Навчальний посібник для підготовки до ліцензійного іспиту Крок-2 Загальна лікарська підготовка



Сторінка4/35
Дата конвертації08.03.2016
Розмір7.22 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   35



КОМЕНТАРІ



3, 4. Правильні відповіді відсутні, оскільки за сучасного поділу профілактики на первинну, вторинну та третинну вторинна профілактика передбачає ранню діагностику донозологічних станів в осіб, які зазнали дії несприятливих чинників або мають підвищений ризик розвитку певних захворювань, а комплекс лікувальних і реабілітаційних заходів щодо попередження рецидивів і ускладнень належить до третинної профілактики [1,19; 3,30-31]. За прийнятого в Україні поділу профілактики на первинну та вторинну відповіді правильні [2,20; 4,541].

5. Відповідь правильна, оскільки порушені принципи первинної (попередження виникнення захворювання шляхом вакцинації), вторинної (малоефективні протиепідемічні заходи) та суспільної профілактики (невиконання положення про обов’язкові щеплення проти кору), що сприяє подальшому поширенню хвороби [2,20; 4,541].

8. Відповідь правильна, оскільки підвищення смертності в Україні за останні роки відбулося в значній мірі за рахунок населення працездатного віку [4,121].

10. Відповідь правильна, оскільки генетичному фактору в етіології цукрового діабету нале-

жить провідна роль, отже всіх члені родин пацієнтів з гіперглікемією необхідно віднести до групи ризику розвитку цього захворювання [5,252-253].



12. Відповідь правильна як найбільш вичерпна [4,33-34].

16. Відповідь правильна, оскільки йдеться не про загальну інвалідність, одиницею спостереження якої постає число пенсіонерів через інвалідність, а про первинну інвалідність (інвалідизацію), тобто частоту первинного виходу на інвалідність внаслідок захворювання, каліцтва тощо [4,34,156,487-488].

22. Правильна відповідь відсутня, оскільки до методів збирання й обліку медико-статистичної інформації (безпосередня реєстрація, документальний облік, викопіювання, опитування, анкетування) анамнестичний метод не належить [4,37].

54. Тест має дві практично однакові за змістом правильні відповіді Г і Д [4,65-66].

74. Відповідь правильна, оскільки йдеться про атрибутивний ризик, який визначається за різницею рівнів патологічних станів у дослідній і контрольній групах [1,701].

76. Відповідь близька до правильної, оскільки за програмою ВООЗ “Здоров’я для всіх у ХХІ столітті” витрати на охорону здоров’я повинні становити 7-8% [4,101].

82. Правильна відповідь відсутня, оскільки число народжених живими на 1000 жінок фер-тильного віку, який становить 15-49 років (у тесті помилково зазначено 15-44 роки), визнача-ється не показником дітородності, а спеціальним показником народжуваності – фертильнос-ті або плодючості [4,112].

105. Відповідь правильна, оскільки всі інші показники вивчають за даними звертань за медичною допомогою [4,139].

111. Відповідь правильна, оскільки патологічна ураженість поєднує захворювання, зареєстровані під час медичних оглядів [6,43; 7,32].

116. Правильна відповідь відсутня, оскільки протягом останніх десятиріч найбільш високі рівні поширеності характерні для хвороб органів дихання, системи кровообігу, органів травлення, первинної захворюваності – для хвороб органів дихання, травм і отруєнь, хвороб шкіри та підшкірної клітковини [4,147].

117. Відповідь не правильна, оскільки в структурі загальної смертності в Україні на хвороби системи кровообігу припадає 60,5% (правильна відповідь Д) [4,120].

118. Відповідь не правильна, оскільки в структурі загальної смертності в Україні на злоякісні новоутворення припадає 13,5% (правильна відповідь Б) [4,120].

122. Тест має декілька правильних відповідей, оскільки інфекційним, як і еколого залежним захворюванням властиві раптовий спалах, інколи певна географічна поширеність, а харчовим отруєнням – залежність доза-ефект. Разом з тим відносною видається відсутність контактно-го шляху передачі деяких еколого залежних захворювань (наприклад, відомі випадки виник-нення пухлин легень і плеври у членів родин робітників азбестових виробництв внаслідок контакту з їх спецодягом) [3,38-39].

126. Відповідь правильна, оскільки оцінка динаміки явища на основі екстенсивних показників потребує оцінки вірогідності результату за критерієм Стьюдента [6,9].

127. Відповідь не правильна, оскільки особи з хронічними захворюваннями належать до ІІІ-ої групи. За критеріями, наведеними у підручнику [1,233,252; 2,467-468], правильні відповіді Б, В, Г і Д; за критеріями, наведеними у підручнику [4,100], близькі до правильних відповіді Г і Д (за умови, що нетривалі періоди втрати працездатності зумовлені гострими захворю-ваннями, частота яких не перевищує 3 випадки за рік).

128. Відповідь правильна за критеріями, наведеними в підручниках [1,233,252; 2,467-468]. Проте за критеріями, наведеними в підручнику [4,100,146], тест має декілька правильних відповідей, оскільки особи, які часто хворіють (4 і більше випадків етіологічно пов’язаних захворювань за поточний рік), належать до ІІІ-ої групи здоров’я.

130. Відповідь правильна за критеріями, наведеними в підручниках [1,252; 2,468]. Проте за критеріями, наведеними в підручнику [4,100], правильна відповідь В (40%).

133. Відповідь правильна за критеріями, наведеними в підручнику [4, С.100]. Проте за крите-ріями, наведеними в підручниках [1,252; 2,468], правильна відповідь Б (ІІ група).

143. Відповідь правильна, оскільки первинна захворюваність значно нижча, ніж середні її рівні в Україні (600-800‰) [4,147], очевидно, внаслідок неповного обліку захворювань на сільській дільниці, що можна перевірити лише шляхом організації та проведення медичних оглядів населення [4,134-135].

144. Відповідь правильна, оскільки нижча за середньообласний показник захворюваність на гіпертонічну хворобу в районі передусім свідчить про неповний облік початкових її стадій [4,147] і вказує на необхідність організації заходів раннього виявлення артеріальної гіпертензії, зокрема цільових медичних оглядів [4,134-135].

145. Відповідь правильна, оскільки першим етапом диспансеризації є відбір населення (робітників) на диспансерне спостереження, який здійснюється під час профілактичних оглядів, а першочерговим показником якості організації цього етапу є повнота охоплення диспансерним обліком (профілактичними оглядами) [8,Т.2,130,136].

146. Відповідь правильна, оскільки стійкі зміни в стані здоров’я хронічних хворих у бік покращання або погіршення відбуваються протягом тривалого періоду спостереження, а ефективність їх диспансеризації оцінюється в середньому за період 3-5 років [8,Т.2,139].

160. Відповідь правильна, оскільки йдеться про одночасний вплив чинників різної природи (хімічного та фізичного). Разом з тим радіонуклідам, окрім іонізуючої дії, притаманні токсичні властивості (радіотоксичність), тобто їх вплив певною мірою нагадує вплив хімічних речовин (міметична дія – така, що нагадує дію іншого чинника, наприклад холіноміметична дія деяких токсикантів) [2,135,386,411].

163. Відповідь близька до правильної, оскільки найбільш інтенсивний вплив на здоров’я та відповідно тривалість життя (понад 50%) справляють спосіб життя, зокрема паління, зловживання алкоголем, шкідлива праця, стреси, гіподинамія, гіперурбанізація; друге місце (близько 20%) посідають біологічні фактори, зокрема несприятлива спадковість; третє (близько 20%) – шкідливі чинники довкілля, зокрема забруднені повітря, вода, харчові продукти [4,98-99]. У довгожителя відсутні всі перелічені негативні фактори ризику, отже, повна відповідь – спосіб життя, генетична схильність і екологічні чинники.

164. Відповідь не правильна, оскільки деякі хронічні захворювання батьків можуть успадко-вуватися, тобто належать до біологічних чинників формування здоров’я. До соціальних чинників належить спосіб життя, який поєднує житлові умови, матеріальне забезпечення та склад сім’ї, психологічний клімат у сім’ї та колективі, рухову активність, організацію навчально-виховного процесу, якість харчування (правильні відповіді Б, В і Г) [4,98; 7,27].

165. Правильна відповідь відсутня, оскільки спадковість або генетичний фактор, зумовлені станом здоров’я батьків, зокрема матері, належать до біологічних; спосіб життя, рухова активність – до соціальних чинників формування здоров’я [4,98], а рівень статевої зрілості та темпи росту лише свідчать про рівень фізичного розвитку та здоров’я дітей [7,36].

167. Тест має всі правильні відповіді, оскільки комплексна оцінка здоров’я дітей, зокрема за результатами медичних оглядів, окрім аналізу хронічної захворюваності, передбачає оцінку фізичного розвитку та ступеня його гармонійності, резистентності організму, функціональ-ного стану його основних систем, а також рівня досягнутого психічного розвитку [7,30].

168. Тест має декілька правильних відповідей, оскільки, окрім захворюваності та смертності, до показників здоров’я належать народжуваність, фізичний розвиток, інвалідність, а також відсутні у тесті показники донозологічних станів [4,97,463-464].

171. Відповідь близька до правильної, оскільки у структурі загальної захворюваності дітей в України перше місце посідають хвороби органів дихання, друге – хвороби нервової системи й органів чуття, третє – хвороби органів травлення [7,29].

173. Відповідь правильна, оскільки аналіз структури захворюваності необхідний для розуміння її причин і планування на цій основі профілактичних заходів [7,28-29].

175. Відповідь близька до правильної, оскільки незвертання за медичною допомогою не завжди ототожнюється з відсутністю хвороби [7,29].

177. Відповідь не правильна, оскільки динаміка зрушень у стані здоров’я дитячого колективу вивчається генералізуючим методом із застосуванням показників фізичного розвитку, захво-

рюваності тощо (правильна відповідь Б) [7,34].



185. Тест має дві правильні відповіді, оскільки, окрім показника смертності немовлят, який використовується для оцінки соціально-економічного благополуччя [4,123], для оцінки ефективності програми з охорони материнства та дитинства не менш надійним може виявитися показник перинатальної смертності [4,125].

187. Правильна відповідь відсутня, оскільки, окрім смертності дітей до одного року, смертність дитячого населення (0-14 років) характеризується також смертністю немовлят і визначається загальним і спеціальними показниками за аналогією зі смертністю дорослого населення [4,118-119].

198. Відповідь правильна, підтвердженням чого є встановлення показників фізіологічної повноцінності мінерального складу питної води (загальна мінералізація, твердість, лужність, вміст магнію та фтору), які характеризують адекватність її мінерального складу біологічним потребам організму (рівні корисної дії), при одночасному нормуванні тих самих показників за токсикологічною (фтор) або органолептичною (мінералізація, твердість) ознаками шкідливості (рівень шкідливої дії) [11,87-90].

202. Відповідь правильна, оскільки лімітувальним (визначальним) при встановленні класу небезпеки речовини є той показник, за яким речовина може бути віднесена до найвищого класу небезпеки (за зоною гострої дії речовина належить до I-го класу небезпеки, за іншими показниками – до нижчих класів) [2,378].

203. Відповідь правильна, оскільки ступінь токсичності речовини тим більший, чим менша її ЛД50 (ЛК50) [2,378].

208. Тест має декілька правильних відповідей, оскільки класифікація хімічних речовин за ступенем небезпеки в атмосферному повітрі базується на визначенні низки токсикометрич-них параметрів, а не виду можливого токсичного ефекту речовини [2,312-313]. До речовин І-го класу небезпеки, окрім канцерогенів, належать речовини, які володіють ембріотропною, алергенною, нейропаралітичною, а також подразнювальною дією. З іншого боку, за перелі-ком [15] до І-го класу небезпеки належить лише третина нормованих канцерогенів, а інші віднесені до ІІ-ІV-ої груп.

209. Відповідь правильна [11,373], проте необхідно врахувати, що поліхлорпінен і поліхлор-камфен нормовані за фітоакумуляційним (транслокаційним) показником шкідливості, тобто добре переходять з ґрунту через кореневу систему в рослини та накопичуються в них [2,321-322]. За відсутності інформації про вміст зазначених пестицидів у цукровому буряку або про-дукті його переробки – цукрі та вплив цієї переробки на можливу трансформацію пестицидів можна очікувати широкий спектр змін у стані здоров’я населення – від їх відсутності до різ-номанітних фізіологічних зрушень, зростання захворюваності та хронічних отруєнь.

210. Відповідь правильна [11,373], проте здоров’я населення залежатиме передусім від ступе-ня накопичення стійкого пестициду ДДТ у різних сільськогосподарських культурах, які ви-рощуються на цих угіддях [11,359], і рівня споживання цих культур населенням. За відсут-ності такої інформації у населення можна очікувати широкий спектр змін у стані здоров’я населення – від мінімальних до суттєвих фізіологічних змін, зростання захворюваності та хронічних отруєнь.

214. Відповідь правильна за класифікацією, запропонованою Г.П.Федоровим [1,114].

215. Відповідь близька до правильної, оскільки характер хмарності, опадів й атмосферний тиск неістотно виходять за межі, властиві цьому типу погоди за медичною класифікацією, запропонованою І.І.Григор’євим [1,112-113].

216. Тест має декілька правильних відповідей, оскільки, окрім обов’язкового призначення спазмолітиків і антикоагулянтів або забезпечення щадного режиму на тлі продовження раніше призначеного лікування (в іншій редакції), доцільними видаються госпіталізація хворого в палату “Біотрон” і заходи підвищення неспецифічної резистентності організму, зокрема вітамінотерапія [2,180,189].

217. Тест має декілька правильних відповідей, оскільки, окрім підсилення спазмолітичної та антикоагулянтної терапії, доцільним видається суворий постільний режим, відміна призначе-них напередодні лікувально-діагностичних процедур на тлі продовження раніше призначено-го лікування та застосування за показаннями гіпотензивних препаратів [2,183-184,189].

219, 220. Правильні відповіді відсутні, оскільки часті гіпертонічні кризи можуть бути протипоказанням для санаторно-курортного лікування [16,Т.29,485].

221. Відповідь правильна, оскільки мінеральні води курортів Єсентуки, Желєзноводськ, Моршин показані при захворюваннях шлунково-кишкового тракту [16,Т.8,32-33,50-51, Т.15,465-466, Т.25,359-360, Т.29,505; 17,Т.2,720].

222. Відповідь не правильна, оскільки перевага повинна надаватися місцевим санаторіям (правильна відповідь Б) [16, Т.7,490-491, Т.8,32-33, Т.15,313, Т.24,204, Т.29,488; 17,Т.2,720].

223. Тест має декілька правильних відповідей, оскільки кліматичне лікування хронічного бронхіту на Південному березі Криму, узбережжі Чорного та Азовського морів за умови профілактики переопромінення, а також у місцевому пульмонологічному санаторії може виявитися більш ефективним, ніж в умовах вологого клімату Карпат [2,177; 16,Т.3,49, Т.12,230, Т.17,208-209, Т.28,415-416,532, Т.29,498; 17,Т.2,720].

234. Відповідь правильна, оскільки мінімальну добову профілактичну дозу ультрафіоле-тового опромінення 75-100 мкВт/см2 [13,34; 14,82] за вказаних умов можна отримати протягом 3,75-5 хв (75-100 мкВт/см2 : 20 мкВт/см2·хв).

237. Відповідь не правильна, оскільки виразна еритема у дитини може виникнути через 1-3 год після опромінення (правильна відповідь А) [1,38].

240. Відповідь правильна, оскільки біодоза дорівнює 4 хв (240 с), а мінімальна профілактич-на доза – 1/8-1/10 біодози (24-30 с) [14,79].

241. Відповідь правильна, оскільки біодоза дорівнює 5 хв (300 с), а мінімальна профілактична доза – 1/8-1/10 біодози (30-37,5 с) [14,79].

244. Відповідь близька до правильної, оскільки під впливом розсіяного ультрафіолетового випромінювання, особливо в полудень, людина може отримати опік залежно від кількості меланіну у шкірі за 1-3 год (для отримання профілактичної дози опромінення в південних регіонах України достатньо півгодини-годину), а курс ультрафіолетового опромінення у фотарії видається ненайдоцільнішим варіантом профілактики в умовах Одеси [2,227,234].

246. Відповідь не правильна, оскільки штучне опромінення при тривалому застосуванні лікарських засобів слід починати зі зниженої дози (1/10-1/8 від еритемної) (правильна відповідь Г), поступово збільшуючи її до оптимальної фізіологічної дози [2,233,235; 14,79].

247. Правильна відповідь відсутня, оскільки за сучасними вимогами (наказ МОЗ України № 9 від 10.01.2005 р. “Про затвердження протоколів лікування дітей за спеціальністю “Педіатрія”) дитині для лікування рахіту ІІ-го ступеня призначають вітамін D в дозі 4000 МО протягом 35-40 днів, а далі щоденно в дозі 500 МО за винятком 3-х літніх місяців або 2000 МО протягом 30 днів 2-3 рази на рік з інтервалами не менше 3-х місяців без призначення ультрафіолетового опромінення. За застарілою тактикою призначення вітаміну D чергувалося з курсами УФО (15-20 сеансів) двічі на рік, після яких вітамін D не призначався 3-4 тижні [19,Т.1,245,277].

251. Правильна відповідь відсутня, оскільки накладання санкцій не підлягає прогнозуванню та плануванню.

260. Правильна відповідь відсутня, оскільки протокол складається за фактом порушення та в триденний термін передається посадовій особі, яка уповноважена розглядати справу [4,567; 6,264].
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. Гігієна та екологія / За ред. В.Г. Бардова. – Вінниця: Нова Книга, 2006.

2. Загальна гігієна: Пропедевтика гігієни / За ред. Є.Г. Гончарука. – К.: Вища школа, 1995.

3. Гигиена / Под ред. Г.И. Румянцева. – М.: ГЭОТАР-МЕД, 2001.

4. Соціальна медицина та організація охорони здоров’я / Під ред. Ю.В. Вороненка, В.Ф. Москаленка. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000.

5. Клиническая эндокринология: руководство (3-е изд.) / Под ред. Н.Т. Старковой. – СПб:

Питер, 2002.



6. Соціальна медицина та організація охорони здоров’я. Посібник для позааудиторної самостійної підготовки до практичних занять / За ред. В.В. Рудень. – Львів, 2004.

7. Гігієна дітей та підлітків / За ред. В.І. Берзіня. К.: Видавничий дім “Асканія”, 2008.

8. Руководство по социальной гигиене и организации здравоохранения / Под ред Н.А. Вино-градова. – М.: Медицина. 1974.

9. Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М.С. Гиляров. – М.: Сов. Энциклопе-дия, 1986.

10. ДСТУ 3038-95. Гігієна. Терміни та визначення основних понять.

11. Комунальна гігієна / За ред. Є.Г. Гончарука. – К.: Здоров’я, 2003.

12. Гігієна праці / За ред. А.М. Шевченка. – К.: Вища школа, 1993.

13. Габович Р.Д., Познанский С.С., Шахбазян Г.Х. Гигиена. – К.: Вища школа, 1983.

14. Загальна гігієна: Посібник для практичних занять / За ред. І.І. Даценко. – Львів: Світ, 2001.

15. Перелік речовин, продуктів, виробничих процесів, побутових та природних факторів, канцерогенних для людини, затв. наказом МОЗ України № 25 від 07.02.1997 р.

16. БМЭ: [в 30-ти т. / АМН СССР]. Гл. ред. Б.В. Петровский. – 3-е изд. – М.: Сов. Энциклопе-дия, 1974-1989.

17. Внутрішні хвороби: посібник у 10 ч. / Упоряд. О.О. Абрагамович. – Львів: ВАТ “Львівсь-ка книжкова фабрика “Атлас”, 2004.

18. Костюк І.Ф., Капустник В.А. Професійні хвороби. – К.: Здоров’я, 2003.

19. Детские болезни / Под ред. Н.П. Шабалова. – СПБ: Питер, 2008.

20. Закон України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” № 4004-ХІІ від 24.02.1994 р.

21. Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд, затв. Постановами Кабінету Міністрів України № 1109 від 22.06.1999 р. і № 1217 від 19.08.2002 р.

22. Основы предупредительного санитарного надзора / Под ред. Г.Х. Шахбазяна и Е.И. Гончарука. – К.: Вища школа, 1975.
2. КОМУНАЛЬНА ГІГІЄНА

Якість питної води та норми водоспоживання

1. Міжпластові води належать до сильно мінералізованих, у зв’язку з чим не підлягають використанню для господарсько-питного водопостачання без обробки, а ґрунтові води можуть містити патогенні мікроорганізми внаслідок забруднення ґрунту нечистотами. Яке з наведених або інших джерел є кращим варіантом живлення невеликих і середніх водогонів?

A. Міжпластові води. Б. Ґрунтові води. В. Атмосферні води. Г. Поверхневі води. Д. Верхо-відка. [1,183-184; 2,105]

2. У сільському районі склалася незадовільна ситуація з водопостачанням. Нагальною є потреба у пошуку та початку експлуатації нових джерел. У першу чергу обирають:

А. Поверхневі води. Б. Води карстових печер і підруслові води. В. Атмосферні води. Г. На-пірні артезіанські свердловини. Д. Безнапірні артезіанські свердловини. [1,183-184; 2,105]

3. Серед населення міста зареєстровано різке підвищення захворюваності на кишкові інфекції: гастроентероколіти ешерихіозної та сальмонельозної етіології, дизентерію. Після зниження рівня захворюваності через 2-3 тижні спостерігався другий пік підвищення захворюваності з реєстрацією в основному випадків черевного тифу та гепатиту А. Яка найбільш вірогідна причина могла призвести до вказаної епідемічної ситуації?

А. Забруднення питної води. Б. Неякісні харчові продукти. В. Забруднення ґрунту. Г. За-бруднення атмосферного повітря. Д. Недотримання санітарно-протиепідемічного режиму в інфекційній лікарні. [[1,182; 2,43-44,46-47; 6,262; коментар]

4. У населеному пункті зареєстрована епідемія черевного тифу водного походження. Яка з перерахованих ознак не характерна для цієї епідемії?

А. Тригорбий характер кривої захворюваності. Б. Епідемічний хвіст (шлейф). В. Різкий підйом кривої захворюваності. Г. Падіння рівня захворюваності після ліквідації аварії на водогоні. Д. Потерпіле населення проживає в одному мікрорайоні. [Коментар]

5. Проводиться вивчення захворюваності населення в районі розташування озера. Які з перерахованих захворювань можуть бути пов’язані зі споживанням цієї води?

А. Лептоспіроз. Б. Орнітоз. В. Лепра. Г. Малярія. Д. Кримська геморагічна лихоман-ка. [Коментар]

6. Для якого інфекційного захворювання не характерний водний механізм передачі?

А. Туляремія. Б. Черевний тиф. В. Дизентерія. Г. Холера. Д. Актиномікоз.[2,42-43; 7,Т.1,179]

7. У літньому таборі виник спалах захворювання, яке супроводжувалося високою температурою, головним болем в лобно-скроневих ділянках, болями в різних групах м’язів. У двох хворих, крім того, спостерігали діарею, в одного – плямисті висипання на обличчі, тулубі. Усього захворіло 18 осіб. Вкажіть найбільш вірогідний чинник передачі інфекції.

A. Через пошкоджену шкіру та слизові оболонки. Б. Їжа. В. Вода. Г. Укуси кліщів. Д. Укуси комарів. [Коментар]

8. У хворого 25-ти років через 30 днів після перебування у відрядженні, де він жив у незадовільних санітарно-побутових умовах, виникли загальна слабкість, знижений апетит, підвищена температура тіла до 37,5оС, нудота, відчуття важкості в надчеревній ділянці. Через 5 днів хворий пожовтів. Госпіталізований в інфекційну лікарню з діагнозом: вірусний гепатит А. Вкажіть найбільш ймовірний фактор зараження?

A. Гемотрансфузії. Б. Консерви. В. М’ясні вироби. Г. Немиті свіжі овочі та фрукти. Д. Неки-п’ячена вода. [Коментар]

9. Хвора 27-ми років повернулася з півдня, де перебувала на відпочинку. Захворіла раптово, виникли рідкі випорожнення, які швидко набули характеру “рисового” відвару, приєдналося багаторазове блювання. При бактеріологічному дослідженні калу виявлені вібріони холери Ель-Тор. Який найбільш характерний шлях зараження?

А. Мушиний. Б. Харчовий. В. Контактно-побутовий. Г. Водний. Д. Усі перераховані. [Коментар]

10. До СЕС сільського району 12.04.2005 р. надійшло термінове повідомлення про госпіталізацію до інфекційного відділення ЦРЛ хворого з діагнозом: черевний тиф. Який шлях передачі інфекції при цьому захворюванні є провідним?

A. Водний. Б. Водний і харчовий. В. Водний і побутовий. Г. Побутовий. Д. Крапельний. [Коментар]

11. У місті сталася аварія каналізаційної мережі, в результаті якої виникла небезпека підсмоктування каналізаційних стоків у водогінну мережу. Зростання яких інфекційних захворювань можна очікувати внаслідок аварії?

А. Ешерихіозів, шигельозів, тифо-паратифозних інфекцій. Б. Бруцельозу, лептоспірозів, сальмонельозів. В. Чуми, туляремії, рикетсіозів. Г. Вірусного гепатиту В, єрсиніозів. Д. Ди-фтерії, скарлатини, епідпаротиту. [Коментар]

12.* Унаслідок аварії каналізаційної мережі вміст її потрапив до системи водопостачання міста. Зростання захворюваності на які інфекційні хвороби слід очікувати?

А. Лептоспіроз. Б. Вірусний гепатит В. В. Черевний тиф. Г. Туляремію. Д. Сальмоне-льоз. [Коментар]

13. У населеному пункті на півдні України зареєстровано спалах вірусного гепатиту А. Захворіло 16 дітей і 20 дорослих, які мешкають в одному мікрорайоні. Який найбільш ймовірний чинник передачі збудника був причиною спалаху?

A. Харчові продукти. Б. Вода. В. Предмети побуту. Г. Мухи. Д. Брудні руки. [2,46; коментар]

14. Особливості сольового складу води є фактором ризику виникнення:

А. Гепатиту А. Б. Водної лихоманки. В. Діабету. Г. Актиномікозу. Д. Сечокам’яної хворо-би. [2,40-42,66-67]

15. Зміни мінерального складу води можуть бути основною причиною захворювань на:

А. Флюороз. Б. Судомну хворобу. В. Гепатит В. Г. Авітаміноз. Д. Водну лихоман-ку. [2,40-42,50,75-76]

16. Тривале вживання питної води з високою твердістю негативно впливає на стан здоров’я населення. Яке з наведених захворювань не пов’язане з цим показником питної води?

А. Кальциноз. Б. Дерматит. В. Жовчнокам’яна хвороба. Г. Сечокам’яна хвороба. Д. Диспеп-сія. [Коментар]

17.@* Результати лабораторного дослідження води, відібраної з водогону міста, засвідчили високий рівень бактеріального забруднення (колі-титр 25). Яка можлива причина цього?

А. Порушення герметичності водогону. Б. Застій води у водогоні. В. Старі іржаві труби. Г. Замулена мережа, яку давно не промивали. Д. Матеріал водогінних труб. [2,169; коментар]

18. У процесі поточного санітарного нагляду за водозабезпеченням селища відібрано дві проби питної води: перша – на початку водогінної мережі (якість води за всіма показниками відповідає вимогам ДСанПіН 383-96), друга – наприкінці її (колі-індекс і мікробне число виявилися високими). Найбільш вірогідна причина зміни якості води у водогінній мережі?

А. Порушення герметичності мережі. Б. Застій води в мережі. В. Недостатнє очищення води на головних спорудах водогону. Г. Старі, зіпсовані корозією труби. Д. Матеріал водогінних труб. [2,169; коментар]

19. У місті функціонує централізований господарсько-питний водогін. Він живиться з річки, яка за показниками якості води належить до 2-го класу вододжерел. При здійсненні поточного лабораторного контролю за якістю води в точці перед надходженням води у зовнішню розподільчу мережу місцевою СЕС зафіксовано два поспіль відхилення якості води за показниками епідемічної безпеки. Що найвірогідніше є причиною погіршення якості води за епідемічними показниками?

А. Погіршення санітарного стану річки. Б. Незадовільна робота очисних споруд водогону. В. Порушення правил відбору проб. Г. Незадовільне транспортування проб до лабораторії. Д. Застій води у розподільчий мережі. [Коментар]

20. Для місцевого водопостачання використовуються шахтні колодязі. Що з наведеного є порушенням гігієнічних вимог до їх обладнання?

А. Колодязь закривається кришкою. Б. Стінки колодязя водонепроникні. В. Навколо верхньої частини зрубу обладнаний “глиняний замок”. Г. Висота зрубу над поверхнею ґрунту 0,8 м. Д. Відбір води здійснюється індивідуальними відрами. [Коментар]

21. Шахтний колодязь розташований у центрі села на відстані 100 м від потенційного джерела забруднення (корівник), має відро загального користування, кришка відсутня. Оточуюча територія замощена. Вкажіть санітарні порушення.

A. Розташування колодязя. Б. Відсутність кришки. В. Наявність відра загального користу-вання. Г. Утримання оточуючої території. Д. Порушення відсутні. [1,196; 2,178,181]

22. ДержСанПіН 383-96 зазначає, що присутність у воді фекального стрептокока та бактерій групи кишкової палички підтверджує фекальну природу забруднення. Якщо відношення кишкової палички до стрептокока перевищує 4, то можна вважати, що вода:

А. Не забруднена фекаліями людини. Б. Забруднена фекаліями людини. В. Забруднена фекаліями тварин. Г. Не забруднена фекаліями тварин. Д. Забруднена фекаліями людини та тварин. [Коментар]

23. Мешканці села користуються водою з шахтного колодязя, розташованого на околиці. Колодязь має стару дерев’яну цямрину, кришку, спільного відра немає. Аналіз води з колодязя показав підвищений вміст термостабільних кишкових паличок. Це свідчить про:

А. Органічне забруднення. Б. Забруднення води вірусами. В. Фекальне забруднення. Г. По-падання забруднених вод. Д. Забруднення органічними речовинами тваринного походжен-ня. [2,83]

24. Хімічний аналіз води з криниці виявив наявність підвищених концентрацій азотовмісних солей, заліза і сульфатів. Який з цих показників може свідчити про свіже забруднення води органічними речовинами тваринного походження?

А. NH2 Б. NO2 В. NO3 Г. Fe2+ Д. SO42+ [1,203; 2,178; 9,106]

25. За результатами санітарно-хімічного аналізу питної води зроблено висновок про свіже фекальне забруднення. Який показник є підставою для такого висновку?

A. Аміак. Б. Аміак, нітрити. В. Нітрити, нітрати. Г. Сульфати, хлориди. Д. Загальна твер-дість. [1,203; 2,178; 9,106]

26. У селі зареєстрований спалах інфекційного гепатиту А. Усі хворі користувалися водою з централізованого водогону, що живиться з річки. Який мікробіологічний показник якості води може підтвердити зв’язок захворювання зі споживанням води?

А. Число бактерій групи кишкових паличок. Б. Число патогенних мікроорганізмів. В. Число термостабільних кишкових паличок. Г. Число колі-фагів. Д. Число бактерій в 1 см3 води. [10,26]

27.* У селищі міського типу, розташованому на березі річки, зареєстровано спалах вірусного гепатиту А, можливо водного походження. Збільшення яких показників якості води водойм може підтвердити це припущення?

А. Індекс фекальних колі-форм. Б. Кількість колі-фагів. В. Наявність збудника водної лихо-манки. Г. Окисність. Д. Індекс кишкової палички. [10,26]

28. У районі зареєстровано спалах вірусного гепатиту А. Хворіють переважно дорослі та діти шкільного віку. Які показники питної води треба дослідити в першу чергу?

А. Кількість колі-фагів. Б. Кількість патогенних кишкових найпростіших. В. Індекс фекаль-них коліформ. Г. Індекс бактерій групи кишкових паличок. Д. Загальне мікробне число. [10,26]

29. При дослідженні якості питної води встановлено, що органолептичні показники і твердість води не перевищують, а нітрати і колі-індекс перевищують нормативи, встановлені ДержСанПіН “Вода питна”. При вживанні цієї води може виникнути:

А. Уролітіаз. Б. Метгемоглобінемія. В. Інфекційне захворювання кишкової групи. Г. Жовч-нокам’яна хвороба. Д. Відраза при споживанні води. [Коментар]

30.@ У будинку немовляти зареєстровано захворювання дітей на метгемоглобінемію. Обстеженням встановлено, що дитячі харчові суміші розводили питною водою. Надлишок якої хімічної речовини у питній воді може викликати це захворювання?

А. Ртуті. Б. Хлоридів. В. Сульфатів. Г. Свинцю. Д. Нітратів.[2,48,50-52,55-56,71-72; коментар]

31.* У будинку немовляти захворіло одночасно 40 дітей віком до року. Характерні симпто-ми: загальна слабкість, ціаноз шкіри та видимих слизових оболонок. Діти отримували штучні харчові суміші, що розводили водою з шахтного колодязя. У крові дітей виявлено значний вміст метгемоглобіну. Які хімічні забруднювачі води спричинили захворювання?

А. Миш’як. Б. Свинець. В. Алюміній. Г. Нітрати. Д. Залізо. [2,48,50-52,55,72,80; коментар]

32.@* Під час лабораторного дослідження питної води з шахтного колодязя виявлено насту-

пний сольовий і мікроелементний склад води (у мг/дм3): хлориди 140, сульфати 246, фтор 1,1, нітрати 90, йод 3,5. Яке захворювання може виникнути у споживачів цієї води?



А. Ендемічний карієс. Б. Ендемічний флюороз. В. Водно-нітратна метгемоглобінемія. Г. Гафська хвороба. Д. Ендемічний зоб. [2,48,50,52-53,76,177-178; 11; 12; коментар]

33. Вода, що використовується в аптеці для приготування лікарських розчинів, містить (у мг/дм3): нітрати 200, хлориди 250, сульфати 200, залізо 0,2. До яких захворювань може призвести застосування такої води?

А. Водно-нітратна метгемоглобінемія. Б. Гемосидероз. В. Ентероколіт. Г. Флюороз. Д. По-дагра. [2,76-77]

34.@* При обстеженні групи осіб, що мешкають на одній території, виявлені загальні симптоми захворювання: темно-жовта пігментація емалі зубів, дифузний остеопороз, осифікація зв’язок, закостеніння суглобів. Надлишок якого мікроелемента в продуктах або питній воді міг спричинити цей стан?

А. Цезій. Б. Мідь. В. Нікель. Г. Йод. Д. Фтор. [2,48,50,52,73,75-76,79,368; коментар]

35. Мешканці населеного пункту скаржаться на руйнування зубів, часті переломи гомілок, передпліччя, особливо у людей похилого віку. У населеному пункті переважає децентралізоване водопостачання. Надлишок якого мікроелементу спричиняє цю ситуацію?

A. Селену. Б. Йоду. В. Фтору. Г. Марганцю. Д. Заліза. [2,75-76; коментар]

36.@ У населення одного з районів міста відмічався нерівномірний колір зубів. На різцях спостерігалися білі плями, поперечні коричневі смуги. У появі цих симптомів запідозрили питну воду з глибокої свердловини. Який з хімічних складників води міг бути причиною порушення мінералізації емалі зубів?

А.Б. Са В. Мg Г. J Д. F [2,48,50,52,70,72-73; коментар]

37.* При вживанні води у населення реєструються випадки остеопорозу кісток дистальних відділів кінцівок. Присутність якого хімічного елементу провокує цю ситуацію?

А. Хлориди. Б. Стронцій. В. Сульфати. Г. Фтор. Д. Йод. [2,76,79; коментар]

38.@* У сільському населеному пункті з децентралізованим водопостачанням (шахтні колодязі) у дітей раннього віку відмічаються часті випадки подовження термінів зарощення тім’ячка, порушення розвитку кісткової тканини, затримка розвитку зубів. Такі прояви можуть бути пов’язані з високим вмістом у ґрунті та ґрунтовій воді:

А. Стронцію. Б. Йоду. В. Миш’яку. Г. Фтору. Д. Свинцю. [2,53; 13,Т.1,131; коментар]

39.* У мешканців населеного пункту, розташованого у ІІІ-му кліматичному поясі, спостеріга-ється масове ураження на флюороз зубів. При якій концентрації фтор-іону в питній воді (мг/дм3) може спостерігатися ця патологія?

А. 1,5 Б. 1,0 В. 0,7 Г. 0,3 Д. 0,1 [2,76]

40. Пацієнт звернувся до лікаря зі скаргами на біль та руйнування зубів. При огляді: коронкова частина всіх зубів зруйнована повністю, корені болючі при зондуванні. У пацієнта задишка, рухомість хребта й екскурсія грудної клітки обмежені, болючі. Водою з якого вододжерела користується пацієнт, якщо відомо, що в населеному пункті 5 вододжерел з підвищеним вмістом фтору (мг/дм3)?

А. 5,5 Б. 2,5 В. 1,5 Г. 0,7 Д. 0,5 [Коментар]

41. Для водопостачання міста використовується вода, яка у своєму складі містить (у мг/дм3): фтор 2, нітрати 43, хлориди 250, залізо 0,2, залишковий хлор 0,5. При вживанні води такого хімічного складу у населення може виникнути:

А. Тиреотоксикоз. Б. Ендемічний зоб. В. Карієс зубів. Г. Флюороз. Д. Метгемоглобін-емія. [2,48,50,76; 11; 12; коментар]

42.* Для водопостачання міста використовується вода, яка у своєму складі містить (у мг/ дм3): фтор 2, нітрати 8, хлориди 250, залізо 0,2, сульфати 150. При вживанні такої води у населення може виникнути:

А. Карієс зубів. Б. Ендемічний зоб. В. Флюороз. Г. Тиреотоксикоз. Д. Метгемоглобінемія. [2,76]

43. У селі, розташованому біля кар’єру, де видобувають флюорити, лікар з комунальної гігієни паспортизував шахтні колодязі. Вода містить від 1,5 до 5,0 мг/дм3 фтору. Яке захворювання серед населення може викликати споживання такої води?

А. Подагра. Б. Ітай-ітай. В. Енцефалопатія. Г. Карієс. Д. Ендемічний флюороз. [2,48,50,76]

44.* Для організації водопостачання населення міста обрано вододжерело з вмістом сульфатів, хлоридів, нітратів, заліза, що відповідає гігієнічним вимогам, проте з підвищеним вмістом фтору (3 мг/дм3). Яке захворювання може спричинити вживання цієї води?

А. Жовчнокам’яна хвороба. Б. Карієс. В. Уролітіаз. Г. Подагра. Д. Флюороз. [2,76]

45. Захворюваність на карієс серед мешканців населеного пункту становить 89%. Питна вода містить 0,1 мг/л фтору. Які профілактичні заходи необхідно здійснити?

А. Їсти більше овочів. Б. Використовувати зубні пасти з фтором. В. Робити інгаляції з фто-ром. Г. Застосовувати герметики. Д. Фторувати воду. (В іншій редакціїА. Вживати фторо-вану сіль і фтороване молоко. Б. Чистити зуби.) [2,75,144-145; коментар]

46. Для водопостачання населеного пункту використовується вода, яка у своєму складі містить (у мг/дм3): хлориди 250, сульфати 240, залізо 0,3, нітрати 45, фтор 0,26, залишковий вільний хлор 0,4. При тривалому вживанні такої води у населення може розвинутися:

А. Карієс зубів. Б. Флюороз. В. Ендемічний зоб. Г. Тиреотоксикоз. Д. Метгемоглобінемія. [2,76]

47. У таборі відпочинку у багатьох дітей виникли розлади шлунково-кишкового тракту з частими проносами. Загальне самопочуття дітей не змінилося. Запідозрили питну воду, при хімічному аналізі якої виявлено (у мг/дм3): азоту амонійного сліди, заліза 0,5, сульфатів 600, хлоридів 250. Бактеріологічні показники в нормі. Причина спалаху?

А. Амонійний азот. Б. Залізо. В. Сульфати. Г. Хлориди. Д. Мікроорганізми. [2,71-72; коментар]

48.* Вихователі сільського дитячого садка помітили у багатьох дітей шлунково-кишкові розлади у вигляді частих проносів. При хімічному аналізі питної води виявлено (у мг/дм3): азоту амонійного сліди, азоту нітритів 0,002, азоту нітратів 10, сульфатів 900, заліза 0,3, хлоридів 240. Що свідчить про можливий вплив питної води на здоров’я дітей?

А. Азот амонійний. Б. Нітрити. В. Нітрати. Г. Сульфати. Д. Хлориди. [2,71-72; коментар]

49. У 1946 р. вперше в Японії зареєстровано хронічне отруєння внаслідок використання забрудненої кадмієм річкової води для зрошення рисових полів. Яку назву носить отруєння?

А. Хвороба Юшо. Б. Хвороба Мінімата. В. Хвороба ітай-ітай. Г. Хвороба “чорних ніг”. Д. Сатурнізм. [2,55]

50.* У воді річки на водозаборі, розташованому нижче місця скидання стічних вод гірничо-металургійного комбінату, вміст кадмію перевищує гранично допустиму концентрацію в 8-10 разів. Яке захворювання серед населення може спостерігатися?

А. Хвороба Юшо. Б. Хвороба Мінімата. В. Хвороба Прасада. Г. Уровська хвороба. Д. Хворо-ба ітай-ітай. [2,55]

51. Які значення мікробіологічних показників безпеки питної води при централізованому водопостачанні дають можливість використовувати її без шкоди для здоров’я населення?

А. Мікробне число не більше 100, колі-індекс не більше 3. Б. Мікробне число 150, колі-індекс 4. В. Мікробне число 100, колі-індекс 5. Г. Мікробне число 200, колі-індекс 6. Д. Мік-робне число 300, колі-індекс 10. [Коментар]

52. Гігієнічний норматив заліза у питній воді встановлено на рівні 0,3 мг/дм3. Який критерій покладено в основу наукового обґрунтування цього нормативу?

А. Шкідлива дія на організм людини. Б. Вплив на органолептичні властивості води. В. Забез-печення добової потреби у залізі. Г. Стимуляція розвитку залізобактерій у водогінній мережі. Д. Обмеження побутового використання води. [2,72]

53. Гірське озеро розташовано за межами населеного пункту. Навколо ліс, береги піщані, кам’янисті. Аналіз води: смак і запах 1 бал, колір відсутній, прозорість 40 см, аміак і нітрити відсутні, нітрати 40 мг/дм3, хлориди 50 мг/дм3, окисність 3 мг О2/дм3, твердість 10 мг·екв/дм3, колі-титр 300 мл, мікробне число 65. Дайте санітарну оцінку води.

А. Непридатна для використання. Б. Придатна тільки для господарських потреб. В. Придатна для питних потреб після кип’ятіння. Г. Придатна для питних потреб. Д. Придатна для питних потреб після відстоювання. [14; коментар]

54. Під час відбору проб з резервуарів чистої води на станції водоочищення централізованого

господарсько-питного водогону отримано такі результати: запах і присмак 2 бали, колірність 19˚, каламутність 0,5 нефелометричних одиниць, колі-індекс 2, загальна кількість бактерій 80/мл, залишковий вільний хлор 0,5 мг/дм3. Чи відповідає якість води гігієнічним стандартам?



А. Відповідає за всіма показниками. Б. Не відповідає за всіма показниками. В. Не відповідає за вмістом залишкового хлору. Г. Не відповідає за органолептичними показниками. Д. Не відповідає за бактеріологічними показниками. [Коментар]

55. Під час поточного санітарного нагляду відібрана проба води з колодязя, що знаходиться на території тваринницького комплексу. Результати аналізу: прозорість 40 см, колірність 30˚, запах і присмак 2 бали, вміст нітратів 40 мг/дм3, колі-індекс 100. Який показник якості води не відповідає вимогам санітарних правил?

А. Колі-індекс. Б. Колірність. В. Прозорість. Г. Вміст нітратів. Д. Запах і присмак. [12; коментар]

56. Населення, яке користується водою з шахтного колодязя, скаржиться, що вода має підвищену каламутність, колірність, неприємний в’яжучий присмак, опалесцирує, псує смак чаю, при пранні білизни надає їй жовтуватого відтінку і залишає іржаві плями. Таких властивостей вода набула за рахунок концентрації (у мг/дм3):

А. Заліза 0,1-0,3. Б. Заліза понад 1. В. Хлоридів 30-50. Г. Хлоридів 500. Д. Сульфатів 250. [2,71-72]

57. Проведено лабораторне дослідження води з шахтного колодязя. Отримано результати: запах 2 бали, прозорість 30 см за шрифтом Снеллена, колірність 20˚, сухий залишок 900 мг/дм3, сульфати 250 мг/дм3, хлориди 250 мг/дм3, окисність 4 мг/дм3, колі-індекс 3, мікробне число 100, фтор 1,5 мг/дм3, нітрати 10 мг/дм3, яйця гельмінтів 8 у 25 дм3 води. Які показники води не відповідають вимогам ДержСанПіН “Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання”?

А. Мікробіологічні. Б. Органолептичні. В. Токсикологічні. Г. Паразитологічні. Д. Фізико-хі-мічні. [Коментар]

58. У воді шахтного колодязя, розташованого на околиці села в 60 м нижче ферми, виявлено азотисті сполуки у таких концентраціях (у мг/дм3): аміак 0,9, нітрити 0,3, нітрати 52. Для якого забруднення характерний такий аналіз води?

А. Латентне. Б. Свіже. В. Недавнє. Г. Давнє. Д. Постійне. [2,178; 9,121-122]

59. При лабораторному дослідженні питної води встановлено що загальне мікробне число складає 80, колі-індекс 4, нітрати 3,5 мг/дм3, фтор 0,7 мг/дм3, сухий залишок 735 мг/дм3, загальна твердість 5,5 мг·екв/дм3, запах і присмак 2 бали, каламутність 1,3 мг/дм3. За якими показниками питна вода не відповідає вимогам ДСанПіНу?

А. Бактеріальні показники. Б. Нітрати. В. Фтор. Г. Твердість. Д. Органолептичні показни-ки. [Коментар]

60. При лабораторному дослідженні питної води встановлено що загальне мікробне число складає 80, колі-індекс 3, миш’як 0,0002 мг/дм3, нітрати 3,5 мг/дм3, фтор 2,7 мг/дм3, сухий залишок 735 мг/дм3, загальна твердість 5,5 мг·екв/дм3, запах 2 бали, присмак 2 бали, каламутність 1,3 мг/дм3. За якими показниками вода не відповідає вимогам?

А. Бактеріальні показники. Б. Арсен. В. Нітрати. Г. Фтор. Д. Органолептичні показники. [Коментар]

61. При лабораторному дослідженні питної води встановлено що сухий залишок складає 1200 мг/дм3, загальна твердість 5,5 мг·екв/дм3, загальна лужність 4,5 мг·екв/дм3, вміст магнію 20 мг/дм3, фтору 0,8 мг/дм3. За яким показником фізіологічної адекватності мінерального складу вода не відповідає вимогам ДСанПіНу?

А. Загальна мінералізація. Б. Твердість. В. Лужність. Г. Магній. Д. Фтор. [11; 12]

62. Результати лабораторного контролю якості питної води з водогону: каламутність 1,5 мг/ дм3, запах 3 бали, присмак металевий 2 бали, колір світло-жовтий, колірність 20°, температура 12оС. Який з показників не відповідає гігієнічним вимогам?

А. Каламутність. Б. Запах. В. Присмак. Г. Колірність. Д. Температура. [12; коментар]

63.@ Керівник підприємства опротестував результати бактеріологічних досліджень питної води, проведених СЕС, оскільки була порушена одна з умов відбору проб:

А. Відбір проби в хімічно чистий посуд. Б. Відбір проби у стерильний посуд. В. Відбір не менше 2 л води. Г. Опломбування проби. Д. Ополіскування посуду водою, яка відбирається

для дослідження. [15; коментар]



64. Студентам-медикам поставлено завдання відібрати пробу води з річки. Яку максимальну кількість води (л) вони повинні відібрати для повного аналізу води з цього джерела?

А. 5 Б. 4 В. 3 Г. 2 Д. 1 [9,113; 15,61]

65. Студент мешкає в каналізованому будинку в квартирі, яка має повне санітарно-технічне упорядкування (туалет, ванна, душ, водонагрівач). Скільки води (л) він споживає за добу?

А. 10-15 Б. 50-100 В. 160-200 Г. 300-400 Д. 500 [2,95; коментар]

Очищення та знезараження питної води

66. Питна вода не відповідає вимогам ДержСанПіНу 383-96 за показниками мінералізації, твердості, вмісту сульфатів. Найдоцільніші заходи оптимізації водопостачання?

А. Ніяких заходів не потрібно. Б. Доочищення води з використанням індивідуальних фільтрів. В. Постачання населення бутильованою водою. Г. Постачання населення привізною водою. Д. Застосування спеціальних методів водопідготовки. [2,141,142,144]

67. Вода артезіанської свердловини характеризується наступними показниками: сухий залишок і загальна твердість вищі, смак, присмак, каламутність і колірність на рівні, колі-індекс нижчий за нормативні величини. Для отримання доброякісної питної води необхідно:

А. Опріснення, пом’якшення. Б. Знезаражування, опріснення. В. Дезодорація, знезаражуван-ня. Г. Освітлення, пом’якшення. Д. Знебарвлення. [2,141,142]

68. Для постачання водою мешканці села постановили побудувати водогін з річки. Попередньо виконаний аналіз води з річки показав, що колірність води 16˚, запах 2 бали, загальна твердість 5 мг·екв/дм3, вміст заліза 2,0 мг/дм3, фтору 0,8 мг/дм3, нітратів 25 мг/дм3, хлоридів 180 мг/дм3. Кондиціювання води на водогоні необхідно провести за вмістом:

А. Солей твердості. Б. Нітратів. В. Заліза. Г. Фтору. Д. Хлоридів. [11; 12; коментар]

69. У воді підземного джерела вміст заліза становить 5 мг/дм3, сухий залишок 600 мг/дм3, твердість 6 мг·екв/дм3, вміст фтору 1,0 мг/дм3. Запропонуйте метод обробки цієї води.

А. Опріснення. Б. Пом’якшення. В. Фторування. Г. Дефторування. Д. Знезалізнен- ня. [2,141; 11; 12]

70. У будинку відпочинку планується будівництво місцевого господарсько-питного водого-ну. Джерело – артезіанські води. Результати аналізу відібраної проби води: запах 2 бали, смак 3 бали, вміст фтору 1,5 мг/дм3, загальна твердість 7 мг·екв/дм3, загальна мінералізація 980 мг/дм3. Який спеціальний метод обробки води необхідно застосувати?

А. Знезалізнення. Б. Пом’якшення. В. Фторування. Г. Дезодорація. Д. Опріснення. [Коментар]

71. Під час аналізу питної води з артезіанської свердловини визначені наступні показники: каламутність 1,0 мг/дм3, запах і присмак 2 бали, фтор 5 мг/дм3, індекс БГКП (колі-індекс) 2, мікробне число 100. Який захід слід провести для поліпшення якості води?

А. Дефторування. Б. Дезодорація. В. Пом’якшення. Г. Знезараження. Д. Очищення. [Коментар]

72.* Під час лабораторного аналізу питної води з артезіанської свердловини встановлено, що її прозорість 50 см, колірність 20˚, каламутність 0,5 мг/дм3, запах і присмак 1 бал, загальна твердість 12,5 мг·екв/дм3, фтор 1,5 мг/дм3, окисність 0,7 мг/ дм3, колі-індекс 2, мікробне число 10. Який метод очищення необхідний для покращання якості води?

А. Пом’якшення. Б. Дезодорація. В. Дефторування. Г. Знезараження. Д. Освітлен-ня. [Коментар]

73. При проведенні контролю за ефективністю знезараження води хлором на водогоні відібрано пробу води після резервуару чистої води. Встановлено, що загальне мікробне число 200 куо/см3, титр БГКП 100 мл, залишковий зв’язаний хлор 0,5 мг/дм3. За отриманими результатами знезаражування проведено:

А. Неефективно. Б. Ефективно. Г. Проведено за хлорпотребою. В. Вода перехлорована. Д. Воду можна подавати у водогінну мережу. [2,155,160; 11; 12]

74. У населеному пункті внаслідок аварії на каналізаційному колекторі виникла загроза спалаху кишкових інфекцій. Вкажіть найбільш ефективний метод знезараження води.

A. Гіперхлорування. Б. Подвійне хлорування. В. Озонування. Г. Опромінення води ультра-фіолетовими променями. Д. Хлорування з преамонізацією. [2,157]

75.* У місті для поліпшення якості питної води на водогоні обирають методи очищення та знезаражування. Який сучасний метод знезаражування води необхідно обрати?

А. Фільтрація. Б. Коагуляція. В. Озонування. Г. Кип’ятіння. Д. Дезактивація.[2,161; коментар]

76. У воді з річки, що використовується як джерело централізованого господарсько-питного водопостачання, виявлені вуглеводні метанового ряду. Який спосіб хлорування води необхідно застосувати для запобігання утворенню канцерогенних речовин?

А. За хлорпотребою. Б. Із преамонізацією. В. Із мангануванням. Г. Суперхлорування. Д. Із верденізацією. [2,158-159]

77. При лабораторному дослідженні води з річки, яка використовується як джерело централізованого господарсько-питного водопостачання, виявлено ароматичні вуглеводні, у тому числі фенол. Який метод хлорування необхідно застосувати для знезараження води?

А. Із преамонізацією. Б. За хлорпотребою. В. Із мангануванням. Г. Післяпереломними доза-ми. Д. Суперхлорування. [2,158-159]

78. Для водопостачання нового мікрорайону міста здійснюють водозабір з річки, в якій виявлено вміст фенолу на рівні допустимих значень. Знезаражують воду хлоруванням з преамонізацією. При цьому тривалість знезараження та сама, як при звичайному хлоруванні (упродовж одної години). Чи правильно проводять знезараження?

A. Неправильно, скоротити тривалість знезараження. Б. Неправильно, тривалість знезара-ження недостатня. В. Неправильно, недоцільно застосовувати хлорування з преамонізацією. Г. Неправильно, слід застосовувати суперхлорування. Д. Правильно. [2,159]

79. Проведено дослідження води, відібраної з шахтної криниці. Встановлено: прозорість 18 см, колірність 15˚, запах 3 бали, твердість 12 мг·екв/дм3, окисність 4 мг/дм3, вміст азоту амонійного 0,2 мг/дм3, азоту нітратів 0,05 мг/дм3, хлоридів 80 мг/дм3, колі-титр 80, колі-індекс 12. Обґрунтуйте гігієнічний висновок щодо якості питної води.

А. Не відповідає вимогам, необхідне знезараження. Б. Відповідає вимогам. В. Не відповідає вимогам, необхідне очищення. Г. Не відповідає вимогам, необхідне знешкодження. Д. Не відповідає вимогам, необхідна дезактивація. [12; 14; коментар]

80.* Проведено дослідження води, яка відібрана з шахтної криниці. Встановлено: прозорість 18 см, колірність 15о, запах 3 бали, окисність 8 мг/дм3, вміст азоту амонійного 0,4 мг/дм3, азоту нітратів 0,1 мг/дм3, колі-титр 83, колі-індекс 12. Висновок щодо якості питної води?

A. Відповідає вимогам. Б. Не відповідає вимогам, необхідна санація. В. Не відповідає вимогам, необхідне очищення. Г. Не відповідає вимогам, необхідне знешкодження. Д. Не відповідає вимогам, необхідна дезактивація. [12; 14; коментар]

81. При лабораторному дослідженні води з громадського колодязя отримані наступні результати: запах 2 бали, прозорість 50 см, колірність 15о, нітрати 2 мг/дм3, титр БГКП 400. Які заходи необхідно здійснити в першу чергу?

А. Дозволити користуватися водою. Б. Провести знезаражування за допомогою дозувального патрону. В. Провести санацію колодязя з профілактичною метою. Г. Провести санацію колодязя за епідпоказаннями. Д. Кип’ятити воду перед вживанням. [12; 14]

82. Визначити кількість (г) хлорного вапна (25% активного хлору), необхідну для проведення знезараження 1000 л води методом перехлорування.

А. 5 Б. 10 В. 20 Г. 40 Д. 100 [Коментар]

83. Для забезпечення будівельників газопроводу питною водою використовують воду про-точного ставка. Вода прозора, без стороннього смаку. Необхідно знезаразити воду в ємкості 4,5 т. Яка кількість хлору (г) необхідна для знезараження води, якщо використовували 10 мг хлору на 1 л води?

A. 20 Б. 30 В. 45 Г. 100 Д. 400 [2,182; коментар]

84. За даними ВООЗ Малайзія, яку часто відвідують українські туристи, має високий рівень захворюваності на інфекційні захворювання, у тому числі з водним шляхом передачі. Який засіб знезаражування індивідуальних запасів води варто рекомендувати туристам?

А. Заморожування. Б. Озонування. В. Кип’ятіння. Г. Ультрафіолетове опромінення. Д. Йоду-вання. [2,167; 16,68-69,74; коментар]
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   35


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка