Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів Мелітополь тов «Видавничий будинок ммд»



Сторінка1/12
Дата конвертації26.03.2016
Розмір2.3 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12



МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО


М.В.ЕЛЬКІН, М.М.ГОЛОВКОВА, А.А.КОРОБЧЕНКО

ІСТОРІЯ ПЕДАГОГІКИ

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК

ДО САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

як навчальний посібник для студентів вищих

навчальних закладів

Мелітополь

ТОВ «Видавничий будинок ММД»

2009

УДК 37 (091) (100): 378.147.85 (075.8)

ББК 74.03(0я73)

Е90

Рекомендовано рішенням науково-методичної ради Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького

(протокол № 3 від 26.11.2008 р.)
Автори посібника: М.В.Елькін, М.М.Головкова, А.А.Коробченко

Рецензенти:

А.І.Павленко – доктор педагогічних наук, професор ЗОІППО

Є.М.Павлютенков – доктор педагогічних наук, професор ЗОІППО

М.І.Приходько - доктор педагогічних наук, професор МДПУ

імені Богдна Хмельницького
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

як навчально-методичний посібник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів

(лист № 1.4/18 – Г – 110.1 від 10.01.09)
Е 90 Елькін М.В. Історія педагогіки: [навчально-методичний посібник до самостійного вивчення дисципліни] / М.В.Елькін, М.М.Головкова, А.А.Коробченко. – Мелітополь: ТОВ «Видавничий будинок ММД», 2009. – 204 с.
ISBN
Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни ставить за мету допомогти студентам вищих навчальних закладів у засвоєнні основних ідей розвитку педагогічної думки з давніх часів до наших днів. Містить рекомендації щодо вивчення основних тем курсу та викладені у вигляді конспект-схем теоретичні положення курсу, подані завдання для самостійної роботи студентів у системі кредитно-модульної системи навчання. У кінці посібника наводиться список рекомендованої літератури.

Для студентів і викладачів вищих навчальних закладів.


ISBN УДК 37 (091) (100): 378.147.85 (075.8)

ББК 74.03(0я73)

© Елькін М.В., Головкова М.М., Коробченко А.А., 2009

© ТОВ «Видавничий будинок ММД, 2009
Зміст

Вступ 5

1. Загальні питання методичного забезпечення курсу 7

1.1. Опис предмету навчального курсу 7

1.2. Розподіл навчального матеріалу за темами і видами занять 7

Тематичний план 7

1. 3. Мета і завдання дисципліни, її значення 9

у навчальному процесі 9

2. РОЗДІЛИ ТА ТЕМИ ЗАНЯТЬ 13



Розділ 1. ІСТОРІЯ ЗАРУБІЖНОЇ ПЕДАГОГІКИ 13

Змістовий модуль 1 13

1.1. Предмет, завдання і методи історії педагогіки. Виховання в первісному суспільстві, Стародавньому світі і в античну епоху 13

1.2. Просвіта і педагогічна думка у Візантії 16

1.3. Виховання і школа епох Середньовіччя та Відродження 17

1.4. Школа і педагогічна думка в країнах Західної Європи і Північної Америки у середині ХVII – кінці ХVIII ст. 23

1.5. Школа і педагогіка у Західній Європі у ХІХ ст. 30

1.6. Школа і педагогічна думка в Росії у XVIII – ХІХ ст. 34

1.7. Зарубіжна школа і педагогіка першої половини ХХ ст. 38

Розділ 2. ІСТОРІЯ ПЕДАГОГІКИ УКРАЇНИ 45

Змістовий модуль 2 45

2.1. Предмет і завдання історії української педагогіки. Виховання у первісному суспільстві 45

2.2. Народна педагогіка в історико-педагогічному аспекті 47

2.3.Школа, освіта і виховання в Київській Русі 49

2.4. Освіта й виховання в Україні в XIV – XV ст. 52

2.5. Освіта й виховання в Україні в XVI – XVIІІ ст. 54

2.6. Школа та педагогічна думка в Україні у ХІХ столітті 60

2.7. Основні концепції розвитку школи й педагогіки України в середині ХІХ – на початку ХХ ст. 66

2.8.Українська школа й педагогіка між двома 69

світовими війнами 69

2.9. Розвиток освіти, школи й педагогічної думки в Україні 74

у 50-90-х рр. ХХ ст. 74

3. Завдання для самостійної роботи студентів 78

3.1 Плани семінарських занять 78

3.2. Питання для підготовки до підсумкового тестування 86

3.3. Тематика індивідуальних навчально-дослідних 106

завдань 106

4. Конспект-схеми для вивчення основних тем курсу 115

5. Список рекомендованої літератури 198



Вступ
Навчально-методичний посібник призначений допомогти студентам під час самостійного опрацювання курсу «Історія педагогіки», що передбачений навчальним процесом і зорієнтований на розвиток творчої особистості студента – майбутнього педагога нової формації.

Вивчення історії педагогіки як навчального предмету у вищих навчальних закладах має особливе значення для професійного становлення майбутніх вчителів. Курс історії педагогіки розширює загальнопедагогічний кругозір студента, сприяє виробленню правильного відношення до педагогічної спадщини, дає ясне уявлення про процес розвитку теорії і практики виховання і навчання, його обумовленості соціально-економічною структурою суспільства, рівнем наукових знань в кожну історичну епоху. Все це забезпечує вироблення у студентів історичного підходу до педагогічних явищ, сприяє формуванню наукового мислення. Вивчаючи курс історії педагогіки, як і інші дисципліни педагогічного циклу, майбутній учитель повинен навчитися мислити педагогічними категоріями і розуміти їх генезис.

В змісті курсу історії педагогіки розкриваються якісні зміни в розвитку педагогічної думки і шкільної практики, чітко простежується боротьба прогресивних і консервативних тенденцій. Показано, як школа і педагогіка відповідали потребам суспільного розвитку, як процес розвитку науки в цілому впливав на теорію і практику виховання, як нові педагогічні ідеї впливали на шкільну практику, як досягнення практики навчання і виховання відбивались в педагогічній теорії.

Опрацювання навчального матеріалу курсу «Історія педагогіки», що рекомендується здійснювати за допомогою традиційних та новітніх інформаційних і телекомунікаційних технологій, зорієнтовано на формування інтелектуального потенціалу України та розвиток духовної культури особистості.

Вивчення курсу з опорою на структуру посібника передбачає: інтенсифікацію самостійної творчої роботи студентів (глибоке засвоєння навчального матеріалу шляхом рекомендованої літератури; написання рефератів, статей; активна участь у студентських конференціях); заохочення до оволодіння культурою мови, логічного мислення, вміння формулювати висновки; формування широкого світогляду, позитивних моральних засад.

В ході роботи над посібником були використані матеріали авторитетних джерел з історії зарубіжної та української педагогіки наступних авторів: О.А. Дубасенюк, М.О. Константинова, М.В. Левківського, О.О.Любара, О.І. Піскунова, М.Г. Стельмаховича, О.В. Сухомлинської, Д.Т. Федоренка, М.Д. Ярмаченка.

1. Загальні питання методичного забезпечення курсу
1.1. Опис предмету навчального курсу

Курс підготовки

бакалавра

Напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика

навчального курсу

Кількість кредитів,

відповідних ECTS: 2

Шифр та назва напряму: 0101 Педагогічна освіта

Курс обов’язковий

Семестр: 5

Лекції: 20

Семінарські

заняття:20

Самостійна робота: 32

Змістових модулів: 2

Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр




Загальна кількість

годин: 72







1.2. Розподіл навчального матеріалу за темами і видами занять

Тематичний план






Назви теоретичних блоків



Кількість годин

ЛК


ПСЗ

СР

ІНДЗ

1.1



Історія зарубіжної педагогіки

Змістовий модуль 1

Предмет, завдання і методи історії педагогіки. Виховання в первісному суспільстві, Стародавньому світі і в античну епоху



2





2


1


1.2

Просвіта і педагогічна думка у Візантії.







2




1.3

Виховання і школа епох Середньовіччя та Відродження

2

2

2

1

1.4

Школа і педагогіка Західної Європи і Північної Америки в середині ХVІІ – кінці ХVІІІ ст.




4

2




1.5

Школа і педагогіка у Західній Європі у ХІХ ст.







2




1.6

Школа і педагогічна думка в Росії у XVIII – ХІХ ст.

2




-




1.7

Зарубіжна школа і педагогіка першої половини ХХ ст.







2

1

2.1


Історія педагогіки України

Змістовий модуль 2

Предмет і завдання історії української педагогіки. Виховання у первісному суспільстві



2




2




2.2

Народна педагогіка в історико-педагогічному аспекті







2

1

2.3

Школа, освіта і виховання в Київській Русі

2




2




2.4

Освіта й виховання в Україні в XIV – XV ст.

2




2




2.5

Освіта й виховання в Україні в XVI – XVIІІ ст.




2

2

1

2.6

Школа та педагогічна думка в Україні у ХІХ ст.

2

2

-




2.7

Основні концепції розвитку школи й педагогіки України в середині ХІХ –

на початку ХХ ст.



2

4

2




2.8

Українська школа й педагогіка між двома світовими війнами

2

4

-




2.9

Розвиток освіти, школи й педагогічної думки в Україні у 50-90-х рр. ХХ ст.

2

2

2

1

Вивчення навчальної дисципліни «Історія педагогіки» організується за принципами кредитно-модульної системи, що сприяє систематичній роботі студентів над матеріалами курсу. Якість засвоєння навчального матеріалу здійснюється за рейтинговими показниками. За навчальним планом вивчення курсу передбачено протягом 5-го семестру. Навчальний матеріал розподілений на 2 змістові модулі. У тематичному плані представлено розподіл годин кожного модуля за видами навчальних занять та самостійної роботи студентів. Загальний обсяг дисципліни складає два залікових кредити (72 год.), що об’єднують всі види нав- чальної діяльності студента: аудиторні заняття, самостійну роботу, модульний контроль, захист творчих проектів, іспит. Самостійна робота студентів передбачає дві складові: самостійну підготовку до аудиторних занять та підготовку до модульного контролю. Поряд із традиційними видами аудиторних занять планується виконання студентами індивідуальної аудиторної роботи під керівництвом викладача. Тематичний план дисципліни унаочнює структуру навчального курсу за змістом і видами навчальної діяльності. У зв’язку з запровадженням модульно-рейтингової системи вивчення курсу «Історія педагогіки» доцільно зазначити, що метою впровадження рейтингової системи оцінки знань і самостійної роботи студентів є підвищення якості навчання, посилення його мотивації шляхом стимулювання активної систематичної роботи студентів протягом усього семестру та створення умов для прояву кожної особистості. Рейтингова система оцінювання дозволяє врахувати, як поточну підготовку студента до аудиторних занять, так і визначити рівень засвоєння навчального матеріалу окремого модуля. Підсумкова (залікова) оцінка виставляється за рейтинговими показниками (Методичні поради студентам і викладачам щодо рейтингової системи оцінки знань і самостійної роботи див. (Левківський М.В. Історія педагогіки: [навч.-метод. посібник] / М.В.Левківський. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – С.8-10 ).

Належне оволодіння навчальним матеріалом курсу «Історія педагогіки» потребує опрацювання як основної, так і додаткової літератури, періодичних видань.
1. 3. Мета і завдання дисципліни, її значення

у навчальному процесі



Метою навчальної дисципліни «Історія педагогіки» є:

- формування у студентів цілісної системи знань про стан і генезис теорії і практики виховання, освіти й навчання підростаючого покоління на різних етапах розвитку людського суспільства, від найдавніших часів до сьогодення, а також сучасність в контексті її історичного розвитку; вироблення у студентів комплексу умінь учитися творчо, переробляючи наукові знання і суспільний досвід стосовно до потреб практики.



Завдання курсу:

- формування у студентів знань про розвиток освіти та виховання в різних країнах, в тому числі й в Україні; розвиток педагогічної думки в педагогічних системах класиків зарубіжної та української педагогіки;

- вироблення у студентів об’єктивного підходу до історико-педагогічних явищ;

- розвиток умінь аналізувати педагогічні системи минулого та інтегрувати у сучасну практику навчання і виховання підростаючого покоління;

- вироблення наукового підходу до опрацювання та вивчення літературних педагогічних першоджерел (праць видатних педагогів): уміння здійснювати науковий огляд систематизованих першоджерел, користуватись прийомами швидкого, уповільненого, вибіркового та змішаного читання, засобами накопичення матеріалів в процесі критичного аналізу літератури;

- виховання почуття пошани до педагогічної спадщини свого народу;

- формування прогностичних умінь майбутніх учителів;

- підготовка студентів до здійснення самостійного педагогічного дослідження та оформлення його у вигляді курсової чи дипломної роботи;

- розвиток інтересу та прагнення до самостійної навчальної та наукової діяльності, самостійності мислення;

- формування в процесі навчання професійної майстерності, організаційно-методичних навичок, вміння творчо використовувати отримані знання в практиці навчання і виховання учнів.


За підсумками вивчення даного курсу студенти повинні знати:

  • предмет дисципліни, її структуру, понятійний апарат;

  • основні етапи розвитку школи й педагогічної думки;

  • внутрішні закономірності й специфічні ознаки появи і розвитку різних теорій і напрямків в педагогіці;

  • імена й основні положення теорій визначних зарубіжних і вітчизняних педагогів минулого.

Студенти повинні вміти:

- аналізувати і узагальнювати історико-педагогічний матеріал у певній системі;

- зіставляти історичні події, процеси з епохами, орієнтуватись у науковій періодизації історії педагогіки;


  • здійснювати пошукову діяльність, користуватися різними літературними джерелами, організовувати власну самостійну роботу, розвивати свій творчій потенціал.

Студенти повинні мати навички:

- читання та конспектування історико-педагогічної літератури;

- дискутування зі спірних проблем.

Предметом історії педагогіки як галузі педагогічного знання є:

закономірності розвитку уявлень про педагогічну реальність, різнобічні характеристики визначних осіб минулого, що займалися питаннями педагогіки, вивчення мотивів та наслідків їхніх дій; характеристика педагогічних теорій та концепцій.



Зміст дисципліни розкривають три наступних блоки:

- теоретичний – історія педагогіки як одна з найважливіших спеціальних дисциплін, що забезпечує популяризацію педагогічних знань; предмет історії педагогіки, його основні терміни і поняття; основні наукові школи, теорії, концепції, дискусійні проблеми, тенденції розвитку;

- практичний – оволодіння навичками і методами наукової полеміки, логіки і культури мислення, вміння аргументовано, переконливо викладати власні погляди; відстоювати власну позицію; самостійна підготовка реферативних повідомлень; наукових доповідей і виступів з актуальних проблем історії педагогіки;

- самостійна робота – вміння працювати з різними джерелами, в тому числі з першоджерелами, періодичними виданнями, документами, здійснювати пошук історичної інформації з відповідної проблематики, систематизувати, аналізувати й удосконалювати матеріал.

Освітнє, професійне і виховне значення вузівського курсу «Історія педагогіки» у вищих навчальних закладах в підготовці майбутніх вчителів-вихователів полягає в тому, що цей предмет:

- формує систему знань студентів у професійно важливій для них галузі знань;

- гарантує базову підготовку майбутніх вчителів;

- забезпечує формування власних поглядів і переконань в галузі обраної ними професії; дозволяє поглибити власні знання, удосконалити професійно-важливі уміння і навички.

- розширює кругозір студентів, допомагає збагнути головну сутність і способи розв’язання сучасних проблем своєї професії і вдало визначити майбутні перспективи.
2. РОЗДІЛИ ТА ТЕМИ ЗАНЯТЬ

Розділ 1. ІСТОРІЯ ЗАРУБІЖНОЇ ПЕДАГОГІКИ

Змістовий модуль 1

1.1. Предмет, завдання і методи історії педагогіки. Виховання в первісному суспільстві, Стародавньому світі і в античну епоху


План

  1. Предмет і головні завдання історії педагогіки як науки і навчальної дисципліни.

  2. Основні методи досліджень в історії педагогіки. Джерела історичної педагогіки.

  3. Виховання в первісному суспільстві.

  4. Школа і виховання в Стародавньому світі.

  5. Виховання і педагогічна думка в античному світі.

Рекомендована література:

Основна: 7, 13, 14, 19, 21.

Додаткова: 2, 3, 7, 16, 32, 41, 47, 50.

Перші два питання теми «Предмет, завдання і методи історії педагогіки. Виховання в первісному суспільстві, Стародавньому світі і в античну епоху» мають загальний характер. Вони визначають завдання історії педагогіки як науки і як навчальної дисципліни, її наукове, пізнавальне, прогностичне значення, а також є проблемно-концептуальними як самі по собі, так і у відношенні до усього курсу. Студент повинен чітко розібратися в таких поняттях: предмет, завдання, методи, головні категорії історії педагогіки, джерела дослідження історико-педагогічної науки, а також меті вивчення цієї навчальної дисципліни. Адже знання і глибоке розуміння методології історії педагогіки важливо не тільки для дослідників, але й для вчителів. Підготовленість учителя в галузі методології дає йому можливість успішно аналізувати історико-педагогічні явища.

Вивчення першої теми передбачає одночасно кілька завдань. Окрім методологічних, пізнавальних характеристик виховання епохи необхідно засвоїти і згадати вже знайомі із суміжних дисциплін основні поняття, які стануть основоположними при розгляді даного і наступного матеріалу.

Особливу увагу необхідно приділити зв’язку історії педагогіки з іншими науками.

При вивченні теми важливо звернути увагу на основні теорії походження виховання (еволюційно-біологічну, психологічну, релігійну і трудову). З’ясувати, що стало поштовхом до виникнення виховання в людському суспільстві. Доречно простежити особливості розвитку виховання в період первісного ладу, поділяючи його на три етапи: первісне стадо, родова община та розклад первісного ладу. Проаналізувати умови, завдяки яким виховання як суспільне явище пройшло шлях від стихійного й обмеженого за своїм змістом і методикою до спеціально організованих форм інтелектуальної підготовки підростаючого покоління.

Досліджуючи особливості виховання та навчальної практики у країнах Стародавнього Сходу (умовна назва країн, які існували у IV-І тисячоліттях до н.е. на території Південної Азії і частково у Північній Африці) слід пам’ятати, що на цій території виховання підростаючого покоління вже чітко виділяється як самостійна соціальна функція суспільства. Його найголовнішою його ознакою у цей період була поява спеціальних навчально-виховних закладів – шкіл, де відбувалося систематичне навчання дітей. Навчання з цього часу стає основною, але не єдиною, стороною виховання.

Розглядаючи даний матеріал, студенти повинні звернути увагу на такі ключові моменти:


  • встановлення традицій сімейного виховання (літературні пам’ятки);

  • зародження нових способів соціалізації молоді (спеціальна підготовки жерців, воїнів, чиновників);

  • виникнення і розвиток писемності і пов’язаного з ним запровадження шкіл (виникнення професії вчителя, характер шкільництва зорієнтований на жорстоку дисципліну, застосування покарань).

Цікавий в даному аспекті матеріал містять відомості про виховання і школу, педагогічну думку у Стародавній Індії, Древній Месопотамії, а також Древньому Китаї (проаналізувати погляди Конфуція на вихо- вання).

Аналіз виховання й шкільної освіти в античному світі слід розпочати з держав Стародавньої Греції, економічний і культурний розквіт яких датується VI – IV ст. до н.е. В першу чергу студенти повинні розглянути особливості спартанської і афінської виховних систем (витоки ідеї гармонійно розвиненої особистості, принцип агоністики, платні заклади: мусичні школи і гімнастичні (палестри); гімнасії і ефебії як суспільні навчальні заклади). По-друге, обов’язково слід проаналізувати і виділити спільні і відмінні риси цих систем. Звернути увагу на зміст навчання в школах Стародавньої Греції (предмети: читання, письмо, співи; використання абаки, стила; терміни навчання).

Важливе значення має освіта епохи еллінізму (період з ІV ст. до н.е. (з часу походів О.Македонського) до І ст. до н.е.). Необхідно відзначити роль навчальних дисциплін (граматика, діалектика, риторика а також арифметика, геометрія, астрономія, музика), що пізніше будуть оформлені у «сім вільних мистецтв», які стануть основою змісту підвищеної (середньої) освіти для усього європейського середньовіччя.

У своїй роботі над темою студенти повинні з’ясувати особливості зародження педагогічної теорії у філософських ученнях давньогрецьких мислителів (педагогічні ідеї Сократа («маєвтика», сократичний метод викладу); педагогічна діяльність Платона (заснування ним Академії, його погляди на виховання, принцип «виховуючого навчання»); педагогічна діяльність Арістотеля (заснування Лікею, його принцип піклування про «всі три види людської душі»)). Було б доречно прочитати одну з праць Платона або Арістотеля.

Продовжити аналіз виховання й шкільної освіти в античному світі слід із Стародавнього Риму, історія якого ділиться на два відмінних один від одного періоди: республіканський період (VI-I ст. до н.е.); період Римської імперії (30 р до н.е. – 476 р. н.е.). В цьому аспекті доречно проаналізувати вплив давньогрецьких зразків освіти на організацію навчання у Римі, а також самобутність – у пріоритеті принципу «корисності», практичної спрямованості освіти. Розглянути структуру системи навчання (тривіальні школи, граматичні школи, легіони, риторичні школи). Давньоримську теоретичну педагогіку розглядати слід у контексті діяльності Катона Старшого, Цицерона, а також Марка Фабія Квінтіліана (основоположник педагогічної літератури). Прочитати фрагмент роботи М.Ф.Квінтіліана «Про виховання оратора».

Окрім зазначеної літератури студенти можуть скористатися широким спектром науково-популярної і художньої літератури, що зробить матеріал більш ілюстративним і дохідливим.


1.2. Просвіта і педагогічна думка у Візантії

План


  1. Основні етапи розвитку культури і просвіти у Візантії.

  2. Виховання і освіта у Візантії.

  3. Педагогічна думка у Візантії.

  4. Візантійський вплив на подальший розвиток просвіти.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка