фізичного розвитку дитини. Б. Довідка пологового будинку про народження. В. Медичне свідоцтво про народження. Г. Обмінна картка вагітної. Д. Результати перепису населення. [4,111]

91.@ Інформаційно-аналітичний відділ ЦРЛ повинен проаналізувати демографічну ситуацію на території району. Між працівниками відділу розподілені завдання, зокрема одному з них доручено вивчити народжуваність населення. Які облікові документи повинні слугувати йому джерелом інформації?

A. Історія розвитку новонародженого. Б. Обмінна карта: відомості про новонародженого. В. Ме-дичне свідоцтво про народження. Г. Історія пологів. Д. Свідоцтво про народження. [4,111]

92.* У місті з населенням 250000 мешканців за рік народилося 420 дітей, з них 120 пологів були передчасними, 100 запізнілими, 200 пологів відбулися у визначений термін. Які документи дозволять отримати точну інформацію про частоту різних за терміном пологів?

А. Індивідуальна картка вагітної. Б. Журнал прийому вагітних і породіль. В. Історія пологів. Г. Обмінна картка пологового будинку. Д. Історія розвитку новонародженого. [4,458-459,463-464]

93. Рівень загальної смертності населення характеризують:

А. Абсолютне число померлих. Б. Екстенсивні показники. В. Показники співвідношення. Г. Коефіцієнти кореляції. Д. Інтенсивні показники. [4,44]

94.* Серед причин смертності населення України переважають нещасні випадки, отруєння та травми, злоякісні новоутворення, хвороби системи кровообігу, ендокринної системи, органів дихання тощо. Назвіть клас хвороб, які посідають перше рангове місце.

А. Нещасні випадки, отруєння та травми. Б. Хвороби системи кровообігу. В. Хвороби органів дихання. Г. Ендокринні захворювання. Д. Злоякісні новоутворення. [4,120]

95. У поліклініці відбувається підготовка річного звіту. Дільничний лікар повинен провести аналіз захворюваності на дільниці. Які методи придатні для такого аналізу?

А. Звертання за медичною допомогою, медичні огляди, причини смерті, опитування населен-ня, спеціальні вибіркові обстеження. Б. Перепис населення, причини смерті. В. Перепис хворих, опитування населення. Г. Антропометричні вимірювання, спеціальні вибіркові обстеження. Д. Показники народжуваності та смертності, причини смерті. [4,134]

96.@ Для оцінки стану здоров’я населення складено звіт про захворювання, зареєстровані в

районі обслуговування (ф. 12). Який показник розраховують за цим звітом?



A. Патологічної ураженості. Б. Загальної захворюваності. В. Госпіталізованої захворюванос-ті. Г. Неепідемічної захворюваності. Д. Захворюваності з тимчасовою втратою працездатнос-ті. [4,140-141]

97. Медико-соціальне значення захворюваності як показника здоров’я визначається:

А. Соціально-економічними умовами суспільства. Б. Відповідністю до структури причин смерті. В. Витратами на гігієнічне виховання населення. Г. Провідною роллю у смертності, тимчасовій і стійкій непрацездатності, негативним впливом на здоров’я поколінь, потребою в медичній допомозі. Д. Витратами на медичне обслуговування населення. [4,133]

98. Який метод вивчення захворюваності забезпечує повний облік гострих захворювань?

А. Переписи хворих. Б. Звертання за медичною допомогою. В. Медичні огляди. Г. Опитуван-ня населення. Д. Епідеміологічне дослідження. [4,134-135]

99. Який метод вивчення захворюваності забезпечує повний облік хронічних захворювань?

А. Опитування населення. Б. Звертання за медичною допомогою. В. Медичні огляди. Г. Пе-реписи хворих. Д. Причини смерті. [4,134-135]

100. Захворюваність населення можна вивчати різними методами. До них належать:

А. Подвірні обходи. Б. Переписи хворих. В. Переписи населення. Г. Антропометричні вимірювання. Д. Звертання за медичною допомогою. [4,133-134]

101.@* Лікарю-терапевту доручено провести аналіз захворюваності населення підпорядкова-ної дільниці. Які джерела забезпечать найбільш повний облік гострих захворювань?

А. Опитування населення. Б. Переписи хворих. В. Цільові обстеження. (В іншій редакціїБ. Спеціально організоване дослідження. В. Причини смерті.). Г. Звертання до амбулаторно-поліклінічних закладів. Д. Профілактичні огляди. [4,134-135]

102. Методика розрахунку первинної захворюваності:

А. Кількість захворювань, які зареєстровані вперше в поточному році (усі гострі + вперше виявлені хронічні захворювання) / середньорічна чисельність населення. Б. Кількість захво-рювань, які зареєстровані вперше в поточному році (усі гострі + вперше виявлені хронічні за-хворювання) × 1000 / середньорічна чисельність населення. В. Кількість зареєстрованих го-стрих захворювань × 1000 / середньорічна чисельність населення. Г. Кількість зареєстрова-них хронічних захворювань × 1000 / середньорічна чисельність населення. Д. Кількість хронічних захворювань, які зареєстровані вперше в поточному році / середньорічна чисельність населення. [2,54; 4,140-141]

103.@* Дільничному лікарю доручено провести аналіз захворюваності на підпорядкованій дільниці. Який вид захворюваності визначає групу осіб, які тривало та часто хворіють?

А. Гостра інфекційна. Б. Госпіталізована. В. Загальна. Г. З тимчасовою втратою працездат-ності. Д. На найважливіші неепідемічні хвороби. [4,146]

104. В Україні ведеться окремий облік захворювань, що зареєстровані у працюючого населення, в осіб, які звернулися за медичною допомогою в амбулаторно-поліклінічні заклади та стаціонари тощо. При якому виді обліку захворюваності визначають групу осіб, які тривало та часто хворіють?

А. З тимчасовою втратою працездатності. Б. Загальна. В. Гостра інфекційна. Г. На найважли-віші неепідемічні хвороби. Д. Госпіталізована. [4,146]

105.@* Під час медичного огляду населення виявлено та зареєстровано хронічні захворю-вання, різні патологічні стани, відхилення. Який вид захворюваності вивчався?

A. Поширеність. Б. Первинна захворюваність. В. Загальна захворюваність. Г. Захворюва-ність з тимчасовою втратою працездатності. Д. Патологічна ураженість. [6,43; 7,66; коментар]

106.@ Лікарем вивчаються рівні загальної захворюваності населення сільської лікарської дільниці. Який обліково-статистичний документ є джерелом отримання цієї інформації?

A. Статистичний талон для реєстрації заключних (уточнених) діагнозів. Б. Медична картка профілактично оглянутого. В. Контрольна картка диспансерного спостереження. Г. Медична картка амбулаторного хворого. Д. Талон на прийом до лікаря. [4,139-140]

107.* Дільничний лікар повинен вивчити загальну захворюваність населення своєї дільниці для складання річного звіту про діяльність поліклініки. Які документи він використає?

А. Контрольна картка диспансерного спостереження. Б. Історія розвитку дитини, талон ам-булаторного пацієнта. В. Медична картка амбулаторного хворого, статистичний талон для реєстрації заключних діагнозів. Г. Листок непрацездатності, статистична картка хворого, який вибув зі стаціонару. Д. Талон амбулаторного пацієнта, статистичний талон для реєстра-ції заключних діагнозів. [4,139-140]

108.* Головний лікар поліклініки доручив дільничному лікарю вивчити первинну захворюваність на певну хворобу на дільниці. Які документи використає лікар?

А. Журнал профоглядів. Б. Талони на прийом до лікаря. В. Статистичні талони “+” і “–”. Г. Статистичні талони “+”. Д. Медичні картки амбулаторних хворих. [4,140-141]

109.* Лікарем-терапевтом вивчався рівень загальної захворюваності населення. Які обліково-статистичні документи використані лікарем з цією метою?

А. Талони амбулаторного пацієнта з числом “1” чи “2”. Б. Статистичні талони зі знаком “+” чи “–”. В. Статистичні талони зі знаком “–”. Г. Картки хворих, які вибули зі стаціонару. Д. Статистичні талони зі знаком “+”. [4,140-141]

110.* Головний лікар поліклініки доручив дільничному лікарю вивчити поширеність певної хвороби на дільниці. Які документи використає лікар?

А. Статистичні талони “+” і “–”. Б. Журнал профоглядів. В. Картки хворих, які вибули зі стаціонару. Г. Статистичні талони “–”. Д. Талони на прийом до лікаря. [4,140-141]

111.* Головний лікар поліклініки доручив дільничному лікарю визначити патологічну ураженість населення певною хворобою на дільниці. Які документи використає лікар?

А. Журнал профоглядів. Б. Статистичні талони “–”. В. Талони на прийом до лікаря. Г. Стати-стичні талони “+”. Д. Статистичні талони “+” і “–”. [6,43; 7,32; коментар]

112. Вивчення інфекційної захворюваності ґрунтується на спеціальному її обліку, зумовленому необхідністю оперативного проведення протиепідемічних заходів. Який обліковий медичний документ служить підставою для реєстрації випадків цих захворювань?

А. Екстрене повідомлення про інфекційне захворювання (ф. № 058/о). Б. Журнал обліку інфекційних захворювань (ф. № 060/о). В. Картка обліку диспансеризації (ф. № 0131/о). Г. Листок непрацездатності. Д. Статистична картка хворого, який вибув зі стаціонару (ф. № 066/о). [4,141-142]

113.* Лікарю доручено вивчити інфекційну захворюваність у місті. Який основний обліковий документ існує для реєстрації та вивчення цих захворювань?

A. Екстрене повідомлення про інфекційне захворювання. Б. Медична картка амбулаторного хворого. В. Картка обліку щеплень. Г. Талон реєстрації заключних діагнозів. Д. Картка хворого, який вибув зі стаціонару. [4,141-142]

114. Лікар отримав завдання щодо проведення аналізу інфекційної захворюваності населен-ня, підпорядкованого поліклініці. Які документи будуть використані для цього аналізу?

A. Скерування в інфекційне відділення. Б. Журнал обліку інфекційних захворювань. В. Звіт про захворюваність. Г. Лікарські “Зошити контактних осіб”. Д. Підтверджені в СЕС форми 058/о. [4,141-142]

115.@ Серед пацієнтів загальної лікарської практики за останні роки відбувається неухильне збільшення кількості осіб похилого та старечого віку. Переважання якого типу патології необхідно чекати в структурі захворюваності населення, яке обслуговується?

A. Гостра патологія. Б. Хронічна патологія. В. Інфекційна патологія. Г. Виробнича патологія. Д. Неепідемічна патологія. [4,371]

116. Дільничному терапевту доручено провести аналіз структури захворюваності населення на підпорядкованій території та порівняти її зі середньодержавними показниками, серед яких три перших місця посідають хвороби:

А. Кровообігу, дихання, нервові. Б. Онкологічні, кровообігу, дихання. В. Ендокринні, злоякісні, кровообігу. Г. Травлення, кровообігу, онкологічні. Д. Травматичні, онкологічні, кровообігу. [Коментар]

117. Лікарю доручено провести порівняльний аналіз захворюваності населення міста на хво-

роби системи кровообігу за показниками причин смерті та порівняти її зі середньодержавним показником, який становить (у %):



А. 50-59 Б. 40-49 В. 30-39 Г. До 30 Д. 60-69 [Коментар]

118. Лікарю-онкологу доручено провести порівняльний аналіз захворюваності населення міста на злоякісні новоутворення за показниками причин смерті та порівняти її зі середньодержавним показником, який становить (у %)?

А. 15-19 Б. 10-14 В. 20-24 Г. 25 і більше Д. До 9 [Коментар]

119. Провідним методом гігієнічних досліджень є епідеміологічний, який дозволяє вивчати вплив різних чинників довкілля на здоров’я населення. Одним зі способів його реалізації є:

А. Метод санітарного спостереження. Б. Метод санітарної експертизи. В. Метод санітарного обстеження. Г. Санітарно-статистичний метод. Д. Метод гігієнічного експерименту. [1,238]

120. Для проведення досліджень впливу якості довкілля на здоров’я населення обирають певні території, ідентичні за віко-статевим складом населення, соціально-економічними та побутовими умовами, але розбіжні за рівнем забруднення. Як називаються такі території?

А. Зони дослідження. Б. Зони спостереження. В. Зони обстеження. Г. Екологічні зони. Д. Зо-ни опису. [1,242; 2,471-472]

121. Які форми проведення дослідження слід обрати для вивчення динаміки смертності населення в залежності від характеру харчування за останні 50 років?

А. Поздовжні непаралельні. Б. Поздовжні паралельні. В. Поздовжні ретроспективні. Г. Попе-речні проспективні. Д. Поперечні ретроспективні. [1,235; 2,62-63]

122. У населеному пункті серед населення виник спалах захворювання, за сукупністю ознак якого дільничний терапевт запідозрив екологічну природу цього захворювання. Для підтвердження своїх припущень лікар виключив інфекційну та харчову природу виявлених зрушень стану здоров’я на підставі:

А. Відсутності контактного шляху передачі. Б. Раптового спалаху нового захворювання. В. Характерної географічної поширеності. Г. Залежності “доза-ефект”. Д. Комбінації неспецифічних ознак, симптомів, даних лабораторних досліджень, не характерних відомим захворюванням. [Коментар]

123. До критеріїв вірогідності зв’язку між впливом чинників довкілля та порушенням стану здоров’я не належить:

А. Недотримання гігієнічних нормативів. Б. Сила статистичного зв’язку між чинником, що вивчається, та змінами у стані здоров’я. В. Специфічність зв’язку. Г. Наявність залежності експозиція-ефект. Д. Біологічна правдоподібність зв’язку. [3,50-51]

124. При дослідженні впливу концентрацій 3,4-бенз(а)пірену в повітрі міста на поширеність захворювань на злоякісні новоутворення легенів виявлено, що коефіцієнт детермінації становить 20%. Якому ступеню впливу чинника це відповідає?

А. Дуже сильний. Б. Сильний. В. Помірний. Г. Слабкий. Д. Дуже слабкий. [1,235-236; 2,65]

125. В епідеміологічному дослідженні проводили вимірювання артеріального тиску. На початку дослідження організовано інструктаж з методики вимірювання тиску, однак метрологічна перевірка вимірювальних приладів не здійснювалася. Які помилки, що можуть вплинути на вірогідність результатів, найбільш ймовірні при проведенні дослідження?

A. Логічні. Б. Систематичні. В. Методичні. Г. Інформаційні. Д. Випадкові. [3,49-50; 4,62]

126. Під час аналізу результатів статистичного дослідження смертності в регіоні (у 1995 р. питома вага серцево-судинних захворювань у структурі смертності складала 60%, у 2000 р. 63%) зроблено висновок, що смертність за п’ять років зросла на 3%. Яку помилку статистичного аналізу допустив дослідник?

A. Не враховані якісні характеристики явища. Б. Неправильно згруповані облікові ознаки. В. Неправильно визначено одиницю спостереження. Г. Не враховані зв’язки між явищами. Д. Невірно оцінені статистичні величини. [6,9; коментар]

Групи здоров’я

127. При оцінці стану здоров’я до групи практично здорових відносять:

А. Осіб, які в анамнезі мають гостре чи хронічне захворювання, що не впливає на функції

життєво важливих органів і працездатність. Б. Осіб, які в анамнезі мають 3 та більше гострих захворювань упродовж року за відсутності хронічних захворювань. В. Осіб, які не мають в анамнезі хронічних захворювань, порушень функцій окремих органів і систем, відхилень від норми. Г. Осіб, які не мають в анамнезі хронічного захворювання у стадії компенсації та тривалих періодів втрати працездатності. Д. Осіб, які мають в анамнезі лише гострі захворювання у стадії компенсації та нетривалі періоди втрати працездатності. [Коментар]



128.@* На диспансерному обліку в дільничного терапевта знаходяться реконвалесценти після інфекційних захворювань, особи, які часто та тривало хворіють, і пацієнти з хронічною патологією. Хто з перелічених хворих належить до ІІІ-ої групи здоров’я?

A. Пацієнти з хронічною патологією й особи, які часто та тривало хворіють. Б. Особи, які страждають на хронічні захворювання. В. Реконвалесценти після інфекційних захворювань та особи з хронічною патологією. Г. Особи, які часто та тривало хворіють. Д. Усі перелічені категорії пацієнтів. [Коментар]

129.@ Водій таксі 46-ти років переніс інсульт, після якого залишився правобічний геміпарез. Водія визнано інвалідом І-ої групи. Визначте, до якої групи здоров’я належить вказана особа?

A. І Б. ІІ В. ІІІ Г. ІV Д. V [1,233; 2,467-468; 4,100]

130.@* Серед службовців закладу в поточному році не хворіли жодного разу 10%, хворіли один раз 30%, двічі 15%, чотири рази 5%, усі інші 5 разів і більше. Яка питома вага (%) службовців, що належать до І-ої групи здоров’я?

A. 60 Б. 55 В. 40 Г. 22 Д. 10 [Коментар]

131. Особи, в яких зареєстровано не більше одного випадку ГРЗ протягом року та не виявлено відхилень від норми та скарг на стан здоров’я, належать до групи здоров’я:

А. І Б. ІІ В. ІІІ Г. ІV Д. V [1,233; 2,468; 4,100]

132. До групи осіб з тимчасовою втратою працездатності, що часто хворіють, належать особи, які мали за поточний рік наступну кількість етіологічно пов’язаних випадків захворювань:

А. 1 і більше. Б. 2 і більше. В. 4 і більше. Г. 5 і більше. Д. 6 і більше. [4,146]

133. Громадянка 25-ти років, в анамнезі часті гострі респіраторні захворювання. За 10 міся-ців поточного року перехворіла на ГРЗ 4 рази, після чого її самопочуття різко погіршилося. До якої групи здоров’я повинен віднести її лікар?

А. І Б. ІІ В. ІІІ Г. IV Д. V [Коментар]

134.* На медико-соціальній експертній комісії проводиться огляд хворого, у якого ампутова-ні обидві ноги. Хворий не може себе обслуговувати, потребує постійної допомоги і догляду. Критеріям якої групи інвалідності відповідають показники здоров’я цього хворого?

А. III Б. II А В. II Б Г. II Д. І [4,490; 6,593]

Медичні огляди населення

135.* Вивчали захворюваність на гінекологічні хвороби серед учениць середньої школи за результатами профілактичного огляду. Який це вид профілактичного огляду?

А. Періодичний. Б. Комплексний. В. Плановий. Г. Цільовий. Д. Попередній. [4,268]

136. Гінекологічна захворюваність серед учениць середньої школи за результатами профілактичних медичних оглядів на 60% перевищує показники поширеності цієї патології за звертаннями за медичною допомогою. Вкажіть застосований вид профілактичного огляду.

А. Попередній. Б. Плановий. В. Періодичний. Г. Поточний. Д. Цільовий. [4,268]

137. На сільській лікарській дільниці проводяться планові флюорографічні обстеження насе-лення. До якого виду медичних оглядів належать ці обстеження?

А. Комплексні. Б. Попередні. В. Поточні. Г. Цільові. Д. Одномоментні. [4,268]

138. Цільові медичні огляди проводяться для:

А. Виявлення деяких захворювань на ранніх стадіях (туберкульоз, новоутворення тощо). Б. Обстеження певних контингентів працівників при прийнятті на роботу. В. Періодичного обстеження певних контингентів працівників. Г. Скерування на МСЕК. Д. Виявлення та формування контингентів для диспансерного спостереження. [4,268,337-338]

139.@* На сільській лікарській дільниці зростає захворюваність на рак шийки матки. Прий-нято рішення провести обстеження жінок. Який це вид медичних оглядів?

A. Поточний. Б. Комплексний. В. Скринінговий. Г. Цільовий. Д. Попередній. [4,268]

140. Міська поліклініка проводить черговий медичний огляд осіб, які перебувають на диспансерному спостереженні. Які види профілактичних оглядів здійснює цей заклад?

А. Періодичний, цільовий, попередній. Б. Періодичний, амбулаторний. В. Цільовий, щомісячний. Г. Щоквартальний. Д. Періодичний. [4,268]

141. В районі 30% випадків раку молочної залози і 26% випадків раку шийки матки виявляються в IV-й стадії. Яке управлінське рішення в цій ситуації слід прийняти?

A. Організувати та провести цільові медичні огляди. Б. Організувати та провести комплексні медичні огляди. В. Організувати та провести періодичні медичні огляди. Г. Організувати та провести попередні медичні огляди. Д. Організувати та провести тотальні медичні огля-ди. [4,268]

142. На дільниці лікаря загальної практики протягом року виявлено два випадки кавернозного туберкульозу легень. Показник первинної захворюваності населення дільниці на туберкульоз легень нижчий за обласний показник. Яке управлінське рішення повинен прийняти лікар?

A. Організувати та провести цільові медичні огляди населення. Б. Організувати та провести комплексні медичні огляди населення. В. Організувати та провести періодичні медичні огля-ди населення. Г. Організувати та провести попередні медичні огляди населення. Д. Організу-вати та провести тотальні медичні огляди населення. [4,268]

143. На сільській лікарській дільниці первинна захворюваність складає 350,6 випадків на 1000 жителів. Яке управлінське рішення повинен прийняти головний лікар амбулаторії?

A. Посилити заходи первинної профілактики серед населення. Б. Посилити заходи вторинної профілактики серед диспансерних груп. В. Організувати та провести медичні огляди населення. Г. Організувати та провести щеплення серед населення. Д. –.[4,134-135,147; коментар]

144. В районі обслуговування ЦРЛ за останній рік зріс показник захворюваності на гемора-гічні інсульти. При цьому захворюваність на гіпертонічну хворобу залишалася без змін і була нижчою за середньообласні показники. Яке управлінське рішення слід прийняти?

A. Організувати та провести заходи первинної профілактики гіпертонічної хвороби. Б. Орга-нізувати та провести заходи вторинної профілактики ускладнень гіпертензії. B. Організувати та провести заходи з раннього виявлення артеріальної гіпертензії. Г. Організувати та провес-ти заходи підвищення кваліфікації медичних працівників. Д. Організувати та провести захо-ди покращання диспансеризації хворих на гіпертонічну хворобу. [4,134-135,147; коментар]

145.* На території, яку обслуговує сільська дільнична лікарня, проживає 6200 мешканців. За планом профілактичним оглядам підлягало 560 сільськогосподарських робітників з різними факторами ризику. Оглянуто 400 робітників, у 120 виявлено захворювання серцево-судинної системи, 90 з них поставлено на диспансерний облік. Який показник найбільш доцільно використати для оцінки організації диспансеризації в лікарні?

А. Питома вага осіб, в яких виявлено захворювання. Б. Питома вага осіб з вперше встановле-ним діагнозом. В. Питома вага осіб, які підлягали профілактичним оглядам. Г. Питома вага робітників, охоплених профілактичними оглядами. Д. Частота серцево-судинних захворю-вань. [8,Т.2,130,136; коментар]

146. На терапевтичній дільниці за останні 5 років погіршилися показники здоров’я населення, зумовлені хворобами органів травлення. Для виправлення ситуації розширено охоплення населення профоглядами, за їхніми результатами сформовані диспансерні групи. Особливу увагу лікар приділив пропаганді здорового способу життя. Окремим хворим запропоновано пройти лікування в стаціонарі. Коли найраціональніше оцінити ефективність диспансеризації за умови її подальшої безперервності?

А. Щомісячно. Б. Щоквартально. В. Один раз на півріччя. Г. Один раз на рік. Д. Через 3-5 років. [8,Т.2,139; коментар]

Чинники довкілля та здоров’я

147. Дайте визначення поняття навколишнє середовище (довкілля).

А. Середовище, змінене діяльністю людини. Б. Частина середовища, що безпосередньо кон-тактує з епітелієм шкіри та слизових оболонок. В. Комплекс взаємопов’язаних абіотичних і біотичних чинників, що знаходяться поза організмом і визначають його життєдіяльність. Г. Частина середовища, що оточує людину, утворена природно-кліматичними умовами та професійними чинниками, які впливають на неї в процесі трудової діяльності. Д. Загальне для популяції середовище проживання та виробничої діяльності людини. [2,119-121,547]

148. Частина довкілля, що визначає суспільні, матеріальні, духовні умови формування, існування та діяльності людини, отримала назву:

А. Штучне довкілля. Б. Незмінене природне довкілля. В. Змінене довкілля. Г. Соціальне се-редовище. Д. Довкілля. [2,120,547]

149. Найбільш діяльний шар живої речовини, в якому зосереджена основна маса організмів (у тому числі людська популяція) і відбувається найбільш активна взаємодія між усіма екологічними компонентами, отримав назву:

А. Біосфера. Б. Біострома. В. Ноосфера. Г. Необіосфера. Д. Палеобіосфера. [2,121]

150. Сукупність циклічних процесів обміну речовин та енергії між окремими компонентами біосфери, зумовлених життєдіяльністю організмів, отримала назву:

А. Біогеоценоз. Б. Біогеохімічна провінція. В. Біогеохімічний цикл. Г. Екологічна система. Д. Кругообіг речовин. [9,61-62]

151. Біосфера – “область життя”, простір на поверхні земної кулі, в якому розповсюджені живі істоти. Які оболонки земної кулі вона поєднує?

А. Частину атмосфери, гідросфери та літосфери. Б. Частину довкілля. В. Частину атмосфери та гідросфери. Г. Частину літосфери та гідросфери. Д. Частину літосфери та стратосфе-ри. [2,121,542]

152. Частину атмосфери, літосфери та гідросфери Землі, в якій відбувається (чи відбувалася в минулому) діяльність живих організмів, називають:

А. Біостромою. Б. Ноосферою. В. Біосферою. Г. Навколишнім середовищем. Д. Зовнішнім середовищем. [2,121,542]

153. Глобальну оболонку планети (стратосферу, космічний простір, глибокі шари літосфери), куди в епоху науково-технічного прогресу поширюється діяльність (або результати діяльності) людини, називають:

А. Ноосферою. Б. Біосферою. В. Довкіллям. Г. Денатурованим середовищем. Д. Антропіч-ним середовищем. [2,121,545]

154. Існують різні підходи до визначення поняття здоров’я: загальнофілософський, здоров’я індивіда, популяційне здоров’я. Дайте визначення цього поняття з популяційної точки зору.

А. Стан повного соціального, біологічного та психологічного благополуччя (поряд з відсут-ністю хвороби чи фізичних дефектів). Б. Стан організму, при якому він здатний повноцінно виконувати свої біологічні та соціальні функції. В. Стан організму, коли всі його функції врівноважені з довкіллям. Г. Умовне статистичне поняття, яке характеризується комплексом демографічних показників, захворюваності, фізичного розвитку, інвалідності та частоти до-нозологічних станів. Д. Інтервал, в межах якого коливання біологічних процесів утримують організм на рівні функціонального оптимуму. [1,230-231; 2,124,462,543; 4,96-97]

155. В умовах населеного пункту на людину одночасно впливають декілька несприятливих чинників: атмосферні забруднення різного хімічного та агрегатного складу, шум, електромагнітні випромінювання тощо. Дія цих шкідливих чинників характеризується як:

А. Комбінована. Б. Комплексна. В. Поєднана. Г. Змішана. Д. Адитивна. [2,135,386,410]

156. На виробництві реєструються високі рівні шуму та забруднення повітря ангідридом сірки. Який вид шкідливої дії на організм можуть справляти ці чинники за вказаних умов?

А. Специфічну. Б. Роздільну. В. Комбіновану. Г. Комплексну. Д. Поєднану. [2,135,386,410]

157. В атмосферне повітря промислового центру надходять викиди металургійних підприємств – оксиди сірки, азоту, металів, вуглецю, які негативно впливають на стан здоров’я населення. Дія цих шкідливих чинників характеризується як:

А. Комбінована. Б. Комплексна. В. Сполучна. Г. Суміжна. Д. Змішана. [2,135,386]

158. В атмосферному повітрі на відстані 700 м від підприємства присутні підвищені концентрації оксиду вуглецю та сірчистого газу. Яку дію на організм вони спричинять?

А. Комплексну. Б. Комбіновану. В. Незалежну. Г. Канцерогенну. Д. Сполучну. [2,135,386]

159.@* На території міста відмічено підвищений рівень марганцю в атмосферному повітрі, питній воді та продуктах харчування. Яку дію на здоров’я населення спричинять ці чинники?

А. Синергічну. Б. Поєднану. В. Роздільну. Г. Комплексну. Д. Комбіновану. [2,135,386,407]

160. В результаті аварії на одному з цехів промислового підприємства відбувся витік озону та радіоактивних речовин. Група працівників цеху підпала під одночасний вплив обох чинників. Яким буде вплив цих чинників на організм?

А. Комплексний. Б. Поєднаний. В. Ізольований. Г. Комбінований. Д. Поєднаний радіоміметичний. [2,135,386,411; коментар]

161. Серед мешканців села, присадибні ділянки яких наближені до полів агрофірми, через тиждень після зрошування полів пестицидами (гексахлораном) виникли симптоми отруєння. Результати лабораторних досліджень засвідчили, що вміст гексахлорану в ґрунті приватних садиб перевищував ГДК у 2 рази, в повітрі у 10 разів, у воді криниць (водопостачання населеного пункту децентралізоване) у 2 рази. Яка дія пестицидів на організм людей?

А. Незалежна. Б. Ізольована. В. Поєднана. Г. Комбінована. Д. Комплексна. [2,135,386,407]

162. Сімейним лікарем проведено обстеження родини, в якій батько та діти часто хворіють. Оберіть напрямок роботи лікаря, який сприятиме оздоровленню родини.

А. Вплив на генетичні фактори. Б. Вплив на екологічні умови. В. Покращання медичного обслуговування. Г. Вплив на спосіб життя. Д. Збільшення кількості лікарів. [2,90; 4,98]

163.@* Жителю високогірного району Карпат 102 роки. Працював вівчарем протягом 45-ти років. Під час медичного огляду скарги на стан здоров’я відсутні, самопочуття добре, АТ 130/80 мм рт.ст., частота дихання 24/хв., пульс 88 уд./хв, життєва ємкість легень 3 л. Інструментальне обстеження серцево-судинної системи негативних змін не виявило. З анамнезу відомо, що батько довгожителя прожив 98 років, дід – 105 років. Вживав тільки джерельну воду та натуральні харчові продукти, алкогольні напої вживав рідко, не палить. Упродовж життя ніяких захворювань, окрім нежиті, не було. Який фактор міг найбільше вплинути на тривалість життя?

А. Екологічні умови, генетична схильність. Б. Вживання екологічно чистих харчових про-дуктів. В. Підвищена фізична активність упродовж тривалого часу. Г. Відсутність шкідливих звичок. Д. Відсутність захворювань упродовж життя. [4,98-99; коментар]
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   35


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка