Навчальний посібник для студентів відділення міжнародного права Київ 2011



Сторінка4/6
Дата конвертації09.03.2016
Розмір0.95 Mb.
1   2   3   4   5   6

Лекція №7 Вільний описовий переклад /тлумачення


(Free Translation/Interpretation)

План

  1. Вільний переклад /тлумачення.

  2. Умови застосування вільного перекладу/ тлумачення.

Тези лекції:

Вільний переклад /тлумачення – спосіб відтворення мовних одиниць, при якому котрийсь із складових компонентів цих мовних одиниць, а саме: структура, зміст, функціональне значення тощо передається вільно. Такий переклад застосовується найчастіше в таких випадках:

1. при відтворенні значень слів, що є національними реаліями, які не стали інтернаціоналізмами. Перекладач вільно чи довільно переказує значення національних реалій, ідіом. При перекладі значення лексеми борщ в англ. словниках подаються borsch чи borscht і пояснюється реалія так: Russian beet soup served usually with sour cream (Вебстер). В інших словниках значення цієї реалії дещо деталізується чи уточнюється, але не настільки, щоб можна було зрозуміти будь-якому іноземцеві, що все ж таки означає це “борщ”: beet soup served cold or hot (The American School Dictionary). Вареники та галушки, які мало схожі між собою, перекладаються в більшості випадків одним і тим самим англійським словом dumpling. Зокрема, галушки – small dough dumpling; вареники – meat, fruit or curd dumplings (Українсько-англійський словник, укладач Подвезько).

2. в разі потреби передати значення мовної одиниці дохідливіше, зрозуміліше або повніше: англ. ідіома to carry coals to New Castle (носити возити вуглини до Ньюкасла, де в Англії добувають вугілля), тобто – виконувати непотрібну, марну роботу. В українській мові немає ідіоматичного аналога цієї англійської ідіоми, вільний переклад типу носити дрова до лісу, носити воду в море /криницю, тобто туди, де цього й так багато, чи де/ звідки дрова /воду беруть.

3. при відтворенні значення національних англійських ідіоматичних виразів:

to catch a crab (дуже глибоко занурити весло під час змагань на човнах і тим самим загальмувати /сповільнити рух човна) тощо; рубати з плечаto act /speak rashly.

4. для передачі загального в більшості випадків скороченого змісту оповіді події чи навіть будь-якого законодавчого акту постанови тощо. Такий вільний переклад зазвичай коротший за оригінал. Змінюється стиль викладу, оскільки текст оригіналу переказується без дотримання багатьох його синтаксичних і стилістичних особливостей, зокрема й індивідуального авторського стилю, модальності. Вільний переклад англійського тексту іноді зводиться до процесу опущення такого формального елемента, як модальне дієслово shall, що вказує на закінченість, юридичну обов’язковість певного твердження, хоча змістове значення цього твердження і при його опущенні залишається незмінним:

Кожен громадянин України має право обирати і бути обраним (Конституція України) – Every citizen of Ukraine shall have the right to elect and to be elected.

Це саме речення, переказане друзям по листуванню, матиме вже дещо інше наповнення: Every citizen of Ukraine has the right to elect and to be elected.



5. тексти творів, які готуються до екранізації, з яких створюються лібрето опер оперет чи сценарії іноземних фільмів з “Тіні забутих предків”( за повістю М.Коцюбинського) та “Захар Беркут” І. Франка.

6. на Заході при перекладі римованих творів верлібр застосовується при перекладі не тільки окремих творів, але й повних видань поетичної спадщини (переклад творів Т.Г.Шевченка італійською мовою Маріо Грассо; М.Рильського, В.Сосюри, П.Тичини, Д.Павличка, Л.Костенко):

І Бєлий, і Блок, і Єсенін, і Клюєв And Bely, and Blok, Esenin and Kliuev

Росіє, Росіє, Росіє моя! Russia, Russia,Russia, mine!

Стоїть сторозтерзаний Київ, There stands Kyiv tormented hundredfold


І двісті розіп’яний Я. And I crucified two hundred times.

(П.Тичина)

В перекладі не спостеригається рима, не створюється жодної ритмічності, оскільки він виконаний виключно вільно.

Ти як дощ. А я як явір. You are like the rain. And I like a maple tree

Хочу листям тебе зловить, I want to catch you with my leaves.

Але в кроні, як сни в уяві, But in the tree’s crown,like dreams in

Крапелини твої – лиш мить. imagination


(Д.Павличко) Your droplets are but an instant.

(амер. перекладач Найдан)

В обидвох оригіналах спостерігаємо римовані вірші, тоді як у перекладі римування цілком відсутнє взагалі. Окремі рядки аж надто “випирають” надмірною кількістю складів, що є цілком закономірним у вільному /верлібровому перекладі. Невідтворення таких важливих складових, як ритм і рима, робить такий поетичний переклад близьким до звичайного переказу (викладу).

6. Переспів – вільний перефразований переказ певної частини змісту оригіналу: твір Лесі Українки “Гей, шотландці” зроблений на основі твору Роберта Бернса. В англійському варіанті як і в його українському перекладі М.Лукаша 6 чотиривіршових строф без вступу. При цьому вірш починається зі звернення Брюса до війська (як і в Лукашевому перекладі). У Лесі ж Українки з 24 рядків виросла ціла поема про боротьбу шотландців проти своїх англійських поневолювачів із 113 чотиривіршових строф, три з яких становлять заспів. При цьому Леся Українка використала й легенду про павука, за існуванням павутини якого нібито спостерігав Роберт Брюс кожен раз після того, як він її обривав аж сім раз. У власне віршові Бернса ця легенда зовсім не згадується. Але вказівка Лесі Українки на те, що вона зробила саме переспів, дає всі підстави гадати, що її поема грунтується на творові Бернса. Про це свідчать і деякі спільні рядки, які зберіг і М.Лукаш у своєму перекладі. Порівняємо їх з Лесиним варіантом:

Гей, шотландці! В бій не раз По всій Шотландії йде гук

Воллес, Брюс водили вас: Луною голосною:

Знов ударив грізний час – “До зброї, браття, ось іде

До борні, брати! Король Едвард війною!”

(М.Лукаш) (Л.Українка)

Таким чином, вільний переспів Л.Українки за широтою охоплення матеріалу та описом подій є перелицюванням оригіналу, перетворенням його у твір на запозичену в Бернса тему.

7. Переклад-переказ – форма презентації чужомовного твору, яка віддавна практикується в європейських національних літературах при відтворенні оригіналів різних жанрів. Особливо широко використовувався у минулі століття, коли взагалі досить вільно трактувалися всі світські твори. Поява таких перекладів викликалася різними факторами – познайомити національного читача із цікавим твором/сюжетом, життєвими перипетіями героїв, прилучити читачів до культурних чи політичних (соціальних) надбань інших народів, підготовка читача до сприйняття серйозної художньої та наукової літератури. Таку мету ставила перед собою своїми перекладами родина Грінченків – Борис, Марія та їхня донька Настя, що робили скорочені й дещо спрощені (полегшені сюжетно) переклади найвідоміших творів світової літератури (повісті Де Амічіса, Дефо “Робінзон Крузо”, Ч.Діккенса “Олівер Твіст”, Марка Твена “Том Соєр”), створивши цілу бібліотеку для українського юнацького читача перших десятиріч XX ст.

Теоретичні питання, що виносяться для обговорення:


  1. Вільний переклад /тлумачення.

  2. Умови застосування вільного перекладу/ тлумачення.

  3. Верлібр.

  4. Переспів.

  5. Переклад-переказ.



Лекція №9 Переклад як вид мовленнєвої діяльності. Стилі мовлення.

План

  1. Переклад як вид мовленнєвої діяльності.

  2. Переклад на рівні речення і тексту/ дискурсу.

  3. Стильові й жанрові особливості текстів та способи їх відтворення.

  4. Стилі мовлення:

А) Стиль художніх текстів (Belles-Lettres Style);

Б) Науково-технічний текст, особливості його відтворення;

В) Переклад текстів мови документів.
Тези лекції:

1. Переклад як вид мовленнєвої діяльності.

Під терміном і поняттям “переклад” розуміються не тільки відтворення значення змістових мовних одиниць оригіналу їхніми відповідниками у мові перекладу, але й відтворення тільки форми/структури певної мовної одиниці без передачі справжнього її лексичного змістового значення. Ідеться про численні мовні одиниці – оніми, що історично закріпилися за географічними та іншими власними назвами, реаліями суспільно-політичного життя й окремими термінами, які мають експліцитне, а часто й імпліцитне /сховане значення. Так, географічна назва Manhattan (острів, на якому розташувалася значна частина американського міста Нью-Йорк) транскодується (почасти транскрибується і почасти транслітерується) і не перекладається у прямому своєму значенні, що відповідає в перекладі “вони нас обдурили”. Справа в тому, що хитрий голландський купець виміняв у довірливого вождя одного з індіанських племен увесь великий острів за одну пляшку рому та ще жменю прикрас на загальну суму, що складала 25 тодішніх доларів.

На рівні тільки зовнішньої форми /звукової структури слова сприймається та передається й іменник кенгуру (від маорійського з Австралії “я вас не розумію” чи й зрештою англ. та укр. прізвища, які ніякого іншого значення крім власної чужої назви не мають (Тетчер/Thatcher – ушивальник /покрівельник соломою, очеретом даху будівель; англ. прізвище Cooper окрім власне прізвища “приховує” в собі імпліцитне конкретне значення “бондар”, що також широко використовується як прізвище).

Висновок: повнота відтворення значення мовної одиниці в перекладі залежить ще й від природи /статусу та значень, які вона вміщує в собі. Не менш важливим фактором, що впливає на повноту і точність відтворення значення мовної одиниці в перекладі є контекст, а точніше – вербальне оточення, в якому функціонує конкретна мовна одиниця, що перекладається. Наприклад, слово conduct залежно від контексту може реалізовувати різні значення:

He conducts the meeting well. Він гарно проводить збори.

He conducts well. Він гарно поводиться.

Copper conducts electricity Мідь–кращий провідник

better than iron електрики ніж залізо.

He conducts the orchestra Він гарно диригує оркестром.

Well.

Таким чином, слово conduct є багатозначним /різновалентним.



2. Переклад на рівні речення і тексту/ дискурсу

Переклад одиниць мовлення – писемного тексту чи усного дискурсу – кардинально відрізняється від перекладу одиниць розглянутих раніше мовних рівнів. Найперша різниця полягає в тому, що речення – це одиниці вищого синтаксичного рівня, одиниці комунікації/спілкування. Друга причина криється в тому, що рідко коли окреме речення вживається ізольовано від текстового масиву – широких мовних і мовленнєвих текстів, що також створюються і використовуються з різною метою, зрідка для задоволення особистісних потреб, а найчастіше – для суспільних потреб чи інтересів. Задоволення таких потреб забезпечується використанням різних жанрових (соціально-політичний, технічний, діловий, художній і т.д.) типів тексту. Кожен із жанрових типів тексту складається з різних типів речень – повних, неповних, простих, складних, розповідних, заперечних і т.д., які існують у тісному логічному поєднанні з попередніми і наступними реченнями тексту. Тож речення є ще й текстотвірними, текстоформуючими мовними й змістотворними одиницями синтаксичного рівня, що служать одиницями перекладу. Тому й переклад будь-якого найкоротшого структурно/ синтаксично тексту починається завжди з першого речення і завершується останнім його реченням.

Разом і з тим кожен текст має свої зовнішні та внутрішні характерні/ визначальні риси. Зовнішньою формою прозовий текст будь-якого стилю відрізняється навіть від найменшого поетичного віршового твору, що найперше завжди складається з певної кількості рядків нерозривно пов’язаних між собою у певній кількості строф. Тимчасом прозовий текст ніколи не буває “у стовпчик”, хоч може бути часом і ритмічно побудованим як, наприклад, проза М.Коцюбинського, Дж. Лондона. Віршові поетичні твори можуть часом не мати заголовка/назви. Тоді перший рядок першої строфи служить їх заголовком. Тим часом прозові твори практично завжди мають заголовок і чітку структуру абзаців. Зате поетичні твори мають надзвичайно насичений змістом, музикальністю й образністю текст і тому завжди викликають емоційну реакцію на закладене в них прагматичне авторське спрямування. Прозовий текст будь-якого підстилю характеризується наявністю зав’язки, кульмінації та розвязки дії, завжди включає вступ і логічний виклад чи опис теми або проблеми з відповідною термінолексикою, формулами тощо. Переклад прозового тексту різних стилів як і кожного поетичного тексту вірша завжди починається із заголовка, який налаштовує читача на розгляд конкретної теми чи проблеми. Переклад власне текстового масиву твору завжди вимагає попереднього ознайомлення зі змістом усього тексту твору. Оскільки речення/ висловлювання в кожній підмові є носіями не тільки змісту, але й одиницями творення структурних та стилістичних особливостей оригіналу, його форми викладу, художніх засобів та впливу на читача/слухача, то вони підлягають переважно відтворенню як цілісні одиниці і в перекладі. Адже саме речення зводять у тексті воєдино всі значення слів та усталених словосполучень, слів, ідіом як і в контекстуальному оточенні з іншими граматично і стилістично поєднаними з ними словами в різних їх формозмінах, створюють багато ширші за поєднані одиниці – суперсинтаксичні одиниці/єдності й абзаци. Ці суперсинтаксичні одиниці, поєднуючи свої значення, створюють найбільшу і найширшу мовну одиницю – дискурс, текст зі змістом складного, але разом із тим якогось конкретного праматичного спрямування. Отже, переклад/ тлумачення будь-якого типу тексту зводиться до повного і точного відтворення всіх його мовних одиниць, що є одиницями перекладу з їх змістовим, структурно-стилістичним та прагматичним навантаженням.

3. Стильові й жанрові особливості текстів та способи їх відтворення

За наявністю в тексті характерних лексичних, граматичних чи образних ознак/тропів з одного боку та відповідної термінолексики й струнких логічних структур і повної відсутності емоційності та майже всуціль відсутності тропів – з другого, тексти класифікуються за стильовим підходом таким чином: художній стиль, науково-технічний стиль. Підстилями чи підмовами художнього стилю є стиль прози, поезії та драматургічних творів, публіцистичний підстиль; підстилями науково-технічного тексту є: підстиль математики, фізики, хімії, лінгвістики тощо. Іншими словами, кожен підстиль чи підмова має всі найголовніші характерні риси свого головного стилю чи підмови, але відрізняється своєю термінологічною лексикою, формулами тощо.



4. Стилі мовлення.

За мовними засобами та складом мовних змістовних одиниць і способами їх поєднання у складні й широкі змістовні та структурні й стилістичні, а точніше в жанрово-стилістичні цілісності – мовленнєвих масивів-текстів визначаються і найхарактерніші стилі мовлення: 1) стиль художньої літератури/художній стиль; 2) науково-технічний стиль; 3) інформаційний/ газетний стиль; 4) стиль ділового мовлення; 5) стиль мови документів; 6) стиль соціально-політичного мовлення; 7) епістолярний стиль тощо.



А. Стиль художніх текстів (Belles-Lettres Style).

Найбільш відмінна риса – неодмінна естетична функція (викликають у читача/слухача чітко виражену позитивну чи негативну реакцію: замилування, вдоволення/невдоволення, захоплення чи обурення діями створених письменником/поетом художніх образів. Такий вплив на читача досягається завдяки мистецькому використанню багатьох значень слів, поєднаних у словосполучення і речення різних типів та завдяки поєднанню лексичного і контекстуального значення цих слів та їх гармонійному функціонуванню в тексті твору. Завдяки майстерному і зовні непомітному для читача переплетінню і гармонійній взаємодії словникових та контекстуальних значень слів і словосполучень створюються чи запозичуються стилістичні засоби – метафори, метонімії, іронія/ сарказм, перифрази, асиндетони тощо, які передаються і в перекладі; взаємодією логічного й емотивного значень слів створюються епітети, внаслідок взаємодії первинних і деривативних значень слів у реченнях тексту створюється і реалізується гра слів, їх полісемія, зевгма тощо. Кожен із цих та інших засобів сповна чи тільки частково передається мовою перекладу:

Now,” cried the enthusiastic little man at the top of his voice, ‘the overflowing happiness bursts out of me at every pore of my skin.’(Вілкі Коллінз “Жінка в білому“) “А нині“, закричав запальний чоловічок, - “щастя переповнює мене і хлюпає через край“.

Перекладач О.Мокровольський, відтворивши епітет запальний чоловічок та метафору щастя переповнює мене і хлюпає через край, разом із тим опустив метафоричну гіперболу cried at the top of his voice, тобто вереснув не своїм голосом (вереснув як на пуп). Зате далі в тексті гіперболаA thousand thanks and a thousand excuses” повністю збережена і в перекладі – тисячу подяк і тисячу вибачень.

У художньому тексті широко використовуються й інші виражальні засоби, не тільки стилістичні, зокрема синтаксичної природи, які не завжди сповна відтворюються в перекладі: інвертований порядок слів, що зосереджує увагу читача на певній дії героя художнього твору: Down sits the man of merchandise and money to his pen, ink and paper… - І сідає грошовитий продавець із ручкою, чорнильницею і папером за підрахунки…

And yet, no sooner had I read the memorandum than I felt explicable unwillingness within me… - І все ж, не встиг я прочитати меморандум, як…

У художньому тексті широко використовуються усталені словосполучення й ідіоми:



Little Jolyon was born with a silver spoon Джоліоник народився в сорочці

in his mouth (Galsworthy) (під щасливою зіркою).

Familiarity breeds indifference (A.Huxley) Близьке знайомство породжує

збайдужіння.

Разом із тим у художніх творах широко використовується конотативна лексика на позначення певних вад героїв: rat (підла, низька людина); hound (собака); fox (лисиця/хитра людина); sheep (наївна, довірлива людина).

Мова кожного образу в художньому тексті індивідуалізована, персонажі можуть вживати діалектизми, жаргонізми, сленгізми та іншу лексику (грубо-просторічну, лайливу ненормативну):

What the hell are you talking about! Ти що в біса/ чорта верзеш/

(Saroyan) патякаєш!

Mr.Haas was the phoniest bastard I Взяти хоча б містера Гааса.

ever met in my life(Salinger). Другого такого паскуди світ

не бачив.

Ще частішою в художній, а часом і публіцистичній літературі використовується сленгова чи жаргонна лексика:



Waddaya want the light for? А нащо тобі світло?

Lemme be your manager. Слухай, бери мене своїм

менеджером.

Такі і подібні сленгові та діалектні елементи автохтонного мовлення персонажів практично не відтворюються в перекладі, оскільки їм взагалі мало коли відшукуються лексичні й формальні відповідники в інших мовах. Частими є в прозових художніх творах і біблеїзми, історизми, алюзії (посилання на видатних людей чи відомі події), навіть анекдоти, загадки, гра слів. Широко використовуються письменниками й поетами невербальні засоби: курсивний чи жирний шрифт, подвійні чи потрійні знаки оклику та знаки питання, крапки, дужки, фігурні заголовні й початкові текстові букви, фігурні рядки в поетичних творах тощо.

Зате у творах цього жанру письменники уникають скрізь квадратних дужок, математичних знаків, абревіатур, іменникових багатокомпонентних асиндетичних словосполучень типу cotton yarn production, Kyiv street traffic pick time violations, що так широко використовуються в англ. та амер. газетних і науково-технічних текстах різних підмов.

Ще одна характерна риса (переважно прозового тексту) є використання діалогічного й монологічного мовлення, що є основною формою викладу матеріалу в драматургічних творах упродовж усіх історичних періодів розвитку художньої літератури.



Б. Науково-технічний текст, особливості його відтворення.

Найголовніша риса науково-технічного типу тексту є його когнітивність, інформаційна насиченість - всі наукові й технічні тексти несуть конкретну інформацію для вивчення/пізнання певним колом людей, що ховається у словах-термінах, словосполученнях і реченнях. Найпоказовіший елемент наукового змісту – термінолексика, зокрема інтернаціональна, що зберігає не тільки ту саму чи близьку до мови оригіналу звукову структуру, а насамперед те саме в кількох різних генеалогічно мовах значення. Причому це стосується усіх без винятку галузей народного господарства і всіх наук, оскільки науки вже скоро стають надбанням усіх націй.

Чимало автохтонних назв тварин комах та речей в англ. мові стали термінами: horse рама; pig відливка болванка; fly маховик; bug скоба; collar хомут підшипник; boot багажник аванс зарплати; tree вал; nut гайка; bush втулка; forehead забій; brow морський місток; lip козирок ковша; arm шпиця; breast амбразура; leg катет; bench верстак.

У всіх мовах їснує значна кількість інтернаціональних термінів, що не мають спільної звукової форми і завжди перекладаються – клас спільних кальок індоєвропейського словника (належать до універсального шару лексики і зустрічаються в різних сферах життя: conductor- громовідвід; oil - нафта; agreement – узгодження (в реченні); government - керування; national economy – народне господарство.

Друга ознака лексики науково-технічного стилю текстів є її нейтральний статус (всі терміни (specific weight – питома вага; universal gravity - земне тяжіння) всуціль позбавлені емотивності/ експресивності.

Ще одна особливість англ. лекс. термінології є вживання в технічних текстах переважно слів іншомовного (латинського, грецького, французького) походження: замість piecefragment; замість buildfabricate; замість testexperiment; замість showillustrate тощо.

Науково-популярний текст спрямований на те, щоб викликати у читача зацікавленість і навіть захопити його перспективою використання того чи

іншого відкриття. Тому в науково-популярних текстах:

1. переважно використовується менша кількість термінологічної лексики, яка до того ж часто повторюється і добре запам’ятовується читачами/слухачами.

2. немає перевантаженості схемами, графіками, формулами дужками й іншими знаками, як це властиво чисто науковому, науково-технічному типові тексту.

3. завжди тісний зв’язок із розмовною оповіддю, і тому в цьому стилі використовуються різні тропи: метафори, гіперболи, епітети, порівняння, запитальні/ риторичні речення, а також усталені й ідіоматичні вирази.

4. допускаються скорочення, розширення й опущення окремих речень, їх трансформація/ перефразування, інверсія.

5. відсутність суцільних логічних структур науково-популярного тексту й вільна розмовна та близька до розмовно-просторічної манера оповіді дає змогу часто застосовувати не власне переклад, а переклад-переказ (rendering) таких текстів. Унаслідок такого відтворювання текст оригіналу може зазнати як адаптування (структурного спрощення і скорочення, так і розширення), що постає внаслідок описового перекладу певних частин тексту.

В) Переклад текстів мови документів

Текти різних документів перекладаються з іноземної мови найперше за певними у кожній національній мові кліше, а з другого боку – за спільними для всіх мов кліше. Ці кліше мають помітнішу національну ніж інтернаціональну специфіку, коли йдеться про переклад паспортних даних чи посвідчення особи, атестат зрілості, які мають спільну інтернаціональну ідентичність, коли йдеться про міждержавні пакти й угоди, чи контракти між фірмами та компаніями. В них подається когнітивна інформація, повністю позбавлена будь-якої емотивності. В цих текстах уся вага зосереджується на певній інформації про особу чи про обумовлені обов’язки громадян/сторін. Тому вони пишуться і перекладаються в теперішньому часі (часом окремими умовними реченнями, якщо обумовлюються певні зобов’язання). Причому лексика таких матеріалів має також спеціальне значення:



Hereinafter – нижче/далі

To the effect – такого змісту

In conformity with - згідно

To furnish – постачати,доставляти

Intermediate - проміжний

Dispatch – відправка/ відвантажен

ня

Shipment – відвантаження, доставка



Postal receipt – поштова квитанція

To effect payment - сплачувати

Subject of the Parties – предмет угоди/ контракту

Packing and marking – упаковка і маркування

The consignor – відправник товару


Basis of delivery – базисні умови

Terms of payment – умови оплати

Sanctions and reclamations – санкції та рекламації

Legal addresses and signatures – юридичні адреси й підписи

Price and total cost of – ціна і загальна вартість товарів

Taking over the goods – прийом товару

Letter of complaint – лист-рекламація

Shipping documents – супровідні/ відвантажувальні документи

Arbitration - арбітраж

Miscellaneous – інші обставини

The consignee – отримувач товару

У мові контрактів і торгівельних угод багато усталених лексичних одиниць, що становлять собою технічні ідіоми:




Capital assets- необігові активи

Current assets- обігові активи

Current liabilities- короткотермінова заборгованість

Long-term liabilities- довготермінова заборгованість

Share-owners equity- власний капітал

Gross income- загальний прибуток

Net profits- чисті прибутки


Operating profit- прибуток від операції

Net income – чистий прибуток

Income tax – прибутковий податок

Other income – інші прибуткові надходження

Interest paid – оплачені відсотки


Подібна лексика постійно використовується у торгівельних контрактах/ угодах та подібних документах як в англійській, так і в українській мовах. Із цими словами та виразами у незмінному поєднанні створюються кліше, що є характерною ознакою мови документів цього типу.

1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка